Міністерство освіти і науки України
Національний гірничий університет
Гірничий факультет
Кафедра підземної розробки родовищ
(повна назва)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА дипломної роботи спеціаліста
(освітньо - кваліфікаційний рівень)
спеціальності 7.090301.02 Підземна розробка родовищ корисних копалин
на тему " Розробка проекту технологічної системи інтенсифікації гірничих робіт при відпрацюванні запасів руди на горизонті 330м шахти
"Експлуатаційна" ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" "
Виконавець: Ю. Г. Борисенко
(підпис)
| Керівники | Прізвище, ініціали | Оцінка | Підпис |
| проекту | Кузьменко О.М. | | |
| розділів: | | | |
| 1.Технологічній | Барташевській | | |
| Вентиляція | Литвиненко А.А. | | |
| 2.Охорона праці | Литвиненко А.А. | | |
| 3.Економічній | Безпалько В.М. | | |
| | | | |
| Рецензент | | | |
| | | | |
| Нормоконтролер | | | |
Дніпропетровськ
2004р.
ЗАТВЕРДЖЕНО: завідувач кафедри підземної розробкиродовищ
(повна назва)
В. І.
Бондаренко
(підпис)
ЗАВДАННЯ на дипломну роботу спеціаліста
(освітньо - кваліфікаційний рівень)
студенту групи гіп-98 Борисенко Юрію Григоровичу
Тема дипломної роботи "Розробити проект технологічної системи інтенсифікації гірничих робіт при відпроцюванні запасів руди на горизонті
330м шахти" "Експлуатаційна" ЗАТ "ЗЗРК" "затвержена наказом ректора НГУ від __________ ________
| Розділ | Зміст завдання | Термін виконання |
| Технологічний | Охарактеризувати технологію | 24.04.03-|
| | Ведення гірничих робіт на шахті | 5.05.03 |
| | "Експлуатаційна". | |
| | Розробити технологію та | |
| | Розрахувати параметри очисної | |
| | Виїмки на гор.330м. | |
| Вентиляція | Розрахувати параметри вентиляції | 6.05.03-|
| | Шахти | 16.05.03. |
| Охорона праці | Розробити заходи з охорони праці, | 17.05.03-|
| | Які забезпечать безпечну та | 26.05.03. |
| | Нешкідліву роботу в умовах | |
| | Впровадженої технології | |
| Економічний | Розрахувати показники прибутку чи | 27.05.03-|
| | Збитковості прийнятої технології | 8.06.03. |
Завдання видав О. М. Кузьменко
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Ю. Г. Борисенко
(підпис )
Дата видачі завдання :______________
Термін подання дипломного проекту до ДЕК ______________< br>| 3 |
| Реферат |
| |
| Пояснювальна записка: 54., 6 рис., 14табл., 3 додатки, 13 джерел. |
| Об'єкт розробки: система інтенсифікації гірничих робіт при відпрацюванні запасів руди |
| на гор. 330м в умовах шахти «Експлуатаційна» ЗАТ «ЗЗРК». |
| Мета дипломного проекту: підтримку потужності шахти, зменшення витрат, підвищення |
| ціни руди. |
| У вступі дано нинішній стан проблеми, висунуті пропозиції щодо її |
| рішенням. |
| В розрахунковій частині обгрунтовані параметри та проведені розрахунки проектованої |
| технології,. |
| Проекту Новизна в застосуванні самохідної техніки. |
| У технологічній частині дані характеристики і показники проекту. |
| В економічній частині наводиться розрахунок показників при введенні проектних |
| рішень. |
| Практичне значення проекту - випробування в умовах шахти нової технології |
| очисних робіт. |
| Розроблені технічні рішення можуть застосовуватися для подібних умов на інших |
| шахтах. |
| РУДНЯ ПОТОЛОЧІНА, запобіжні ЦІЛКОМ, розкриття ЗАПАСІВ, РУДОПЕРЕПУСК, |
| КАМЕРА, Вантажно-доставкові машини, ОРТ. |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| | | | | | |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.Р.ПЗ |
| | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | |
| |. | | З | а | |
| Розробн | Борисенко | | | | Літер | Аркуш | аркушів |
|. | о | | | | а | | |
| | | | | РЕФЕРАТ | | | |
| Н. | Кузьменко | | | | |
| контр. | о | | | | |
| Зав. | Бондарев | | | | |
| Каф. | до | | | | |
| 4 |
| Зміст |
| |
| Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 3 |
| Характеристика гірського підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4 |
| 1.1 Місцезнаходження підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4 |
| 1.2 Гірничо-геологічна характеристика ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4 |
| 1.3 Аналіз виробничої ситуації розвитку гірничих робіт ... .10 |
| 1.4 Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .12 |
| 1.5 Вихідні дані на проект ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 13 |
| Застосування прогресивної технології ведення очисних робіт для відпрацювання розкритих |
| запасів руди ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 14 |
| 2.1 Вибір ділянки для відпрацювання частини запасів потолочіни ... ... .. 14 |
| 2.2 Обгрунтування рішення про розтин і введенні в експлуатацію частини запасів рудної |
| потолочіни ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15 |
| 2.3 Розрахунок параметрів очисної виїмки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 17 |
| 2.4 Технологія ведення гірських робіт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 19 |
| 2.5 Технологічна схема транспорту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 27 |
| 2.6 Вентиляція шахти ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .28 |
| 2.7 Організація робіт на добувних ділянок ... ... ... ... ... ... ... ... ... 34 |
| 2.8 Охорона праці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 36 |
| 2.9 Охорона навколишнього середовища ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 43 |
| Економічна оцінка доцільності застосування вантажно-постачальних машин для |
| проектних умов для проектних умов ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 46 |
| 3.1 Розрахунок загальношахтне економічних показників при введенні в експлуатацію |
| поверху 301ч303м і застосуванні самохідної техніки ... ... .. 46 |
| 3.2 Розрахунок собівартості видобутку руди за елементами витрат ... ... .46 |
| 3.3 Розрахунок вартості реалізації руди ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 47 |
| 3.4 Розрахунок прибутку по шахті ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 48 |
| Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .50 |
| Перелік посилань ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .51 |
| Додатки: |
| Додаток А: Аеродинамічна характеристика вентилятора місцевого провітрювання |
| СВМ-6М ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 53 |
| Додаток Б: Оперативна частина плану ліквідації аварій ... ... ... ... .. 54 |
| |
| |
| | | | | | |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.З.ПЗ |
| | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | |
| |. | | З | а | |
| Розробн | Борисенко | | | | Літер | Аркуш | аркушів |
|. | о | | | | а | | |
| | | | | ЗМІСТ | | | |
| Н. | Кузьменко | | | | |
| контр. | о | | | | |
| Зав. | Бондарев | | | | |
| Каф. | до | | | | |
| 5 |
| Вступ |
| |
| Останнім часом на Запорізькому залізорудному комбінаті намітилася тенденція |
| скорочення обсягів видобутку через низку об'єктивних причин, а саме, зносу |
| обладнання, підвищення цін на нову техніку, загальної обстановки в країні. |
| У цих умовах стає економічно невигідним розкривати і готувати |
| запаси на нижчих горизонтів 740ч940 м і, по суті, ситуація зводиться до |
| різкого спаду виробництва в найближчі роки. |
| Стабілізувати обсяги видобутку руди на комбінаті, можливо шляхом залучення до |
| відпрацьовування тимчасово неактивних запасів, а в першу чергу, запасів рудної |
| потолочіни вище гір. 340 м під запобіжним цілком. |
| У проекті розглядаються аспекти розкриття та відпрацювання запасів рудної потолочіни. |
| |
| Необхідно розробити технологію найбільш вигідною системи виїмки запасів з |
| мінімальними витратами і максимальним економічним ефектом, який здатний |
| підтримати обсяг видобутку на ЗЗРК і зберегти рівень рентабельності виробництва. |
| |
| |
| |
| |
| |
| | | | | | |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.В.ПЗ |
| | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | |
| |. | | З | а | |
| Розробн | Борисенко | | | | Літер | Аркуш | аркушів |
|. | о | | | | а | | |
| | | | | ВСТУП | | | |
| Н. | Кузьменко | | | | |
| контр. | о | | | | |
| Зав. | Бондарев | | | | |
| Каф. | до | | | | |
| 6 |
| Характеристика гірського підприємства |
| |
| 1.1 Місцезнаходження підприємства. |
| |
| Адміністративна підпорядкованість. Запорізький залізорудний комбінат розташовується в |
| південній частині Василевського і Веселовського районів запорізької області в 25 км від |
| міста Запоріжжя. |
| У Кам'янсько-Дніпровському, сусідньому, районі розташовані теплова та атомна |
| електростанції-джерела електроенергії для виробництва. |
| Транспортні умови району благополучні, у східній частині його з півночі на південь |
| проходить залізниця Токмак-Нова Каховка. Район покритий густою мережею |
| шосейних і грунтових автодоріг. |
| Географія місця розташування. Рельєф місцевості представлений горбистій рівниною |
| степової зони, порізаний балками і ярами. |
| Кліматичні умови району помірні з частими сухими вітрами, зміна часу |
| року відбувається поступово, зима м'яка і малосніжна, влітку часті посухи. |
| |
| 1.2 Гірничо-геологічна характеристика |
| |
| 1.2.1 Геологічна характеристика |
| |
| Структурний будова гірського масиву. В геологічній будові кристалічного |
| фундаменту району беруть участь метаморфізовані осадові породи, |
| еффузівние і інтрузивні Консько Верховцеской-серії верхнього архею. Ці породи |
| підстилаюча гнейсами і магнітними об'єднаними в Дніпровську групу. |
| Южно-Білозерське родовище складається з так званої «Головною» поклади. Ця |
| поклад має субмерідіальное простягання і круте падіння на схід під кутом |
| 65ч70 °. Лежачий-пліч родовища представлений кварцово-серіцітовимі сланцями, |
| висячими-серпентінітамі. |
| Найбільша потужність «Головною» поклади 115 м в південному крилі, на півночі потужність |
| зменшується до 10 м. На півдні поклад обмежена «Прикордонним» скиданням. |
| Гідрогеологія шахти. Южно-Білозерське родовище, розташоване в |
| північно-східній частині Причорноморського артезіанського басейну і має складні |
| гідрогеологічні умови. Вся товщина мезо-кайнозойських осадових порід і сам |
| рудокрісталіческій район сильно обвідної. Основними водоносними горизонтами, |
| обводняющімі гірничі виробки, є Бучакскій і рудокрісталіческій. |
| | | | | | |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ |
| | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | |
| |. | | З | а | |
| Розробн | Борисенко | | | | Літер | Аркуш | аркушів |
|. | о | | | ХАРАКТЕРИСТИКА ГІРНИЧОГО | а | | |
| | | | | ПІДПРИЄМСТВА | | | |
| Н. | Кузьменко | | | | |
| контр. | о | | | | |
| Зав. | Бондарев | | | | |
| Каф. | до | | | | |
| 7 |
| Бучакскій водонососний горизонт складається з разнозерністих пісків потужністю |
| 15ч20 м, величина гідростатичного напору перед осушенням склала 160/2001, 5 |
| до 20,8 м/добу. Осушення Бучацького водоносного горизонту призвело до формування |
| асиметричною депрессионной воронки, витягнутої у вигляді підлогою уздовж рудного тіла. |
| Тектоніка. Залягання залізистих кварцитів і згодних з ними залізних руд, як |
| показують дані гірничо-ексілуатаціонних робіт і розвідувальних свердловин, |
| значно ускладнено складчастістю четвертого і більш високих порядків. |
| Розривних порушень на заляганні порід і руд не спостерігається. |
| Встановлено гірничо-ексілутаціоннимі роботами м розвідувальними свердловинами широке |
| поширення по всій площі рудного тіла тріщинуватості |
| окремо-вертикальних і пологих з кутами залізисті кварцмти розбиті на ДЛОК. |
| |
| |
| 1.2.2 Гірська характеристика |
| |
| Кордон і розміри шахтного поля. "Головна" поклад поширена до 2,5 км і |
| має пластообразную форму. Потужність рудного тіла на півночі 45-60 м, на півдні-до |
| 120 м. Падіння рудного тіла складає в середньому 70 °. Вертикальна висота поверху |
| становить 100 м. |
| Технічні показники. Проектна потужність шахти становить 4 млн. т руди на рік, |
| освоєна потужність 3,7 млн. в год. За останні роки обсяг виробництва знижено з |
| 3,7 млн. т в 2000 році. |
| Очисні і підготовчі роботи ведуться з позначки 580 м до відмітки 840 м. |
| Руди Південно-Білозерського родовища не самовозгораеми, не є небезпечними по виділенню |
| газів, гірничі роботи ведуться на глибинах, де не спостерігаються викиди і гірські |
| удари. Найбільш висока температура повітря при 90%-ної вологості була відзначена |
| на горизонті 940 м і склала 26 ° С (при проходці і поглиблення стовбурів). |
| Схема розтину. Южно-Білозерське родовище, на базі якого побудований |
| Запорізький залізорудний комбінат, розкрите вертикальними стволами і поверховими |
| квершлагами горизонтів 340, +400, +480, +560, +640, +740, +840, +940 м. |
| Тип біляствольного двору скиповий, скіпоклетевой, для електровозною відкочування. |
| Вантажний стовбур № 1, вантажний ствол № 2, допоміжний ствол пройдені в лежачому |
| боку родовища на відстані 1км від рудної поклади. Глибина цих стволів |
| (висота підйому): № 1 - 960м (940м); № 2 - 740м (740м); допоміжний - 740м |
| (740м). |
| Дренажний стовбур пройдений в центрі поклади у висячому боку родовища, глибина - |
| 660м, висота підйому 640м, стовбур круглого перерізу, діаметром в світлі 6м. |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 2 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 8 |
| |
| Південний і Північний вентиляційні стовбури пройдені в лежачому боку родовища у |
| флангів поклади, глибина - 400 м, висота підйому 400м. |
| Центральний сліпий стовбур (ЦСС) служить для розтину нижчих горизонтів, с |
| гор.480м до гор.740м - висота підйому. |
| Ліфтове (сліпий стовбур) пройдений не далеко від рудної поклади, з гор.480м до |
| гор.740м - висота підйому. |
| Південний сліпий стовбур вентиляційний служить для провітрювання південного крила |
| родовища (що виходить струмінь), є також запасним виходом з шахти, для |
| того ж служить і Північний сліпий вентиляційний ствол (що виходить струмінь), для |
| провітрювання північного крила. |
| Вентиляційний горизонт 340 м розкритий ухилом, пройденим до гор.480м під кутом |
| 25є. |
| Похилий з'їзд для самохідної техніки пройдений з гор.440м до гор.740м, кут |
| нахилу 15є. |
| Вантажний № 1 - призначений для рудо-породного підйому; вантажний № 2 - для рудного |
| підйому скіпа і матеріально-людського підйому кліттю; допоміжний - для |
| матеріально-людського підйому з можливістю видачі клітями породи. Всі стовбури |
| круглого перерізу з діаметром в світлі 7м. Закріплено стовбури у верхній частині |
| (комір) залізобетонної кріпленням, до гор.480м комбінованої: усередині |
| металевої тюбінговой кріпленням із зовнішньої бетонної «сорочкою», а нижче бетонної |
| кріпленням товщиною 440мм. |
| Південний вентиляційний і Північний вентиляційний стволи - круглого перетину |
| діаметром в світлі 6м, закріплені також як і вантажні № 1, № 2 і допоміжний. |
| (Також закріплений і дренажний вентиляційний ствол). |
| Сусіднє Переверзевское родовище, що прилягає з півдня до експлуатованих |
| Південно-Білозерського, зараз розкривається одним північним вентиляційним стовбуром, |
| прохідних 400м від рудного тіла зі сторони лежачого боку родовища. |
| Вентиляція. Спосіб провітрювання шахти всмоктуючий, тобто вентилятори працюють |
| на всас. На ЗЗРК прийнято флангові провітрювання, що здійснюється за рахунок |
| вентиляційних установок, розташованих на Північному, Південному та дренажному |
| вентиляційних стовбурах. Тип вентиляторів відповідно: ВЦД-3, 3; ВЦД-3, 3; |
| ВЦД-3, 2м. Фактичний режим роботи ГВР наступний: 1) подача, мі/с, |
| відповідно: 273, 220, 220; 2) депресія, Па, відповідно: 2180, 2850, 3290 |
| |
| Прохідницькі забої провітрюються вентиляторами місцевого провітрювання СМВ-6М і |
| СВМ-5М і трубопроводів діаметрами 600 і 500 мм. |
| Для визначення кількості та складу повітря використовується наступна апаратура: |
| анемометри, секундоміри, пилемери та експрес-апаратура для визначення |
| вмісту в повітрі вуглекислого газу, сірчистих сполук, окису вуглецю та |
| оксидів азоту. |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 3 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 9 |
| Шахтний підйом. Кожен ствол центральної групи стовбурів обладнаний двома |
| підйомними машинами типу БЦК 8,5 Ч2, 7. На вантажному стовбурі № 1 навішені два скіпа с |
| даної розвантаженням типу 2СН-1, вантажопідйомністю 25 т для підйому руди і один |
| породний Скіп вантажопідйомністю 20 т з противагою. На вантажному стовбурі № 2 |
| навішені два скіпа 2СН-1 вантажопідйомністю 25 т для руди і двоповерхова кліть для |
| підйому людей у кількості 60 осіб з противагою типу ПГС. |
| Транспорт. На поверхні ЗЗРК застосовується автомобільний, залізничний та |
| конвеєрний транспорт. |
| Автомобільний: |
| КАМАЗи транспортують ВМ, пісок та іншої будматеріал, запасні частини; |
| БЕЛАЗ транспортують породу у відвал; |
| автобуси «Ікарус» транспортують людей на робоче місце з м.Дніпрорудне; |
| Залізничні: |
| для транспортування людей з м.Дніпрорудне до ЗЗРК; |
| для доставки ВМ на поверхневий склад; |
| для відправки руди одержувачу; |
| для доставки дрібних компонентів на закладний цех. |
| Конвеєрні: для доставки руди з дробарки бункера стволів на |
| дробильно-сортувальну фабрику. |
| У підземних умовах застосовується кільцева Електровозна відкатку за схемою: від |
| вантажних пунктів добувних ділянок Північного і Південного крила склади з рудою по |
| відкаточних штреку лежачого боки прямують до перевантажувальним станціям |
| рудоперепусков, пройдених в умовах рудного тіла та обладнаних |
| перекидача, що дозволяють робити розвантаження складів без відчеплення |
| локомотива. Після р.азгрузкі порожні склади по відкаточних штреку висячого боки |
| їдуть за новою партією руди до навантажувальні пунктам добувних ділянок; руда |
| завантажується в вагонетки через ВВДР, ВПУ - які встановлені в днищах камер на |
| відкаточних ортах. |
| Руда і порода потрапляє в дозаторні комплекс (після проходження дроблення), |
| дозується в скіпи і видається на поверхню. Потім порода відвантажується в вантажні |
| машини і вивозитися у відвал. А руда по конвеєру завантажується у вагони (думпкари) |
| і відвозити до необхідного місця тепловозами. |
| У шахті застосовуються наступні марки: електровозів - 14КР; 10кр; К-14; К-10 та ін; |
| вагонеток - ВГ-4, 0; ВГ-4, 5; ВГ-9 та ін; рейок - Р-33; Р-38 (тимчасові Р-24 і |
| Р-18). |
| Для транспортування людей застосовують вагонетки типу ВП-18, на ухилі замість |
| електровозів використовуються лебідки з вагонетками ВЛ-30118. |
| Також на комбінаті застосовують самохідну техніку - машини "Мультівен" фінської |
| фірми "Норман" і МВК-5 виробництва КЗТМ. Мультівен для перевезення вантажів, |
| обладнання, людей та вибухівки. Також для перевезення вантажів використовуються машини |
| Пні-2500 шведського виробництва. |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 4 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 10 |
| |
| |
| Вимоги до якості руди. Руда ЗЗРК, в основній своїй масі, міцна, |
| кусковатая з коефіцієнтом фортеці 3ч5 за шкалою Протодьяконова. За висновком |
| Інституту чорної металургії АН УРСР, руда належить до мартенівським. Решта |
| запаси представлені доменними рудами. Руди не вимагають збагачення. |
| Основний вид продукції ЗЗРК - руда залізна НЕ агломерованої. |
| |
| Таблиця 1.2.1. - Якісні показники руди. |
| |
| Сорт руди |
| Fe,% |
| Волога,% |
| Кремнезем,% |
| |
| Руда залізна: |
| - Доменна |
| - Кусковий |
|-агломерованої-ва |
| |
| 54 |
| 59 |
| 61 |
| |
| 3,5 |
| до 3,5 |
| до 5,5 |
| |
| |
| до 12,2 |
| до 10,5 |
| |
| |
| Руда з вмістом заліза не менше 60,02% йде на експорт в певному |
| кількості в країни ближнього і далекого зарубіжжя, а решта руда реалізується |
| металургійними заводами України - Запоріжсталь, ДМЗ, імені Петровського і |
| іншими. |
| Спосіб підготовки та порядок відпрацювання запасів у шахтному полі. На ЗЗРК прийнята |
| поверхова підготовка запасів шахтного поля. Підготовчі роботи здійснюються |
| за допомогою проходки поверхових і подетажних горизонтів. Перші - в основному виконують |
| функцію концентраційних, другий - допоміжних горизонтів, які |
| використовуються, в основному, для буріння рудного масиву. Для відпрацювання запасів |
| проводяться також польові штреки лежачого й висячого боків на відстані до 15м від |
| рудного тіла. Ці штреки соедин ортамі, які проводяться через кожні 30м. |
| Отбойка руди в камерах подетажная вертикальними шарами в одній площині або з |
| випередженням верхніх поверхів. Отбойка проводиться на попередньо обробленої |
| щілину, розташовану поперек камери. |
| Система розробки. На ЗЗРК прийнята поверховому-камерна система розробки з |
| подетажной отбойкой руди і з подальшим штучним підтриманням виробленого |
| простору за допомогою твердіючих закладки. Камери відпрацьовуються через цілик |
| руди або закладки шириною 30м (ширині камери). Порядок відпрацювання поверхів по |
| вертикалі застосовують як висхідний, так і спадний. Відпрацьовували камери в |
| суміжних поверхах повинні завжди знаходиться за створів зон загального впливу очисного |
| простору відпрацьовуються камер. |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 5 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 11 |
| Очисні роботи. При очисної виїмки підсікання камери траншейна з розбурювання |
| верстатами НКР-100 м і Симба-1352. Відпрацювання проводиться шарами за допомогою |
| висхідних або тих, які сходять віялових комплектів свердловин діаметром 105 мм. |
| Випуск руди з камери проводиться віброустановкамі ВВДР-5 і ПШВ-6 по торцевій |
| схемою. |
| Вібровипуск, на відміну від інших видів примусового випуску, відрізняється тим, |
| що віброживильників забезпечують не тільки переміщення руди, але і її вібрація. |
| Закінчення руди відбувається по всьому перерізу випускного отвору. |
| Проведення підготовчих і нарізних виробок. Нарізні виробки (штреки, |
| орт), також як і підготовчі, проводяться із застосуванням комплексів з |
| бурових кареток СБКН, вантажних машин ППН-3, вагонів ВПК-7, 5, ВПК-10 і |
| електровозів К-10 і К-14. |
| Проведення відрізних штреків, сбоек, заходів, заїздів, бурових ортов, |
| вентиляційних штреків, сбоек, заходок, заїздів, бурових ортов, вентиляційних |
| штреків, підсічним ортов за допомогою бурових кареток СБКН і прибиранням гірничої маси |
| машинами ПТ-4. |
| Швидкість подвіганія підготовчого вибою коливається в межах від 2,5 до 7 |
| м на добу. |
| Енергопостачання шахти. Основний вид енергії на ЗЗРК - електрична. На головну |
| знижувальних підстанцій (ДПП) 154/36/6 кВ. електроенергія подається за двома |
| ЛЕП-154 кВ від системи "Дніпроенерго". На ГПП встановлено два трьохобмотувальні |
| трансформатора. Заявлена потужність електроспоживачів комбінату 4200 кВт. |
| Річна витрата енергії 209 млн.кВт.год |
| Інший поширений вид енергії - пневматична. На центральній |
| компресорної станції встановлені три турбокомпресора К-500-61-6, |
| продуктивністю 525 мі/хв і один турбокомпресор К-250-61-6, |
| продуктивністю 250 мі/хв. |
| Підземними споживачами повітря є перфоратори, вантажні машини |
| ППН-3А, ПТ-4, ППН-1С, верстати НКР-100М, бурові каретки УБШ-207. |
| Організація роботи на шахті. Число робочих днів для спеціальностей: прохідники, |
| бурильники, слюсарі становить 264 дні на рік, з розрахунку 5 робочих днів у |
| тиждень. Для видобувних ділянок число робочих днів складає 5 на тиждень, але |
| видобувні бригади працюють по змінному графіку, що дозволяє працювати 357 днів |
| з видобутку руди. Число робочих змін становить 3 зміни на добу. |
| Тривалість робочої зміни на підземних роботу 7 годин 12 хвилин з |
| зміною 48 хвилин, на поверхні - 8 годин 15 хвилин. |
| |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 6 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 12 |
| Охорона праці. На ЗЗРК для безпеки ведення гірських робіт розроблені такі |
| заходу: оптимізація режиму вентиляції для забезпечення мінімальної |
| запиленості повітря, зрошення місця випуску і навантаження руди, торкретування |
| гірських виробок, застосування засобів індивідуального захисту, протишумові |
| глушники на устаткуванні, застосування малошумні обладнання (ППН-3А, СБКН-2), |
| застосування противібраційні амортизаторів, розташування робочих місць поза |
| негативної дії вібрації. |
| Технологічні засоби протипожежного захисту в підземних виробках і на |
| поверхні - це вогнегасники. Ящики з піском, а також протипожежні |
| трубопроводи з подачею води на кожній очисної камері. |
| Охорона навколишнього середовища. Для охорони атмосфери на ЗЗРК застосовують наступні |
| пристрої: на закладних комплексів встановлені рукавні фільтри типу СМЦ-166, |
| проведена реконструкція системи аспірації закладних ділянки, на |
| дробильно-сортувальне фабриці застосовуються установки мокрого очищення. |
| Для охорони навколишнього водного середовища використовуються наступні заходи: була |
| проведена очистка водозбірника шахтних вод, частина шахтних вод використовується для |
| застосування закладний суміші, частина солоних шахтних вод відводиться в |
| ставок-випарник, здійснює лабораторний контроль якості шахтних вод. |
| Для охорони навколишнього середовища також застосовують: відсипання доріг гірськими породами, |
| отриманими при проходки підготовчих виробок. Відпрацьовані нафтопродукти |
| (масло) здаються на регенерацію (8-10 т/рік) і використовуються повторно. |
| |
| 1.3 Аналіз виробничої ситуації розвитку гірничих робіт на ЗЗРК |
| |
| В останні роки через низку об'єктивних причин на комбінаті різко скоротилися |
| обсяги гірничо-капітальних робіт, що не дозволяє вчасно розкрити і |
| підготувати запаси руди на нових глибоких горизонтах 740 - 840м натомість погашаються |
| в діючих поверхах 480 - 640м і, по суті, зумовлює найближчим часом |
| різкий спад виробництва. |
| Які ускладнюють факторами, що впливають на ведення гірничо-капітальних робіт є: |
| велика глибина ведення гірничих робіт; |
| великий водоприток у виробки; |
| експлуатація виймальних і прохідницької техніки відпрацювала свій ресурс; |
| складна система провітрювання шахти; |
| великі витрати на приготування закладний суміші і складність її |
| транспортування на глибокі горизонти. |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 7 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 13 |
| 1.3.1 Перевірочний розрахунок пропускної здатності шахти |
| при застосуванні електровозною відкочування. |
| |
| Потужність шахти з електровозному транспорту визначається як сума |
| продуктивності ділянок, що примикають до біляствольного двору. |
| Для кожної ланки продуктивність транспортної ланцюга визначається за формулою: |
| |
|, Т/добу (1.1) |
| |
| де Т - тривалість роботи електровозною відкочування протягом доби з вивезення |
| руди, хв; |
| - Час заняття перегону (ланки) одним електровозом зі складом, хв; |
| |
|, Хв; (1.2) |
| |
| L-довжина ділянки шляху водних шляхів, м; |
| m - коефіцієнт, що залежить від кількості відкаточних шляхів у виробленні, для |
| двоколійними виробок m = 1; |
| G - вантажопідйомність електровозного складу, т; |
| V - середня технічна швидкість відкочування вантажів; м/хв; |
| К - коефіцієнт, що враховує експлуатаційні умови роботи електровозною |
| відкочування, К = 0,9. |
| Для першої ланки: від вантажного пункту добувних ділянок північного крила по |
| відкаточних штреку до перекидач: |
| |
| Хв; |
| |
| т/добу; |
| |
| Для другого ланки: від вантажного пункту добувних ділянок південного крила по |
| відкаточних штреку до перекидач: |
| |
| Хв; |
| |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 8 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 14 |
| т/добу; |
| |
| т/добу; |
| |
| У результаті підсумовування результатів продуктивності відкочування становить |
| 11660 т на добу. При існуючій навантаженні 9100 т пропускна здатність |
| електровозною відкочування електровозами К-14 задовольняє даній умові. |
| |
| 1.4 Висновки |
| |
| Для ритмічної роботи шахти і досягнення його проектної потужності необхідно: |
| провести залучення у відпрацювання тимчасово неактивних запасів на діючих |
| поверхах (днища камер 400, 480, 640м) і в першу чергу частини запасів рудної |
| потолочіни вище гор.340 м під запобіжним цілком; |
| зробити заміну застарілого обладнання на нове, більш досконале; |
| впроваджувати у виробництво новітні досягнення науки і техніки; |
| перед проведенням підготовчих виробок робити розвантаження гірського |
| масиву шляхом буріння свердловин та подальшого дренажу води. |
| У даному проекті підвищення ефективності гірських робіт розглядається на прикладі |
| залучення у відпрацювання запасів рудної потолочіни родовища і застосування для |
| даних умов прогресивної системи розробки |
| |
| 1.5 Вихідні дані на проект |
| |
| Глибина ведення гірничих робіт - горизонт 330 м; |
| Система розробки - камерна з наступною закладкою відпрацьованого простору |
| твердіючих сумішшю |
| Доставка руди - самохідними вантажно-постачальних машинами з електроприводом і |
| перепуск руди по повстали з гор.330 м на концентраційний гір. 640м; |
| Підготовка камер - двома горизонтами: горизонт випуску (330м) і бурозакладні |
| (301м); |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 9 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 15 |
| |
| Виїмка руди - по камерно-Целікова схемі; |
| Параметри очисної камери: |
| довжина ... ... ... ... ... ... ... ... ... по всій потужності поклади |
| ширина ... ... ... ... ... ... ... ... до 15м |
| висота ... ... ... ... ... ... ... ... до 39м (29м середня) |
| нахил днища ... ... ... ... ... 5 ° |
| форма покрівлі ... ... ... ... ... шатрова під кутом 15ч20 ° |
| схема відпрацювання ... ... ... ... від висячого до лежачому боку |
| термін відпрацювання ... ... ... ... .0,5 року (6 місяців) |
| продуктивність ... ... 26 тис.т/рік |
| запаси ... ... ... ... ... ... ... ... 160 тис.т |
| спосіб отбойкі руди ... .. шарова виїмка за допомогою похилих віял свердловин |
| |
| (d = 76мм) |
| |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.01.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 10 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 16 |
| 2 Застосування прогресивної технології очисних робіт |
| для відпрацювання розкритих запасів руди |
| |
| 2.1 Вибір ділянки для відпрацювання частини запасів потолочіни |
| |
| У відпрацювання планується залучити частину запасів рудної потолочіни вище гор.340 м |
| під запобіжним цілком в осях 11сч26ю в обсязі близько 8 млн. т. Тут |
| зосереджені рудні поклади потужністю до 120 м і вмістом заліза 60%. Потужність |
| рудної потолочіни коливається від 50 м на півдні до 70 м на півночі рудного тіла. |
| Відмітка бурозакладні горизонту 301 м визначена виходячи з умов безпечного |
| розтину закладний свердловини 4 "з", від якої штрек висячого боку проводиться на |
| південь з невеликим ухилом для поліпшення умов транспортування закладку за |
| трубопроводу. |
| Виходячи з взаємного розташування виробок гор. 301 м і горизонту доставки висота |
| відпрацьовуються камер складе: в осі 1сч8с до 39 м, на південь від осі 8с до 26 м. |
| При цьому запобіжний цілина, що захищає місце ведення робіт від прориву води, |
| складе від 19 до 30 м, що значно більше, ніж рекомендує Нігра в [10]. |
| При використанні самохідного гідрофіцірованного обладнання та дизельних машин |
| для доставки людей і матеріалів найбільш раціональним є розкриття горизонту |
| 301 м шляхом проведення ухилів-рамп від осі О. У цьому випадку перші ділянки рамп |
| і орт Про між штреку висячого і лежачого боків гір. 340 м будуть пройдені с |
| безпосереднім складуванням гірничої маси та закладки, отриманих від |
| прохідницьких робіт, в очисне простір недозаложенной раніше камери 2/0 |
| поверху 340ч400 м. |
| Залучення в експлуатацію частини запасів потолочіни передбачається шляхом |
| послідовного введення в експлуатацію та підготовки технологічних ділянок у |
| напрямку з півночі на південь. |
| Першим пусковим буде ділянка в осях 11сч0, розкриваємо рамкою № 1 з перепуском |
| гірничої маси та руди по рудоспускам і породоспуску, проведених до відкаточних |
| горизонту 640 м (з використанням раніше проведених рудоперепусков поверхів |
| 400ч480, 480ч580 і 580ч640 м). Проведення виробок по цій ділянці |
| передбачається тільки по руді й кварциту без виходу в породи лежачого боку. |
| Перепуск руди і кварцитів може бути як роздільні в залежності від необхідності |
| усереднення змісту руди. |
| Висока якість руди в масиві, що перевищує за вмістом заліза 60% і |
| кварцитів з вмістом заліза 37,5% при спільний випуск |
| | | | | | |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.02.ПЗ |
| | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | |
| |. | | З | а | |
| Розробн | Борисенко | | | Застосування прогрессив-ної | Літер | Аркуш | аркушів |
|. | о | | | технології очисних робіт | а | | |
| Н. | Кузьменко | | | | |
| контр. | о | | | | |
| Зав. | Бондарев | | | | |
| Каф. | до | | | | |
| 17 |
| забезпечують отримання товарної продукції (руди) з вмістом заліза 48,5%. |
| Спосіб перепуска в кожному конкретному випадку, залежно від якісної |
| потреби в відвантажується руді, встановлюється технологічною службою |
| комбінату. |
| Другим пусковим ділянкою пропонується частина рудного тіла в осях 0ч9ю, який |
| розділяється хрестом простягання на два технологічних ділянки. Тут потрібно |
| проведення проміжного штреку паралельно штреку лежачого боки по породах, |
| розділяє два рудних тіла. |
| Подальша схема відпрацювання та перепуска та ж, що й описана раніше. |
| На південь від осі 9ю у вельми потужної суцільний поклади розташовуються кілька однотипних |
| технологічних ділянок. |
| Подробиці про місцезнаходження технологічних ділянок, їх запаси, кількість, |
| очисних камерах і черговості відпрацювання наведені на аркуші 3 графічної частини |
| на кресленні і таблиці. |
| |
| 2.2 Обгрунтування рішення про розтин і введенні в експлуатацію |
| частини запасів рудної потолочіни |
| |
| Родовище характеризується складними гідрогеологічними умовами. Для |
| виключення проривів води в очисні виробки з Бучакского водоносного горизонту |
| була залишена рудна потолочіна товщиною 50ч70 м. Науково-дослідними |
| роботами, узагальнивши досвід ведення гірничих робіт на ЗЗРК, була?? боснована |
| можливість зменшення товщини потолочіни. Зокрема, Нігра на основі |
| геомеханічних розрахунків, рекомендовано величину запобіжного цілком під |
| Бучакскім водоносним горизонтом приймати рівною 15,0. Дніпропетровським гірничим |
| інститутом величина запобіжного цілики також була визначена виходячи з |
| розрахунків допустимих водопритоків в очисні камери. |
| У проекті Нігра розрахунок запобіжного цілком (потолочіни) виконаний за |
| наступної залежності: |
| |
|, м; (2.1) |
| |
| де L = 15,0 м - прийнята ширина очисної камери; |
| = 1 - коефіцієнт стійкості гірського масиву; |
| = 1 - коефіцієнт стійкості підробити порід в залежності від ступеня |
| підробітки. За рекомендацією Нігра, ступінь підробки налягають порід не повинна |
| перевищувати 0,3; |
| = 1 - коефіцієнт, що враховує ступінь зниження стійкості гірського масиву |
| в залежності від обводнення. |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.02.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 2 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 18 |
| За даними гідрогеологічної служби ЗЗРК запобіжний цілик осушений. |
| H = м; |
| Відповідно до розрахунків та рекомендаціями Нігра, товщина запобіжного |
| цілики приймається рівною 15 м. |
| Дніпропетровським гірничим інститутом розрахунок запобіжного цілком виконаний по |
| наступною методикою: |
| |
|, М; (2.2) |
| |
| де g = 9,81 м/СІ - прискорення вільного падіння (сили тяжіння); |
| P = 0,92 • 10 Па - гідростатичний тиск у водному об'єкті; |
| Па - тимчасовий опір породи на розтяг; |
| м - потужність водонасиченому незв'язаної породи у водному об'єкті; |
|? = 2,7 · 10і кг/мі - об'ємна маса породи в захисному цілком; |
| кг/мі - об'ємна маса породи в захисному цілком; |
| - Еквівалентний проліт вироблення, що розраховується за формулою: |
| |
|, М; (2.3) |
| |
| де а = 150 м - довжина незакріпленого ділянки гірничої виробки; |
| = 15 м - ширина очисної камери (виробітку); |
| |
| М; |
| |
|? = 1,33 - коефіцієнт, що залежить від контуру підошви водного об'єкта; |
|? = 2,0 м - похибка при визначенні контуру підошви водного об'єкта; |
|? = 0,3 - коефіцієнт структурного ослаблення масиву гірських порід; |
| |
| = |
| = 16,3 м. |
| | | | | | | Арк |
| | | | | | ПРМ.ПД.04.02.02.ПЗ | |
| | | | | | | |
| | | | | | | 3 |
| | | | | | | |
| Зм | Арк | № докум. | Підпи | Дат | | |
| |. | | З | а | | |
| 19 |
| Слідуючи вище наведеними розрахунками, потужність запобіжного цілики приймається |
| рівною 15 м. |
| Отже, ведення очисних робіт під запобіжним цілком розрахованої |
| потужності виключає можливість великих і катастрофічних проривів води, але |
| зберігається небезпека інтенсифікації водопроявів. |
| З вище сказаного видно, що підхід до визначення безпечної глибини розробки |
| руд під водним об'єктом, є підставою для залучення у відпрацювання частини |
| запасів руди вище гор.340 м. |
| |
| 2.3 Розрахунок параметрів очисної виїмки |
| |
| Вихідними параметрами для визначення є: |
| h = 39 м - висота камер, прийнята з розрахунку застосування самохідних |
| вантажно
