ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Квитки по георафіі
         

     

    Географія
    1/1 Географічне положення і кордони Росії    Росія сам. більш. країна світу площ-у 17 млн. кв. км. Вона знаходиться у пн. півкулі, у пн. частини материка Євразія, у    двох частинах світу - у сх. частині Європи і пн. частини Азії. З півн. омивається СЛ океаном, зі сходу - Тихим, на зап. І південь-ю. є вихід до морів Атлант.    Океану. Кр. півн. точка знаходиться на острові Рудольфа і на мисі Челюскін. Півд. - В Дагестані на кордоні з Азербайджаном. Зап. - Калінінград. області. Сх.    - На мисі Дежнева і в Беринговому протоці. Расст. між півн. і півд. Точками - понад 4 т. км., Зап. та сх. --    10 т. км. На зап. Р. межує з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією та Білорусі (Калініградская обл. Межує з    Польщею та Литвою). На південь-ю. - З Україною, на півдні - з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Монголією, Китаєм та Кореєю, на сх. - Морські    кордону з Яппоніей і США. На півн. Російського кордону сектора Арктики проведені по меридіанах острова Ратманова та крайній півн. точці сухопутного кордону з    Норвегією до Пн. полюса.          2/1 Чисельність і природний приріст населення Росії    Чисельність населення Р. ~ 150 млн. чол. (на 1993 рік). Дані про числ-ти отримують під час переписів    насел-я. Чис-ть може змінюватися в рез-ті вірш. лих, воєн, епідемій, міграцій. Природний приріст впливає    на чис-ть насел-я. Їсть. приріст - це різниця між кол-вом що народилися і кол-вом померлих за певний період часу. На їсть. приріст насел. впливають рівнях. соціально-економ. розвинений. країни,    традиції народів і ін фактори. З 1992р. в Р. встановлюється. негативні. їсть. приріст. скорочення народжуваності явл. загальною тенденцією для розвинених країн.    Зростання смертності пов'язаний з забруднений. середовища, соц.-еко-но-Міч. ситуацією в країні, зі збільшенням. пенсіонерів у віковій структурі насел. Продовжу. життя в    Р. менше. ніж у розвинений. країнах Європи. Для зр. їсть. приросту необхідні гос. заходи в галузі здравоохран., соц. забезпечення, послабшають ності    економіки. Їсть. приріст различ. в разн.частях країни. Для нар. Пн. Кавказу і нек-яких народів Поволжя характ. багатодітних. сім'ї, що збільшує природ.    приріст насел-я. В областях нечорноземної зони невеликий їсть. при-ріст, тому що молодь їде звідти заробляти, а проживає там багато людей похилого віку.              3 /1 Національний і релігійний склад населення Росії    У 1989 р. росіяни становили 82% всіх жителів Р., ще 4% припадало на інші с-слов'янські народи (українці і білоруси). Значить 86% насел-я Р. складають с-слов'ян. народи, які сповідують православну    релігію. Самий великий народ Р. після росіян - татари. Разом з башкирами татари становлять найбільш численну угруповання    ісламських народів, що розташована майже в центрі Р., недалеко від півн. кордону мусульманського ареалу Центр. Азії, Казахстану. Інший масив мусульманських    народів у межах Р. - на Пн. Кав-Казея. Тут сповідують іслам всі народи, що говорили на кавказьких мовах    (черкеси, адигейці, кабардинці, інгуші, чеченці, лезгини тощо), а також всі тюркські народу (балкарці, кумики та ін) Загальна числ-ть народів Пн. Кавказу ~ 3,5 млн. чол. Православні осетини живуть в самому центрі Кавказу. З 600    т. осетинів ~ 1/3 ще недавно проживало на півд. Схилах Кавказу. Передгір'я Пн. Кавказу зараз - один з найбільш неспокійних регіонів Р. Крім християнства та ісламу,    на тер-ії Р. представлений Буддизм. Його сповідують що говорять на монгольських мовах буряти, калмики, а також    тюрко-мовні тувинці. Іудаїзм поширений незначно, головним чином серед євреїв великих міст в Європ. Р. (Зараз числ-ть євреїв становила    в 1989 р. 537 т. чол., дуже скоротилася за рахунок еміграції). Крім слов'янських народів, православну релігію сповідують і народи, що говорять на фінських мовах. Це жителі Півночі    європ. частини і Урало-Поволжя - карели, комі, комі-пермяки, мордва та ін Числі-ть карелів і мордви помітно    скоротилася за рахунок розчинення їх по тер-ии Р. Це і спільна "перемешанность" насел-я    роблять майже неможливим виділення "чистих" тер-ий (в етнічному відношенні).          4/1 Міграції. Їх види та значення.    Міграції - переселення людей з однієї області проживання в інші. Міграції бувають зовнішні і внутрішні. Зовнішні    міграції - еміграція (виїзд з країни) і імміграція (в'їзд в країну). Причини міграцій - різні: економічні, політичні, релігійні, особисті та ін Зовнішні міграції впливають на    склад і структуру населення: виїжджають, як правило, люди працездатного віку. В даний час з деяких країн ближнього зарубіжжя російські переїжджають жити в Р. внутрной міграції - переїзд з однієї частини    країни в іншу. Причини ті ж, що і для зовнішніх міграцій. Найкращі распросраненние - з сільської    місцевості в місто. Є міграції між сільськими населеними пунктами, з малих міст у великі. У районах, звідки відбувається відтік людей, збільшується частка людей похилого віку. Вимушені    міграції - насильницьке переселніе ув'язнених, депортація народів.              5/1 Особливості розселення населення по території Росії.    Населення країни розміщено по тер-ии нерівномірно. Густіше заселені райони з сприятливий природними умовами, і    тер-ії, які давно освоєні. Зараз населення продовжує зосереджуватися в районах з розвинутою економікою, уздовж транспротних магістралей. Середня    щільність населення країни складає ~ 9 чол. на кв. км. Але в густонаселених районах (центр. Р.) проживає більше    100 чол. на кв. км. А на тер-ії Р., розташованої за Уралом, проживає ~ 2,5 осіб на кв. км. Основна частина населення Р. зосереджена на головній    смузі розселення. Тер-ия країни заселялась з зап. на с., тому й головна смуга розселення простяглася, поступово звужуючись, в цьому    напрямі. У цій зоні найбільш сприятливі природні умови, для неї характерна висока щільність населення, велика кількість міст. На північ    розташована зона з суворим кліматом, низькою щільністю населення.          6/1 Міське і сільське населення. Урбанізація. Формування міських агломерацій.    Співвідношення міського і сільського населення - важливий показник рівня розвитку країни. У Р. частка міського    населення зростає. Співвідношення 74%/26% (на 1993р.). Розміщення населення нерівномірно. Європ. частина, смуга з Сибіру і Далекого. Сх. --    основна зона поселення. Тут висока пліт-ть насел-я, розташована більшість міст і міських агломерацій. У великих містах проживає> 40% насел-я країни. Місто в Р. - населений    пункт з чисельністю насел-я більше 12 т. чол., що виконує несільськогосподарські функції. Міста по модності поділяються на: малі (до 20 т. чол.), Середні (до 100 т. Чол.), Великі (> 100    т. чол.), великі (> 250 т. чол.), найбільші (> 500 т. чол.). Функції міст: промислові, транспортні, наукові центри, міста - курорти та ін    Міста, що виконують декілька функцій, часто є столицями адміністративних утворень - Москва, Пітер, Красноярськ; примушує. міста - Омськ, Нижній Тагіл; Транспортно. центри - Усть-Кут, Батек; Наук. центри - Про-нінск,    Дубна; курорти - Сочі. У 1994р. в Р. налічувалося 12 міст-мільйонерів. Великі агломерації: Московська, Петербург., Самарійські, Нижегородська, Новосибірська. Зростання великих міст    обмежений у зв'язку з проблемами їх життєзабезпечення (водопостачання, енергопостачання і т.п.)              7/1 Природно-ресурсні основи Росії.    Забезпеченість природними ресурсами - одна із чинників розвитку госп-ва. Рідні ресурси    класифікуються за принципами вичерпності. Вичерпні - невідновних (корисні копалини) і відновлювані (біологічні, грунтові, водні) і    невичерпні (сонячна радіація, вітер, морські припливи і відливи). Обепеченность Р. природними ресурсами оцінюється як дуже висока. Наша    країна займає 1-е місце у світі за запасами лісу, гідроенергоресурсов, вугілля і т.д. Однак висока ступінь забезпеченості ресурсами має і свої мінуси --    коли багато ресурсів, людина не дбайливо до них ставиться. розміщення природн. ресурсів по тер-рії Р. в цілому характеризується їх невідповідністю розміщення    госп-ва. Майже всі види ресурсів сосредо-точени у сх. р-ах, а основні їх споживачі - в європ. частини Росії.          8/1 Традиційна, командна та ринкова системи в історії розвитку Росії.    Головним внешнетоговим центром Р. Став Санкт-П. Основна частина торговельних зв'язків припадала на країни Західної    Європи. Р. Була основним потавшіком лісу (32%) на світовий лісовий ринок. Починаючи з 60-х рр.., У міру освоєння нафтових родовищ спочатку в Волго-Уральському    районі, а потім на Зх. Сибіру, різко зростає експорт нафти. У той же час СРСР стає імпортером зерна. Безліч підприємств було побудовано і в    країнах, що розвиваються, в їх числі Асуанська ГЕС в Єгипті, гідровузол на річці Євфрат у Сирії, металургійні комбінати в Індії, Ірані, Туреччині, Єгипті,    Нігерії та багато дугіе підприємства різних галузей. Розпад світової соціалістіцеской системи, а потім і СРСР і господарський    криза в усіх колишніх соціалістичних країнах призвели до різкого зниження обсягів зовнішньої торгівлі та економічного співробітництва. Р. Забезпечує більшу    частину потреб країн СНД в нафті і нафтопродуктах, газ, лісоматеріали, продовжує поставляти туди машини й устаткування. Для більшості країн    ближнього зарубіжжя Р. Залишається головним торговим партнером.              9/1 Структура економіки Росії. Міжгалузеві виробничі комплекси.    Распадміровой соціалістичної. системи, а потім і СРСР призвели до різкого зниження обсягів зовн.    торгівлі та економічного співробітництва. Різко зменшився експорт озброєння. Але економічні зв'язки з країнами ближнього зарубіжжя мають інший    характер. Казахстан продовжує поставляти до Росії залізну руду і вугілля. Держави Середньої Азії - бавовна, овочі. Білорусь - трактори. У свою    чергу, Росія забезпечує більшу частину країн СНД нафтою, і газом, лісоматеріалами. Постачає туди машини й устаткування. До 1970 років    тривав процес індустріалізації Росії. Міжгалузеві комплекси - групи взаємопов'язаних галузей, частково перекривають один одного. Виробництво    тракторів відноситься одночасно і до машинобудування і до аграрно-промисловому комплексу. Зростає зайнятість у невиробничій сфері.          10/1 Розвиток військово-промислового комплексу. Конверсія.    Військово-промисловий комплекс (ВПК) - потужна система підприємств виробляють бойову техніку,    озброєння, боєприпаси. До складу ВПК входять: науково-дослідні організації, конструкторські бюро, випробувальні лабораторії та полігони,    виробничі підприємства. Ще ВПК виробляє продукцію цивільного призначення - холодильники, магнітофони і т.д. Наприкінці 80-х років на 1800 підприємствах в    сфері науки працювало близько 4,5 млн. чоловік. Основні галузі ВПК - ядерно-для зброї комплекс, авіаційна, ракетно-космічна,    артіллерійно-стрілецького озброєння, бронетанкова, суднобудівна, радіоелектронна та приладобудівна. Конверсія ВПК - означає переклад    військового виробництва на випуск цивільної продукції. Це життєво необхідно Росії, оскільки колишні обсяги Росії зберігати економічно    неможливо. Необхідно зберігати виробництво найбільш ефективних видів військової техніки, щоб мати можливість озброїти Російську армію самим    сучасною зброєю, а також поставляти озброєння в інші країни.              11/1 Географія Російської науки.    Сучасна географія відіграє важливу роль у вирішенні завдань розвитку країни. Система    географічних наук забезпечує контроль за станом природи, бере участь у розробці системи заходів по боротьбі з неготівнимі наслідками    впливу людини на природу, дає прогнози розвитку і зміни територіально виробничих комплексів. Неможливо скласти прогноз    зміни природи без урахування даних про господарську діяльність людей і її впливу на природу. Не можна визначити політику розвитку регіону без обліку    особливостей його природи та населення. Вирішення цих завдань вимагає взаємопов'язаного вивчення природи, населення, господарства і взаємозв'язків між    ними, яке і забезпечує система географічних наук.      11/2 ( Продовження )    Р. присутній в цьому регіоні як експортер "сирих продуктів":    вугілля, деревини, риби і морепродуктів. Півд. Частина Далекого Сходу, по якій проходить Транссибірська магістраль - найбільш освоєна і заселена.    Тут зосереджено понад 2/3 населення району, майже всі його с/х. Головні с/г райони - це рівнинні тер-рії, пов'язані з його степовій зоні --    Пріхайканская низовина і Зейско-Буреінская рівнина. Зв'язок між північчю і півднем Далекого Сходу здійснюються головним чином по морю. Район    спеціалізувався на тих видах продукції, що було економічно вигідно перевозити в Європ. Росію. Це - руди кол. металів, рибна промисловість,    лісозаготівлі та целюлозно-паперове виробництво. Оскільки до Європейської Росії ближче знаходяться аналогічні виробництва Східного Сибіру, то на Далекому    Сході ці галузі орієнтуються на експорт (перш за все до Японії).          12/1 Характеристика машинобудівного комплексу Росії.    Машинобудування забезпечує різним обладнанням і машинами всі галузі економіки.    Виробляє багато предметів споживання. Галузевий склад машинобудування дуже складний. Він складається більш ніж з 70 галузей. Головними його галузями    є електроніка, електротехніка, обчислювальна техніка, робототехніка, приладобудування, сільськогосподарське і транспортне машинобудування,    вагонобудування, літакобудування, суднобудування та ін, виробництво машинобудівної продукції вимагає високої кваліфікації робітників. Особливо    трудомісткі приладобудування, що виробляє ЕОМ та ін новітні галузі. Транспортний фактор - важливий фактор розміщення машинобудування, і його галузі    розміщуються в районах, де добре розвинута транспортна мережа. Інші важливі фактори розміщення галузі - фактори трудових ресурсів і наукоємності.    Ще близькість споживача впливає на розміщення галузі. Машинобудування розвинуте в усіх регіонах країни. Але    спеціалізація його різна в різних регіонах.              13/1 Характеристика паливно-енергетичного комплексу Росії.    Паливно енергетичний комплекс, постачає паливом і електроенергією всі галузі забезпечує розвиток господарства. Продукція ПЕК в    нині - основна стаття експорту Росії. До складу ПЕК входять галузі видобутку та переробки різних видів палива та електроенергетика.    Важливим показником, що характеризує роботу ПЕК є паливно енергетичний баланс (ТЕБ). До середини 60-х років головну роль грав вугілля,    в 70-х роках частка вугілля скоротився, а нафти зросла. А зараз частка нафти скорочується, а частка газу зростає. Однією з головних проблем розвитку ПЕК    є те, що основні запаси енергетичних ресурсів країни знаходяться у східній частині країни - за Уралом, а основні райони споживання енергії - на західній    частини. Підприємства з видобутку палива роблять великий вплив на природу, тому вибір місця для нього повинен враховувати вимоги охорони    навколишнього середовища.          14/1 Характеристика комплексу галузей з виробництва конструкційних матріалов і хімічних    речовин.    Основна хімія включає в себе виробництво мінеральних удорбреній, хлору, соди, сірчаної кислоти та інших продуктів. Найпростіше розміщення виробництва калійних добрив; все калійні    солі видобуваються на найбільшому в світі Солікамському родовищі, а самі добрива виробляються в містах Солікамську і Березники. Більша частина    фосфорних добрив виробляється з апатитового концентрату, що добувається в Хібінах. Інше велике родовище фосфатного сировини - Єгор'євське в    Московської області, а в місті Воскресенськ виробляють фосфоритів борошно. Більша частина азотних добрив виробляється на основі природного газу, і ці    виробництва прив'язані до трасах газопроводів. Хімія органічного синтезу включає до свого складу проізводсьво синтетичного каучуку, пластмас,    синтетичних смол, хімічних волокон. Виробництво синтетичного каучуку розмістилося в Ярославлі, Воронежі, Єфремова Тульської області і Казані. У    Омську і Ярославлі склалися комплекси взаємопов'язаних виробництв: нафтопереробка - синтетичний каучук - шинне виробництво.              15/1 Металургійний комплекс Росії.    Галузь включає чорну і кольорову металургию. Металургія сильно забруднює повітря,    воду і екологічний фактор стає головним для її розміщення. Головні бази кольорової металургії - Центральна, Уральська, Сибірська. Для руд важких    кольорових металів характерний низький вміст металу в руді, головний фактор розміщення - сировинний. Легкі кольорові метали отримують методом електролізу.    Головний фактор розміщення цього виробництва - енергетичний. Найважливіші завдання, які повинні бути вирішені в галузі, - це освоєння нових багатих    родовищ міді в Забайкаллі, більш повне вилучення з руд всіх корисних елементів, рішення завдань охорони природи на підприємствах галузі.            16/1 Характеристика хіміко-лісового комплексу Росії.    У складі хімічної промисловості виділяють видобуток гірничо-хімічної сировини,    основну хімію і хімію органічного синтезу. Основна хімія виробляє мінеральні добрива, хлору, соди, сарн. к-ти і інші продукти. Хімія    органічного синтезу виробляє синтетичні. каучук, пластмасу, хімічні волокна та ін Комплекс галузей, пов'язаних з переробкою деревини, включає    в себе лісозаготівельну, деревообробну та целюлозно-паперову галузі. Назви цих галузей відображають три стадії виробництва: заготовку    деревини, її механічну обробку і її хімічну переробку. Механич. обробка деревини розташована як у    районах лісозаготівель, так і в районах потрелбленія. Целюлозно-паперова промисловість, споживає багато води, спочатку розвивалася на європейському    півночі. Найбільш гостра проблема лісового комплексу - неповне використання деревини. Інша проблема - виснаження лісів, прилеглих до залізницям    і судноплавним річках.              17/1 Агропромисловий комплекс Росії.    Агропромисловий комплекс (АПК) об'єднує всі галузі госп-ва, які беруть участь у    виробництві сільськогосподарської продукції та її доведенні до споживача. Виділяються 3 ланки в АПК: 1) Виробництво засобів    виробництва для сільського господарства та переробної промисловості; 2) Сільське гос-во; 3) Транспортування, заготівля, зберігання, переробка та    реалізація сільськогосподарської продукції. Сільське гос-во складається з рослинництва і тваринництва. Основою с/г    є с/г угіддя - землі, які використовуються в с/г виробництві. У зоні тундри оленячі пасовища. У лісостеповій зоні частка сільгоспугідь зростає. Максимум    оранки припадає на степові райони. Рослинництво розвинене в лісостепових і степових районах. Провідною його галуззю є зернове госп-во. по    виробництва ячменю, вівса і жита Р. посідає перше місце у світі. Технічні культури займають лише 5% всієї посівної площі.    Найбільш поширений соняшник. Цукровий буряк росте в основному в степовій зоні. Виробництво овочів сконцентровано у південних р-ах.    Виробництво плодів і ягід там же. Тому плодоовочу-консервна і виноробна промисловість також тяжіє до цих р-ам.          18/1 Інфраструктурний комплекс Росії.    Інфраструктурний комплекс галузей господарства, що обслуговує промислове та с/г виробництво, а також населення:    транспорт, зв'язок, торгівля, водопостачання тощо; наука, освіта, охорона здоров'я та охорона навколишнього середовища та ін    Р. інфраструктурний комплекс підрозділяється на виробничу та невиробничу (соціальну). Науково-технічна революція підсилила    залежність темпів зростання виробництва і його ефективності від розвитку інфраструктурою. комплексів.              19/1 Розвиток транпортного комплексу Росії.    Транспорт - необхідна умова функціонування народного госп-ва, життя населення і    взагалі існування будь-якої держави, особливо настільки протяжного, як Р. Продукція транспорту - це перевезення вантажів і пасажирів. Вантажний транспорт    забезпечує і виробничі зв'язки між підприємствами, і доставку населенню предметів споживання. Виділяють такі види транспорту: ж/д-й,    водно - морський і річковий, автомобільний, авіаційний, трубопровідний. Кожен з них має свою специфіку, але для забезпечення роботи народного госп-ва    країни вони повинні бути взаємопов'язані, працюючи злагоджено. Поділ праці між різними видами транспорту обумовлено і їх технологічними    особливостями. Найбільш дешеві види транспорту - водний і трубопровідний. Робота транспорту (вантажообіг або пасажирообіг) вимірюється в    тонно-кілометрах або пасажиро-кілометрів. Перевага автомобільного транспорту в тому, що він здійснює перевезення "від    дверей до дверей ". Середня відстань перевезення ~ 22 км. Найбільша частка вантажообігу (46%) припадає на    трубопровідний транспорт. Середня відстань перевезення> 2300 км. Частка залізничного транспорту у вантажообігу складає ~ 40%.    Самий вантажонапружених уч-до дороги - між Новосибірському і Омському, де на захід йдуть вугілля, ліс, зерно й ін вантажі, і з'єднують Алтай і Кузбас з    Уралом (Южносібірская магістраль). Одна з проблем залізничного транспорту - брак рухомого складу (в колишньому СРСР вагони для електропоїздів вироблялися в    Ризі, електровози - у Тбілісі і т.д.). В даний час оргнізуется їх виробництво на заводах Р.          20/1 Рекреаційні ресурси Росії. Організація відпочинку громадян.    До невиробничій сфері народного госп-ва відносяться такі галузі госп-ва,    які обслуговують населення або забезпечують існування суспільства в цілому (управління, наука, мистецтво тощо). Можна виділити наступні групи    галузей, у сукупності образующ. сферу послуг: житлово-комунальне госп-во, послуги щодо соціального забезпечення населення, роздрібна торгівля і    громадське харчування, побутове обслуговування, кредитно-фінансове обслуговування, рекреаційне обслуговування населення (гол. чин. організація туризму і    екскурсій, а також будинки відпочинку і т.д.), послуги зв'язку, культурне обслуговування, громадське обслуговування виховання і навчання дітей,    медичне обслужіваніе.Пассажірскій транспорт займає особливе місце в сфері обслуговування: до допомоги пасажирського транспорту вдаються для поїздок в    різні установи, для дзвінків на будинок і для багато чого іншого. Всі ці галузі в сукупності можуть бути названі соціальною інфраструктурою    суспільства.              21/1 Екологічні проблеми Росії.    При характеристиці екологічний. проблем слід розповісти про склад госп-ва, тому що    кожна з галузей може викликати специфічні екологічний. проблеми. Розвиток добувної промисловості веде до скорочення запасів корисних    іскопаемих.Тепловая енергетика забруднює повітря сполуками сірки, відвали шлаків виводять з обороту орні землі, забруднюють поверхневі і    підземні води. Гол. забруднювачами середовища є хімія, металургія і целюлозно-паперова промисловість. Серед галузей сільського госп.    рослинництво може сприяти ерозії грунтів, їх деградації. Великі тваринницькі комплекси з струмами нечистот можуть забруднювати водойми,    непомірний випас худоби може призвести до знищення рослинного покриву. Будівництво, транспорт вилучають з обігу земельні угіддя, гублять    естесвенние природні спільноти. Основними шляхами вирішення екологічних проблем можуть бути не тільки квартира на різноманітних очисних споруд та    пристроїв, а й впровадження нових маловідходних технологій, перепрофілювання виробництва, перенесення їх на нове місце з метою зниження шкідливого    впливу.          22/1 Історичні особливості заселення та освоєння території Росії.    Територія, що входить нині до складу Р., була заселена людьми приблизно 10-12 тис. років    тому. Територія між Волгою і Окою початку освоюватися слов'янами ще з 8-9 століть, будучи довгий час далекої сів-східній периферії Київської Русі.    Після монголо-татарських завоювань 13 століття тут формується новий центр руських земель, на чолі якого стає Москва. Саме навколо цього    центру розпочинається територіальне прирощення російського гос-ва. Початкове напрямок колонізації - на північ і сів-схід. У 1581 році перший російський    загін перетинає Уральський хребет, а в 1639 році російські з'являються вже на берегах Охотського моря. Поряд із заселенням територій здійснювалося її    дослідження вченими і мандрівниками. С/г-е освоєння Сибіру починається з 19 століття, а найбільший приплив насел-я відбувається на початку 20 століття після    будівництва Транссибірської ж/д. У західному напрямку розповсюдження російських відбувалося в менших масштабах, оскільки ці території вже були    щільно заселені - за винятком району Санкт-П. Українське заселення Прибалтики відбувалося в основному у зв'язку з розвитком промисловості в її найбільших    портах:    Ризі, Талліні та ін На процеси розміщення насел-я протягом радянського періоду сильний вплив мала політика "індустріалізації    національних окраїн ". Будівництво великих промислових підприємств при відсутності місцевих кваліфікованих кадрів    призводило до масового притоку російських робітників в Середню Азію, Казахстан, Азербайджан. Тривало переселення росіян і в основні промислові    райони України: Донбас, Придніпров'я та ін Зараз найбільший міграційний відтік росіян - з Таджикистану. Дещо менше - з інших    республік Азії.              2/2 Центральна Росія. Фактори, що визначають розвиток Росії    Специфіка Центр. р-ну Р. висловлена у його назві: протягом століть ця    тер-рія була центром рос. гос-тва. ДП р-ну - в центрі Сх-Європ. рівнини, на Великому вододілі - між басейнами Чорного, Балтійського, Білого, Каспійського морів. Звідси    беруть початок круп. річки Сх-Європ. рівнини - Дніпро, Волга, Дон.Ето положення було пізніше більш "централізовано" будівництвом жел. дор.,    представляють в наст. вр. радіуси, що відходять від Москви в розл. направлений. Корисними копалинами р-он не багатий.    Є поклади торфу та нізкос. бур. вугілля, а також фосфорити. Тер-рію р-ну називали центрально примушує. обл. Центральне полож-е району сприяло утворенню тут згустку насел-я    ще в далекі часи, тому що забезпечувало безпеку від зовнішніх нападів. Захистом слугувало не тільки    расст-е, але і рубежі Волги та Оки і непрохідні з того часу лісу. Через Новгород, Псков, а потім і через Архангельськ Москва торгувала із Західною    Європою, а по Дніпру та його притоках мала зв'язки з Литвою, по Волзі - з Астраханню і Персією (Іраном) та іншими    країнами, а також з Середньою Азією, по Волзі і Камі - з Уралом, Сибіром, а через Сибір і з Китаєм. Торговий капітал Нечорноземної Центру став потім і    організатором промисловості. Надалі, у міру розвитку жел. дор., витрати з Центру на всі боки, промисловість орієнтувалася на    привізне сировина (бавовна, вовна, шовк, метал та ін) і на привізне паливо (донецьке вугілля, бакинська нафта), відбираючи для себе галузі, які потребують кваліфікованої    робочої сили. У радянський період район став головною базою індустріалізації всього народного госп-ва. Тут вперше в СРСР були випущені автомобілі,    літаки, тепловози та ін Тут були випущені і перші радянські ЕОМ, розроблялися і    створювалися космічні апарати.          1 /2 Територіальні організації та районування Росії    Можна виділити три осн. функції районування: 1. Упорядовадочіваніе інформ. про Террі. 2. Синтез інформації 3. Створення "образів    р-нів ". Росс. Федерація складається з 89 рівноправних суб'єктів в їх числі 21 республіка, 6    країв, 49 областей, 2 міста федерального. значен. 1 автономна обл, 10 автономних округів. Кожні. із суб'єктів Федерації    має і внутр. Адміністративно-территор. деленіе.Соціально-економiчного. р-он Росії являє собою угруповання з неск. Сприяють один з одним    суб'єктів Федерації, к-рие отлич. Від інших особливостями історич. розвитку тер-рії, географіч. Положенням, природними і трудовими ресурсами, спеціалізацією госп-ва. Виділяються    наступна. економічні райони: 1. Центральний -12 обл., 1 місто Федер. Підпорядкованих-вати. 2. Центрально-чорноземні. - 5 област. 3. Північно зап. - 3 обл. і 1    місто Федер. Призначено. 4. Волго-вятський - 2 обл. 3 республіки. 5.Северний - 3 обл. 2 республ. 1 автономн.    округ 6. Поволзький - 6 обл. 3 республ. 7. Північно Кавка. - 1 обл. 2 краю 7 республік. 8. уральський - 5 обл. 2 республіки 1 автономн. округ. 9.    Західно-сибірський - 5 обл. 1 край 1 республіка 2 авт. округу. 10. Сх.-Сі-бир-ський - 2 обл. 1 край 3 республіки 4 авт.    Округа. 11. Дальне-східний - 4 обл. 2 краю 1 респ. 1 авт. обл. 2 автономних округи. Окремо слід розглядати Калінінградської обл., Відірвану від    основної території Росії.              4/2 Вузлові райони Центральної Росії.    Район - адміністративно-територіальна одиниця. При виділенні вузлових районів використовується зовсім інший одходить до    території - як неоднорідний, на якій завжди виділяються, з одного боку, будь-який центр, а з іншого тяжіє до нього периферія, його західне    вплив. Розвиток промисловості супроводжувалося занепадом с/г, що почався ще у 17 ст. і був пов'язаний з землеробським освоєнням колишнього "Дикого поля" - чорноземних    степів. Особливо бурхливий розвиток промисловості відбувався в роки довоєнних п'ятирічок. Саме тоді тут було створено більшість нині діючих    великих машинобудівних заводів: авіаційні (у Москві та Нижньому Новгороді), автомобільні (там же), підшипникові, вартові,    станкоінструментальний, важкого машинобудування та ін Особливо популярним для ВПК стали Москва і Московська обл., де були створені десятки міст і    селищ, спеціалізується на розробці, іспутаніях і виробництві різних видів озброєнь і військової техніки. Найбільший центр ВПК - Нижній    Ногород, де виробляються знамениті винищувачі МІГ-29 і МІГ-31. Нижній Новгород - друга за чисельністю місто Центрального району. Ярославль - центр    нафтохімії та машинобудування.          3/2 Особливості економіки Росії.    До початку 18в. основне. предметом експорту з Росс. були хутра. після перетворень Петра 1 в експорті стали переважати    промисл. тов. : Залізо, качка та ін В імпорті скоротилася частка зброї. Розпочався ввезення устаткування для гірського, текстильного та ін Производств. На поч.    20в. йшло наростання обсягу зовн. торгівлі Росс. Росс. була найбільшим у світі експортером зернових культур. У більш. кол-ве вивозилися льон, вершкове.    масло, цукор і ін Р. Була основним поствщіком лісу. З кінця 19ст. розпочалося вивезення з Р. і тканин. В імпорті велике місце займали мшіни, метали    та ін Основним торговим партнером Р. була Німеччина і Великобританія. Починаючи з 60-х рр.., У міру освоєння нафтових родовищ зростає експорт    нафти. Після 2-ї світової війни основна частина зовнішньої торгівлі припала на соціалістичні країни Сх. Європи. Розпад світової соціаліст. системи і    СРСР призвели до різкого зниження обсягів зовнішньої торгівлі та економічного співробітництва.    Економ. зв'язку з найближчим зарубіжжям інші. Казахстан поставляє до Р. залізну руду, вугілля, д-ви Середньої Азії - бавовна, овочі, Білорусь --    трактори і т.д. А Р. Забезпечує більшу частину країн СНД нафтою, газом, лісом, машинами. Перехід господарства Р. до ринкової економіки відбувається    нелегко. Загальний обсяг виробництва в 1993р. в порівнянні з 1991р. в Р. скоротився на 20%, і на даний час    ряду показників країна сильно поступається промислово розвиненим країнам.              6/2 Північно-західна Росія та Санкт-Петербурзький вузловий регіон.    Північно-Захід за кількістю регіонів найменший з "держпланівських"    районів Р. Він складається з Санкт-Петерб. та його оточення - Ленінградської, Новгородської і Псковської областей. З 8 млн.    жителів району 5 млн. проживають в Пітері, 1,7 млн. - у Ленингр. обл. Тому проблеми Посів-Зап - це проблеми Санкт-П. Після війни промисловість С-П, як і Москви, продовжує виконувати роль лідера. Забезпеченість З-З району металом    покращилася після строітелства великого заводу в Череповці. Пром. З-П спеціалізірется на машинобудуванні. Це    найбільший центр суднобудування Р. Поза З-П і його передмість С-З район схожий на Центральний. Це райони відтоку насел-я. Зональна спеціалізація    сільського госп-ва тут льно-молочна. Проблеми району пов'язані з появою на його західних кордонах незалежних держав    Естонії та Латвії.          5/2 Проблеми розвитку Москви і московського регіону.    У Москві і моск. регіоні є багато галузей госп-ва, які викликають екологічні проблеми. Теплова    енергетика забруднює повітря сполуками сірки. Відвали шлаків виводять з обладта орні землі, забруднюють поверхневі і підземні води. Головними    забруднювачами окруж. середовища явл-ся хімія, металургія і целюлозно-паперова промисловість. Будівництво, транспорт вилучають з обігу земельні угіддя,    гублять природні природні спільноти. Основними шляхами вирішення екологічних проблем можуть бути будівництво очисних споруд та    пристроїв та впровадження маловідходних технологій, перепрофілювання виробництв, перенесення їх на нове місце з метою зниження шкідливого впливу.              8/2 Характеристика Північно-Кавказького регіону. До складу СК вклю-че-ни    8 республік (Адигея, Карачаєво, Черкесія, Кабардино-Балкарія, Пн. Осетія, Інгушетія, Чечня, Дагестан, Калмикія), 2 краю, (Краснодар-й і Ставрополь-й)    і 1 обл. (Рост-я). У природному відношенні р-н включає в себе два різних типу тер-ий    - Рівнини бас-на Дону і Передкавказзя і власне К-з., Його передгірську і гірську частину. К-зскіе-. гори відносяться до молодих. Впровадження магми дає концентрацію    рудних копалин, великі запаси вольфрамово-молібденових руд, давно розроблені родовища свинцево-цинкових руд вже виснажені. На    предкавказском прогині в осадових породах знаходиться родовища нафти і газу. На зап. Ростовської обл. на тер-ию району заходить східне крило    Донецького басейну з запасом вугілля високої кач-ва. Клімат р-ну складається при дії зап. повітряних мас, що йдуть з Атлантики і приносять вологу,    та сх. повітряних мас приносять сухий мороз взимку і суху спеку літом. Більша частина рівнинної смуги району відноситься до зони степів, на схід    вони переходять у сухі степи, а ближче до Каспії в напівпустелю. Схили кав-зскіх гір сягають висоти 2 т. метрів і покриті лісами. Загальні запаси    деревини досить великі. На чорноморському узбережжі К-за на вузькому проміжку між горами і морським узбережжям розташована єдина в Р.    р-н субтропічного клімату. Наслідком унікальних для Р. кліматіч. умов є спеціалізація району на рекріаціоннальном господарстві,    обробіток субтропічних культур, а також тютюну і винограду (вина світового класу виробляються на винзаводі в селищі Абрау-Дюрсо поблизу    Новорос-ка). Головна спеціалізація господарства району - агропромислове произв-во. Тут розвинені: пр-во ср-в пр-ва, сільське госп-во, переробка    с/г про-дук-ції. Насел-е району після його приєднання до Р. постійно зростала за рахунок притоку з інших тер-ий. Після розпаду СРСР значення К-за    для Р. усі-лилося. Тут знаходиться єдиний вихід Р. до тепл. морів. Найважливіше завдання Р. - мирне вирішення всіх етнополітичних і економічних    суперечностей між народами північного Кавказу.    .          7/2 Основи розвитку Європейського Півночі.    Європ. Північ включає в себе республіку Комі, республіку Карелія, Мурманську, Архангельську, Вологодської та Кіровської    області та Ненецький автон. окр .. Його територія знаходиться в зонах тундри і тайги. Ре
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !