Підсудність і її види

Цивільне право і процес

Цивільний процес

Реферат

Київ - 2000

Зміст

1. Поняття принципів і їх значення 3

2. Принципи, які закріплені Конституцією України 4

3. Міжгалузеві принципи 7

4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство 9

Список використаної літератури 11

1. Поняття підсудності

Підвідомчі судові цивільні справи вирішуються Верховним Судом України,
Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та
Севастопольським міськими, міжобласнімі, міжрайонними (окружними),районними (міськими) судами, військовими судами регіонів, Військове-
Морських Сил і гарнізонів. Усі вони становлять судову систему загальнихсудів України (ст. 20 Закону «Про судоустрій»), реалізують судову владу,здійснюють правосуддя в цивільних справах, але мають різну, встановленузаконом компетенцію у розгляді і вирішенні справ.

Підсудність - розмежування компетенції між окремими ланками судовоїсистеми і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їмцивільних справ.

На відміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію міждержавними органами і громадськими організаціями щодо вирішення цивільнихсправ, підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері (щодо вирішенняцивільних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають щеколо цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

2. Види підсудності

Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно відвиконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб'єктів спору, щопідлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльністьпевного суду. У зв'язку з цим підсудність поділяється на функціональну,родову (предметна, об'єктивна компетенція), територіальну (особиста,суб'єктивна компетенція).

2.1. Функціональна підсудність

Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ланок судовоїсистеми України на підставі виконуваних ними функцій. За цією підсудністюрайонний (міський) суд, міжрайонний (окружний) суд, військовий судгарнізону виступають судами першої інстанції, виконуючи функцію розгляду івирішення по суті справ, підвідомчих цивільному судочинству (ст. 125 ЦПК).

Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим,обласні, Київські і Севастопольський міські суди, військові суди регіонів.
Військове-Морських Сил виконують потрійні функції: 1) розглядають івирішують цивільні справи по суті (по першій інстанції); 2) перевіряють укасаційному порядку (як суди другої інстанції) законність і обгрунтованістьсудових рішень, ухвал, що не набрали законної сили (ст. 289 ЦПК); 3)переглядають у порядку судового нагляду рішення, ухвали, постанови суду, щонабрали законної сили (ст. 330 ЦПК).

Усі суди системи виконують також функцію перегляду у зв'язку знововиявленими обставинами постановлених ними рішень, ухвал і постанов, щонабрали законної сили (ст. 345 ЦПК).

2.2. Родова підсудність

Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системипо розгляду цивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи
(предмета цивільного спору) або суб'єктного складу сторін спірнихправовідносин. Таке розмежування компетенції судових органів обумовлюєтьсяміркуваннями публічно-правового характеру стосовно найкращої організаціїсудової влади - щоб створити для осіб, які потребують судового захисту,найбільш сприятливі умови для участі в судочинстві, для залучення всіхзаінтересованих осіб і доказів у справі. За загальними правилами родовоїпідсудності всі цивільні справи, які підлягають вирішенню в порядкуцивільного судочинства, крім тих, що віднесені законом до інших судів,розглядаються районними (міськими) судами (ч. 1 ст. 123 ЦПК).

міжрайонні (окружні) суди за правилами родової підсудності розглядаютьсправи про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановленнябатьківства, виселення, у разі скасування по них рішень районних (міських)судів, постановлених одноособово суддею, та якщо у цих судах кількіснийсклад суддів такий, що не дозволяє розглядати повторно зазначені справи вколегіальному складі (ст. 1241 ЦПК).

Суд касаційної (п. 2 ст. 311 ЦПК) і наглядної (п. 2 ст. 337 ЦПК)інстанцій, скасувавши рішення районного (міського) суду, постановленого побудь-якій справі, може направити її на новий розгляд до того ж суду віншому складі суддів або до іншого суду першої інстанції, в тому числі доміжрайонного (окружного) суду. Вони розглядають також будь-які цивільнісправи, передані їм відповідно до ст. 133 ЦПК.

Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудніцивільні справи про захист честі і гідності, сторонами у яких євійськовослужбовці або військові організації, інші справи, пов'язані іззахистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, прав тазаконних інтересів військових частин, установ, організацій.

Справи, які виникають за скаргами військовослужбовців на неправомірнідії і рішення посадових осіб і органів військового управління, підсудні попершій інстанції військовим судам гарнізонів, регіонів, Військово-Морських
Сил (ч. 2 ст. 123 ЦПК). Розмежування компетенції між цими судамипровадиться залежно від того, дії яких посадових осіб і органівоскаржуються.

міжобласному судові, як суду першої інстанції підсудні всі справи,підвідомчі цивільному судочинству, що виникають на особливо режимнихоб'єктах, розташованих на території України (ч. 3 ст. 123 ЦПК).

Верховному Судові Автономної Республіки Крим, обласним, Київському і
Севастопольському міським судам підсудні по першій інстанції справи поскаргах на рішення місцевих державних органів з питань перевищеннявстановленого законом строку прийняття рішень про реєстрацію статутів
(положень) релігійних організацій, відмови в реєстрації статутів (положень)релігійних організацій, володіння та користування культовими будівлями імайном (ст. 24811 ЦПК).

Цивільні справи, в яких однією із сторін є районний (міський) суд,військовий суд гарнізону, розглядають відповідно Верховний Суд Автономної
Республіки Крим, обласні суди, Київський і Севастопольський міські суди,військові суди регіонів, Військово-Морських Сил.

Цивільні справи, в яких однією із сторін є Верховний Суд Автономної
Республіки Крим, обласний суд, Київський чи Севастопольський міський суд,підсудність по першій інстанції визначає Верховний Суд України (ст. 124
ЦПК).

Верховному Судові України по першій інстанції підсудні такі справи,які виникають з державних і адміністративних правовідносин: а) по скаргахна рішення Центральної виборчої комісії про відмову в реєстрації участіпартії (виборчого блоку) у виборах Президента України, на відмову цієїкомісії зареєструвати претендента на кандидата у Президенти України яккандидата у Президенти України, на відмову окружної виборчої комісії вреєстрації ініціативної групи виборців, на рішення Центральної виборчої комісії про визнання виборів недійсними по заявах про скасуваннярішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в Президенти
України (ст. 2436 ЦПК); б) по заявах про скасування рішення окружноївиборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України (ст.
243 "ЦПК); в) по скаргах на рішення Центральної виборчої комісії по виборахнародних депутатів України про визнання виборів недійсними (ст. 24316 ЦПК);г) по скаргах на рішення державного органу України у справах релігій,прийняте відносно релігійних організацій (ст. 248 'ЦПК).

Родова підсудність у конкретних справах може бути змінена Головою
Верховного Суду України, його заступниками, головами Верховного Суду
Автономної Республіки Крим, обласних. Київського і Севастопольськогоміських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил, які маютьправо в межах своєї компетенції на заяву осіб, які беруть участь у справі,прокурора або з власної ініціативи витребувати будь-яку цивільну справу, щоє у провадженні того чи іншого суду, і передати її на розгляд до іншогосуду України. Зазначеним посадовим особам надано право передавати справи нарозгляд іншому судові, коли після відсторонення судді замінити його вданому суді неможливо (ст. 133 ЦПК). Верховний Суд України, Верховний Суд
Автономної Республіки Крим, обласні, військові суди регіонів, Військово-
Морських Сил, які розглядають справи в касаційному порядку, в разіповторного скасування рішення суду першої інстанції повинні обговоритипитання про прийняття справи до свого розгляду по першій інстанції (ст. 316
ЦПК). Якщо зазначені судові органи розглядають справу в порядку нагляду, товони мають право скасувати рішення, ухвалу, постанову і направити справу нановий розгляд до суду першої або касаційної інстанції (п. 2 ст. 337 ЦПК), утому числі змінивши по справі родову підсудність. Отже, в ЦПК в однихвипадках визначена родова підсудність по конкретних справах, в інших --надано право це зробити посадовим особам вищестоящого суду і суду, якийрозглядає справу в касаційному і наочного порядках.

2.3. Територіальна підсудність

Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розглядупідвідомчих судам справ між одноріднімі судами залежно від території, наяку поширюється їх діяльність. Таке просторове розмежування компетенціїназивається особистою, або суб'єктивною, компетенцією. Вона персоніфікуєсуди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянутиконкретну справу по першій інстанції.

Територіальна підсудність має декілька видів: загальна, альтернативна,договірна, виключна, по зв'язку справ.

Загальна підсудність визначає компетенцію суду по розгляду справизалежно від знаходження відповідача (ст. 125 ЦПК). Коли ним є громадянин,то позови пред'являються до суду за місцем його проживання, його постійноїосілості. Позови до підприємств, установ організацій незалежно від формивласності пред'являються за місцем знаходження їх органу управління.
Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовногопровадження, за винятком тих, для яких ЦПК встановлює інший видпідсудності.

Альтернативне називається підсудність, за якою декілька судів єкомпетентними розглянути справу. Позов може бути пред'явлений до одного ізсудів, визначених законом. Оскільки право вибору належить позивачеві, то цяпідсудність статтею 126 ЦПК названа підсудністю за вибором позивача.
Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликоїкатегорії справ, які мають особливо велике життєве значення для громадян.
Визначена вона ст. 126 ЦПК для позовів про стягнення коштів на утримання
(аліменти) і про встановлення батьківства, позовів робітників і службовців,що випливають з трудових правовідносин, позовів, що випливають завторського права, права на відкриття, винахід, корисну модель, промисловийзразок та раціоналізаторську пропозицію, які можуть подаватися як за місцемпроживання відповідача, так і за місцем проживання позивача.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншимушкодження здоров'я, а також втратою годувальника, можуть пред'являти замісцем проживання позивача чи за місцем заподіяння шкоди.

За місцем проживання позивача або місцем знаходження відповідачаможуть пред'являти позови про поновлення трудових, пенсійних і житловихправ, повернення майна або його вартості, пов'язаних з відшкодуваннямшкоди, заподіяної громадянинові незаконним засудженням, незаконнимпритягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням якзаходу впливу взяття під варту, незаконним накладенням адміністративногостягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну громадян абоюридичних осіб, можуть пред'являти також за місцем заподіяння шкоди.

Позови до відповідача, місце постійного проживання якого невідоме,пред'являються за місцем знаходження його майна, або за місцем йоготимчасового проживання чи перебування, або за останнім відомим місцемпостійного проживання чи постійного заняття відповідача.

Позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними у належному порядкубезвісно відсутніми, недієздатними внаслідок душевної хвороби абонедоумства, а також з особами, засудженими за злочин до позбавлення волі настрок не менше трьох років, можуть пред'являти за місцем проживанняпозивача.

Альтернативна підсудність передбачена також ст. 127 ЦПК, за якоюпозови, що випливають з договорів, де зазначено місце виконання, абовиконати які через їх особливості можна тільки в певному місці, можуть бутипред'явлені за місцем виконання.

Виключно підсудність встановлює, що пред'явлення позовів у деякихсправах можливе тільки у точно визначеному законом суді. Вона передбаченаст. 130 ЦПК до незначної частини позовів, виключаючи можливістьзастосування до них інших видів територіальної підсудності, тому і названавиключною підсудністю. Це позови про право на будівлю, про виключення майназ опису, позови кредиторів спадкодавця, пред'явлені до прийняття спадщиниспадкоємцями, підсудні судові за місцем знаходження цього майна або йогоосновної частини. Виключна підсудність передбачена: для позовів про порядоккористування земельними ділянками, які розглядаються районним (міським)судом за місцем знаходження земельної ділянки: для позовів клієнтів доперевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів абобагажу, які підсудні судові за місцем знаходження управління транспортноїорганізації, до якого у встановленому порядку була подана претензія. Зачинним законодавством претензії, які виникають з перевезення вантажів,пред'являються до управління залізниці призначення, а з перевезенняпасажирів і вантажу можуть пред'являти до управління залізницівідправлення чи призначення на розсуд заявника претензії, у зв'язку з чиманалогічні позови підсудні за місцем знаходження вказаних управліньзалізниць. Позови залізниці до пасажирів, відправників і одержувачіввантажу подаються за правилами загальної підсудності.

Договірна підсудність встановлюється за угодою сторін, у зв'язку з чимвона ще називається добровільною. Сторонам надається право встановлюватитільки договірну територіальну підсудність (ст. 129 ЦПК), але не родову, атакож не дозволяється змінювати виключну підсудність.

Договірна підсудність може бути встановлена стосовно конкретнихпозовів, їх групи, що можуть виникнуть з існуючих між сторонами цивільнихправовідносин. Угода сторін про підсудність може бути вкладена у форміокремого письмового договору або включена до змісту конкретного цивільногодоговору: поставки, купівлі-продажу та ін.

Встановлена договірна підсудність є обов'язковою для сторін, але вониможуть відмовитися від одержаних ними переваг у підсудності.

Сторона договору про підсудність може оспорювати його законність іобгрунтованість. Суд, встановивши, що такий договір порушує інтересисторони чи третіх осіб, має право визнати його недійсним і застосувати досправи правила про підсудність, передбачені законом.

Підсудність по зв'язку справ встановлює, що позов підлягає розглядовісудові, який розглядає іншу, пов'язану з ним справу. Цим створюються кращіумови для дослідження всіх матеріалів по справі з метою виявлення дійснихобставин, прав і обов'язків сторін, а також для економії процесуальнихзасобів і часу. Ст. 131 ЦПК передбачено, що позови до кількох позивачів,які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцемпроживання чи знаходження одного з них за вибором позивача. Зустрічнийпозов незалежно від його підсудності подається до суду за місцем розглядупервісного позову. Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи,розглядається судом разом з такою справою. Якщо позов не був заявлений абоне був вирішений у кримінальному процесі, то він пред'являється в порядкуцивільного судочинства за правилами територіальної підсудності.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору міжсторонами, пред'являють позов судові, в провадженні якого перебуває спірнасправа сторін (ст. 107 ЦПК).

3. Наслідки порушення правил про підсудність

Підсудність справи встановлюється суддею при прийнятті позовної заявидо свого провадження - під час порушення справи в суді. Якщо справа даномусудові НЕ підсудна, суддя повертає її позивачеві для передачі до належногосуду зі своєю мотивованою ухвалою про неприйняття. Така ухвала може бутиоскаржена і нанеї може бути внесено подання.

При надісланні позовної заяви до суду поштою або якщо її непідсудністьданому судові була виявлена не при прийнятті, суддя повинен негайноповідомити про це позивача та переслати заяву разом зі своєю мотивованоюухвалою до належного суду після закінчення строку на оскарження цієїухвали, а в разі подання скарги, внесення подання - після постановленняухвали судом касаційної інстанції про залишення скарги, подання беззадоволення (ст. 132 ЦПК).

Подана до суду позовна заява з додержанням правил про підсудністьповинна бути прийнята ним до свого провадження і розглянута по суті.
Справи, розпочаті розглядом по суті, забороняється передавати до іншогосуду (тобто змінювати підсудність) за незначними винятками. Змінапідсудності можлива судом, у провадженні якого перебуває справа, ікерівниками вищестоящих судів.

Передача справи судом, у провадженні якого вона перебуває, до іншогосуду України можлива у випадках: 1) якщо суд визнає, що справу за змістом іхарактером обставин можна зручніше вирішити за місцем проведеннянайголовніших дій, які підлягають перевірці, або взагалі в іншому суді, ане в суді, обраному позивачем, іншою правомочною особою, яка порушиласправу в інтересах інших осіб;

2) якщо відповідач, місце проживання якого не було відоме, подастьзаяву про передачу справи за місцем його дійсного проживання і такепрохання буде визнане судом таким, що заслуговує задоволення (ч. 2 ст. 133
ЦПК). Суд, який вирішує питання про передачу справи до іншого суду,постановляє про це мотивовану ухвалу і повідомляє позивача.

Після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разіпред'явлення скарги, внесення подання - після постановлення касаційноюінстанцією ухвали про залишення скарги, подання без задоволення заява разомз ухвалою пересилається до належного суду України.

4. Зміна підсудності

Зміна підсудності - передача справи з одного суду до іншого в межах
України можлива також за ініціативою керівників вищестоящих судів з метоюзабезпечення належного виконання завдань правосуддя.

Голова Верховного Суду України, його заступники, а також голова
Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і
Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово -морських Сил мають право в межах своєї компетенції на клопотання сторін таінших осіб, які беруть участь у справі, за заявою прокурора або з власноїініціативи витребувати будь-яку цивільну справу, що є у провадженні того чиіншого суду, і передати її на розгляд до іншого суду України.

Зміна підсудності настає також тоді, коли після відсторонення суддізамінити його в даному судді неможливо. Справа в таких випадкахнадсилається до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного.
Київського чи Севастопольського міського суду, військового суду регіону,
Військово-Морських Сил для передачі на розгляд іншого суду (ст. 133 ЦПК).

Справа, надіслана в установленому порядку від одного суду до іншогосуду в межах України, повинна бути прийнята судом, до якого вона буласпрямована до розгляду. Суперечки між судами про підсудність НЕдопускаються (ст. 135 ЦПК).

Список використаної літератури

1. Конституція України, К.: 1996.

2. Закон України "Про судоустрій" від 05.06.1981.

3. Цивільно-процесуальний кодекс України.

4. Штефан М. Й. Цивільний процес. Підруч. для юрид. спеціальностейвищих закладів освіти: - К.; Ін Юре. - 1997.