ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Алжир
         

     

    Географія

    Алжир

    Алжир, Алжирська Народна Демократична Республіка, держава в Північній Африці. На арабською мовою звучить як аль-Джезаір ( «Острів»); цю назву своїм виникненням зобов'язане невеликим островів поблизу столиці, портового міста Алжир. Близько 4/5 території країни займає пустеля Сахара. На півночі Алжир омивається Середземним морем, на сході межує з Тунісом і Лівією, на півдні з Малі і Нігером, на заході з Мавританією, Західної Сахарою і Марокко. З 8 в. Алжир входить до складу Арабського Заходу (Магріба). З 16 в. країна перебувала під владою Османської імперії, а в середині 19 ст. була зайнята Францією. Семирічна війна проти французького правління завершилася проголошенням незалежності Алжиру в 1962.

    Природа

    що проходять на півночі уздовж узбережжя гірський ланцюг Телль-Атласу прорізають нечисленні бухти і рівнини. Низовини навколо міст Алжир і Оран щільно заселені. Невеликі затоки використовуються для рибальства, вивезення залізної руди і нафти. Телль-Атлас підноситься над рівнем моря більш ніж на 1830 м і включає в себе масиви Тлемсен, Велику і Малу Кабілія і Меджерда. На середніх висотах зустрічаються чагарники середземноморського типу і лісу коркового дуба. На більш високих позначках колись зростали кедрові й соснові ліси, але в результаті вирубок, пожеж та випасів худоби багато гірські райони перетворилися на покриту чагарником пустку. Клімат - середземноморський, зі спекотним, сухим літом і теплою дощовою зимою. Взимку сніг покриває лише найвищі вершини. Розкид середньорічна кількість опадів - від 760 мм на узбережжі до 1270 мм на звернених до моря схилах Телль-Атласу і менш 640 мм на його внутрішніх схилах.

    Південна частина Телль-Атласу являє собою високе плато середньою висотою 1070 м. Цей район характеризується полуаріднимі кліматичними умовами з річним кількістю опадів 250-510 мм. У більш зволожених районах обробляють зернові і траву альфа (еспарто), волокна якої служать для виготовлення канатів, тканин і високоякісного паперу. Соляні озера (звані Шотт) і солончаки зустрічаються на більш низьких відмітках з сухим кліматом. Розташований ще далі на південь Сахарський Атлас підіймається на висоту 150 м над рівнем плато і потім знижується до Сахарі більш ніж на 300 м. Найбільш піднесеною частиною Сахарський Атласу є гірські системи Ксур, Амур і Улед-Наіль. Річне кількість опадів на північних схилах складає бл. 510 мм, на південних - 200 мм. Завдяки рясному трав'яному покриві Сахарський Атлас служить зручним районом випасу худоби.

    Іншу частину країни займає пустеля Сахара. Середня відмітка висоти в Сахарі - бл. 460 м. У районі масиву Ахаггар (Хоггар) поблизу південного кордону Алжиру знаходиться найвища вершина країни гора Тахат - 2908 м. більшу частину Сахари займають щебнисті і галечникові пустелі (Хамад і регі), а приблизно 1/4 частина - піщані пустелі (ерги). Днем жарко, часом температура досягає 35 °, але ночі прохолодні. Опади вкрай рідкісні. У оазисах, в умовах постійного зрошення, росте фінікова пальма.

    В Алжирі всього декілька річок мають постійний стік, решта харчуються за рахунок опадів. Джерелами водопостачання служать колодязі, вириті в пересохлих руслах річок (вади), у багатьох місцях використовуються підземні води, що надходять на поверхню через артезіанські свердловини і фоггара - горизонтальні тунелі, вириті під невеликим нахилом.

    Населення

    В епоху французького завоювання чисельність населення Алжиру складала бл. 3 млн. чоловік. У 1966 вона вже досягла 11,823 млн. чоловік, а в 1997 - 29,476 млн. чоловік. У 1996 рівень народжуваності становив 28,5 на 1000 чоловік, а рівень смертності - 5,9 на 1000 чоловік. Дитяча смертність (дітей до року) становить 48,7 на 1000 новонароджених. У середині 1990-х років ок. 68% населення було молодше 29 років.

    Спочатку Алжир був заселений народами, що говорять на берберських мовами. Ці народи ще в 2000 до н.е. переселилися сюди з Близького Сходу. Більша частина сучасного населення користується в побуті розмовною варіантом арабської мови. Араби розселилися на території Алжиру в період ісламських завоювань 7-8 ст. і кочових міграцій 11-12 ст. Змішання двох хвиль переселенців з автохтонним населенням призвело до появи так званого арабо-берберського етносу, в культурному розвитку якого арабському елементу належить домінуюча роль. Будучи основною етнічної підгрупу алжирського суспільства, бербери грають важливу роль у житті країни. У період римського і арабського завоювань Північної Африки багато бербери переселилися з узбережжя у високогірні райони. Бербери складають приблизно 1/5 частина населення країни. Найбільше зосередження берберського населення спостерігається в гірській місцевості Джурджур на схід від столиці, відомої як Кабілія. Місцеві жителі, Кабіли, розселилися по багатьом містах країни, але дбайливо зберігають давні традиції. Інші значні берберського групи населення представлені племінними союзами шавійя, що відбуваються з гірського району навколо Батна, мзабіта, що розселилися на території оазисів Північної Сахари, і кочівниками-туареги, що проживають на крайньому півдні в районі Ахаггара.

    Після завоювання Алжиру Францією в 19 в. зросла чисельність європейської частини населення, і до 1960 тут уже проживало бл. 1 млн. європейців. Більша частина мала французьке коріння, предки інших переїхали в Алжир з Іспанії, Італії і Мальти. Після проголошення в 1962 незалежності Алжиру більшість європейців виїхало з країни.

    Більша частина населення Алжиру - мусульмани-суніти (маликіти і ханафіти). Деякий число послідовників секти ібадітов проживають в долині Мзаб, Уаргле та Алжирі. Державною релігією країни є іслам. У країні налічується бл. 150 тис. християн, переважно католиків, і приблизно 1 тис. прихильників іудаїзму.

    Державним мовою є арабська, але дотепер повсюдно поширений французький мова. Свою писемність знайшли деякі берберські племена, які говорять тамахак і тамазірт. На діалекті тамазірт в Алжирі вже вийшло кілька книг.

    Близько 3/4 населення зосереджено в передгір'ях Телль-Атласу, приблизно 1,5 млн. чоловік проживають у районі високогір'я і менше одного мільйона - у пустелі Сахара. Найбільша щільність відзначається поблизу столиці й у регіоні Кабілія.

    Культура Алжиру

    Алжирський університет відповідає самим високим вимогам до роботи вищих навчальних закладів, а багато його викладачі внесли помітний внесок у дослідження проблем арабської цивілізації. Університети є також в Орані, Костянтина, Сетіф та інших містах. У 1994-1995 навчальному році в університетах країни навчалося понад 107 тис. студентів. У 1995 всі діти вчилися в державних початкових школах, а 62% дітей відповідного віку - в системі середньої освіти.

    Система освіти Алжиру подібна з французької. У школах вивчають як арабська, так і французька мови, при цьому вивчення державної мови - арабської -- є обов'язковим. У 1995 62% дорослого населення країни були грамотними (74% всіх чоловіків і 49% усіх жінок).

    До 1993 в країні налічувалося 3,5 млн. радіоприймачів і 2 млн. телевізорів. Загальний тираж восьми щоденних газет становить понад 1 млн. примірників, видаються три тижневика.

    берберська культура займає важливе місце в житті сучасного Алжиру. Провідні представники берберської інтелігенції, як, наприклад, письменник Мулуд Маммері, присвятили себе збереженню усної поезії Кабілія і створення писемності для мови тамазірт. Берберські населення Кабілія і Орес відіграло важливу роль у війні за незалежність. Наприклад, серед засновників ФНП був Хосін айт Ахмед, пізніше створив опозиційну політичну партію, відому під назвою Фронт соціалістичних сил. ФСС під час парламентських виборів 1991 отримав солідну підтримку серед виборців кабілів.

    У квітні 1980 в столиці Кабілія Тізі-Узу виникла асоціація, відома як Культурний рух берберів, яка після ліквідації в 1989 однопартійної системи стала називатися Об'єднанням за культуру і демократію (ОКД). Лідер цієї організації лікар-психіатр Саїд Сади був послідовним борцем за плюралістичну і світську форму правління.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.krugosvet.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !