ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Розвиток господарства прикордонного регіону
         

     

    Географія

    РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА прикордонні регіони

    в умовах конкуренції за земельні і водні ресурси

    Дослідження прикордонного як нового фактора соціально-економічного розвитку Центрального Чорнозем'я становлять велику наукову цінність і практичний інтерес. Ці дослідження спрямовані на комплексне землеопісаніе прилеглих до кордону територій Чорнозем'я Центрального і Північного сходу України з точки зору своєрідності географічного положення, розмірів та конфігурації території, що виступають у якості важливих факторів соціально-економічного розвитку регіону. Вони великою мірою визначають геополітичну стратегію території і займають значне місце в регіональних теоретичних і прикладних географічних наукових дослідженнях. Вивчення головних рис, особливостей і ролі прикордонного географічного положення своєї місцевості розглядається також і в якості важливих елементів формування географічного кругозору, загальної культури людини. Особливості території виявляються у своєрідності нових сусідів - суверенних держав, перетворених з колишніх союзних республік в безпосередній близькості від Чорнозем'я (Україна) і на відносно невеликій відстані від нього (Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Молдова) зі складним і суперечливим характером формування нових політичних і економічних відносин між ними, глибокими політико-географічними та соціально-економічними змінами усередині цих країн, завершення багаторічного періоду "холодної війни" і тривалого протистояння "Сходу і Заходу". Ці та інші процеси міжнародного значення вплинули на зміну головних рис економіко-географічного положення регіону.

    Фактори розвитку Центрального Чорнозем'я відрізняються різноманіттям і комплексністю, що базуються на складному територіальному поєднанні природних і соціально-економічних складових. Природні умови є об'єктивною основою функціонування Центрального Чорнозем'я, як правило, консервативною, але визначальною природний розвиток всього прилеглого до межі району, на відміну від динамічних соціальних і економічних факторів.

    Центральне Черноземье, розташовуючись на південно-західних схилах Середньоросійської височини та прилеглих територіях, в районі с біокліматичних великим потенціалом і величезними запасами мінерально-сировинних ресурсів (залізних руд та ін), виділяється унікальністю даної прикордонної території, яка полягає в її типовість. Тут близьке до оптимального співвідношення ресурсів тепла і вологи, що створює можливості для найбільш раціонального використання її природних ресурсів у сільськогосподарському виробництві, погодженого з функціонуванням екосистем. Однак в сучасний період природні умови все менше лімітують розвиток господарства, у тому числі і сільськогосподарське виробництво, особливо в країнах і регіонах з розвиненою економікою.

    Активізація факторів регіонального розвитку Центрального Чорнозем'я настала з утворенням кордонів і появою такого нового соціально-економічного феномена як прикордонні. З політичними та адміністративно-територіальними перетвореннями Радянського Союзу відбулася зміна кордонів і політико-географічного положення району - він став прикордонним. З трьох областей України (Сумської, Харківської, Луганської), сусідніх з Центрально-Чорноземного економічного району, кордон з Сумською областю найбільша, що свідчить про тісну взаємодію територій в історичному минулому і великих потенційних можливостях розвитку економічних, культурних, наукових, спортивних та інших зв'язків у майбутньому. Економічним ядром Центрального Чорнозем'я в різні періоди були різні міста, в тому числі Курськ. В даний час найбільшим економічним потенціалом володіє "столиця" Центрального Чорнозем'я - Воронеж, з майже мільйонним числом жителів. Зміни різного характеру в останні десятиріччя сприяли зміцненню економіко-географічного положення Воронежа. В даний час він володіє найбільш зручним економіко-географічним положенням з усіх міст регіону.

    Особливого значення набувають фактори соціально-економічного розвитку, пов'язані з географічним положенням і, зокрема, з прикордонного. Поняття прикордонного, перетворюється в одне з основних понять економічної та соціальної географії. Воно змінюється в часі, тобто є категорією історичної і може розглядатися під різним кутом зору політико-, ресурсно-, демогеографіческого, а також промислово-, агро-, транспортно-, еколого-, інформаційно-і військово-географічного положення щодо державних, адміністративних, економічних або інших меж. Прикордонне означає сусідство, знаходження біля кордону. Близько за значенням до цього поняття знаходиться термін прикордонний.

    Прикордонне набуває все більшого значення і виступає в якості нового інтегрального територіального (географічного) соціально-економічного чинника розвитку Центрального Чорнозем'я, що має глибокі історичні корені, які дозволили в різні історичні періоди і при різноманітних умовах формування кордонів (умовності, прозорості, відкритості, закритості) зберегти самобутність населення та особливості господарства регіону, специфічні відмінності у використанні земель. Її можна розглядати в тимчасовому (хронологічному) і в територіальному (хорологіческом) аспектах.

    Фактор прикордонного знову з'явилась у зв'язку з утворенням великої, за західноєвропейськими мірками, зарубіжного суверенної держави - України (з безпосередньо прилеглих до регіону Донецько-Придніпровським економічним районом) на захід і південний захід від Центрального Чорнозем'я.

    Традиційні чинники регіонального розвитку в умовах прикордонного стали сповільнювати його. Знизилося або припинилося вплив таких традиційних міжрегіональних факторів (в рамках Центрально-Чорноземного і Донецько-Придніпровського районів) як кооперація і спеціалізація в галузі машинобудування та інших галузях. Однозначної відповіді на запитання, як впливає на розвиток прикордонного регіону немає, в силу своєї складності і великої протяжності кордонів. Воно проявляється по різному навіть за останні роки поточного десятиліття.

    Історико-географічні чинники розвитку використання земель також зробили свій вплив на територію. У ранні періоди розвитку регіону поняття прикордонного не можна було виділяти в сучасному значенні. У доісторичний період існували лише об'єктивні природні кордону. З появою людини стали також об'єктивно виділятися і райони її проживання, а в більш пізні часи утворюються вже ареали проживання людей та їх господарської, військової та іншої діяльності. У період Московської держави прикордонну територію використовували і як засічних смуги. Потім, у середні віки і в капіталістичний період, як і в радянський, формувалося байдуже ставлення до них (як до умовних кордонів), що має більше адміністративно-бюрократичне і менше господарське значення. Освіта прикордонних зон "екологічного оздоровлення" на всьому протязі знову утворилися державних кордонів, виражалося в меншому порушення природних комплексів господарською діяльністю, відновленням рослинних угруповань і тваринного світу.

    Одними з основних традиційних і постійно нових суб'єктивних факторів, що роблять великий вплив на розвиток природних, господарських і суспільно-політичних систем регіону протягом всієї історії, була активність видатних особистостей - державних, громадських і релігійних лідерів, вчених і практиків. Суб'єктивні фактори впливали на використання земель Центрального Чорнозем'я і завжди грали одну з провідних ролей (починаючи з давніх-давен і до теперішнього часу). Регіон займає і своєрідне релігійно-географічне положення, яке полягає в повсюдності розповсюдження православ'я з невеликими ареалами інших конфесій і значній відстані від центрів інших релігій. У відміну від традиційних історико-географічних особливостей території, новітні історико-географічні межі регіону проявилися у посиленні господарської та громадської активності окремих особистостей, що відноситься до одного з нових суб'єктивної чинників розвитку господарства регіону. Суб'єктивної фактори яскраво проявилися у використанні земель Центрального Чорнозем'я і в період адміністративно-командної, бюрократичної і менше - господарської системи управління.

    Історично територія сформувалася як сільськогосподарська місцевість з високим ступенем освоєння і часткою ріллі. Історико-географічний фактор господарського використання території Центрального Чорнозем'я в давнину, середні віки і наступні періоди істотно відрізнявся. В давнину грали більше значення природні межі території з різним біологічним і первинним господарським використанням земель, а в середні століття зростає роль господарських факторів на шкоду природним. Капіталістичний період посилює вплив економічних кордонів, проведених по сировинним зонам і ринків збуту. Місцезнаходження території між промисловим Центром Росії та промисловим Півднем України зробило вплив на спеціалізацію виробництва. У радянський період зростає значення політичних і адміністративних кордонів. Разом з іншими територіями-сусідами вона в значній мірі забезпечувала названі райони продовольством. З одного боку, це сприяло розвитку спеціалізації Центру та Півдня, а з іншого - гальмувало власну промисловість. Резерви екстенсивного розвитку території були вичерпані. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва була ускладнена внаслідок слабкої опрацьованості питань територіальної організації господарства і систем розселення, а в даний час і кризовим станом всієї економіки.

    Важливим напрямом дослідження є порівняння колишнього географічного положення Центрального Чорнозем'я, тобто у складі РСФСР, СРСР, з положенням регіону в складі Російської Федерації, а також економіко-географічне зіставлення з такими великими державами Близького Зарубіжжя як Україна, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія і великими промислово розвиненими країнами Далекого Зарубіжжя (Німеччина, Італія і ін). Тут є позитивні і негативні сторони. Безперечним плюсом є ліквідація громіздкою і зайвої бюрократичної структури (швидше вирішуються, а часто блискавично, управлінські питання політичного та економічного характеру). Мінус у тому, що вилучені і ускладнені реальні виходи до колишніх кордонів СРСР з іншими з новоутворених держав, що утворився внаслідок простору іншого держави, часто тривалих і формальних адміністративно-військових митних процедур. На користь такого порівняння свідчить відносно невеликі відмінності по території і чисельності населення з державами Східної і Західної Європи. Регіон зіставимо з великими європейськими державами.

    Чорноземна територія в складі великої держави як би "розчинялася" в інших районах великої країни. Всі його межі не виходили за межі держави і лише з Україною були "прозорими" - республіканськими, які ніколи не були по суті державними. Центральне Черноземье не мало безпосереднього зіткнення з державами - сусідами Радянського Союзу. Кордон з Україною носила фактично адміністративний характер, була проникна, і, отже, не закривала доступ до сухопутних і морських рубежів країни, тобто воно повністю використовувало географічне положення СРСР.

    Оцінка географічного, і зокрема, прикордонної положення Центрального Чорнозем'я вже у складі РФ призводить до об'єктивної необхідності всебічного його аналізу з точки зору здобутків і втрат регіону, оперативності вирішення господарських та політичних питань. Прикордонні території Центрального Чорнозем'я по всій протяжності кордону мають велику схожість з сусідніми Донецько-Придніпровським, Центральним, Північно-Кавказьким, Поволжському і Волго-Вятським районами.

    За період перетворень останнього десятиліття розміри території регіону не зменшилися і не було значної зміни чисельності населення. Відбулося значне скорочення валового продукту і деяких інших показників, що характеризують виробництво, зросла географічна, економічна і міжнародна "масштабність" і закріпилося західне становище на величезних просторах європейської та євразійської частин Росії. Це основа не тільки для порівняння Центрального Чорнозем'я з колишніми регіонами великої країни, зіставлення громіздкість території з закордонними країнами, що за відсутності достатньої розвиненості інформаційних мереж із збільшеною комунікабельністю при більших або менших розмірах створюють уявлення про строкатості у відомостях про господарську діяльність населення.

    Значення державних кордонів слід оцінювати з різних точок зору. З позиції загальносвітових (глобальних) процесів кордону перешкоджають розвитку інтеграційних процесів, одночасно створюють "різниця потенціалів" і велику ймовірність розрядки їх у прикордонних районах. Для виявлення об'єктивних господарських тенденцій економічні межі районів мають більше значення. З точки зору національних інтересів країни роль їх також суперечлива. Інтеграційний характер економіки минулого вступає в протиріччя з особливостями господарства сучасної конкретної країни, чому сприяють кордону. Оцінка регіональних інтересів також неоднорідна. Вони складаються з інтересів конкретних людей, які проживають в окремих областях, адміністративних районах і поселеннях. Міжрегіональні інтереси збігаються в інтеграційної сфері. З точки зору регіону державні кордони часто заважають розвитку. Заломлення через уявлення окремої особистості, неоднозначно оцінює виникнення фактора прикордонного в господарській, ділової та повсякденного життя, часто може заважати, але може і сприяти основному заняття населення. Для тіньової економіки це додатковий стимулюючий фактор переборювати її в місцях, віддалених від митних постів, отримувати додаткові невраховані державою доходи і пом'якшувати різниця полюсів господарського розвитку.

    Центральне Черноземье стало займати більш західне положення в рамках РФ. Регіон має один з кращих агрогеографіческіх положень в порівнянні з більшістю регіонів Росії. Посилення "північного і континентальності" Росії по відношенню до території Центрального Чорнозем'я впливає позитивно на зміну можливостей розміщення тут технічних культур (цукрових буряків та соняшнику), а також на раціональне господарське освоєння величезної території, розселення населення в більш комфортних для людини умов (перш за все кліматичних і близькості до природних і штучних водоймах, річках).

    В останні роки відбулося посилення ролі видобутку залізної руди КМА (для зарубіжних країн) та інших корисних копалин, переважно будівельних матеріалів: глини, крейди, вапна, будівельного піску, торфу, фосфоритів для місцевих потреб регіону. З'явилася тенденція посилення ролі більш раціонального використання потенціалу земельних ресурсів агропромисловим комплексом. У прикордонній області тієї чи іншої території, своєрідної громадської її межі з навколишнім середовищем, проявляються не тільки зовнішні ознаки, але й внутрішні особливості анатомії, морфологи, фізіології сучасних хвороб регіону, як на шкірі окремого живого організму, тому що саме тут зосереджені входи і виходи з нього - складного поєднання природних і соціально-економічних територіальних систем.

    По конфігурації россійская чорноземна територія має компактну форму. Значну частину досліджуваної території (західну частина) займає великий Центрально-Чорноземний економічний район Російської Федерації. Зміниться політика-та економіко-географічес?? е положення спричинило за собою і модифікацію інших його складових (транспортно-географічної та ін.) Трансформувалося останнім часом його геополітичне становище неминуче має вивести господарство на нові ролі в рамках Російської Федерації і на світовому рівні. Модернізація широтної залізниці Саратов - Воронеж - Курськ - Київ може перетворити район в одні з головних воріт Росії в країни Близького Зарубіжжя і Європи. Скасування прямих повітряних рейсів з Уральського регіону через Поволжя, Курську область і Україну до Молдови підкреслює зросле значення залізничного транспорту для регіону.

    Транспортно-географічне положення Центрального Чорнозем'я щодо сприятливо: не маючи прямого виходу до морів і океанів, його територія перетинається важливими меридіональним магістралями, що зв'язують Центр і Південь Росії та України, а також широтними міждержавними залізницями та автомагістралями. Відсутність великих судноплавних річок, озер і віддаленість від морів, а також розвиток господарства прискорило у відносно недалекому історичному минулому будівництво доріг, особливо залізних. В останні десятиріччя збільшилася і стала якісно поліпшуватися мережу автомобільних доріг з твердим покриттям, що значно змінює транспортно-географічні умови регіону.

    Переваги сучасного економіко-географічного положення області можуть бути реалізовані шляхом перетворення міст Центрального Чорнозем'я та інших населених пунктів у важливі торговельні центри не тільки по дорозі з Росії на Україну, але і далі, у країни Східної і Західної Європи, що розвиваються, Африки і Близького Сходу. Сьогодні вигоди прикордонного положення використовуються часто тільки на рівні ринку збуту споживчих товарів. Порушені економічні, наукові, культурні та інші зв'язки в останнім часом мають тенденцію до відновлення на міждержавному, регіональному та особистісному рівнях. Багато підприємств, використовуючи зручне прикордонне розташування, організують реалізацію продукції в обмін на сільськогосподарські товари, продовольство, тобто здійснюють бартер - прямий безгрошовий обмін товарами і послугами. Зросли наукові, спортивні та культурні зв'язки з сусіднім суверенною державою. Більш низький економічний рівень України сприяє використанню українськими мігрантами території Росії як проміжної країни для переходу кордону з зарубіжними країнами, у тому числі у віддалених важкодоступних районах (з Норвегією та ін)

    Поряд з різноманітністю природних і господарських комплексів Центральне Черноземье характеризується і своєрідністю систем розселення. Це один з найбільш заселених і обжитих територій центральної лісостепу Європейської частини Росії. Входячи раніше в групу трудоізбиточних районів Росії, сьогодні Черноземье погіршило своє демогеографіческое становище: його торкнулася проблема зайнятості трудових ресурсів. На тлі зниження природного приросту населення дуже помітним виявився приплив росіян і мігрантів інших національностей з колишніх республік Радянського Союзу в 90-і роки нашого століття.

    Міграційні процеси в Черноземье ставляться до нових факторами розвитку прикордонного району. Вони характеризуються загальним спадом останнім часом по всіх їх видах, на відміну від періоду до 90-х років, коли населення регіону зменшувалося в основному на будови і до районів крайньої півночі. У початковий період проведення реформ потужний потік мігрантів значно збільшив населення Центрального Чорнозем'я. Міграції населення в даний час ослабли. Збереглися переважно шлюбні міграції. Жінки переїжджають переважно в сільську місцевість Центрального Чорнозем'я, а Чоловіки, у зв'язку з одруженням - переважно в міста України.

    Зміна суспільно-економічної формації в нашій країні викликала до життя нові соціально-економічні та адміністративні явища, зміни державних і внутрішньодержавних кордонів, сировинних зон та ринків збуту. В останні десятиліття відбулися зміни в промислово-географічному положенні у зв'язку з формуванням територіально-виробничого комплексу Курської магнітної аномалії і введенням в дію Курської і Нововоронезької АЕС. Це дозволило послабити його залежність від ввезення паливно-енергетичних ресурсів, але породило складні екологічні проблеми. Розвитку виробництва і ринку збуту сільськогосподарських продуктів сприяє зручне агрогеографіческое положення досліджуваної території. Воно використовується не повною мірою.

    Еколого-географічне положення Чорнозем'я характеризується відносною близькістю його до районів з сильною зараженого радіацією внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. "Мови" радіаційного забруднення торкнулися північних і північно-західних районів Курської та Липецької областей. Вплив на екологічну ситуацію надає Курська АЕС і захоронення радіоактивних відходів, магнітна аномалія, поєднане вплив яких на живі організми, у тому числі й людини, вивчено ще недостатньо повно. Дослідження вчених різних спеціальностей виявили негативні наслідки на природне середовище збільшуються розробок покладів залізних руд відкритим способом. Все це накладається на загальний несприятливий екологічний фон, сформований при негативному впливі на навколишнє середовище промислових підприємств і досить інтенсивного сільського господарства. Швидкий розвиток різних видів сучасного транспорту (особливо автомобільного) несприятливо позначається на функціонуванні природних екосистем, формування середовища проживання людини.

    Скорочення різноманітних соціально-економічних зв'язків, безпосередніх людських контактів внаслідок появи державної кордону стримує інтеграційні процеси. Розширення та поглиблення інтеграційних зв'язків з прикордонними районами України є необхідністю не тільки для Центрального Чорнозем'я, але і для Росії в цілому.

    Будучи прикордонної периферійної місцевістю і одночасно територією Центру Росії вона має переваги в інформаційно-географічному положенні. Розвиток засобів зв'язку обумовлює тенденцію постановки регіонів Росії приблизно в однакове становище. Інформація об'єднує, диференціює територію і людей, і, як правило, покращує загальний економіко-географічне, а також військово-географічне положення. Потенційний доступ до всіх видів інформації обмежується сьогодні переважно економічними причинами, внаслідок підвищення тарифів за послуги поштового, телефонного і телеграфного зв'язку, реальними можливостями використання системи Internet.

    Корінні зміни економічних відносин в Російській Федерації вимагали і нових сторін дослідження господарства регіону в цілому та його галузей в умовах розвитку інтеграційних та дезінтеграційних процесів різних територіальних рівнів. Питання, пов'язані з різними видами конкуренції в ринкових умовах, що представляє в широкому сенсі слова комплексне і мінливе у часі та просторі явище, що відображає еколого - економіко-географічний процес самоорганізації природних і соціально-економічних територіальних систем, відносяться до що відкрилися в останні роки новітнім гранях наукових географічних досліджень. Більш вузький зміст конкуренція набуває в соціально-економічному відношенні і являє собою самоочищається в процесі боротьби від рутини динамічну систему, яка приводить в рух весь механізм ринкової економіки, стимулює прогресивні явища і функціонування складного внутрішнього механізму саморозвитку територіальних систем регіону під впливом зовнішніх сил. Відсутність конкуренції породжує їх стагнацію. Подібні визначення припускають необхідність подальшого дослідження цього складного процесу та його уточнення не тільки з вузьких біологічних, екологічних, економічних, соціальних, правових, управлінських позицій, але і з широких комплексних географічних поглядів, органічно включають в себе весь "букет" природничих і соціально-економічних пророблень.

    У дослідження природних основ конкуренції істотний внесок зробили представники біологічної науки, які пов'язують її з еволюційною теорією (Дарвін Ч., 1859; Мамедов Н.М. і Суравегіна И.Т., 1996 та ін; Яблоков А.В., Юсуфов А.Г., 1998, і ін), а також комплексних, поглиблених оригінальних географічних уявлень про кризи (Арманд А.Д. та ін, 2000). Фізико-географи і фахівці з агрономії більшу увагу приділяли територіальним аспектам протиріч у природних системах (ландшафтах, екосистемах) і агроекосистеми. Вивчення агроекосистем, поряд з більш загальними геоекологічних досліджень, що характеризуються міждисциплінарність і складністю, проводиться зарубіжними і вітчизняними фахівцями сільського господарства агрономічного та екологічного профілю (Харт Р.Д., 1987; Григор'єв О.О., 1954; Сільськогосподарські екосистеми/Пер. з англ. Каменського А.С. та ін Под ред. Карпачевского Л.О, 1987; Фоці П.М., 1976; Бадіна Г.В. та ін, 1988; Карпачевскій Л.О., 1987; Кочуров Б.І., 1996; Виноградов Б.В., 1998; Горшков С.П., 1998; Глазовський Н.Ф., 1999). Проблему організації території на агроекологічної основі пропонують вирішувати і географи (Рокитник А.Н., 1970; Крючков В.Г., 1987; Зворикін К.В., 1980). Своєрідна методика проведення агроеколого-географічного мікрорайонування розроблена Шорін А.С. (1999), яка була прийнята фахівцями даної галузі неоднозначно.

    Названі вище дослідники внесли різноплановий, але безсумнівно значний внесок у розкриття геоекологічних і агроекологічних основ самоорганізації територій різного рівня.

    Поняття конкуренція використовується в даний час при різноманітних соціально-економічних дослідженнях частіше в економічних наукових колах (Пуляркіна Л.П., 1993; Бусигін А.В., 1994; Морозова Т.Г., 1998; Андріанов В.Д., 1998 та ін), на відміну від інших фахівців. Вони збагатили новими ідеями економічні основи конкуренції в російських умовах. Але поки що це лише загальні підходи до широкомасштабних досліджень зовнішніх територіальних і поглиблених внутрішніх вузьких сторін ринкових процесів конкуренції в зв'язку з просування нашої країни на шляху до оновлюється економіці.

    Проблеми конкуренції в соціально-економічному аспекті (суперництва, боротьби), до теперішнього часу географами нашої країни глибоко не вивчалися. Це завдання виконували фахівці з політекономії капіталізму. Виняток становили лише напрямки географії, пов'язані з дослідженням капіталістичних країн, що розвиваються і рідкісними фрагментами з міжгалузевої конкуренції в нашій країні. У численних роботах вітчизняних географів і, зокрема, фахівців з закордонних країнах (Вольський В.В., Пуляркін В.А., Сдасюк Г.В., Смірнягін Л.В. та ін), значно частіше висвітлюються питання конкуренції. Матеріали міжнародних конгресів, в яких друкувалися переважно роботи вітчизняних географів, практично не торкалися конкуренції. Це поняття часто "ховалося" в термінах "взаємодія", і більш широкому його значення - "стосунки", "економіко-географічні процеси", або ще частіше уживаній - "змаганні", вкладаючи в нього інший зміст. Роботи вище названих вчених слід зарахувати до праць містить елементи економіко-географічних основ конкуренції. В умовах існуючого суспільно-економічного ладу дані питання і неможливо було плідно досліджувати в силу відомих причин (політичних, ідеологічних та ін.) Звідси виходить також і недостатність картографічного відображення цього явища. Створення економіко-географічних основ конкуренції з картографічним забезпеченням, що в нинішніх умовах набуває більш відповідає теперішнього часу формулювання - геоінформаційного забезпечення, важливе завдання сучасних дослідників.

    Економічна та соціальна географія, традиційно зайнята по суті "аналізом і прогнозом територіальних взаємодій у системі "природа-населення-господарство", являє собою не що інше, як боротьбу (суперництво, конкуренцію) між цими просторовими системами. Безпосередньо це постає перед дослідником в узагальненому і наочному вигляді при вивченні сучасних територіальних систем господарського використання земель різного ієрархічного рівня: локального, регіонального та глобального. Загальні теоретичні питання територіальної організації господарства та систем розселення розглядалися досить широко і глибоко в попередніх дослідженнях (Хрущов А.Т., 1997, Крючков В.Г., 1978; Ковальов С.А., 1972; Лаппо Г.М., 1997; та ін.) Проте, без аналізу "відсутньою" конкуренції, при великому бажанні відобразити еволюційні закономірності різних сторін території, результати деяких досліджень залишалися часто статичними, що відображають господарську дійсність тільки однієї конкретної межі території в певний час. В останні роки керівники груп молодих економіко-географів кафедри економічної та соціальної географії Росії, Лабораторії регіонального аналізу та політичної географії географічного факультету МДУ (Горлов В.Н., Лавров А.М, Шувалов В.Є. та ін, 1997) провели ряд чудових комплексних досліджень різних аспектів конкуренції, залишивши за дужками багато традиційні підходи, але увібравши в себе кращі досягнення попередників. Ймовірно, конкуренцію необхідно представити не тільки як комплексне явище біологічної, економічної, а й соціокультурної діяльності людини з різним співвідношенням названих складових від місця до місця.

    Організація території автором цього дослідження сприймається не в сенсі прийняття директивних, чи інших кардинальних адміністративних або військових заходів (волюнтаристські шляхи вирішення складних проблем себе не виправдовують - тому й неприйнятні, вони повинні піти в минуле і можуть лише бути корисними в окремих виняткових випадках і тільки після попередніх комплексних наукових пророблень), а в сенсі самоорганізації території на основі пізнання природних закономірностей розвитку та вдосконалення соціально-економічних відносин і в першу чергу їх рушійного механізму - культурної конкуренції на науковій основі. Дослідження має бути спрямована не тільки на вивчення економічних і соціальних систем, з вплетеними біологічних основ, але й "кісткової природи".

    Замість досягнення економічного ефекту в масштабі всієї країни як загального принципу, що в сучасних умовах на перший план виступають задоволення ринкового попиту та забезпечення конкурентоспроможності підприємств виробничої та невиробничої сфер (Хрущов, 1997). Це одне з головних положень, що підтверджують виняткову важливість географічного дослідження конкуренції, що становить суть самоорганізації різної за охопленням території.

    Соціальні основи конкуренції соціологи зачіпали при дослідженні зіткнень економічного і політичного, професійного та сімейного характеру. Конкуренція, також як і крайня ступінь її вираження - конфлікт, є нормальне явище суспільного життя: виявлення і дослідження розвитку конфлікту в цілому - корисна і потрібна справа (Здравомислов А.Г., 1994). Пізнання конкуренції в цілому та її територіальних розходжень необхідно для підвищення ефективності функціонування територіальних природних або соціально-економічних систем, а також дій окремих осіб. Конфлікти в ході конкуренції неминучі, але гостроту їх можна регулювати за допомогою правил. У соціально-економічних системах та міжособистісних стосунках вони зводяться до того, щоб: по-перше, не допускати насильства як способу вирішення конфліктів, по-друге, знайти кошти виходу з тупикових ситуацій з насильством; по-третє, домагатися взаєморозуміння між конфліктуючими сторонами. Вихідна позиція дослідження полягає у визнанні об'єктивності існування територіальних природних і соціально-економічних систем. Соціальні системи, як і природні, завжди розвивалися в умовах конкуренції (конфліктності, боротьби). В основі їх еволюції, аналогічно розвитку живої природи (біологічних систем), лежить конкуренція, механізми якої хорошо були розкриті представниками природничих наук понад півтора століття тому. Вступ на шлях болючих і складних перетворень Центрального Чорнозем'я в останні роки супроводжується розвитком ринкових відносин і одночасною демократизацією життя регіону. Ринок являє собою безперервні соціально-економічні конфліктні відносини відкрито визнані в галузі економічних інтересів за певних правилах торгу, купівлі-продажу, угоди. При дотриманні правил обидві сторони виявляються у виграші, а при порушенні - одна, але виграш часто виявляється короткочасним. Демократичний підхід - відкрите зіставлення інтересів, змагальність в області соціальних, політичних відносин, у боротьбі за владу. Найбільш загострена форма конкуренції, що виявляється в економічних блокадах, військових діях і носить назву конфлікту або вираз конкуренції в її надзвичайної загостреній формі. Історія розвитку регіону, як і країни в цілому, що населяють його народи пройшли через руйнівні соціально-економічні кризи, конфлікти-війни, де мирне життя було швидше винятком, ніж правилом. Конкуренція відіграє в житті території регіону, окремих підприємств і людей, більш значну роль, ніж хотілося б населенню.

    Загальноекономічні територіальні та галузеві райони можна розглядати як інтегрального індикатора наявності або відсутності конкурента (і відповідно конкуренції) в реально існуючих місцевостях і галузевих районах, як сильних або слабких конкурентоспроможних галузей господарства і територій, в іншому випадку ні конкуренції, ні територій з галузями просто не існує. Рівень спеціалізації прямо свідчить про ступінь їх конкурентоспроможності, можливості подальшого розвитку.

    У сучасних умовах цілком очевидно, що методологічною основою економіко-та соціально-географічних досліджень служать закономірності, що розкривають сутність і механізм функціонування територіального поділу праці. Таким "роздільником" і "двигуном" всього механізму розвитку регіону на сучасному етапі виступає конкуренція з її закономірними проявами у вигляді самоорганізації у територіальних природних (біологічних), соціально-економічних системах і розселення. Поняття самоорганізація території вже за значенням терміна організація території і органічно включається в останнє, а ширше поняття територіальна організація господарства та терміну територіальна організація суспільства, тому що включає в себе не тільки господарство і розселення населення, але природні системи. Самоорганізація території припускає її організацію в переважної опорі на внутрішні сили з урахуванням зовнішніх факторів.

    Таким чином, досліджувана територія відрізняється своєрідністю і багатогранністю прикордонних особливостей географічного положення, які не можна визначити однозначно. Вся історія регіону - це боротьба за життєвий простір (територію), кот

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !