ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Діяльність міжнародних про ' єднань стосовно нового інформаційного порядку
         

     

    Етика

    УКООПСПІЛКА

    ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

    кафедра міжнародних економічних відносин

    РЕФЕРАТ

    НА ТЕМУ

    ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОБ’ЄДНАНЬ СТОСОВНО НОВОГО МІЖНАРОДНОГО

    ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРЯДКУ

    Виконала: студентка 281 групи факультету МЕВ

    Данкова Наталія

    Перевірила:

    Боднар І. Р.

    ЛЬВІВ – 2003

    ЗМІСТ:

    Вступ

    1. Інформаційні технології в діяльності ООН

    2. Проблеми інформації у світі. Взаємозв’язок ПРК і КР:

    a. Політичні аспекти

    b. Юридичні аспекти

    c. Техніко-фінансові аспекти

    3. Всесвітній порядок в галузі інформації:

    a. Політичні аспекти

    b. Юридичні аспекти

    c. Техніко-фінансові аспекти

    4. Висновки

    ВСТУП

    Аналізуючи останні дослідження у сфері міжнародних відносин, щостосуються, зокрема, взаємодії головних акторів світової арени, можназробити висновок про відносне зменшення ролі держав у визначенні структурита особливостей функціонування світового порядку. Це пов’язано зприскоренням процесів глобалізації, що супроводжуються появою проблем,розв’язати які на національному рівні неможливо. У таких умовах певноюмірою збільшується значення міжнародних об’єднань – міжнароднихорганізацій, які на основі об’єднання ресурсів та потужностей окремихкраїн, утворюють інституцію нового якісного порядку, здатну оперативнореагувати на процеси в світовому суспільстві. Така оперативність є тимбільш потрібною в умовах незнаної раніше динаміки цих процесів, яказбільшує середовище невизначеності і ускладнює процес прийняття рішень, щостосуються співтовариства в цілому.

    Інформаційні технології в діяльності ООН

    Сучасні технології неминуче гратимуть винятково важливу роль у підготовці ООН до розв'язання проблем XXI ст. Швидкий прогрес в області комунікаційно-інформаційних технологій зумовлює появу нових методів компонування, передачі та використання інформації. Приєднуючись до тріади традиційних засобів масової інформації (ЗМІ) - преси, радіо й телебачення,
    - цей новий, четвертий, засіб привертає своїми перевагами: оперативністю, скороченням витрат та можливостями прямого виходу на ширші аудиторії: такі, як молодь і особи, що відповідають за формування політики. Хоча інформаційна технологія усе ще знаходиться на ранніх етапах свого розвитку, вона швидко стає незамінним інструментом комунікації між усіма країнами й народами.

    Департамент публічної інформації (ДПІ) ООН одним із перших скориставсяможливостями, наданими інформаційними технологіями, у своїх пріоритетнихнапрямах роботи. Життєво важлива інформація про діяльність ООН, глобальністатистичні дані, тексти міжнародних договорів, резолюцій та іншіповідомлення для преси, поширення яких у свій час потребувало кількох годині навіть днів, тепер вільно доступні на сайтах ООН у Всесвітнійінформаційній мережі.

    Використання інформаційних технологій обумовлює суттєву змінукомунікаційної стратегії ООН та організаційних засад її внутрішньогоуправління. Воно сприяє також встановленню тісного зв'язку між ООН та їїпартнерами, включаючи уряди, засоби інформації й громадянське суспільство,у справі зміцнення миру та взаєморозуміння між країнами світу.

    Разом з тим, інформаційні технології все ще не стали загальнодоступними,оскільки названі зміни дотепер відбувалися, головним чином, в окремих,найрозвиненіших регіонах. Завданням міжнародного співтовариства єзабезпечення вільного доступу до будь-якої інформації, всебічне сприяннятому, щоб перевагами нових інформаційних технологій могло скористатисяякомога більше країн.

    Ефективна інформаційна діяльність не може здійснюватися без приділенняпершочергової уваги розвиткові технічного забезпечення та використаннюновітніх технологій. З огляду на це в багатьох своїх резолюціях Генеральна
    Асамблея ООН пропонувала ДПІ в контексті своєї ролі, а також завданьфункціонування та методів роботи, впроваджувати сучасні технології длязбирання, підготовки, збереження та поширення інформаційних матеріалів.

    Ще в 1989 р. ДПІ розпочав здійснення широкої програми модернізації своїх засобів зв'язку, насамперед електронних, із усіма регіонами світу, а також створення мережі поширення інформації. Значно розширився обмін інформацією між центральними установами та відділеннями на місцях, що дозволило регіональним центрам швидко поширювати нову інформацію в тих районах, які вони обслуговують.

    Здійснюються заходи щодо розширення співробітництва з неурядовоюорганізацією "Global Education Motivators" для поширення інформаційнихматеріалів ООН через різні комп'ютерні мережі, обміну даними звикористанням Інформаційної служби ООН (ЮНІСЕР).

    В 1989 р. були запроваджені у дію програми , до яких були введенісписки осіб, які підтримують зв’язок з ДПІ, а також інформація про рух іпоширення інформаційних матеріалів.

    У 1992 р. Департамент почав застосовувати для зав'язку з інфор-маційними центрами та іншими периферійними відділеннями ООН нову цілкомкомп'ютеризовану систему. Вихідні матеріали за профілем суспільноїінформації обробляються тепер за допомогою комп'ютерної програми, щозабезпечує їх автоматичне поширення електронною поштою, телексом чителефаксом.

    До середини 1994 р. було комп'ютеризовано понад 60 інформаційнихцентрів ООН. Упродовж 1992 р. доступ до електронної пошти одержалиінформаційні центри ООН у Делі, Ісламабаді, Празі, Каїрі та Порт-оф-Спейні,після чого число таких центрів досягло 31.

    Сьомою офіційною мовою ООН все частіше стає "мова електроніки".
    Інформаційні матеріали ДПІ поширюються нині через електронні мережі, що їхвикористовують як базову інфраструктуру мережі Інтер-нет, Агора та служба
    Програми розвитку ООН “Гоуфер". Застосування, зокрема, останньої дозволило
    ДПІ вийти на величезну аудиторію більш ніж у 40 країнах світу. ДПІ робитьвсе нові кроки в електронно-інформаційному напрямку. Так, новим досягненням
    Департаменту стало створення Відділу радіобюлетеня, що застосовуєкомп'ютеризовану систему аудіоновин. Вона надає доступ до останніх новин
    ООН за допомогою звичайного телефону.

    Однак ООН треба приділити належну уваги проблемі, яку можна визначитияк електронний бар'єр.

    Доступ до інформаційних і комунікаційних технологій тягне за собоювеличезні швидкі й очевидні вигоди для країн, що розвиваються. Проблемаінформаційних технологій обговорювалася у 2000 р. на різних етапах засіданьвисокого рівня сесії Економічної та Соціальної Ради (ЕКОСОР), на Саммітітисячоліття, безпосередньо на самій Генеральній Асамблеї тисячоліття. Цяпроблема стала також провідною темою самміту Північ-Південь у Гавані і булаодною з пріоритетних тем саммітів Європейського союзу в Лісабоні та Групи
    "восьми" на Окінаві. Внаслідок співробітництва ЕКОСОР і групи експертів зділовими колами та неурядовими організаціями (НУО) створилося переконання,що інформаційні технології можна використовувати для прискорення розвитку йполіпшення інтеграції країн, що розвиваються, у світову економіку.

    У декларації міністрів "Роль інформаційних технологій у контекстіглобальної економіки, що базується на знаннях", яку було прийнято ЕКОСОР наїї сесії 2000 р., вміщено рішучий заклик до погоджених дій нанаціональному, регіональному та міжнародному рівнях для того, щобперестрибнути "цифрову прірву" і поставити інформаційно-комунікаційнітехнології на службу розвитку в інтересах усього людства. Було підкресленонеобхідність переборення основних труднощів - таких, як відсутністьнеобхідної інфраструктури, можливостей капіталовкладень, низькі рівніосвіти, охоплення системою зв'язку, які перешкоджають залученню більшоїчастини населення країн, що розвиваються, до користування наслідкамиреволюції в інформаційних і комунікаційних технологіях.

    Створення в Інтернет інформаційних ресурсів, орієнтованих на місцевихкористувачів, і можливостей вільного доступу до них пересічних людей,допоможе виникненню різноманітного культурного й мовного кіберпростору ібуде сприяти широкому та стабільному використанню Інтернету. Інфраструктура
    ООН, зокрема ЕКОСОР, може відігравати ключову роль у забезпеченнікоординації й послідовності зусиль, що започатковані. Ці структури надаютьпідтримку національним заходам, виступають як міжнародний форум, роблятьвнесок у систематичне вивчення впливу інформаційних технологій таспрямовують дії щодо подолання "цифрової прірви" у світовому масштабі.

    Згадана декларація закликає міжнародне співтовариство розпочатиініціативні кроки з метою термінового сприяння програмам активізаціїспівробітництва, більш активного вивчення можливостей додатковогофінансування заходів в області інформаційних технологій, зменшення вартостіпристроїв для користування Інтернет у країнах, що розвиваються, і сприяннянавчанню у сфері інформаційних і комунікаційних технологій. Обговорення цихпроблем на засіданнях високого рівня знаменує собою лише початокмайбутнього постійного процесу, пов'язаного з цією дуже складною областю.
    Етап засідань високого рівня, що відкрився в ООН 5 липня 2000 р., бувісторичним з багатьох причин. Уперше на ньому були присутні глави держав. Уньому також взяли участь керівники низки міжнародних організацій, включаючи
    Міжнародний союз електрозв'язку та Всесвітню торгову організацію.

    Спільні зусилля урядів, міжнародних організацій та приватного сектору мають ключове значення для розв'язання проблеми "цифрової прірви".
    Подоланню її сприяє вся система ООН. У 1999 р. Програма розвитку ООН
    (ПРООН) прийняла на озброєння дієву стратегію підтримки національнихпартнерів. Ключовими елементами цієї стратегії є: підвищення рівняінформованості щодо революційних змін в різних галузях знань; інформаційно-пропагандистська робота й розроблення відповідної політики; забезпеченнязагального й такого, що не потребує великих коштів, доступу дотелекомунікаційної інфраструктури Інтернет; всебічний розвитокнаціонального інтелектуального людського потенціалу; збільшення числаінформаційних матеріалів, поданих місцевими мовами; пошуку творчих підходівдо розв'язання проблем, що виникають.

    Зокрема, на регіональному рівні в контексті ініціативи "Інтернет для
    Африки" багато зусиль докладається для надання п'ятнадцяти країнам, розташованим на південь від Сахари, можливості підключення до Інтернет і нарощування потенціалу, потрібного для забезпечення функціонування відповідних технічних засобів. В Азійсько-Тихооке-анському регіоні в рамках Інформаційної програми в області розвитку для країн Азії та Тихого океану низці країн, включаючи Бутан, Східний Тимор, Лаоську Народно-
    Демократичну Республіку й Тувалу, надано допомогу стосовно підключення до
    Інтернету. ПРООН, діючи через свою Програму створення мережі для забезпечення стійкого розвитку і на основі партнерських зв'язків із приватним сектором, пропагує вільне використання загальнодоступних засобів програмного забезпечення і надає інформацію з питань стійкого розвитку багатьма мовами.

    На сьогодні одним із найважливіших завдань загальної стратегії ООН є досягнення до 2004 р. ''глобальної з'єднуваності засобами зв'язку". Це не означає оснащення кожного будинку комп'ютером; йдеться про забезпечення для всіх розумного доступу до глобальних інформаційних систем, можливо, через адміністративні установи місцевих органів влади, програми розвитку сільського господарства чи школи. Для розв'язання такого спадання потрібна величезна робота, але керівники ООН вважають цю мету реальною.

    Не можна забувати й про те, що стрімкий розвиток високих технологій,інформатизації та телекомунікації, поряд із безсумнівними перевагамирозширення можливостей для міжнародного співробітництва, створюють водночаспередумови для виникнення принципово нової, інформаційної, конфронтації наміжнародній арені. Ця проблема висувалася на Самміті "великої вісімки" на
    Окінаві, де поряд з іншими документами була прийнята "Окінавська хартіяглобального інформаційного співтовариства", що закликає "як в державному,так і в приватному секторах, ліквідувати міжнародний розрив у галузіінформації та знань". Важливість балансу доступу до інформації підкреслює йприйнята на Самміті тисячоліття "Декларація тисячоліття ООН", яка закріплюєневід'ємне "право громадськості на інформацію", що випливає із Загальноїдекларації прав людини. Людям потрібне створення такого сучасногоглобального інформаційного суспільства, яке гарантувало б загальний широкийдоступ до інформації, вираження волі та рівну участь для всіх.

    Залучення світу, що розвивається, до користування плодами революції вобласті інформаційних технологій є важким завданням. Основні труднощі - утрьох ключових областях: комунікації, потенціалу та змісту.

    Інформаційні технології мають соціальну значущість тільки тоді, коливони легко доступні й дешеві. Отже, головним питанням є забезпеченнядоступності інформаційних технологій для бідних. При належних механізмахрегулювання приватний сектор може ефективно забезпечувати доступ доінформаційних технологій за прийнятними цінами у досить великих містахсвіту, що розвивається. Однак у мало-населених сільських і віддаленихрайонах, через відносну бідність і велику вартість налагодженнякомунікацій, не можна покладатися винятково на ринкові важелі. Якщозабезпечення загального доступу до інформаційних технологій єдовгостроковою метою, то найближчим завданням стосовно країн, щорозвиваються, має бути встановлення комунікацій не між окремими людьми, аміж громадами.

    Іншим важливим аспектом є потенціал. Технічна грамотність є обов'язковоюумовою, але треба виходити з того, що при навчанні не можна перестрибуватичерез етапи. Традиційна грамотність, оволодіння загальною базовою освітою,як і раніше, залишається передумовою розвитку. Тим самим, необхідним єстворення при ООН установи, яка б займалася навчанням різних груп населенняпевних країн навичкам застосування інформаційної техніки.

    Основа процвітання кожної нації в XXI ст. - знання й освіта, і особливоце стосується країн, що розвиваються. У сучасному світі основна задача -знайти розв'язок наболілих проблем освіти, тому що нині освіта більш ніжколи-небудь необхідна для прогресу націй. У багатьох країнах, щорозвиваються, рівень освіченості за останні піввіку значно зріс. Швидкезниження рівня бідності в країнах Східної Азії багато в чому обумовленоїхніми інвестиціями у сферу освіти, але країнам Африки, наприклад, треба щепройти довгий шлях. Через це на Всесвітньому форумі з питань освіти, щовідбувся в 2000 р. в Дакарі, було поставлене завдання зробити так, щоб до
    2015 р. всі діти планети - і хлопчики, й дівчатка - мали можливістьодержати початкову освіту. Для того, щоб використовувати інформаційнітехнології з максимальним ефектом, африканським університетам необхіднонадати фінансову й технічну підтримку. Дуже вчасним і важливим кроком єнамір чотирьох відомих американських організацій: корпорації Карнегі,фондів Рокфеллера, Форда Макартура - здійснити інвестиції в 100 млн доларів
    США у вищу освіту в африканських країнах для допомоги в розвиткуінфраструктури й у підготовці кадрів.

    Для подолання "цифрового розриву" потрібний глобальний ініціативнийпідхід і великі кошти. Тільки розвинені країни мають необхідні вплив,ресурси й експертний досвід. І для виконання цього завдання мають бутиоб'єднані зусилля всіх його учасників - ООН, донорів, приватного сектору,громадських організацій та урядів, причому не в останню чергу - урядівкраїн, що розвиваються.

    Проблеми інформації у світі. Взаємозв’язок ПРК і КР

    Інформація грає першорядну роль в міжнародних відносинах як засібкомунікації між народами і як інструмент пізнання і розуміння між народами.

    Ця роль інформації є тим більше важливою і вирішальною в сучаснихміжнародних відносинах, що міжнародне співтовариство розташовує в данийчас, завдяки новим відкриттям і значному прогресу техніки, дуже вчиненими ідуже швидкими засобами комунікації, які роблять майже миттєвою передачуінформації між різними районами земної кулі.

    Проте слід зразу ж відзначити, що сучасна міжнародна система інформаціїхарактеризується глибокою незбалансованістю між розвиненими країнами ікраїнами що розвиваються. Ця незбалансованість характеризується тим фактом,що розвинені країни тримають в своїх руках потік інформації від початку докінця. Це панування торкається всього комплексу міжнародної сучасноїсистеми комунікацій, тобто агентст?? друку, радіо і телебачення,кінематографії, журналів, книг і багатотиражних ілюстрованих видань, банківданих і рекламних агентств.

    Ця незбалансованість, природно, спричинила за собою думку про
    ''глибокий перегляд сучасної міжнародної системи інформації і пронеобхідність встановлення нового всесвітнього порядку в області інформації,який, будучи одним з численних аспектів необхідної зміни положення в світі,має на своїй основній меті надання допомоги проведенню інших реформвстановленню нових міжнародних порядків, більш справедливих і більшвідповідаючіх інтересам всього співтовариства людей.

    Країни, що розвиваються, вимагаючи встановлення цього новоговсесвітнього порядку в області інформації, лише нагадують про права,урочисто проголошених сучасним міжнародним співтовариством в таких важливихтекстах, як стаття 19 Загальної декларації прав людини, стаття 19
    Міжнародних пактів про цивільні і політичні права і про економічні,соціальні і культурні права, а також у відповідних резолюціях, прийнятих
    Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Нації.

    Право на комунікацію, в основі своїй пов'язане зі всією рештою прав,торкається не тільки окремої особи, але також груп народів і суспільств, іповинне знайти відповідне місце в міжнародному плані, у відносинах міждержавами, народами, суспільствами і культурами. Крім того, право накомунікацію повинне гарантувати не тільки право на отримання інформації,але так само, як висновок з цього, право інформувати, доповнювати скороченуінформацію і виправляти невірну інформацію.

    Новий всесвітній порядок в області інформації вимагає загальноговизнання, яке до теперішнього часу було обмеженим через настороженовідношення породженого певними побоюваннями. Ці побоювання виникли узв'язку з перспективою змін, які можуть завдати збитку безпосереднімінтересам. Саме засоби інформації повинні настроювати громадську думку накористь змін, що проводяться на користь всього людства. Всюди повиннаодержати визнання думка про те, що сучасний порядок є лише змішенням різнихпроявів безладдя і що у зв'язку з цим необхідно зміни.

    В сучасному світі інформація характеризується істотниминезбалансованою, що відображають загальну незбалансованість, яка робитьвплив на міжнародне співтовариство. Ці незбалансованості виявляються вбагатьох сферах і, зокрема, в політичній, юридичній і техніко-фінансовійсферах.

    Політичні аспекти незбалансування інформації


    1. Пережитки колоніальної ери

    Сучасна система інформації закріплює форму політичного, економічного ікультурного колоніалізму. Він полягає в наданні особливої уваги подіям,значення яких в деяких випадках обмежено або які не мають ніякого значення;в підбірці окремих фактів, і представленні їх у вигляді єдиного цілого; увикладі фактів так, щоб вітікаючі з цього висновки були сприятливими дляінтересів транснаціональної системи; в роздуванні незначних фактів, щобпорушити необгрунтовані побоювання; в замовчанні проблем, що невідповідають інтересам країн яким належать ці засоби інформації. Такимчином, події в світі освітлюються лише залежно від інтересів певнихсуспільств. Інформація також спотворюється з урахуванням особливихморальних, культурних або політичних цінностей деяких держав у збитокцінностям і інтересам інших народів.

    2. Вплив, що відчужує, в економічному, соціальному і культурному планах

    Окрім панування і маніпулювання міжнародним ринком новин, розвиненікраїни використовують інші форми гегемонії над органами комунікаціїтретього світу. Перш за все вони заволодівають засобами масової інформаціїза допомогою безпосередніх капіталовкладень. Існує також інша формаконтролю, що має набагато більше значення в даний час, а саме, майже повнамонополія реклами в світі, здійснювана великими рекламними агентствами, якідіють як транснаціональні компанії в області комунікації і забезпечуютьсобі дохід, обслуговуючи інтереси транснаціональних промислових ікомерційних корпорацій, що очолюють в діловому світі. Інша форма пануванняполягає у впливі, який використовується для того, щоб перешкоджатисоціальній еволюції і відкрито здійснюється органами пропаганди.

    3. Кількісна незбалансованість між Північчю і Півднем

    Ця незбалансованість створюється розривом між об'ємом повідомлень,вітікаючіх з розвиненого світу і призначеного для країн, що розвиваються, іоб'ємом новин, що рухається у зворотному напрямі. Біля 80% інформації,поширюваної в світі, проводиться великими міжнародними агентствами, якіприсвячують лише 20-30% цього об'єму країнам, що розвиваються, не дивлячисьна те, що на їх частку припадає близько 3/4 людства. Це перетворюється нафактичну монополію розвинених країн.

    4. Незбалансованість засобів в області інформації

    П'ять основних транснаціональних агентств монополізують в цій областіосновний матеріальний і людський потенціал, тоді як майже третину країн, щорозвиваються, ще не мають свого національного агентства.

    5. Фактична гегемонія і прагнення до панування

    Ці тенденції виявляються у формі байдужості, яку проявляють засобимасової інформації розвинених країн, і особливо західних країн, повідношенню до проблем, інтересів і спрямувань країн, що розвиваються. Цітенденції грунтуються на фінансовій, промисловій, культурній і технічнійпотужності, внаслідок чого більшість країн, що розвиваються, зводиться достатусу простих споживачів інформації, що продається як будь-який іншийтовар. Ці тенденції знаходять свій вираз понад усе по засобом контролю зарухом інформації, який здійснюють транснаціональні агентства, без жоднихперешкод діючі в більшості країн, що розвиваються, що пояснюється перевагоюв області техніки, прикладом чого є система зв'язку через супутники, цілкомконтрольована великими міжнародними кампаніями.

    6. Відсутність інформації про країни, що розвиваються

    Щоденна хроніка подій з країн, що розвиваються, передається світу задопомогою транснаціональних засобів масової інформації; паралельно, черезті ж канали, ці країни одержують "інформацію" про те, що відбувається закордоном. Передаючи в країни, що розвиваються, лише ті новини, які булиоброблені, тобто відфільтровані, адаптовані і спотворені, транснаціональнізасоби інформації нав'язують країнам, що розвиваються, своє бачення світу.
    Якщо друк промислово розвинених країн об'єктивно освітлює проблеми,досягнення і спрямування країн третього світу, це робиться у форміспеціальних додатків або випусків, що продаються за високими цінами.

    7. Повідомлення, погано адаптовані для районів їх розповсюдження

    Навіть важлива інформація може свідомо ігноруватіся ЗМІ за ради іншоїінформації, яка цікава суспільству тієї країни, до якої відносяться данізасоби інформації. Ця інформація передається в країни-споживачі, яким вонапрактично нав'язується, хоча вона не представляє ніякої цікавості длячитачі і слухачів цих країн.

    6. Сучасний порядок в галузі інформації, якій заснован на практичномонопольній концентрації влади

    Юридичні аспекти незбалансування інформації

    1. Вільна інформація чи вільне інформування

    2. Право доступу до джерелам інформації

    Це право розуміють одностороннім чином і використовують в інтересахтих, хто моє засоби отримання і розповсюдження інформації.

    3. Неефективність права на виправлення

    За виключенням Конвенції 1952 р.., Не існує засобів, які допоможутьзабезпечити державам можливість виправити стосовно їх неправдиву абонеточно інформацію. Але Конвенція 1952 р.. є сама по собі малоефективною ірегламентація в цій галузі є обмежувальних і невигідною для країн, щорозвиваються.

    4. Незбалансованість в області авторських прав

    Ця тема протягом довгого часу регулювалася Бернська конвенцією 1886р., яка носить протекціоністській характер відносно сфери свого вживання,тривалості покриття прав і обмеженості порушень, які можуть бути вчинені повідношенню до цих положень. Всесвітня конвенція 1952 р.., Переглянута в 1971р., керівництво вживанням якої доручено ЮНЕСКО, передбачає менш суровийрівень захисту. Флорентійська конвенція через свої протекціоністськінаслідки, які вона може мати, одночасно сприяючи розповсюдженню творівінтелектуальної творчості з промислово розвинених країн в країни, щорозвиваються, не відповідала інтересам останніх. В цілому, міжнароднасистема видання і розповсюдження, діюча в даний час під приводом охорониправ авторів, привела до панування ряду комерційних інтересів в розвиненихкраїнах і непрямим шляхом сприяла створенню сприятливих умов длякультурного і політичного панування цих країн над всім міжнароднимспівтовариством.


    5. Незбалансованість у розподілі спектру радіочастот

    Слід відмінити положення статті 9 правил радіозв'язку, що закріплюютьправа, одержані в області розподілу шкали частот, і позбавляючи країни, щонедавно одержали незалежність, задовільних засобів висловлювати свою думку.

    6. Безладдя і відсутність координації в області електрозв'язку івикористовування супутників

    Через відсутність ефективної регламентації, нинішня нерівність в ційобласті може поглибити, тоді як право сильного буде необоротної укріплено.
    Прогрес в цій області такий, що через відсутність відповідної регламентаціїслід чекати такого напливу передач і телепрограм, який набуває характерупорушень національної території.

    Технічно-фінансові аспекти незбалансування інформації

    Країни, що розвиваються, відчувають незручності від одночаснонепридатної і дорогої сучасної системи комунікації. Технічний прогрес,досягнутий розвиненими країнами, і введені ними системи тарифів відносноміжнародної комунікації забезпечили їм монопольні позиції і привілеї як втарифікації транспортування публікацій і електрозв'язку, так і увикористанні технічних засобів комунікації і інформації.

    Сучасні структури і моделі мереж електрозв'язку між країнами, щорозвиваються, засновані лише на критеріях рентабельності і торгівлі, єсерйозною перешкодою для розвитку інформації і комунікації. Ця перешкодавиявляється на рівні інфраструктури і тарифів.

    Планування інфраструктури, здійснюване колишніми колоніальнімідержавами, позбавляє деякі країни, що розвиваються можливості передачіінформації за межі своїх кордонів (наземні станції, забезпечують тількиприйом телепередач, вироблених в промислово розвинених країнах).

    Женевська конференція 1977 р.. спробувала закласти основи процедури,направленої на попередження зловживань раціонального використаннясупутників, країни, що розвиваються, як і раніше знаходяться під загрозоюанархічного використання космічного простору, що спричинить за собоюзбільшення незбалансованості, якою уражена сучасна система електрозв'язку.

    З особливою гостротою встає сьогодні проблема розподілу спектрурадіочастот, універсального, але обмеженого природного джерела. Країни, щорозвиваються, більш ніж коли-небудь мають намір твердо поставити підпитання права, які привласнили собі розвинені країни у використанні спектручастот. Вони також повні рішучості добитися урівноваженого розподілу цієїшкали.

    Конференції глав держав непрієднаніх країн, різні наради міжнароднихорганізацій і зустрічі між установами, безпосередньо або побічнопов'язаними з сектором інформації, дозволили поступово виявити деякізаходи, які слід провести з метою встановлення нового всесвітнього порядкув області інформації. З цією метою були створені деякі структури якрегіонального характеру (африканські, азіатські, латиноамериканські,арабські союзи і агентства радіомовлення), так і органи непрієднаніх країн
    (Міжурядова рада з координації інформації), Координаційний комітетагентств, Кооперативний комітет радіомовлення, комітет експертів в областіелектрозв'язку і т.д.).

    Всесвітній порядок в галузі інформації

    Логічно і природно діяти сьогодні у напрямі встановлення новоговсесвітнього порядку, який регулюватиме відносини між державами в різнихобластях; природно, передбачати одночасно новий всесвітній порядок вобласті інформації.

    Новий порядок спричиняє за собою справжню перебудову. Сучаснеположення, будучи продуктом тривалої історії, не може бути виправлено вкороткі терміни. Це швидше процес, який повинен проходити на національному,регіональному і міжнародним рівнях.

    Новий всесвітній порядок в області інформації, заснований надемократичних принципах, направлений на створення рівноправних відносин вобласті комунікації між розвиненими і країнами, що розвиваються, на великусправедливість і велику врівноваженість. Зовсім не ставлячи під сумнівсвободу інформації, він направлений на вживання цього принципу справедливимі рівним чином для всіх народів, а не тільки для найрозвиненіших серед них.

    Для здійснення такої мети слід провести комплекс заходів, направленихна виправлення недоліків всесвітньої системи і заповнити пропуски ізмінивши баланс в міжнародних відносинах в цій галузі.

    З простих споживачів інформації країни, що розвиваються, повинні статисамостійними, повноправними виробниками в світі інформації і комунікації.

    Політичні аспекти встановлення світового порядку

    В цьому плані слід визначити політику в області інформації, її роль, атакож заходи, які слід провести при зборі, редакції, відборі ірозповсюдженні інформації для знищення наслідків колоніальної епохи. Слідпостійно пам'ятати про те, що інформація є соціальною потребою, а не простотоваром. Надії, прагнення і боротьба співтовариства, груп і народів повиннірозглядатися на основі рівності, повної чесності і повної об'єктивності,уникаючи провокацій, підтримуючи справу свободи і справедливості, захищаючиправа людини у всіх міжнародних проявах, знищуючи наслідки колоніалізму,расизму, апартеїду і іншу дискримінаційну практику, слугуючі справі миру увсьому світі.

    На рівні міжнародних організацій:

    . розширити і диверсифікувати сферу надання підтримки з боку ЮНЕСКО і інших міжнародних організацій країнам, що розвивається, забезпечити засоби зв'язку для надання багатобічної і двосторонньої допомоги цим країнам в цілях посилення цієї допомоги і забезпечення її більшої ефективності;

    . надавати допомогу в сприянні розвитку засобів інформації в

    країнах, що розвиваються, як на національному, так і на регіональному рівнях на основі колективної опори на власні сили;

    . надавати країнам, що розвиваються, можливість використовування форумів і трибун, діючих в рамках міжнародних організацій, ознайомлення з їх потребами і досягнення встановлення нового міжнародного порядку в області інформації;

    . надавати підтримку здійсненню країнами, що розвиваються заходів направлених, на вживання і розвиток національної політики в області комунікації, сприяти розвитку наукових досліджень - зокрема, значення передачі технології - і центрів документації в області комунікації;

    . ввести в розвинених країнах - постачальниках будь-яких форм літературних або художніх творів податковий збір, дохід від

    якого поступав би до міжнародного фонду по авторському праву, управління яким здійснюватиметься ЮНЕСКО;

    . розширити і диверсифікувати рамки допомоги, що надається країнам, що розвиваються, і надавати їм допомогу у використовуванні наук в області комунікації на користь соціального розвитку за допомогою проведення досліджень, що грунтуються на обгрунтовуваннях, предметах і методах, що відображають дійсність і відповідаючіх потребам країн, що розвиваються;

    . надавати максимальну технічну і фінансову допомогу

    установам, діяльність яких присвячена здійсненню досліджень в області комунікації, відповідно до потреб, які випробовувалася б в кожній країні і в кожному регіоні;

    . в співпраці з центрами підготовки фахівців в області масової комунікації, що є у всіх країнах, що розвиваються, ввести програму по розробці і координації науково-дослідних планів установ, департаментів, спеціальних програм по професійній підготовці в області комунікації.

    . сприяти, за допомогою надання стипендій і подібних заходів, здійсненню програми вищої університетської підготовки кадрів для викладання наук в області комунікації. Така підготовка повинна була б здійснюватися відповідно до потреб, цілей і можливостей країн, що розвиваються; вона була би повинна фактично допомогти забезпеченню для майбутніх поколінь фахівців нового сприйняття комунікації і введенню інших теорії і практики, здатно?? сприяти встановленню національних і міжнародних відносин на основі рівності, а не влади;

    . надавати допомогу в розробці науково-дослідних програма і створенні центрів підготовки фахівців, з тим щоб забезпечити країнам, що розвиваються, можливість випускати радіо-і телепередачі на користь виконання цілей нового міжнародного економічного порядку;

    . надати сектору масової комунікації місце, відповідне значенню, яке він незаперечно має, нарівні з інших секторів діяльності, і його очевидній дії на кожний з них, з тим щоб розвинути корисні і злагоджені взаємостосунки не тільки з сектором культури, але також з сектором освіти і іншими секторами, які в даний час у меншій мірі пов'язані з ним;

    . розробити чітку політику в області використовування систем комунікації за допомогою супутників, поважаючи при цьому, у всіх випадках, суверенні права кожної держави;

    . сприяти розвитку експериментування, оцінки і розповсюдження нових технічних методів комунікації, що характеризуються низькою вартістю і легкістю їх використовування з тим, щоб забезпечити широкій громадськості, яка випробовує в них недолік, можливість доступу до повідомлень щодо розвитку;

    . сприяти розширенню участі країн, що розвиваються, в діяльності по стандартизації в цілях забезпечення правильного і швидкого використовування документів і більш широкій участі цих країн в діяльності міжнародних спеціалізованих організацій в даній області.

    Юридичні аспекти встановлення світового порядку

    Справедливість міжнародної комунікації зможе бути досягнута тільки втому випадку, якщо буде змінено визначення прав в області комунікації ізабезпечено їх широке вживання. Інформація повинна матіся на увазі яксоціальна цінність і культурна субстанція, а не матеріальна продукція аботовар. В такій перспективі всі країни повинні були б мати однакову нагодудоступу до джерел інформації і участі в процесі комунікації. Соціально -культурні міркування повинні переважати над індивідуальними, матеріальнимиі меркантильними міркуваннями. Комунікація - це як повітря і світло. Всіповинні володіти однаковим правом доступу до неї. Вона належить всьомулюдству. Праву на комунікацію не повинні перешкоджати ні фізичні, ніюридичні особи.

    Інформація не є надбанням тільки окремих фізичних або юридичних осіб,які мають в своєму розпорядженні технічні і фінансові засоби, що дозволяютьїм панувати в області комунікації. Її слід розуміти як соціальну функцію,пов'язану з різними суспільствами, культурами і концепціями людськоїцивілізації. Виходячи з цього, право одержуючи інформацію повиннерегламентувати так, щоб узаконити функції взаємодії і участі ізабезпечити вільне і збалансоване розповсюдження інформації.

    Як соціальна потреба, комунікація повинна адаптуватися до кожногосуспільства, до його задач і його сподівань. Виходячи з цього, кожна націяповинна бути здатна сама вибирати інформацію залежно від властивих їйреалій і потреб.

    Техніко-фінансові аспекти встановлення світового порядку

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status