ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Фінансовий аналіз
         

     

    Банківська справа

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

    К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

    по дисципліні «Фінансовий аналіз»

    залікова книжка - № 23, варіант 9,59; 8,18

    Слухач: ..... ................... ... ... ... ... ... .................. Сидоркевич Дмитро Іванович


    Спеціальність, група: ......................... ЗФ - 02 (фінанси)

    Керівник: ...... .................................................. .. Яценко
    Олександр Володимирович

    Результат, дата:


    Реєстраційний номер, дата:

    м. Черкаси

    2002 р.

    З М І С Т

    1. Експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтапі
    ...........................- 3

    2. Аналіз фінансового ліверіджу
    .................................................. ..........................< br> ...........- 10

    3. Завдання
    8,18 ................. ... ... ... ... .......................... .........................< br> .................................................. .........- 12

    Література
    .................................................. ..........................< br> .................................................. ...............- 14

    1. Експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтап.

    Фінансовий аналіз є одною із найважливіших функцій управління. Він дає змогу визначити конкурентоспроможність суб'єкта господарювання в ринковій економіці.
    Суб'єкт господарювання здійснює свою виробничо-торговельну діяльність на ринку самостійно, але в умовах конкуренції. Ринкові регулятори разом із конкуренцією створюють єдиний механізм господарювання, що примушує виробника враховувати інтереси і попит споживача. Господарюючі суб'єкти вступають між собою в конкурентні відносини. Той, хто програє, стає банкрутом. Щоб цього не сталося, господарюючий суб'єкт повинен завжди постійно слідкувати за ситуацією на ринку, забезпечувати собі високу конкурентоспроможність.
    Особливістю формування ринкової економіки, крім посилення впливу жорсткої конкурентної боротьби, є зміни технології виробництва, комп'ютеризація обробки економічної інформації, нескінченні нововведення у податковому законодавстві, постійні зміни процентних ставок і курсів валют на тлі тривалої інфляції.
    За цих умов перед керівництвом підприємств постає багато проблемних питань. Серед них:
    - якою повинна бути стратегія підприємства для успішного його функціонування?
    - якою повинна бути тактика підприємства для досягнення стратегічної мети?
    - як підвищити ефективність управління матеріальними, трудовими і особливо фінансовими ресурсами, щоб раціонально організувати прибуткову діяльність підприємства?
    - що треба робити для того, щоб у підприємства були стійке фінансове становище, висока платоспроможність і ліквідність?
    - як досягти фінансової стабільності та фінансової стійкості підприємства?
    - як зробити підприємство конкурентоспроможним в умовах ринку, панування конкуренції?
    На ці та інші життєво важливі питання може дати відповідь об'єктивний фінансовий аналіз, який є одним з інструментів дослідження ринку і забезпечення конкурентоспроможності підприємства, за допомогою якого відбувається раціональний розподіл матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

    Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська
    (фінансова) звітність підприємства за два останні календарні роки та останній звітний період [2, стр2].

    Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:

    - оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;

    - аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

    - аналіз ліквідності;

    - аналіз ділової активності;

    - аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);

    - аналіз рентабельності.

    Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства (організації) за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його (її) керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансовий стан підприємства
    (організації) цікавить і його (її) конкурентів, але вже в іншому аспекті -- негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

    Для оцінки фінансового стану підприємства (організації) необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс-підсумковий синтетичний документ про склад засобів діяльності підприємства (організації) та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року). З 1 січня 2000 року в Україні введено в дію нову форму балансу підприємства, що відповідає міжнародним стандартам здіснення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання.
    В активі балансу підприємства за новою формою виділені такі три розділи:
    I Необоротні активи (• Нематеріальні активи • Незаверш будівництво •
    Основні засоби • Довгострокові фінансові інвестиції);
    II Оборотні активи (• Виробничі запаси • Незвершене виробництво • Готова продукція • Дебіторська заборгованість • Поточні фінансові інвестиції •
    Грошові кошти та їхні еквіваленти);
    III Витрати майбутніх періодів.

    Пасив балансу підприємства за новою формою складається з п'яти виокремлених розділів:
    І Власний капітал (• Статутний капітал • Пайовий капітал • Резервний капітал • Нерозподілений прибуток);
    II Забезпечення наступних витрат і платежів (• Забезпечення виплат персоналу • Інші забезпечення • Цільове фінансування);
    III Довгострокові зобов'язання (• Довгострокові кредити банків •
    Відстрочені податкові зобов'язання • Інші довгострокові зобов'язання);
    IV Поточні зобов'язання (• Короткострокові кредити банків • По-"точна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями • Векселі видані •
    Кредиторська заборгованість • Інші поточні зобов'язання);
    V Доходи майбутніх періодів.

    Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення та використовуються для оцінки й діагностики фінансового стану підприємства.

    Оцінка фінансового стану підприємства на фіксовану дату здійснюється на підставі аналізу офіційних документів - звітів про: фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал і системи розрахункових показників. Загальновжівані групи таких показників наведено на рис. 1.

    Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.
    Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат
    (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

    Рис. 1. Групи розрахункових показників для оцінки фінансового стану підприємства.

    Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.
    Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою

    Пз (ч)

    Ра = ------- х 100,

    Ка де Пз (ч) - загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;

    Ка - середня сума активів за річним балансом.

    Обчіслюючі цей показник, виходять як із загального (до оподаткування), так і з чистого (після оподаткування) прибутку. Єдиного методичного підходу тут не існує. Тому треба обов'язково зазначити, який саме прибуток узято.

    Показник рентабельності сукупних активів може бути дезагрегованій, якщо підприємство здійснює різні види діяльності (за її диверсифікації). У цьому разі поряд із рентабельністю всіх активів визначається рентабельність за окремими видами діяльності (наприклад, рентабельність виробництва, сервісного обслуговування, комерційної діяльності тощо).
    Рентабельність власного капіталу (РВК) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

    Пч

    РВК = ------- х 100,

    Ка де Пч - чистий прибуток підприємства; Ка - власний капітал підприємства.
    Величина власного капіталу береться за даними балансу підприємства або його звіту про власний капітал на певну дату (після 1 січня 2000 року).

    Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так:

    Пч

    Рак = ------- х 100,

    КСТ де КСТ - статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).

    Цей показник можна обчислювати також як рентабельність акціонерного капіталу від звичайних акцій. Тоді з прибутку Пч віднімають фіксовані дивіденди на привілейовані акції, а зі статутного капіталу - номінальну вартість цих акцій.
    Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою

    Прп

    Рп = ------- х 100,

    Срп де Прп - прибуток від реалізації продукції за певний період;

    Срп - повна собівартість реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна обчислювати також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. Саме в такому вигляді цей показник використовується в зарубіжній практиці.

    Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його роботи. Специфічними показниками тут є оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.

    Оборотність активів (па) - це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто

    Nа = В/Ка де В - виручка від усіх видів діяльності підприємства за певний період;

    Ка - середня величина активів за той самий період.

    За цих умов середня тривалість одного обороту (ta) становитиме ta = Дк/Nа де Дк-кількість календарних днів у періоді.

    Оборотність товарно-матеріальних запасів (ПТМЗ) виражається кількістю оборотів за певний період: nтмз = порівн/МЗ де порівн - повна собівартість реалізованої продукції за певний період;

    МЗ-середня величина запасів у грошовому виразі.

    Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської та кредиторської заборгованості.
    Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (tодз) обчислюється за формулою

    Зд х Дк tодз = -------,

    Vпр де Зд - дебіторська заборгованість (заборгованість покупців); < p> Дк - кількість календарних днів у періоді, за який обчислюється показник (рік - 360, квартал - 90); Vпр - обсяг продажу продукції за розрахунковий період.

    За період tодз платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються на гроші. Зрозуміло, що скорочення цього періоду є економічно вигідним, а продовження (проти встановленого терміну або проти минулого року) - небажаним і потребує з'ясування причин.

    Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам
    (tокз) визначається співвідношенням:

    ЗК х Дк tодз = -------,

    М де ЗК - величина кредиторської заборгованості постачальникам; М -- обсяг закупівлі сировини і матеріалів за розрахунковий період у грошовому вимірі.

    Скорочення за інших однакових умов не визнається позитивним для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів. Натомість збільшення періоду оплати заборгованості може бути наслідком різних причин: погіршання для підприємства умов розрахунків, браку коштів, затягування оплати з метою використання кредиторської заборгованості як джерела фінансування тощо.

    Фінансова стійкість підприємства характерізуєть співвідношенням власного й залученого капіталу. Ддя цього використовуються різні показники, які заведено називати коефіцієнтами. З-поміж них найбільш поширеними є коефіцієнти автономії та забезпечення боргів.

    Коефіцієнт автономії (військового призначення) обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства: військового призначення = Кв/Кб де Кв - власний капітал підприємства; Кв - підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування). Якщо активи підприємства на 60% забезпечено власними коштами, то решта (40%) фінансується за рахунок боргових зобов'язань. Така величина коефіцієнта є прийнятною - борги покриваються власним капіталом. Якщо військового призначення <0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

    Коефіцієнт забезпечення боргів (kзб) є модифікацією першого показника і визначається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто kзб = Кв/Кз де Кз - боргові зобов'язання підприємства (залучений капітал).

    Отже, якщо власний капітал перевищує борги підприємства в 1,5 і більше раза, це прийнято. Нормальною вважають ситуацію, коли kзб> l.

    На жаль, аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність підприємства.
    Проте водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності.

    За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (ліверіджу), який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу.

    Коли плата за кредит є меншою за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення Кз/Кв веде до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (ліверіджсм) підвищення ефективності діяльності підприємства.

    Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюється кілька коефіцієнтів ліквідності - загальної, термінової та абсолютної.

    Коефіцієнт загальної ліквідності (kлз) - це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу за його старою формою) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву): kлз = Коа/КЗК де Коа - оборотні активи підприємства; КЗК - короткострокова заборгованість підприємства.

    Якщо kлз <2, то платоспроможність підприємства вважається низькою.
    За надто високого його значення (kлз> 3-4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину kлз помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів у оборотних активах.
    Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваних дебіторськімі зобов'язаннями є прийнятним нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (kлз
    0,5. Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибутковості, але однозначний зв'язок між цими показниками простежується тільки в перспективному періоді. У перспективі висока прибутковість є передумовою належної ліквідності. У короткостроковому періоді такого прямого зв'язку немає. Підприємство з непоганою прібутковістю може мати низьку ліквідність унаслідок великих виплат власникам, ненадійності дебіторів тощо. Отже, забезпечення задовільної ліквідності потребує певних управлінських зусиль та оптимізації фінансово-економічних рішень.

    2. Аналіз фінансового ліверіджу


    Ліверіджем у фінансовому аналізі називається оптимізація структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку.
    В абсолютному розумінні ліверідж означає невелику силу, важель, за допомогою якого надається можливість переміщувати досить великі предмети.
    Стосовно до економіки, ліверідж - це важель, при незначному посиленні якого можливо суттєво змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства. Визначення ліверіджу в економічній роботі підприємства можна пов'язати з дією факторної системи, розглядаючи його як деякий фактор, невелика зміна якого може призвести до суттєвих змін результатніх показників. [5, стр.313]
    Розрізняють три види ліверіджу:
    - виробничий;
    - фінансовий;
    - виробничо-фінансовий.
    Існують витрати фінансового характеру, пов'язані з обслуговуванням боргу.
    Величина цих витрат залежить від розміру позикових коштів. Вплив фінансових витрат на прибуток відображає фінансовий ліверідж. Це пов'язано із дією плеча фінансового важеля (співвідношення позикового і власного капіталу).
    Таким чином, фінансовий ліверідж - це взаємозв'язок між прибутком і співвідношенням позикового та власного капіталу.

    Фінансовий ліверідж - це потенційна можливість впливати на прибутокшляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів, тобто власного іпозикового капіталів. Фінансовий ліверідж характеризує взаємозв'язок міжчистим прибутком і розміром доходів до сплати податків і процентів заборгами, тобто валовим прибутком.

    Рівень фінансового ліверіджу визначається відношенням темпів приростучистого прибутку до темпів приросту валового прибутку:

    ЛФ = ПП/П

    де: ЛФ - рівень фінансового ліверіджу;

    П - темп зміни валового прибутку,% ;

    ЧП - зміни чистого прибутку,%.

    Економічний зміст цього показника полягає в тому, що він показує, ускільки разів темпи приросту чистого прибутку вище темпу приросту валовогоприбутку. Це перевищення досягається за допомогою плеча фінансового важеля
    (співвідношення позикового і власного капіталу). Змінюючи плечі фінансовоговажеля, можна вплинути на прибуток і дохідність власного капіталу.

    Фінансовий ліверідж, як і виробничий, пов'язаний з ризиком, але не звиробничим, а з фінансовим. Фінансовий ризик - це ризик, який пов'язаний знеможливістю сплати процентів по довгострокових позиках. Чим більший обсягзалучених коштів, тим більше треба сплачувати процентів по них, тим вищийрівень фінансового ліверіджу. Це призводить до підвищення фінансовогоризику.

    Отже, зростання фінансового ліверіджу супроводжується підвищеннямступеня фінансового ризику, пов'язаного з недостачею коштів для сплатипроцентів по позиках.

    Рівень фінансового ліверіджу зростає із збільшенням частки позиковогокапіталу, при цьому підвищується розмах варіації рентабельності власногокапіталу, чистого прибутку. Це говорить про підвищення ступеня фінансовогоризику інвестування за умов високого плеча важеля.

    Отже, зміна структури капіталу у бік збільшення частки позиковогокапіталу викликає зростання фінансового ризику, хоча при цьому ідосягається більш високий прибуток.

    Узагальнюючи показником є виробничо-фінансовий ліверідж, який являєсобою добуток виробничого та фінансового ліверіджу:

    Лвф = ЛвЛф, де Лвф - виробничо-фінансовий ліверідж.

    З формули видно, що він відображає ризик, пов'язаний з можливимнестатки засобів для відшкодування виробничих витрат і фінансових витрат зобслуговування боргу.
    Наприклад, приріст обсягу реалізації складає 10%, валового прибутку -
    40%, чистого прибутку - 54%. Тоді:

    ЛВ = 40/10 = 4;

    ЛФ = 54/40 = 1,35;

    Лвф = 41,35 = 5,4 .

    Можна зробити висновок, що за умов існуючої структури витрат напідприємстві і структури джерел капіталу збільшення обсягу виробництва на
    1% забезпечить приріст валового прибутку на 4% і приріст чистого прибуткуна 5,4%.

    Кожен процент приросту валового прибутку приведе до збільшеннячистого прибутку на 1,35%.

    У випадку спаду виробництва ці показники змінюватимуться ваналогічній пропорції.

    ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

    3. Задача (№ 8): розрахйте за данними таблиці вплив факторів на змінупоказника окупності інвестицій.
    | Показники | У минулому | У звітному | Відхилення |
    | | Році | році | |
    | 1. Чистий прибуток (після утримання | 51 936 | 54 988 | 3 052 |
    | податків) | | | |
    | 2. Валовий прибуток від реалізації | 6 492 | 7 791 | 1 299 |
    | товарної продукції | | | |
    | 3. Собівартість реалізованої продукції | 36 788 | 38 037 | 1 249 |
    | 4. Виручка від реалізації продукції | 43 280 | 45 828 | 2 548 |
    | (без ПДВ) | | | |
    | 5. Вартість майна | 120 384 | 117 630 | -2 754 |
    | 6. Власні кошти | 124 | 527 | 403 |


    Розрахуємо рівень виробничого ліверіджу, який визначається відношеннямтемпів приросту валового прибутку до темпів приросту обсягу реалізації:

    ЛВ = П/VPП

    де: ЛФ - рівень фінансового ліверіджу;

    П - темп зміни валового прибутку ,%;

    VPП - темп зміни обсягу реалізації у натуральних одиницях.

    ЛВ = (7791-6492)/(38037-36788) = 1299/1249 = 1,04

    Економічний зміст цього відношення полягає в тому, що воно показуєступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва.
    Підприємства з високим рівнем технічної оснащеності мають високий рівеньцього показника і низький виробничий ризик. Підприємства, які мають більшвисокий рівень виробничого ліверіджу, є більш ризикованими з позиційвиробничого ризику - ризику недоотримання валового прибутку і неможливостіпокриття витрат виробничого характеру. В нашому прикладі коефіцієт близькийдо одиниці, тому виробничий ризик не високий.

    Задача: № 18. Визначте системи показників ефективної діяльностіпідприємства (згідно Балансу і форми № 2). Проаналізуйте одержані дані.

    визначемо ділову активність і рентабельність на основі коефіцієнтиоборотності активів, оборотності кредиторської заборгованості, оборотностідебіторської заборгованості, оборотності матеріальних запасів, оборотностіосновних засобів (фондовіддача), оборотності власного капіталу,рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, рентабельностідіяльності, рентабельності продукції:

    Коак = Ф2р.035/(Ф1 (р.280 (гр.3) + р.280 (гр.4))/2) = 45828/((160000 + < br>168000)// 2) = 45828/164000 = 0,279;


    Кокз = Ф2р.035/(Ф1 (S (р.520, р.600) гр.3 + S (р.520, р.600) гр.4)/2) = 45828/
    / ((400 +2000 + 150 +7248)/2) = 45828/3876,5 = 11,8;


    Кодзі = Ф2р.035/(Ф1 (S (р.150, р.210) гр.3 + S (р.150, р.210) гр.4)/2) = 45828/
    / ((1141 +8100 + 153 +5200)/2) = 45 828/7297 = 6,28;


    КомЗЕТ == Ф2р.040/(Ф1 (S (р.100, р.140) гр.3 + S (р.100, р.140) гр.4)/2) = 38037/
    / ((20124 + 30926 +1287)/2) = 38037/26168,5 = 1,45;


    Кооз = Ф2р.035/(Ф1 (р.031 (гр.3) + р.031 (гр.4))/2) = 45828/((251095 +
    245932)/
    / 2) = 45828/248 513,5 = 0,184;


    Кування = Ф2р.035/(Ф1 (р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4))/2) = 45828/((125211 +
    124631)/
    / 2) = 45828/124921 = 0,36;


    Кр ак = Ф2р.220 або р.225/(Ф1 (р.280 (гр.3) + р.280 (гр.4))/2) = 3596/
    ((160000 + 168000)/2) = 3596/164000 = 0,022;


    Кр вк = Ф2р.220 або р.225/(Ф1 (р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4))/2) = 3596/
    ((125211 + 124631)/2) = 3596/124921 = 0,029;


    Кр д = Ф2р.220 або р.225/Ф2р.035 = 3596/45828 = 0,078;


    Кр ПРД = (Ф2р.100 (або р.105) + р.090 - р.060)/Ф2 (р. 040 + 070 + 080) =
    (7251 + 177-737)/(38037 +785 +315) = 6691/39137 = 0,17.

    Література:


    1. ЗУ «Про банки та банківську діяльність» - м. Київ, 7 грудня 2000 р.;
    2. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення пропорядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягаютьприватизації », № 49/121 від 26.01.2001 ВР України від 2.10.92р. зі змінамиі доповненнями;
    3. Банківська справа/Под ред. Лаврушина О.І. - М.: Фінанси і статистика,
    1999. - 576с.;
    4. Галасюк В., Галасюк В. Незалежна експертна оцінка, як засіб забезпеченнянеобхідного рівня ліквідності об'єктів застави// Вісник НБУ. - 1999. - 2.
    - С.51-54.;
    5. Лахтіонова Л.А. «Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія»
    - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.;
    6. Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовийдосвід, проблеми реформування.// Банківська справа. К. 2000. № 2, с.28-29.;


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !