ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
         

     

    Етика
    1. Поняття «ціна»
    Особливе місце в системі ринкової економіки займають ціни, ціноутворення, цінова політика. Ціна являє собою економічну категорію, що означає суму грошей, за яку продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар.
    Ціна - економічне поняття, існування й важливість якого нікому не треба пояснювати й доводити. З дитячих років, як тільки людині доводиться спостерігати або самому брати участь в купівлі, він на побутовому рівні сприймає, що таке ціна і яку роль вона відіграє в його житті і в житті інших людей.
    Висока ціна означає, що річ дорога, і її покупка вимагає великих грошових витрат, низька ціна означає дешевизну і менше навантаження на кишеню покупця. Проте ціна, а точніше, ціни, вся їх сукупність являють собою не тільки індивідуальну, особисту, а й суспільну, соціальну категорію. Вони регулюють як окремі купівлі та продажу товарів споживачам, так і економічні процеси в цілому, включаючи виробництво, розподіл товарів, обмін або споживання благ, надання послуг. Тут вже всі ціни, разом узяті, з урахуванням їх формування та зміни діють як загальний, єдиний, цілісний ціновий механізм.
    Ця функція цін і їх вплив на економіку в масштабах не тільки особистості й родини, а й підприємства, галузі, території, країни набагато менше відомі обивателю.
    Далеко не всі знають, що в економіці застосовуються десятки мільйонів цін, що під єдиним поняттям «ціна» розуміється безліч різновидів цін, включаючи оптові, роздрібні, регульовані, договірні, вільні ринкові, державні, контрактні, прогнозні, проектні, лімітні, світові і ряд інших.
    Будучи широко вживаними в економіці будь-якого типу (централізованої, ринкової, змішаної), ціни формуються і діють у різних економіках по-різному. Відповідно до комуністичної чисто розподільної доктриною економіка взагалі може обійтися без грошей, а отже, і без цін, тоді як ринкова економіка без цін стає безглуздою.
    Ціни, безсумнівно, являють собою тонкий, гнучкий інструмент і в той же час досить могутній важіль управління економікою, хоча їхні реальні можливості впливу на економіку взагалі і на рівень життя зокрема набагато менше надій, що покладаються на ціни, на ціновий механізм людьми. У директивно керованій економіці ціни використовуються як зовнішній регулятор, інструмент впливу з боку уряду, тоді як в ринковій вони утворять частину системи саморегулювання.
    У ціновому механізмі варто розрізняти й виділяти дві взаємодіючі частини. Це, з одного боку, самі ціни, їх види, структура, величина, динаміка зміни і, з іншого - ціноутворення як спосіб, правила встановлення, формування нових цін і зміни діючих. Ціноутворення, з яким люди знайомі набагато менше, ніж з цінами, виступає активною, що задає частиною всього цінового механізму. Воно, власне, і зумовлює величину ціни. Але найчастіше ціноутворення від нас сховано, а ціни ми бачимо наяву. Ціни і ціноутворення становлять у своїй єдності ціновий механізм.
    Отже, ціна - багатофункціональне економічне явище, ведуча ринкова категорія. Зміна ціни часто спричиняє за собою серйозні соціальні, економічні, а також політичні наслідки. Тому у всебічній і об'єктивній інформації про ціни, в глибокому аналізі закономірностей і тенденцій їх зміни зацікавлене все суспільство, а не тільки владні структури і маркетингові служби.

    Ціна - сума грошей, що сплачується за одиницю товару, еквівалент обміну товару на гроші.
     
    Ціни, процеси їх утворення і зміни являють собою предмет статистичного дослідження. Статистика цін - самостійний блок, що входить як складова частина в статистику ринку і відповідно в соціально-економічну статистику. Відомі два основних джерела інформації по цінах. Ця служба займається збором і обробкою даних про роздрібну торгівлю, обсяг виробництва, обстеженням покупок, використовуючи дані статистики виробництва, податків і торгової статистики. Другим важливим джерелом інформації є бюджетні обстеження як одна з форм вибіркового статистичного дослідження доходів, витрат та споживання населення. На підставі цих джерел розраховується індекс споживчих цін (ІСЦ) (який іноді називають індексом вартості життя) за фіксованим набору основних споживчих товарів і послуг. Методологія розрахунку є єдиною для багатьох країн, що дозволяє проводити міжнародні зіставлення ІСЦ. Склалися вже і альтернативні служби статистики цін.
    Сутність ціни, її економічна природа виявляються в подвійній ролі, яку грає ціна на ринку. Вона виступає як:
    - Індикатор, що відображає політику і кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції, торговий і економічний ризик., Кредитно-фінансову ситуацію, ступінь конкурентності на ринку і т. д.);
    - Маркетинговий регулятор ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит і пропозицію, структуру і місткість ринку, купівельну спроможність рубля, оборотність товарних запасів і т. д. В якості регулятора ціни дозволяють обмежувати споживання ресурсів і є мотивацією для виробництва.
     Ринкова ціна виконує різні функції. Ціна - це посередник і соізмерітель при обміні товарів на гроші. Ціна - важливий показник кон'юнктури ринку, чинник рівня, структури і співвідношення попиту і пропозиції, територіального розміщення виробництва. Ціна - інструмент утворення прибутку і управління ефективністю, чинник оподаткування. Ціна - це головна складова інфляційних процесів, засіб впливу на інвестиційну політику (підвищення цін часто веде до зростання привабливість інвестицій). Ціна - могутній фактор рівня життя населення, що впливає на ринок праці, обсяг і структуру споживання, рівень реальних доходів різних соціальних груп. І нарешті, ціна - це знаряддя конкурентної боротьби.

    2. Функції ціни

    Ще один спосіб проникнення в суть цін полягає у вивченні їхніх функцій, що характеризують роль, яку відіграють ціни в економіці. При цьому треба мати на увазі, що функції цін і способи їх реалізації розрізняються в залежності від природи того економічного середовища, в якій діють, використовуються ціни. Насамперед мається на увазі розходження дії цінового механізму в економіці централізовано-державного й ринкового типу.
    Первинною функцією ціни варто вважати вимірювальну. Завдяки ціною вдається виміряти, визначити вартість товару, інакше кажучи, визначити, яку кількість грошей покупець повинен заплатити, а продавець одержати за проданий товар. Ціни дають можливість грошам як платіжного засобу знайти кількісну визначеність в акті купівлі-продажу. Знаючи ціну вагової, об'ємної, штучної одиниці товару і додаючи їй на кількість продаваних продавцем і покупцем придбаних одиниць, ми встановлюємо величину грошового платежу за товари та послуги. Виходячи з ціни робочої сили, праці, вимірюється заробітна плата.
    З вимірювальною функцією ціни є сусідами соізмерітельная, що полягає в зіставленні цінностей різних товарів. Порівнюючи ціни, ми одержуємо можливість розрізняти більш-менш дорогі товари, дорогі і дешеві. Якщо ціна адекватно відображає корисність, то вона може використовуватися і при зіставленні не тільки грошової цінності, але І корисності товарів.
    Завдяки вимірювальної функції ціна знаходить облікову функцію. Перекладаючи показники кількості і якості товарів у матеріально-матеріальному вираженні, виміряні у фізичних одиницях, в адекватні показники, виміряні в грошових одиницях, ціна стає допоміжним інструментом обліку. Одна справа, коли фіксується наявність у майновому комплексі підприємства 5 верстатів, і інша справа, коли облік свідчить про наявність 5 верстатів з ціною кожного 3 мільйони грошових одиниць на загальну суму 15 мільйонів грошових одиниць. Облікова функція ціни дозволяє також враховувати витрати на виробництво продукції.
    Поряд з урахуванням ціна як вимірник може бути одним з важливих інструментів аналізу, прогнозування, планування, при яких використовуються показники в грошовому вираженні.
    З перерахованих функцій цін випливає можливість їх використання в якості інструменту регулювання економічних процесів. Так, у ринковій економіці ціни - це основний інструмент урівноваження попиту і пропозиції, що погоджує грошовий запит виробника або продавця товарів на їх оплату з відповідною реакцією споживача, покупця. При цьому характерно, що сама регулююча ціна народжується в процесі регулювання і є в цьому сенсі регульованою. Тому точніше було б говорити про функцію саморегулювання товарно-грошових процесів за допомогою рівноважних, тобто самовстановлюються цін, рівень яких відповідає вирівнюванню попиту та пропозиції. У неринковою економіці такі функції насильно нав'язуються цінами, які самі нав'язуються економіці. Така штучність робить призначаються державою ціни малоефективним засобом балансування доходів і витрат, а в більш широкому плані - регулювання економіки.
    Ціна може виконувати розподільну функцію, яка полягає у можливості за рахунок перерозподілу попиту на той чи інший продукт, пов'язаного з його ціною, впливати на пропозицію товару, на розширення виробництва відсутнього (дефіцитного) товару і скорочення виробництва надлишкового товару. У результаті інвестиції спрямовуються переважно в малорозвиненими галузі та галузі виробництва за рахунок відтоку коштів із застарілих галузей. В умовах централізованої економіки така функція використовувалася державою для впливу на структуру виробництва і одержувані доходи. Підвищуючи або знижуючи оптові або роздрібні ціни, держава тим самим перерозподіляються доходи і прибуток регіонів, галузей, підприємств, соціальних груп, родин, окремих людей. Завдяки цьому радянська номенклатура набувала блага для себе і своїх сімей по «своїх», пільговими цінами в спеціальних закритих «розподільниках». Та й взагалі найкращий спосіб штучної державної підтримки людей, підприємств, галузей, територій полягає в тому, що для них як для продавців діють завищені ціни, а як для покупців - занижені. Тим самим, правда, створюються перекоси, спотворюються економічні відносини між господарюючими суб'єктами, що виникають конфлікти і на економічній, і на соціальному грунті.
    Ціна виконує дуже важливу соціальну функцію. З цінами та їх зміною пов'язані структура та обсяги споживання благ і послуг, витрати, рівень життя, прожитковий мінімум, споживчий бюджет сім'ї. Соціальна реакція людей на рівень цін і його зміна чутлива і висока. У побутовому сприйнятті роздрібних цін на споживчі товари і послуги люди вважають, що зростання цін знижує рівень життя, тоді як зниження цін свідомо покращує життя. При цьому зазвичай не беруться до уваги інші, нецінові фактори, такі, як доходи, наявність товарів на ринку, структура споживання.
     Поряд з внутрішніми функціями, реалізованими в межах народного господарства країни, ціни виконують зовнішньоекономічні функції, виступаючи в ролі інструменту торгових угод, зовнішніх платежів, взаємних розрахунків між країнами.
    Як у ринковій, так і в неринковій економіці ціни виконують стимулюючу функцію, впливаючи на зацікавленість виробників у підвищенні обсягів виробництва та якості продукції в ім'я збільшення виручки від продажу. Механізм цього впливу пролягає через бажання виробника збільшувати доходи та прибутки, які безпосередньо пов'язані з цінами на продукцію, товари та послуги.
    Істотна різниця між проявом цієї функції в ринковій конкурентної і неконкурентною дефіцитної економіки в тому, що в першому випадку виробник прагне підвищити і випуск товару, і якість, і ціну, а в другому - тільки ціну. Ця особливість дуже яскраво показала себе після розкріпачення цін у Росії, що призводить до побічних проявів закону пропозиції.
    Велике різноманіття функцій ціни, яка явно перевантажена обов'язками у своїй державній формі, а також суперечливість цілей і завдань здійснення окремих функцій призводять до того, що успішно реалізувати всі функції не представляється можливим.
    У цьому сенсі, говорячи про раціональні і тим більш оптимальні ціни, слід мати на увазі що визначають функції і таке їх поєднання, при якому функції реалізуються в необхідній мірі. У ринковій економіці ціни розвантажено від ряду функцій, наприклад плановою, і використовуються в основному як суто ринкові регулятори та стимулятори, справді втілюють грошове утримання. Поки зберігається прагнення покласти на ціну весь тягар функцій економічного регулювання, спроби створити ефективний ціновий механізм навряд чи виявляться плідними.
    Ціна є об'єктивна категорія, її величина обумовлена дією законів попиту та пропозиції і грошового обігу. При спробах в наказовому порядку встановити так звані «правильні», «хороші», «потрібні», «справедливі» Ціни, порушуючи об'єктивні економічні закони, господарська ситуація відреагує на подібні дії поглибленням дефіциту, інфляцією, спекуляцією, соціальною несправедливістю, примусовим розподілом. < br /> Перехід від державних цін до ринкових не може і не повинен бути миттєвим, тому не можна повністю уникнути регулятивного впливу держави на ціни, ціновий механізм, цінову політику.

    3. Основні види цін

    Оскільки ціна обслуговує оборот по реалізації і придбання товарів, то відповідно в ціні, в однаковій мірі, повинні бути враховані інтереси і виробника, і споживача продукції, що, у свою чергу, залежить від того, де, коли і за яких умовах відбувається угода ( покупка-реалізація).
    Для вартісної оцінки результатів угоди і витрат використовуються різні види цін. Світовий досвід показує, що використовується безліч видів цін, пов'язаних з особливостями купуються і товарів, що продаються.
    Незважаючи на безліч цін, що діють на ринку, вони між собою взаємопов'язані. Варто тільки внести зміни в рівень однієї ціни, як ці зміни виявляються в рівнях інших цін.
    Це пояснюється тим, що, по-перше, існує єдиний процес формування витрат на виробництво, по-друге, усі суб'єкти ринку взаємозалежні, між собою, по-третє, має місце тісна взаємозалежність всіх елементів ринкового господарського механізму.
    Залежно від того, яка буде ознака узятий для класифікації, всі види цін можна розділити на різні групи.
    1. За характером обслуговуваного обігу розрізняють наступні види цін:
    Оптові ціни покупки і продажу. Оптової вважається ціна, по якій підприємства реалізують вироблену продукцію іншим підприємствам, збутових організаціям звичайно великими партіями (оптом).
    До числа оптових цін відносяться закупівельні ціни, по яких сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію підприємствам, організаціям, фірмам, промисловим підприємствам для наступної переробки. Відмінність закупівельної ціни від інших видів цін полягає в тому, що в її склад не включається ПДВ і акцизи. ПДВ не включається також у вартість придбаних сільським господарством матеріально-технічних ресурсів.
    У міжнародній торгівлі угоди, за рідкісним винятком, являють собою оптові операції і відбуваються вони за оптовими цінами.
    Біржова ціна також вважається оптовою. Роздрібні ціни - це ціни продажу індивідуальному чи дрібногуртовому споживачу, переважно населенню. Відпускна ціна на підприємствах громадського харчування - особлива форма роздрібної ціни. Ціни на послуги населенню - також особливий вид роздрібної ціни. У сфері обігу діють знижки-націнки. Різниця між ціною реалізації товару постачальницько-збутової організації й оптовою ціною підприємства-постачальника представляє постачальницько-збутову надбавку (націнку).
    Різниця між оптовими цінами покупки і продажу, між оптовою і роздрібною цінами являє собою торгову націнку (знижку).
    2. У залежності від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції на ринку розрізняють наступні види цін: вільні (ринкові) і регульовані.
    Вільні ціни (ринкові ціни) - це ціни, що встановлюються виробниками продукції та послуг на основі попиту та пропозиції на даному ринку.
    До вільними цінами відносяться: ціна попиту, ціна пропозиції, ціна виробництва.
    Ціна попиту - ціна, яка складається на ринку покупця. Ціна пропозиції - ринкова ціна, вказується в офіційному пропозиції продавця без знижок. Ціна виробництва - ціна, що визначається на основі витрат виробництва з додаванням середнього прибутку на весь авансований капітал.
    Регульовані ціни - це ціни, що встановлюються державними органами.
    Граничні ціни - це такі ціни, вище яких підприємства не можуть встановлювати ціну своєї продукції чи послуг.
    Фіксовані ціни - це ціни, що встановлюються на певному рівні, зміна яких можливо тільки за рішенням органу або суб'єкта ринку, що затвердив їх.
    3. За способом встановлення, фіксації розрізняють: тверді, рухливі, ковзні ціни. Ці види цін встановлюються в договорі, контракті.
    Тверді ціни називають ще постійними. Це такі ціни, які встановлюються в момент підписання договору і не міняються протягом усього терміну поставки продукції за даним договором, угодою, контрактом.
    Звичайно в договорі робиться застереження «ціна тверда, зміні не підлягає». Тверді ціни застосовуються в угодах:
    А) з негайною поставкою;
    Б) з постачанням протягом короткого терміну;
    В) передбачають тривалі терміни поставки. При тривалих термінах постачання зазначена в договорі застереження «ціна тверда, зміні не підлягає» має бути присутня обов'язково.
    Рухома ціна - така ціна, коли в договорі передбачено, що ціна, фіксована в момент укладання договору, може бути переглянута надалі, якщо до моменту виконання договору ринкова ціна зміниться. У такому випадку повинна змінитися ціна, зафіксована в договорі, про що робиться відповідне застереження. Це застереження називається «застереження про підвищення і зниження ціни».
    Ковзна ціна - це ціна, обчислюється в момент виконання договору шляхом перегляду первісної договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, за період часу, необхідний для виготовлення продукції. (Наприклад, коли має місце інфляція, стійка зміна цін на ресурси.)
    Ковзні ціни встановлюються звичайно на товари з тривалим строком виготовлення, наприклад складне промислове устаткування, судна.
    Під час підписання договору в цьому випадку фіксується так звана вихідна, базисна ціна, тобто ціна, що застосовується як база для розрахунків, обумовлюється її структура, а саме: змінні витрати (витрати на сировину і матеріали, зарплату), частка постійних витрат (накладні витрати , амортизацію), прибуток, а також приводиться метод розрахунку ковзної ціни, яким сторони будуть користуватися.

    4. За способом отримання інформації про рівень ціни розрізняють опубліковані та розрахункові ціни. На ці види цін орієнтуються постачальники продукції і покупці при визначенні рівня ціни в договорі чи контракті.
    Опубліковані ціни - це ціни, що повідомляються в спеціальних та фірмових джерелах інформації. До публікуються цінами відносяться: довідкові і прейскурантні ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, торгів.
    Довідкові ціни - це ціни, що публікуються в різних друкованих виданнях. Джерелами довідкових цін є економічні газети і журнали, спеціальні бюлетені, фірмові каталоги, прейскуранти. Довідкові ціни можуть бути, по-перше, номінальними, тобто не пов'язаними з реальними комерційними операціями.
    Номінальні ціни застосовується як базу при укладанні угод. Нарахування знижок, надбавок проводиться за номінальної ціни. Номінальну ціну часто називають базовою чи базисною ціною, тому що вона застосовується в якості вихідної бази при встановленні ціни на аналогічні вироби. В якості базисної ціни розуміють ціну товару визначеної якості, специфікації, у заздалегідь установленому географічному пункті (так званому базисному пункті). Ці ціни, як правило, завищені в порівнянні з цінами реальних угод.
    Номінальні ціною називають біржову котирувальні ціну за товар, за яким на день котирування не було укладено угод.
    Ціни фактичних угод також є довідковими. Однак ці ціни регулярно не публікуються, а з'являються в пресі епізодично.
    Ціни пропозиції великих фірм також є довідкові ціни, тому що первісні ціни в результаті вторговування зазвичай знижуються. Роздрібної ціни - це вид довідкової ціни, що публікується в прейскурантах, тобто довідниках фірм-продавців. Ціни прейскурантів і каталоги звичайно надаються фірмами-постачальниками у відповідь на запити покупців.
    У цілому довідкові ціни відіграють роль відправну точку, з якої починаються вторговування цін при укладанні угод.
    Розрахункова ціна застосовується в договорах, контрактах на нестандартне устаткування, вироблене звичайно за індивідуальними замовленнями. Ціни на таке обладнання розраховуються й обгрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов даного замовлення, а в деяких випадках остаточно встановлюються лише після у виконання замовлення.
    На рівень розрахункової ціни певний вплив має та обставина, що спеціальні машини й устаткування найчастіше випускають фірм фактично пануючі в даній порівняно вузькій області. Вироблене ними обладнання пов'язано з запатентованими винаходами, удосконаленою технологією, наявністю висококваліфікованого персоналу. Відомості про ціни на спеціальне устаткування зустрічаються у пресі епізодично, і їх практично неможливо використовувати для порівняння при виборі рівня ціни.
    Ціни попередніх угод використовуються у випадку відносної стабільності цін на машини й устаткування. Вони практикуються при розміщенні замовлень в умовах стійких зв'язків між контрагентами.
    5. Вид ціни досить часто визначається видом ринку, на якому вона утворюється. Залежно від виду ринку розрізняють: ціни товарних аукціоні біржові котирування, ціни торгів.
    Ціни товарних аукціонів.
    Аукціон - це торги, що спеціалізуються на збуті певних товарів. Вони проводяться, як правило, один або кілька разів на рік, найчастіше в традиційній для кожного аукціону форм.
    Ціни аукціонів - це ціни публічного продажу за максимально запропонованого рівня на попередньо оглянутих покупцем партію товару (лот). Ціни на аукціонах встановлюються в результаті зміни співвідношення між попитом і пропозицією. Особливістю аукціону є наявність у більшості випадків багатьох покупців і одного або кількох продавців. На аукціонах, на відміну, наприклад, від бірж, продаються реальні товари із строго індивідуальними властивостями. Аукціонна ціна може істотно відрізнятися від ринкової ціни (бути багаторазово вище її), оскільки відбиває унікальні й рідкі властивості та ознаки товарів, а також в значній мірі залежить від майстерності особи, що проводить аукціон.
    Ціни аукціонів використовуються на продукцію лісового, сільського господарство рибальства, у торгівлі пушно-хутряним товаром, чаєм і дорогоцінним камінням, предметами старовини і мистецтва.
    Біржові котирування являють собою ціни спеціально організованого і, на відміну від аукціонів, постійно діючого ринку масових, якісно однорідних, взаємозамінних товарів. У зовнішній торгівлі зарубіжних країн у сучасний період на біржі поширюється більш ніж 50 видів сировинних товарів, на які припадає близько 15-20% усього експорту розвинених країн.
    Біржові котирування є цінами реальних контрактів, в той же час вони служать орієнтиром для встановлення цін по товарах, реалізованим за звичайними договорами, контрактами.
    Біржові ціни чуйно реагують на зміну кон'юнктури, схильні до впливу спекуляції та інших випадкових факторів. Будучи різновидом оптової (відпускний) ціни промисловості, ціна біржового товару (чи біржових угод) формується на базі біржового котирування і надбавок чи знижок з неї в залежності від якості товарів, відстані товару від місця поставки, передбаченого біржовим контрактом.
    Рівні цін аукціонів і біржові котирування публікуються в спеціальних бюлетенях, що випускаються біржовими і аукціонними комітетами в щомісячних та щорічних виданнях міжнародних економічних організацій (ООН, МВФ і т. д.).
    Ціни торгів - це ціни особливої форми спеціалізованої торгівлі, яка заснована на видачі замовлень на постачання товарів або отримання підрядів на виробництво певних робіт за заздалегідь оголошеним в спеціальному документі (тендері) умовам. Тендер передбачає залучення до певного терміну на принципах конкуренції пропозицій від декількох виробників з метою забезпечення найбільш вигідних умов угоди для її організаторів. Іншими словами, ціни торгів опосередковує особливу форму торгівлі, коли декілька конкурентів пропонують замовнику свої проекти з виконання певних робіт, з яких він згодом обирає найефективніший.
    Відмінною рисою такої форми торгівлі є наявність декількох продавців і одного покупця, який з цих пропозицій вибирає найбільш вигідне, у тому числі і за ціною, пропозиція. Так як на торгах складається високий рівень конкуренції серед продавців, ціни в цих умовах на порівнянні види товарів і послуг, як правило, нижче, ніж ціни аналогічної продукції, що реалізується за звичайними комерційними контрактами. Результати торгів, у тому числі і ціни, публікуються рідко, хоча про місце та терміни їх проведення регулярно даються оголошення в офіційних (зазвичай урядових) органах друку, спеціальних бюлетенях, економічних журналах, а також розсилаються в торговельні представництва та посольства інших держав (через представників торгових палат) для розповсюдження серед ділових кіл.
    6. З урахуванням фактору часу розрізняють: постійні, сезонні, ступінчасті ціни.
    Постійна ціна - ціна, термін дії якої заздалегідь не визначений.
    Сезонна ціна - ціна, термін дії якої визначений періодом часу.
    Ступенева ціна - ряд послідовно зниження цін на продукцію в заздалегідь обумовлені моменти часу за попередньо визначеною шкалою.
    7. Внутріфірмові ціни.
    Трансферні ціни - це ціни, що застосовуються всередині фірми при реалізації продукції між підрозділами підприємства, фірми, а також різних фірм, але що входять в одну асоціацію. Трансферні ціни є різновидом оптової ціни. Трансферні ціни одержали широке поширення у господарському обороті в капіталістичних країнах, у тому числі при обміні товарами і послугами в рамках міжнародних монополій, а також в рамках транснаціональних компаній. Розвиток виробничої кооперації стало об'єктивною основою розширення сфери застосування трансфертних цін.
    Як правило, дані про трансферних цінах обмежені, вони становлять комерційну таємницю, а їх рівень і співвідношення значно відрізняються від цін при поставках продукції в якості запчастин. Трансферна ціна може встановлюватися як на готові вироби, напівфабрикати, сировину, так і на послуги (роботи), у тому числі управлінські.
    Використання трансферних цін може істотно впливати на її конкурентоспроможність. Так, шляхом заниження цін на сировину і матеріали, що поставляються дочірніми підприємствами, можна помітно підвищити свою конкурентоспроможність.
    8. За умовами постачання і продажу розрізняють наступні види цін: ціна-нетто - ціна на місці купівлі-продажу; ціна-брутто (фактурна ціна) - визначається з урахуванням умов купівлі-продажу (виду і розміру по товарних податків, наявності і рівня знижок, виду «франку» і умови страховки). Диференціація цін в залежності від того, хто - продавець чи покупець - бере на себе транспортні витрати, розрізняється по виду "франко". Термін «франко» показує, до якого пункту на шляху просування товару продавця до покупця постачальник відшкодовує транспортні витрати. Наприклад, франко-склад продавця означає, що всі витрати по доставці несе покупець, а франко-склад споживача - усі витрати оплачуються продавцем.
    1. Фактура - рахунок, виписується продавцем на ім'я покупця і засвідчує фактичну поставку товару чи послуг та їх вартість.
    2. Розрізняють єдині ціни з включенням витрат з доставки. Цей метод встановлення припускає формування фірмою єдиної ціни для всіх покупців незалежно від їхнього місця розташування з включенням у неї однакової суми транспортних витрат, яка розраховується як середня вартість усіх перевезень. Транспортний фактор враховується в зовнішньоторговельних цінах.
    9. Світові ціни - це ціни, за якими проводяться великі експортні та імпортні операції, достатньо повно характеризують стан міжнародної торгівлі конкретними товарами. На практиці світові ціни визначаються за одним товарах (звичайно сировинним) рівнем цін країн-експортерів або імпортерів, за іншими - цінами бірж, аукціонів, за готовим виробам - зазвичай цінами провідних у світі виробників, що спеціалізуються виготовленні продукції даного виду. Світовими вважаються ціни, якщо дотримуються наступні умови:
    1) Це ціни великих експортних чи імпортних операцій, що здійснюються на провідних з даного товару ринках;
    2) Угод, що носять регулярний характер;
    3) Угод, що передбачають платежі у вільно конвертованій валюті.
    Ціни основних світових товарних ринків відображають середньосвітові умови виробництва, реалізації та споживання певного виду товару. Це зумовлює орієнтацію на них при проектуванні варіантів співпраці місцевих підприємств із закордонними партнерами. Якщо по сировинних товарах визначення світової ціни не представляє труднощів (визначають по країнах - основних постачальників сировини), то в носінні готових виробів для вибору ціни, що відповідає світовим показникам, доводиться використовувати ціни іноді десятків фірм, що виробляють аналогічну продукцію, у той час як по сировині в якості світової ціни можуть бути взяті 1-3 показника.

    4. Джерела цінової інформації

    Як відомо, «ядром» ринку є співвідношення попиту і пропозиції. Ціна грає винятково важливу роль у збалансованості попиту і пропозиції, але крім ціни збалансованість попиту та пропозиції залежить від кількості грошей і купівельної спроможності валюти. Чим більше невідповідність між грошовою і товарною масою, тим більший тиск яке надає ця грошова маса на рівень і динаміку цін. Це особливо наочно виявляється в умовах великої незбалансованості і величезних диспропорцій, які характерні для нашої економіки.
    В умовах деформування ринку, слабкої конкуренції виробник диктує ціни. Його натиск може стримати лише адміністративне регулювання, але в цілому воно в більшій мірі захищає виробника, діючи слабкіше, ніж конкуренція.
    При ринковій економіці внутрішні ціни тісно взаємодіють зі світовими цінами. Перш за все внутрішнє ціноутворення відчуває істотний тиск цінової інформації світового ринку. Це відбувається тому, що конкуренція визначає сфери спеціалізації товаровиробників на випуску тих чи інших виробів. Щоб витримати конкуренцію, виробник весь час відстежує свої витрати, порівнює їх з витратами конкурентів і на ходу як би збагачує систему факторів зниження витрат виробництва, шукає шляхи обходу конкурента.
    Діяла система цін і тарифів у нашій країні довгі роки складалася під безпосереднім впливом адміністративно-командної системи управління економікою, в якій товарно-грошових відносин відводилася роль підтримки формального госпрозрахунку, а вартісним показниками - функції обліку при плануванні обсягів виробництва і розподілу продукції. Такий підхід до системи цін в остаточному підсумку привів до того, що вона відірвалася від економічних інтересів як виробника, так і споживача і не відповідає вимогам ефективного використання матеріальних ресурсів в народному господарстві.
    Без реформи системи цін і тарифів не можна було здійснити намічену перебудову економічних відносин. Більш того, відтягування і перенесення термінів реформи безпосередньо позначалися на темпах перебудови економіки і були одними з причин разбалансірова?? ності ринку, погіршення фінансового становища країни.
    Реформа цін - це стрижень всієї економічної реформи на якому базуються її найважливіші елементи: запровадження єдиної системи оподаткування, розвиток конкурентних відносин між підприємствами.
    Найважливішим інструментом ринкового регулювання є ціни і система індексації доходів населення у зв'язку з їхнім зростанням. При цьому головним є не тільки, як встановлюються ціни, а й динаміка цін, особливо цін, що входять до споживчого кошика, оскільки з цим пов'язаний прожитковий мінімум. Держава бере на себе завдання підтримувати життєвий рівень малозабезпечених верств населення.

    5. Зміст кон'юнктурно-цінового огляду ринку чорних металів

    Протягом 2001 року світові ціни на продукцію чорної металургії демонстрували помірне зниження, в середньому на рівні 2-3% на місяць. Так само падало і споживання в країнах Північноамериканського континенту, у той час як у країнах Азії воно, навпаки зростала.
    Після насичення ринку в другій половині 2000 року відбулося різке падіння попиту на продукцію чорної металургії, що супроводжувалося низкою політичних та економічних передумов. Іншою причиною таких різких коливань ціни є традиційна інертність металургійної галузі, яка не дозволяє швидко реагувати на зміну кон'юнктури ринку і регулювати обсяги виробництва і рівні запасів продукції. Крім того, висока адміністративна залежність ринку і здатність країн-імпортерів істотно обмежуватиме постачання імпортної продукції антидемпінговими заходами призвела до розбалансування попиту-пропозиції, що особливо проявилося на американському ринку.

    Ціни на деякі види продуктів в Європі наведені в таблиці 1.


    Як видно з таблиці практично всі товарні позиції істотно знизилися в ціні, особливо в 3 - 4 кварталі 2001 року. Найбільшого падіння досяг гарячекатаний лист, зниження ціни на який перевищило 1.5 значення менш ніж за 6 місяців.

    Графік 1 (динаміки світових цін на прокат).


    Важливим чинником, що впливає на ціноутворення всередині України, є рівень світових цін, тому що велика частина всієї виробленої українськими металургами продукції експортується. Як і в інших експортно-орієнтованих галузях підвищення внутрішніх цін на металопродукцію з певним часовим лагом слід за підвищенням світових цін. Проте зворотна динаміка світових цін (наприклад, різке падіння у другій половині 2001 року), якщо і призводить до падіння внутрішніх цін, то за рахунок не номінального, а реального їх зниження на тлі загальної інфляції.
    Протягом усього 2001 року спостерігається зниження реальних цін на більшість груп металопродукції. В умовах досить високої конкуренції і незначною ємності внутрішнього ринку, а також низьких світових цін, зростання витрат на виробництво металопродукції поки не призводить до адекватного зростання внутрішніх цін. Основна причина збільшення витрат у металургії - підвищення цін на е
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !