ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Провадження в адміністративних справах
         

     

    Адміністративне право

    ВИРОБНИЦТВО ПО СПРАВАХ ПРО АДМІНІНСТРАТІВНИХ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

    Провадження у справах про адміністративні правопорушення найбільшповно врегульоване нормами матеріального і процесуальногоадміністративного права.

    Його правові основи закріплені в даний час Кодексом Російської
    Федерації про адміністративні правопорушення (КпАП). Висловлюються вони внаступному:

    1. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення полягають у забезпеченні своєчасного, всебічно повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи; вирішенні його в повній відповідності до закону; забезпечення виконання винесеного у справі постанови; виявленні всіх причин і умов, які сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; попередження правопорушень, виховання громадян у дусі дотримання законів і зміцнення правопорядку (ст.225). У наявності поєднання превентивних і каральних (показових) цілей, що повністю відповідає духу законодавства про боротьбу з правопорушеннями такого роду.

    2. Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається законодавством України, постановами Уряду Російської Федерації, а також названим Кодексом.

    При цьому треба враховувати, що адміністративно-процесуальнезаконодавство знаходиться в спільному веденні Російської Федерації тасуб'єктів Федерації (ст. 72 Конституції Російської Федерації).

    Зазначений порядок, зокрема, передбачає обставини, заяких провадження у справі виключається. Це: відсутність події та складуадміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчиненняадміністративного правопорушення 16-ти річного віку; неосудністьособи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; дію особив стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання актаамністії, якщо він скасовує застосування адміністративного стягнення; скасуванняакта, який встановлює адміністративну відповідальність і т.п. (ст.227).

    Наступ цих обставин тягне за собою такі правовінаслідки: виробництво не може бути розпочато, а розпочате підлягаєприпинення.

    Якщо при розгляді справи виявиться, що в адміністративномуправопорушення містяться ознаки злочину, матеріали передаютьсяпрокурору, органу попереднього слідства або дізнання.

    3. Будучи видом адміністративно-процесуальної діяльності юрисдикційного характеру, провадження у справах про адміністративні правопорушення може бути розглянуто з позицій його організаційної структури, під якою розуміється сукупність конкретних процесуальних стадій. Кожна з них має своє процесуальне призначення, закріплене в адміністративно-процесуальних норм, і забезпечує необхідну послідовність здійснення процесуальних дій в інтересах досягнення поставлених перед виробництвом завдань. Зміст російського Кодексу про адміністративні правопорушення дозволяє виділити наступні основні стадії виробництва: порушення справи, його розгляд, винесення ухвали (постанови) у справі, виконання прийнятого рішення, оскарження або опротестування рішення.

    Зазначені статті є результатом логічного аналізувідповідних адміністративно-процесуальних норм; прямо вони в Кодексі
    (КпАП) не фіксуються. У принципі вони характерні не тільки для даного видуадміністративного провадження і можуть бути виявлені в рамках будь-якого йоговиду. Тому їх характеристика в даному варіанті має узагальнюючезначення.

    Порушення справи про адміністративне правопорушення.

    Це початкова стадія виробництва і стосовно до виробництва посправах про адміністративні правопорушення дана стадія має специфічнепроцесуальне оформлення. Суть його полягає в складанні особливогопроцесуального документа, а саме-протоколу про адміністративнеправопорушення (ст.234).

    Оскільки складання такого протоколу віднесено до компетенціївідповідного повноважного посадової особи, що постійно ініціаторомпорушення справи є саме воно (у деяких випадках - представникгромадського об'єднання). Даний момент заслуговує на увагу, тому щоадміністративне виробництво в інших випадках може порушуватися поініціативи, наприклад, громадян громадських об'єднань і навітьвиконавчих органів.

    Порушення справи за своїм юридичним значенням може кваліфікуватияк процесуальної дії, що є юридичним фактом; вонотягне за собою виникнення конкретного адміністративно-процесуальноговідносини. Зрозуміло, що вихідним юридичним фактом при цьому євчинення адміністративного правопорушення. Однак, таке має бути, по -перше, виявлено, і, по-друге, процесуально оформлено, чомусприяє вчинення адміністративного правопорушення. У наявності - складнийюридичний факт.

    Якщо справа порушується не за ініціативою посадової особи, він немає право відмовитися від її порушення; у разі його некомпетентності в йогообов'язки входить роз'яснення встановленого для порушення даної справипорядку або направлення справи за належністю.

    Складання протоколу не завжди обов'язково. Так, при здійсненніадміністративного правопорушення, за яке встановлено адміністративнустягнення у вигляді мінімального адміністративного штрафу (наприклад, одиндесятий мінімального місячного розміру оплати праці), протокол нескладається, якщо особа не оспорює допущене ним правопорушення іщо накладається на нього адміністративне стягнення. Він не складається і ввипадках накладення і стягнення штрафу, а також оформлення попередженнябезпосередньо на місці скоєння правопорушень.

    Встановлено певні вимоги до змісту протоколу з метоюзабезпечення подальшого ведення виробництва з найбільшою ефективністю ізаконністю. Його наступні реквізити: дата і місце складання; даніукладача протоколу; відомості про особу порушника; місце, часвчинення адміністративного правопорушення та його істота; нормативнийакт, що передбачає адміністративну відповідальність за данеправопорушення; дані про свідків і потерпілих, якщо вони є;пояснення порушника; інші, необхідні для вирішення справи відомості.

    У протоколі також фіксуються докази, тобто будь-які фактичнідані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутністьадміністративного правопорушення, винність даної особи у вчиненні таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Протокол підписується особою, яка його склала і особою вчинилаадміністративне правопорушення, а також свідками і потерпілими, якщотакі є. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, можевідмовитися від підпису протоколу; в такому випадку в ньому робиться запис проце нам. Воно має право представити прикладені до протоколу пояснення і зауваженнящодо його змісту, а також викласти свої мотиви від відмови від підписупротоколу.

    При складанні протоколу порушникові повинні бути роз'яснені йогопроцесуальні обов'язки і права.

    Протокол направляється органу (посадовій особі), уповноваженомурозглядати справу про адміністративне правопорушення.

    Якщо протокол неможливо скласти на місці вчинення правопорушення,а його наявність обов'язкова, порушник повинен бути доставлений до міліції. Припорушення окремих правил (наприклад, користування засобами транспорту,пожежної безпеки, лісопорушення тощо) доставлення може бутиздійснено уповноваженими на те працівниками з метою вчиненняадміністративного протоколу, якщо у порушника немає документів,що засвідчують особу.

    На стадії порушення справи в необхідних випадках здійснюютьсяпроцесуальні заходи забезпечення провадження у справах про адміністративніправопорушення (ст.239). Їх мета - встановлення особи правопорушника,складання протоколу при неможливості його складення на місці,забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи. До числа таких заходівналежать: адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей,транспортних засобів; вилучення речей і документів.

    Адміністративне затримання, одночасно є і міроюприпинення правопорушення, оформляється складанням протоколу. На проханнязатриманого про місце його перебування повідомляються його родичі,адміністрація за місцем роботи або навчання, а про затримання неповнолітніх
    - В обов'язковому порядку батьки або особи, які їх замінюють.

    Для адміністративного затримання встановлено певні терміни.

    Воно, як правило, не може бути більше 3 годин. При порушенніприкордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державнийкордон для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушеннязатримання можливо до 3 діб з повідомленням про це письмово прокурора впротягом 24 годин з моменту затримання або на строк до 10 діб з санкціїпрокурора, якщо правопорушник не має документів, що засвідчують йогоособистість. За дрібне хуліганство, порушення порядку організації і проведеннямітингів, вуличних ходів, торгівлю з рук у невстановлених місцяхпорушники можуть бути затримані до розгляду справи народним суддею абокерівником органу внутрішніх справ.

    Адміністративне затримання має право здійснювати органи внутрішніх справ,прикордонні війська і т.п.

    Особистий огляд (ст.243) може проводитися уповноваженими на тепосадовими особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони,митними органами та прикордонними військами в присутності понятих. Доглядречей може здійснюватися посадовими особами органів внутрішніх справ,митних і прикордонних органів, природоохоронних інспекцій і т.п. вприсутності особи, у власності якого знаходяться речі. В екстренихвипадках огляд речей можливий у відсутності власника (власника) речей,але за участю двох понятих.

    Про проведення огляду в будь-якому його вигляді робиться відповідний записв протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі проадміністративне затримання.

    Вилучення майна і документів (ст.244), що є знаряддям абобезпосереднім об'єктом правопорушення, виявлених під час затримання абодогляду, здійснюється тими самими посадовими особами, що вироблялизатримання або огляд. Вилучені речі і документи зберігаються аж дорозгляду справи про адміністративне правопорушення. Після розглядусправи вони або конфіскуються, або повертаються власнику, або знищуються;при безкоштовне вилучення вони реалізуються.

    Відсторонення від керування транспортним засобом, оглядйого на предмет сп'яніння, затримання транспортного засобу (ст.245) --процесуальні заходи, які застосовуються у випадках, коли є достатніпідстави вважати, що здійснює управління транспортним засобом особа перебуває устані сп'яніння, або воно не має права на керування данимитранспортним засобом. Затримання транспортного засобу проводитьсяпосадовими особами органів внутрішніх справ і оформляється окремимпротоколом або ж у протоколі про адміністративне правопорушення робитьсявідповідний запис.

    Розгляд справи про адміністративне правопорушення.

    Вважається центральною ланкою виробництва, в рамках якого найбільшвиразно проявляються багато важливі риси, властиві юрисдикційноїадміністративно-процесуальної діяльності. Її зміст може бутирозкрити на основі розгляду ряду принципових питань, серед якихперш за все - питання про органи (посадових осіб), уповноваженихрозглядати справи про адміністративні правопорушення (розділ III
    Кодексу). У їх числі:

    > Адміністративні комісії розглядають усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених до компетенції інших органів (посадових осіб). Зокрема вони розглядають справи про порушення права державної власності на ліси і тваринний світ, про безгосподарному використання земель державного лісового фонду, про порушення правил охорони і використання пам'яток історії та культури, правил утримання собак і кішок, про жорстоке поводження з тваринами, про пошкодження телефонів -автоматів, про порушення правил торгівлі на ринках, про ухилення від подання декларації про доходи, про заняття проституцією, про самоправстві, про порушення законодавства про релігійні культи і т.п. (ст. 199);

    > Адміністрація районів, міст, селищ, сіл і т.п. (в даний час їх компетенція чітко не визначена);

    > Комісії у справах неповнолітніх, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми, а також щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють (наприклад, за появу в громадських місцях у п'яному вигляді підлітків віком до 16 років, а так само розпивання ними спиртних напоїв, доведення неповнолітніх до стану сп'яніння і т.п.) - ст. 201 КпАП;

    > Районні (міські) народні суди (народні судді) розглядають справи про перешкоджання здійсненню виборчого права і здійснення повноважень довіреної особи, втручання в діяльність виборчої комісії, порушення законодавства про референдум, дрібному розкраданні державного чи громадського майна, пошкодження транспортних засобів загального користування та їх внутрішнього обладнання, торгівлі з рук у невстановлених місцях, дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі співробітника міліції і т.п. (ст. 202 КпАП);

    > Органи внутрішніх справ (міліції) розглядають справи досить широкого кола; про незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, порушення правил, що забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, порушення правил дорожнього руху пішоходами , порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів на транспорті, безквитковий проїзд, незаконних операціях з іноземною валютою, дрібному хуліганстві і т.п. (ст.203 КпАП). При цьому визначена компетенція конкретних посадових органів внутрішніх справ;

    > Органи (посадові особи), які здійснюють адміністративно-наглядові функції: державного пожежного нагляду, Держнаглядохоронпраці, Держатомнагляду, госкомсанепіднадзора, ветеринарного нагляду, антимонопольного комітету, а також природоохоронні інспекції , контрольно-ревізорние органи на транспорті, митні органи і т.п. (ст.204-224 КпАП);

    > Правові і технічні інспектори Міністерства праці Російської

    Федерації і т.п.

    Наступне питання, пов'язаний з процесуальною характеристикою стадіїрозгляду справ про адміністративні правопорушення - про осіб, що беруть участьу виробництві. До них відносяться: особа, яка вчинила правопорушення;потерпілі; законні представники; адвокат; свідки: експерти;перекладачі. Природно, що учасником є орган (посадова особа),уповноважений на розгляд і вирішення справ, а також посадова особа,порушила дану справу.

    КпАП Російської Федерації визначає процесуальний статус кожної зназваних сторін, акцентуючи при цьому увагу на правах і обов'язкахособи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Воно має право:знайомиться з матеріалами справи, давати пояснення; представлятидокази, заявляти клопотання; користуватися юридичною допомогоюадвоката; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача.
    Справа повинна розглядатися в його присутності; розгляд справи в йоговідсутності допускається лише у випадках, коли є дані про своєчаснейого сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього ненадходило клопотання про відкладення розгляду справи. Ряд справрозглядається з обов'язковою участю притягається; у разі йоговідхилення від явки за викликом органу внутрішніх справ або народного судді вономоже бути органом міліції піддано приводу.

    Потерпілий - особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяноморальну, фізичну або майнову шкоду. Він може виступати і вяк свідок, знайомитися з усіма матеріалами справи та заявлятиклопотання.

    Законні представники вправі пред'являти в процесі розгляду справиінтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а такожпотерпілого, що є неповнолітніми або особами, не здатними вчерез свої фізичні або психічні вади самостійноздійснювати свої права. Це - батьки, піклувальники, усиновителі та опікуни.

    Адвокат надає юридичну допомогу особі, знайомиться з усімаматеріалами справи, заявляє клопотання, за дорученням особи, який запросивйого, і від його імені приносить скарги за постановою по справі.

    Свідки можуть бути викликані для участі в розгляді органом
    (посадовою особою), у провадженні якого знаходиться дана справа.

    Експерт призначається органом (посадовою особою), який розглядає справуу випадках, коли виникає потреба у спеціальних знаннях. Воно має правознайомиться з матеріалами справи, що відносяться до предмета експертизи, заявлятиклопотання для надання йому необхідних даних, з дозволу органу
    (посадової особи), який розглядає справу, задавати питання по предметуекспертизи залученим до відповідальності, потерпілому, свідкам.

    Перекладач призначається органом (посадовою особою), що розглядаєсправа.

    Розгляд справи про адміністративне правопорушення розглядаєтьсяза місцем його вчинення або за місцем проживання порушника, а також помісцем обліку транспортних засобів.

    Встановлено певні строки розгляду таких справ. Як правило,вони розглядаються у п'ятнадцятиденний термін з дня отриманняорганом (посадовою особою), правомочним розглянути справу, протоколу проадміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Деякі справирозглядаються протягом доби (наприклад, про незаконне придбання абозберіганні наркотичних засобів у невеликому розмірі або їх споживання безпризначення лікаря), три доби (наприклад, про торгівлі з рук у невстановленихмісцях), у п'ятиденний термін (наприклад, про дрібне розкрадання державного абогромадського майна), у семиденний термін (наприклад, про порушення,пов'язаних з використанням газу).

    Важливе процесуальне значення має підготовка до розгляду справи,що передбачає дозвіл органом (посадовою особою) наступнихпитань: чи належить до його компетенції розгляд даної справи;чи правильно складено протокол та інші матеріали справи; сповіщено всеучасники розгляду справи про його місце і час; чи витребуванонеобхідні матеріали. Розглядаються також клопотання сторін.

    Порядок розгляду справи встановлено наступний. Починається воно зоголошення складу колегіального органу або представлення посадовоїособи, що розглядає дану справу. Потім головуючий абопосадова особа оголошують, яка справа підлягає розгляду, хтопритягається до адміністративної відповідальності. Особам, які беруть участь урозгляді справи, роз'яснюються їхні права та обов'язки. Після оголошенняпротоколу про правопорушення заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді,досліджуються докази, вирішуються клопотання, заслуховуєтьсявисновок прокурора, якщо він бере участь у розгляді справи.

    Подальший етап роботи - з'ясування обставин, від яких залежитьрішення, а саме: чи було вчинено правопорушення; винна дана особау його скоєнні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; єчи обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність; заподіяна чиправопорушенням майнову шкоду, чи є підстави для передачі справи нарозгляд товариського суду, громадської організації, трудовогоколективу. З'ясовуються та інші обставини, що мають значення дляправильного вирішення справи.

    При розгляді справи ведеться протокол, в якому фіксуються всіпроцесуальні дані.

    Винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

    Воно повинне містити наступні дані: найменування органу
    (посадової особи), який виніс постанову; відомості про особу, стосовноякої розглядається справа; виклад обставин, встановлених прирозгляді справи; вказівка на нормативний акт, який передбачаєвідповідальність за дане правопорушення; прийняте по справі рішення. вразі одночасного вирішення питання про відшкодування винним майновоїзбитку в постанові вказується розмір збитку, термін і порядок йоговідшкодування. Одночасно вирішується доля вилучених речей і документів.

    Передбачено, що рішення у справі може бути двох видів: пронакладення адміністративного стягнення або про припинення справивиробництвом. Останнє має місце в наступних випадках: при оголошенніусного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду,громадської організації чи трудового колективу або прокурору, органамслідства або дізнання, а також тоді, коли встановлюютьсяобставини, що виключають провадження у справі.

    Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
    Копія постанови протягом 3 днів вручається або надсилається особі, ущодо якої її винесено, а також потерпілому на його прохання. Копіявручається під розписку.

    Постанова в необхідних випадках (ст.264 КпАП) доводиться до відомаадміністрації або громадської організації за місцем роботи (навчання)правопорушника.

    За результатами розгляду справи при встановленні причин і умов,які сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, орган
    (посадова особа), який виніс постанову у справі, вносить довідповідні організації та установи пропозиції про вжиті заходи умісячний термін з дня надходження цих пропозицій.

    Виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.

    є заключною стадією виробництва. Як правило,постанова підлягає виконанню з моменту її винесення. За наявностіобставин, внаслідок яких негайне виконання у виглядіадміністративного арешту, виправних робіт або штрафу (за виняткомстягнення його на місці вчинення правопорушення) неможливо, орган
    (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити його виконанняна термін до одного місяця. У разі видання акта амністії, якщо він усуваєзастосування адміністративного стягнення, скасування акта, який встановлюєадміністративну відповідальність або смерті винного в правопорушенні,виконання постанови припиняється.

    Передбачається давність виконання постанови. Так, не підлягаєвиконання постанову, якщо воно не було звернено до виконання протягом
    3 місяців з дня винесення. Конфіскація контрабанди проводиться незалежновід часу виявлення.

    Встановлено певний порядок виконання постанов про накладеннярізних видів адміністративних стягнень. Так, постанова про накладенняадміністративного стягнення у вигляді попередження виконуєтьсяякий виніс його органом (посадовою особою) шляхом оголошення постановипісля закінчення розгляду справи (ст. 284 КпАП).

    Виконання постанов про накладення штрафу (ст. 285 КпАП). Штрафмає бути сплачений порушником протягом 15 днів з дня вручення йомупостанови. При відсутності заробітку в осіб віком від 16 до 18 років,які вчинили дрібне хуліганство або порушення правил дорожнього руху,штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф внесків доустанови Ощадного банку Російської Федерації.

    Можливо примусове виконання постанову про накладення штрафу вразі його несплати у встановлений термін (ст. 286 КпАП). Постанова пронакладення штрафу надсилається для утримання суми штрафу з заробітноїплати або іншого заробітку, пенсії або стипендії порушника. Якщо порушникне працює або стягнення штрафу із заробітку неможливо, стягненняпроводиться судовим виконавцем шляхом звернення стягнення на особистемайно порушника. При стягненні штрафу на місці правопорушенняпорушникові видається квитанція (ст. 287 КпАП).

    Виконання постанов про оплатне вилучення предмета. Ці предметипередаються органом (посадовою особою), який виніс постанову, дляреалізації в комісійні магазини (або інші торгові підприємства) за місцемзнаходження майна. Виручені від реалізації суми передаються колишньомувласнику за вирахуванням витрат по реалізації предмета.

    Виконання постанов про конфіскацію здійснюється шляхомпримусового безоплатного звернення предмета, який став знаряддямвчинення правопорушення або його безпосереднім об'єктом (наприклад,предмет контрабанди), у власність держави. Здійснюєтьсяпостанову про це судовими виконавцями, органами внутрішніх справ,наглядовими, митними та іншими органами.

    Виконання постанов про позбавлення спеціальних прав проводиться шляхомвилучення водійського посвідчення (посвідчення на право керуваннясудном) уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також шляхомвилучення в тому ж порядку мисливських квитків (ст. 296 КпАП).

    Виконання постанов про виправних роботах. Постановаспрямовується на виконання не пізніше ніж на наступний день після йоговинесення. Виправні роботи відбувають за місцем постійної роботиправопорушника. Утримання в доход держави в розмірах, що визначаютьсяпостановою, виробляються упродовж терміну відбування покарання. Відбуванняпокарання обчислюється часом, протягом якого правопорушник працюваві з його заробітку провадилося утримання. У разі ухилення особи відвідбування виправних робіт, застосованих за дрібне хуліганство,ухвалою народного суду (народного судді) не відбуття термінувиправних робіт може бути замінено штрафом або адміністративнимарештом (до п'ятнадцяти діб).

    Виконання постанов про адміністративний арешт здійснюєтьсянегайно після його винесення. Покарані утримуються під вартою в місцях,визначених органами внутрішніх справ і використовуються на фізичних роботах.
    Заробітна плата на місці постійної роботи не виплачується (ст. 305
    КпАП).

    Виконання постанов в частині відшкодування майнової шкоди.
    Збиток повинна бути відшкодована не пізніше 15 днів з дня вручення порушникупостанови. У разі його невиконання постанова направляється длястягнення в порядку виконавчого провадження, передбаченогоцивільно-процесуальним законодавством.

    факультативної стадією провадження у справах про адміністративніправопорушення є оскарження і опротестування постанов посправах.

    Оскарження постанови про накладення адміністративного стягненняможе бути здійснене особою, щодо якої її винесено, а такожпотерпілим, а від імені залученого до адміністративної відповідальності --адвокатом.

    Встановлено наступний порядок оскарження: a) Постанови адміністративних комісій, комісій у справах неповнолітніх оскаржуються у відповідну адміністрацію

    (району, міста) або в районний (міський) народний суд; b ) Рішення адміністрації - до вищої адміністрації або до районного

    (міський) народний суд; c) Постанови інших органів (посадових осіб):

    . Про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - у вищестоящий орган (вищій посадовій особі) або в районний

    (міський) народний суд;

    . Про накладення іншого адміністративного стягнення-у вищий орган

    (вищій посадовій особі) або в районний (міський) народний суд;

    . Постанова органу внутрішніх справ (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складання протоколу - у вищестоящий орган (вищій посадовій особі) і т.д. (ст. 267

    КпАП).

    Таким чином, встановлений порядок оскарження різний: абонадається можливість вибору інстанції для подачі скарги, аботака інстанція визначається однозначно, або, нарешті, допускаєтьсядвоступінчастий порядок подачі скарг. У тих випадках, коли скарга подаєтьсядо судових органів, рішення суду є остаточним і подальшомуоскарженню не підлягає.

    Скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесенняпостанови про накладення адміністративного стягнення. У разі пропускузазначеного строку з поважних причин він, за заявою скаржника, можебути відновлений органом (посадовою особою), правомочним розглядатискаргу. Подача скарги в установлений строк зупиняє виконанняоскаржуваного постанови, за винятком оскарження попередження,адміністративного арешту, а також штрафу, що накладається на місці вчиненняправопорушення.

    Скарга розглядається правомочним органом (посадовою особою) вдесятиденний строк з дня її надходження.

    При розгляді скарги перевіряється законність і обгрунтованістьвинесеної постанови. За результатами розгляду скарги виноситьсяодне з таких рішень:

    > Скарга залишається без задоволення і постанова залишається без змін;

    > Постанова скасовується і справа направляється на новий розгляд;

    > Постанова відміняється і справа закривається;

    > Змінюється захід адміністративного стягнення за умови, що воно не буде посилено.

    При встановленні некомпетентності органу (посадової особи),що виніс постанову у справі, постанова скасовується і справанаправляється на розгляд правомочного органу (посадової особи).

    Скасування постанови та припинення справи тягне за собою поверненнястягнутих грошових сум, за плату вилучених і конфіскованих предметів, атакож скасування інших обмежень. При неможливості повернення предметаповертається його вартість.

    Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд і вилучення речей ідокументів можуть бути оскаржені зацікавленими особами у вищестоящийорган (посадовій особі) або прокурору.

    Опротестування постанову про накладення адміністративного стягненняздійснюється прокурорами. Строки розгляду протестів і наслідки їхпринесення такі ж, як і під час оскарження. Прокурор має право опротестувати ірішення, прийняте за скаргою; протест у такому випадку вноситься у вищестоящийорган по відношенню до прийняв постанову. Крім того, прокурор має правопорушувати провадження у справах про адміністративні правопорушення,брати участь у розгляді справи, давати висновки з питань, що виникаютьпід час його розгляду.

    Постанова народного судді у справі про адміністративнеправопорушення може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самимсуддею, а також незалежно від наявності протесту головою вищестоящогосуду. Аналогічний порядок скасування постанов начальників органіввнутрішніх справ (в останньому випадку мається на увазі вищестоящий начальник).

    Така загальна характеристика провадження у справах про адміністративніправопорушення. В основному правила його ведення поширюються і наінші випадки розгляду і вирішення індивідуальних справ у порядкуадміністративного провадження.

    Іноді окремі види виробництва в адміністративних правопорушеньдодатково регламентуються спеціальними нормативними актамивідомчого характеру. Так, Міністром внутрішніх справ Російської
    Федерації 23 березня 1993 була затверджена "Інструкція з організації ворганах внутрішніх справ провадження в справах про адміністративні порушенняправил дорожнього руху та інших норм, що діють в забезпеченнябезпеки дорожнього руху ".

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !