ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Електроенергетика України
         

     

    Географія

    Кримський інститут бізнесу

    За РПС на тему

    Енергетичні мережі України

    електроенергетика

    Електоенергетіка є складовою частиною енергетичного комплексу України. Вона впливає не тільки на розвиток народного господарства, але і на територіальну організацію продуктивних сил. Будівництво потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддаленості районів споживання. Достатня кількість електроенергії притягує до себе підприємства та виробництва, в яких частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції значно більше в порівнянні з традиційними галузями промисловості.
    Електроенергетика має велике значення для спеціалізації районів. У ряді районів України (Донбас, Придніпров'я) вона визначає їх виробничу спеціалізацію, є основою формування територіально - виробничих комплексів. Електроенергетика - капіталомістка складова паливно-енергетичного комплексу будь-якої країни, його базова галузь.
    Їй відводиться провідна роль у розвитку науково-технічного прогресу.

    У розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні визначальними є такі принципи: концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних електростанцій, які використовують дешеве паливо і гідроенергоресурси; комбінування виробництва електроенергії і тепла з метою теплопостачання міст і індустріальних центрів; широке освоєння гідроенергоресурсов з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання, іригації та рибної промисловості; випереджальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.

    Розміщення електроенергетики залежить в основному від двох факторів: наявності паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії.
    Зараз майже третина електроенергії виробляється у районах споживання і більше 2/3 споживається в районах її виробництва. Поки що місце будівництва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням екологічної обстановки. Технічний прогрес може різко змінити географію електростанцій. Якщо вчені створять високоефективні методи транспортування електроенергії на великі відстані, то будівництво ДРЕС буде відбуватися в більшості випадків у східних районах України.

    Електроенергія виробляється здебільшого за рахунок не поновлюваних джерел - вугілля, нафти, природного газу. Відновлюваним джерелом енергії є гідроенергетика.

    Усі електростанції України поділяють на чотири види. В основу поділу входить використовуваний ресурс:

    - теплові електростанції, які працюють на твердому, рідкому й газоподібному паливі. Їх поділяють на конденсаційні і теплоелектроцентралі;

    - гідравлічні, які використовують відповідні гідроресурси і поділяються на гідроелектростанції, гідростімулірующіе і припливні;

    - атомні, які використовують збагачений уран або інші радіоактивні елементи;

    - електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них найбільш перспективними є вітрові, сонячні.

    Діаграма 1. Потужність електростанцій України-1999 (млн кВт)

    1. ТЕС; 2. АЕС; 3. ГЕС1

    1 Д. Толмачов «Роль і перспектива окремих енергоносіїв в енергетики України»// «Економіст» № 7-8, 2000р. стор.38

    Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними (ДРЕС).
    Вони виробляють майже 2/3 усієї електричної енергії. За останні 30 років потужність теплових станцій зросла у 5 разів. Частка вугілля з структурі палива, яке використовується ТЕС, - велика. Перевагою ТЕС є відносно довільне розміщення, вартість капіталовкладень удвічі менше порівняно з ГЕС.

    Найбільшими ДРЕС в Україні є Вуглегірська, Старобешівська,

    Курахівська,
    Слов'янська (Донецька обл.), Кривоозерська-2, Придніпровська
    (Дніпропетровська обл.), Бурштинська (Івано-Франківська обл.), Запорізька,
    Ладижинская (Вінницька обл.), Трипільська (Київська обл.) Та ін

    Далі за значущістю йдуть теплоелектроцентралі. Їх будують поблизу споживача, оскільки радіус транспортування тепла невеликий (10-12 км), зате коефіцієнт корисної використання тепла становить майже 70%, тоді як на ТЕС - тільки 30-35%.
    Теплоелектроцентралі обігрівають понад 25 міст України. Найбільша з них - Київська ТЕЦ-5 (700 тис. кВт.), Дарницька (Київ), Київська ТЕЦ-6,
    Харківська ТЕЦ-5, Одеська, Калузька, Краматорська та ін

    Атомна енергетика стала окремою галуззю енергетики після другого світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці. Атомні електростанції використовують транспортабельні паливо - уран. Їх мають у своєму розпорядженні незалежно від паливно-енергетичного фактора і орієнтуються на споживачів у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.
    Оскільки атомні електростанції дуже водоємні, їх споруджують біля водних джерел. До найбільших експортерів уранових концентратів належать
    Канада, Австралія, ПАР, Бразилія, США.

    Атомні електростанції за характером використовуваного палива не пов'язані з родовищами його видобування, що забезпечує широкий маневр їх розміщення. АЕС орієнтовані на споживачів, особливо на райони з обмеженими ресурсами палива та гідроенергії.

    В Україні працюють кілька потужних атомних електростанцій -
    Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська. Під натиском громадськості було зупинено будівництво Кримської,
    Чигиринської, Харківської АЕС та Одеської атомної ТЕЦ.

    Гідроелектростанції є одним з найбільш ефективних джерел електроенергії. Переваги ГЕС полягають у тому, що вони виробляють електроенергію, яка в 5-6 разів дешевше, ніж на ДРЕС, а персоналу, їх обслуговуючого в 15-20 разів менше, ніж на АЕС. Коефіцієнт корисної дії ГЕС становить понад 80%. Проте, їх розміщення повністю залежить від природних умов, а виробництво електроенергії має сезонний характер. Будівництво ГЕС на рівнинних річках України приносить значних матеріальних збитків, оскільки потребує затоплення великих територій, які використовуються під водосховища. Поки що гідроенергетика посідає незначне місце в енергетиці України - майже
    9% потужностей і 4% виробництва електроенергії.

    Основні електростанції розташовані на Дніпрі. Це - Дніпрогес,
    Кременчуцька, Каховська, Дніпродзержинська, Канівська, Київська. На
    Дністрі збудована Дністровська ГЕС - ГАЕС, у Закарпатській області - Требле-
    Ріцька ГЕС. Крім них, на малих річках діють близько сотні електростанцій невеликої потужності, більшість з них належать до державної енергосистемі.

    Специфічну роль відіграють гідроакумуляторних електростанції (ГАЕС):
    Київська, Дністровська та Запорізька (Дніпрогес-2). З їх допомогою можна успішно вирішувати проблему забезпечення споживачів електроенергією в пікові години. Діючи за принципом переміщення одного обсягу води між двома басейнами, розташованими на різних рівнях висоти, ГАЕС працюють як помпи.

    Найважливіша тенденція в розвитку електроенергетики - об'єднання електростанцій в енергосистеми, які здійснюють виробництво, транспортування і розподіл електроенергії між споживачами.
    Створення енергосистем визначається необхідністю забезпечення ритмічного забезпечення споживачів електроенергією, виробництво і споживання якої має не тільки сезонні, а й добові коливання. Енергосистеми дають можливість маневрувати виробництвом електроенергії як у часі, так і в просторі. Розбіжність пікових навантажень в окремих частинах енергосистем дозволяє при необхідності перекидати електроенергію в зустрічних напрямках із заходу на схід і з півдня на північ. При транспортуванні електроенергії на значну відстань її втрати неминучі, і вони збільшуються при збільшенні відстані, зате можуть зменшуватися при збільшенні напруги передачі. Так, будівництво високовольтних ліній - питання дуже актуальне.

    В Україні існує об'єднана енергосистема, до якої належать усі великі електростанції: Донбаська, Дніпровська,
    Харківська, Київська, Кримська, Львівська, Вінницька та Одеська.
    Об'єднана енергосистема пов'язана з енергосистемою «Світ», а також з енергосистемами сусідніми з Україною держав.

    У 1995 р. виробництво електроенергії в Україні склало
    194,0 млрд. кВт/год.

    народногосподарської Важливою проблемою в паливно - енергетичний комплекс є подолання нестачі так званих регуляційних потужностей, що призводить до відключення на годину «пік» низки підприємств, а також, до значних втрат, що стало характерним для осінньо-зимового періоду 1994-1995 рр.. Щоб запобігти цьому, необхідно нарощувати потужності базових теплових електростанцій.

    Наприклад, вартість палива, використаного для виробництва електроенергії в 1992 р. в Україні, становила, млн. дол. США: вугілля - 734, мазуту - 693. Уран - 140, газу - 2424. Вартість палива на виробництво 1 кВт.год електроенергії становила, дол. США: вугілля - 0,012, мазуту - 0,018, нафти - 0,026, урану - 0,18, газу - 0,32.

    Нерентабельність виробництва електроенергії в Україні (тобто відношення собівартості електроенергії, виробленої з цього енергоджерела в Україні, до її світової собівартості) становить,%: вугілля
    - 58, газу - 155, мазуту - 95 - 125, урану -89, води - 24. Що стосується електростанцій, які працюють на вугіллі, то вони дуже рентабельні -- собівартість їх 1 кВт/год елекроенергіі становить 58% світової собівартості. Причиною цього є невиконання ТЕС екологічних вимог і забруднення навколишнього середовища.

    Виробництво електроенергії з газу є вкрай невигідним і нерентабельним, тому доцільно перевести електростанції, працюють з вугілля, на виробництво електроенергії з вугілля. Разом з тим, якщо газ використовувати в парогазових установках (ПГУ), які в даний час мають ККД на рівні 50 - 52%, то собівартість 1 кВт/год електроенергії, виробленої на газовому паливі, значно знизиться.
    Якщо врахувати екологічні аспекти ПГУ, то рентабельність газових ТЕС дуже наблизиться до вугільних.

    У цьому випадку не слід надавати повний пріоритет розвитку вугільних і вугільно-газових електростанцій з ПГУ. На перших етапах слід орієнтуватися на газовій ТЕС з ПГУ. За умови конверсії машинобудування України зможе забезпечити в найкоротші терміни виробництво і впровадження в електроенергетику сучасних ПГУ, здатних успішно конкурувати на світовому ринку.

    У стратегії розвитку енергетики необхідно також визначити місце енергоустановок з неізотерміческімі процесами випаровування та конденсації, які досліджуються і виробляються в Україні. Ці енергоустановки реалізують принципово нову технологію перетворення тепла в роботу, яка не має аналогів у світовій науці і практиці. ККД енергоустановок з неізотерміческімі процесами випаровування та конденсації становить 59 - 60%. Завдяки цьому собівартість газових електростанцій порівнюється з вугільними, навіть за вартістю пального. Якщо взяти до уваги інші переваги даних енергоустановок, то газові ТЕС навіть перевищують вугільні за своєю рентабельності.

    Задоволення потреб електроенергії передбачається здійснити завдяки всебічному енергозбереження, реконструкції та технічного переозброєння діючих потужностей, спорудження нових електростанцій в тому числі і введення в дію по одному блоку на Хмельницькій, Рівненській і
    Южно-Української АЕС.

    Перспективи розвитку і розміщення ПЕК пов'язані з багатьма чинниками. Це збільшення масштабів геологічних і географічних вишукувань на території України традиційних видів пального - нафти, газу в
    Донецько-Придніпровській западині, в Причорноморської рівнині, на Прикарпатті та
    Закарпатті. У старопромислових районах збільшення видобутку можна досягти за рахунок застосування сучасних технологій, відкачування нафти з надр.

    У Донецькому басейні мають сенс стабілізувати видобуток вугілля.
    Оскільки в Донбасі шахтне обладнання значно застаріло, необхідно технічно переоснастити і перебудувати його підприємства.

    Слід проводити реконструкцію атомної електроенергетики на новій технологічній основі, створювати енергоблоки, які використовували б уран низького збагачення, що виробляються на наших збагачувальних фабриках
    Придніпров'я та Прикарпаття. Розумно будувати нові блоки середніх за потужністю
    АЕС під землею з багаторазовим рівнем техніки безпеки, як це робиться за кордоном. Їх захоронення після закінчення експлуатації не потребуватиме багато часу і коштів.

    У міру нарощування потужностей атомної енергетики, з'явилася б можливість застосування рішучих кроків щодо закриття нерентабельних шахт
    Донбасу з одночасним відкриттям нових на перспективних площах.

    Необхідно збільшити виробництво електроенергії з нетрадиційних джерел: з відходів сільського господарства виготовляють біопаливо, яке у великих масштабах практикується країнами Латинської
    Америки і Африки. За підрахунками фахівців, Україна біопаливом може забезпечити більше ніж на половину потреб свого автомобільного транспорту. А також доцільно використовувати енергію малих річок, силу вітру, енергію сонця, морських хвиль, сірководню вод Чорного моря, метану шахт
    Донбасу. Вітрові електростанції можуть дати, яка дорівнює 22
    Днепрогрессам, хвильової електростанції Чорного і Азовського морів, за підрахунками вчених, можуть призвести до 17 млрд. кВт/год на рік.

    Структурна перебудова народного господарства, економне використання видів палива та енергії, і впровадження економічних стимулів сприятиме зменшенню енергоємності національного продукту.
    Сьогодні в Україні немає механізму стимулювання зменшення споживання енергоносіїв, що має включати державну систему енергозбереження на довгострокову перспективу, систему стандартів і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів, звітність про енергоспоживанні.


    -----------------------< br>

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !