ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Примор'ї в структурі міжнародних зв'язків Росії
         

     

    Географія

    Примор'ї в структурі міжнародних зв'язків Росії

    ЛАРІН Віктор Лаврентійович, доктор історичних наук, професор, директор Інституту історії, археології та етнографії народів Далекого Сходу

    Для Китаю Примор'я - це територія, що прикриває найкоротший доступ до незамерзаючої Японського моря, що життєво важливо для провінцій Хейлунцзян і Цзілінь, зацікавлених у розширенні зв'язків з Японією. Для Японії (особливо її західних префектур) Примор'я - це початок зручної транспортної артерії до багатих на ресурси Сибіру і Далекого Сходу та північній частині Євразійського материка. Для Південної Кореї Примор'я - можлива сфера застосування капіталів.

    Враховуючи характер російський реформ і глобальні зміни у світі, можна прогнозувати ту роль, яку Приморський край буде грати у світовій економіці і політиці -- не тільки як форпост Росії на Далекому Сході і головні ворота до Сибіру, а й як великий міжнародний торговельно-фінансовий центр, орієнтований на Східну Азію і країни Тихоокеанського басейну.

    Відстань від промислово розвинених регіонів країни, обмежені можливості самозабезпечення, вузька господарська спеціалізація - всі ці фактори роблять Примор'я залежним від зовнішньої політики і зовнішньоекономічної стратегії Росії, економічних і політичних інтересів сусідніх держав. Унікальне географічне положення зумовлює особливу роль краю в реалізації стратегічних і економічних інтересів Росії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

    Політичні зв'язку та гуманітарне співробітництво.

    Політика відкритості, одним з яскравих проявів якої стало оголошення з 1 січня 1992 м. Владивостока відкритим містом, змінила статус Приморського краю, перетворивши його на активного учасника міжнародних відносин. Якщо до 1991 р. в краї (в м. Находці) знаходилося 3 іноземних консульства (В'єтнаму, КНДР і Японії), то після відкриття Владивостока до них додалися також генеральні консульства Австралії, Індії, Республіки Корея, США, Філіппін.

    Приморський край підписав угоди про дружбу і співпрацю з японськими префектурами Осака і Тояма, китайськими провінціями Хейлунцзян і Цзілінь, з південнокорейськими провінціями Кангвон і Південний Кенсан.

    В 1997 р. у Владивостоці, Находці і Уссурійську було акредитовано більше 76 представництв іноземних фірм, компаній і асоціацій, у тому числі таких відомих, як "Міцубісі", "Марубені", "Соні" (Японія), "Хенде", "Самсунг" (Республіка Корея), "Ренк Ксерокс" (Великобританія) та ін

    Прямі авіалінії зв'язали Владивосток з Ніїгата, Тояма (Японія), Сеулом (Республіка Корея), Сіетлі (США), Харбіном (КНР). На кордоні з Китаєм були відкриті автоперехід.

    Продовжувала розвиватися народна дипломатія. Приморський край став побратимом префектури Тояма (Японія), Владивосток уклав аналогічні угоди з містами Ніїгата, Акіта, Hakodate (Японія), Сан-Дієго і Такома (США), Далянь (КНР), Пусан (Республіка Корея), Хайфон (В'єтнам). Знахідка встановила побратимські зв'язку з містами Окленд і Біллінгхем (США), Уссурійськ - з Муданьцзянь (КНР).

    Значно збільшився приплив іноземних громадян в край: у 1989 р. - близько 3,2 тис. чол., в 1993-1996 рр.. - Близько 250 тис. чол. З офіційними та неофіційними візитами Приморський край відвідували президент Республіки Корея Кін Ен Сам, держсекретар США У. Крістофер, губернатори японських префектур Ніїгата, Тояма, Сімане, Тотторі, мери міст Акіта, Hakodate, Сіхаімінато, високопоставлені політики, дипломати і громадські діячі багатьох країн. Делегації бізнесменів, журналістів, науковців, викладачів знайомилися з Примор'ям, брали участь у семінарах, симпозіумах, конференціях.

    1 січня 1992 р. в порт Владивосток зайшло перший за багато років судно під іноземним прапором. З офіційними візитами порт Владивосток почали систематично відвідувати загони бойових кораблів ВМС Канади, США, Франції, КНР, Республіки Корея, Великобританії, Японії, КНДР.

    Інтенсивно розвивалися зовнішні зв'язки краю в сфері науки, культури, освіти. Крім обміну делегаціями науковців, діячів культури, студентів і школярів стали реалізовуватися складні й довготривалі проекти, спільні наукові дослідження, освітні програми.

    Але відкриття кордонів і розширення міжнародних зв'язків краю породили й ряд проблем. Введення безвізового обміну з Китаєм в 1992 р. викликало наплив в край китайського населення, в основному дрібних торговців, а також будівельних і сільськогосподарських робітників, значна частина яких прагнула залишитися тут на тривалий час без законних підстав. Влада змушені були проводити спеціальні заходи для виявлення порушників візового режиму і депортації їх.

    Зовнішньоекономічні зв'язку та їх структура.

    Сплеск зовнішньоекономічної діяльності в краї почався з 1988 р., коли підприємства отримали право самостійно встановлювати зв'язки з закордонними партнерами. Особливо високими темпами зростав товарообіг з Китаєм.

    Максимальний підйом зовнішньоекономічних зв'язків краю припав на початок 1992 р. сприяли рішення уряду про лібералізацію зовнішньої торгівлі Росії, а також вимушена переорієнтація економіки краю на ринки країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, викликана збільшеними тарифами на залізничні та авіаперевезення всередині країни. Кількість зовнішньоторговельних партнерів краю збільшилася з 17 у 1990 р. до 84 у 1996 р. Активно розвивалася бартерна і "човникова" торгівля. Край займав перше місце на Далекому Сході за обсягом зовнішньої торгівлі. У 1993 р. близько 3000 підприємств і організацій вели зовнішньоекономічну діяльність (у 1991 р. - менше 350).

    Почали впроваджуватися нові форми економічного співробітництва: виробнича кооперація, спільні підприємства. На 1 березня 1994 р. у краї було зареєстровано 647 підприємств з іностраннмі інвестиціями. Найбільше число таких підприємств було створено з Китаєм (271), Японією (52) і США (39). Основна частина їх була пов'язана з торгівлею і сферою послуг.

    В 1996 підприємства з іноземними інвестиціями призвели продукції та послуг на суму більше 1 трлн руб. і створили понад 10 тис. робочих місць. Зовнішньоекономічні зв'язку Примор'я розвивалися нерівномірно. Це було пов'язано з подальшим поглибленням економічної та фінансової кризи, яка існує митною політикою.

    Структура зовнішньої торгівлі Примор'я повністю відображала сировинну спрямованість його економіки та її залежність від постачань ззовні. В "дореформеної" період 70-75% необхідних краю продуктів надходила з-за Байкалу, в основному з європейської частини Росії і Середньої Азії. Зі зниженням обсягу поставок з цих районів посилювалася залежність краю від імпорту з сусідніх країн. У 1994 р. серед ввезених в край товарів народного споживання товари з інших регіонів Росії склали 43,1%, з країн СНД - 1,4%, у той час як із зарубіжжя - 55,5%.

    Найбільш активно в першій половині 90-х років розвивалися економічні, політичні та гуманітарні зв'язки з найближчими сусідами: Китаєм, Японією, Республікою Корея, а також із США, Австралією і країнами Південно-Східної Азії.

    Однак нестабільна економічна і політична обстановка в країні і відсутність гарантій для інвестицій утримують іноземних підприємців від розгортання бізнесу з Росією.

    В експорті краю як і раніше, більше 1/3 об'єму становило сировину. Вивозилися за рубіж риба та рибопродукція, лісоматеріали, чорні та кольорові метали, добрива та ін В імпорті переважали товари народного споживання і продукти харчування (близько 50%), машини, обладнання, транспортні засоби і обчислювальна техніка.

    Примор'ї в проектах регіонального співробітництва: потенціал і перспективи

    ПЕРЕДУМОВИ РОЗШИРЕННЯ СПІВПРАЦІ. Політична розрядка, зростання економічної взаємозалежності країн Східної Азії, їх загальні інтереси і усвідомлення необхідність співпраці заради власного процвітання посилили в кінці 80-х - На початку 90-х років інтеграційні процеси. Для цього існують об'єктивні передумови:

    географічні - Відносна цілісність і компактність басейну Японського моря і природно-кліматичне подібність його районів;

    геополітичні - Взаємопов'язані інтереси країн, прилеглих до Японського моря;

    економічні - Ефективність спільного використання природних і трудових ресурсів;

    екологічні - Необхідність об `єднання зусиль для вирішення екологічних проблем Японського моря.

    Швидкий економічне зростання і посилення різнобічних зв'язків країн Східної і Центральної Азії вимагають створення тут єдиного торгового, фінансового та інформаційного центру. Примор'я в порівнянні з іншими територіями має для цього ряд переваг:

    1) стратегічне положення (східні ворота Росії);

    2) доступ до багатих сировинних ресурсів Сибіру і Далекого Сходу;

    3) відносно розвинена промисловість;

    4) наявність зручно розташованих портів вільної економічної зони (Находка);

    5) високий освітній рівень населення, концентрація навчальних закладів і науково-дослідних інститутів;

    6) близькість до країн прискореного економічного зростання (Китай, Республіка Корея і ін).

    Ці об'єктивні обставини в умовах зміненого політичного клімату в регіоні спричинили за собою появу в Японії, Республіці Корея, КНР і Росії проектів кооперації і співробітництва в Східній Азії.

    Своєрідне географічне положення Приморського краю визначає вибір механізму і коштів для прискорення темпів його економічного розвитку і залучення в систему міжнародної кооперації. Як зарубіжні розробники, так і місцеві вчені віддають пріоритет створення тут вільної економічної зони (ВЕЗ).

    Завдяки зон економічного співробітництва Далекий Схід Росії зможе швидше перейти на ринкові рейки та інтегруватися у світове господарство.

    Вільна економічна зона "Знахідка".

    Вільна економічна зона "Знахідка" була створена в 1990 р. разом з 12 іншими ВЕЗ на території Росії. Головний напрям її розвитку - перетворення Знахідки в центр транконтінентальной торговлі.К січня 1995 р. на її території було зареєстровано 469 підприємств з іноземним капіталом, а загальний обсяг іноземних інвестицій в зону досяг 220 млн доларів. Найбільшими проектами є: створення російсько-американського промислового парку та російсько-корейського промислового комплексу, а також будівництво і реконструкція портово-причальних комплексів і споруд. Їх реалізація підтримується спеціаьним Законом Приморського краю "Про індустріальні промислових комплексах на території СЕЗ "Знахідка" Приморського краю ".

    В червні 1997 р. в Сеулі була парафована угода щодо російсько-корейському комплексу.

    Однак розвиток СЕЗ "Знахідка" стримується відсутністю реальних податкових пільг і привілеїв для залучення іноземних інвестицій. Закон про вільні економічних зонах так і не був прийнятий.

    ПРОЕКТ "ВЕЛИКИЙ ВЛАДИВОСТОК".

    В жовтні 1990 р. Комітет промислового розвитку ООН (ЮНІДО) виступив ініціатором перетворення Владивостока у відкритий для іноземного капіталу місто. Ідеєю проекту було створення вільної економічної зони на території Південного Примор'я.

    Виконуючи замовлення ЮНІДО, група японських вчених вже до осені 1991 розробила концепцію майбутньої СЕЗ.

    Хоча концепція, що отримала назву "Великий Владивосток", відображала насамперед економічні інтереси Японії (особливо західних, менш розвинених префектур -- Ніїгата, Ісікава, Тояма), передбачалося інтенсивний розвиток Південного Примор'я, включаючи 4 міста (Владивосток, Находка, Артем і Партизанськ) і 6 районів (Партизанський, Битва на озері, Шкотовскій, Надежденскій, Уссурійський, Жовтневий). Ця територія повинна була перетворитися на один з потужних транспортних і ділових центрів Східної Азії, що відкривають доступ до природних багатств Сибіру і Далекого Сходу. У той же час передбачалося більше широке залучення Далекого Сходу Росії в міжнародну кооперацію, розвиток існуючих та створення нових галузей виробництва, ділової інфраструктури і транспортної системи на основі власних коштів та іноземних інвестицій.

    Групою російських вчених була розроблена концепція, що відбиває в першу чергу інтереси економічного і соціального розвитку Приморського краю. Примор'я відводилася роль сполучної ланки двох економічних просторів: Росії і АТР. Край повинен був брати участь у формуванні япономорского економічного кільця й активно розвивати агропромислову кооперацію з сусідніми провінціями Китаю.

    ПРОЕКТ "ТУМАНГАН". У тому ж 1990 р. на конференції в місті Чанчунь китайські вчені виступили з ідеєю створення міжнародної виробничо-транспортної зони на стику КНР, КНДР і Росії - в басейні річки Туманний (Туманган). Ініціатори також отримали підтримку в ЮНІДО, яка привернула до розробки пректу зони "Туманган" вчених різних країн. Активним провідником цієї ідеї стали влади китайської провінції Цзілінь, найбільше потребує вихід до моря.

    В жовтні 1991 р. представники 5 країн - Республіки Корея, КНДР, КНР, Росії та Монголії - підписали угоду про розробку програми розвитку зони річки Туманний.

    Однак інтереси і погляди потенційних учасників проекту істотно розходилися по таких ключових питань, як територіальні межі зони, її правовий статус, спеціалізація. Адміністрація Приморського краю виступила проти проекту, вбачаючи в ньому загрозу транспортних артерій Примор'я і екології заповідних морських територій.

    З 1991 по 1996 р. концепція зазнала суттєвих змін і трансформувалася в нову версію - проект "Туманган". Географічно район включає провінції Північний Хамген (КНДР), Яньбяньскій автономний округ провінції Цзілінь (КНР) і південну частину Примор'я з Уссурійському і Знахідкою. Головна мета проекту - прискорення темпів економічного розвитку території та підвищення рівня добробуту населення шляхом залучення та розвитку внутрішньої і транзитної торгівлі.

    Поява міжнародних проектів, у кожному з яких Приморському краю відводиться помітне місце, свідчить про нову якість міждержавного співробітництва. На рубежі XXI століття все більш виразно позначається роль Примор'я як своєрідного моста, що зв'язує Росію з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.fegi.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !