ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Відповідальність по адміністративному праву
         

     

    Адміністративне право

    Північно-Кавказька

    Академія Державної служби при Адміністрації Ставропольського краю

    Курсова робота на тему:

    "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДІМІНІСТРАТІВНОМУ ПРАВА" < p> Робота виконана

    Студентом (кою) ___ курсу

    Групи ____

    _____________

    Науковий керівник


    ______________________

    ____________________

    1998

    ПЛАН:


    1. Відповідальність по адміністративному праву. - 3

    2. Історичний розвиток, поняття, основні ознаки, заснування та особливості адмініст-тратівной відповідальності. - 7

    3. Звільнення від адміністративної відповідь громадськості.

    - 14

    4. Відмінність адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності. - 16

    5. Поняття юридичного складу адміністратив-ного правопорушення. - 17

    6. Дія законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення. - 19

    7. Використана література. - 20

    1. Відповідальність по адміністративному праву.

    Дана дипломна робота присвячена одній з важливих тем правовоїнауки - юридичної відповідальності і, зокрема, її різновиди --адміністративної відповідальності. Звичайно, я не беру на себе сміливістьповністю розкрити цю тему (ймовірно таке під силу лише вченому), алевважаю за необхідне згадати про основні складові юридичноївідповідальності, дати найбільш зустрічаючим чином, здійсненняправопорушення переводить суб "єкта права зі сфери регулятивнихправовідносин позитивної відповідальності в сферу охороннихправовідносин негативної відповідальності.

    "До розуміння правової відповідальності в усьому її обсязі, тоє як позитивним, так і ретроспективної, до необхідності вивчення цихдвох аспектів відповідальності радянська юридична науки шляхи їїзабезпечення "поняття" відповідальність "перш за все означає вибір такоїлінії поведінки, що відповідає необхідності.

    На всіх стадіях правового регулювання суспільних відносинюридична відповідальність є необхідним стимулятором правомірногоповедінки, сприяє вихованню почуття морального, політичного іправового обов'язку перед суспільством і державою, підвищення суспільно -політичної активності кожного громадянина.

    Законодавство про відповідальність постійно вдосконалюється.
    Ідеї повну відповідальність, її невідворотності, справедливості та гуманностізнаходять усе більше застосування у законодавстві, хоча разом з тимпобільшало об'єктивних перешкод для їх реалізації.

    Юридична відповідальність виявляється як державнепримус, що здійснюється компетентними державними органами вВідносно порушника правових норм. При відсутності відповідного актакомпетентного органу юридична відповідальність не наступає.

    Відповідальність - багатопланове і складне соціальне явище. Вонавключає в себе свідомість своїх обов'язків, сформульованого в соціальнихнорм, і згідно з цим поведінку, оцінку поведінки та її соціальнозначущих наслідків, накладення стягнень від імені держави,громадської організації, колективу за поведінку, що відхиляється від норми,і компенсацію шкоди, заподіяної неправильною поведінкою.

    Відповідальність несуть і суб'єкти, і об'єкти управління. Вонапов'язана з завданнями, функціями, правами та обов'язками кожного з них.
    Стосовно до органів управління та посадовими особами вона тісно пов'язана зкомпетенцією. Коли приймається рішення, повинно бути цілком ясно,хто несе за нього відповідальність.

    І точно так само повинно бути ясно, хто несе відповідальність, якщоназрілі рішення не приймається або затягується.

    Ці положення набули ще більшої актуальності в сучаснихумовах, на крутому переломі в житті країни, коли поставлена метадосягти якісно нового стану суспільства.

    Від кожного органу державного управління, від кожного трудовогоколективу зараз потрібна здатність діяти ініціативно,аналізувати реально відбуваються процеси, виявляти назріліпроблеми, своєчасно і правильно їх вирішувати.

    Інститут юридичної відповідальності, соціальної відповідальності вцілому покликаний сприяти цьому.

    У юридичній літературі відповідальність звичайно зв'язується зправопорушенням. Тим часом законодавством передбачена і іншавідповідальність, що наступає за відсутності конкретних правопорушень, асаме відповідальність за дії, що йдуть в розріз з політикоюдержави, за невміле ведення справи, недостатню активність, занекомпетентність, за неправильні по суті рішення. Це стосуєтьсяголовним чином осіб начальницького складу і виражається в знятті зкерівного поста, пониження на посаді, не виставлення кандидатури дляобрання на новий термін повноважень. Цю відповідальність в літературі частоназивають політичною відповідальністю.

    Органи управління та посадові особи несуть такувідповідальність насамперед перед Радами народних депутатів (цявідповідальність регулюється нормами державного права).

    Норми адміністративного права передбачають різноманітні видиюридичної відповідальності: дисциплінарну, адміністративну,матеріальну (для осіб, на яких не поширюється дія нормтрудового права). З урахуванням цього потрібно розрізняти поняття "відповідальністьпо адміністративному праву "і" адміністративна відповідальність ".

    Відповідальність за нормами адміністративного права охороняє нетільки норми цієї галузі, а й ряду інших галузей права --державного, трудового, фінансового, земельного і т.д.

    Це особливо яскраво проявляється при розгляді адміністративноївідповідальності.

    2. Історичний розвиток, поняття, основні ознаки, заснування та особливості адміністративної відповідальності.

    До 1961 року місцеві органи влади мали досить широкимиповноваженнями по виданню рішень, що передбачають адміністративнувідповідальність за їх порушення ( "обов'язкових постанов").
    Президія Верховної Ради СРСР Указом від 21 червня 1961р. "Проподальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративномупорядку "визнав за необхідне обмежити коло питань, за якимимісцеві органи можуть приймати рішення, що передбачають за їхпорушення штрафи, і встановив, що: правом прийняття таких рішень маютьтільки обласні, районні і міські ради; подібнірішення, як правило, приймалися на сесіях Рад, за виняткомрішень з питань боротьби зі стихійними лихами, епідеміями таепізоотіями (з цих питань рішення могли приймати і виконкоми: аджемова йде про питання, що не терплять зволікання). Законодавчі актисоюзних республік, видані на основі союзного Указу від 21 червня 1961 р.,скоротили коло питань, по яких місцеві Ради мають право прийматирішення, що передбачають адміністративну відповідальність (причомувідповідальність ця може мати тільки форму штрафу та попередження).

    Адміністративне право включає в себе велику кількістьрізних об'єктів, таким чином, вчинення правопорушення переводитьсуб "єкта права зі сфери регулятивних правовідносин позитивноївідповідальності у сферу охоронних правовідносин негативноївідповідальності.

    "До розуміння правової відповідальності в усьому її обсязі, тоє як позитивним, так і ретроспективної, до необхідності вивчення цихдвох аспектів відповідальності радянська юридична наука змінюється, якправило, не судом, а органами державного управління або (за окремимикатегоріям справ) народним суддів одноосібно. Накладати адміністративні штрафиможуть також технічні і правові інспекції профспілок (за порушеннятехніки безпеки та охорони праці), тобто посадові особи громадськихорганізацій юридичної відповідальності.

    Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені
    КАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою ввідповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.
    Адміністративна відповідальність має публічно-правовий характер. Це -відповідальність перед державою в особі його компетентних органів, якимпорушники по службі не підпорядковані.

    3. Звільнення від адміністративної відповідальності.

    Законодавство передбачив можливість звільненняпорушника від адміністративної відповідальності, причому не тількизвільнення з передачею матеріалів громадськості на предмет застосуваннязаходів громадського впливу, але й повного звільнення відвідповідальності. Звільнення від адміністративної відповідальностівідбувається в наступних випадках:

    1. Згідно зі статтею 18 КАП РФ не підлягає адміністративноївідповідальності особа, хоч і вчинила діяння, передбачене КАП абоіншими нормативними актами, які встановлюють адміністративнувідповідальність за адміністративні правопорушення, але які діють устані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки,загрожує державному або громадському порядку, власності,

    несамовитий особа вчиняє лише об'єктивно протиправнедіяння, а не адміністративне правопорушення. У статті 20 КАПвказується, що не підлягає адміністративній відповідальності особа,яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльностізнаходилося в стані неосудності, тобто не могла віддавати собізвіту у своїх діях або керувати ними.

    Юридичний критерій неосудності полягає в наявності такогопсихічного захворювання, яке позбавляє особу можливості усвідомлюватисвої дії або керувати ними.

    2. Відповідно до ст. 18 КАП не підлягає адміністративноївідповідальності особа, хоч і вчинила діяння, передбачене КАП абоіншими нормативними актами, які встановлюють адміністративнувідповідальність за адміністративні правопорушення, але діяв встані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки,загрожує державному або громадському порядку, соціалістичноївласності, правам і свободам громадян, установленому порядкууправління, якщо ця небезпека за даних обставин не моглабути усунута іншими засобами, і якщо заподіяна шкода є меншзначним, ніж відвернена шкоду. При крайньої необхідностівідбувається зіткнення двох інтересів: загроза заподіяння шкоди однимправоохоронюваним інтересам усувається шляхом заподіяння шкоди, хоча іменшого, іншим.

    Стан крайньої необхідності виникає, коли єдійсна реальна, а не уявна небезпеку державному абогромадському порядку, власності, правам і свободам громадян,встановленому порядку управління.

    Джерелами загрозливої небезпеки при крайній необхідності, уЗокрема, можуть бути стихійні сили - повені, пожежі, землетрусита інші.

    Дії особи, усуває загрозу зазначеним правоохоронюванимінтересам, формально утворюють складу одного або декількохправопорушень, передбачених відповідними статтями кодексу абоіншого нормативного акта, який встановлює адміністративнувідповідальність за адміністративні проступки. Наприклад, у випадкупорушення правил дорожнього руху одним водієм іншого, що їде назустрічній автомашині, щоб врятувати життя пасажирів обох машин, виїжджаєна ліву сторону дороги, тобто те ж порушує правила дорожньогоруху, що утворює склад адміністративного проступку,передбаченого ст. 118 КАП.

    3.Согласно статті 19 необхідна оборона не підлягаєадміністративної відповідальності особа хоч і вчинила дію,передбачене КАП або іншими нормативними актами, які встановлюютьадміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення, алещо діяли в стані необхідної оборони, тобто при захистідержавного і громадського порядку, власності, прав і свободгромадян, встановленого порядку управління від протиправногопосягання шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди, якщо при цьому небуло допущено перевищення меж необхідної оборони. Право нанеобхідну оборону сприяє залученню населення до активної участів боротьбі з правопорушеннями, їх попередження та припинення. Захист відпосягання при необхідній обороні, на відміну від крайньої необхідностіможе здійснюватися шляхом заподіяння шкоди тільки хто посягає, але нетретім особам. Наприклад, один громадянин, побачивши в іншого свою рушницю, зякого останній, будучи в нетверезому стані, стріляв у населеномупункті, вирвав його у порушника. У даному випадку посягання наохоронювані законом інтереси полягало у вчиненні адміністративнихправопорушень: стрільби з вогнепальної зброї в населеному пункті
    (ст.159) і, можливо, у появі в громадських місцях у п'яномувигляді (ст.162).

    4.У ст. 21 КАП вказується про те, що передача матеріалів проадміністративне правопорушення на розгляд товариського суду,громадської організації або трудового колективу.

    Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється відадміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розглядтовариського суду, громадської організації або трудового колективу,якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особиправопорушника до нього доцільно застосувати захід громадськоговпливу.

    5.Возможность звільнення від А.О. при малозначністьправопорушення вчиненого адміністративного правопорушення, орган
    (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнитипорушника від адміністративної відповідальності і оганічітся уснимзауваженням. Встановлення в законі такого заходу впливу, як уснезауваження, дає можливість говорити про невідворотність реагування накожне правопорушення, в тому числі і малозначне (ст.22).

    6. До осіб віком від 16 до 18 років, яка вчинила адміністративнеправопорушення, застосовуються заходи, передбачені Положенням про комісії посправах неповнолітніх. Особи до 16 років, які вчинили проступки, непідлягають адміністративній відповідальності (ст.14).

    7.Отсутствіе події та складу адміністративного правопорушення.

    8. Видання акта амністії, якщо він усуває застосуванняадміністративного стягнення.

    9. Закінчення на момент розгляду справи про адміністративнеправопорушення строків, передбачених статтею 38 КАП.

    10. Смерть особи щодо якої було розпочато виробництвоу справі.

    4. Відмінність адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.

    Законодавець зазвичай вказує певні розмежувальнілінії і, нехай певною мірою і умовні; інакше не можна було бюридично кваліфікувати багато протиправні діяння.

    Оскільки деякі адміністративні правопорушення межують ззлочинами, важливо враховувати ті зазначені в законодавстві критерії,за допомогою яких можна відрізнити один від одного злочину іподібні з ними адміністративні правопорушення.

    Таким критерієм часто є наявність або відсутність тяжкихнаслідків. Наприклад, якщо порушення транспортних правил спричинило загибельлюдей або інші тяжкі наслідки, вона розглядається як злочину, аякщо таких наслідків немає, то як адміністративне правопорушення.
    Критерієм може бути розмір збитку, заподіяного правопорушенням. Інодідля кваліфікації діяння як злочину досить того, щоб воно хоча іне спричинило, але могло спричинити тяжкі наслідки. Наприклад, зберігання,використання, обліку та перевезення вибухових і радіоактивних речовин, атакож незаконне пересилання їх поштою або багажем, якщо ці діїмогли залучити до тяжких наслідків, розглядаються як злочини, якщож такі наслідки наступили, кримінальна відповідальність посилюється.
    Нерідко повторне або неодноразове (взагалі або за певнийпроміжок часу) вчинення діяння, яке містить ознакиадміністративного правопорушення, цією особою за умови застосування донього в минулому передбачених законодавством заходів впливу спричиняєіншу кваліфікацію діяння-воно вважається вже злочином. Так, заняттязабороненим промислом після накладення адміністративного стягнення затаке саме діяння карається згідно з кримінальним кодексом. Іноді за критерій беретьсяумисне або необережне вчинення правопорушення. Встановлюватиадміністративну відповідальність можуть вищі органи державноївлади.

    5. Поняття юридичного складу адмініс?? адміністративні правопорушення.

    Законодавство про адміністративні правопорушення та адміністративної відповідальності довгий час не було кодифікованим і складалося з великої кількості розрізнених нормативних актів. 23 жовтня 1980 р. Верховна Рада СРСР прийняла Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення, на базі яких у союзних республіках в наступні роки були прийняті кодекси про адміністративні правопорушення.

    Адміністративне правопорушення, як і всяка інша, - це протиправне діяння - дія чи бездіяльність. Адміністративний правопорушення - не тільки протиправне, а й винне діяння. Вина має, як відомо, форми умислу і необережності.

    Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила свідомо йшов на це. Проступок є вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, не знала і не усвідомлювала, але повинна була знати і усвідомлювати, що чинить протиправно, або усвідомлювала це, але легковажно розраховував запобігти настанню протиправного результату.

    Адміністративне правопорушення - поняття збірне. Воно має декілька різновидів. Найбільш поширеним видом є випадок, коли сам громадянин або посадова особа порушує загальнообов'язкові правила. Посадова особа може це зробити двома способами: перше, порушивши правила своїми власними діями, по-друге, шляхом дачі підлеглим вказівок, що йдуть врозріз з вимогами адміністративних правил, крім того, посадові особи несуть адміністративну відповідальність і тоді, коли вони у порядку виконання службових обов'язків повинні вживати заходів до своєчасного виконання встановлених правил іншими особами, але не роблять цього. Батьки та особи їх замінюють, несуть адміністративну відповідальність у зв'язку з правопорушеннями неповнолітніх, тобто за те, що не контролювали поведінку дітей.

    Ознаки адміністративного правопорушення:

    1. Дія або бездіяльність, за яке законодавством саме передбачена адміністративна відповідальність.

    2. Протиправне.

    3. Винна (посадових осіб).

    4. Посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на порядок управління.

    Підставою адміністративної відповідальності конкретної особи є скоєння ним адміністративного правопорушення, однак треба врахувати, що його вчинення зовсім не обов'язково тягне за собою адміністративну відповідальність. По-перше, органи та посадові особи, яким надано право накладати адміністративні стягнення можуть, замість накладення їх зробити порушнику попередження або передати матеріали про його поведінці в товариський суд, або в громадські організації з місцем роботи або проживання для застосування заходів громадського впливу.
    По-друге, іноді за адміністративне правопорушення накладається дисциплінарне стягнення. Наприклад, військовослужбовці несуть відповідальність за вчинені ними адміністративні правопорушення, як правило, за Дисциплінарним статутом Збройних Сил.

    6. Дія законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення.

    Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі законодавства, що діє під час і з місцем здійснення правопорушення.

    Акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих актів.

    Актом, пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, є акт, виключив з санкції більш суворе стягнення або знизив розмір стягнення або виключив додаткове стягнення.
    Відповідальність скасовується зі скасуванням акта, що вона була встановлена, а також з частковою відміною цього акту, виключенням з нього відповідальності за одне з правопорушень, що тягнуть до того відповідальність.

    Акти, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення зворотної сили не мають.

    Ііспользованная література:

    1. Підручник "Адміністративне право". М., 1992.

    2. В. Адміністративне право. Підручник.

    М.: Юр. Літ., 1990.

    3. Коментар до Основ Законодавства СРСР і союзних республік про адміністративні право-порушення. М.: Юр.літ-ра, 1983.

    4. Коментар до Кодексу Української РСР про адміністратив-них правопорушення. М.: Юр.літ-ра, 1989.

    5. Д. І. Бернштейн. Правова відповідальність як вид соціальної відповідальності та шляхи її забезпечення.

    Ташкент. -1989.

    6. Юридичний енциклопедичний словник. 2-е изд., Доп.-М.: Рад. енциклопедія, 1987.

    7. Н. С. Малеин. Правопорушення: поняття, причини, відповідальність. -М., "Юридична література".

    1985.

    8. С. С. Алексєєв. Загальні дозволу та загальні заборони в радянському праві. -М., "Юр. Лит-ра". -1989.

    9. С. Н. Братусь. Юридична відповідальність і закон-ність. -М. "Юр. Лит-ра". -1976.

    10. О. Е. Лейст. Санкції і відповідальність за рада-ському праву. -М., Издательство МГУ. -1981.

    11. Л. Н. Ковальов. Правопорушення і закон. "Правове-деніе". -1991., N 1.

    12. А. И. Денисов. Загальна теорія правопорушення і відповідальності. -Л. , Изд. Ленінградського університету. -1983.

    13. Л. С. Явіч та ін Теорія держави і права.

    Изд. Ленінградського університету 1987.

    14. С. С. Алексєєв. Проблеми теорії держави і права Москва Юридична література 1987.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !