ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності
         

     

    Адміністративне право

    таврійський інститут

    ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

    Контрольна робота N1

    ПО Прокурорський нагляд

    ТЕМА: Прокурорський нагляд Як самостійно

    ГАЛУЗЬ ДЕРЖАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    Сімферополь - 1998 р.

    ТЕМА: Прокурорський нагляд Як самостійно

    ГАЛУЗЬ ДЕРЖАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    ПЛАН

    ВСТУП

    1.Загальні ПОЛОЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

    1.1 Прокуратура в світі Конституції - Основного Закону

    України
    1.2 Правові основи діяльності прокуратури
    1.3 Основні функції прокуратури
    1.4 Принципи організації та діяльності прокуратури
    1.5 Розгляд заяв і скарг органами прокуратури

    2.ПРОКУРОРСКІЙ НАГЛЯД

    2.1 Предмет загального нагляду
    2.2 Повноваження прокурора при здійсненні своїх функцій
    2.3 Протести, приписи, подання і постанови прокурора

    3.КОНЦЕПЦІЯ Прокурорський нагляд НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

    ВИСНОВОК

    Список використаних джерел

    В В Е Д Е Н Н Я

    Закон України "Про прокуратуру" прийнятий 5 листопада 1991 Верховним
    Радою України. Його прийняття стало вираз збільшеного значеннязаконності в умовах глибокої правової реформи, яка відбувається у новомусуверенній державі та ролі прокурорського нагляду в її забезпеченні.

    Прокуратура є невід'ємною частиною державного механізму, наділена певним обсягом влади для здійснення вищого нагляду завиконанням законів у державі.

    Засоби здійснення нагляду єдині для прокурорів усіх рівнів ізастосовуються в межах компетенції кожного прокурора. При встановленніпорушень закону прокурори в межах своєї компетенції має правоопротестовувати акти міністерств, державних комітетів івідомств, виконавчих і розпорядчих органів і місцевих Раднародних депутатів, підприємств, установ, об'єднань громадян, атакож рішення і дії посадових осіб; вносити подання абопротести на рішення місцевих Рад народних депутатів залежно відхарактеру порушень; порушувати в установленому законом порядкукримінальні справи, дисциплінарні провадження про адміністративніправопорушення, передавати матеріали на розгляд об'єднаньгромадян; давати приписи щодо усунення очевидних порушеньзакону; вносити подання державним органам, об'єднань громадян тапосадовим особам про усунення порушень закону; вносити поданнядержавним органам, об'єднань громадян та посадових осіб проусунення порушень закону та умов, що їм сприяють; звертатися досуду або арбітражного суду із заявою про захист прав і законних інтересівгромадян, держави, підприємств та інших юридичних осіб; вноситикасаційні і окремі подання на вироки, рішення, ухвали і постанови суддів в межах їх компетенції; витребувати в межахсвоєї компетенції з суду будь-яку справу або категорію справ, за якимивироки, рішення, ухвали і постанови увійшли в законну силу. Принаявності підстав до перегляду справ у порядку судового нагляду, прокурорприносить протест на вирок, рішення, визначення або постановасуду. Зазначені акти є обов'язковими для розгляду органами та посадовимиособами, яким вони адресовані.

    Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, якуочолює Генеральний прокурор України з підпорядкуванням нижчихпрокурорів вищестоящим.

    Запропонована нижче тема дуже актуальна і цікава тим, що цілі,завдання і функції прокуратури України докорінно змінилися в зв'язку з прийняттям
    Конституції України 28 червня 1996 р., переходом українського суспільства відсоціалістичного до капіталістичного шляху розвитку та побудовісправжньої демократичної правової держави.

    1. Призначення і функції органів прокуратури 1.1

    Прокуратура України становить єдину систему, на якупокладаються:

    1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2)представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами,що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудовеслідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судовихрішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусовогохарактеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

    Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України,який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України ізвільняється з посади Президентом України. Верховна Рада Україниможе висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком йоговідставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України
    - П'ять років.

    Організація і порядок діяльності органів прокуратуривизначається законом (ст.ст.121-123 Конституції України).

    1.2 Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів
    Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державнимикомітетами, відомствами, іншими органами державного ігосподарського управління та контролю, Урядом Автономної Республіки
    Крим, місцевими Радами народних депутатів, їх виконавчими ірозпорядчими органами, військовими частинами, політичними партіями,громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами,установами і організаціями, незалежно від форм власності,підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянамиздійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йомупрокурорами.

    Повноваження прокурорів, організація, почала і порядокдіяльності прокуратури визначається Конституцією України, Законом України
    "Про прокуратуру", іншими законодавчими актами.

    Діяльність органів прокуратури спрямована на всебічнеутвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїмзавданням захист від неправомірних посягань:

    1) закріплених Конституцією України незалежності республіки,суспільного і державного ладу, політичної та економічноїсистем, прав національних груп і територіальних утворень;

    2) гарантованих Конституцією, іншими законами України таміжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних,особистих прав і свобод людини і громадянина;

    3) основ демократичного устрою державної влади,правового статусу місцевих Рад народних депутатів, органівтериторіального громадського самоврядування (ст.ст.3, 4 Закону України "Пропрокуратурі ").

    1.3 Основними функціями прокуратури є:

    1) нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами,установами, організаціями, посадовими особами та громадянами;

    2) нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу ззлочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містятьознаки злочину;

    3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину;

    4) підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді всудах кримінальних, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушенняі господарських спорів в арбітражних судах;

    5) нагляд за виконанням законів у місцях утримання затриманих, попереднього ув'язнення, при виконанні покарань та застосуванніінших заходів примусового характеру, що призначаються судом;

    6) нагляд за додержанням законів органів військового управління,військовими об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами, підрозділами,військовими установами і військовими навчальними закладами та посадовимиособами Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управліннядержавної охорони, Служби безпеки України та інших військовихформувань, дислокованих на території України.

    Прокуратура бере участь у розробці органамидержавної влади заходів запобігання злочинам та іншимправопорушень, у роботі з удосконалення та роз'ясненнязаконодавства.

    На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України (ст.5 Закону України "Про прокуратуру ").

    1.4 Органи прокуратури України:

    1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює
    Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокуроріввищестоящим;

    2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання
    Конституції України та чинних на території республіки законів,незалежно від яких би то не було органів державної влади,посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

    3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадянна засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чисоціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії,політичних переконань, службового чи майнового стану іінших ознак;

    4) застосовують заходів до усунення порушень закону, від кого б вони невиходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленомузаконом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

    5) діють гласно, інформують державні органи влади,громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

    Працівники прокуратури не можуть належати до яких би то не булополітичних партій або рухів (ст.6 Закону України "Про прокуратуру ").

    Для ефективного та своєчасного виконання своїх функційзаконом закріплено, що вимоги прокурора, які відповідають чинномузаконодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств,установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуютьсяневідкладно або в передбачений законом або певніпрокурором строки.

    Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні дляздійснення прокурорського нагляду або розслідування видаються завимогу прокурора або слідчого безкоштовно.

    Невиконання без поважних причин законних вимог прокуроратягне передбачену законом відповідальність.

    Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтися за викликом прокурораі давати пояснення щодо обставин, з'ясовуємо прокурорською перевіркою.
    У разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин запостановою прокурора можуть бути доставлені примусово органамиміліції (ст.8 Закону України "Про прокуратуру ").

    Для забезпечення законності в усіх ешелонах і гілках влади
    Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участьу засіданнях Верховної Ради України, її президії, постійнихкомісій та інших органів Верховної Ради України, Конституційного Суду
    України, Кабінету Міністрів України, його Президії, колегійміністерств, комітетів і відомств.

    Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки
    Крим, їх заступники має право брати участь у засіданнях Верховного
    Ради Республіки Крим, його Президії, постійних комісій та іншихорганів Верховної Ради, Уряду Автономної Республіки Крим,його Президії, колегій міністерств, комітетів і відомств Автономної
    Республіки Крим, а також місцевих Рад народних депутатів, їхвиконавчих комітетів, комісій, інших органів управління.

    Прокурори областей, міст Києва та Севастополя, районні,міжрайонні, міські, транспортні та інші прирівняні до нихпрокурори, заступники і помічники прокурорів мають право брати участьу засіданнях Рад народних депутатів відповідного рівня, їхнівиконавчих комітетів, інших місцевих органів управління.

    Прокурори не можуть входити до складу комісій, комітетів та іншихколегіальних органів, утворюваних Радами народних депутатів або їхвиконавчими органами (ст.9 Закону України "Про прокуратуру ").

    У разі невідповідності Указу Президента України законами України
    Генеральний прокурор України у передбаченому законом порядку звертається зподанням до Конституційного Суду України.

    Генеральний прокурор України може звернутися до Верховної Ради
    України з поданням про невідповідність законам України Указу чипостанови Президії Верховної Ради України.

    Рішенням Прем'єр-Міністра України, постанови і розпорядження
    Кабінетові Міністрів України, правові акти, прийняті Верховною Радою
    Автономної Республіки Крим, її президією та іншими органами Верховної
    Ради Автономної Республіки Крим, правові акти Уряду та іншихорганів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечатьз чинним законодавством, можуть бути опротестовані Генеральнимпрокурором України. Протест вноситься до того органу, який видав незаконнийакт, а в разі відхилення протесту прокурор звертається з поданнямдо Президента України або до Конституційного Суду України. Генеральнийпрокурор України може вносити на подання до Верховної Ради Україниз питань, що потребують тлумачення закону (ст.10 Закону України "Пропрокуратурі ").

    При здійсненні своїх повноважень прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян і юридичних осіб, крім скарг,розгляд яких віднесено до компетенції суду.

    Прокурор здійснює нагляд за дотриманням вимогзаконодавства щодо порядку розгляду всіма органами,підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурорпроводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бутиоскаржено вищестоящому прокурору, а у передбачених законом випадках - усуд.

    Після прийняття рішення по скарзі Генеральним прокурором Українивиробництво за такими скаргами в органах прокуратури припиняється (ст.12
    Закону України "Про прокуратуру ").

    2. Прокурорський нагляд

    2.1 Предметом загального нагляду є:

    1) відповідність актів, що видаються всіма органами, підприємствами,установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції
    України та чинним законам;

    2) дотримання законів про недоторканість особи,соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян,захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядокзахисту цих прав;

    3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональнихвідносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічноїдіяльності.

    Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншимповідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, аза наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

    Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю іне втручається в господарську діяльність, якщо така діяльність несуперечить чинному законодавству (ст.19 Закону України "Пропрокуратурі ").

    2.2 При здійсненні загального нагляду прокурор має право:

    1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займанупосаду, входити до приміщень державних органів, органів місцевого ірегіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установі організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості таприналежності, у військові частини, установи без особливих перепусток, детакі введені; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних дляпроведення перевірки, в тому числі на письмову вимогу, що міститькомерційну або банківську таємницю або конфіденційну інформацію.

    Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевіркизазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числіпро операції та рахунки юридичних осіб та інших організацій, для вирішенняпитань, пов'язаних з перевіркою;

    2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції,накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про станзаконності і заходи її обеспечиванием;

    3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведенняперевірок, ревізій діяльності підлеглих і підконтрольних підприємств,установ, організацій та інших структур незалежно від формвласності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок,відомчих та позавідомчих експертиз;

    4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних абописьмових пояснень щодо порушень закону.

    При виявленні порушень закону прокурор або його заступник умежах своєї компетенції мають право:

    1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету
    Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністрств,державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчихорганів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ,організацій, громадських об'єднань, а також рішення і діїпосадових осіб;

    2) вносити подання або протест на рішення місцевих Раднародних депутатів залежно від характеру порушень;

    3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу,дисциплінарне провадження або провадження про адміністративнеправопорушення, передавати передавати матеріали на розглядгромадських організацій;

    4) давати припис про усунення очевидних порушень закону;

    5) вносити подання до державних органів, громадськихорганізацій і посадовим особам про усунення порушень закону та, що їм сприяють;

    6) звертатися до суду або арбітражного суду з заявами про захистправ і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств іінших юридичних осіб (ст.20 Закону України "Про прокуратуру ").

    2.3 Протести, приписи, подання і постанови прокурора

    Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, йогозаступником до органу, що видав його, або у вищий орган. У такому жпорядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадовоїособи.

    У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведенняйого у відповідність з законом, а також припинення незаконної діїпосадової особи, поновлення порушеного права.

    Протест прокурора зупиняє дію опротестованого актаі підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом абопосадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Прорезультати розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

    У разі відхилення протесту або ухилення від його розглядупрокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
    Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моментуотримання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченогозаконом строку для його розгляду. Подача такої заявизупиняє дію правового акта.

    Припис про усунення порушень закону вноситьсяпрокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустилипорушення, або вищестоящому в порядку підпорядкованості органу чи посадовійособі, які правомочні усунути порушення.

    Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення законуносить очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересамдержави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщоне буде негайно усунуто. Припис підлягає негайномувиконанню, про що повідомляється прокурору.

    Орган чи посадова особа можуть оскаржити приписвищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягомдесяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є завершеним.
    Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цихпорушень і що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступникомв державний орган, громадську організацію або посадовій особі,які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягаєневідкладному розгляду. Не пізніше ніж у місячний термін повиннібути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин іщо їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

    Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє продень засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у йогорозгляді.

    У разі порушення закону посадовою особою або громадяниномпрокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону,вносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження,виробництві, про адміністративне правопорушення або про порушеннякримінальної справи, відносно цих осіб.

    Постанова про порушення дисциплінарного провадження абопровадження про адміністративне правопорушення підлягає розглядуповноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденнийтермін після його надходження, якщо інше не встановлено законом (ст.ст.21-
    24 Закону України "Про прокуратуру ").

    3.Концепція прокурорського нагляду на сучасному етапі

    В даний час в Україні повним ходом реалізуються ідеї Декларації продержавний суверенітет, вже другий рік діє нова Конституція
    України, прийнята 26 червня 1996 Верховною Радою України, йде інтенсивнаробота з розробки Концепції судово-правової реформи. Все це спрямованона те, щоб між владою і людиною знаходилося ПРАВО. Реалізація цієїідеї має здійснюватися через прийняття демократичних законів. Важливимаспектом цього процесу є питання про визначення місця і роліпрокуратури в системі органів державної влади.

    Вирішення цієї важливої проблеми, в першу чергу, повинно грунтуватися наоб'єктивної оцінки умов життєдіяльності і розвитку суспільства,потреб формування демократичної правової соціальноїдержави, її історичних, правових і культурних традиціях. Безналежного обліку цих умов та потреб місце і роль прокуратури всуспільстві можуть бути перекручені на шкоду соціальному розвитку, що призведедо ослаблення ролі прокуратури з виконання її соціального призначення --здійснювати вищий нагляд за демократичною законністю в державі.

    У процесі побудови демократичної правової держави підлягаютьреформування державних інституцій і переосмислення - застаріліуявлення про забезпечення законності та зміцнення правопорядку. При цьомупотрібно використовувати історичний досвід організації та діяльності прокуратуриу поєднанні з новими умовами розвитку суспільних відносин.

    Нинішній правовий статус прокуратури, її завдання та функції визначені
    Законом України "Про прокуратуру". У його основі лежать принциповіположення Декларації про державний суверенітет України. Слідособливо підкреслити, що в Декларації поряд з поділомдержавної влади на законодавчу, виконавчу і судовувідводиться самостійне місце Вищий нагляд за точним і однаково
    Виконання Закону, який покладається на Генерального прокурора. Закон
    України "Про прокуратуру" наблизив її діяльність до демократичнихпринципам права, до всемірному зміцненню верховенства закону, до захисту праві свобод людини і громадянина. Передбачений судовий контроль задеякими рішеннями прокурора, що приймаються в порядку загального нагляду.
    Санкція прокурора на арешт громадянина може бути оскаржена в суді.

    У розділі VII Конституції України "ПРОКУРАТУРА" міститься всього тристатті 121 -123, присвячені цьому найважливішому державному органу.
    Перші дві статті носять суто декларативний характер, які зводятьфункції прокуратури до:

    1) підтримання державного обвинувачення в суді;

    2) представництво інтересів громадянина або держави в суді увипадках, визначених законом;

    3) нагляд за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно -розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

    4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень укримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру,пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

    Стаття 123 визначає, що організація і порядок діяльності органівпрокуратури України визначається Законом.

    Згідно з Конституцією України існуючий порядок арешту, утриманняпід вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, атакож проведення огляду та обшуку житла чи іншого володіння особизберігається на 5 років після набуття чинності Конституції, а далі ціфункції передаються судам.

    З вищесказаного випливає, що чітко ще законодавець не визначивхарактер взаємовідносин прокуратури з законодавчої, виконавчої тасудовою владою.

    В Україні існує безліч думок з визначень статусупрокуратури, які можна згрупувати в чотири концепції.

    Перша: прокуратура перебуває в системі законодавчої влади і від їїімені здійснює нагляд за виконанням законів на всіх рівнях.

    Друга: прокуратура включається в систему органів судової влади якорган кримінального переслідування.

    Третя: прокуратура обмежується тільки функцією виконавчоївлади в структурі Міністерства юстиції.

    Четверта: концепція про два прокуратурах. Її автор, професор Київськогоуніверситету Михеєнко М.М., пропонує створити дві підсистеми прокуратур.
    Общенадзорную - при парламенті, яка буде виконувати контрольну функціюзаконодавчої влади, і судову прокуратуру, очолювану Міністромюстиції. Ця прокуратура буде починати кримінальне переслідування,підтримувати обвинувачення в суді, здійснювати нагляд за дотриманням законіворганами дізнання і попереднього слідства, а також органами,виконують вироки та інші рішення судів.

    Але, як бачиться ця проблема мене, не варто сліпо копіюватизакордонні державні системи, у тому числі і прокурорську. У нас єсвої багаті історичні, правові та культурні традиції, до якихнеобхідно шанобливо і з розумінням ставиться.

    Зрештою реформуючи органи прокуратури необхідно створитибаланс влади в державному механізмі на основі стримувань іпротиваг і контролю, що і припускає наявність прокуратури --державного органу, здатного швидко і реально сприяти всімгілкам влади.

    Прокуратура повинна сприяти виконанню не тільки законів, а йсудових рішень, а як державний інститут вищого нагляду зазаконністю, також виконувати координуючі функції в системіправоохоронних органів. З цього зробити висновок: в організаційному планіпрокуратура повинна залишатися самостійним інститутом,спеціалізованої службою законності.

    В даний час великий інтерес, в тому числі і у зарубіжних юристів,викликає так званий загальний нагляд, який здійснює прокуратура.
    Потрібно сказати, що здивування в західний юристів викликає не правопрокурора здійснювати нагляд за виконанням законів, а сама назва цієїгалузі нагляду, так як воно нерідко перекладається й ототожнюється з
    "Тотальним наглядом", "тотальним спостереженням". Общенадзорную роботувиконують прокурори і на Заході, але вона складає зміст позасудовоїфункції.

    Про тотальності нашого сьогоднішнього загального нагляду говорити недоводиться. У статті 19 Закону "Про прокуратуру" чітко визначено, щоперевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями пропорушеннях законності, а за наявності приводів - також з власноїініціативи прокурора.

    Супротивники загального нагляду виступають за його ліквідацію за різнимимотивів. Одні вважають, що загальний нагляд є неефективним і тому впрактичному плані не потрібен. Інші бачать в ньому небезпеку длясамостійних органів влади і приписують прокуратурі повноваження,що ставлять її над самостійними гілками влади.

    Прокурорський нагляд у правовій державі має стати важливою ланкою вбагатоканальній системі забезпечення законності, зміцнення правопорядку іреального здійснення конституційних гарантій.

    Немає також серйозних підстав вважати, що загальний нагляд прокуратурипоставить її над органами влади. Навпаки, прокуратура у зв'язку з нерідкимизверненнями до неї Президента України, Верховної Ради України та іншихорганів перевіряє факти порушення законності, усунення якихнабуває загальнодержавне значення.

    Прокуратура при вирішенні общенадзорних питань зобов'язана лише вимагатиголовного - усунення порушень закону. Рішення ж по суті попротестів, подань, інших актів прокурорського реагуванняприймає не прокурор, а посадова особа органу виконавчої влади,підприємства, організації та установи або суду. Це свідчить про те,що загальний нагляд прокуратури не суперечить основним принципамдемократичної правової держави.

    Однак, це не означає, що общенадзорная діяльність прокуратуриповністю відповідає вимогам сьогодення і ніякому реформуванняне підлягає. Перебудова общенадзорной роботи передбачає вирішення низкипитань.

    Необхідно чуйно визначити межі нагляду по колу піднагляднихоб'єктів та з правових сфер. Це може бути нагляд законністю правовихактів органів державної виконавчої влади, у тому числіконтролюючих органів, представницьких органів та органів самоврядування,а також за виконанням законів про права та вільних громадян.

    У той же час у зв'язку з демократичними перетвореннями в нашійсуспільстві самостійного підлягає обговоренню питання про те, чи повиннігромадяни бути об'єктом загального нагляду прокуратури?

    Прокуратура повинна стати високоефективним державним,професійним, доступним органом по захисту громадян від свавілля, першза все, чиновників. І для цього у прокуратури є всі підстави іповноваження.

    Розглядаючи шляхи подальшого вдосконалення діяльностіпрокуратури, не можна допустити, щоб суб'єктивні уявлення, відірванівід реальної діяльності, лобістські можливості деяких політичнихгруп, звели складну й багатогранну діяльність прокуратури тільки докримінального переслідування. Бо в такому випадку буде зведена до нуля найважливішаконституційна функція, яка виправдана життям, функція вищого наглядуза виконанням законів.

    З А К Л Ю Ч Е Н Н Я

    Прийняття нового законодавчого акту України "Про прокуратуру"було викликано необхідністю розвитку і конкретизації її завдання в умовахзміни суспільно-політичної формації українського суспільства,повноваження прокурорів щодо їх здійснення, повніше формулює принципиорганізації та діяльності прокуратури.

    Конституція України визначає прокурорський нагляд яквищий, здійснюваний від імені держави, його верховної влади. Вищийнагляд забезпечує пріоритет загальнодержавних інтересів над місцевими тавідомчими.

    Норми Закону про прокуратуру виражають політичний ісоціальноправовой сенс її діяльності, основним змістом якоїє неухильне проведення в життя принципів щодо забезпечення законностіта правопорядку. У них укладені високі державні вимоги,що пред'являються до прокуратури в сучасних умовах, її відповідальністьперед державою і народом України за належне здійсненнявищого нагляду за точним і однаковим виконанням законів іправильну постановку боротьби зі злочинністю.

    Відповідно до Конституції України деякі функціїпрокуратури передано судам. Так відповідно до ст.ст. 29, 30 Конституції Україниніхто не може бути заарештований або утримуються під вартою інакше як завмотивованим рішенням суду, а також не допускається проникнення дожитла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакшеяк за вмотивованим рішенням суду. Раніше для здійснення зазначених заходівнеобхідна була санкція прокурора.

    На мою думку, зазначені зміни в системі правосуддясвоєчасні й необхідні, тому що забезпечують захист прав і свободгромадян. Позбавляють прокуратуру невластивою їй функції - взяття підварту і арешт громадян, залишаючи за нею тільки прокурорський нагляд заточним виконанням законів.

    Вважаю, що для побудови справді демократичної державинеобхідно вивести з органів прокуратури, МВС, СБУ України слідчіпідрозділу в самостійний орган Міністерства юстиції. Забезпечивши тимсамим їм неупередженість, звільнене від будь-яких відомчихінтересів, незалежність і самостійність у проведенні попередньогослідства.

    И С П О Л Ь З О В А Н Н А Л І Т Е Р А Т У Р А

    1.Констітуція (Основний Закон) України. -прийнята Верховною Радою
    України 28 червня 1996 р.

    2.Басков В.І. Прокурорський нагляд за виконанням законів прирозгляді кримінальних справ у судах. М.: Ю.Л., 1986 р., С.287.

    3.О прокуратурі: Закон України від 5 листопада 1991 р.

    4.Юридична енциклопедичний словник .- М.: Луч, - 1984.

    5.Юрідічній словнік.-К.: УРЕ.-1983.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !