ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Кредит і його використання в розвитку народного господарства
         

     

    Банківська справа
    ПЛАН.
    1 Сутність кредиту.
    1.1 Визначення кредиту, позикового капіталу і його джерела.
    1.2 Позиковий відсоток і норма відсотка.
    1.3 Особливості визначення кредиту в сучасних умовах.
    2 Форми кредиту.
    2.1 Комерційний кредит.
    2.2 Банківський кредит.
    2.3 Споживчий кредит.
    2.4 Лізинг.
    2.5 Овердрафт.
    2.6 Державний кредит.
    2.7 Міжнародний кредит.
    3 Необхідність і роль кредиту в умовах товарно грошових відносинах.
    3.1 Кредитні гроші та кредит.
    3.2 Кредит у сучасному грошовому обігу.
    3.3 Кредит як фактор прискорення обігу грошових коштів.
    3.4 перерозподільна функція кредиту.
    3.5 Економія витрат обігу.
    3.6 Фактор часу.
    4 кредитне регулювання.
    4.1 Кредит як засіб державного регулювання вання економіки.
    4.2 Рефінансування комерційних банків:
    -переоблік векселів;
    -операції на відкритому ринку.
    4.3 Політика обов'язкових резервів.
    4.4 Політика кількісних кредитних обмежень.

    У своїй роботі я звернулася до теми "Кредит та його
    використання в розвитку народного господарства "неслучайно.Кредт
    відноситься до числа найважливіших категорій економічної науки.
    вивченню присвячені твори класиків марксизму, багато-
    чисельні роботи радянських і зарубіжних економістов.Однако ця
    тема не вивчена цілком, має потребу в додатковій доработ-
    ке, оскільки кредитні відносини в сучасних умовах
    досягли найбільшого розвитку. "В даний час мова вже
    йде не про постійне збільшення обсягів грошових капіталів,
    що надаються в позику, але і про розширення суб'єктів кредитних
    відносин, а також зростаючому різноманітті самих операцій ".
    Говорячи про цю тему, не можна не згадати ті проблеми, з
    якими стикається наша економіка на перехідному періоді від
    тотального регулювання до ринкового механізму функціонірова-
    ня, що вимагає більш радикальних перетворень в грошово-
    но-кредитній сфері. За словами Виборнова, в даний час
    "назріла необхідність в повну міру ііспользовать економі-
    етичні важелі, притаманні кредитній сфері, розробити і реалі-
    заклику принципово нові підходи до управління грошовим обра-
    щеніем країни ".
    Найбільш характерні риси кредитної сфери - перенасичений-
    ня обороту платіжних засобів, втрата кредитом свого призна-
    вання. На початку 1987 року кредитні вкладення банків досягли
    максимальної величини, склавши 593,2 млрд рублів, але до 1991
    році загальний обсяг кредиту народному господарству і населенню сік-
    ратілся в порівнянні з початком 1985 року на 28%. Відбулися з-
    трансформаційних змін у структурі кредитних вкладень за останні роки. Частка
    кредитів, наданих на заповнення недоліків бюджетних
    ресурсів, збільшилася з 16,4 до 34,7%, а питома вага креди-
    тов, що надаються народному господарству, знизився з 51,7 до
    35,2%.
    Всі ці факти говорять про те, що необхідно приділяти біль-
    ШОЕ увагу проблемі кредиту, так як економічний стан
    країни значною мірою залежить від стану кредитно-де-
    ніжною системи. Тому необхідно враховувати досвід, накопичений
    розвиненими країнами в цій сфері. Необхідно проводити рефому
    всієї кредитної системи, спрямовану на створення кредитних уч-
    нов на акціонерній основі, розвиток в нашій стане нових
    форм кредитів, таких як споживчий, комерційний, різні
    форми оренди, зокрема лізинг. Це прискорить розвиток еконо-
    міки нашої країни, зробить її більш ефективною.
    Все це змусило мене звернутися до даної теми і
    розглянути питання сутності кредиту, його форми, проблеми кре-
    Діта в сучасному грошовому обігу, його роль у дер-
    дарчим регулювання економіки.

    СУТНІСТЬ КРЕДИТУ

    Зазвичай в радянській економічній літературі кредитом на-
    викликають рух позичкового (тобто грошового) капіталу, надавати пріоритет
    ляемого в позику на умовах повернення за плату у вигляді про-
    цента. Це визначення засноване на висловлювання К. Маркса про ха-
    рактер позикового капіталу, що він "лише відчужується під усло-
    Вієм ", що він" не продається, а лише віддається в позику ". Взагалі
    кредит буквально означає "розпорядження визначеною сумою
    грошей на протязі відомого терміну, тобто ті, у кого є надлишок
    грошових коштів, можуть їх давати в кредит тим, хто відчуває
    нестачу або має потребу в додаткових сумах ".
    В даний час кредит має величезне значеніе.Он реша-
    ет проблеми, що стоять перед всією економічною системою. Так
    за допомогою кредиту можна перебороти труднощі, пов'язані з
    тим, що на одній ділянці вивільняються тимчасово вільні
    грошові кошти, а на інших виникає потреба в них.
    Кредит акумулює вивільнилися, капітал, тим самим, обслу-
    жива приплив капіталу, що забезпечує нормальний програвання
    вальних процес. Також кредит прискорює процес грошового
    обігу, забезпечує виконання цілого ряду відносин:
    страхових, інвестиційних, грає велику роль у регулюванні
    ринкових відносин.
    Джерелом позичкового капіталу служать, по-перше, вивільняє
    дається з кругообігу кошти: кошти, предназ-
    начення для відновлення основного капіталу (тобто амортизат-
    ційних фонд); частина оборотного капіталу, що вивільняються в де-
    ніжною формі в зв'язку з розбіжністю часу продажу товарів і
    купівлі сировини, палива, матеріалів. Капітал, временносвободний
    в період між надходженням коштів від реалізації то-
    варів та виплатою заробітної плати.
    Іншим джерелом позичкового капіталу виступають грошові
    дохід і накопичення особистого сектора. Потрібно відзначити, що починають
    ва з 50-60 років нашого століття в наявності тенденція посилення
    залучення грошових заощаджень працюючих і службовців. Цьому
    сприяли, в першу чергу, поліпшення соціально-еконо-
    тичного становища розвинених країн; зміни в структурі піт-
    ребленія.
    В якості третього джерела позичкового капіталу виступають
    грошові нагромадження держави, розміри яких визначаються
    масштабами державної власності і часткою валового на-
    нальні продукту.
    Таким чином, можна зробити висновок, що тимчасово вільні
    грошові кошти, що виникають на основі кругообігу промисло-
    ленного і торгового капіталу, грошові накопичення особистого сек-
    тора і держави утворюють джерела позичкового капіталу.
    Ціною позичкового капіталу є процент. На відміну від
    ціни звичайних товарів і послуг, що представляють собою грошове
    вираз вартості, відсоток є оплатою споживчої
    вартості позикового капітала.Істочніком відсотка є до-
    хід, отриманий від використання кредиту.
    Більш точну картину, що відображає вартість кредиту, дає
    норма відсотка, або процентна ставка. Нормою відсотка називаючи-
    ють відношення річного доходу, отриманого на позиковий капітал,
    до суми наданого кредиту, помноженої на 100. Норма
    відсотка залежить від прибутку, який ділиться на відсоток і
    підприємницький дохід. Відсоток не може бути більше норми
    прибутку, так як ціна позичкового капіталу не виражає його стои-
    мости, її зміни не керуються законом вартості.
    Норма відсотка залежить від співвідношення попиту та запропоновано-
    ня, які визначаються багатьма факторами:
    -масштабами виробництва;
    -розмірами грошових нагромаджень і заощаджень всього суспільства;
    -співвідношенням між розмірами кредитів, що надаються
      державою, і його заборгованістю;
    -темпами інфляції: при посиленні інфляції процентні став-
      ки зростають;
    -циклічними коливаннями виробництва;
    -його сезонними умовами;
    -ринкової кон'юнктури і ринковими коливаннями;
    -державним регулюванням процентних ставок;
    -міжнародними чинниками, а саме: неврівноваженістю
      платіжних балансів, коливаннями валютних курсів, валютними
      кризами, рухом капіталів, війною процентних ставок
      (наприклад, у 80-х роках).
    У зв'язку з вищесказаним можна зробити висновок, що зміна
    норми відсотка пов'язане з ринковим механізмом, а також залежить
    від державного регулювання.
    Позичковий відсоток виконує дві функції: перерозподіл
    частини прибутку підприємств або доходів особистого сектора і регу-
    воджується виробництва шляхом раціонального розміщення позичкових
    капіталів.
    Цікава динаміка кредиту в період циклічних колеба-
    ний. Позиковий капітал обслуговує переважно кругообіг функ-
    ціонірующего капіталу, закономірності його руху обумовлені
    циклічними коливаннями виробництва. У період пожвавлення про-
    промислово підйому збільшення обсягу позикового капіталу відстає
    від розширення виробництва і товарообігу, попит на позичковий
    капітал і норма відсотка зростають. Під час криз скор-
    щення виробництва і надлишок дійсного капіталу сполучення-
    ється з гострою нестачею позичкового капіталу і різким підвищенням
    норми відсотка. У період депресії, коли частина виробник-
    ного капіталу приймає грошову форму, накопичення позичкового
    капіталу випереджає нагромадження дійсного, знижується серед
    прибуток і норма відсотка.
    Необхідно відзначити, що в цей час дана вище
    визначення кредиту не завжди підходить до нього, тому що Маркс
    не міг передбачити всіх змін, що відбуваються в кредитній
    сфері за наступний період, зокрема - появи нових
    форм кредитів, розширення складу учасників, що здійснюють опе-
    рації на відкритому ринку. Так, наприклад, позика, що отримується ра-
    бочім або службовцем у банку, не може бути визначена як кре-
    дит з названих вище позицій, так само як і купівля приватним чи-
    обличчям автомобіля з погашенням заборгованості по споживчому
    кредиту протягом двох-трьох років, протягом яких покупці-
    тель є позичальником.
    Особливе місце займає в сучасних умовах комерційний
    кредит-поставки товарів однією компанією іншої на умовах
    відстрочки платежу, а також лізинг - оренда підприємством машин,
    обладнання, транспорту з погашенням заборгованості протягом
    декількох років. Ці форми теж важко визначити з точки зре-
    ня руху позикового капіталу.
    З наведених вище прикладів можна зробити висновок, що саме
    поняття "кредит" змінюється, воно не може вже розкритися преж-
    ним визначенням як форма переміщення позичкового капіталу від
    кредитора до позичальника. У сучасних умовах кредитною угодою
    можна назвати будь-яку економічну або фінансову операцію,
    що приводить до виникнення заборгованості одного з учасників.
    Погашення заборгованості здійснюється боржником у грошовій фор-
    ме одноразово або в розстрочку, причому в загальну суму платі-
    жа, крім боргу, включається надбавка у вигляді відсотка.

    ФОРМИ КРЕДИТУ

    Кредит виступає в двох головних формах: комерційного і
    банківського, що розрізняються за складом учасників, об'єктивним
    та позик, динамікою, величиною відсотка і сфери функціонування.
    Комерційним кредитом називають кредит, наданий
    одним функціонуючим підприємцем іншому у вигляді продажу
    товарів з відстроченням платежу. Комерційний кредит оформляється
    векселем, його об'єктом є товарний капітал. Він обслуговуватиме-
    кість кругообіг промислового капіталу, рух товарів з
    сфери виробництва в сферу споживання. Особливістю комерційних
    чеського кредиту є те, що позичковий капітал тут злилися з
    промисловим. Мета комерційного кредиту - прискорити реалізацію
    товарів і одержання прибутку. Розміри цього кредиту обмежені
    величиною резервних кредитів промислових і торгових капіта-
    лов. Передача цих капіталів можлива тільки в напрямках,
    визначених умовою угоди: від підприємця, на підприєм-
    критті якого виробляють засоби виробництва, до підприємцям-
    телям, на підприємствах якого вони споживаються, або від
    підприємця, яка виробляє товари, до торгових фірм, реа-
    лізующіх їх.
    У період демонополістіческого капіталізму комерційний
    кредит був основою кредитної системи, забезпечуючи неперервним-
    ривность процесу відтворення і реалізації товарів. В
    даний час фірми активно використовують цю форму реалізації
    своєї продукції - продаж з відстрочкою платежу, що говорить про
    обмеженості платоспроможності дрібних і середніх фірм, про
    зростанні вартості товарів, про кредитні обмеження. Відстрочку
    платежу використовують не тільки дрібні, а й великі фірми,
    виступаючи і як кредитори, і як позичальники.
    Потрібно відзначити, що комерційний кредит має обмежений-
    ные можливості, тому що його можна одержати не у всякого кре-
    дітодателя, а лише у того, хто виробляє сам товар. Він огра-
    нічен по розмірах (тимчасовим вільним капіталом), має крат-
    косрочний характер, а позичальник часто потребує в довгостроковому
    кредиті.
    Обмеженість комерційного кредиту долається бан-
    ський. Банківський кредит надається грошовим капіталом,
    банками та іншими кредитно-фінансовими установами підприємцями-
    мателям та іншим позичальникам у вигляді грошової позики. Об'єктом
    банківського кредиту виступає грошовий капітал, відокремилися
    від промислового. Угода позички тут відділена від актів куп-
    Чи-породажі. Позичальником може бути фірма, держава, особистий
    сектор, а кредитором - кредитно-фінансові установи. Метою
    кредитора є одержання доходу у вигляді відсотка. Кредити-
    датель надає позичковий капітал позичальнику на умовах
    зворотності, терміновості і сплати відсотка.
    Як було відзначено вище, банківський кредит переборює
    кордони комерційного кредиту, так як він не обмежений направ-
    ленням, термінами і сумами кредитних угод. Сфера його вико-
    тання ширше: комерційний кредит обслуговує лише обіг
    товарів, банківський кредит - і нагромадження капіталу, перетворюючи
    в капітал частину грошових доходів і заощаджень усіх прошарків про-
    вин.
    Заміна комерційного векселя банківським робить кредит бо-
    леї еластичним, розширює її масштаби, підвищує забезпечений-
    ність. Банки гарантують кредитоспроможність позичальників.
    Динаміка банківського і комерційного кредиту різна.
    Обсяг комерційного кредиту збільшується із зростанням вироб-
    ництва і товарообігу і скорочується з їх зменшенням. Пред-
    ложении і попит на нього зростає в періоди промислового
    підйому і зменшується під час криз. Під впливом криз
    виробництво та реалізація товару скорочується, а попит на бан-
    ський кредит для сплати боргів зростає. У період оживля-
    ня та підйому збільшується попит на банківські позики. Т.ч.
    можна побачити подвійність банківського кредиту: з одного сто-
    ку він виступає як позика кредиту, коли позичальник використовує
    його для збільшення обсягу функціонуючого капіталу, з іншого
    боку - у вигляді позики грошей - платіжних засобів, необхідних
    для погашення боргових зобов'язань.
    З розвитком товарно-грошових відносин з'являються нові
    форми кредиту, які сприяють ще більшого прискорення про-
    рощення капіталу, що передають кредиту нові функції, тим самим
    збільшуючи його значення. Однією з нових форм є потреби-
    Тельського кредит, який надається у формі комерційного
    кредиту (продаж товарів з відстроченням платежу) і банківського
    (позики напотребітельскіе цілі). Його об'єктом зазвичай є
    товари тривалого користування (меблі, холодильники, автомати-
    шини та ін), різні послуги. При цьому банки відразу виплачуючи-
    ють магазинах готівку за продані товари (або послуги),
    а покупець поступово погашає позику в банку. Максимальний
    термін споживчого кредиту три роки. Споживчий кредит
    має двояку функцію: з одного боку, зі збільшенням товароо-
    Борота зростає обсяг кредиту, оскільки попит на товари порож-
    дає попит на кредити, з іншого боку, зростання кредитування
    населення посилює платоспроможний попит. Потрібно відзначити,
    що споживчий кредит став невід'ємною част?? ю сучасно-
    го суспільства.
    У наступний час велике значення має лізінг.Лізінг -
    довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів,
    споруд виробничого призначення з погашенням Заборго-
    ності протягом декількох років. Використання лізингу має
    свої переваги, оскільки "при цій формі співробітництва
    для перебудови виробництва на базі сучасної технології і
    випуску продукції, що відповідає самим суворим вимогам ринку,
    не потрібно споконвічних володінь великих коштів. Всі витрати
    на даному етапі покривають лізингові компанії. "Лізинг не є при-
    ляется банківською операцією у вузькому сенсі слова. Він відноситься
    до близької до банківської форми фінансування, яка може
    здійснюватися торгово-промисловими підприємствами як Побочий-
    ва операція. Але в першу чергу "це компетенція спеціально
    створених лізингових товариств ".
    При одержання об'єкта в користування лізингоотримувач
    приймає на себе обов'язки, пов'язані з правом влас-
    ності (технічне обслуговування, ризик випадкової загибелі та
    т.д.), хоча лізігодатель продовжує залишатися власником об'єк-
    єкта лізингової угоди. При цьому загибель або неможливість
    використання об'єкта лізингової угоди не звільняє лізин-
    гополучателя від обов'язку погашення боргу. Необхідно отме-
    тить, що на відміну від оренди, при лізинговій операції лізингу-
    одержувач виплачує не щомісячну плату за право корис-
    ня об'єктом, а повну суму амортизаційних відрахувань. За
    оцінці західних економістів, у розвинених капіталістичних
    країнах за коштами лізингу покривається (залежно від
    ступеня поширення цих операцій) від 6 до 20% щорічних
    потреб у засобах для інвестицій в основні фонди.
    Останнім часом одержали широке поширення ВПО-
    течні кредит і овердрафт. Іпотечний кредит - це довгострокові
    позики під заставу нерухомості (землі, виробничих і житлових
    будівель). Основним його джерелом служить емісія іпотечних про-
    Лігація корпораціями та банками. Овердрафт, що надається
    приватним особам, які мають право платежу чеками в суму пре-
    вишающіх залишок на рахунках. Овердрафт допускається у відомих
    межах, наприклад, у суму місячного окладу на суму не більше
    15 днів. Протягом установленого строку клієнт зобов'язаний погасити
    виникла заборгованість, після чого він одержує право на новий
    кредит у вигляді овердрафту.
    В даний час величезне значення для нормального функ-
    ціонірованія всієї економічної системи в цілому мають дер-
    дарчий та міжнародні кредит. Державним кредитом
    називають сукупність кредитних відносин, у яких позичальником
    або кредитором виступають держава, місцеві органи влади з
    відношенню до громадян та юридичним особам. Государсвенний кре-
    дит виражає відносини в грошовій формі між державою з
    одного боку, і фізичними або юридичними особами з іншого,
    частіше за все з банками, страховими компаніями і підприємця-
    ми. Кредит буде державним у тому випадку, коли в якості-
    ве учасника позичкової угоди виступають центральний правітельст-
    під або місцеві органи влади. У цьому сенсі його можна порівняти
    з іншими формами кредиту, у першу чергу з банківським, де
    обов'язковим учасником позичкової угоди є банк.
    За твердженням В. С. Волинського не можна змішувати такі по-
    нятія, як приватний і державний кредит. Він виділяє сле-
    дмуть відмінності між цими формами кредиту. По-перше, "дер-
    дарчий кредит відрізняється від приватного учасниками угоди ".
    Держава звичайно виступає в якості позичальника, а кредітода-
    телямі - різні установи, підприємства і приватні особи.
    По-друге, "позичальник і кредитори у сфері державного кре-
    Діта можуть мінятися місцями ". По-третє, тому що позичкова сдел-
    ка супроводжується покупкою облігацій та казначейських векселів,
    які мають свій ринковий курс, продаються на ринку цінних
    паперів, то "державний кредит являє собою не просто
    форму руху позичкового капіталу, а базується на поєднанні
    позикового та фіктивного капіталу ". У той же час схожість даних
    форм кредиту пов'язано з тим, що вони мають єдине джерело про-
    разованія.
    У сфері державного кредиту центральне правітельст-
    во, а також місцеві органи влади традиційно виступають в ка-
    честве позичальників, залучаючи кошти для покриття
    бюджетних дефіцитів. Головною формою залучення грошових
    коштів є випуск облігацій державної позики і
    інших видів цінних паперів. Облігація являє собою орга-
    будівництві емітента, який повинен згодом відшкодувати вла-
    ділкові цінного папера суму основного боргу і відсотка. Во-
    ділки вільних грошових коштів, купуючи облігації, виступу-
    ють фактичними кредиторами держави. На відміну від бан-
    ковського кредиту, кредиторами виступають не тільки банки, а й
    страхові компанії, підприємства і приватні ліца.Нужно отме-
    тить, що половина активних операцій страхових компаній розви-
    тих країн приходиться на покупку цінних бумаг.Такім чином
    можна зробити висновок, що державний кредит відрізняється від
    приватного за формою надання грошових коштів і за учас-
    никам угоди.
    В даний час держава стала виступати як
    кредитора, надавати кредитну допомогу тим галузям, у розвитку
    яких зацікавлене національне господарство в целом.Фінансі-
    вання житлового будівництва, створення інфраструктурою-
    ри, експортного виробництва здійснюється в багатьох країнах
    на пільгових умовах із широким використанням залучених
    средств.Прічіни активної участі держави як кредитора
    різні: небажання приватного капіталу розвивати галузі інф-
    раструктури через відсутність або нестачу високою при-
    Чи, надання допомоги національним експертам у боротьбі з іноземних-
    нимі конкурентами на міжнародному ринке.Волинскій зазначає-
    ет, що "поєднання кредитора і позичальника в особі сучасного
    держави може розглядатися як нове явище в кредит-
    но-фінансовій сфері ".
    Рух капіталу в сфері міжнародних економічних від-
    носіння, пов'язане з наданням валютних і товарних
    ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати проце-
    тов, називають міжнародним кредітом.В якості кредиторів і
    позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжна-
    Цінні та регіональні організації.
    Форми міжнародного кредиту можна клоссіфіціровать по
    головними ознаками, що характеризує окремі сторони кредитних
    відносин.
    По термінах міжнародні кредити підрозділяються на крат-
    косрочние - до 1 року, середньострокові - від 1 року до 5 років і
    довгострокові - понад 5 років.
    За призначенням поділяють кредити комерційні, не-
    посередньо пов'язані із зовнішньою торгівлею та послугами; фі-
    нансових, які використовуються на інші цілі, включаючи погашення заборгованості по виплаті заробітної
    боргованості, купівлю цінних паперів, інвестиції; проміжні, перед-
    призначені для змішаних форм вивозу капіталів, товарів і
    послуг.
    Міжнародний кредит виконує такі функції:
    -перерозподіл позичкових капіталів між країнами
      з метою забезпечення безперервного процесу відтворення
      для досягнення максимального прибутку;
    -економії витрат обігу в сфері міжнародних розр-
      тов внаслідок розвитку безготівкових платежів;
    -прискорення концентрації і централізації капіталу.
    Також міжнародний кредит, розсовуючи кордону індивідуальні
    ного накопичення, сприяє створенню нових фірм.То Тобто можна
    зробити висновок, що міжнародний кредит виконує ті ж функції, що
    та інші форми кредиту, тільки в міжнародному аспекті.

    НЕОБХІДНІСТЬ І РОЛЬ КРЕДИТУ В УМОВАХ
    Товарно-грошові відносини.

    Кредит і грошова сфера перебувають у нерозривній
    едінстве.С появою кредитних грошей ця взваімосвязь стала
    особливо тесной.Історіческі кредитні гроші безпосередньо
    розвиваються з функції засобів платежу, а їх основою служить ме-
    металевий обращеніе.В той же час було б неправильно РАСК-
    прориву економічний зміст грошей за аналогією з металев-
    тичними деньгамі.Ето пов'язано з тим, що самі гроші стали
    складати основу платіжно-розрахункового механізма.По своєму спів-
    підтримання кредитні гроші є "боргове зобов'язання"; по
    своєю природою кредитні гроші є зобов'язанням
    "доставити відоме кількість загального еквівалента". слідів-
    вательно, кредитні гроші беруть на себе функції загального ек-
    вівалента.Так як процес звернення має властивість постійної
    відтворюваності, то передача кредитних зобов'язань стано-
    вітся основою платіжних отношеній.Такім чином, кредитні
    гроші - це паперові знаки вартості, що виникли замість золота
    на основі кредиту.
    Простежимо на прикладі сучасного механізму грошової
    емісії взаємозв'язок кредиту і грошових средств.Как відомо,
    сучасний грошовий обіг являє собою сукупність
    грошей, які виступають у готівковій та безготівковій формах.К перший
    виду відносяться банківські квитки, гроші центрального банку і
    розмінна монета, до другого - грошові кошти, що знаходяться на
    поточних рахунках, термінових і ощадних вкладах, комерційних і
    інших кредитних учрежденіях.По обсягу готівку значи-
    тельно поступається грошовим коштам, що знаходяться на банковскіч
    рахунках: банкноти і розмінна монета в сучасних умовах
    становлять лише близько 10% всіх грошових средств.То є однією
    грошової одиниці в готівковій формі відповідає дев'ять одиниць
    грошей у безготівковій форме.Прі цьому спостерігається тенденція
    поступового зниження частки готівкових грошей.
    В даний час розрахунки між приватними особами, підприєм-
    тіямі та установами проводяться перш за все з використанням-
    ем чеків і кредитних карток, застосування яких передбачає
    рух грошей у безготівковій формі.
    Між двома видами грошей існує прямий зв'язок: з одно-
    го виду гроші легко можуть переходити в інший і наоборот.Сле-
    дует проте відзначити, що гроші, що знаходяться на строкових і
    ощадних вкладах у банках, сильніше отлічаються від наявності-
    ді, ніж кошти на поточних рахунках: вони майже не бере участі-
    ють в розрахунках, не можуть бути перетворені на банкноти за першою
    вимогу вкладника, виконують функцію накопичення. Тому
    дана частина грошової маси носить назву "квазігрошей", тобто
    подібності грошей.
    В даний час банківський кредит став у звичайних усло-
    віях одою з головних причин зростання грошової маси в розвинених
    странах.Чем швидше зростає обсяг виданого кредиту у країнах-
    не, тим швидше зростає грошова масса.Западние еконо-
    мист розглядають банківський кредит як найважливіший еквівалент
    грошової маси і соостветственно джерело її роста.Ето докази-
    вають такі дані таблиці 1.

    Дані таблиці дозволяють зробити ряд висновків:
    - Відбувається постійне зростання обсягу внутрішнього кредиту і
    грошової маси;
    - Більш високими темпами збільшується обсяг кредиту в Італії;
    -зростання кредиту і грошової маси розрізняється в розглядає-
    екпортувати країнах, але в країнах, де кредит збільшується більш
    високими темпами, спостерігається найбільш швидке зростання де-
    ніжною маси.
    Отже, надання банківського кредиту є головним
    джерелом і, за висловом західних економістів, "еквівалентом"
    грошової масси.Профессор паризького інституту західних дослі-
    джень Ж.-А.Давід писав, що "в ході кредитування економіки
    банки модернізують свої вимоги до позичальників, тим самим ство-
    дають гроші проти вимоги ". При цьому неважливо, чи видають вони
    позику підприємствам, державі або приватним особам.
    Серед каналів емісії грошей деякі економісти називають
    випуск банкнот, але з цим можна погодитися лише з деякими
    оговоркамі.Во-перше, готівку в даний час займали-
    мают невелику питому вагу в загальній сумі грошової маси в
    розвинених странах.Во-друге, змінився сам механізм емісії на-
    особистих денег.Зарплату у готівковій формі в даний час напів-
    ють від 1% до 5% зайнятих в господарстві.
    Відому роль у зміну грошової маси в країні грає
    рух іноземних капіталов.Напрімер, інтенсивний приплив
    короткострокових капіталів у країну може призвести не тільки до
    активізації платіжного балансу, а й викликати збільшення грошово-
    ної маси, що є однією з причин інфляційного процесу.
    Порівняємо зміна виданих кредитів і грошової маси з
    індексом споживчих цін.
    На основі цих даних можна зробити висновок, що зміна
    індексу цін відбувається на тлі відповідної зміни кре-
    Діта та грошової масси.В країні з більш високими темпами інфля-
    ції - Італії - ця залежність проглядається чіткіше, ніж
    в країнах з більш низькими темпами інфляції (США і ФРН).
    З цього можна зробити висновок, що кредит у сучасному грошовому
    зверненні грає величезну роль, безготівкові гроші все більш
    витісняють налічние.Іменно на кредиті засновано функціонування
    економіки розвинених країн та їх грошовий обіг, Саме він є при-
    ляется фактором прискорення обігу грошових коштів; перераспре-
    ділячи їх у народному хозяйстве.Отметім, що "раніше механізм
    кредитного обігу відбивав в основному короткочасні теку-
    щие коливання товарної маси і, власне кажучи, не надавав обрат-
    ного впливу на її дінаміку.В даний час пристосування
    ня грошового обігу до загальних умов товарообігу спостеріга-
    дається в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
    Як вже було зазначено, кредит виконує перерозподілить-
    тільну функцію в хозяйстве.Прі його допомогою вільні грошові
    капітали і доходи підприємств, особистого сектора, держави ак-
    кумулюються, тим самим відбувається перетворення цих грошових
    коштів у позиковий капітал.Через різні кредито-фінансові
    інститути, через весь кредитний механізм в цілому позиковий капі-
    тал перерозподіляється на основі повернення між різними
    галузями господарства, направляється в ті сфери, де відчувається нех-
    ватка вільних грошових средств.Тем самим компенсується не-
    достаток капіталу в одній галузі, забезпечується більш ефекти-
    активне використання грошових коштів, відбувається прискорення їх
    обороту, що забезпечує велику прібиль.Нужно відзначити, що
    кредит спрямовується в першу чергу в ті сфери, які
    забезпечують отримання більшого прибутку або яким віддається
    перевагу у відповідності із загальнонаціональними програмами
    розвитку економікі.Кредіт сприяє "вирівнювання галузевих
    норм прибутку в середню, підвищенню маси прибутку, що забезпечувала-
    ет регулювання виробничих пропорцій і керування
    сукупним грошовим капіталом в інтересах усього суспільства в це-
    лом ".
    Кредит виконує функцію економії витрат обігу
    за допомогою впливу на структуру грошової маси, платіжного
    обігу, швидкості обігу денег.С виникненням кредиту поя-
    вилися найпростіші форми кредитних грошей: боргові обязательст-
    ва, векселі, чеки. Кредит сприяє поступовому заміщенню
    повноцінних грошей кредитними, а потім витіснення золота з про-
    ращенія.Современний кредит також виконує функції економії
    витрат обігу, сприяючи розвитку різноманітних засобів
    використання банківських рахунків та вкладів, депозитних сертифікова-
    катів, кредитних карток і різних рахунків типу НАУ, АТС, ви-
    тиснення готівкового платіжного обігу безготівковим, прискоренню
    руху грошових потоків.
    Величезне значення в економіці має фактор времені.Еконо-
    мія часу обігу капіталу збільшує час його вироб-
    дітельного функціонування, забезпечує розширення вироб-
    ництва і зростання прібилі.Благодаря кредитного механізму відбувалося
    дит більш швидкий процесконцентрації капіталу і його центру-
    лізації, що також призводить до збільшення прибутку і до зменшено-
    нію витрат обігу.

    КРЕДИТ ЯК ЗАСІБ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

    Кредит у сучасних умовах є об'єктом активного
    державного регулірованія.Вообще, грошовим кредитним регу-
    воджується називають сукупність заходів держави, рег-
    ламентірующіх діяльність грошово-кредитної системи, показників
    Чи грошового обігу та кредиту, ринки позичкових капіталів, поря-
    док безготівкових розрахунків з метою впливу на еконо-
    ку.Центральний банк головний, але не єдиний орган регулює-
    ванія.Существует цілий комплекс регулюючих органов.Осущест-
    вляя кредитне регулювання, держава переслідує наступні
    мети: впливаючи на кредитну діяльність комерційних банків
    і направляючи регулювання на розширення або скорочення креди-
    тування економіки, воно, таким чином, досягає стабільного раз-
    витія внутрішньої економіки, зміцнення грошового обігу, під-
    держки національних експертів на зовнішньому ринке.Такім обра-
    зом, вплив на кредит дозволяє досягти більш глибоких
    стратегічних завдань розвитку всього господарства в целом.Напрі-
    заходів, нестача у підприємств вільних грошових коштів зат-
    рудняет здійснення комерційних справ, внутрішніх інвести-
    цій і т.д. З іншого боку, надмірна грошова маса має
    свої недоліки: знецінення грошей, як наслідок, зниження жиз-
    ненного рівня населення, погіршення валютного становища в стра-
    не.Соответственно в першому випадку грошово-кредитна політика
    повинна бути спрямована на розширення кредитної діяльності
    банків, а в другому випадку - на її скорочення, переходу до полі-
    тику "дорогих грошей". Потрібно зазначити, що за допомогою кредитного
    регулювання держава прагне пом'якшити економічні
    кризи, стримати зростання інфляції, з метою підтримання кон'юктури
    держава використовує кредит для стимулювання капіталовло-
    жений в різні галузі народного хозяйства.Кредітная полі-
    тика здійснюється непрямими і прямими методами віз-
    действія.Разлічіе між ними полягає в тому, що центральний
    банк або надає опосередкований вплив через ліквідність
    кредитних установ, або встановлює ліміти кредитування
    економіки (тобто кількісні обмеження кредиту).

    ФОРМИ КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

    Вище мною були визначені завдання державного регульоров-
    вання, було розглянуто дві форми впливу на кредит - пряма
    і непряма. Розглянемо більш докладно форми кредитного регу-
    воджується.
      Рефінансування комерційних банків.
    Термін "рефінансування" означає отримання грошових
    коштів кредитними установами від центрального банка.Цент-
    ральний банк може видавати кредити комерційним банкам різних-
    ми путямі.Наіболее типовий випадок - переоблік векселів, н
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !