ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    ВЕЗ в Україні
         

     

    Географія

    Курсова робота

    ПО РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

    на тему

    "СЕЗ В РОСІЇ"

    РЕА ім. Г. В. Плеханова

    Анісімов Михайло

    2-ий курс факультетаБіДА.

    Зміст роботи:

    1. Введення.

    2. Історичний аспект формування ВЕЗ.

    3. Сучасна концепція створення экономич. зон.

    4. Зони спільного підприємництва в СНД.

    5. Висновок.

    ВСТУП

    Однією з складових частин перебудови народного

    господарства СРСР є радикальна реформа діяль-

    ності зовнішньоекономічного комплексу. Крім су-

    громадської підвищення його внеску в економічне і

    соціальний розвиток країни, реформа одночасно

    передбачає формування в Радянському Союзі еко-

    номіки відкритого типу, що передбачає не тільки її

    тісний взаємозв'язок зі світовою економікою, а й їх з-

    стязательность.

    Концепція перебудови зовнішньоекономічних зв'язків-

    зей виходить з того, що в сучасному взаємозалежний-

    мом світі радянська економіка є частиною миро-

    виття і не може успішно розвиватися у відриві від по-

    останньої. Тому стратегія економічного розвитку

    нашої країни повинна розроблятися з орієнтацією

    на світовий рівень. Це має на увазі істотне

    посилення впливу зовнішньоекономічних зв'язків на тим-

    пи, пропорції і характер економічного зростання у країнах-

    не, внутрішнє ціноутворення та регіональне роз-

    буття;

    Зовнішньоекономічні зв'язки, таким чином, мають

    стати самостійним джерелом збільшення націо-

    нального доходу Радянського Союзу, постійної склад-

    ляющие. при виборі шляхів вирішення народнохозяйствен-

    них завдань.

    У концепції перебудови зовнішньоекономічних зв'язків-

    зей СРСР врахована необхідність зміни відносин

    між формами власності, що існують ~ на-

    шей країні і в державах Заходу. Залишаючись соці-

    альних антиподами, вони тим не менш утворюють в точ-

    ках дотику своєрідні гібридні форми в

    вигляді власності спільних підприємстві в СРСР,

    інвестиційних активів радянських організацій як за

    кордоном, так і на території країни.

    Нові форми зовнішньоекономічних зв'язків (сумісного

    стное підприємництво на території СРСР, сво-

    вільних економічні зони, закордонне інвестірова-

    ня і т. д.) покликані способствовйть посилення викорис-

    тання в нашій економіці прогресивної зарубіжної

    технології та управлінського досвіду, розвитку експорт-

    ного сектора країни і розширення фінансової бази

    модернізації народного господарства.

    У свою чергу, радянські капіталовкладення за ру-

    бежом і у вільних економічних зонах на терито-

    рії СРСР дозволяють створити там інфраструктуру, не-

    хідно для збільшення радянського експорту (преж-

    де всього машинотехнічної), а також власну

    виробничу базу для стабільного постачання на-

    шей країни різними товарами.

    Суттєвим є і те, що нові форми внешнеекономі-

    чеських зв'язків передбачають ще й рішення такої за-

    дачі, як вивести Радянський Союз на статус вже не

    тільки міжнародного торговця, а й міжнародно-

    го інвестора.

    Принципово вам чи.. Таким районам предоставлявт-

    ея ще більші л'готи в отношенік іно ~ анніх інве-

    стор, що пріблііает: їх по преференційних усле-

    віям до спеціальних еконожіческім. зонам.

    Наприклад, з підприємств проівведстввннего характе-

    тера, що створюються в цих районах, прибутковий податок

    стягується: у розмірі 15 ~ ~ (іншими ялиновими, як: у спе-

    соціальне зонах), плата за оренду землі тут нижче.

    Однак ці пільги распростраіяются тільки на вироби,

    вальних підприємства, що розробляють нову тих-

    нології і нові види продукції, а також досліджень-

    Тельського центри.

    Острів Хайнань недавно був виділений в нову про-

    винця Китаю і перетворений на п'ятий за рахунком крупней-

    шую з усіх нині наявних спеціальну еконо-

    ний зону. Її провідне положення по відношенню до

    іругім спеціальним зонам і портових міст заклю-

    чає в тому, що чільну роль у ькономіке

    тут грає ринкове регулювання, а в структурі

    власності основне місце займуть совмеатние перед-

    прийняття; т. а використовують іноземний капітал, ко-

    оперативні, а також підприємства, полноатью принад-

    лежать іноземним компаніям. В інших спеці-

    альних економічних зонах різні ферми собст-

    ності соеуществуют при провідній ролі дер-

    вій власності.

    Як наголошується в китайській пресі, ринкова еко-

    ний, яку планщуется сформувати на острові,

    ,

    Поскольіу острів Хайвань рЬсположен-в субтропі-

    ках, передбачається перетворити його в провідний центр Кі-

    тая з виробництва тропічних сельскоховяйственних

    культур, Для цього там створюються значні про-

    промислово потужності з переробки каучуку, пальми-

    вого волокна, кокосів, цукрової тростини і чаю.

    Передбачається також розвиток лісового госпо-

    ва, тваринництва, рибальства і вирощування раз-

    особистих мооскіх культур, Це повинно закласти ін-

    ву базу для проівводства лісоматеріалів, іродуктов

    жюотного проісхожденія.і дарів моря.

    Крім того, на. острові планується всемернае раз-

    вітіе угальной і совданіе нафтохімічній промисло-

    лінощів. У Чанпо з 1984 р. ведуться роботи по сраданію

    кар'єра площею, майже 60 км 'для видобутку вугілля буроге

    відкритим апособом. Полягають контракти з закордон-

    нимі компаніями на розробку іеточннков нафти і

    гааа.ка ~ ва суші, так і на морському шельфі.

    .-Совмесзние підприємства і предпріятін, повністю

    що належать іноземному капіталу, є ос-

    новних в спеціальних зкономінескіх звнах і у від-

    критих партах Китаю. Хоча вони співіснують з дер-

    дарчими предпрівтіямі, з підприємствами, перебуваючи-

    дящіміся в колективному і приватному володінні, на їх

    частку пріхадітся ббльшая частина валового національно-

    го продукту, виробленого в економічних зонах, а

    також і основна частина вартості експорту.

    Обладнання, сировина та матеріали для виробництв-

    ва, як правило, купуються за кордоном. Вся про-

    дукції спеціальних економічних зон і прибережних

    районів Китаю призначена в основному для експорту.

    Виживання підприємств, створених за участю іно-

    дивного капіталу в таких зонах, завусіт від того, на-

    скільки вони успішно конкурують на світовому ринку.

    На внутрішній ринок країни ці підприємства виходять

    в дуже рідких випадках за спеціальним дозволом

    уряду.

    В економіці китайських спеціальних зон головну

    роль грає не планову, а ринковий механізм. Їх хо-

    зяйственная діяльність регулюється ринковими сі-

    лами в рамках загального державного макропланіро-

    вання, приводячи в дію такі економічні. факто-

    ри, як ціни, заробітна плата, витрати виробництв-

    ва, прибутки, податки, валютні курси та процентні

    зграйки. Ринечний механізм - основна відмітна

    властивість економіки спеціальних зон від економіки

    решти частини країни.

    Слід зазначити, що в Китаї серед численний-

    них вопресов, связаннмх зі створенням спеціальних еко-

    номічного Еон, особливе місце займають проблеми орга-

    нізація і управління.

    У КНР особливий зовнішньоекономічний режим вводить-

    ся або в існуючих адміністративно-тсрріторі-

    альних одиницях різного рівня (містах та міських

    районах, повітах, провінціях), або такі одиниці ство-

    даються спеціал'но. Вони управляються місцевими орга-

    нами влади, які мають для цього відповідні пів-

    номочія.

    У країні. одночасно функціонують,,,, в провінції Хайнань. Вони

    розрізняються між собою за ступенем відкритості для

    взаємодії із закордоном, але одночасно мають

    великі повноваження з ведення зовнішньоекономічної

    діяльності, ніж остал'ние райони країни.

    Характерна особливість практики Китаю - осущ-

    організованого широкого кола зкономических і організаці-

    Онно-правових заходів для створення сприятливого інве-

    стіціонного клімату не тільки в спеціальних економі-

    чеських зонах, але й по всій країні. До початку 90-х років

    в КНР утверж4ено в цілому близько 15 тис.

    угод про створення об'єктів за участю іноземних-

    них партнерів на суму понад 25 млрд. дол

    В результаті до теперішнього часу Китай увійшов до

    число провідних одержувачів приватних іноземних інве-

    стіцій у світі.

    Іноземним інвесторам разрещено як у слеціаль-

    них зонах, так і на всій території Китаю створювати

    СОРМ ~ стние підприємства терміном зазвичай до 50 років. При

    цьому вони забезпечують не менше 25 ~ Д акціонерного ка-

    питала, вкладають средствд шляхом надання чи-

    ценз, ноу-хау та інших видів нетрадиційних техно-

    логій і навіть засновують компанії, де іноземцям

    належить весь капітал підприємства.

    З середини 80-х років Китай легаліаовал створення

    підприємств, що цілком належать іноземному

    капіталу, які раніше могли діяти тільки в

    слеціальних економічних зонах,

    Податкове регулювання передбачає ряд пільг,

    вілючай повне або часткове звільнення зональних

    предпріяті6 Від прибуткового податку протягом перших

    трьох - п'яти років Діяльності, а також різні подат-

    говие знижки.

    У спеціальних економічних зонах здійснюється

    мінімальне оподаткування, заохочувальні кредити-

    вання, гарантоване, у тому числі й за пільговим та-

    рифу, забезпечення енергією, сировиною, матеріалами, ква-

    ліфікованих робочою силою.

    Практика використання в КНР іноземного капі-

    тала підтверджує ряд ознак його реальної стиму-

    лірующей ролі. Найбільш явно вона проявляється у тих

    галузях китайської економіки і в тих районах країни,

    де в найбільшій мірі сконцентровані такі об'єк-

    екти співпраці.

    Наприклад, іроізводітельность праці на цих об'єктах-

    тах у спеціальній економічній зоні Шеньчжень в

    6,5 рази вище середніх локазателей державної про-

    промислово Китаю. Ефективність капіталовкладень

    вище щонайменше вдвічі.

    Саме на зональних підприємствах найбільш актив-

    але освоюється випуск конкурентослособной на світовому

    ринку продукції прогресивних галузей промисловості

    ності.

    Концепція спеціальних ~ кономіческіх зон в КНР

    постійно переглядається і модернізується. Так, в

    80-і роки в країні було лрінято більше 100 норматив-

    них актів з регулювання іноземного підприємцями-

    мательства. Проте комплексна система регулюються-

    вання іноземного капіталу, за оцінкою китайських

    спвціалістов, ще далека від завершення.

    Досвід показує, що створення інвестиційного клі-

    мата є не одиничною акцією, а складний і тривалий

    тільних процесом, що вимагає періодичного повер-

    та до вже, здавалося б, вирішених питань, їх пере-

    огляду з урахуванням накопиченого досвіду і що змінилися

    обставин.

    ПРОЕКТИ СТВОРЕННЯ ВІЛЬНИХ

    економічних зон в польшк

    Організація вільних економічних Зої в Поль-

    ше почалася ще в середині 30-х років, коли в Гдань-

    ському морському порту вперше була создана'беспошлін-

    ва зона. Однак через три роки в результаті чрезви-

    чайних політичних та економічних умов в країні

    проект їх розвитку була ліквідована. І тільки в на-

    варте час ця проблема стала знову актуальною в

    зв'язку з проведенням многмбещающіх економічних

    Реформ в країні.

    З 1 январл 1989 р. в Пальже встуніл чинності еакон

    , який в значнтельной ступеня спростив

    првцедуру цзаимооуношеній з ииостраінимн партнера-

    ми, в тому числі і у створенні. змішаних аредпрня1йй.

    Причому право формнровать акциоіернив громади с.

    участю закордонних інвестоуав була поширена

    і на приватний сектор.

    Законом було скасовано положення, в.о. якому

    лольскій лартнер обов'язково повинен мати осров-

    вим Лакет акцнй. В даний час встановлено

    лише нижній нредел (близько 207о) вкладу статутного

    фонду капіталу, який повинен внести іноземний

    партнер. Керувати предлріятіем може як польська,

    так і іноземний гражданнн.

    Розробка та прийняття цього закону в значіт6ль-

    ною мірою сті ~ уліровалі створення на території

    Польщі вільних економнческіх зон. У країні був

    опубліковано ряд проектів, в яких обгрунтовувалася

    необхідність цих заходів для польської економіки.

    Питання було розглянуто в іравітельстве, великий

    інтерес до проблеми створення вільних економічних

    зон проявила громадськість. Як точки отсче-

    та був прийнятий досвід Китаю.

    Ідея економічних зон в 'Польщі появнлась преж-

    де все в результаті місцевої іннціатіви, а не як це-

    ленаправленная стратегія з боку центральних ор-

    ганів влади. Це позво?? яет зробити висновок, що ство-

    ваемие зони розглядаються польським урядом

    в основному як засіб вирішення певних завдань

    місцевого та регіонального характеру.

    Така точка зору чітко відображена в офіційних

    документах, в яких, зокрема, говориться, що спе-

    соціальне економічні зони створюються з метою при-

    потягу уваги іностранмих інвесторів до окремих на

    вим районам країни для стімулнрованія там економі-

    чеський діяльності.

    Всі пільги і переваги, а також прибув ~ по-

    лучанин країною-партнером, згідно з польської концеп-

    ції економічних зон, будуть визначатися економіч-

    ським прогресом у даному регіоні.

    Підприємства, розташовані у свободі економі-

    чеських зонах в Польщі, функціонують на основі само -

    фінайсірованія, на них не распространяетсй дію

    ного механізму управління. Всі вони будуть

    ор нтіровани на експорт не тільки послуг, але й про-

    бо Він вивів там товарів.

    Основна увага приділяється організації послуг в

    мещдународном торговому секторі і особливо траязіт-

    вим 1орговим потоків, пакетіровайію і распоковке

    гру'ов, зберігання, ідентифіковані і т. д., а також

    мейіцінскому, дантістскому і туристичного ебслужі-

    ванію. У більшості іроектоь створення економічних

    зон передбачається починати з надання сервісу-

    них послуг, оскільки в цьому випадку потрібні невеликі-

    рілі капіталовкладення. У подальшому планується

    створити там підприємства різних галузей промисло-

    лінощів.

    Майже всі проекти формування вільних еконо-

    вів економічні зон передбачають, що експорт продукції

    тут здійснюється незалежно від митної систе-

    ми, дейстзующей в країні. Мита бу-

    дут застосовуватися тільки тоді, коли продукція з еко-

    номічного зони направляється на польський ринок.

    Для іноземних вкладників капіталу Важливий-

    ве значення має географічне розташування Поль-

    ши в цілому і окремих її регіонів. Зокрема, Поль-

    ша може служітр сполучною ланкою між Рада-

    ським Союз.ом і країнами ЄЕС, між Скандинавськими

    державами та країнами Півдня Європи з подальшим

    виходом на держави Азії. З цієї точки зору най-

    більш перспективними є зони, які створюються на

    узбережжі Балтійського моря, тобто морські порти і

    трансл'ортние канали на річках Одеру і Віслою.

    Першим проектом, оголошеним до реалізації в стра-

    не, був проект створення безмитної зони в Шеціне -

    Свінувіиче. Територія зони перевищує 60 га і пре-

    дусматріваат створення відповідної інфраструктурою-

    ри. Управління цією зоною буде здійснюватися адміні-

    ністраціей порту.

    З часом планується розширення масштабів

    діяльності зони: там буде здійснюватися іромиш-

    ленне виробництво, а розміри території збільшаться

    до нескол'кіх сотень гектар.

    Обгрунтовуючи проект, фахівці виходили з того,

    що Шецін - Свінувішче має стратегічно важливе

    -поюженіе - поруч зі скандинавськими портами і не-

    далеко від маршр ~ ів Серерногв моря, а також інших

    важливих морекіх шляхів., Кроіе тог ~ на річці Одері рас-

    положення необхрдімие ногрузочно-раег.рузочние еоору-

    вання, оріентіфованние иа обслужіеаніе південних ре-

    Алея країни, та іхлавний промисловий район Поль-

    ши - Сілезія. '_ _

    Крім цих омвідних переваг, економічна

    зона в Шецін - Свінувішче має досить розвинену

    інфраструктуру для портових споруд і порівняй-

    тельіо кваліфіковані кадри.

    Мета створення цієї зони - перш зсего роз-

    буття торгово-промишденних, транспортних операцій в

    Шеціне та його передмістях, а також підвищення якості

    портових послуг та розширення зовнішньоторговельних зв'язків.

    країни. Тут будуть еконцентріровани вантажно-раз-

    грузочние операції, временнм зберігання вантажів, сорти-

    повань, очищення, установка, крож того, обробка, збір-

    . ка та розбирання що надходить в порт іродукціі.

    У цій зон ~ плініруется надавати додаткові

    послуги, пов'язані з, зустріччю і відправленням кораблів, про-

    служіваніем плавскладу іноземних суден.

    Фінансово-зконрмцческій режим 'зони в Шецін -

    Свінувішче бу'дет включати всі основні елементи, ха-

    рактерние для безмитних зон. Інвестори, вклавши-

    рілі свої капітали, протягом п'яти років будуть звільняються-

    датися від налбгообложенія на доходи, а процентний

    налюг на 'них у подальшому не повинен перевищувати

    30%. Їм буде разрешен'неогранйченний переклад дохо-

    дів за кордон.

    Всі операції в межах економічної зони і з зовн-

    ним світом, а також винагороду персоналу передбачається-

    огляді виплачувати у конвертованій валвте.

    Керувати економічною зоною буде спеціально ор-

    ганізованная акціанерная компанія, яка також мо-

    ~ кет здійснювати незалежні економічні операції.

    В даний час ця компанія має 70 польських і

    близько 30 зарубіжних акціонерів.

    Другий проект передбачає створення безмитно-

    ної зони в невеликому польському порту УТСК. Основна

    мета формування цієї зони - створення сприятливих

    них умов для економічного розвитку регіону, в ча-

    місцевість для експорту сільськогосподарської продукції

    ва сусідні ринки. Як вважають польські фахівці,

    зта зона також повинна. внееті свій внесок у-розширити-

    ня послуг, що надаються туристам.

    Прибережна територія буде ісіользоваіа 'для

    будівництва великих плавучих госгініц вищої кате-

    горіі обслуговування з ресторанами, барами, конферені-

    залами та іншими необхідними приміщеннями. Ці з-

    спорудження будуть знаходитись у володінні шведської ком-

    нії, у якої є 'соответствуюшій досвід будівельник-

    ства та управління міжнародними туріетіческімі

    комплексами.

    Частина економічної зони булет використана лля

    будівництва комерційного центру, состояшего нз Ь

    взаємопов'язаних еданій загальною площею 15 тис. м ".

    Там же будуть створені-складські приміщення для вре-

    менного зберігання транзитних вантажів.

    Фінансування зони планується організувати по

    трьома напрямками. Технічна інфраструктура, вклю-

    чаю водо-та енергопостачання, засоби комунікацій

    фінансуються компанією з управління зоною, ком-

    мерческій центр - потенційними його користувача-

    ми, міжнародний туристичний комплекс - швед-

    скок компанією.

    Передбачається, що чистий лохол від функционир-

    вання ехономіческой зони в УТСК складе не Менес

    З млн. дол

    Варшавська безмитна зона на відміну від УПО-

    мянутих вище створюється спеціал'но для розвитку поль-

    ської електронної промисловості, а також для роз-

    ренію валютних операцій за рахунок експорту. Варшава

    вже тепер є головним промисловим і науково-

    технічним центром електроніки, який забезпечує

    понад 30 ~ про доходів усього району до національного бюд-

    жет.

    Своєрідне положення цієї еіономіческой зони

    визначається її близькістю до Варшавського межлународ-

    ному аеропорту. Передбачається, що на підприємствах

    Варшавської безмитної зони будуть зайняті майже

    4000 чоловік.

    Поряд з виробництвом і збіркою різних елек-

    нних компонентів тут будуть здійснюватися на-

    учние дослідження та розробки в електроніці, інженерні роботи,

    нірінг та підготовка кадрів. Планується організовує ~

    електронну біржу, яка буде надавати услу-

    ги всім восточіоевропейскім країнам, а також валют-

    ву біржу.

    Сб'ем необюдімих капіталовликеній оцінюється

    в 15 млн. дол Йраект буде фінансіроватьсі упрвв-

    ляющие компанівй (до 20 ~) і зарубіжними інвесторам-

    рами.

    Варшавська безмитна зона створюється перш

    за все для іноземних фірм. Польські прюдпріятія

    можуть брати участь лише в тои випадку, аслм у нік є

    іноземний інвестор.

    Ініцнатори створення цієї зони сподіваються, що деше-

    вая і кваліфіціроранная робоча сила буде одним з

    головних факторів залучення в 'Варшіву до іноземців

    го капіталу. За польськими джерелами, вартість робо-

    чий сили в електронній промисловості Нольші в 3

    рази менше, чем.на Тайвані або в Південній Кореї, при-

    блізітельно в 8 разів менше, ніж в Ірландії, і в 16

    разів менше, ніж у Швеції чи Швейцарії,

    Ще одкн стимул для іноземців - доступ на по-

    но ще незаноеванний ринок збуту електронної про-

    дукції в жкточроевропейскіх ст.ранах і на розвиваю-

    щійся бистрищй темпами польський ринок, особливо по-

    требітельсюй електрмікі.

    Основні іноземні Компан, на які справи-

    ється ставка, - це фирми Західної Європи.

    У Варшавської безмитної зоні буде встановлено

    саеціальній фінансовий і економічний режим. В

    Зокрема, тут 'здійснюватиметься безмитне

    ііпорт і експорт,. встановлена єдина валюта - дол-

    лар США. Крім того, протягом 6 років одержувані до-

    ходи будуть звільнені від оподаткування, а про-

    цеіт податків на доходи в наступні роки не буде

    перевищувати 20%.

    Передбачаються спрощені адміністративні

    процедури і необмежений переказ прибутку за гра-

    ніцу для іаостракних.інвесторов.

    Управління економічною зоною буде здійснювати-

    ся спеціально створеної акціонерною компанією, серед

    членів-ортанізаторов якої органи влади'аршав-

    ського воєводства, фонд промислової реконструкції

    Лольші та електронну концерн ЕЛПОЛ. Ця Компак

    буде виплачувати податки й оплачувати ссот ~ етствую-

    щие комунальні та інші послуги в злотих, але нред-

    прімтія, розташовані в дакной зоні, будуть виконан-

    няти всі свої зобов'язання в доларах США.

    'Вільна зона в Малашевич - Тересполі - четвер-

    тий схвалений урядом Польщі проект - не

    має виходів ні на морські, ні. на річкові маршрути.

    Вона розташована на сході країни, недалеко від ГРЗ-

    Піц з СРСР. Багато в чому формування цієї зони визна-

    виділяється географічним полажеііем на головному траі-

    спортних шляху Схід - Захід - Схід.

    Наявна тут технічна інфраструктура круп-

    ковитого в Польщі залізничного вузла, достатня

    територія, вільна робоча сила, близькість до сові ~ -

    ському ринку є досить привабливими факто-

    рами для іноземного капіталу.

    Основні цілі, які буде вирішувати ця беспош-

    лінная зона, - обслуговування комерційного транзітл

    західного напрямку, а також надання послуг

    зі складування та обробці товарів перевозяться з

    Європи на Далекий Схід.

    Ще одна спеціальна економічна зона в Шкіра-

    лине, що займає територію однойменного воеводст-

    ва на узбережжі Балтійського моря, буде формую-

    тися для розвитку туризму, індустрії відпочинку, а 'так-

    ж надання послуг з обробки та продажу това-

    рів. Тут буде введено спеціальний фінансовий ре-

    жим, що забезпечує пільгове кредитування і нізкос

    оподаткування доходів, б-літній освабожденіе от на-

    логів для спільних припускає ~ іятій, безмитне їм-

    порт капіталів та ін Основна мета створення еконо-

    мічного зони в Кожаліне - прискорений розвиток це-

    го великого неіндустріальний району.

    І нарешті, остання з схвалених урядом

    Польщі спеціальних економічних зон буде займати

    адміністративний район Краківського воєводства. З-

    ставний її частиною з'явиться Краківська безмитна зо-

    на, розташована в районі сусіднього з нею аеропорту

    Баличі.

    Краківська спеціальна економічеекая зона перед-

    призначена для вирішення комплексу проблем: боротьба з

    забрудненням навколишнього середовища, організація рестав-

    раціонних робіт і відновлення старого міста і

    інших історичних місць в Кракові.

    Надалі передбачається створити тут ви-

    сокотехнолагічние відпрацьовано ~ і промисловості, р приватно-

    сті мікроелектроніку, біотехнології та ін

    Для досягнення поставлених цілей у згаданих

    вище економіческрх зонах буде рсуществлен, пощім.о

    наведених, і ряд інших заходів. Серед них - розширенням-

    ня адміністратівіой і економічної влади местнцх

    органів управління, скасування державної монопо-

    ща на засоби телекомунікацій, продаж державного-

    ських підприємств у приватні руки і юрідічаскім ли-

    ЦАМ.

    Якщо всі контингенти фінансово-кредітногр, еконо-

    мічного та адміністративного режиму в економіч-

    ських зонах будуть функціонувати успішно, 'то вони по-

    служать моделлю і для інших регіонів країни.

    Як випливає з вищевикладеного, вільні еконо-

    вів економічні зони в Польщі ім'еют ряд характерних рис.

    Основна з них та, що з самого початку централь-

    ные органи влади не залучені до процесу їх органи-

    зації, до мінімуму зведені бюджетні програми ~ і

    бюрократичне втручання.

    Тим еталі менш місцеві влади регіонів, де ство-

    ются економічні зони, литаются довести необ-

    ність надання їм всіляких привілеїв,

    тоді як, центр, прагне їх максимально обмежити.

    У наст?? ящее аремя все вкономіческіе зони в Польщі,

    і діючі і проектуються, розглядаються як

    беспошдрннце "навіть еслц насправді деякі з

    нйх отримали статус спецральних економічних зон.

    ЗОНА СВОБОДНОІ ТОРГІВЛІ

    НА ОСТРОВІ Пінанг

    Созданна'я в Малайзії корпорація з розвитку

    острова Пінанг (один і в штатів країни) почала в 70-х

    роках реалізацію концепції формування зони сво-

    бодні торгівлі, яка на той час вже була по-

    площа в практику в ряді держав. Слід отме-

    тіть, що наявний олит був використаний корпора-

    єю з небаченим раніше розмахом і чіткістю.

    Зона вільної торгівлі Баян-Лепас, розташована

    на острові Пінанг, в даний час обганяє, а в

    деяких випадках вже переганяє американську - цей визнаний найбільший ми-

    ровой центр полупроводййк'овой та електронної промисло-

    лінощів.

    Рдціональное розташування на острові всіх необ-

    дімих як для виробництва, так і для нормальної

    життя компонентів - результат ретельного і дально-

    видного розрахунку. Із самого початку фермірованія тут

    зони своббдной торгівлі стали закладатися основи

    інфраструктури - водопостачання, дороги, строітрль-

    ство Пінангского мосту.

    Все це дозволило прискорити розвиток традиційних

    галузей економіки (обробка дерева тика, пер-

    первинних лереработка каучуку і т. д.). Стимулювався

    і розвиток нромишленйості, перш за все текстильної.

    Починаючи з середини 70-х років в зоні Баян-Лепас був

    обраний найбільш відповідний для умов острова тип

    виробництва - чіпи, життєво важливий елемент лю-

    бого вироби електронної промисловості.

    Нагадаємо, що зона вільної торгівлі Баян-Лепас,

    точніше її перша фаза, почала діяти в 1970 р. і

    дала тоді роботу ... 60 лінангцам, В даний час

    370 компаній цієї зони забезпечують. робочими місця-

    ми близько 40 тис. чоловік (все населення штату склад-

    ляєт трохи більше 1 млн.). Всього ж в премишлен-

    ності, яка виробляє більше половини валового на-

    нальні продукту штату Пінанг, трудиться в настою-

    гцее час 84 тис. чоловік.

    До кінця 80-х років південний схід острова Пінанг пре-

    врата в унікальний комплекс, що погоджує Воєдила-

    але характерні риси зони вільної торгойлі, зони

    експортного виробництва, технополісу, а також науково-

    технічного парку на базі Університету природних

    на

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !