ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Союзна Республіка Югославія: час змін
         

     

    Географія

    Союзна Республіка Югославія: час змін

    Югославія відкрита світу і зацікавлена у всіх формах взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва. Навіть в умовах дії міжнародних санкцій Югославія не тільки зберегла свій економічний потенціал, а й поглибила реформи в економіці, продовжує грати активну роль у регіональному економічному співробітництві. У січні 1994 р. керівництво СРЮ приступило до нового етапу економічних реформ, в основу яких було покладено прагнення стабілізувати національну валюту при одночасному забезпеченні поступового зростання виробництва і рівня життя.

    Основою грошово-кредитної програми реконструкції та економічного відновлення став новий динар, курс якого був прирівняний до німецької марки, мав золотовалютних основу і вільно конвертувався. Людиною, який створив і Реалізувати цей план, став доктор Драгослав Аврамович, багато років який віддав роботі в міжнародних фінансових організаціях, - керуючий Національного банку Югославії.

    Були розроблені інвестиційні проекти в інфраструктуру, управлінні водними ресурсами, електроенергетиці, громадському транспорті та низці інших галузей. Іноземні компанії отримали право вкладати капітал в практично будь-яку компанію в СРЮ, мати на них контрольний пакет акцій або бути єдиним власником, вивозити отриманий прибуток або реінвестувати її в Югославську економіку.

    З моменту початку реалізації програми головну роль у забезпеченні фінансової стабільності грав Національний банк. Економічне відновлення країни супроводжувалося введенням нової та ефективної податкової системи, яка була покликана, зокрема, легалізувати тіньову економіку, який придбав раніше значні розміри в умовах галопуючої інфляції.

    Рішучому скорочення були піддані витрати на охорона здоров'я, науку, освіту, держадміністрацію і армію. Фінансування цих галузей і структур проводилося виходячи з реальних можливостей економіки. Суттєва модернізація і скорочення були вироблені в органах державного управління. Об'єкти соціальної сфери, раніше закріплені за підприємствами, були передані на баланс органів державного і місцевого управління.

    Шляхом прийняття федеральних законів про перетворення відносин власності, концесії та іноземні інвестиції були істотно розширені можливості економічного розвитку, досягнуто значне наближення норм вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. В результаті, незважаючи на всі політичні складнощі, в останні кілька років в СРЮ відзначені високі темпи економічного розвитку. За рівнем зростання валового національного продукту, що склав в 1997 році 7,8%, Югославія опинилася в Серед найбільш швидко розвиваються. Ця тенденція збереглася і в цьому році.

    СРЮ, таким чином, у надзвичайно несприятливих умовах, породжених міжнародними санкціями, зуміла зберегти великі компанії і інфраструктуру, розглядаючи їх як основу майбутнього економічного розвитку та інтеграції в європейську та міжнародну спільноту. Помітне розвиток отримав в останні роки малий та середній бізнес.

    Сьогодні Югославія відкрита для іноземних інвестицій, які ще недавно були практично неможливі через міжнародних санкцій. Економічному росту сприяють і довгострокові економічні проекти з найбільш важливими, традиційними іноземними партнерами. З ослабленням ембарго новий інтерес до Югославській економіці був виявлений в суміжних країнах, Російської Федерації, Україні, Білорусі, інших республіках колишнього Союзу, країнах Далекого Сходу. Особливу привабливість являє вкладення капіталу у високотехнологічні галузі промисловості, інфраструктуру, сільське господарство і переробку його продуктів, хімічне і фармацевтичне виробництво. Активно діють зони вільної торгівлі в Смедерево, Ковіна, Ніші, Белграді, Нові-Саді, Прахово, Сомбор, Сремських Митровиці, Суботіца і Зренянін.

    У 1997-1998 рр.. Югославія залучила іноземних інвестицій більше ніж на 2 мільярди доларів США, головним чином з країн Європейського Союзу. У цей показник увійшли і кошти, передбачені у нещодавно прийнятих довгострокових інвестиційних програмах загальним обсягом більш ніж в 2,5 мільярда доларів США.

    Особливу роль для югославської економіки відіграє розвиток співпраці з країнами Центральної та Східної Європи. Зі свого боку, ці країни виявляють все більший інтерес до югославського ринку, реально оцінюючи масштаби власних втрат, понесених у результаті односторонніх санкцій проти СРЮ. Свідченням цього стало, зокрема, проведення 2-3 листопада 1998 року в Белграді п'ятій сесії Міжнародної Ради Торгово-промислових палат країн Центральної та Східної Європи, а також Центральної Азії.

    СРЮ як балканська, центральноєвропейська, дунайська і середземноморська країна дуже зацікавлена в розвитку міжнародних контактів та інтеграційних процесів у цих регіонах. Вона розглядає їх у контексті загальноєвропейської інтеграції, зокрема, з країнами Європейського Союзу.

    На проведеному нещодавно другому саміті країн Південно-Східної Європи в Анталії (Туреччина) було підтримано пропозицію Югославії про інтенсифікацію процесу укладання цими державами двосторонніх угод з вільної торгівлі з метою створення в перспективі зони вільної торгівлі в усьому регіоні. Прагнучи об'єднати всі проекти з розвитку інфраструктури в області транспорту, енергетики та телекомунікацій, Югославія надає виключне значення створення транспортних коридорів через свою територію з метою посилення економічних, культурних та інших форм співробітництва, як у регіоні, так і в Загалом у Європі. Особливий інтерес у югославського керівництва і югославського бізнесу викликає реалізація проектів інтенсифікації використання транспортних можливостей Дунаю.

    Європейський вимір зовнішньої політики Югославії реалізується в повній відповідності до європейських принципів співробітництва та безпеки, втіленими в Гельсінкських підсумкових документах, Паризької Хартії і угоди Ради Європи. Ця політика СРЮ має три важливих компоненти:

    добросусідство, тобто розвиток всебічного співробітництва з державами-сусідами та інтенсифікація регіональної співпраці;

    підтримка рівноправного співробітництва з усіма іншими європейськими країнами, нормалізація відносин і налагодження співпраці з Європейським Союзом як ключовим елементом інтеграції в Європі;

    відновлення та активізація повноправної участі в усіх європейських організаціях, перш за все, в ОБСЄ і Раді Європи.

    Безумовно, відновлення прав Югославії в європейських структурах - Принципове питання. Його позитивне рішення і на користь Югославії, і в інтересах всього європейського співтовариства. Без універсальності підходів до всіх державам нашого континенту не можна очікувати ефективних результатів політичного та економічного співробітництва.

    Відновлення гідного місця Югославії в європейських інтеграційних процесах буде залежати як від використання національного і регіонального політико-економічного потенціалу, так і від безпосередньої її підтримки з боку європейських держав, що мають з нею традиційні дружні відносини (Росія, Україна, Греція і деякі інші). СРЮ відкрито і послідовно підтримує всі ініціативи, спрямовані на зміцнення рівноправного економічного співробітництва. Будь-які штучні перешкоди на цьому шляху, що створюються під тиском деяких держав і блоків, лише посилюють загальну обстановку в Європі, ведуть до неминучих економічних втрат не тільки народів Югославії, але і суміжних держав.

    Експорт-імпорт Югославії за перше півріччя 1998                 

    Експорт         

    Імпорт                      

    обсяг *         

    %**         

    обсяг *         

    %**             

    Всього         

    9650         

    161         

    19816         

    156                                                              

    Європа         

    8953         

    162         

    15479         

    150             

    Австрія         

    162         

    209         

    580         

    149             

    Бельгія         

    71         

    188         

    202         

    126             

    Болгарія         

    137         

    139         

    377         

    94             

    Боснія-Герцеговина         

    1809         

    186         

    744         

    129             

    Великобри.         

    217         

    127         

    511         

    202             

    Угорщина         

    215         

    142         

    445         

    125             

    Німеччина         

    820         

    153         

    2420         

    130             

    Греція         

    454         

    144         

    904         

    204             

    Італія         

    1051         

    149         

    2041         

    172             

    Македонія         

    946         

    165         

    1029         

    143             

    Нідерланди         

    89         

    96         

    384         

    154             

    Польща         

    76         

    156         

    129         

    103             

    Росія         

    702         

    152         

    2127         

    139             

    Румунія         

    165         

    101         

    358         

    139             

    Франція         

    521         

    415         

    653         

    203             

    Чехія         

    80         

    159         

    491         

    267             

    Швейцарія         

    750         

    215         

    410         

    170             

    Швеція         

    29         

    335         

    310         

    194             

    інша   Європа         

    661         

    115         

    1359         

    149                                                              

    Австралія та Океанія         

    1         

    26         

    23         

    173                                                              

    Азія         

    386         

    146         

    2095         

    180             

    Ізраїль         

    28         

    156         

    85         

    217             

    Індія         

    9         

    30         

    95         

    127             

    Ірак         

    1         

    -         

    262         

    -             

    Ірак         

    35         

    370         

    106         

    98             

    Кіпр         

    134         

    301         

    237         

    361             

    Китай         

    54         

    178         

    221         

    124             

    Малайзія         

    -         

    -         

    59         

    193             

    Таїланд         

    2         

    732         

    24         

    211             

    Туреччина         

    45         

    65         

    341         

    230             

    Японія         

    5         

    1214         

    263         

    175             

    інша   Азія         

    73         

    122         

    403         

    113                                                              

    Америка         

    168         

    251         

    1684         

    185             

    Бразилія         

    8         

    63         

    411         

    314             

    США         

    58         

    166         

    595         

    165             

    інша   Америка         

    103         

    513         

    678         

    168                                                              

    Африка         

    141         

    95         

    536         

    187       

    * в мільйони динарів

    ** перше півріччя 1997 = 100%

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.ef.wwww4.com/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status