Київська область

Площа - 28,1 тис.. км2

Населення - 1830,5 тис.чол.

(на 2000 р.., без Києва)

Центр - м.Київ < p> Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на
Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному - сході та сході - з Черкаською, на південному-заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською областями, на півночі - з Гомельською областю
Білорусі. В області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів.

Населення. Основне населення - українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) - 68,7 чол. на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста
(крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-
Хмельницький, Фастів.

Природа. Поверхня області - горбіста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м). Лівобережжя займає
Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височини - найбільш розчленований і пріпіднятою частиною області з абсолютними висота до 273 м.

Корисні копалини. Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних родонових вод (Миронівка,
Біла Церква).

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням.
Середня температура січня -6 (, липня +19,5 (. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з
Півночі на Південь від 2480 до 2700 (. За рік на території області випадає
500-600 мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу мережу річкому
(177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія - Дніпро
(довжина його в межах області - 246 км), його головні притоки - Прип'ять,
Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області
- Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на
Дніпрі). Усього в області - 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Грунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік -- дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній частині на лісах -- опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові грунти; у південних районах - глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно - чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові грунти.

Загальна площа лісового фонду області - 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів
(Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні - цибульно-степові вісочінні розчленовані і терасні, а також лісостепові вісочінні розчленовані природно-територіальні комплекси.
В області - 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа - 80,3 тис.. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський,
Звонківській, Жорнівській, Іллінський, Усівській тощо), пам'ятник природи
(урочище Бабка), дендропарк "Олександрія" (Біла Церква).

Народне господарство. Економіка області - складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і вісокоінтенсівнім сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково - технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва - мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ГЕС,
Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоратівну техніку, технологічне устаткування для підприємств тогівлі, а також товари побутового призначення.

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості -
Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестовіх виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський з-д пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена заводами Тріпільськім біохімічнім і біохімічних препаратів у селищі міського типу НЕМІШАЄВО. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні - в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні зводи, м'ясо-птахокомбінаті.

На території області - 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей
(розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій
Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква,
Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу
Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші - Бровари, Фастів,
Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство. У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). В області 1771 тис.га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель - 122,3 тис.га, осушених - 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька.
Сільськ. господарство області характеризується розвиненим вісокотоварнім зерновим господарством (основна культура - озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо - степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво.
Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

Транспорт. Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці - 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії:
Москва - Київ - Львів, Київ - Дніпропетровськ - Донецьк тощо.
Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ - Фастів - Козятин, Київ
- Фастів - Миронівка, Київ - Тетерів, Київ - Ніжин, Київ - Яготин.
Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг -
7760 км, в т.ч. з твердим покриттям - 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербурзі - Київ - Одеса, Київ - Харків, Київ -
Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві -- аеропорти Бориспіль і Жуляни. Газопроводи: Уренгой - Помари - Ужгород,
Шебелинка - Полтава - Київ.