ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Уповноважений з прав людини республіки Узбекистан
         

     

    Держава і право

    СОЦІАЛЬНО - ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

    Юридичний факультет

    САМСОНОВА МАРИНА

    Уповноважений з прав людини

    РЕСПУБЛІКИ УЗБЕКИСТАН < p> Реферат

    Предмет: Права людини та їх захист

    Курс JUR 45

    Викладач: Каліненкова Т.

    ТАЛЛІНН

    2002

    ЗМІСТ:

    ВСТУП 3

    інституції Омбудсмена в РЕСПУБЛІЦІ УЗБЕКИСТАН


    ВИНИКНЕННЯ Інститут омбудсмена 4

    ПОРЯДОК призначення омбудсмена 4

    КОМПЕТЕНЦІЯ ОМБУДСМЕН 5

    діяльності омбудсмена

    ПРИЙОМ І РОЗГЛЯД СКАРГ 6

    МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА 8


    Інформаційно-просвітницька діяльність 8


    МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 9

    ВЗАЄМОДІЯ ОМБУТСМЕНА З ІНШЕ інститутами


    ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ 10


    ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 11


    НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ 11

    ВСТУП

    ОМБУДСМЕН (швед. Ombudsmann - представник чиїхось інтересів) --спеціально обирається (призначається) посадова особа для контролю задотриманням прав людини різного роду адміністративними органами, а вдеяких країнах - також приватними особами та об'єднаннями. На відміну відпрокуратури Омбудсмен здійснює контроль і веде розслідування з точкизору не тільки законності, а й ефективності, доцільності,сумлінності, справедливості. Посадові особи цього роду мають різніназви: власне Омбудсмен - у скандинавських країнах; народний захисник
    - В Іспанії та Колумбії; посередник - у Франції, адвокат народу - в Румунії.
    Омбудсмен може обиратися або призначатися різними способами. В Іспаніївін обирається на 5 років парламентом, в Намібії призначається президентом, під
    Франції - декретом Ради міністрів. У переважній більшості країн будь-якийгромадянин має право звернутися до Омбудсмена безпосередньо. Виявившинедогляд або зловживання, Омбудсмен вказує на це відповідногооргану або посадової особи і пропонує їх усунути. У разі відмови вінможе звернутися до органів правосуддя або до парламенту. Омбудсмен дієне тільки за скаргами громадян, але і з власної ініціативи.

    інституції Омбудсмена в РЕСПУБЛІЦІ УЗБЕКИСТАН

    ВИНИКНЕННЯ Інститут омбудсмена

    Інститут Уповноваженого з прав людини при парламенті був впершезаснований на першій сесії Олій Мажліса (Парламенту) за ініціативою
    Президента Республіки Узбекистан в лютому 1995 року. З метою сприянняефективного виконання покладених на Уповноваженого з прав людинизавдань постановою Парламенту від 6 травня 1995 р. при ньому була створена
    Комісія з дотримання конституційних прав і свобод громадян. Діяльність
    Уповноваженого та Комісії була регламентована Положенням про
    Уповноваженому Олій Мажліса з прав людини, затвердженим Постановою
    Олій Мажліса від 29 серпня 1995 року.
    У 1996 році було розпочато роботу над проектом Закону про Уповноваженого, вякому взяли участь депутати Парламенту, вчені-правознавці республіки,зарубіжні експерти. При підготовці законопроекту було враховано досвід зарубіжних
    Омбудсменів, фахівців, які висловили свої пропозиції та зауваженняна семінарі-нараді ОБСЄ "Національні інституції з прав людини",що пройшов у м. Ташкенті у вересні 1996 р.
    Проект Закону про Уповноваженого з прав людини був опублікований длявсенародного обговорення в газетах "Халк Сузі" - "Народне слово" 14 лютого
    1997 року, а на восьмій сесії Парламенту Республіки Узбекистан 24 квітня
    1997 Закон "Про Уповноваженого Парламенту з прав людини
    / Омбудсмена/"був прийнятий.
    Цей Закон регламентує правове становище Уповноваженого з правлюдини, визначає сферу та засади його діяльності, порядок обрання напосаду та звільнення з посади, його повноваження з розгляду скаргі заяв громадян, права та відповідальність у сфері захисту прав і свободгромадян.
    Уповноважений Парламенту з прав людини (Омбудсмен) є органомпозасудового захисту прав громадян, який покликаний приймати і розглядатиїхні скарги, які вичерпали інші правові засоби захисту своїх прав ісвобод, він зобов'язаний сприяти відновленню порушених прав людинишляхом внесення своїх рекомендацій про шляхи вирішення конфлікту міждержавним органом і громадянином.

    ПОРЯДОК призначення омбудсмена


    Уповноважений з прав людини є депутатом Парламенту таобирається Парламентом на термін повноважень останнього. Він обирається насесії Парламенту шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів.
    Після закінчення строку повноважень Парламенту Омбудсмен продовжує своюдіяльність до обрання нової особи на цю посаду новообраним
    Парламентом Республіки Узбекистан.
    Посада Омбудсмена є державною посадою при вищомудержавному представницькому органі - Олій Мажлісе Республіки
    Узбекистан. У силу виконуваних повноважень щодо захисту прав і свобод громадян таздійснення незалежного парламентського контролю за ефективністючинного законодавства про права людини, ця посада несумісназ членством і участю в політичних партіях. Ця вимога законуспрямоване на запобігання використання службового становища в інтересахполітичних партій, громадських об'єднань. У зв'язку з цим Омбудсмензобов'язаний призупинити або припинити своє членство або участь уполітичної партії на термін своїх повноважень.
    З метою забезпечення чіткої роботи Омбудсмена, запобіганнязловживання владою, підвищення довіри до нього громадян, він не маєправа займатися підприємницькою діяльністю та іншою оплачуваноюроботою (сумісництвом), крім викладацької, наукової та іншоїтворчої діяльності.
    Омбудсмен має заступника, який також обирається Парламентом, але неє депутатом парламенту. Він володіє такими ж правами і гарантіями,як Омбудсмен і заміщає останнього в разі його відсутності.

    КОМПЕТЕНЦІЯ ОМБУДСМЕН


    Уповноважений з прав людини/Омбудсмен/є посадовою особою,наділеним парламентом країни спеціальними повноваженнями по захисту прав ісвобод громадян у разі їх недотримання або порушення з боку різнихорганів і посадових осіб.
    Уповноважений з прав людини здійснює парламентський контроль заефективністю дотримання законодавства в галузі прав людини зсторони: державних органів, органів самоврядування громадян;підприємств, установ, організацій; громадських об'єднань;посадових осіб.
    Необхідно підкреслити, що Уповноважений з прав людини контролюєтільки ефективність дотримання законодавства про права людинивищевказаними органами, а не здійснює загальний контроль за їхдіяльністю, що проводиться відповідними органами.
    Уповноважений сприяє відновленню порушених прав громадян шляхомприймання та розгляду звернень з приводу порушення їх прав вищеперерахованими організаціями і посадовими особами та напрямки в їх адресусвого висновку щодо можливих і необхідних заходів відновленняпорушених прав і свобод. Оскільки діяльність Уповноваженого незамінює, а доповнює існуючі засоби захисту прав і свобод громадян,то він приймає, в основному, скарги, які вже розглядалися вадміністративному або судовому порядку та прийняті рішення не задовольняютьзаявника.
    В ході своєї діяльності по здійсненню парламентського контролю задотриманням прав людини Уповноважений виявляє прогалини абоневідповідності чинного законодавства республіки міжнароднимстандартам у галузі забезпечення і захисту прав людини і вносить своїпропозиції щодо їх вдосконалення. Для вивчення досвіду різних країн усфері заохочення і захисту прав людини Уповноважений розвиваєміжнародне співробітництво з організаціями, що входять в систему ООН,
    ОБСЄ, здійснює контакти з інститутами Омбудсмена різних країн, з
    Міжнародним інститутом Омбудсмена, з різними правозахиснимиорганізаціями.
    Уповноважений з прав людини грає важливу роль в інформаційно -виховній сфері щодо заохочення прав людини на національному рівні,тобто він інформує і просвічує громадськість країни про права людини,сприяє появі почуття поваги до них, заохочує і підтримуєдії, спрямовані на захист прав людини від порушення, іншими словамисприяє підвищенню суспільної свідомості громадян у галузі правлюдини.
    Уповноважений при здійсненні своїх функцій є самостійним інезалежним від органів виконавчої і судової влади. Він будує своюдіяльність тільки на основі закону, встановлює правила і процедурисвоєї поточної роботи, встановлює контакти і співпрацює здержавними органами, громадськими об'єднаннями та посадовимиособами.
    Втручання в діяльність Уповноваженого з метою вплинути на йогорішення, невиконання посадовими особами обов'язків, встановленихзаконом, а також перешкоджання виконання обов'язків Уповноваженоготягне за собою відповідальність, встановлену законодавством Республіки
    Узбекистан.

    діяльності омбудсмена


    ПРИЙОМ І РОЗГЛЯД СКАРГ

    Основним напрямом діяльності Уповноваженого є розгляд іперевірка скарг, що надходять як від громадян Республіки Узбекистан, так ііноземних громадян та осіб без громадянства.
    Скарги подаються у разі порушення їхніх прав у результаті дії абобездіяльності організацій або посадових осіб. При цьому під бездіяльністюорганів розуміється пасивна поведінка, що полягає у невиконанні особоюпевних дій, за які пропонується законодавством,в результаті яких було порушення прав людини. Під дієюорганів і посадових осіб розуміється активну поведінку, що складається ввиконання дій, що призвели до порушення тих чи інших прав і свободгромадян.
    Відповідно до Закону Уповноважений має право приймати скарги та заявине тільки безпосередньо від тих осіб, чиї права були порушені, а й відтретіх осіб, які виступають на стороні потерпілих і домагаютьсязабезпечення прав громадян з боку порушили їх органів і посадовихосіб. В якості третіх осіб можуть виступати різні громадськіоб'єднання або групи громадян за умови згоди на це самихзаявників.
    Уповноважений не розглядає питання, віднесені до компетенції суду,який є єдиним законним органом, що здійснює правосуддя в
    Республіці Узбекистан в сфері цивільного, господарського, кримінального таадміністративного судочинства.
    Уповноважений розглядає скарги, подані протягом одного року змоменту, коли заявнику стало відомо про порушення його прав, свобод ізаконних інтересів, або прийняття останнього рішення за скаргою, якщозаявник використовував інші засоби захисту своїх прав і свобод танезадоволений прийнятими рішеннями.
    У виняткових випадках, при масових і грубих порушеннях прав і свободгромадян або у випадках, що мають особливе громадське значення або пов'язанихз необхідністю захисту інтересів осіб, не здатних самостійновикористовувати правові засоби захисту своїх прав, або доцільностіприйняття оперативних заходів щодо захисту прав громадян, Уповноважений має правоприйняти до розгляду скарги без дотримання вищевказаних умов.
    Робота Уповноваженого прав людини зі скаргами громадян складається з трьохстадій: приймання і первинне вивчення скарги на предмет визначення чи входитьїї розгляд до компетенції Уповноваженого; розгляд скарги зсуті; глибоке розслідування та прийняття рішення за скаргою.
    При розгляді скарги, а також під час перевірки за власною ініціативоювипадків порушення прав, свобод і законних інтересів громадян Уповноважениймає право: звертатися до організацій і посадовим особам за сприянням упроведення перевірки обставин, що підлягають з'ясуванню, запрошуватипредставників організацій та посадових осіб для проведення перевіркиобставин, що підлягають з'ясуванню. Перевірка не може бути дорученаорганізація або посадова особа, дії або бездіяльність якихоскаржуються; безперешкодно відвідувати організації та посадових осіб;запитувати і отримувати від організацій і посадових осіб документи,матеріали та інші відомості; отримувати пояснення від посадових осіб;доручати організаціям і фахівцям Готує висновки з питань,підлягають з'ясуванню; брати участь у перевірках, що проводятьсяорганізаціями і посадовими особами з питань, що зачіпають права,свободи і законні інтереси людини; проводити зустрічі та бесіди з особою,затриманим або утримуються під вартою.
    Посадові особи зобов'язані надавати запитані Уповноваженимдокументи, матеріали та інші відомості, пов'язані з порушенням прав, свободі законних інтересів громадян. З питань своєї діяльності Уповноваженийкористується правом невідкладного прийому керівниками та іншимипосадовими особами державних органів, органів самоврядуваннягромадян, підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань.
    Перешкоджання виконанню обов'язків Уповноваженого тягневідповідальність у встановленому законом порядку.
    За результатами ретельної перевірки скарги або заяв громадян з приводупорушення тих чи інших їхніх прав Уповноважений може прийти до висновку про те,що факти, вказані у скарзі відповідають істині і прийняти три видирішень: а) встановлює обгрунтованість скарги; б) визнаєнеобгрунтованість скарги; в) направляє скаргу в інший компетентний орган.
    Встановивши обгрунтованість доводів скарги громадянина, Уповноважений визнаєоскаржувані ним дії або бездіяльності організацій та посадових осібнезаконними, що порушили права і свободи громадянина, про що письмовосповіщає заявника, а на адресу організації, яка порушила права людини,направляє свій висновок з рекомендаціями щодо відновлення порушенихними прав.
    Якщо оскаржувані заявником дію (рішення) організації або службовоїособи визнається Уповноваженим законним, що не порушує прав і свободгромадянина, який подав скаргу, то він відмовляє в задоволенні скарги, прощо письмово сповіщає заявника. У своїй відповіді Уповноважений докладномотивує причини відмови в задоволенні скарги, вказує конкретнінорми права, відповідно до яких було прийнято рішення про відмову, атакож інформує у разі потреби про наявність можливих альтернативнихпроцедур для вирішення проблем заявника.
    Важливим засобом правового захисту у випадку порушення прав громадян євисновку, що направляються Уповноваженим у відповідні організації післязавершення розслідування скарги. Відповідно до Закону висновок
    Уповноваженого може адресуватися державному органу і йогопосадовій особі, органу самоврядування громадян, посадовим особампідприємства, установи, організації, громадського об'єднання. Законзобов'язує органи та посадових осіб, що одержали висновки про відновленняпорушених ними прав, розглянути їх у місячний строк і повідомити
    Уповноваженого про вжиті ними заходи. За своєю правовою суті укладення
    Уповноваженого носять, як прийнято у світовій практиці, рекомендаційнийхарактер.
    Рекомендації Уповноваженого, що містяться в ув'язненні з розглядускарги, в кінцевому підсумку, спрямовані на виправлення помилок, допущенихорганізаціями і посадовими особами при розгляді конкретних справ,звернулися до них, та формування позитивних тенденцій в сферідотримання з їхнього боку прав людини. У своєму висновку Уповноваженийрекомендує цим органам вжити заходів, спрямованих на попередження абопом'якшення наслідків допущених ними порушень прав людини, пропонуєзмінити практику або процедуру, переглянути або скасувати неправильноприйняте рішення, розглянути питання відшкодування збитків, заподіянихнезаконними діями організацій або посадових осіб.

    МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА


    Функції Уповноваженого щодо сприяння вдосконалення законодавстваздійснюються в процесі вивчення проектів законодавчих актів напредмет їх відповідності міжнародним стандартам у галузі прав людини.
    Контроль за дотриманням поточного законодавства здійснюється
    Уповноваженим у процесі проведення перевірок, дотримання законів
    Республіки Узбекистан і норм міжнародного права, що проводяться в регіонахреспубліки, а також під час розгляду скарг громадян, що звернулися вапарат Уповноваженого щодо захисту їх прав.
    Функції Уповноваженого щодо сприяння вдосконалення законодавстваздійснюються в процесі вивчення проектів законодавчих актів напредмет їх відповідності міжнародним стандартам у галузі прав людини.
    Виконання Уповноваженим функцій по захисту прав громадян тісно пов'язано звивченням законодавства, що прямо чи побічно зачіпає правалюдини. Розглядаючи конкретні випадки порушення прав людини з бокутих чи інших органів або посадових осіб, Уповноважений має право оцінитипрактичну ефективність діючих законів, виявити проблеми, якістосуються законодавчого регулювання прав людини, відповідностінаціональних норм права міжнародним. Уповноважений має право висловлюватисвою думку щодо невідповідності законодавства Республіки
    Узбекистан вимогам в області прав людини і вносити свої пропозиціїна розгляд Парламенту, тобто здійснювати своє право на законодавчуініціативу.

    інформаційно-просвітницька діяльність


    Цей процес здійснюється шляхом збору, підготовки та розповсюдженнядовідкових, аналітичних матеріалів з прав людини, виступів узасобах масової інформації, підвищення освітнього рівня різнихгруп населення в області вивчення міжнародних і національних норм проправа людини, а також проведення міжнародних, республіканськихсемінарів, конференцій з різних аспектів забезпечення прав і свободлюдини.
    Інформаційно-просвітницька та аналітична діяльність Уповноваженогоздійснюється спільно з національними структурами з прав людини:
    Національним центром з прав людини, Інститутом моніторингучинного законодавства при Парламенті, Центром вивченнягромадської думки та іншими організаціями. Просвітницька діяльність
    Уповноваженого має свої особливості, вона спрямована не тільки наінформування широкого кола суспільства про їхні права, але і про діяльність
    Омбудсмена в сфері захисту прав громадян, роз'яснення його місця та ролі всистемі захисту прав людини.
    Активну участь приймає Уповноважений, його апарат і члени Комісії здотримання конституційних прав і свобод людини у заходах зпідвищення правової культури населення, у реалізації Національної програмипо правовому вихованню і підвищенню правосвідомості громадян. У цих ціляхпроводяться лекції перед населенням, виступи з доповідями наміжнародних і республіканських конференціях, організовані рубрики в іншихзасобах масової інформації.

    МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО


    Уповноважений Парламенту з прав людини (Омбудсмен) приділяє великуувага розвитку міжнародних зв'язків, які носять різнобічнийхарактер - прийом зарубіжних делегацій, що представляють різніміжнародні організації як правозахисної, так і політичної, соціально -економічної, культурної спрямованості; участь Омбудсмена в різнихміжнародних форумах як по лінії ООН, ОБСЄ, так і міжнародних тазарубіжних інститутів Омбудсмена, по лінії різних міжнародних фондів,цікавляться досвідом роботи першого в Центральній Азії Омбудсмена;організація, проведення та участь у міжнародних форумах, що проводяться в
    Узбекистані з питань демократизації, вдосконалення управління таправ людини; розгляд звернень міжнародних правозахиснихорганізацій, зарубіжних органів з приводу порушень прав громадян
    Узбекистану та осіб, що проживають на його території.
    Міжнародні контакти мають велике значення для вдосконаленнядіяльності Уповноваженого, тому що в процесі контактів та обмінуінформацією він отримує більш чітке уявлення про діяльністьдемократичних інститутів інших країн, про організацію діяльності
    Омбудсмена, як найважливішого елементу демократичної системи, про його роль імісці у правозахисному механізмі, його повноваження щодо відновлення правлюдини, порушених органами виконавчої, або судової влади.
    Діяльність Омбудсмена в Узбекистані, в свою чергу, викликає великийінтерес у представників міжнародної громадськості. В апараті
    Омбудсмена вони отримують із перших рук докладну інформацію профункціонуванні Омбудсмена, про його досягнення і проблеми і переконуються вте, що Омбудсмен в Узбекистані - не декларативний орган, який існуєлише на папері, це життєздатний орган, який своїм невеликим штатомспівробітників намагається на основі досвіду інших країн, досягти високоїефективності у сфері захисту прав людини.
    У 1998 році Уповноважений Парламенту з прав людини (Омбудсмен) прийнятийв Міжнародний Інститут Омбудсмена в статусі повноправного члена з правомголосу. Міжнародний Інститут Омбудсмена об'єднує інститути омбудсменівпонад 100 країн.

    ВЗАЄМОДІЯ ОМБУТСМЕНА З ІНШЕ інститутами

    ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ


    В процесі своєї діяльності Омбудсмен взаємодіє з різнимигілками державної влади: законодавчої, виконавчої і судової.
    Взаємодія Омбудсмена з різними органами держави та громадськимиформуваннями громадян націлена, по-перше, на ефективність дотриманнязаконодавства та недопущення порушень прав людини, по-друге, на більшактивне використання потенціалу, засобів і можливостей органів судовоїі позасудового захисту прав громадян і, по-третє, на об'єднання зусильдержави і суспільства в сфері забезпечення та реалізації механізмудотримання та захисту прав людини.
    З огляду на те, що Омбудсмен є парламентським уповноваженим, що обираєтьсяїм з числа депутатів на термін його повноважень, у своїй діяльності він, упершу чергу, спирається на Парламент, виходить з його планів і програмзаконотворчої діяльності, узгоджуючи свою роботу з реалізації права назаконодавчу ініціативу. З метою підвищення ефективності парламентськогоконтролю у сфері дотримання прав людини, створення системи взаємодіїта координації контрольної діяльності Уповноваженого з прав людини ікомітетів і комісій Парламенту в 2000 році Омбудсменом розроблена
    Концепція взаємодії, а також план контрольної діяльності з урахуваннямконтрольної роботи комітетів і комісій Парламенту. Розширеннявзаємодії Омбудсмена з комітетами та комісіями Парламентуздійснюється також під час експертизи проектів законів з питань, щобезпосереднє відношення до прав людини.
    Омбудсмен з метою підвищення ефективності своєї діяльності у сферірозгляду звернень громадян та відновлення порушених прав, реалізаціїсвоїх повноважень щодо підвищення суспільної свідомості громадян у сфері правлюдини, вдосконалення законодавства та розвитку міжнародногоспівробітництва, робить дії щодо налагодження взаємодії таспівпраці з судовими, правоохоронними та іншими державнимиорганами. Омбудсмена єднає з цими органами спільність цілей і завдань --всебічне сприяння реалізації прав громадян і забезпечення їхвідповідного захисту, але відрізняє наявний потенціал та засоби захиступрав людини.
    Концепція взаємодії Омбудсмена з судовими і правоохороннимиорганами націлена на підвищення результативності роботи Омбудсмена попідвищення контролю за виконанням законодавства про права людини, назабезпечення реального відновлення прав громадян, на більш ефективневикористання прав і можливостей органів державного захисту правлюдини, на досягнення розуміння того, що координація діяльності
    Омбудсмена з іншими органами може принести позитивні результати всфері поліпшення ситуації з дотримання прав людини.

    ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ


    Велику роль у здійсненні інформаційно-просвітницької діяльності
    Уповноваженого відіграють засоби масової інформації. Уповноважений іпрацівники апарату Уповноваженого беруть активну участь уроз'яснення положень Закону "Про Уповноваженого з прав людини
    / Омбудсмена/", виступали з численних правових тем, що маютьбезпосереднє відношення до забезпечення і захисту прав людини, використовуючидля цього газети і журнали, а також телебачення і радіо. Представникизасобів масової інформації беруть активну участь у висвітленнізаходів, що проводяться в апараті Уповноваженого з правлюдини.
    Велику допомогу можуть надати ЗМІ в згуртуванні суспільства в боротьбі заверховенство закону, за пріоритет прав і свобод людини, формуючипозитивної громадської думки про органи та посадових осіб,неухильно дотримують закон, і негативне - стосовно порушниківзакону. Омбудсмену, здійснюючи свою інформаційно-просвітницькудіяльність доцільно більш активно використовувати можливості,наявні у ЗМІ і розвивати з ними співробітництво у сфері навчання правамлюдини.

    НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ


    Беручи до уваги що складається в країні тенденцію з розвиткуспівробітництва та партнерських відносин між державними органами ігромадськими формуваннями громадян, які є найважливішим елементомгромадянського суспільства, Уповноважений спрямовує свої зусилля навзаємодія з неурядовими організаціями республіки шляхомпроведення регулярних консультацій з їх представниками з актуальнихпроблем захисту прав людини, проведення спільної інформаційно -просвітницької роботи.
    Взаємодія Уповноваженого з неурядовими організаціями восновному реалізується шляхом проведення регулярних консультацій з їхпредставниками з актуальних проблем захисту прав людини, проведенняспільної інформаційно-просвітницької роботи.
    Практика діяльності Уповноваженого у сфері захисту прав людинипоказала, що доцільно визнати пріоритетними напрямамиспівпраці Омбудсмена з неурядовими організаціями захист правнайбільш вразливих верств населення, до яких відносяться діти, жінки,пенсіонери, інваліди, а також дотримання соціально-економічних іекологічних прав громадян.
    Важливе значення надається Омбудсменом розширення взаємодії з
    Федерацією профспілок Республіки Узбекистан в сфері захисту трудових іінших соціально-економічних прав громадян. Співпраця з профспілкамиздійснюється в декількох напрямках: участь працівників профспілок удіяльності Експертної Ради при омбудсмена, який надає сприяння упідготовці висновків за скаргами громадян; спільна інформаційно -просвітницька робота з навчання реалізації та захисту трудових правгромадян у вигляді проведення семінарів, конференцій, видання посібників і т.д.
    Одним з важливих напрямів взаємодії Омбудсмена з профспілкамиє спільний моніторинг дотримання прав людини в регіонахреспубліки. Тим Омбудсменом і Радою Федерації профспілок Узбекистануукладено Угоду про співробітництво, відповідно до якого
    Уповноважений Парламенту з прав людини бере участь назасіданнях Президії Ради Федерації профспілок Узбекистану, прирозгляді питань, які зачіпають трудові права людини, а
    Голова Ради Федерації профспілок - на засіданнях, що проводяться
    Омбудсменом.
    Важливе місце в проведенні освітніх заходів з питаньдотримання та захисту прав жінок, моніторингу за їх забезпеченням в регіонахреспубліки займає співробітництво Омбудсмена з Комітетом жінок та іншимижіночими неурядовими організаціями Узбекистану.
    Поряд з вищевказаними неурядовими організаціями Омбудсменздійснює тісне співробітництво з такими організаціями, як Суспільствоінвалідів, Асоціація суддів, Асоціація адвокатів, Дитячий фонд Республіки
    Узбекистан і ряд інших організацій. У цілому, Уповноважений приздійсненні своєї роботи активно використовує допомогу представниківгромадськості, вони досить ефективно функціонують у складі Комісії здотримання конституційних прав і свобод людини, в складі Експертної
    Ради при Уповноваженому.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !