ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Особливості еколого-геохімічних умов гідросфери лівобережжя р.Дон в районі м. Воронежа
         

     

    Географія

    Особливості еколого-геохімічних умов гідросфери лівобережжя р.Дон в районі м. Воронежа

    А. В. Позднякова, Воронезький державний університет

    На екологічний стан навколишнього середовища, як відомо, впливають як природні, так і антропогенні фактори. До перших належать інтенсивність екзогенних процесів і явищ, а також природна захищеність підземних і поверхневих вод. Антропогенні фактори викликають забруднення різних природних середовищ: грунтів, приземної атмосфери, поверхневих і підземних вод, рослинності.

    В Протягом ряду років нами вивчався екологічний стан підземних вод неоген-четвертинних відкладів на території південно-західній частині приміської р. Воронежа. Польові роботи проводилися на лівобережжі р.. Дон, в межах заплави, перший, другий і четвертої надзаплавної тераси. Загальна площа досліджуваного району становила 57 км2. Вся територія була розбита на елементарні квадрати площею 8 км2, в кожному з яких проводилося гідрохімічні випробування підземних і поверхневих вод. Метою роботи було виділення ділянок з різною гідрогеоекологіческой ситуацією.

    На підставі результатів хімічних аналізів проб вод розглядалася якість підземних і поверхневих вод досліджуваної території. Відповідно вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питна" якість вод реалізується в характеристиці органолептичних властивостей (температура, запах, колір, смак) і хімічний склад. Наша увага зосереджувалася на зміні мінералізації, зміст азотних сполук (+ 4NH, - 2NO, - NO3), хлоридів (Cl-), заліза (Feобщ) і марганцю (Mn2 +). Уже попередній аналіз результатів хімічного складу підземних вод вказав на підвищений вміст компонентів азотної групи, заліза та марганцю. У зв'язку з цим нами детально вивчалися гідрогеологічні особливості території, техногенні системи та об'єкти.

    Як показано на малюнку, досліджувані води циркулюють у відкладеннях неоген-четвертинного віку, представленими дрібно-, середньо-та грубозернистими пісками. Водоносний горизонт має вільну поверхню і типізують як грунтовий. Води безнапірні. Водоупором є глини девонського віку. Потужність неоген-четвертинного водоносного комплексу змінюється від 13-18 до 55 м. Рух грунтових вод визначений, до р.Дон, де відбувається їх розвантаження. Харчування підземних вод здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і паводкових вод р.. Дон, рідше за рахунок підтоку з суміжного девонського водоносного комплексу на ділянках розмиву водоупора [1].

    В зв'язку з використанням грунтових вод для питного водопостачання доцільно розглянути особливості хімічного складу вод. Була проведена їх типізація за класифікації Щукарьова і виділені наступні типи: гідрокарбонатно кальцієво-магнієвий, сульфатно-гідрокарбонатні кальцієвий, хлоридно-гідрокарбонатно кальцієвий, а також змішаний. Був виділений рідко зустрічається в природі тип сульфатно-нітратний кальцієво-натрієвий. Величина мінералізації досліджуваних вод змінюється в межах від 0,1-0,4 до 0,5-1 г/дм3. Була відмічена підвищена і висока концентрація компонентів азотної групи (від 45 до 809 мг/дм3) при гранично допустимої концентрації (ГДК) 45 мг/дм 3, яка свідчить про надзвичайно небезпечному нітратного забруднення [2]. У зв'язку з цим нами виявлялися джерела забруднення.

    На досліджуваної території представлені наступні типи техногенних систем: сельбищних, промисловий, гірничодобувний, сільськогосподарський, водогосподарський і транспортний. Оскільки високі концентрації компонентів азотної групи розміщуються на ділянках сільської забудови і сільськогосподарських площах, то було зроблено висновок, що найбільший негативний вплив на грунтові води надають сельбищних і сільськогосподарський тип техногенних систем. На підставі наявних фактів проводилася екологічна оцінка досліджуваної території, в результаті ня райони.

    1. Район зі сприятливою гідрогеоекологіческой ситуацією, приурочений до чистих лісових масивів. На даній території підземні води відповідають вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питна" за всіма компонентами і мають мінералізацію від 0,1 до 0,4 г/дм 3.

    2. Район з умовно сприятливою ситуацією гідрогеоекологіческой виділений в межах заплавних лугів, сільськогосподарських угідь, садівничих товариств. Підземні води на даних ділянках характеризуються відповідністю ГОСТу 2874-82 "Вода питна" за всіма гостіруемим компонентів. Однак вміст нітратів (- NO3) коливається в межах, близьких до допустимих, що свідчить про початковий забруднення підземних вод.

    3. Район з несприятливою обстановкою тяжіє до селітебної, сільськогосподарському і гірничодобувному типами техногенних систем. Підземні води не відповідають вимогам питного ГОСТу за змістом компонентів азотної групи, тому що їх концентрація перевищує ГДК в 2 і більше разів.

    4. Район з надто несприятливій гідрогеоекологіческой ситуацією представляє собою локальні ділянки в районі приватного сектору с. Підклітне і колектора стічних очисних споруд. Тут підземні води повністю не відповідають питного ДСТУ, а також в окремих точках вони характеризуються надзвичайно небезпечним забрудненням компонентів азотної групи.

    Список літератури

    1. Смирнова А.Я. Екологічні особливості раціонального використання гідросфери північно-східного схилу Воронезької антеклізи// Матер. ювілейної наук. конф. "Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна геологія на рубежі третього тисячоліття: нові ідеї та перспективи ". -Воронеж, 1999. -С.27-35.

    2. Позднякова А.В., Смирнова А.Я., Строгонової Л.Н. Гідрогеоекологіческіе умови експлуатації підземних вод в західній периферії р. Воронежа// Матер. III міжрегіональної науково-практичної конфер "Інтеграція екологічної, господарської та соціальної політики ". -Тамбов, 1999. -С.74-76.

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.vestnik.vsu.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status