Російського університету дружби народів

ДОПОВІДЬ

За СНД

На тему «Вірменія»

Підготував студент < p> 3-го курсу група ГМБ-32

Піддубний С.С

Москва 2003.

План:

1.Вступ
2.Общіе відомості
3.Краткая історична довідка
4.Культура
5.Економіка
6.Політіческое пристрій
7.Заключеніе

1.Вступ

У моєму доповіді мова йтиме про республіці Вірменія.

Республіка Вірменія входить до складу СНД (Співдружність Незалежних держав).

Перш за все, щоб отримати уявлення про Вірменію мені б хотілося дати загальну характеристику, дати історичну довідку, розповісти про культуру і економіці.

2.Общіе відомості
Столиця республіки Вірменія - м. Єреван
Грошова одиниця - вірменський драм.
Республіка Вірменія розташована на Південному Кавказі. Не має виходу до моря.
Прикордонні держави - Азербайджан, Грузія, Туреччина, Іран
Приблизна площа - 29 800 кв.км
Адміністративний поділ - 11 областей (марза)
Населення - 3,766.4 тис. чол. (1996), вірмени - 96%, росіяни - 2%, курди - 2%
Офіційна мова - вірменська. Більше 96% населення говорять на вірменському мовою, російською - 2%, на інших - 2%. Статус російської мови спеціально не визначений.

Церква - Вірменська апостольська церква. Глава церкви каталікос всіх вірмен. 94% віруючих християни-монофізити.

3.Краткая історична довідка

Перші держави на території Вірменії з'явилися в 14 ст. до н.е.
Вірменська держава Урарту було створено в 7 в. до н.е. До 11 в. н.е. вірменське населення зберігало власну державність, хоча вірменські держави часом потрапляли в залежність від сусідів. У 11-16 ст вірменська територія опинилася під владою турків, потім була розділена між Туреччиною і Персією.

На початку 19 ст. Росія відвоювала Вірменії, яка перебувала під персами і частина турецької Вірменії. 28 травня 1918 була проголошена незалежна Республіка
Вірменія. 2 грудня 1920 р. у Вірменії встановилася радянська влада.

23 вересня 1991 Республіка Вірменія знову проголосила свою незалежність, а 21 грудня того ж року приєдналася до СНД. Навесні 1992 вірменські формування встановили контроль над Нагорним Карабахом. У 1993 почалася війна за Карабах, переважну частину населення якого складали вірмени. У результаті військових дій вірменські збройні сили зайняли значну частину азербайджанської території, крім Карабаху, в тому числі Лачинський коридор, яка відділяла
Карабах від Вірменії. У травні 1994 за посередництва Росії було укладено угоду про припинення військових дій.

Ставлення до карабахському питання багато в чому визначило розвиток внутрішньої обстановки. Л.Тер-Петросян, який керував Вірменією з жовтня 1991 р., змушений був піти у відставку в лютому 1998 р.: його згоду на таке вирішення конфлікту, при якому Карабах залишався б формально у складі Азербайджану, отримавши повну самостійність, викликало протести населення. Новим президентом
Вірменії став колишній керівник Нагірного Карабаху Роберт Кочарян.

4.Культура
Культура - Вірменія - країна з найдавнішою культурою. Ще в 1 в. до н.е. в
Вірменії виникло театральне мистецтво. Відомо, що вірменський цар Тигран
II Великий (1 в. До н.е.) побудував в столиці Тігранакерте амфітеатр
(збереглися руїни), де запрошені їм грецькі артисти ставили грецькі трагедії і комедії. За свідченням Плутарха, вірменський цар Артавазд II складав трагедії, які ставилися в Арташаті - другій столиці Вірменії (1 в. н.е.). Там показували також вакханок Евріпіда. У подальшому, після прийняття християнства, існували лише бродячі трупи артистів з розважальними або сатиричними програмами.
Починаючи з 7 ст. н.е. Вірменія стала форпостом християнства у мусульманському світі.
У вірменській (монофізітській) церкви зберігалися традиції східного християнства, яке протистояло як його західній, так і східної гілок, від яких вона була ізольована. З часу прийняття християнства вірмени створили значні літературні пам'ятники, перш за все в історичному жанрі (Мовсес Хоренаі,
Езнік Кохбаці, родоначальник самобутньої вірменської літератури Корюн; вони ж перевели на вірменську мову основні релігійні та богословські твору). У середньовічній Вірменії були розвинені архітектура і церковна музика. Книги часто ілюструвалися мініатюрними малюнками, які самі по собі мали велику художню цінність.
У 19 ст. література та мистецтво Вірменії розвивалися новими шляхами, відчуваючи вплив російської західноєвропейської культури.

Після втрати Вірменією незалежності (1375 р. ордами Тамерлана) саме церква сприяла виживанню вірменського народу. Починаючи з XVII ст. встановлюються контакти з Італією, потім з Францією і трохи пізніше з
Росією, пізніше зав'язалися культурні зв'язки Вірменії з США.

5.Економіка

Природні ресурси - вугілля, залізо, боксити, молібден, золото, срібло, свинець, цинк, дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння. Значні запаси пемзи, мармуру, туфу, перліту, вапняку, базальту, солі.

Сільське господарство - У сільському господарстві Вірменії використовується 1340 тис. га земель. Однак великі масиви орних земель є тільки в трьох районах: на Араратській рівнині, де звичайно збирають по два-три врожаї в рік, у долині Аракс і на рівнинах навколо оз. Севан. Ерозія грунтів - одне з серйозних перешкод для розвитку землеробства. Тільки 1/3 сільськогосподарських земель придатна для обробки. Основні культури - овочево-баштанні, картопля, пшениця, виноград, плодові дерева. Тваринництво спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві й особливо вівчарстві, розповсюдженому в гірських районах. За 1992-1997 рр.. посівні площі скоротилися на 25%, а обсяг реалізації сільськогосподарської продукції в 1997 склав 40% від рівня 1990. Близько половини сільськогосподарської продукції споживається самими селянськими господарствами.

Транспорт - транспортна мережа складається з електрифікованої залізниці дороги протяжністю 830 км, що веде в Іран, і безлічі автомобільних доріг загальною довжиною 9500 км, що перетинають кордони республіки в 12 пунктах.
Основні магістралі з'єднують долину Араксу і Арарат долину через
Агстев з долиною Кури (Грузія), Єреван і Зангезур через південну Вірменію,
Єреван, Гюмрі і Ахалкалакі
(Грузія). Єреванський аеропорт Звартноц обслуговує рейси в Москву, Бейрут,
Париж, Тбілісі та інші міста.

Фінанси - в листопаді 1993 була введена нова грошова одиниця - драм. Спочатку він був дуже нестійкий, що породило значну інфляцію, однак іноземна допомога сприяла швидкому поліпшенню фінансового становища.

Вірменія економічно дуже вразлива через відсутність великих енергетичних ресурсів, виходу до моря і надійних транспортних зв'язків із зовнішнім світом.
Блокада Вірменії, встановлена Туреччиною та Азербайджаном, створює великі проблеми налагодженню господарського життя в країні після розпаду СРСР. Положення ускладнюється реально досить обмеженим транспортним співпрацею з боку Грузії, блокуючою відновлення залізниці та автомобільної доріг з РФ у Вірменію по чорноморського узбережжя. Держава досі не подолала глибокий економічна криза, викликана руйнуванням господарських зв'язків після розвалу СРСР. Тим не менше, здійснена приватизація малих і середніх підприємств. Введення в дію в 1996 р. його в Мецамор, закритої після Спитакського землетрусу 1988 р., дозволило в основному вирішити енергетичні проблеми.

Керівництво країни робить ставки на залучення інвестицій з-за кордону, в тому числі за допомогою вірменської діаспори. Проставлений акцент на розвиток високотехнологічних галузей виробництва, використання з цією метою значної наукової бази, наявної у Вірменії. Тим не менше, зберігається високий рівень безробіття і, як наслідок, еміграції до Росії. За офіційними даними, за останні 10 років число тих, хто виїхав з Вірменії перевищило число що в'їхали на 664 тис. чол.
Фактична цифра еміграції з Вірменії може бути значно більше.
Рівень життя населення залишається поки нижче рівня життя радянського періоду.

6.Політіческое пристрій
Державний устрій - президентська республіка.
Глава держави - президент, що обирається на п'ятирічний термін. З 1998 р. президентом Вірменії є Р. Кочарян. Президент призначає і звільняє з посади прем'єр-міністра, а також, за поданням прем'єр-міністра, затверджує структуру уряду, призначає і звільняє з посади членів уряду.

Вищий виконавчий орган - уряд Республіки Вірменія, яке очолює прем'єр-міністр.

Вищий законодавчий орган - однопалатне Національні збори, що обирається строком на п'ять років. У Національних Зборах представлений 131 депутат (75 - від мажоритарних округів, 56 - за партійними списками).

Судова влада - Правосуддя в здійснюється судом. Судами загальної юрисдикції є суди першої інстанції, апеляційні суди і
Касаційний Суд. Діють також господарський, військовий та інші суди, передбачені законом. Гарантом незалежності судових органів є Президент Республіки, який очолює
Рада правосуддя.

Розстановка політичних сил - Центральні політичні фігури на сьогодні -- президент Р. Кочарян і міністр оборони С. Саркісян. Ліву опозицію представляють Компартія (В. Дарбінян) і соціалісти (Ашот Манучарян). З лівоцентристських позицій критично до президента налаштовані Народна партія Степана Демірчана і партія «Республіка» Армена Саркісяна. Справа опозиційно виступає
Вірменський загальнонаціональний рух (Егуд). Одна з найстаріших вірменських політичних організацій -- партія Дашнакцутюн - співпрацює з Р. Кочаряном.

У 2003 році відбудуться вибори президента Вірменії. Найбільші шанси на виграш поки має нинішній президент.

Політичні партії - Вірменська комуністична партія (Володимир
Дарбінян), Вірменський загальнонаціональний рух (Олександр Арзуманян),
Вірменська революційний союз-Дашнакцутюн (керівництво поіменно не оприлюднюється), Ліберально - демократична партія Рамкавар Азатакян), Народна партія Вірменії (Степан
Демірчан), Об'єднання
«Самовизначення» (Паруір Айрікян), Партія закону (Артур Багдасарян),
Партія закону і єдності (Арташес Гегамян), Партія місії (Артуш Папоян),
Національно-демократичний союз (Вазген Манукян), Партія національної держави (Самвел Шагінян),
Партія «Республіка» (Армен Саркісян), Республіканська партія (Андранік
Маркарян), Вільна вірменська місія (Рубен Мнацанян), Соціал-демократична партія (Егія
Начарян), Соціалістична Вірменія (Ашот Манучарян), Християнсько - демократичний союз
(Азат Аршакюн).

Участь у міжнародних інстанціях - СНД, ООН, ОБСЄ, Рада Європи, ВООЗ,
ВФП, ЄБРР, ЄЕК, ІКАО, Інтелсат, Інтерпол, МАГАТЕ, МБРР, МВФ, МОК, МОП, ФАО,
ЮНЕСКО,
ЮНІДО, ЮНКТАД.

7.Заключеніе.
У 1993р. у Вірменії була введена нова грошова одиниця - драм. Спочатку він був дуже нестійкий, що породило значну інфляцію, однак іноземна допомога сприяла швидкому поліпшенню фінансового становища.
Сільськогосподарська галузь значно знизилася і близько половини сільськогосподарської продукції споживається самими селянськими господарствами.
Вірменія економічно дуже вразлива через відсутність великих енергетичних ресурсів, виходу до моря і надійних транспортних зв'язків із зовнішнім світом.
Блокада Вірменії, встановлена Туреччиною та Азербайджаном, створює великі проблеми налагодженню господарського життя в країні після розпаду СРСР. Положення ускладнюється реально досить обмеженим транспортним співпрацею з боку Грузії, блокуючою відновлення залізниці та автомобільної доріг з РФ у Вірменію по чорноморського узбережжя. Держава досі не подолала глибокий економічна криза, викликана руйнуванням господарських зв'язків після розвалу СРСР. Тим не менше, здійснена приватизація малих і середніх підприємств. Введення в дію в 1996 р. його в Мецамор, закритої після Спитакського землетрусу 1988 р., дозволило в основному вирішити енергетичні проблеми.