ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Бухарське євреї: громада будівництво на трьох континентах
         

     

    Географія

    Бухарське євреї: громада будівництво на трьох континентах [1] [1]

    Альберт Каганович

    Невеликі єврейські неашкеназскіе етнічні групи колишнього Радянського Союзу, що опинилися розкиданими по всьому світу, на порозі третього тисячоліття стоять перед загрозою зникнення. Для збереження своєї етнокультурної спільноти, а також для успішного входження в нові для себе суспільства, вони в місцях свого розсіювання створювали і продовжують створювати свої окремі громади. Більше за інших досягли успіху в цьому бухарські євреї, здійснив на рубежі тисячоліть спробу пов'язати розкидані по декількох континентах громади в єдину організацію.

    Середня Азія

    Єврейське присутність на території Середньої Азії нараховує більше двох тисяч років. На рубежі XVIII-XIX століть, після занепаду, що тривав кілька століть, в регіоні почалося економічне і духовне відродження євреїв, які отримали тоді ж з уст європейських мандрівників назва бухарських. Посилення їх ролі в торгівлі Середньої Азії тривало до Жовтневої революції, після якої, переживши короткий підйом у роки НЕПу, значна частина бухарських євреїв була вимушена зайнятися ремеслами, що було другим традиційним заняттям цієї громади. Погіршення матеріального становища, посилення гонінь влади на єврейську релігію і культуру привели в першій половині 30-х років до втечі близько чотирьох тисяч бухарських євреїв через Іран і Афганістан в Ерец Ісраель і країни Західної Європи. Більшість що залишилися в Середній Азії бухарських євреїв продовжували зберігати єврейські традиції, не дивлячись на переслідування влади. Роздільна здатність в 70-і рр.. обмеженою еміграції з Радянського Союзу призвело до того, що близько 10 тисяч бухарських євреїв (23,3% від їх загальної кількості) залишили Середню Азію. Більшість емігрантів приїхали в Ізраїль. Після того, як до кінця 80-х рр.. з СРСР виїхали ще приблизно 7 тисяч бухарських євреїв, їх загальне число склало там за оцінними даними 41 тисячу. При цьому переважна маса бухарських євреїв проживала в містах, в основному в чотирьох великих середньоазіатських містах: Ташкенті, Самарканді, Бухарі і Фергані.

    Таблиця 1. Чисельність бухарських євреїв у 1989 у великих містах Середньої Азії та їх частка у відсотках від усієї чисельності бухарських євреїв в Узбекистані.        

    Міста Узбекистану         

    Чисельність бухарських євреїв         

    Відсоток від всієї кількості    бухарських євреїв в Узбекистані             

    Ташкент         

    8325         

    29,3             

    Самарканд         

    4611         

    16,3             

    Бухара         

    4226         

    14,9             

    Фергана         

    2070         

    7,3             

    Всього         

    19232         

    67,8     

    Нова зовнішня і внутрішня політика в Радянському Союзі дозволила відкрити єврейські установи та налагодити єврейську общинну життя в регіоні. Так, з 1990 р. почали відкриватися синагоги, культурні центри, єврейські недільні школи, єврейські літні табори, єврейські благодійні організації, ульпан і друкувалися єврейські газети російською мовою: «Хаверім», «Мізрах», «Шофар». У 90-і рр.. працювали в Середній Азії відділення Джоінта, сохнуть, «Бней Аківа», ізраїльське посольство в Ташкенті. Регіон відвідували посланці релігійних єврейських організацій різних напрямків з Ізраїлю та США. Близько 450 бухарських євреїв навчалися в хабадські єшиви. Наприкінці 90-х рр.. найбільш активну роботу по підтримці єврейських релігійних громад Середньої Азії, і в тому числі бухарських євреїв, розгорнула релігійна організація хабадські напряму «Ор-Авнер», створений одним з найбільших ізраїльських підприємців бухарським євреєм Львом Леваєвим.

    Перебудова в Радянському Союзі призвела до зростання націоналізму, чому сприяв економічну кризу. У Середній Азії посилення націоналізму супроводжувалося ісламізації суспільства. Ці процеси знайшли своє відображення в погромі проти бухарських євреїв, вірмен та кримських татар, що стався в місті Андижані (Узбекистан) у 1990 р., в націоналістичних мітингах у багатьох містах Середньої Азії та в громадянській війні на етнічно-кланової грунті в Таджикистані. У всій Середньої Азії в 90-і рр.. зросла кількість антисемітських актів. Так, наприклад, в Ташкенті в середині 90-х рр.. за надуманими звинуваченнями в різний час були заарештовано 24-х річний Дмитро Фаттахов і 76-річний Йосип Коенів, а в Душанбе в 1998-звірячому був убитий голова культурного товариства бухарських євреїв журналіст Меїр-Хаїм Гавріелов.

    Прийняття в республіках Середньої Азії національних мов як державних, супроводжувалося звільненнями з непромислових підприємств представників національних меншин, в тому числі і євреїв. У цій обстановці бухарські, а також ашкеназскіе євреї, що прибули в Середню Азію основному під час Другої світової війни, почали масами її залишати.

    В результаті до 2000 р. там залишилося близько трьох тисяч бухарських євреїв, проживали в основному у великих містах. В усьому регіоні залишилося тільки близько десятка релігійних громад. Зникли або перебувають на межі зникнення громади бухарських євреїв у багатьох дрібних і середніх містах. Більшість з решти в Середній Азії бухарських євреїв збираються переїхати на постійне проживання в країни Центральної Європи і, в основному, Північної Америки. Вони не пов'язують своє майбутнє з Ізраїлем через безліч соціально-економічних і політичних проблем, що стоять перед ним.

    Ізраїль

    Сьогодні тут проживає найбільше число бухарських євреїв у світі. Майже всі вони представники чотирьох основних хвиль репатріантів-бухарських євреїв або їх нащадки. Після першого алії, яка тривала з 70-х рр.. XIX століття до початку першої світової війни в 1914 р., в першій половині 30-х рр.. прийшла друга. Вона була найважча, оскільки багато хто з бухарських євреїв, які втекли з Радянської Росії арештовувалися ГПУ на кордоні з Афганістаном та Іраном, а тим кому вдавалося досягти цих країн, ставали легкою здобиччю промишляли в прикордонних районах бандитів. З початку 1970-х рр.. до середини 1980-х рр.. в Ізраїль прибула третя хвиля алії бухарських євреїв, після приїзду якої їх число тут зросло більш ніж удвічі, склавши до кінця 80-х років близько 29,6 тисяч чоловік. З репатріацією із Середньої Азії в 90-х рр.. четвертої алії, близько 22 тисяч бухарських євреїв, їх загальна кількість в Ізраїлі в 2000 р. становило по оціночному даними 60 тисяч осіб.

    Багатовікова життя бухарських євреїв серед недружнього до іновірців мусульманського оточення привчила їх жити в закритих громадах великими сімейними кланами. Це вплинуло на їхній спосіб життя і за межами Середньої Азії. Так, наприклад, в Ізраїлі бухарські євреї перших двох хвиль алії існували деякий час як закриті етнічні групи. Перша бухарська Алія, хоча і жертвувала гроші благодійним установам сефардів і Ашкеназі, жила ізольована в створеному нею єрусалимському кварталі «Реховот», нині «Шхунат hа-Бухарі». До неї приєдналася другу Алія бухарських євреїв. Вони поєднувалися шлюбами всередині своєї громади, влаштовували окремі синагоги, спільно відзначали єврейські свята і дотримувалися традиції. Ті з них, які залишали квартал, у основному селилися на нових місцях також компактно і тільки після десятків років бухарські євреї в Ізраїлі почали поступово асимілюватися з іншими єврейськими етнічними групами. Коли в 70-90-х рр.. прибутку третій і особливо четверта Алія бухарських євреїв, вони знайшли своїх родичів з абсолютно іншою ментальністю. Тому спроби обох сторін об'єднатися для вирішення питань культурної спадщини, освіти і адаптації новоприбулих поки не дали очікуваних результатів. Разом з тим бухарські євреї останніх хвиль алії майже не об'єднуються з організаціями репатріантів-ашкеназі з СРСР, не Незважаючи на те, що у дорослого покоління, що виросло в Середній Азії, мова спілкування в основному російська. Причини такого становища у відмінностях ментальностей обох етнічних груп.

    Бухарське євреї двох останніх хвиль, як колись представники їх перших двох хвиль алії, візьмуть шлюб всередині своєї громади, будують окремі синагоги, разом дотримуються єврейські традиції у формі, прийнятої ними в Середній Азії. Разом з тим навіть між третьою і четвертою хвилями бухарських євреїв-репатріантів в Ізраїлі є відмінності. Представники останньої хвилі алії, на відміну від бухарських євреїв інших хвиль, менш релігійні, незважаючи на те, що багато хто з них в тій чи іншій формі дотримуються єврейські традиції. У той же час бухарські євреї, репатріювався в 90-х рр.., порівняно з представниками інших хвиль, більш освічені. Серед них є набагато більше володарів другої і третьої наукових ступенів. Чимало серед них також письменників, співаків, танцюристів, музикантів і художників. У порівнянні з ними репатріанти попередніх хвиль були в основному торговцями і ремісниками. Відповідно до опитування бухарських євреїв останньої хвилі, виробленого в 1998 р. у трьох кварталах Тель-Авіва, 12% Найбільше їх працездатного населення було в Середній Азії зайнято на роботах, вимагають вищу освіту. Тільки 20% з цього числа знайшли в Ізраїлі відповідну їх класифікації роботу. Так як падіння суспільного статусу у бухарських євреїв останньої хвилі різкіше, ніж у представників трьох попередніх хвиль, вони переживають і більш гостру еміграційну депресію. Слід додати до цього, що бухарські євреї останньої хвилі переживають кризу, пов'язаний з руйнуванням традиційного сімейного укладу. Ще в останній чверті XX століття в Середній Азії в традиційній великій родині бухарських євреїв на зміну старих кланів на чолі прийшли найбільш освічених представників цих сімей, часто займали більш-менш важливі державні посади. З переїздом до Ізраїлю і США сімейні лідери втратили свій професійний статус і тому багато хто з них також втратили колишній високий сімейний статус. В Ізраїлі процес адаптації бухарських євреїв відбувається легше, ніж у США тому, що спосіб життя тут більше схожий на той спосіб життя, який вони вели в Середній Азії.

    В 1999-2000 рр.. багато бухарські євреї, після безуспішної спроби провести в Кнесет свою партію «Лев», зробили крок в бік релігійної партії «ШАС», підтримавши її на парламентських виборах у 1999 р. Після успіху «ШАС» молодий лідер бухарських євреїв Амнон Коен став членом кнесету і багато об'єднання бухарських євреїв різних міст країни почали отримувати матеріальну підтримку завдяки зусиллям цієї партії. Під впливом діяльності «ШАС», яка має по всій країні відділення, в останні роки в житті репатріантів останньої хвилі релігія стала займати більше місце.

    Однак, з другої половині 2000 р., почала активно діяти серед бухарських євреїв Ізраїлю релігійна організація «Ор Авнер». За короткий термін в пів року, під її крилом були створені релігійні громади бухарських євреїв двох останніх хвиль багатьох містах країни. Об'єднання бухарських євреїв Ізраїлю та одночасно всіх бухарської-єврейських громад діаспори в єдину організацію з розгалуженою структурою увінчалася створенням Всесвітнього конгресу бухарських євреїв, установчий з'їзд якого відбувся в урочистій обстановці в 2000 р. в Єрусалимі. Робота з'їзду проходила за п'ятьма секціями. Виступи проходили на івриті, Бухарської-єврейському та російською мовами. На заключному загальних зборах з'їзд затвердив структуру конгресу, на чолі якого стали президент і голова, в їх підпорядкуванні п'ять заступників президента - президенти конгресів в Ізраїлі, Австрії та Німеччині, Північній Америці, Середньої Азії, Росії. На наступному рівні ієрархії зайняли місце - дирекція конгресу і президентську раду, куди були призначені 50 членів, в основному підприємці. Дирекція здійснює безпосередню роботу, головними цілями якої, за задумом президента Л. Леваєва, є досягнення бухарським євреями релігійної освіти, створення та координація діяльності синагог, соціальна підтримка, задоволення культурних запитів бухарських євреїв -- створення музею, підтримка громадських театрів і газет.

    Кілька бухарської-єврейських газет і журналів видавалося в Ізраїлі ще наприкінці 50-х -- 70-х рр.. ХХ століття, а в 90-х рр.. їх було понад 10 найменувань. Як і колись більшість з них проіснувала недовго. В даний час залишилися тільки дві газети: «Менора» і «Бухарська газета». Перша з них існує в основному завдяки підтримці Л. Леваєва і має релігійний напрям. «Бухарська газета »- видання світського напряму, покликана задовольнити духовні потреби бухарської-єврейської інтелігенції. Вона більшою мірою, ніж інша газета бухарських євреїв, зачіпає общеізраільскіе проблеми. Її видавець -- Овадья Фатах, голова вищезгаданої партії «Лев», не подолала на виборах до Кнесет 1999 планку виборчого бар'єру. «Бухарська газета» виходить в основному російською мовою, лише з окремими сторінками на бухарської-єврейському. Хоча в «Менора» більше публікацій на івриті та бухарської-єврейському, в ній також використовується в якості основного російську мову. На відміну від цих газет періодичні видання бухарських євреїв в кінці 50-х - 70-х рр.. виходили в основному на бухарської-єврейською мовою з окремими нотатками на івриті. Таким чином, частка російської мови в періодиці бухарських євреїв в Ізраїлі за минуле десятиліття значно збільшилася, що є віддзеркаленням його посилилася роль у житті бухарських євреїв Середньої Азії.

    Бухарське євреї в Ізраїлі, як і в країнах діаспори, хоча і в меншій мірі, намагаючись зберегти свою етнічну та сімейне спадщина, особливо широко в останнє десятиліття, зайнялися виданням книжок українською, Бухарської-єврейською та івриті. У цьому, вони, мабуть, випереджають інші неашкеназскіе єврейські етнічні групи з колишнього СРСР. Найбільше видається книг, присвячених історії своїх родин. Число цих книг, часто видаються дуже обмеженими тиражами, перевалила за півсотні. Ізраїль посідає перше місце і за кількістю видань бухарським євреями книг присвячених їх поезії, історії та фольклору. Протягом 90-х рр.. вийшло кілька десятків таких книг.

    Америка

    Еміграція бухарських євреїв в Північну і Південну Америку почалася ще в 40-50 рр.. XX століття. Першими емігрантами були бухарські євреї із Західної Європи та Ізраїлю. Невелика їх частина осіла в Аргентині і Бразилії, а більшість поселилося в США. До початку 70-х рр.. кількість бухарських євреїв в США досягло тисячі. У 70-х і 80-х рр.. з Ізраїлю і СРСР прибуло туди близько двох тисяч, а в 90-х рр.. з Ізраїлю і в основному з СССР-СНД ще 19 тисяч бухарських євреїв. США перебуває сьогодні на друге після Ізраїлю місці в світі за кількістю бухарських євреїв, кількість яких досягла 25 тисяч. Вони проживають у великих містах США, таких як Нью-Йорк (70% з них в районі Квінса, складаючи там саму велику концентрацію бухарських євреїв в Америці), Клівленді, Чикаго, Лос-Анджелесі, Сіетлі, Деневере, а також у містах Техасу, Арізони і Флориди.

    Незважаючи на те, що число бухарських євреїв у США менше, ніж в Ізраїлі, вони до останнього часу були більш активні, тому що туди прибуло більшу кількість освічених і заможних бухарських євреїв. На новому місці вони зуміли швидко зорганізуватися, створивши свої громадські, релігійні та культурні центри, серед яких Бухарському-єврейський рабинський рада, Американська організація бухарських євреїв - ветеранів війни, Бухарському-єврейський спортивний клуб, танцювальні та музичні ансамблі, а також чотири театру ( «Відродження» та «Бухара на Гудзоні », Театр Ільяса Малаєва, Театр-студія), які ставлять вистави в основному на бухарської-єврейською мовою. Бухарські євреї відкрили синагоги в: Нью-Йорку, Атланті, Філадельфії, Феніксі, Сан-Дієго, Клівленді, Денвері, Бостоні, Сіетлі, Маямі та інших. У США бухарські євреї регулярно влаштовують конгреси і видають російською мовою: газети «Міст» і «Замон», журнали «Дружба», «Схід» і «Надія». Незважаючи на те, що більшість бухарських євреїв живуть, як і колись, у тісному зв'язку один з одним, їх внутрішній сімейний уклад швидко змінюється під впливом зовнішніх умов. Одним з найбільш яскравих проявів їх стрімкої модернізації в Америці є часта зміна прізвищ, що звучать по-бухарської-єврейськи і по-російськи (тобто з закінченнями-ов,-ів), шляхом відмови від русифікованих закінчень і нерідко американізації кореня прізвища. Від російських закінчень у прізвищах відмовлялися в 70-90-х рр.. бухарські евреи і в Ізраїлі, але це відбувалося набагато рідше. Мотивація різна. Якщо в США бухарські євреї не хочуть, щоб сприймали росіянами, то в Ізраїлі вони соромилися своєї належності до бухарським євреям. Особистий успіх Лева Леваєва та діяльність серед бухарських євреїв за допомогою згаданого Конгресу сприяють посиленню бухарської-єврейської самоіндіфікаціі в Ізраїлі.

    В Америці процес модернізації особливо швидко протікає у бухарської-єврейської молоді, яка тут, також як і в останні пів століття в Середній Азії, кар'єру вибирає за двома основному напрямками - бізнес і освіту. Взагалі в США бухарські євреї вважають світську освіту більшою цінністю, ніж в Ізраїлі. Тому більший відсоток молоді там навчається у ВНЗ. Побоюючись втрати молоддю зв'язку з єврейською традицією у світських навчальних закладах, вищезгадана організація «Ор Авнер» з 2000 р. розгорнула свою діяльність серед бухарських євреїв і в Північній Америці. Її головною завданням тут є створення для них релігійної системи освіти. З громадами бухарських євреїв США тісно пов'язані громади Канади.

    Туди окремі сім'ї бухарських євреїв приїхали ще в 30-80-х рр.. ХХ століття, хоча основна їх маса емігрувала з Ізраїлю та США в другій половині 90-х рр.. До кінця століття там виявилося близько тисячі бухарських євреїв. До теперішнього часу вони вже налагодили общинну життя в декількох містах, особливо в Торонто. Там вони організували свою синагогу, в яку був переданий один з шести древніх сувоїв Тори, вивезених з Узбекистану у вересні 1999 р. керівництвом Конгресу бухарських євреїв США та Канада за згодою президента цієї країни І. Карімова. Канадські організації бухарських євреїв об'єдналися з їх організаціями в США в 1999 рр.. на загальному з'їзді.

    Європа

    Першим європейським містом, в якому оселилися бухарські євреї, стала Москва. Їх громада почала формуватись там ще в останній чверті століття XIX століття, коли в місті оселилися представники великих торговельних фірм бухарських євреїв, зайняті закупівлями мануфактури у московських текстильних фабрикантів і продажем їм бавовни. У радянські роки бухарські євреї оселилися і в інших містах європейській частині СРСР. У 1989 р. там проживало 1546 бухарських євреїв (у тому числі 1407 у Росії та 110 на Україні). Сьогодні основна їх маса, близько 1000 чоловік, проживає як і раніше в Росії, в тому числі приблизно 500 бухарських євреїв у Москві.

    В Західній Європі бухарські євреї оселилися на початку у Франції. Після революції в Росії прибули сюди в 20-х рр.. кілька десятків бухарських євреїв. Частина з них встигли до приходу нацистів емігрувати до Лондона. До 1940 р. проживали тут, в основному в Парижі, близько 200 бухарських євреїв. Чверть з них загинули в Аушвіці, однак, більшість врятувалося, після того як представнику бухарських євреїв Асафа Ачільдіеву вдалося переконати німців в тому, що вони іранці, віруючі в Мойсея. Після війни у Франції залишилася невелика частина бухарських євреїв. Багато хто виїхав у США, Ізраїль та інші країни.

    В Центральній Європі бухарські євреї живуть сьогодні в основному у Відні. Перші три сім'ї з Середньої Азії залишилися в цьому, транзитному тоді, місті на шляху з СРСР в Ізраїль наприкінці 1973 р. внаслідок звісток про труднощі абсорбції і війни Судного дня. До кінця 70-х рр.. число бухарських євреїв у місті зросла до 150 сімей за рахунок емігрантів з СРСР і з Ізраїлю. Наприкінці 80-х рр.. кількість їх сімей у Відні досягло 250. Сьогодні проживають у місті понад 350 сімей бухарських євреїв, які складають приблизно 2000 чоловік. Емігрувавши до Австрії, бухарські євреї продовжують дотримуватися єврейські звичаї. За допомогою руху Хабад вони заснували в 1981 р. у Відні Талмуд-Тору. Хабад допоміг їм організувати дотримання кашрута та інших єврейських традицій, таких як брит-мила, похорон, весілля. У 70-х і 80-х рр.. бухарські євреї відвідували синагоги ашкеназі у Відні, однак в 1988 р. вони, подібно своїм побратимам в США та Ізраїлі, почали будівництво власної синагоги. У 1992 р. ця синагога відкрилася. До 2000 р. віденська громада бухарських євреїв організувала школу мистецтв і випуск власного журналу російською мовою «Віденська громада».

    Під другій половині 90-х рр.. бухарські євреї почали емігрувати також до Німеччини. До кінця 2000 р. ними створені дві громади в Ганновері та Дюссельдорфі. Сьогодні в Німеччині проживають кілька сот бухарських євреїв.

    Таблиця 2. Динаміка чисельності бухарських євреїв у світі в останні десять років XX століття. [2] [2]        

    Рік         

    Ср Азія [3] [3]         

    Ізраїль         

    США         

    Австрія         

    Др.страни [4] [4]         

    Всього             

    1989         

    41000         

    29600         

    4700         

    1100         

    2600         

    79000             

    2000         

    3000         

    60000         

    25000         

    2000         

    4000         

    94000     

    В процентному відношенні в Ізраїлі знаходилося сьогодні 63,8% всіх бухарських євреїв у світі. У США проживають 26,6% від їх загальної кількості. У Середній Азії, в основному в Узбекистані, в 2000 р. проживало близько 3,2% усіх бухарських євреїв. Приблизно 2,1% проживали в Австрії і 4,3% проживали в інших країнах. В усьому світі проживало за оціночними даними близько 94 тисяч бухарських євреїв. У всіх місцях свого перебування бухарські євреї намагаються зберегти наскільки можливо свою етнічну культуру і не розчинитися в навколишньому суспільстві.

    ***

    За минуле десятиліття громада бухарських євреїв в основному залишила Середню Азію і розселилася на трьох континентах. Старі, налагоджені територіальні громадські системи змінюються на нові. Це складний процес, тому що на різних материках виявилися споріднені сім'ї, перш за що живуть разом. Розкол старих зв'язків з одного боку сприяє модернізації свідомості бухарських євреїв, а з іншого примушує в нових умовах створювати нові громади. З одного боку культурізація, а з іншого - прагнення об'єднається в нових, часто важких умовах, за етнокультурному принципом для збереження звичного середовища. Таким чином, бухарські євреї виявилися одночасно під впливом відцентрових і доцентрових сил. Створений Конгрес покликаний зберегти їх етнічно-релігійну спільність, але тільки час покаже чи вдасться йому впоратися з цим завданням. Конгрес приділяє серйозну увагу збереженню релігії, а збереження мови, вивчення історії та збереження традицій представляються йому другорядним, а тим часом саме вони і складають особливість будь-якого етносу.

    Список літератури

    Alexander Z., Immigration to Israel from the USSR, Israel Yearbook on Human Rights, Tel-Aviv, 1977, vol. 7, p. 322.

    Cooper A., The Jews of Uzbekistan: A Brief Overview of Their History and Contemporary Situation, Central Asia Monitor, 1998, No.6, pp. 10-12.

    Halberstadt A., Nikolsky A., Bukharan Jews and Their Adaptation to the United States, Journal of Jewish Communal Service, 1996, vol. 72, no. 4, p.248-249.

    Kaganovich A., The Bukharan Jews at the Threshold of the Third Millennium, Central Asia and Caucasus (Sweden), 2003, no. 4 (28), pp. 149-153.

    Riss E., The Jews of Bishkek (Frunze): A Socio-Demographic Profile of a Small Jewish Community, Jews in Eastern Europe, 1993, no.2 (21), p. 37.

    Yuval T., The Last celebration, Erets magazine, 1993, no. 32, pp. 26-28.

    Zand M., Bukharan Jews, Encyclopedia Iranica, vol. 4, London - New-York, 1990, pp. 530-545.

    Абрамов М., Бухарської євреї в Самарканді, Роки, люди, факти ..., Самарканд, 1993, с. 8.

    Беньяміном М., Бухарської євреї, Нью-Йорк, 1983.

    Бухарському-єврейський світ, 2000, № 81-82, с. 1, 12, 14.

    Вишенський Т., Результати експедиції в Середню Азію, Євреї в Середній Азії, Праці з юдаїки Петербурзького єврейського університету, Випуск 4 (1995), с. 34-50.

    Галиба Г., Віденська сторінка історії бухарських євреїв, Тель-Авів, 1998.

    Дегтяр М., Євреї Узбекистану - кінець епохи, Центральна Азія та Кавказ, № 4 (16), 2001, с. 215.

    Інтерв'ю автора з представниками бухарської-єврейської інтелігенції в Ізраїлі: Едуардом Мастовим від 10.03.2000; Ханой Толмас (Даніеловой) від 14.07.2000 і з Меєром Ізраіловим від 14.08.2000.

    Підсумки Всесоюзного перепису населення 1989, Національний склад населення УзРСР, Ташкент, 1990, с.60, 66.

    Ніязов Д., Середньоазіатські євреї в минуле та сьогодення, Ташкент, 1992, с. 27-28;

    Фазилов М., Роки, люди, факти ..., Самарканд, 1993, с. 86-88.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://berkovich-zametki.com

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !