ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Бірськ
         

     

    Географія

    ПЛАН

    1.

    Бірськ - кр. пристань на 'Білої і значний вузол автомоб. доріг.

    У Б. знаходяться Бірськ державний педагогічний інститут, фармацевтичне і мед. уч-ща, вища. і проф. уч-ще, 7 общеобразоват. шкіл, 1 ліцей (б609 уч-ся в 1994/95 н.р.), Іст. музей, 5 масових б-к,

    2 клубних установи, центр. районна б-ца. Видається газ. "Перемога".

    Бірськ державний педагогічний університет

    Інститут створений у 1952 на базі Бірськ учительського ін-ту (1932).

    У його складі 6 ф - тов: фізики і математики, укр. яз. і літ-ри, біології та хімії, иностр. яз., дошкільної педагогіки та психології, педагогіки та методики нач. навчання (1995). На 21 каф. працюють 226 викладачів, у т.ч. 5 д-рів, 85 канд. наук (1995). Діє аспірантура. У 1994/95 н.р. навчалося понад 4 тис. студентів на очному та заочному відділеннях. До

    1995 ін-т випустив понад 20 тис. вчителів за 8 спеціальностями. При ін-ті відкрито під. ліцей (1992).

    Бірськ МОГИЛЬНИК

    Один з кр. археол. пам'ятників Уралу сер. 1-го тис. н.е. Розташований в околицях г.Бірска. в урочищі Святий Ключ. Відкритий у 1901

    А. А. Сгяциним. У 1958-90-і рр.. розкопки велися Н. А. Мажітовим. Грунтові умови пам. (відносить, сухість) сприяли доброму стані металеві. та ін речей. Зібрано багатий і різноманітний матеріал. відображає особливості розвитку культури населення. При дослі. осн. частини пам. виявлено поховання 4-5, 6-8 ст. Розвідницький розкопом на пд.-зх.. околиці пам'ятника відкрито неск. поховань 2-3 ст., які із влаштування могил і складом знахідок є типовими для п'яно-борськоє культури. Всі інші поховання відносяться до бахмутінской культурі і за особливостями матеріалу чітко поділяються на дві хронологіч. групи: ранню (4-5, нач. 6 ст.) та пізню (6-8 ст.). Ранні поховання займають півн. і пн.-сх.. ч. Б.м. Вони здійснені в дрібних простих ямах, як правило, в могилах відсутні глиняні судини і кістки ясних.

    Інвентар представлений скроневими підвісками у вигляді знака питання з зімкнутим колом, круглими, овальними і по-образними пряжками з щитком або без нього, великими бабочковід-ними фібулами, намистами з дрібного бісеру, дротяними браслета-мв, кільцями, гривнями з насадженими намистом, шматками спіралі або без них. Пізні поховання компактно розташовані в південній ч. Б.м. Поховання 6-7 та 7-8 ст. територіально розмежовуються між собою; для них характерними орвзвакамі служать значить, глибина молі (0,8-1 м), наявність у пн. уз-ких стінках невеликих підбоях для встановлення глиняного посуду з їжею для померлого. Іноді поблизу могил влаштовувалися ритуальні поховання голови, ніг, шкури коня. Глиняні судини підрозділяються на бахмутінскую, турбаслінскую, куш-наренковскую і караякуповскую групи, пов'язані з самостійними племінними об'єднаннями. Ці відрізнить. "особливості пізніх поховань

    Б.м. - результат асиміляції бахмутінскіх племен стороннім населенням. В іншому інвентар пізніх поховань носить універсальний для нас.

    Півд. Уралу 6-8 ст. характер. Це деталі набраних поясів, предмети озброєння (мечі, наконечники стріл), великі намист і кр. намиста зі скла, розл. типи сережок, гривень, шей-но-нагрудних підвісок, дзеркал і ін У двох пізніх похованнях знайдені серебр. монети з ім'ям хорезмійських царя Шау-шафа (сер. 8 ст.). В ін похованні 8 ст. знаходилося лите зображення вершника. Матеріали пізніх поховань

    Б.м. вказують на перебування в бас. р. Білій нас., к-рої взяло участь у формуванні баш. народу. Матеріали Б.м. зберігаються на каф. археології Башкирського державного університету та в Музеї археології та етнографії УНЦ РАН.

    Бірськ РАЙОН < p> Він знаходиться в давно освоєної ч. респ., в пониззі р.. Білій. Ц. - г.Бірск. Б.р-н утворений в 1930. Пл. 1745 км2. Нас. 57,1 тис. чол. в

    1995 (53,3 тис. - 1979. 53,8 -1989), в т.ч. 19,3 тис. чол. проживає в

    80 сіл. НПП. Ср . щільність нас. 32 чол. на км2 (в т.ч. сел. 11 чол .).

    Серед сел. нас. переважають росіяни, марійці, татари.

    Р - н розташований р межах Прібел'ской увалисто-хвилястою рівнини, в зоні Північної лісостепу, в самому теплом, незначно посушливому агрокліматичного. регіоні РБ. Правобережжі р.Белой в межах Б.р-ну - складова. Бірськ лісостепу, к-рая характеризується значить. ( 25-27%) ІБ-лесенностью тер. і розповсюдженням сірих лісових грунтів; по вершинах вододілів, по балках і карстові лійки ростуть дуб, липа, клен. ліщина, в'яз. На лівобережжі остеповані набагато вище, а грунтовий покрав складається з вилужених чорноземів. Долина Білій шир. 10 - 20 км відрізняється від примикають до неї лісостепів комплексом своєрідних умов. Прав. берег долини високий, стрімкий з глибокими ярами, лівий - по логонізменний. Заплава зайнята великими луками, заростями чагарників, а на більш піднесених ч. - лісами - Багато озер-стариць і боліт. надзаплавні тераси більшої ч. зайняті полями, значною мірою використовуються під городи в сади. У 1967 організовано Бірськ гос. заказник для охорони дичини борову і водоплавної, лосів, американської та європейської норки і ін пам'ятники природи: Бірськ мінеральні джерела, оз. Шамсутдінов, культури дуба, сосни та модрини в Ка-лінніковском лісництві, сосновий бір.

    Дол. Білій багата м-нями піщано гравійіой суміші (Бірськ, Сосновий

    Лог, Лачен-Тауское, Березівське та ін), глини (Пономарівське), вапняку для випалювання на вапно, суглинку (Бірськ), агрономічних руд. Відкрито невелике Шовку-нівський м-ня нафти. На прав. березі

    Білій, в 5 км вище Бірськ, знаходяться Бірськ джерела, які відносяться до групи хлоридно-натрієво-кальцієвих мінеральних вод.

    Бірськ р-н відноситься до числа промислово-сільсько-господарських. Бірськ

    - значний індустріальний ц. респ. В с. Березівка - спіртз-д, у с.

    Баженовка - завод м'ясо-кісткового борошна. С.х-во представлено 10 колгоспами, 11 радгоспами, підсобними х-вами Бірськ і уфім. пр-тий, 24 селянськими фермерськими господарствами. Пл. с.-г. угідь 107,6 тис. га (63,2% всіх земель р-ну), в т.ч . пл. ріллі 69,7, сіножатей - 17,3, пасовищ - 20.2 тис. га. Спеціалізація р-ну - зернове г-во, мол.-м'ясне скотарство, свинарство, овочівництво, картоплярство. Розвиваються бджільництво та рибництво. Серед спеціалізовани . г-в - Бірськ плодопі-гом-н? »яегкій.

    " Джерело "СП О" Сади Башкирії "), Калініковскій овочівницьких-молочний,

    Бірськ відгодівельний з-зи : Бірськ дослідне г-во Баш. НІПТ інституту тваринництва та кормовиробництва.

    Р-н перетинає автошлях Уфа-Нафто-Камський, від до-рій відходить автодорога

    Баженова - мишкине - Караідель .

    В р-ні 45 загальноосвітніх шкіл (3487 уч-ся в 1994/95 н.р.), в т.ч. 19 Ср; 26 масових б-к та 38 клубних установ, Пономарівське санаторій пульмонологічного профілю, будинки відпочинку "Озеро Шамсутдінов" і

    "Сосновий бір". Видається газ. «Бірськ ниви».

    Бірськ

    Місто респ. підпорядкування , центр Бірськ району. Розташований на високому прав. березі Білій, біля впадіння в неї р.Бірь (Бере), в 102 км на С.-3. від Уфи (по автомоб. дорозі). Нас. 37,9 тис. чол . в 1995

    (12,0 - 1926; 24; 8 - 1959; 30,2 - 1979). Виник під назв. с.Архангельское одночасно з м. Уфа (1574) як опорний пункт ва середині шляху від р. Кама к р. Уфа Осло спалене під час баш. восст.

    (див. Башкирські повстання 17-18 ст.), у 1663 було побудовано заново, стало г.Бірском. У 1781 Б . по.-учнл статус повітового міста. Появі в ньому перший пр-тий сприяв розвиток судноплавства на р. Білій (60-і рр.. 19 в .).

    У Б. переважають харчові пр-буття ( мясокомб-т, з-ди сухого молока, овощесу-Шильнов, лікеро-горілчаний). Маш-ня представлено електромех. з-дом. пр-тіем оргтехніки; легка промисловість - швейної ф-кою, пр-тіем з виготовлення сувенірів з липи, капокорня. нафтопромислові пр-буття представлені Бірс УБР. промисловий геофізичної експедісней та спеціалізованої базою з ремонту обладнання. Працюють невеликі пр-тм »з деревообробки, випуску будівельних матеріалів.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !