ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Таджики
         

     

    Географія

    Таджики

    Таджики (самоназва - тоджік), нація, основне населення Таджикистану. У Росії загальна чисельність таджиків - 2136 тис. чол. (1970, перепис); з них у Таджикистані -- 1630 тис. чол., Узбекистані - 449 тис. чол., Киргізстане - 22 тис. чол. Значна кількість таджиків живе за кордоном, переважно в північному Афганістані.

    Переважна більшість таджиків говорить таджицькою мовою, що відноситься до західно-іранської групи індоєвропейських мов; пріпамірскіе народності й ягнобци говорять на особливих мовах і діалектах, що входять в східно-іранську групу тієї ж мовної сім'ї. Віруючі таджики - мусульмани (в основному суніти, частина - шиїти, пріпамірскіе таджики - ісмаїліти).

    складанню таджицького народу передували тривалі етногенетичні процеси, висхідні ще до 2-го тисячоліття до н. е.. В кінці 2-го - на початку 1-го тисячоліття до н. е.. з євразійських степів приходять і розселяються в Середній Азії іраноязичниє племена. Вони змішуються з місцевими племенами епохи пізньої бронзи; основне населення Середньої Азії стає іраномовних.

    Територією складання таджиків були Древня Бактрія (басейн Амудар'ї), Согд (басейн Зеравшану і Кашкадар'ї), Ферганська долина і області на південь від сучасної Середньої Азії. Тут мешкали бактрійци, согдійці, паркани (стародавні ферганци) -- землероби, а також сакські племена, що кочували на північній і східній околицях Середньої Азії.

    Нащадками согдійців (по лінгвістичним даними) вважаються ягнобци; сакські племена відіграли важливу роль у формуванні пріпамірскіх таджиків. У 2 ст. до н. е.. в Бактрію проникають юечжі, або тохари, до складу яких входили і сакські племена. Одна з гілок Сако-тохари - кушани створили могутнє держава (див. Кушанська царство). Ослаблення його в 4-5 ст. н. е.. призвело до вторгнення в Середню Азію нових степових племен - ефталітів, які створили велику державу. З утворенням в 6 ст. Тюркського каганату посилився проникнення і тюркських етнічних елементів.

    Ко часу арабського завоювання (8 в.) на території сучасної Таджицької РСР виділилися 3 основні етнічні області: Согдійська на півночі, Ферганська на північному сході і тохарської на півдні, населення яких і надалі на Протягом багатьох століть зберігало деякі особливості в культурі та побуті.

    Етнічний складу цих областей був дуже складним - в компактну масу місцевого іраномовного населення просочувалися прийшлі етнічні групи, в тому числі тюркомовні; всі вони відіграли певну роль в етногенезі таджиків. Арабське вторгнення спочатку дещо загальмувало формування таджицького народу, але надалі боротьба народних мас проти завойовників стала сприяти консолідації таджиків.

    З утворенням держави Саманідів в 9-10 ст. завершився і процес складення етнічного ядра таджиків, що було тісно пов'язане з поширенням загального таджицького мови, що став в епоху Саманідів пануючим. Цією мовою розвиваються таджицька культура і наука, складається багата література.

    Складною виявилася доля таджиків у 2-й половині 19 - початку 20 ст.; північні райони таджицької осілості увійшли (1868) до складу володінь Росії, а населення південного Таджикистану залишалося під владою феодального Бухарського емірату (див. Бухарське ханство). В економіці, соціальних відносинах, побуті Т., особливо в південних районах, зберігалися феодально-патріархальні порядки, у північних районах з'явилися елементи капіталістичних відносин.

    споконвічним таджиків заняттям було землеробство, засноване в значній мірі на штучному зрошенні, і садівництво; скотарство носило підсобний характер. Були розвинені різні ремесла, у тому числі художні, багато з яких мали давні традиції (різьба по дереву і алебастру, декоративні вишивки та ін.)

    Корінні зміни в житті таджиків відбулися після Жовтневої революції 1917. У результаті соціалістичного будівництва Таджикистан перетворився на республіку розвиненої індустрії, інтенсивного сільського господарства, високої культури. Подальший розвиток отримали всі види народної творчості. Виросли кадри національної інтелігенції.

    Таджицький народ складався і розвивався у тісному зв'язку з іншими спорідненими народами Середньої Азії. Особливо близька середньовічна історія таджиків і узбеків -- народів, що мають ряд загальних етнічних елементів. Культурні скарби таджицького народу були надбанням узбеків, так само як досягнення узбецької культури широко засвоювалися таджиками.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://russia.rin.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !