ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Константи балканської політики в XXI столітті
         

     

    Географія

    КОНСТАНТА Балканські ПОЛІТИКИ У XXI СТОЛІТТІ

    Не справа вченого втручатися в політичні справи, але досить несподіваний оборот балканського конфлікту, пов'язаний з озброєним виступом НАТО проти Югославії навесні - влітку 1999 року, змушує нас частково змінити нейтральну позицію. Звертаємо Вашу увагу на деякі принципові висновки, отримані в результаті наукового дослідження балканського регіону [1].

    Ми не маємо в своєму розпорядженні всієї оперативної, постійно поповнюється поточною інформацією по балканському конфлікту. Але, тим не менше, можемо досить чітко визначити межі можливого та неможливого у його розвитку, а також сформулювати деякі константи подальшої еволюції балканського регіону в цілому. Ми впевнені, що на підставі розробленої теорії соціо-культурних систем (СКС) [2] можна вийти на рівень добре обгрунтованого прогнозування балканських подій.

    Балканські конфлікти не можна зупинити. Але до них можна адаптуватися, передбачити не тільки стратегічні просторово-часові особливості їх розвитку, а й поточні форми їх прояву. Це дозволить найбільш ефективно проводити російські інтереси в цьому регіоні світу. У потоці нескінченно змінюється і швидко застарілої інформації з Балкан, є безперечні закономірності. Саме тому є сенс звертати увагу на константи поведінки балканських держав і еволюції освоєння даного регіону в цілому [3].

    У балканської політики Росії чітко визначається кілька аспектів: дипломатичний, військовий, політичний, економічний, ідеологічний. Ці аспекти слід дуже чітко розділяти і проводити ситуативну політику, що відповідає як національним інтересам Росії, так і об'єктивних тенденціям еволюції Балкан по кожному із зазначених аспектів. У принципі, будь-яка балканська ситуація може бути використана для проведення російських інтересів. На Балканах для Росії немає поганих ситуацій. Є тільки неадекватна політика.

    1. РЕФЛЕКСІЇ Про балканського конфлікту

    Прогнозування балканських конфліктів і визначення параметрів їх перебігу є складною, але цілком розв'язною науково-практичним завданням. Не знаючи всіх особливостей і проявів балканського конфлікту і маючи справу зі свідомо неповної інформацією, вірогідність якої важко перевірити, тим не менш, можна багато в чому визначити просторові та часові параметри конкретного протікання даного регіонального конфлікту.

    Це можливо, на підставі теорії соціо-культурних систем, яка описує освоєння Балкан як цілісний процес, частина еволюції буферної зони в Північній, Східній і Південній Європі в цілому. У такому контексті, Балкани стають досить зрозумілими і прогнозованими.

    Інтерпретація балканської інформації надзвичайно чутлива до вихідної точки зору. Методологія соціо-культурного аналізу дозволяє використовувати підхід, при якому розглядається набір сценаріїв можливих дій, всіх що беруть участь сторін балканських конфліктів. Це досягається на основі просторово-часових матриць їх стійких інтересів і стандартів соціо-культурного освоєння територій.

    Політологічний аналіз балканських конфліктів дуже важливий, але має принципові обмеження. Він багато в чому будується на американських наукових стандартах. При домінуванні такого підходу в російській аналітиці, ініціатива і переваги майже завжди на боці західних держав. Це пов'язано з можливістю їх більш оперативних дій у силу фінансових та позиційних характеристик. При обліку довгострокових тенденцій розвитку регіону та соціо-культурних констант ініціатива може перейти до інших держав.

    2. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ балканського конфлікту

    що протікає в 1990-і рік балканський конфлікт не випадковість. Це результат прояву об'єктивних закономірностей в даному регіоні світу. Умовно процес його можна назвати балканізації. Балканізація як об'єктивний фундаментальний процес дає велику кількість практичних наслідків і констант поведінки балканських держав. З його детального опису може витікати і система рекомендацій по контактах з балканськими державами.

    Коректна балканська політика повинна орієнтуватися на десятиліття стану "плаваючої точки" конфлікту в регіоні, його періодичну і несподівану активацію і настільки ж різке припинення конфлікту, з переміщенням його з одного в інший район Балкан або тимчасовим переходом в латентну форму.

    Далеко не всі активно обговорювані в даний момент балканські проблеми і вогнища напруженості мають позитивне рішення. Вони власне і виникають не для вирішення проблем, а для активації регіону. Періодичне виникнення балканських конфліктів і залучення до них великого кількості держав світу, пов'язане з потребами соціо-культурних систем в новому визначенні відносин між собою. Балкани - частково, полігон для визначення стосунків між російською, західної і мусульманської СКС.

    Балканський конфлікт не має позитивного рішення в цілому. Всі його поточні рішення носять суто тимчасовий характер і неминуче переглядаються після короткого історичного проміжку часу. У балканському конфлікті ніколи не буває до кінця правового і винного. Це конфлікт особливого типу.

    У балканському конфлікті немає розумного рішення. Найрозумніше, що можна зробити для держави, розташованого далеко за межами даного регіону, це спробувати відстояти свої міжнародні позиції і втручатися в конфлікт тільки в суворій відповідності зі своїми інтересами. Треба діяти за "бритви Оккама" (не примножувати кількість сутностей, понад необхідності). Балканський конфлікт - чорний ящик, який може активізуватися по самих різних приводів і давати найнесподіваніші результати. Причини його активізації завжди за межами самих Балкан.

    Незважаючи на великий історичний досвід, балканський конфлікт дає і новинки. Наприклад, агресія НАТО проти Югославії. Це, почасти, нове слово в міжнародному праві. Новинки такого роду можливі й на перспективу. Для їхнього розуміння та адаптації до них має сенс виходити з констант політики держав у балканському регіоні та обліку загальної тенденції даного регіону на формування великої кількості дрібних держав. Новинки пов'язані в основному з формами реалізації потенційних можливостей подальшого освоєння регіону.

    Балкани - район історично молодий конфліктності. Це гарантує інтенсивне протікання конфліктів і на майбутнє. Ескалації поточного і майбутніх балканських конфліктів за межі кордонів регіону бути не повинно. Третя світова війна через Балкан початися не повинна.

    В цілому можна сказати, що балканські конфлікти не хаотичні. Вони описується своїми закономірностями.

    3. СТРАТЕГІЧНЕ ВИМІР балканського конфлікту

    Основну роботу з розв'язання балканських конфліктів і частково їх генерування несе західна СКС. Це пов'язано, перш за все, з позиційними характеристиками Балкан щодо Західної Європи.

    Активне залучення західної СКС в балканські конфлікти переслідує довгострокове рішення соціо-культурних завдань, орієнтованих на століття. Якщо розглядати балканські конфлікти і особливо спроби їх вирішення з короткочасної точки зору, то це багато в чому, різновид сізіфової праці, яка не може дати принципового результату. Але такий підхід некоректний. Мова йде про стратегічні завдання, що вирішуються поетапно за допомогою зв'язок "творення - руйнування".

    У балканських конфліктах постійно присутня мусульманська СКС. Вона оперує через Албанію і мусульманське населення регіону. У конфлікти може періодично втручатися і китайська СКС, представлена КНР. В обох випадках це стратегічно вигідно російським інтересам.

    Балканські конфлікти на перспективу важливі для російських інтересів, перш за все, як засіб непрямого впливу на західну СКС. Цим визначається і стійка стратегія російської присутності в справах Балкан.

    Незважаючи на нерозумність активного і, найголовніше, масштабного включення до справи Балкан Росії, не можна ставати в пасивну позицію. Найбільш ефективним представляється моніторинг за ситуацією і прийняття символічних, але ефективних дій. Повинно бути присутність, але не активна масштабне і руйнівною залучення до проблеми цього регіону. Потрібно враховувати, що справа не в окремому осередку напруженості. Суть того, що відбувається в строго визначеному формуванні простору буферної зони. Саме з цим пов'язана поява нових балканських держав і подальша перспектива розпаду деяких з них на ще більш дрібні держави. Процес орієнтований на довгий історичний період часу.

    4. ГЕОПОЛИТИКА СУЧАСНИХ БАЛКАН

    Сучасна геополітична ситуація на Балканах є результат тривалої еволюції. Розвал СФРЮ став закономірним явищем. Навіть сучасні балканські кордону носять нестабільний характер і будуть ще не раз змінюватися. На підставі знання перебігу еволюції цього та суміжних регіонів можна досить впевнено прогнозувати, що на доступну для огляду перспективу основні геополітичні зміни будуть пов'язані з подальшим перетворенням держави Югославія в його сучасних межах.

    По суті, всі території, безпосереднього зв'язку Сербії з рештою світу, є геополітичними кандидатами на вихід з-під її контролю. Югославія може розвалитися ще на деяку кількість держав та державних утворень типу "Республіки Косово". Відповідно з уявленнями про балканізації і зокрема "плаваючою точці" балканських конфліктів, можна впевнено прогнозувати по черзі активізацію проблем з такими периферійними регіонами сучасної держави як Югославія Чорногорія, Воєводіна і Косово. Логічне завершення розвалу СФРЮ є становлення не п'яти, а скоріше шести нових держав. Чорногорія - на даний момент все ще не реалізована потенційна можливість нового балканського держави.

    Істотно, що відносно Косово і Воєводини геополітичні зміни скоріше не підуть далі перетворення цих країв в некеровані Белградом периферійні території з самочинним урядами та фактичною автономією.

    Відносно Чорногорії зміни можуть піти далі. На перспективу вона може стати окремою повноцінною державою. Сепаратізація Чорногорії буде активно підтримуватися західними країнами на офіційному рівні. Це буде різко контрастувати з юридичною ігноруванням "Республіки Косово" як нового балканського геополітичного учасника конфліктів. Косово не має отримати визнання західних держав, оскільки це може активізувати інші райони Балкан. Наприклад, Істрію і Далмацію. Це небажаний варіант розвитку геополітики Балкан, тому що зачіпає інтереси Словенії та Хорватії.

    Значна частина сербської кордону з Румунією та Болгарією, по суті, тупикове напрямок. Ці держави будуть протистояти Сербії. Ймовірно, війни між ними не велика, але і не буде контактів. Цілком можливий варіант серйозної ізоляції Сербії в центрі Балкан.

    Складне геополітичне становище у Косово. Ми прийшли до однозначного висновку про те, що держава Албанія жодною мірою не буде претендувати на розширення своїх кордонів і включення Косово та інших районів компактного проживання албанців у рамки нового албанської держави, скажімо "Великої Албанії". Декларації такого роду будуть робитися, але не реальні кроки. Для мусульманського балканського анклаву, набагато більш розумною є структура, при якій значна кількість албанців, що ставлять рекорди фертильності, проживає за межами держави Албанія, і має можливість практично безперешкодно контактувати з її територією в критичні періоди. Такий стан збережеться і на перспективу.

    Причини стабільності даного положення в суті мусульманського анклаву на Балканах. Він був сформований не для того, щоб відвоювати для мусульманської СКС ще клаптик незручною для проживання землі. Такої проблеми ніколи не стояло. Анклав сформований, щоб поліпшити позиції мусульманської СКС в боротьбі з її одвічним ворогом - західній СКС. Тобто, анклав повинен мати конфліктну структуру за своєю суттю, повинен бути сам генератором конфліктів. У зв'язку з цим найбільш гармонійним є його існуюча просторова структура.

    Фактичний статус Косово як частини території держави Югославія змінився. Косово є делімітаційної державне утворення, на кшталт Придністровської республіки. Це означає, що воно буде мати свого президента, псевдо державні органи влади, але при тому не буде визнано жодною державою світу. Таке положення може зберегтися протягом необмеженого часу. Воно може бути змінено тільки в результаті наступного витка балканського конфлікту. Фактично сучасна ситуація з Косово носить патової характер. Це розумне стан. Воно відповідає логіці еволюції Балкан. Після деякої активізації міжнародних контактів, пов'язаних з масштабним присутністю іноземних військ, "Республіка Косово" займе своє стратегічне місце на політичній карті світу, періодично нагадуючи про себе активізацією конфліктів.

    Описана перспектива гарантує стратегічне збереження напруженості на Балканах і неодмінна участь у всіх конфліктах сербів. З цього не слід робити висновок, що потрібно якомога швидше допомагати Югославії. Історія балканських відносин та зовнішньої допомоги однієї з балканських сторін давня і складна. Це марафон, у якому не слід прискорюватися. Тим більше, це не слід робити представникам Росії. Балканський конфлікт має строк життя в століття. Виявивши себе в XIX столітті, він може проіснувати, періодично в активній фазі, ще не одне століття. Це нормальний перебіг соціо-культурного процесу в зовнішній буферній зоні.

    5. Балканські СОЮЗНИКИ

    Балкани - регіон держав і народів з короткою історичною пам'яттю. На перспективу ця особливість збережеться, тому що в повною мірою пов'язана з фундаментальними стандартами освоєння даного регіону.

    Наскільки б не здавалися привабливими можливості вирішення оперативних міжнародних справ Росії за рахунок активного включення в балканський конфлікт це потрібно робити дуже обережно. Будь-яка зайва активність і чітка прихильність Росії до однієї зі сторін конфлікту може обернутися в найближчій перспективі реальними проблемами. Колишній активно підтримуваний союзник може виявитися супротивником. Не слід шукати конкретних причин такого роду метаморфоз. До них просто потрібно бути готовим. Є стандарт ситуативного балканського поведінки з можливістю найнеймовірніших поворотів. Вони в суті балканських конфліктів і балканського менталітету. У різних типах просторах своє уявлення про час. На Балканах домінує маятникова концепція. Вона і визначає особливості поведінки учасників балканських конфліктів і їх партнерства з зовнішніми силами.

    У балканському регіоні для Росії складно мати надійних союзників. Ступінь надійності та стабільності балканського союзника напряму визначається рівнем його соціо-культурної переробки. Західна СКС, щодо Словенії та Хорватії, має стабільних союзників - васалів. Мусульманська СКС, має стабільні, хоча часом і неявно виражені зв'язку з Албанією і мусульманської балканської громадою в цілому. Российская СКС таких стабільних союзників не має. Серби, як потенційні союзники Росії, дуже ненадійні і збережуть свої ситуативні стандарти зовнішніх відносин на перспективу. З ними ефективні тільки короткочасні контакти.

    В інтересах Росії, не зв'язуватися однозначно з якого б то не було стороною в балканському конфлікті, незалежно від характеру його протікання. Ситуація виключно динамічна і проведення національних російських інтересів може оперативно вимагати протилежного балканського союзника. Потрібно займати підкреслено гнучку позицію. Активне включення Росії у розв'язання балканських конфліктів на боці одного з балканських народів та/або держав, гарантія генерування міжнародних проблем. Включитися в балканський конфлікт, не маючи соціо-культурно стабільного союзника, легко, вийти з нього складно.

    Потенційна гнучкість у виборікороткочасних партнерів в балканських конфліктах дає Росії ряд переваг перед іншими принциповими учасниками цих регіональних конфліктів - західної і мусульманської СКС.

    Зовнішня активність в регіоні має серйозні обмеження. Активність позитивного плану надзвичайно вразлива і надзвичайно дорого коштують. Це багато в чому визначає ступінь участі та характер активності зовнішніх сил у балканських конфліктах. Бомбардування НАТО опору з боку Югославії не було. Конструктивним діям російської СКС, орієнтованим на стратегічне партнерство з Югославією, опір може бути активним. Причина в тому, що натовські бомбардування не ведуть до соціо-культурному перетворенню Сербії. Це "всього на всього" руйнування продуктивних сил. Дії ж російської СКС, орієнтовані на налагодження довготривалих зв'язків, можуть породити внутрішнє балканське опір, тому що пов'язані з засвоєнням певних стандартів російської СКС.

    6. ВІЙСЬКОВИЙ АСПЕКТ балканського конфлікту

    Поточний балканський конфлікт, в його активної військової фази у 1999 році, швидше наближається до завершення. Масовані руйнування продуктивних сил Югославії, з боку НАТО, багато в чому його вичерпали. Далі має настати латентна фаза.

    Судячи по періодичності виникнення балканських конфліктів, наступна спалах насильства в регіоні виникне приблизно через 20 -- 25 років. Говорити про конкретний термін активізації немає можливості, але можна однозначно говорити про те, що буде досить тривалий термін латентного стану балканського конфлікту з беруть участь у ньому всіх визнаних і невизнаних держав цього регіону.

    На перспективу балканські військові конфлікти з майданних, що охоплюють район в цілому, переростають у точкові. Вони локалізується в окремих населених пунктах, і будуть, швидше за все, представлені розділеними містами, типу Ольстера. Це історична перспектива і гарантія консервації балканського конфлікту на наступні часи.

    Наслідком такого роду еволюції балканських геополітичних конфліктів є те, що, не втрачаючи свого глобалізму, як і раніше, залучаючи в саме себе різні країни світу, конфлікти локалізуються на Балканах, і не будуть переростати в більш великі війни.

    На перспективу Балкани мають кілька геополітично напружених територій і населених пунктів, які стануть майбутніми точковими конфліктами. Залежно від характеру геополітично напруженого регіону, потрібно визначати і конкретну стратегію проведення російських інтересів.

    7. ДИПЛОМАТИЧНИЙ АСПЕКТ балканського конфлікту

    Балкани залишаться гранично напруженим регіоном для дипломатів. Від цього військового конфлікту, залишиться велика кількість більше -менш серйозних проблем, потенційно загрожують перевести балканський латентний криза в активну фазу великої регіональної війни. Проблеми повинні вирішуватися дипломатичним шляхом.

    У сучасному вигляді на Балканах шість офіційно визнаних держав. Є і "Республіка Косово" як делімітаційної державне утворення ніким офіційно не визнається, але фактично існуюче. Є ряд регіональних рухів, готових перерости в щось більше і стати підставою успішного сепаратистського руху. Ймовірно, кількість держав на Балканах буде рости. Після переходу поточного військового конфлікту в латентну форму, відносини між балканськими державами та громадськими силами будуть неконструктивними.

    Доцільно дотримуватися стратегії налагодження широкого спектру зв'язків з гранично можливою кількістю балканських держав, громадських рухів і регіональних державних утворень типу Косово, представлених на Балканах. З причини граничної політизованості і напруженості відносин між різними сторонами регіону, форми контактів і ступінь російської участі в балканських проблеми повинні бути адекватними.

    Активними учасниками російської балканської політики можуть стати держави СНД і суб'єкти Російської Федерації. На історичну перспективу, при розвитку процесів федералізації на Україні, також можуть бути активно залучені такі суб'єкти української федерації як, наприклад, Крим. Але це досить далека перспектива. Дуже важливо відійти від стандарту присутності на Балканах тільки "Москви". Там повинні бути присутні й інші "міста" російської СКС.

    На перспективу, ймовірно, ключові позиції на Балканах має мусульманський анклав і пов'язані з ним проблеми. Основна спрямованість активності мусульманського анклаву на Балканах пов'язана із західною СКС. Можливі короткочасні антиросійські виступи, але вони не носять стійкого характеру і пов'язані з тим, що россійская позиція асоціюється з Просербські.

    Потенційно з балканськими мусульманами можливі ефективні та довготривалі контакти. Тут можуть бути дуже активні мусульманські лідери Росії і чиновники суб'єктів Російської Федерації зі значною кількістю мусульман. На перспективу мусульманський анклав на Балканах може зіграти дуже важливу роль антизахідну. Контакти з балканськими мусульманами дають для Росії сприятливі позиції в цьому регіоні.

    Подібне налагодження зв'язків з балканськими мусульманами може здатися ризикованим кроком на увазі потенційного перенесення косовського типу конфлікту на простір Російської Федерації. Але це не реальний варіант.

    8. ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ балканського конфлікту

    Росія безумовно має свої економічні інтереси на Балканах. Її активність не пов'язана тільки з військовими та дипломатичними аспектами.

    Балканський конфлікт призвів до масованого руйнування продуктивних сил регіону. Післявоєнний відновлення Балкан багато в чому пов'язано не тільки з економічними завданнями, а нової соціо-культурною організацією балканського простору. Економіка СФРЮ зруйнована. Починає створюватися економіка Балкан нового періоду. Явне домінування на Балканах має соціо-культурна основа переорієнтації продуктивних сил даного регіону. Інтереси різних СКС втілюються в конкретну економічну географію нових балканських держав.

    Відповідно до цього, розумно будувати стратегію поведінки російських компаній на балканському ринку. Подібно до того, як російські десантники оперативно і без будь-яких погоджень з ініціаторами конфлікту (НАТО) зайняли стратегічно важливий об'єкт в Косово, можуть надходити і російські компанії. Сенс такого роду економічних акцій не тільки в отриманні прибутку від інвестицій у Балкани. Слово прибутки тут не зовсім доречно. Річ у вирішенні соціо-культурних завдань. Першочергове значення мають інвестиції в території Сербії та Монтенегро, а також енергетику Балкан. Коректне проведення інвестиційної політики на Балканах вимагає найсуворішого обліку географії балканських воєн і соціо-культурних тенденцій в регіоні. Створення карти потенційних російських інвестицій на Балканах представляє складну, але здійсниму, наукову та практичну задачу.

    Теорія СКС дозволяє підійти до суттєво іншою оцінкою інвестиційних проектів пов'язаних із сучасними Балканами. Присутність на Балканах російських компаній не зводиться тільки до суєтливому випередження західних конкурентів в отриманні вигідних контактів. Це може бути продумана довготривала і ефективна політика.

    * * *

    На підставі аналізу, проведеного з позицій теорії СКС, вдалося виявити ряд закономірностей і характерних особливостей балканських конфліктів. З причини об'ємності матеріалу ми його не розглядаємо в даному доповіді.

    28 липня 1999

    ПРИМІТКИ

    [1] У даному виданні опубліковані два тексти, написані за авторською методології соціо-культурного аналізу - "Балканські вимір простору і часу" і "Балканські вимір війни і миру". Вони є коротким варіантом систематичного аналізу Балкан, зробленого в 1998-99 роках з позицій теорії СКС.

    [2] Ніколаєнко Д.В. Соціо-культурні світи. Том I: Просторово-часова динаміка соціо-культурних систем// Константи: Альманах соціальних досліджень. 1998. Спеціальний випуск I. 220 с.;

    Ніколаєнко Д.В. Соціо-культурні світи. Том II: Просторово-часова динаміка буферних зон // Константи: Альманах соціальних досліджень. 1999. Спеціальний випуск II. 410 с.;

    Ніколаєнко Д.В. Просторово-часова динаміка процесів соціо-культурного освоєння територій. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геогр. наук. Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзький державний університет, 1999. 357 с.

    [3] У цьому тексті положення формулюються в тезисно вигляді. У разі потреби по кожному пункту буде дано розгорнутий виклад питання з уточненням деталей і практичних додатків.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !