ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Провадження у справах про адміністративні правопорушення
         

     

    Адміністративне право

    Міністерство загального та спеціального освіти

    Російської Федерації

    Кемеровський державний університет

    Юридичний факультет

    Кафедра державного та адміністративного права

    Курсова робота з дисципліни:

    «Адміністративне право»

    Тема: «Провадження у справах про адміністративні правопорушення»

    Студентки 1 курсу озо

    2-го вищої освіти групи Ю-11

    Барабаш Катерини Миколаївни

    Кемерово 1998г.

    Провадження у справах про адміністративні правопорушення вданий час регламентується Кодексом РСФСР «Про адміністративніправопорушення », затвердженим ВР РРФСР від 20.06.84г. в редакції від
    19.07.97г., Який є основним джерелом у даній галузіправа. У зазначеному нормативному документі законодавцем передбачено розділ
    IV, який регулює саме процес провадження у справах про адміністративніправопорушення.

    Виробництво складається з чотирьох стадій:
    1 Адміністративне розслідування;
    2. Розгляд справи;
    3. Перегляд постанови;
    4. Виконання постанови.

    На першій стадії виявляються факт і обставинивчинення проступку, дані про винному, і складається протокол. Надругий - компетентний орган розглядає справу і приймає постанову.
    На третьому - факультативної - стадії постанову переглядається заскарзі громадянина, протесту прокурора, вона закінчується ухваленням рішенняпро скасування, зміну або залишення постанови в силі. На четвертій --реалізується прийняту постанову.

    У деяких випадках використовується прискорене виробництвоу справі про адміністративне правопорушення, коли стадії нечітко вираженіабо зливаються, наприклад, при стягненні штрафу на місці з'єднуютьсярозслідування, розгляд справи і навіть виконання постанови.

    Кодекс визначає наступні завдання провадження у справах проадміністративні правопорушення (Гл. 17 ст. 225):

    1) своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи;

    2) дозвіл його в точній відповідності з законодавством;

    3) забезпечення виконання винесеної постанови;

    4) виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню адміністративних правопорушень;

    5) попередження правопорушень, виховання громадян у дусі дотримання законів , зміцнення соціалістичної законності.

    Кожна з перерахованих вище завдань конкретизовано вадміністративно-процесуальними нормами, які містяться в цьому Кодексі.

    Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушенняв органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи проадміністративні правопорушення, визначається Основами законодавства
    Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення,законодавчими актами СРСР, постановами Ради Міністрів СРСР,цим Кодексом, іншими законодавчими актами Української РСР і постановами
    Ради Міністрів Української РСР.

    Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення внародних судах визначається законодавчими актами Союзу РСР, цим
    Кодексом та іншими законодавчими актами Української РСР (Гл. 17 ст. 226).

    З метою забезпечення законності в Кодексі перерахованіобставини, що виключають провадження у справі (ст. 227):

    Провадження у справі про адміністративне правопорушення не можебути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності наступнихобставин:

    1) відсутність події та складу адміністративного правопорушення;

    2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративногоправопорушення шістнадцятирічного віку;

    3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чибездіяльність;

    4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідноїоборони;

    5) видання акта амністії, якщо він усуває застосуванняадміністративного стягнення;

    6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

    7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративнеправопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

    8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається доадміністративної відповідальності, постанови компетентного органу
    (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення абонескасована рішення товариського суду, якщо матеріали були передані втовариський суд органом (посадовою особою), які мають право накладатиадміністративне стягнення по даній справі, або нескасованапостанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, атакож наявність за даним фактом кримінальної справи;

    9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження усправі.

    Існує також ще ряд принципів щодо забезпечення законності,передбачених Кодексом з Адміністративним правопорушенням, що застосовуютьсяпри провадженні справ про адміністративні правопорушення, зокрема:

    . Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом, який розглядає справу, всіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин (ст. 228);

    . Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито.

    З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника (ст. < p> 229).

    I. Стадія адміністративного розслідування поділяється на наступні етапи:

    1) порушення справи;

    2) встановлення фактичних обставин;

    3) процесуальне оформлення результатів розслідування;

    4) направлення матеріалів для розгляду по підвідомчості.

    Розслідування справи, будучи початковою стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, являє собою комплекс процесуальних дій, спрямованих на визначення обставин порушення, їх фіксування і кваліфікацію.

    Підставою для порушення справи про адміністративне правопорушенняє вчинення конкретною особою адміністративного проступку, фактякого фіксується протоколом, складеним уповноваженою на те особою.
    Такими повноваженнями наділяються, як правило, працівники міліції, працівникиподаткових інспекцій, інспектори відомчих і міжвідомчих комісій.

    Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол
    (постанова) уповноваженими на те посадовою особою або представникомгромадської організації чи органу громадської самодіяльності.

    Зміст протоколу (постанови) про адміністративнеправопорушення передбачено статтею 235 глави 18 Кодексу проадміністративні правопорушення:

    У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата імісце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склалапротокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення таістота адміністративного правопорушення; нормативний акт,який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища,адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника;інші відомості, необхідні для вирішення справи.

    Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка вчинилаадміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілихпротокол може бути підписаний також і цими особами.

    У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписанняпротоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинилаправопорушення, має право представити прикладені до протоколу пояснення ізауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови відйого підписання.

    У Кодексі визначений обов'язок особи, яка склала протокол,роз'яснити порушникові його права та обов'язки, встановлені законом іпередбачені статтею 247 Кодексу, про що робиться відмітка в протоколі.
    У даному випадку мова йде про право особи, яка притягається до відповідальності,знайомитися на всіх стадіях виробництва, у тому числі і при порушеннісправи, з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази,заявляти клопотання.

    Потім протокол направляється органу чи посадовій особі,уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

    Копія протоколу про адміністративне правопорушення негайно післяскладання протоколу вручається під розписку особі, що вчинилаадміністративне правопорушення, а також потерпілому на його прохання.

    Законодавством передбачені також випадки, коли протокол проадміністративне правопорушення не складається (ст. 237), це маємісце, зокрема при порушенні деяких правил користування засобамизалізничного транспорту, при безквитковий проїзд пасажирів наповітряному судні та в деяких інших, строго визначених законом випадках.

    Протокол не складається, якщо особа не оспорює допущенепорушення і що накладається на нього адміністративне стягнення. Протокол нескладається і в інших випадках, коли відповідно до законодавстваштраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місціздійснення правопорушення.

    Протокол не складається також у випадках, якщо провадження усправі про адміністративне правопорушення порушено постановоюпрокурора.

    Кодексом встановлено, також, порядок доставлення порушникадо міліції при неможливості скласти потрібний протокол на місці:

    «З метою складання протоколу про адміністративне правопорушенняпри неможливості скласти його на місці, якщо складення протоколує обов'язковим, порушник може бути доставлений до міліції чи штабдобровільної народної дружини працівником міліції, військовослужбовцям внутрішніхвійськ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації або народнимдружинником ».

    Приводами до порушення і розслідування адміністративних справможуть бути заяви громадян, повідомлення представників громадськості,установ, підприємств і організацій, преси та інших засобів масовоїінформації, а також безпосереднє виявлення неправомірного діянняуповноваженою особою.

    Суб'єкти розслідування наділені широкими правами: вимагативід громадян, посадових осіб пояснень, надання необхіднихдокументів, доставляти порушників до міліції, застосовувати інші заходипроцесуального примусу.

    Законом передбачені заходи забезпечення провадження в справах проадміністративні правопорушення. До них відносяться адміністративнезатримання, особистий огляд і огляд речей, вилучення речей і документів,відсторонення від керування транспортним засобом і огляд настан сп'яніння.

    Дані норми передбачені главою 19 Кодексу проадміністративні правопорушення. Наприклад, у статті 239 встановлено, що:
    «У випадках, прямо передбачених законодавчими актами Союзу РСР і
    РРФСР, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпаніінші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу проадміністративне правопорушення при неможливості складання його на місці,якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпеченнясвоєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов посправах про адміністративні правопорушення, допускаються адміністративнезатримання особи, особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів івилучення речей і документів ».

    У процесі розслідування повинні бути встановленіфактичні обставини справи. З'ясування даних обставинздійснюється різними способами. Основним є опитування. Для опитування таодержання пояснень можуть бути викликані будь-які особи, які маютьвідомостями, що мають значення для справи.

    Дослідження фактичних обставин може здійснюватисяі за допомогою матеріальних носіїв інформації (речовинних доказів ідокументів), одержуваних в результаті затримання, особистого огляду таогляду речей, вилучення предметів.

    1) Про адміністративне затримання складається протокол, в якомузазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я тапо батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого;час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, йогосклала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписанняпротоколу в ньому робиться запис про це.

    На прохання особи, затриманої за вчинення адміністративногоправопорушення, про місце його перебування повідомляються його родичі,адміністрація за місцем роботи або навчання. Про затримання неповнолітньогоповідомлення його батьків або осіб, які їх замінюють, обов'язково.

    Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративнеправопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами),уповноваженими на те законодавством Союзу РСР і Української РСР, а саме:органами внутрішніх справ, органами прикордонної служби Російської Федерації,старшим у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особоювоєнізованої охорони, посадовими особами військової автомобільноїінспекції, посадовими особами органів державного гірничого нагляду,органів прикордонної служби Російської Федерації, федерального органу згеології і використанню надр, федерального органу з охорони навколишньогосередовища і природних ресурсів, федерального органу з рибальства,внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації.

    Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративнеправопорушення, може тривати не більше трьох годин. У винятковихвипадках, у зв'язку з особливою потребою законодавчими актами Російської
    Федерації можуть бути встановлені інші строки адміністративного затримання.

    Особистий огляд може провадитись уповноваженими на тепосадовими особами органів внутрішніх справ, внутрішніх військ Міністерствавнутрішніх справ Російської Федерації, воєнізованої охорони, цивільноїавіації, митних установ і органів прикордонної служби Російської
    Федерації, а у випадках, прямо передбачених законодавчими актами
    Російської Федерації, також і інших уповноважених на те органів.

    2) Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особоюоднієї статі з оглядаємо і в присутності двох понятих тієї ж статі.

    Догляд речей і товарів може здійснюватися уповноваженими на тепосадовими особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони,цивільної авіації, митних установ, податкових органів, органівприкордонної служби Російської Федерації, органів лісоохорони, органіврибоохорони, органів, які здійснюють державний нагляд за дотриманнямправил полювання, органів державного нагляду за зв'язком, органів
    Державної інспекції з торгівлі, якості товарів і захисту правспоживачів, органів Федеральної служби Росії по забезпеченнюдержавної монополії на алкогольну продукцію, а у випадках, прямопередбачених законодавчими актами України, а також іінших уповноважених на те органів.

    Догляд речей і товарів, ручної поклажі, багажу, знарядь полювання ірибного лову, добутої продукції та інших предметів здійснюється, якправило, у присутності особи, у власності або володінні якого вонизнаходяться. У випадках, що не терплять зволікання, зазначені речі, предметиможуть бути піддані огляду з участю двох понятих під час відсутностівласника.

    Про особистий огляд і огляд речей та товарів складаєтьсяпротокол або робиться відповідний запис у протоколі проадміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративнезатримання.

    3) Речі і документи, що є знаряддям абобезпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання,особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів,передбачених у статтях 241 і 243 Кодексу. Вилучені речі і документизберігаються аж до розгляду справи про адміністративне правопорушення умісцях, визначених органами (посадовими особами), яким наданоправо проводити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, взалежно від результатів її розгляду, вони у встановленому порядкуконфіскуються, або повертаються власнику, або знищуються,а прибезкоштовне вилучення речей реалізуються.

    У разі вилучення речей і документів про це складається протоколабо робиться відповідний запис у протоколах про адміністративнеправопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

    Затримання транспортного засобу проводиться посадовою особоюорганів внутрішніх справ, а також посадовою особою військової автомобільноїінспекції при здійсненні водієм або іншою особою, яка керуєтранспортним засобом Збройних Сил Російської Федерації,адміністративних правопорушень.

    Затримання транспортного засобу оформляється окремимпротоколом або в протоколі про адміністративне правопорушення здійснюєтьсявідповідний запис.

    Законодавством як виняток передбачається спрощенепровадження у справах про адміністративні правопорушення. У подібнихвипадках протокол не складається. Чіткий перелік таких правопорушеньнаведено у ст. 237 КпАП РРФСР.
    Провадження у справі може бути прискореним при обов'язковій наявностівідразу трьох умов: якщо зроблено одне з правопорушень, якевважається малозначним; якщо за дане діяння на винного може бутипокладено таке стягнення, як попередження або штраф до однієї п'ятоїмінімального розміру оплати праці; якщо громадяни не заперечує що накладаєтьсяна нього стягнення.

    II. Розгляд справ про адміністративні проступки, згідно зчинному законодавству, розглядаються такими органами:

    адміністративними комісіями при районних, міських, районних у містах,селищних сільських адміністраціях;головами селищних, сільських адміністрацій;районними, міськими, районними в містах комісіями в справахнеповнолітніх;районними, міськими, районними в містах комісіями по боротьбі зпияцтвом;районними, міськими судами (суддями);органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншимиорганами (посадовими особами), уповноваженими на те законодавчимиактами.

    Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи проадміністративне правопорушення вирішує такі питання (ст. 255 КпАП
    РРФСР):чи належить до його компетенції розгляд даної справи;чи правильно складено протокол та інші матеріали справи проадміністративне правопорушення;сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце йогорозгляду;чи витребувані необхідні додаткові матеріали;про клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілого, законних представників, адвоката.

    Справа про адміністративне правопорушення розглядається замісцем його вчинення.

    Розгляд справи починається з оголошення складуколегіального органу або представлення посадової особи, що розглядаєдану справу.

    Головуючий на засіданні колегіального органу абопосадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягаєрозгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності,роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов'язки.
    Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. Назасіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуютьсядокази і вирішуються клопотання. У разі участі в розглядісправи прокурора заслуховується його висновок.

    Орган (посадова особа) при розгляді справи проадміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було скоєноадміністративне правопорушення, винна дана особа в його скоєнні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи єобставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяномайновий збиток, чи є підстави для передачі матеріалів проадміністративне правопорушення на розгляд товариського суду,комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі,організації та їх структурних підрозділах, громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що маютьзначення для правильного вирішення справи.

    Стадія розгляду справи - головна в провадженні у справах проадміністративні правопорушення. Тут приймається акт, в якомукомпетентний орган офіційно визнає наявність порушення, визначає мірувпливу, наявність вини.

    Процесуальним підставою для розгляду справи звичайноє складений компетентним посадовою особою протокол і належнимчином оформлений протокол про порушення.

    Тому, при розгляді справи про адміністративнеправопорушення колегіальним органом ведеться протокол, в якомузазначаються:

    1) дата і місце засідання;

    2) найменування і склад органу, який розглядає справу;

    3) зміст справи, що розглядається;

    4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;

    5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання ірезультати їх розгляду;

    6) документи і речові докази, досліджені прирозгляді справи;

    7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'ясненняпорядку та строків її оскарження.

    Протокол засідання колегіального органу підписуєтьсяголовуючим на засіданні та секретарем.

    У процесі розгляду справи важливе значення мають аналіз і оцінкафактичної ситуації (діяння), вибір і аналіз правової норми та прийняттяпостанови.

    Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган
    (посадова особа) виносить постанову по справі. Постановавиконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатіву справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

    Постанова повинна містити: найменування органу (посадовоїособи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, вщодо якої розглядається справа; виклад обставин,встановлених при розгляді справи; вказівка на нормативний акт,який передбачає відповідальність за дане адміністративнеправопорушення; прийняте по справі рішення.

    Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративнеправопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1 -
    4 статті 194 КпАП РРФСР, одночасно вирішується питання про відшкодування винниммайнової шкоди, то в постанові у справі вказується розмірзбитку, що підлягає стягненню, термін і порядок його відшкодування.

    У постанові у справі має бути вирішено питання про вилучені речі ідокументах.

    Постанова колегіального органу приймається простою більшістюголосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

    Постанова у справі про адміністративне правопорушенняпідписується посадовою особою, що розглядає справу, а постановаколегіального органу - головуючим і секретарем.

    У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, прозахід стягнення робиться відповідний запис на протоколі проадміністративне правопорушення або постанова оформляється іншимустановленим способом.

    Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган
    (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

    1) про накладення адміністративного стягнення;

    2) про припинення справи виробництвом.

    Постанова про припинення справи виробництвом виноситься приоголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розглядтовариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної напідприємстві, в установі, організації та їх структурних підрозділах,громадської організації чи трудового колективу або прокурору, органупопереднього слідства або дізнання, а також за наявності обставин,передбачених статтею 227 КпАП РРФСР.

    Постанова оголошується негайно після закінчення розглядусправи.

    Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилаєтьсяособі, щодо якої її винесено, а також потерпілому на йогопрохання.

    Перегляд постанов по справах про адміністративні порушеннярегулюється главою 22 КпАП РРФСР ».

    Можливість подібного перегляду справи є гарантією законності таобгрунтованості застосування адміністративних стягнень.
    Перегляд - це новий розгляд справи суб'єктом, наділеним правомскасувати, змінити чи залишити раніше прийняте рішення без змін.
    Стадія перегляду є факультативною, необов'язковою.

    Підставами для перегляду можуть бути:скарга особи, щодо якого винесено постанову;скарга потерпілого;протест прокурора;розсуд вищого органу;розсуд органу, що прийняв постанову.

    Скарга і протест на постанову по справі про адміністративнеправопорушення розглядаються правомочними на те органами (посадовимиособами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше невстановлено законодавством СРСР.

    Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту напостанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряєзаконність і обгрунтованість винесеної постанови.

    Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протестуна постанову по справі про адміністративне правопорушення приймає однез таких рішень:

    1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест беззадоволення;

    2) скасовує постанову і направляє справу на новий розгляд;

    3) скасовує постанову і закриває справу;

    4) змінює міру стягнення в межах, передбачених нормативнимактом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак,щоб стягнення не було посилено.

    Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом
    (посадовою особою), неправомочним вирішувати дану справу, то такепостанова скасовується і справа направляється на розгляд компетентногооргану (посадової особи).

    Копія рішення за скаргою або протесту на постанову по справі проадміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, ущодо якої її винесено, потерпілому - на його прохання. Прорезультати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

    Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративнеправопорушення може бути опротестовано прокурором.

    Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган
    (посадовій особі) стосовно органу (посадової особи), яка прийняларішення за скаргою.

    Виконання постанов - завершальна стадія виробництва. Її сутністьполягає в практичній реалізації адміністративного стягнення,призначеного порушнику. У процесі виконання постанови, обличчявчинила адміністративний проступок, зазнає відповідніпозбавлення та обмеження особистого, морального або матеріального характеру.

    Відповідно до статті 278 КпАП РРФСР, постановапідлягає виконанню з моменту її винесення. Постанови єадміністративними актами і набирають чинності негайно.

    Постанови про накладення адміністративних стягненьвиконуються уповноваженими на це органами в порядку,встановленому законодавством РФ.

    Постанова про адміністративний арешт виконуєтьсяорганами внутрішніх справ у порядку, встановленому законодавством.

    У разі винесення кількох постанов про накладенняадміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постановаприводиться у виконання самостійно.

    За наявності обставин, внаслідок яких негайне виконанняпостанови про накладення адміністративного стягнення у виглядіадміністративного арешту, виправних робіт або штрафу (за виняткомстягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення)неможливо, орган (посадова особа), який виніс постанову, можевідстрочити виконання постанови на строк до одного місяця.

    Орган (посадова особа), який виніс постанову про накладенняадміністративного стягнення, припиняє виконання постанови у випадках:

    1) видання акта амністії, якщо він усуває застосуванняадміністративного стягнення;

    2) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

    3) смерті особи, щодо якої винесено постанову.

    Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративногостягнення, якщо воно не було звернено до виконання протягом трьох місяців здня винесення. У разі призупинення виконання постанови вВідповідно до статті 270 цього Кодексу протягом давностного термінупризупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочкивиконання постанови відповідно до статті 280 КпАП РРФСР, протягомдавностного терміну зупиняється до закінчення строку відстрочки.

    Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладенняадміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою),який виніс постанову.

    Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови пронакладення адміністративного стягнення покладається на орган (посадоваособа), який виніс постанову.

    Постанова про накладення адміністративного стягнення у виглядіпопередження виконується органом (посадовою особою),який виніс постанову, шляхом оголошення постанови після закінченнярозгляду справи.

    У разі винесення постанови про накладення адміністративногостягнення у вигляді попередження за відсутності порушника йому вручається копіяпостанови в порядку, передбаченому статтею 263 КпАП РРФСР.

    Штраф має бути сплачений порушником не пізніше п'ятнадцяти днівз дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разіоскарження або опротестування такої постанови - не пізніше п'ятнадцятиднів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту беззадоволення.

    При відсутності самостійного заробітку в осіб віком відшістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили дрібне хуліганство абопорушення правил дорожнього руху, штраф стягується з батьків абоосіб, які їх замінюють.

    Штраф, накладений за вчинення адміністративногоправопорушення, вноситься порушником до установи Ощадного банку
    СРСР, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення,якщо інше не передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

    У разі несплати штрафу порушником у строк, постанова пронакладення штрафу надсилається для утримання суми штрафу в примусовомупорядку з його заробітної плати або іншого заробітку, пенсії чи стипендії вВідповідно до правил, встановлених Цивільним процесуальнимкодексом Української РСР.

    Якщо особа, піддана штрафу, не працює або стягнення штрафу ззаробітної плати або іншого заробітку, пенсії або стипендії порушниканеможливо з інших причин, стягнення штрафу провадиться на підставіпостанови органу (посадової особи) про накладення штрафу судовимвиконавцем шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, атакож на його частку у спільній власності.

    Стягнення штрафу не може бути звернено на майно, на яке ввідповідно до законодавства Української РСР не може бути звернено стягнення завиконавчими документами.

    При стягненні штрафу відповідно до статті 237 цього Кодексуна місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видаєтьсяквитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансовоїзвітності.

    У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративногоправопорушення провадження у справі, а потім виконання постановиздійснюються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

    Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафупроведено повністю, з відміткою про виконання повертається органу
    (посадовій особі), який виніс постанову.

    Після реального виконання або у випадку, якщо неможливовиконати постанову (неспроможність особи, відсутність речей,що підлягають конфіскації, закінчення строку давності тощо), виконання повиннобути припинено, справу повернуто органу, який виніс постанову. Закінченнявиконання означає і закінчення провадження у справі. Адміністративна справаздається в архів.

    Джерела та література:

    Кодекс Української РСР «Про адміністративні правопорушення»;
    Бахрах Д.Н. «Адміністративне право», М., 1997р.;


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !