ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Метод бокового каротажу
         

     

    Геологія

    Зміст
    ВСТУП 3
    1.Основи методу 4
    1.1 Семіелектродний зонд 4
    1.2 Псевдобоковой каротаж 7
    1.3 Трехелетродний зонд 7
    1.4 БК-8 9
    1.5 Подвійний бічній каротаж 9
    1.6 Прилад БК зі сферичної фокусуванням 9
    1.7 Мікробоковой каротаж 10
    1.8 Псевдогеометріческіе фактори 10
    2. Принципова схема апаратури бокового каротажу 11
    3. Основи інтерпретації 13
    3.1 Семіелектродний бічній каротаж. 14
    3.2 трьохелектродної бічній каротаж. 18
    3.3 Вибір зонда. 19
    3.4 Визначення питомого опору. 20
    ВИСНОВОК 22
    Список літератури 23

    ВСТУП

    Основним етапом розвідки родовищ корисних більшостікопалин є буріння свердловини. Операція буріння невід'ємно пов'язаназ вивченням геологічного розрізу свердловини. Одним зі способів такоговивчення є відбір керна. Але оскільки ця процедура вимагає як великихматеріальних так і тимчасових витрат, застосовують її більш дешевий аналог --каротаж. Каротаж полягає у вимірюванні вздовж стовбура свердловини за допомогоюспеціальної установки або іншим способом будь-якої фізичної абохімічної величини. Дані каротажу менш достовірні, ніж відбір керна, але,тим не менш, цей спосіб вивчення свердловини має широке застосування.
    Важливе місце серед геофізичних методів дослідження свердловин займаєкаротаж опорів. Цей набір методів займає важливе місце вдослідженні та розробці нафтових родовищ, через можливістьвизначення ним нефтенасищеності пласта.

    Одним з видів каротажу опорів є бічній каротаж, цейметод з'явився порівняно недавно має широке застосування внаслідокйого характерних особливостей. У цій роботі будуть розглянутізагальні знання з бічного каротажу, а також принципи дії апаратурита основи інтерпретації, отриманих за допомогою методу даних.

    1.Основи методу

    Методом бокового каротажу досліджується здається питомийопір пластів. Цей метод входить до групи модифікаційелектричного каротажу, в яких використовуються зонди з керованимелектричним полем. Бічний каротаж так само називають каротажу з зондами зфокусуванням струму.

    Бічний каротаж проводять многоелектроднимі (сім, дев'ять електродів)і трьох електродними зондами. Застосовують многоелектродние зонди з електродаминевеликого розміру (точковими) і з кільцевими електродами, встановленимина ізольованій трубі.

    Відрізняється від каротажу звичайними трьохелектродної зондами тим, щокрім головного (центрального) живильного електрода А0, там використовуютьдодаткові (екранують) електроди, через які пропускають струм тієїж полярності, що і через що живить електрод А0. Сила струму через електродиавтоматично регулюється так, щоб струм, що виходить з електрода А0, вдеяких межах поширювався в напрямку, перпендикулярно осісвердловини (при вертикальних свердловинах-горизонтально), захоплюючи шарпевної товщини.

    Завдяки застосуванню екранують електродів з регульованою силоюструму через них зменшується вплив на результати вимірів буровогорозчину, що заповнює отвір, і вміщуючих порід і здаєтьсяопір виходить близьким до питомій.

    1.1 Семіелектродний зонд

    Є один центральний електрод А0 і три пари електродів,розташованих симетрично щодо нього: M1 і M2, N1, і N2, A1 і A2;симетричні електроди з'єднані між собою. Електрод А0 - основнийелектрод, А1 і А2 - екранують.

    Сили струму через електрод А0 зберігають постійної; сили струму черезекранують електроди підтримують такий, щоб різниця потенціалів міжелектродами M1 (M2) і N1 (N2), була рівна нулю. Вимірюють різницяпотенціалів (U між вимірювальними електродами зонда і віддаленимелектродом N.

    В результаті вимірювань отримують здається питомий опір (к,воно визначається за формулою:

    (к = К (UКС/I0, де I0 сила струму через основний електрод А0; K-коефіцієнт зонда; вінбереться таким, що б в однорідному середовищі здається питомий опірвиходило рівним питомій.

    Визначимо коефіцієнт зонда. Якщо вважати, що електроди точкові, тояк легко бачити, в однорідному середовищі з питомою опором (ппотенціали точок M1 і N1, будуть відповідно

    де Iе - сила струму через кожен екранний електрод A1 і A2.

    Так як сила струму Iе встановлюється такою, що UM1 = UN1, тонаписані для UM1 і UN1 виразу можна прирівняти; звідси післяперетворення

    Позначаючи множник при I0 через C і враховуючи, що потенціалвіддаленої точки (електрода N) дорівнює нулю, отримаємо

    Звідси отримаємо

    Коефіцієнт зонда буде визначатися наступним чином:

    Результат вимірювань зондом бокового каротажу відносять до точки A0; задовжину L зонда приймають відстань між точками O1 і O2 (серединамиінтервалів M1N1 і M2N2). Характеристиками для зонда є такожвідстань Lоб = A1A2, зване загальним розміром зонда, і параметрфокусування зонда q = (Lоб-L)/L.

    Так як виконується умова, що напруга між вимірювальнимиелектродами M1 і N1 (а також між M2 і N2) дорівнює нулю, то сила струму наділянці свердловини M1N і M2N2 також дорівнює нулю. Виходить, що ніби-тосвердловина і прилеглі до неї ділянки пласта над електродом A0 і під нимбули заміщені ізолятором (рис 1). Струм, що виходить з електрода A0,поширюється на значну відстань в радіальному напрямку (відсвердловини) шаром, перпендикулярних до осі свердловини (горизонтально).
    Вимірюваної напруги (UКС являє собою падіння потенціалу зазазначеному шару від свердловини до віддаленої точки. Природно, що на цепадіння потенціалу свердловина і вміщують породи мають невеликий вплив.
    Це дозволяє у багатьох випадках отримати здається питомий опір,значно ближче до питомою опору, ніж при звичайнихзондах; зокрема, забезпечується краща оцінка питомого опорутонких пластів.

    Перевага зонда бокового каротажу перед звичайними зондами особливонаочно ілюструється на рис 2, де показано розподіл струмових ліній,що виходять з розташованого в середині тонкого шару великогоопору напруги електрода, у випадку звичайного зонда) а), колиекранні електроди відсутні, і при зонді бокового каротажу (б), колиє екранні електроди, сила струму через які регулюється так, якзазначено вище. Як видно, при звичайному зонді струмові лінії в межах пластав основному йдуть вгору і вниз по свердловині, поки не вийдуть у вміщаютьпороди низького опору, тому що здається опір багато меншепитомої. Навпаки, при бічному каротажу струмові лінії поширюються попласту, так що отримане опір, пропорційне падінняпотенціалу між електродом A0 і нескінченністю по пласту, буде близько допитомою опору пласта.

    1.2 Псевдобоковой каротаж

    Для вивчення ближній до свердловини зони пласта застосовуютьдевятіелектродний зонд псевдобокового каротажу. Про виходить шляхомдодати до семіелектродний зонд двох зворотних струмових електродів B1 і B2,розташованих поблизу електродів A1 і A2 із зовнішнього боку зонда симетричнощодо центрального електрода A0. Через наявність у зонді електродів B1і B2 (через них замикається ланцюг струму I0 і Iе) шар струму I0 швидкорозширюється з видаленням від стінки свердловини, тому що вимірюється напругазалежить в основному від питомого опору прилеглої до свердловини частинипласта.

    Призначений для зіставлення розрізів свердловин, визначенняпитомого опору плата, в окремих випадках - питомоїопору зони проникнення.

    1.3 Трехелетродний зонд

    Являє собою довгий циліндричний електрод, розділенийізоляційними прошарками на три частини. Є основний (центральнийелектрод) А0; симетрично по відношенню до нього розташовані з'єднані міжсобою подовжені екранують електроди А1 і А2.

    Забезпечується однакове значення потенціалу все6х електродів: а)автоматичною зміною сили струму через екранують електроди призбереженні сталості сили струму I0 через основний електрод; б) з'єднаннямміж собою всіх електродів в) в цьому випадку сила струму I0 змінюється привимірі.

    вимірюють потенціал (U екранують електродів або безпосередньоставлення.

    Для визначення удаваного опору необхідно знати потенціалосновного електрода - різниця потенціалів (Uкс між ним та віддаленою надосить велику відстань від зонда електродом N. Фактично вимірюютьпотенціал екранного електрода; результат виходить той же самий, так якпотенціал екранних і основного електрода однаковий.

    здається питомий опір підраховується за формулою

    (к = К (UКС/I0.

    Якщо сила струму живлення основного електрода підтримуєтьсяпостійною. Те записуючи зміна (UКС, отримують коефіцієнттрьохелектродної бокового каротажу:

    де L-довжина основного електрода A0; Lоб-загальна довжина зонда; Dз --діаметр зонда; C2 = L2об - d2з.

    здається опір відносять до середини електрода A0.

    При трехелетродном зонді бокового каротажу, як і при семіелетродном,в результаті впливу поля екранують електродів струм, що виходить зосновного електрода, на значній відстані поширюється шаром,перпендикулярних до осі свердловини, з товщиною приблизно дорівнює довжиніосновного електрода. Внаслідок цього вплив свердловини і вміщуючих порідпозначається на результатах вимірювань значно менше, ніж за звичайнихзондах.

    Зонд бокового каротажу аналогічний звичайному потенціал-зонду; при цьомутрехедлектродний бічній каротаж відповідає варіанту потенціал-зонда,при якому електрод A, що має великі розміри, поєднує функції токовогоі вимірювального M електродів. Відмінною особливістю зонда бічногокаротажу є застосування фокусування струму, що значно покращуєрезультат вимірювань у порівнянні зі звичайним потенціал-зондом.

    Метод БК використовується при зіставленні розрізів свердловин; розчленовуваннірозрізів; визначення питомого опору пласта, в окремих випадках --питомого опору зони проникнення.

    Рекомендується для застосування в свердловинах, де звичайні зонди не даютьзадовільних результатів, зокрема, для свердловин з сильномінералізовані буровим розчином і при великій питомій опорівивчаються пластів.

    1.4 БК-8

    Зонд БК-8 з малою глибиною дослідження реєструє показання,що передаються з малих електродів на цифровий пристрій індукційногокаротажу. За принципом дії схожий з пристроєм БК-7, за виняткомбільш коротких відстаней між електродами. Товщина токового пучка I0становить 36 см, а відстань між двома струмовими електродами трохименше 1м. Електрод зворотного струму розташований порівняно близько від A0.
    Завдяки такій компонуванні прилад БК-8 дає гарний розчленовування ввертикальній площині, але на його показання параметри свердловини та зонипроникнення впливають сильніше, ніж у приладах БК-7 та БК-3.

    Показання БК-8 реєструються разом з показами індукційногокаротажу в логарифмічній масштабі.

    1.5 Подвійний бічній каротаж

    Оскільки на результати вимірювань зондів електричного каротажувпливають глиниста кірка, зона проникнення і незачепленіпроникненням пласт, для визначення (п пласта необхідна комбінаціярезультатів декількох вимірювань з різною глибиною. Цездійснюється приладами бокового каротажу, які записуютьодночасну криву ГК.

    Показання кожного зонда подвійного БК записуються по черзі. Для їхобробки потрібні також вимірювання зондом з сферичної фокусуванням,необхідні для визначення (зп. Одночасно з опором записуєтьсякрива ГК або ПС.

    Глибинні дослідження зондом LL ((глибокий зонд) більше, ніж узондів БК-7 та БК-3. Зонд LLs (БК з малою глибиною) використовує ті желектроди щоб отримати струмовий пучок товщиною 61 см (як і у LL (), алеглибинність дослідження у нього менше, ніж у зонда БК-7, але більше ніж у
    БК-8.

    1.6 Прилад БК зі сферичної фокусуванням

    (SFL)

    У однорідної ізотропної середовищі Еквіпотенціальна поверхніелектричного поля точкового джерела являють собою сфери. Якщо жвідбувається відхилення від сферичної моделі, що може бути викликаноприсутністю свердловини, отримані дані можуть бути виправлені за допомогоювихідних (розрахункових) графіків. У приладі SFL, навпаки, використаніфокусують струми, щоб примусово наблизити Еквіпотенціальнаповерхні для широкого ряду діаметрів свердловин. Вплив свердловинипрактично встановлюється при d (25см. У всіх випадках, крімграничних, найбільша чутливість приладу соответтвует зоніпроникнення.

    1.7 Мікробоковой каротаж

    За допомогою зондів цього типу ізмереяется питомий опірприлеглої до стінки свердловини частини пласта.

    На черевику з ізоляційного матеріалу на стороні, звернень до стінкисвердловини, вмонтовують невеликий зонд, сотоящій з центрального основного A0 ітрьох кільцевих електродів - двох (M і N) вимірювальних і зовнішнього А1екрануючого.

    Відстань між кільцевими електродами 1,25 - 2,5 см, електрод A1звичайно утворений сукупністю невеликих електродів, центри якихрозташовані по колу.

    Принцип дії установки такий же, як і установки семіелектродногобокового каротажу, варіантом якої він є.

    1.8 Псевдогеометріческіе фактори

    Геометричний фактор може бути представлений як частина загальногосигналу, що виникає в обсязі із специфічною геометричній орієнтацією повідношенню до вимірювального зонду в нескінченному однорідному середовищі.

    ЕЕдінственнимі геофізичними приладами, до яких застосовується цепоняття, є прилади індукційного каротаж, так як тільки у нихвиміру не залежать про тізмененія (зп/(п. Для інших приладів з метоюпорівняльної оцінки використовується поняття псевдогеометріческого фактора.

    Сукупність псевдогеометріческіх факторів для приладів БК-7 та Бк-3показана на рис 3. здається опір (к, що вимірюється при БК у потужнихпластах, може бути представлена формулою:

    , де J ((i) - псевдогеометріческій фактор.

    Слід підкреслити, що псевдогеометріческій фактор для приладівелектродного типу застосуємо в основному для зіставлення результатіввимірів, отриманих приладами з різною глибиною. Його використанняменш обгрунтовано, ніж запровадження інших поправок в свідчення БК.

    2. Принципова схема апаратури бокового каротажу

    Для живлення струмових електродів зонда бокового каротажу так само, як іу випадку звичайних зондів, застосовується змінний струм.

    Необхідність автоматично регулювати співвідношення сил струмівхарчування основного і екранних електродів так, щоб напруга міжвимірювальними електродами M1 і N1 (або основним та екранним електродамитрьохелектродної зонда) дорівнювало нулю, що значно ускладнює схемубокового каротажу. Загально здійснюваної стабілізації струму живлення I0основного електрода таке регулювання зводиться до живлення екраннихелектродів струмом, сила якого змінюється з дотриманням зазначеногоумови.

    У схемі з автокомпенсатором (рис. 4) екранні електроди живляться звиходу його. Сила струму регулюється напругою, що виникають міжелектродами M1 і N1 (або між основним і екранними електродамитрьохелектродної зонда). При появі між електродами M1 і N1 напругасила струму на виході автокомпенсатора змінюється так, щоб це напругабуло скомпенсовано. Компенсація неповна; напруга між електродами M1і N1 відрізняється від нуля на невелику величину, необхідну для підтримкиструму необхідної сили через екранні електроди; однак завдяки великомукоефіцієнту посилення автокомпенсатора відхилення напруги від нульового НЕвелика і не призводить до великої похибки в результатах.

    На рис 5 показана блок-схема апаратури типу АБК-Т длятрьохелектродної бокового каротажу.

    В апаратурі реалізована схема з поділом один на інший сигналів,пропорційних потенціалу електродів зонда і струмів, що проходить черезосновний електрод ((UКС/I0). Для передачі сигналів по одножильногоброньований кабель застосована телеізмерітельная система з частотнимподілом каналів і частотної модуляцією сигналів.

    Електроди зонда живляться змінним струмом частотою 400 Гц відстабілізованої генератора Г, що знаходиться на поверхні. Рівністьпотенціалів всіх електродів досягається з'єднанням основного електрода A0з екранними через малий резистор r (опір 0,01 Ом). Пропорційнаструму I0 напруга на резистори r підсилюється підсилювачем У і поступает намодулятори (частотні перетворювачі) ЧМ1 і ЧМ2. Напруга (UКС міжелектродами зонда і віддаленим електродом N також перетвориться аналогічнимчастотним модулятором ЧМЗ. На виході кожного модулятора виходитьнапруга змінного струму, частота якого в кілька разів більшечастоти перетворюється (модулюючого) напруги і змінюєтьсяпропорційно його величині. Вихідні сигнали модуляторів відрізняються одинвід іншого за частотою (приблизно в 2 рази), завдяки чому утворюютьсятри вимірювальних каналу, що розділяються по частотному ознакою.

    Для вимірювання I0 використовуються два канали внаслідок великоїдіапазону зміни величин I0. Для перекриття всього діапазону один зканалів має в 10 разів меншу чутливість, ніж інший.

    Сигнали частотних модуляторів (канальні сигнали) підсумовуються іпосилюються вихідним підсилювачем ВУ, а з нього за каротажної кабелюпередаються на поверхню.

    У наземної частини апаратури сумарний сигнал, що прийшов зсвердловинного приладу, розділяється канальним смуговими фільтрами ПФ.
    Розділені по каналах сигнали потім детектируются частотними детекторами
    ЧД1-ЧД3 (виділяється оригінал модулююча напруга змінного струмучастотою 400Гц) і випрямляються фазочуттєві випрямлячами ФЧВ1-ФЧВ3.
    Випрямлена напруга з каналу (UКС і одного з каналів I0 надходить напристрій дистанційного керування, за допомогою якого здійснюється поділ (UКС на I0.
    Підключення першого або другого каналів I0 у ділить пристрою ДУздійснюється автоматично залежно від величини напруги в першучутливому каналі. Якщо воно більше певного рівня, топідключається другий грубий канал. Одержуване в результаті діленнянапруга подається на каротажної реєстратор КР, що записує кривуопору.

    Схема свердловинного приладу живиться постійним і змінним струмом відблока живлення БП, включеного в ланцюг струму електродів зонда.

    Зонд апаратури АБК-Т має такі розміри: довжина основногоелектрода 0,17 м, загальний розмір 3,2 м, діаметр 0,07 м.

    3. Основи інтерпретації

    Електричне поле зонда бокового каротажу показано на рис.
    Струмові лінії проходять через точки O1 і O2, є граничними; ці лініївідокремлюють шар, в якому поширюються що виходять з основного електродаструмові лінії, від решти середовища, де проходять струмові лінії з екраннихелектродів A1 і A2.

    Поблизу зонда товщина шару, в якому поширюються що виходять зосновного електрода струмові лінії, залишається більш менш постійній; надеякій відстані від зонда товщина шару поступово збільшується. Чимбільше загальна довжина зонда, тим більше відстань на якому зберігаєтьсясталість товщини шару.

    3.1 Семіелектродний бічній каротаж.

    Електричне поле семіелектродного бокового каротажу представляєсобою суму полів трьох електродів - одного основного і двох екранних. Дляпідрахунку удаваного опору для семіелектродного зонда бічногокаротажу в загальному випадку необхідно визначити поле кожного токовогоелектрода окремо; при цьому сила струму через екранні і основнийелектроди повинна задовольняти умові, що складова напруженості поляпо осі свердловини в області розташування вимірювальних електродів і вособливості умова, що накладаються на визначення сили екранного струму, ввипадку пластів кінцевої потужності сильно ускладнює вирішення завдання.

    На рис 1. Показано розподіл Еквіпотенціальна поверхонь іструмових ліній семіелектродного зонда бокового каротажу в однорідному середовищі.
    При заданому А0А1 з наближенням вимірювальних електродів до електрода А0шар виходять з електрода А0 силових ліній стискається, а кутовийкоефіцієнт граничних ліній зменшується і навпаки.

    здається питомий опір пласта необмеженої потужності привідсутності проникнення розчину (рис 6) сильно залежить від параметра зондаq; здається питомий опір пласта необмеженої потужності привідсутності проникнення розчину сильно залежить від параметра зонда q;здається питомий опір, найбільш близьке до питомій, виходитьпри q, близькому до оптимального, і не дуже малих L і L0 здається питомийопорі мало (не більше ніж в 1,5 рази) відрізняється від питомоїопору; принципово це зберігається і для дуже великих (п/(р, дляяких спостерігається майже пряма пропорційність між удаваним іпитомою опорами.

    Як правило, здається питомий опір (тр тришаровою середовища ввипадку понижуючого проникнення менше, а в разі підвищуєпроникнення більше, ніж здається питомий опір (дв двошаровоюсередовища при відсутності проникнення.

    Вплив понижуючого ((п> (зп) проникнення в загальному невелике і йогоможна істотно знизити вибором відповідних відстаней міжелектродами (при D/dc H знову спостерігається заниження максимального опорув порівнянні з опором пласта необмеженої потужності, тим більшечим більше L в порівнянні з H.

    Аналогічна картина спостерігається, якщо потужність пласта залишаєтьсяпостійною. А збільшується довжина зонда.

    Вплив обмеженої потужності пласта (зниження (макс при H (L0 ізбільшення при H (L) в основному визначається відношенням питомої буровогорозчину (р; воно тим, більше чим менше (вм/(р> 10 максимальнеопір пласта максимальної потужності.

    При різному питомій опорі підстилаючих (н і покривають (впорід вплив обмеженою потужності пласта визначається питомоюопором менше проводить породи ((в чи (н).

    3.2 трьохелектродної бічній каротаж.

    Електричне поле трьохелектродної зонда являє собою поледовгого циліндричного (витягнутого еліпсоіда обертання) заземлення. Розрахунокйого також складний. У зв'язку з цим здається питомий опір для обохтипів зондів бокового каротажу отримую зазвичай на сітковій моделі.

    здається питомий опір для трьохелектродної зондавизначається виразом для двошаровою середовища

    при наявності зони проникнення

    де 2a-діаметр центрального електрода; 2с-загальний розмір зонда; 2а1 =DС - діаметр свердловини; 2a2 = D - діаметр зони проникнення; c2 = a2 + k2; c12 = a1 + k2; c22 = a2 + k2.

    На рис показані (к/(р для двошаровою середовища для одного зтрьохелектродної зондів бокового каротажу.

    Зазначені формули отримані заміною фактичного циліндричного зондаподовженим сфероїд і в припущенні, що поверхня свердловини і зовнішнямежа зони проникнення представлені Еквіпотенціальна поверхнями.

    Порівняння трьохелектродної і семіелетродного зонда бокового каротажудає наступне.

    Для отримання однаковою вертикальної роздільної здатностівідстань O1O2 між серединами інтервалів, що відокремлюють основний електродтрехелетродного зонда від додаткових, має дорівнювати відстані O1O2між середніми точками інтервалів M1N1 і M2N2 семіелектронного зонда.

    При однаковій радіусі дослідження загальна довжина трехелетродного зондамає дорівнювати 1,5 A1A2 семіелектродного.

    Переваги семіелектродного зонда бокового каротажу полягають уможливості легшого комплексування його з дослідженнями іншихвидів і в меншому вплив свердловини на результати вимірювань.

    Розглянемо деякі питання інтерпретації даних семіелектродногобокового каротажу.

    3.3 Вибір зонда.

    Для отримання найбільш сприятливих результатів ((до найближче до
    (п) при двошаровою середовищі необхідно, щоб коефіцієнт фокусування зондабув близько 1,5 розміру зонда L0 -, більш 5dc. Для зменшення впливпроникнення розчину коефіцієнт фокусування зонда слід збільшити до
    2,% -3, а розмір зонда взяти не менш 10dс. Щоб мати можливістьвідбивати пласти малої потужності, треба мати зонд невеликого розміру і, самеголовне, невеликої довжини. Останнє означає необхідність зменшеннярозміру зонда (A1A2) і збільшення q.

    Виходячи з викладеного вище, для бокового каротажу, призначеногодля визначення питомого опору пластів, можна рекомендувати зонд з
    A1A2 (10d і q = 2,5, наприклад, A1A2 = 2,5 м і O1O2 = 0,714 м. Відстань
    M1N1, можна взяти рівним 0,15-0,2 м.

    Зонд бокового каротажу суспільства Шлюмберже має O1O2 = 32 ((80см);
    A1A2 = 80 ((203см); модуль фокусування O1O2/A1A2 = 2,5.

    Для вивчення зони проникнення суспільство Шлюмберже застосовує малийзонд бокового каротажу:

    O1O2 = 12 ((30 см), A1A2 = 56 ((142см).

    3.4 Визначення питомого опору.

    При оцінці питомої опору за даними бокового каротажу можнавиходити з такого.

    При прісних бурових розчинах бічній каротаж порівняно точно даєзначення опору нафтоносних і газоносних пластів.

    Для точного визначення питомого опору за результатамивиміру зондом бокового каротажу необхідно користуватися розрахунковимикривими залежностями (к від параметрів середовища. На рис 9. Дана палетки длятришаровою середовища для визначення питомого опору пласта зарезультатами вимірювань зондом бокового каротажу з A1A2 - 2,5 м і q = 2,5 для
    (зп/(р = 20 і діаметра свердловини 9 3/4 (.

    При обмеженій потужності шару необхідно вводити поправку напотужність пластів.

    У загальному випадку питомий опір пласта за даними одного зондабокового каротажу визначити важко; слід провести вимірювання щеодним або кількома зондами.

    При підвищує проникнення для уточнення питомого опорушару рекомендується користуватися показаннями грдіент-зонда AO = 4,25 м.
    При знижує проникнення в комплекс зондів малого розміру, зіндукційним каротажу та ін

    Рекомендована область застосування бокового каротажу. Бічний каротажслід застосовувати у випадку, якщо питомий опір бурового розчинумало (менше 0,5 Ом м) або міститься велика кількість пластів малопорістихпорід (з питомою опором порядку декількох сотень Ом м). До такихрозрізами відносяться розрізи, в яких переважають карбонатні породи.

    ВИСНОВОК

    В результаті виконання даної роботи був узагальнений матеріал за методомбокового каротажу. З цих даних можна зробити висновок, що цей метод маєшироке застосування для вирішення завдань дослідження розрізу свердловини. Хочаіснують різні модифікації методу, для вирішення конкретних завдань, алеспільною особливістю всіх модифікація є застосування фокусуючихелектродів, що дозволяє значно звузити товщину струмових ліній інаправити їх безпосередньо в досліджуваний пласт. Так само за допомогою деякихмодифікацій можна навпаки зменшити зону дослідження зонда або надатиструминним лініях певну форму.

    Бічний каротаж доцільно застосовувати при бурінні насільномінералізованних розчинах, тому що добре проводить розчинробить значно менший вплив на свідчення бокового каротажу, ніжна результати вимірювання установками інших типів. При проникненні в пластрозчину великий мінералізації велика ймовірність понижуючогопроникнення, яке мало позначається на кривих бокового каротажу. Такождобрі результати виходять при застосуванні бокового каротажу в розрізах,представлених малопорістимі породами, для яких спостерігається більшевідношення питомого опору порід до питомою опору буровогорозчину. У цьому випадку бічній каротаж забезпечує добре розчленуваннярозрізу. Метод мало ефективний при вивченні пластів з підвищуєпроникненням.

    Велике застосування одержало комплексування методу бічногокаротажу, як з іншими модифікаціями цього методу так і з іншимиметодами геофізичного дослідження свердловин, такими як індукційнийкаротаж.

    Список літератури

    Комаров С.Г. Геофізичні методи дослідження свердловин. Изд. друге.
    М., "Надра" 1973

    Довідник Геофізика М., Гостоптехіздат, 1961.

    Sclumberger.: "Log interpretation" Vol. I-Principles. 1972.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !