ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Інтеграція країн Західної Європи: погляд у майбутнє
         

     

    Географія

    Середня загальноосвітня школа № 21 з поглибленим вивченням англійської мови

    Інтеграція країн Західної Європи: погляд у майбутнє

    Виконала учениця

    10 "В" класу Латишева Ірина

    Проверил учитель Далініна Ольга Сергіївна

    Череповець

    1999

    План:
    1.Вступ.
    2.Регіональная економічна інтеграція Західної Європи. а) Інтеграційні угруповання. б) Кроки по досягненню країнами єдиного економічного простору. в) Введення країнами єдиної валюти - шлях до подальшої інтеграції. г) Створення єдиного Центрального банку - ще один засіб активізації інтеграційних процесів у Західній Європі.
    3.Образованіе вільних економічних зон дозволяє розширити горизонти співпраці між країнами.
    4.Международная торгівля - найстаріша і традиційна форма зовнішніх економічних зв'язків країн Західної Європи.
    5.Международное виробниче співробітництво.
    6.Використання єдиної транспортної мережі.
    7.Научно-технічні зв'язки.
    8.Предоставленіе міжнародних послуг.
    9.Международний туризм.
    10.Перспектіви розвитку інтеграційних процесів, погляд в майбутнє.

    Оскільки часи національної окремішності, господарської замкнутості йдуть у минуле, то можна припустити, що збільшиться потік товарів з країн Західної Європи до країн Східної Європи, Росію, країни
    Азії, Африки. З Німеччини, наприклад, - барвники й пластмаси, з Франції -- синтетичний каучук, з Бельгії - хімічні добрива і соду, Швеція і
    Норвегія повезуть продукцію лісохімії, Швейцарія - фармацевтику. Можливо, для розширення цих зв'язків з'являться нові проекти створення підводних тунелів через Гібралтарську протоку, протоку Дарданелли. Як знати? Адже на порозі вже 20 століття. І побіжать за цим тунелях автомобілі фірм:
    "Фольксваген" (ФРН), "Рено" (Франція), "Фіат" (Італія), "Брітіш Лейленд"
    (Великобританія), "Вольво" (Швеція )...

    У цілому, географія промисловості країн Західної Європи, яка склалася в 19 столітті, зберігається, але найважливіші зміни в ній будуть пов'язані з подальшим формуванням великих портово-промислових комплексів
    (Роттердам у Нідерландах, Марсель у Франції), освоєнням нафтогазоносних родовищ Північного моря, індустріалізацією менш розвинених країн регіону, "розосередженням" промисловості. Наприклад, зі старого металургійного району Німеччині-Рура, ряд заводів можуть бути децентралізовані до моря і орієнтовані на імпорт залізної руди. Поруч з
    Тягарем можлива поява нового портового міста з таким призначенням.

    У багатьох країнах туризм став вже важливою галуззю міжнародної спеціалізації (Іспанія, Греція та ін.) Існує думка, що туризм може стати для багатьох країн Західної Європи в майбутньому провідною галуззю (Іспанія,
    Австрія).

    У сучасному світі прогрес кожної країни невіддільний від її участі в світовому обміні матеріальними і духовними цінностями. Сьогодні ні одна навіть найрозвиненіша країна не може однаково ефективно робити всю сучасну продукцію. Таким чином, часи національної окремішності, господарської замкнутості держав безповоротно пішли в минуле.
    Економічні зв'язки приносять не тільки вигоду конкретним країнам, а й сприяють зміцненню миру на Землі.

    При всіх суперечностях в Європейському співтоваристві в цілому досягнута більш високий ступінь зближення національних ринків, координації економічної політики, ніж у будь-якому іншому регіоні світу!

    Вступна частина.

    Після закінчення "холодної війни" і зникнення "залізної завіси" в світі виникла зовсім нова геополітична обстановка, яка привела вже до багатьох радикальних змін у житті світової спільноти. Одне з закономірних проявів цих змін полягає у загальному підвищенні інтересу до зарубіжного світу. Але з умовою нової, правдивої інформації про цей світ, НЕ виходить із обов'язкового зіставлення і протиставлення двох світових суспільних систем, як це було в недавньому минулому. Таку інформацію про "Світ навколо нас" всі ми тепер отримуємо, можна сказати, щодня і щогодини. [1]

    Метою моєї роботи є узагальнення інформації за країнами Західної
    Європи і розгляд перспектив розвитку даного регіону.

    Однією з особливостей географії є її конкретність. Жодна наука не пов'язана такою мірою з дійсністю, як географія. Вона вивчає природні, економічні і соціальні явища та процеси не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку. Тому прогнозування перспектив розвитку регіону Західної Європи в моїй роботі буде спиратися на знання, отримані в курсі фізичної, економічної географії, історії, на матеріалі, взятому з періодичних видань. З іншого боку, що описується регіон за своїми розмірами дуже великий і неоднорідний, тут є і держави-карлики, і країни з досить великою площею, є території, розташовані на островах, а є місця, віддалені від морів. Звичайно ж, розповісти про всі сторони, що відбуваються в Європі інтеграційних процесів, неможливо, я зупинюся на тих з них, які останнім час привертають більше уваги.

    Західна Європа знаходиться на заході материка Євразія. Положення на фізичній карті світу цього регіону визначається багатьма рисами, з яких особливо хотілося б відзначити два. По-перше, "мозаїчність" будови її території, на якій перемежовуються ниці, горбисті і гірські райони. По-друге, це приморське положення більшості країн Західної
    Європи. Тут майже немає місць, які були б віддалені від моря більш ніж на
    600 км. Подібна прикордонного може розглядатися як важливої сприятливою передумови для розвитку інтеграційних процесів. [2]

    Регіональна економічна інтеграція Західної Європи. а) Інтеграційні угруповання.

    Міжнародна економічна інтеграція - одне з яскравих проявів інтернаціоналізації господарського життя в епоху НТР. У наш час будівля світового господарства все більше складається з великих інтегрованих економічних блоків. У 50-их роках у Західній Європі виникли дві перші інтеграційні угруповання-ЄЕС і ЄАВТ. Договір про створення Європейського
    Економічного Співтовариства було підписано в Римі в 1957 році, а набрав чинності в 1959 році. Спочатку в нього увійшли 6 країн: ФРН, Франція, Італія,
    Нідерланди, Бельгія та Люксембург. У 1973 році до них приєдналися
    Великобританія, Данія, Ірландія. У 1981 році - Греція, а в 1986 році -
    Іспанія та Португалія. За порівняно короткий час ЄЕС домігся вражаючих успіхів. За розмірами промислового виробництва Західна
    Європа приблизно зрівнялася з США, стала забезпечувати себе більшістю продуктів харчування, нарощувати експорт продовольства.

    Європейська Асоціація Вільної Торгівлі виникла в 1959 році. Ідея її утворення належала Великобританії, яка виступила з ініціативою створення на противагу ЄЕС ще однієї зони вільної торгівлі, що включала ті західноєвропейські держави, які не увійшли до ЄЕС. Спочатку в складі ЄАВТ виявилися Австрія, Великобританія, Данія, Норвегія,
    Португалія, Швеція, Швейцарія, пізніше до неї увійшли Іспанія і Фінляндія, але в 1973 році її покинули Великобританія і Данія, а в 1986 році -
    Португалія. Це послабило організацію, хоча залишилися країни продовжували розвивати свої торгові зв'язки в рамках організації.

    Поряд з цими інтеграційними угрупуваннями в країнах Заходу існує ряд міжнародних економічних організацій. Найбільша з них -
    Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Вона була утворена в 1961 році, крім країн Західної Європи, до неї увійшли США,
    Канада, Японія, Фінляндія, Австралія, Нова Зеландія. [3]

    Організація Рада Північноатлантичного співробітництва (РПАС) об'єднує 16 країн НАТО, в тому числі Великобританію, Іспанію, Італію,
    Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Данію, Ісландію, Норвегію і Португалію, а також східноєвропейські держави. РПАС вже на першій сесії 20 грудня
    1991 висловив готовність сприяти формуванню нового і міцного світопорядку в Європі, вести контроль за озброєнням. Перспектива -- спільне використання збройних сил групи, або всіх держав євроатлантичного регіону, співробітництво у військовій планування, в військовому будівництві, питання конверсії, встановлення партнерських зв'язків.
    Цілі: 1) спільне вирішення наявних проблем, 2) сприяння взаємодії країн у міжнародному розподілі праці, кооперації,
    3) визначення перспективних галузей співробітництва. [4]

    Але все це актуально, коли мова йде про інтереси свого регіону.
    Останні ж події в Югославії і агресія проти цієї держави з боку країн НАТО наводить на думку про те, що ця сильна угрупування не має намір враховувати інтереси інших країн і народів. Завжди готова показати свою силу і міць, не піклуючись про наслідки цієї агресії для інших.

    Історично саме Західна Європа стала тим регіоном світу, в якому сформувався найбільш великий і зрілий інтеграційний територіально - економічний комплекс, що об'єднав національні господарства 12-ти країн
    Європейського союзу (так з листопада 1993 іменується Європейське співтовариство), приступили у 1993-1994 роках. До завершення складного і суперечливого процесу утворення свого економічного та валютного союзу. На більшій частині території групи країн-учасниць ЄЕС сформувався потужний міжнародний економічний район, що включив в себе практично злилися промислові райони цих країн: Рейнсько - Вестфальський район
    Німеччини, майже всю територію Бельгії, Нідерландів та Люксембургу, Південно - східний район Великобританії (між Великою Британією та континентальної
    Європою завдяки тунелю під Ла-Маншем встановилися міцні зв'язки), французькі Північ і Лотарингію. Цей міжнародний економічний район виступає як ядро, що формується Європейського економічного простору. [5] б) Кроки по досягненню країнами єдиного економічного простору.

    Ще в 1986 році країни ЄЕС зробили новий важливий крок на шляху до подальшої економічної і політичної консолідації. Вони взяли Єдиний європейський акт, який не тільки підтвердив основні положення Римського договору 1957 року про створення "Спільного ринку", але й накреслив шляхи до єдиного ринку 12-ти країн. Конкретно було поставлено завдання досягти до 1993 року
    "Єдиного простору" без внутрішніх кордонів для вільного пересування товарів, капіталів, послуг і населення. Європейське економічне співтовариство поступово трансформувалося в Європейське співтовариство (ЄС) з ефективно діючими наднаціональними структурами законодавчої і виконавчої влади, включаючи Європарламент, комісію європейських співтовариств (КЕС). З Грудень 1991 співтовариство стало називатися Європейським Союзом. Тоді ж в голландському місті Маастрихті "Європа дванадцяти" прийняла ще два виключно важливих для її майбутнього документа - договори про політичний і валютно-фінансовому союзах. Головний аспект політичного союзу - проведення спільної зовнішньої політики та спільне забезпечення безпеки. У Згідно з другим договором з 1-ого січня 1998 року у всіх країнах
    Союзу вводиться єдина валюта - євро, чому має передувати створення єдиного центрального банку.

    Восени 1991 року країни ЄЕС і ЄАВТ домовилися про створення в Західній
    Європі "єдиного економічного простору", яке має охопити вже
    19 країн з населенням 375 млн. чол., А потім буде розширюватися. [6]

    в) Введення країнами єдиної валюти - шлях до подальшої інтеграції.

    Освіта валютного союзу, на думку К. Золотаса, (професора, почесного члена правління Банку Греції), піде в три етапи. Перший етап-з
    1-го червня 1991 року (почне діяти єдиний ринок). Другий етап-з 1 -- ого січня 1994 року (приблизно 3 роки) - утворений Європейський Центральний
    Банк. Третій етап (без конкретних дат)-затвердження євро як єдиної валюти. [7]

    У спробах об'єднати Європу навколо єдиної валюти немає нічого нового.
    Подібного роду рецидиви тривають ось уже майже 2 тисячоліття. Одним з першим на цей тернистий шлях ступив ще римський імператор Діоклетіан в 3 -- му столітті. Він не отримав ні Європи, ні валюти. П'ять століть потому, на досить нетривалий час це вдалося зробити Карлу Великому. Такий же ідеєю були одержимі і філософи від Коперника до Джона Мілла. Але ідея залишалася утопією, недосяжною мрією. І ось зараз ця ідея знову вийшла в першу рядок порядку денного європейської інтеграції і здається досить реальною. [8]
    Т. Золотухіна (кандидат економічних наук, головний економіст Департаменту іноземних операцій Центрального банку РФ) так оцінює економічні вигоди переходу до єдиної валюти: економія на операційних та інформаційних витратах; зниження невизначеності в обмінних курсах; стимуляція економічної інтеграції; благотворний вплив на торгівлю та прямі іноземні інвестиції; економічний ефект від повністю інтегрованого ринку ЄС може досягти двох відсотків його ВВП; посилення конкуренції на європейському ринку; підвищення ефективності розподілу ресурсів. [9]
    Зараз Західна Європа наблизилася до етапу, подолавши який Старий Світ, можливо, перетвориться на нову наддержаву. [10]
    Європейський валютний союз - лише частина плану перетворення Європи в нову політико-економічну спільність. [11] г) Створення єдиного Центрального банку - ще один засіб активізації інтеграційних процесів у Західній Європі.
    Для розвиненої ринкової економіки країн Європи характерна складна і широко розгалужена банківська система. Її функція - організувати відтворювальний обіг грошових коштів та капіталів. Втручання держави в економіку відбувається в особі ряду спеціалізованих інститутів (Центральний банк, міністерство фінансів і т. д.). Банки ведуть операції і на ринку цінних паперів. Так, наприклад, випуск державних цінних паперів щодо ВВП склав: у 1989 році в Німеччині 16,6%,
    Італії 50,6%, у Великобританії 24,0% (за даними П. Кулігіна - доктори економічних наук). [12]
    Про дуже великої ролі Західної Європи у світових кредитно-фінансових відносинах свідчить і те, що з двохсот найбільших банків світу тут знаходиться 60. Швейцарія вже давно заслужила найменування країни - банкіра, в її сейфах зберігається половина всіх цінних паперів зарубіжного світу.
    Останнім часом аналогічні функції стали виконувати Люксембург і
    Ліхтенштейн. Строго зберігається таємниця банківських вкладів, відсутність подвійного оподаткування, свобода операцій з валютою та золотом залучають у них сотні тисяч вкладників з різних країн, а фінансовими "столицями" Західної Європи вважаються Лондон і Цюріх. На частку Лондона припадає понад 1/5 світових кредитних операцій. Тут мають свої резиденції більше 400-сот філій міжнародних банків; у фінансовій сфері зайнятий кожен п'ятий працюючий житель цього міста. Цюріх, що є економічною столицею Швейцарії, також належить до числа найбільших банківських центрів світу. [13]
    Рішення про утворення Єдиного Центрального банку Західної Європи приймалося виходячи з наявного досвіду. Так банк Франції здійснював допомогу з організації управління комерційної діяльності, Австрійський національний банк - з організації нової системи бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту, німецький Дойче Бундесбанк - з управління резервами і обігом іноземних валют, банк Нідерландів допоміг в організації моніторингу. Відносини Єдиного Центрального банку з урядами країн, парламентами будуються на законодавчих актах. Адміністративний втручання не допускається. Прийняті і діють нові закони яскраво вираженої ринкової спрямованості. Відносини між суб'єктами будуються не за принципом наказів-розпоряджень, а на основі вільних договорів або угод. [14]
    Єдиний Центральний банк прийме і встановить єдині процентні ставки в відповідності з економічними умовами в єврозоні. Ці відсоткові ставки збережуться на рівні 38,4%. [15]

    Все це дає певні надії на формування дійсно ефективного інтеграційного комплексу в рамках Західної Європи. Так по прогнозом Центру економічних досліджень Японії в 2010 році ВВП
    Європейського полюса-регіону (Західна Європа зі своїм інтеграційним ринком) складе приблизно 15 трильйонів $ (в цінах 1990 року). [16]
    Вже зараз Західна Європа стала другим центром кредитно-фінансової діяльності світового значення. Узята як єдиний регіон, вона за масштабами зарубіжних інвестицій нині значно превосходить США. З окремих країн лідирують у цій сфері Великобританія, Німеччина і Франція. Географічне розподіл кредитно-фінансової активності країн Західної Європи має свої особливості. Перетікання капіталів відбуваються перш за все між країнами самого цього регіону (основні обсяги французького капіталу інвестовані в
    ФРН і Великобританії), що пов'язано з наявністю в ньому великих інтеграційних об'єднань, формуванням "єдиного економічного простору". Друге місце займає експорт капіталу в США. [17]
    У 1995 році співвідношення іноземної допомоги до ВНП-1,05% - було найвищим в Норвегії. У 1996 році Франція і Німеччина вперше обігнали США за розмірами надання іноземної допомоги. [18]
    Освіта вільних економічних зон дозволяє розширити горизонти співпраці між країнами.
    Вільна економічна зона (ВЕЗ) - це район (частина території країни), що володіє вигідним економіко-географічним положенням, в якому встановлюються безмитний або пільговий режими ввезення та вивезення товарів, певна відособленість у торговельному і валютно-фінансовому відношенні від інших районів. Головні ознаки ВЕЗ - тісний зв'язок зі світовим господарством, світовим ринком та активне залучення іноземного капіталу.
    Створюються СЕЗ частіше поблизу морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, що забезпечують тісний зв'язок зі світовим ринком. Щоб привернути іноземний капітал у СЕЗ звільняють від податків, вводять мінімальний митний контроль для інвесторів Число ВЕЗ в економічно розвинених країнах Заходу вже перевищує 250. Приблизно 90 з них знаходиться в Західній
    Європі. Прикладом можуть служити "вільні порти" Німеччини - Гамбург, Кіль,
    Емден, Куксхафен, Бремерхафен і Бремен. "Вільна гавань" в Гамбурзі спеціалізується на суднобудуванні, нафтопереробці. Для Великобританії характерні підприємницькі зони, для Швейцарії - страхові і банківські. У деяких країнах регіону виникли також науково (техніко) -- впроваджувальні зони. Що ж стосується експортно-промислових зон, то це ірландський винахід, пов'язане з аеропортом Шеннон (дозаправка літаків, які обслуговують трансатлантичні рейси). Як показує світовий досвід, створення ВЕЗ різних видів сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, залученню капіталів з інших країн, пожвавлення торгівлі та посилення інтеграційних процесів. [19]
    Міжнародна торгівля - найстаріша і традиційна форма зовнішніх економічних зв'язків країн Західної Європи.
    Міжнародна торгівля характеризується трьома головними показниками: обігом; товарної структурою; географічним розподілом.
    Розвиток торгівлі сприяє поглибленню міжнародного географічного поділу праці, розвитку інтеграційних процесів між країнами. Якщо розглядати географічний розподіл світової торгівлі з великим регіонах, то участь Західної Європи у світовій торгівлі на початку 90-их років має один з найвищих показників, про що свідчить таблиця:

    | Регіони | Частка в світовому товарообороті, у% |
    | СНД | 3,2 |
    | Зарубіжна Європа | 52,4 |
    | Західна Європа | 46,6 |
    | Східна Європа | 5,8 |
    | Зарубіжна Азія | 21,6 |
    | Східна Азія | 13,5 |
    | Африка | 2,5 |
    | Північна Америка | 15,5 |
    | Латинська Америка | 3,3 |
    | Австралія та Океанія | 1,5 |

    З таблиці з усією очевидністю випливає, що одним із головних регіонів міжнародної торгівлі як була, так і залишається Західна Європа. Приблизно
    1/2 її міжнародного товарообігу припадає на внутрішньо європейську торгівлю. Як і можна було очікувати, її "ядро" в зовнішньоторговельній сфері, утворює угруповання ЄС, що забезпечує 40% світового товарообігу і більше
    85% міжнародної торгівлі регіону. За розмірами міжнародного товарообігу окремі країни Західної Європи "шикуються" у наступному порядку: Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Бельгія та
    Люксембург, Іспанія, і далі зі значним відривом Швейцарія, Швеція,
    Австрія, Данія, Фінляндія та інші країни. Однак, для багатьох з них
    (Великобританія, Франція, Італія, Іспанія) характерні незбалансованість міжнародного товарообміну, перевищення імпорту над експортом і, отже, пасивний торговий баланс. Найбільш яскравим прикладом країни, вже протягом десятиліть, що має позитивне сальдо торгового балансу, може слугувати Німеччина, де експорт за вартістю набагато перевищує імпорт. За абсолютними розмірами експорту Німеччина посідає перше місце в світі. Якщо взяти головні міждержавні торговельні потоки в 1980 році, то вимальовується наступна картина:
    | Країни-партнери | Частка в світовому товарообороті, у% |
    | Німеччина-Франція | 2,1 |
    | Німеччина - Нідерланди | 1,9 |
    | Німеччина-Італія | 1,4 |
    | Німеччина-Бельгія | 1,3 |
    | Німеччина-Великобританія | 1,2 |
    | Франція-Італія | 1,2 |


    * Питання географії. Сб 130. М.: Думка, 1987. С. 19.

    . Як видно з таблиці, Німеччина дійсно є лідером у торгівлі серед країн Західної Європи.
    Ю. Шпаков у своїй статті "Дойче Банк": погляд на економіку на схід від
    Німеччини "пише:" Німеччина несе на собі основний тягар фінансової підтримки і в країнах Східної Європи. В1995 році допомогу Німеччини цим країнам склала 150 млрд. марок ". [20]
    Яка ж ступінь відкритості економіки в країнах Західної Європи? Як відомо, міжнародні інтеграційні угруповання сприяють тому, що все більше число країн відходить від політики опори на власні сили, прагнучи інтегруватися у світове господарство. Ступінь такої інтегрованості залежить від загального рівня економіки, масштабів виробництва і внутрішнього споживання, характеру забезпеченості власними природними ресурсами, особливостями ЕГП, галузевої та територіальної структур господарства. Подання про ступінь відкритості економіки країн Західної Європи може дати таблиця:
    Обсяг зовнішньоторговельного обороту на душу населення по великих регіонах. [21]
    | Регіони | Оборот, в $. |
    | СНД | 760 |
    | Західна Європа | 6975 |
    | Східна Європа | 1830 |
    | Азія | 445 |
    | Африка | 265 |
    | Північна Америка | 3630 |
    | Латинська Америка | 470 |
    | Австралія та Океанія | 3335 |


    Таблиця красномовно свідчить про те, що найбільш велика відкритість економіки в країнах Західної Європи. Розглянемо ще дві таблиці:
    Експорт на душу населення в країнах Західної Європи.
    | Країни | Експорт, в рублях |
    | Бельгія-Люксембург | 6220 |
    | Швейцарія | 5000 |
    | Нідерланди | 4775 |
    | Німеччина | 3670 |
    | Фінляндія | 3080 |
    | Франція | 2030 |
    | Великобританія | 1755 |
    | Італія | 1710 |
    | Іспанія | 745 |

    Експортні та імпортні квоти країн.
    | Країни | Експортна | Імпортна квота, |
    | | Квота, у% до | в% до ВВП. |
    | | ВВП. | |
    | Люксембург | 93 | 50 |
    | Ірландія | 70 | 30 |
    | Бельгія | 68 | 40 |
    | Нідерланди | 65 | 34 |
    | Швейцарія | 40 | 35 |
    | Австрія | 36 | 26 |
    | Швеція | 34 | 24 |
    | Німеччина | 32 | 22 |
    | Великобританія | 26 | 21 |
    | Франція | 21 | 17 |
    | Італія | 18 | 15 |


    Аналізуючи обидві таблиці, неважко помітити, що найвищий рівень відкритості економіки мають малі країни Західної Європи.

    А якщо розглядати відкритість економіки країн по галузях, то вийде наступна картина: Швейцарія експортує 90-95% вироблених в країні годин і фармацевтичних товарів, 80-90% верстатів. Австрія, Бельгія,
    Нідерланди відправляють на світовий ринок 75-80% верстатів. [22]

    Найбільшою в світі компанією за розмірами прибутку є спільна англо-голландська корпорація "Роял Датч-Шелл", що займається нафтопереробкою. Її прибуток за 1996 рік склав 6,9 млн. $. [23]

    Це ще раз доводить переваги інтеграції в галузі торгівлі.

    Міжнародне виробниче співробітництво.

    Міжнародне співробітництво у галузі матеріального виробництва в наші дні також набуває все більшого значення і починає виступати в усі більш різноманітних формах. По-перше, це міжнародні спеціалізація і кооперування виробництва. На ранніх етапах вони знаходили вираз переважно в міжгалузевої спеціалізації, що виходила з природних передумов (Фінляндія - на виробництві лісоматеріалів, Данія і Нідерланди
    - На випуску м'ясо-молочної продукції). У міру поглиблення НТР все більшу роль стала грати внутрішньогалузева спеціалізація. Прикладом предметної спеціалізації є випуск Великобританією колісних тракторів середньої потужності, Німеччиною-малої потужності. Більш складна форма - подетальна спеціалізація, при якій виникають ще більш тісні зв'язки між підприємствами різних країн. Вони виражаються в обміні комплектуючими деталями і вузлами. Така спеціалізація досягла найвищого рівня в межах інтеграційних угруповань, і в першу чергу ЄС, де підприємства окремих країн пов'язані між собою багатьма тисячами виробничих ниток. Так ще в 70-х роках почав випускатися європейський вантажівку, який збирався у Великобританії, але мотори для нього надходили з Швеції, кузова з Італії, обладнання управління з Німеччини. У 80-их роках ФРН,
    Франція, Великобританія, Бельгія, Нідерланди, Італія та Іспанія спільно здійснили програму створення літака-аеробуса. Кожна з перерахованих країн виробляє частина необхідних деталей і вузлів, а збірка аеробусів здійснюється у французькому місті Тулуза. А в 90-их роках низка країн
    Західної Європи об'єднує свої зусилля для створення власного суперкомп'ютера, продуктивністю більше 1 трильйона операцій за секунду.
    Вартість цього проекту-10 млрд. $. У постадійного спеціалізації, яка застосовується там, де можливо розчленовування єдиного технологічного процесу на окремій стадії (наприклад, у виробництві етилену) підприємства багатьох країн пов'язані один з одним. Співробітництво між країнами можливо і в області капітального будівництва. Воно виражається у спорудженні великих промислових та інших об'єктів в одних країнах при економічному і технічної допомоги інших країн (Фінляндія надавала допомогу Росії при будівництві Костомукшского гірничо-збагачувального комбінату). Іншим прикладом спільного будівництва може служити тунель під Ла-Маншем -- найдовший тунель під морським дном. Кожен з двох однакових залізничних тунелів, прокладених під Ла-Маншем між Фолькстоуна
    (графство Кент, Великобританія) і Кале (Франція), довжиною по 49,94 км.
    Незважаючи на те, що цей тунель поступається за загальною протяжністю тунелю
    Сейкан, його підводний ділянку на 14,7 км довша. Тунель відкритий в 1994 році. [24]

    Великого поширення в країнах Заходу отримали спільні підприємства, де служать найважливішим засобом спеціалізації та кооперування.
    Частка спільних компаній у Великобританії-40%. [25]

    Використання єдиної транспортної мережі.

    Транспортна система Західної Європи являє собою переплетення різних видів транспорту. Тут проходять магістральні автомобільні та залізниці, морські порти, судноплавні річки і канали, трубопроводи, міжнародні аеропорти. Саме до таких об'єктів привернуто увагу загально міжнародних транспортних організацій. Міжнародним залізничним союзом був розроблений довгостроковий план розвитку залізниць Європи,
    Комітетом з міжнародного транспорту Європейської економічної комісією
    - Програма розвитку автомагістралей, Радою міністрів транспорту - проект створення єдиної мережі європейських водних шляхів. При цьому технічні нововведення націлені перш за все на магістралізацію транспортних шляхів, що підвищує їх пропускну спроможність, на створення полімагістралей (вміщують в себе паралельно проходять траси залізних і автомобільних доріг, трубопроводів, ліній електропередач). У Західній Європі головний такий
    "Коридор" проходить вздовж Рейну, де інтенсивність руху найвища в регіоні. Інший "коридор" простежується між портами Німеччини на
    Балтійському морі і портами Італії на Адріатиці. "Коридори" широтного напрямки проходять по Північно-Німецькій низовині, а також на північ і південь від Альп. Загальне уявлення про міжнародні залізничні магістралях Західної Європи може дати схема, що показує напрямки двадцяти міжнародних пасажирських експресів. Кожен з них несе своє назва: експрес № 2 Амстердам-Мюнхен іменується "Рембрандт".
    Інтенсивність руху на зазначених на карті напрямках дуже велика.
    Тим Кельном і Кобленц курсує до 350-ти складів в добу. У зв'язку з посиленням інтеграційних процесів була розроблена єдина для країн ЄС програма створення мережі швидкісних залізниць. У 1992 році увійшли до лад швидкісні залізниці Гамбург-Мюнхен і Гамбург - Франкфурт-на-
    Майні, де швидкість експресів до 250-ти км на годину. Але основні зусилля зосереджені на спорудженні швидкісної залізничної лінії "Трансрапід" між Берліном і Гамбургом. У 1993 році на дослідному ділянці цієї магістралі була досягнута швидкість 450 км на годину. У період бурхливого залізничного будівництва в Європі (початок 20-го століття) з'явилися перші залізничні тунелі, що дозволили відкрити наскрізний рух між країнами, а в 60-их роках почалося спорудження автодорожніх тунелів (між
    Францією та Італією). Зараз таких тунелів більше 15-ти, ось найбільші з них:
    | Назва | Призначення | Довжина | Висота над | Країна |
    | тунелю | | | ур-ем моря | знаходження |
    | 1.Мон-Сені | ж.д. | 13,6 | 1507 | Франція-Італ |
    | | | | | Ия |
    | 2.Фрежюс | ж.д. | 12,9 | 1300 | Франція-Італ |
    | | | | | Ия |
    | 3.Сен-Бернар | авт. | 5,8 | 1875 | Швейцарія-Ит |
    | | | | | Алія |
    | 4.Монблан | авт. | 11,6 | 1380 | Франція-Італ |
    | | | | | Ия |

    У Західній Європі при відносно невеликих відстанях, до того ж у умови скасування в більшості країн митних бар'єрів, особливо виявилися переваги автомобільного транспорту, який випередив за темпами зростання всі інші його види. У субрегіоні вже створена міжнародна мережа автомагістралей, що мають загальну нумерацію, основу якої складають автостради.
    Ще одну важливу транс'європейських магістраль має утворити наскрізної водний шлях Рейн-Майн-Дунай. Відтепер обидві головні річкові магістралі Рейн і
    Дунай з'єднані між собою.
    Довжина водного шляху-3,5 тис. км. [26]
    У 1974 році під Ла-Маншем почалося будівництво "Євротунелі" між
    Францією та Великою Британією, а 1985 році були досягнуті остаточні угоди з його будівництва.
    Густа транспортна мережа Західної Європи, наявність швидкісних магістралей, обладнаних тунелів сприяють виникненню тісних взаємозв'язків між державами, розвитку інтеграційних зв'язків між ними.
    Велика роль і повітряного транспорту. Він має схожу з автомобільним транспортом "сферу впливу". Найбільші міста Західної Європи пов'язані між собою безліччю авіаліній.
    Найбільший аеропорт Великобританії Хітроу, Лондон, розташований на площі
    1197 га. Приблизно 92 авіакомпанії з 83-ох країн світу здійснюють регулярні рейси в цей аеропорт. У 1995 році його працівники, яких налічується 56
    700 чоловік, обслужили 419 000 літаків і 54 450 000 пасажирів (у тому числі транзитних). [27]
    Цей приклад ще раз свідчить про тісну інтеграцію регіону в області транспорту.
    Науково-технічні зв'язки.
    Науково-технічні зв'язки - це більш молода форма міжнародних економічних відносин у сфері НДДКР. Науково-технічні зв'язки можуть здійснюватися у вигляді обміну або купівлі-продажу (трансфер) науково - технічних знань, а також у здійсненні спільних проектів та розробок. В обміні або купівлі-продажу науково-технічних знань провідне місце займають ліцензії. Крім того, передача передового досвіду, не запатентованих секретів виробництва теж відбувається досить часто.
    Є і передача передової технології по таких нових каналів і як будівництво підприємств "під ключ", інжиніринг - інженерні послуги, консалтинг - технічне консультування, лізинг-оренда промислового і науково-технічного обладнання. Здійснення спільних проектів являє собою вищу форму науково-технічних зв'язків, тому що при цьому відбувається не просто купівля-продаж технічної документації, а її спільна розробка та впровадження. [28]
    Західна Європа, вступивши в "технологічну гонку", концентрує свої зусилля навколо запропонованої Францією програми "Еврика". Яскравим прикладом міжнародного науково-технічного проекту може служити "Інтеркосмос", завдяки якому велися запуски космічних кораблів з міжнародними екіпажами на борту (Франція-Росія).
    Надання міжнародних послуг.
    Останнім часом все більший вплив на хід світової економічної розвитку і тим більше всесвітні економічні відносини починає робити міжнародна торгівля послугами. Ще 2-3 десятиліття тому провідне місце в ній займали транспортні послуги,?? аключавшіеся перш за все в надання вільного морського тоннажу для фрахтування іншими зацікавленими країнами. Так виникло поняття "морський візник"; в цій ролі виступала Норвегія і багато хто інші морські держави. Потім стало зростатиме значення "доходів від інвестицій", які, щоправда, погано піддаються статистичній оцінці. І, нарешті, з'явилися послуги в області інформації та телекомунікації, дистанційного зондування Землі з космосу, оренда машин і устаткування, розрахунки за допомогою ЕОМ, ринкові, лабораторні та прогнозні дослідження, управлінські послуги, що входять в категорію ділових послуг. Зростання витрат на НДДКР зумовило виникнення комплексу послуг, призначених для посилення зв'язку науки і виробництва. Однією з складових частин цього комплексу стали послуги інжинірингу, тобто експертно-консультативні послуги. Послуги -- специфічний товар. Тому потрібно враховувати, що надання багатьох їхніх видів вимагає присутності постачальника послуг у країні їх споживання. Це відноситься до послуг у галузі банківської справи, страхування, реклами, будівництва, оренди машин та устаткування, медичного обслуговування.
    Основна торгівля послугами відбувається на ринку, що утворюють економічно розвинені країни Заходу: на них припадає близько 90% світового експорту і 80% світового імпорту послуг. Багатьом з цих країн, що є нетто-експортерами послуг, ця діяльність дає значні валютні надходження. З країн Західної Європи на 1-му місці в торгівлі послугами стоїть Німеччина (а в світі вона на 3-му місці після Японії та США). В якості важливих експортерів послуг виступають: Німеччина, Великобританія, Франція,
    Італія.
    Міжнародний туризм.
    Міжнародний туризм - одна з форм обміну послугами. Цьому сприяла і
    "Транспортна революція", і загальне підвищення якості та рівня життя, збільшення тривалості відпусток і доходів. Нарешті, це і загальне зростання культури, що викликає зростання пізнавальних потреб людей. Туризм нерідко називають "промисловістю без фабричних труб". Туристичний бум викликав до життя розвивається швидкими темпами індустрію туризму (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, підприємства громадського харчування - надають послуги з розміщення туристів). Туристичні фірми, що займаються організацією туризму; транспортні організації, що займаються перевезеннями, навчальні заклади готують екскурсоводів; інформаційні та рекламні служби; органи управління туризмом; підприємства з виробництва товарів туристського сервісу; підприємства роздрібної торгівлі. Туризм стимулював створення спеціальної поліграфічної бази для видання туристської літератури.
    Фахівці в галузі туризму виділяють 4 його види:
    1. рекреаційний або оздоровчий туризм;
    2. екскурсійний туризм;
    3. науковий туризм;
    4. діловий туризм.
    До числа особливих різновидів туризму можна віднести релігійне паломництво. Науково-технічна революція вносить свій внесок у розвиток екскурсійного туризму будівництвом нових об'єктів:

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !