ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Поняття, сутність і види юридичних осіб РБ
         

     

    Цивільне право і процес

    УСТАНОВА ОСВІТИ «ВДУ ім. П.М. Машерова »

    ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ КАДРІВ

    ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ І ВИДИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ.

    Курсова робота по курсу:« Цивільне право »

    Виконав: студент групи ПР-6, ФПК ІПК

    Барановський В.І.

    Науковий керівник:

    Захищена зоцінкою «»
    Члени комісії: Допущена до захисту:
    __________________ «__»< Br>______________________________< br>__________________ Зав.кафедри
    ______________________

    ВІТЕБСЬК 2004

    ЗМІСТ.
    Введення 3
    Глава 1. Поняття і сутність юридичної особи 5

    § 1. Поняття та ознаки юридичної особи в цивільному праві Республіки Білорусь 5

    § 2. Правоздатність юридичної особи 11

    § 3. Сутність юридичної особи 13
    Глава 2. Види юридичних осіб 19

    § 1. Характеристика організаційно-правових форм юридичних осіб

    19

    § 2. Комерційні організації 21

    § 3. Некомерційні організації 28
    Висновок 30
    Список використаної літератури 32

    3

    ВСТУП

    Розвиток інституту юридичної особи тісно пов'язане з бурхливим зростаннямринкової економіки, де необхідна концентрація капіталів. Оскількитоварно-грошові відносини часто вимагають об'єднання значнихматеріальних засобів, то окремі громадяни, як правило, не в змозібрати самостійну участь у цих відносинах. Тільки об'єднавшикапітали багатьох суб'єктів господарювання можна ставити і вирішувати великізавдання. Ця особливість ринкових товарно-грошових відносин і зумовилаучасть у них утворень, що діють на ринку в якості самостійнихсуб'єктів господарювання, що іменуються юридичними особами. Саме інститутюридичної особи і став правовою формою концентрації капіталів.

    Конструкція «юридична особа», виникнувши ще в Стародавньому Римі, пройшлатривалий шлях розвитку. У науковій літературі цей інститут приватного правапіддавався неодноразового і ретельному аналізу. Вчені-цивілісти в усічаси вели гострі дискусії з приводу сутності, ознак,правоздатності юридичної особи. Ці дискусії знаходили своє відображення ів законодавстві.

    Юридична особа є сьогодні одним з елементів правової таекономічної системи держави. І необхідність у детальному вивченнісутності та змісту категорії юридичної особи обумовлюється тим, щов ній концентруються проблеми, протиріччя і тенденції розвиткуправоздатності, права приватної власності та інших інститутів приватногоправа.

    Юридична особа - це суб'єкт цивільного права. Але ми не можемозадовольнитися простою констатацією цього. Важливо вирішити питання: якузавдання вирішує участь саме юридичних осіб у цивільних відносинах? Учому полягає суспільна необхідність цього?

    Для того щоб відповісти на це запитання, необхідно звернутися доекономічного обгрунтування юридичних осіб та визначитися з підходом додослідження економічних відносин, які опосередковуються правовою формоююридичної особи. Особливо важливим для нас є зробити правильний вибіркількісного кошти порівняння різноманітних економічних явищ,які пропонуються теоріями того чи іншого підходу.

    Проблема юридичної особи дуже складна і важка для права. Історіяправа показує, що сучасне правове уявлення про юридичну особуяк особливої і єдиної особистості, створеної людьми (фізичними особами) дляреалізації певних господарських (негосподарське) цілей, склалосядалеко не швидко.
    У своїй роботі ми будемо використовувати метод системного аналізу. І вдослідженні ми ставимо перед собою наступні цілі: дослідити поняттяюридичної особи;

    4

    -з'ясувати його сутність і знайти відмітні ознаки;

    -визначити види юридичної особи в Республіці Білорусь. Такимчином, конструкція "юридична особа" цікава для розгляду іаналізу, тому що містяться в ній протиріччя і проблеми не повністюрозкриті і на сьогоднішній день. Для вивчення даної категоріїпроаналізовано монографії та статті різних авторів. Теоретичноїспрямованості дослідження сприяли, в першу чергу, роботи А.А.
    Слугіна, Л. Н. Яровікова, В. В. Бараненкова, В. Ф. Чигир та інших вчених -цивілістів. У наступних розділах більш детально розглянуті ті чи іншіпроблеми, наводяться думки різних авторів з окремих питань, атакож проведений аналіз спірних моментів з метою прийти до істинногорозуміння такої категорії, як "юридична особа".

    5

    Глава 1. Поняття і сутність юридичної особи.

    § 1. Поняття та ознаки юридичної особи в цивільному праві

    Республіки Білорусь.

    Норми права і складаються на їх основі правові відносини --центральні інтегрують елементи правової системи, що утворюють її каркас.
    Вони становлять ядро тієї постійної юридичної середовища, в якому безперервнознаходяться, обертаються ділянки соціального спілкування. Це активно пульсуючий,динамічний блок правової системи.

    Сучасні економіка та право вимагають детального опису того, щоє юридична особа, тому що сьогодні існує така безліч подібнихконструкцій, що нерідко постає питання, чи віднести те чи інше колективнеосвіта до юридичних осіб чи ні. І від вирішення даного питаннязалежить режим майна цієї особи, відповідальність його членів і т.д.

    Цивільний кодекс Республіки Білорусь 1998 р. (ГК) у ч. 1 ст. 44 даєнам наступне визначення юридичної особи: "Юридичною особою визнаєтьсяорганізація, яка має у власності, господарському віданні абооперативному управлінні відокремлене майно, несе самостійнувідповідальність за своїми зобов'язаннями, може від свого імені набуватиі здійснювати майнові і особисті немайнові права, виконуватиобов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Юридична особа повинна матисамостійний баланс ».

    Однак слід зазначити, що не будь-яка організація може бутиюридичною особою. Для цього необхідний ряд ознак:

    * організаційну єдність; сутність в тому, що особа має

    певну структуру, підпорядкованість що входять до нього

    структурних підрозділів та структурних одиниць , що

    знаходить відображення в його статуті чи загальне становище;

    * майнова відособленість; це означає, що майно

    юридичної особи відокремлено від його засновників,

    учасників, членів і від майна всіх інших фізичних і

    юридичних осіб, держави та адміністративно-

    територіальних одиниць;

    * самостійна відповідальність юридичної особи за своїми

    зобов'язаннями; це означає, що юридичні особи відповідають

    за своїми зобов'язаннями своїм майном (п.1 ст.52 ЦК).

    Наприклад, при банкрутстві одного з учасників його

    відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється

    між рештою учасників пропорційно їх вкладам

    (п.1 ст.94ГК);

    * 6

    - самостійний виступ юридичної особи в цивільному обороті і будь-якому суді від свого імені; тобто юридична особа виступає в якості самостійного суб'єкта права і у відносинах з іншими органами державної влади і управління.

    Розглянемо тепер більш докладно зазначені ознаки юридичноїособи.

    Організаційна єдність. Термін «цілісність» непозначений у ст. 44 ГК Республіки Білорусь 1998 Однак є інший
    «Організація», під якою, відповідно до норм цивільного права,розуміється колективне утворення, що володіє організаційним єдністю.
    Ця ознака передбачає наявність внутрішньої структури, органів управлінняюридичною особою, структурних підрозділів та структурних одиниць, що входятьдо його складу, наявність штатного розкладу, правил внутрішнього трудовогорозпорядку, підпорядкування нижчестоящих органів вищестоящим, наявність трудовогоколективу. Завдяки організаційному єдності стає можливимперетворити волю багатьох учасників у єдину волю юридичної особи, атакож одноманітно і цілеспрямовано виразити цю волю зовні. Такимчином, безліч осіб та структурних підрозділів, об'єднаних уорганізацію, виступають у цивільному обороті як одна особа, як одинсуб'єкт права. Організаційна єдність юридичної особи закріплюється йогоустановчими документами та іншими актами, що регулюють правовеположення того чи іншого виду юридичних осіб. Такий стан справ, коли ввідповідній статті Цивільного кодексу прямо не закріплений ознака
    «Цілісність», не може розглядатися об'єктивнообгрунтованим і правильним. Тому необхідно норму про те, щоорганізаційна єдність є обов'язковою ознакою юридичної особи,прямо закріпити в Цивільному кодексі.

    Однак є й інша точка зору. Деякі автори (наприклад,
    Е. В. Богданов) вважають, що зазначена ознака взагалі не єобов'язковим для юридичної особи, оскільки притаманний не всім видам даногосуб'єкта права, а тому не повинен бути закріплений у Цивільному кодексі.
    Свою позицію Е.В. Богданов обгрунтовує шляхом аналізу такого видуюридичної особи, як «компанія однієї особи, тобто юридичної особи,створюваного лише одним засновником ». Аналізуючи запропоновану позицію,можна зробити висновок, що, говорячи про компанії однієї особи, відмає на увазі унітарні підприємства та висловлює думку про те, що для нихне характерно наявність організаційної єдності. Однак дана точка зорувикликає сумніви, тому що і за наявності одного засновника, як цемає місце в унітарних

    1Богданов Е.В. Сутність і відповідальність юридичної особи// Державаі право. - 1997. - № 10. -С. 98.

    7

    підприємствах, у юридичної особи є певна кількість служб,структурних підрозділів (навіть якщо вони представлені лише однимлюдиною), визначений штат працівників, трудовий колектив. Крім цього,грунтуючись на п.4 ст. 1 13 ГК Республіки Білорусь, можна сказати, щозасновник (власник майна) не обов'язково є директором
    (керівником) даної юридичної особи, а може його призначати. Звідсиспонукає до висновку, що позиція Богданова Е.В. не достатньо обгрунтована івимагає деяких застережень.

    Майнова відособленість. Якщо цілісністьнеобхідно для об'єднання безлічі суб'єктів в одне колективнеосвіту, то відокремлене майно створює матеріальну базудіяльності такої освіти. Будь-яка практична діяльність немислимабез відповідної бази: технічних засобів, будівель, споруд, грошовихзасобів і т.д. Об'єднання цих об'єктів в один майновий комплекс,що належить даної організації, і відокремлення його від майна,який належить іншим суб'єктам цивільних правовідносин, і називаєтьсямайновому сенсі відокремлені юридичної особи.

    Усяке юридична особа повинна мати самостійний баланс, наякому відображається належне йому майно. Важливо підкреслитивимога ЦК, відповідно до якого майно юридичної особи повинноналежати йому на праві власності або на іншому обмеженому речовомуправо (господарського відання або оперативного управління). Це означає,що виключається можливість функціонування юридичної особивиключно на базі майна, отриманого за договором оренди абомайнового найму, або на основі позикових коштів за відсутності вкладівзасновників юридичної особи в його статутний капітал (статутний фонд).

    Як загальне правило, виступає у майновому обороті організаціяповинна бути власником свого майна (господарські товариства татовариства, виробничі кооперативи, громадські організації, фондита інші). Однак ЦК не міг не враховувати реальну ситуацію, що склалася внашій країні: існування в даний час і на доступну для огляду перспективувеликої кількості державних підприємств, які не є власникамимайна, закріпленого на їхньому балансі. Ці підприємства наділяються правомгосподарського відання на відповідне державне майно (ст.276
    ГК Республіки Білорусь), що дає можливість визнавати їх юридичнимиособами.

    Інший вид специфічних організацій з точки зору речового права назакріплене майно - це фінансуються власником установи.
    Вказані суб'єкти щодо майна мають право оперативногоуправління (ст.ст.277, 278 ЦК). Таким же речовим правом наділяються іказенні підприємства.

    8

    Деякі автори (зокрема, Ю. М. Фролов) вважають, що ознакоююридичної особи є не наявність відокремленого як такого майна,а сам принцип функціонування організації за розпорядженням, користування іволодінню ім. З точки зору Фролова це не одне й те саме. Він пояснює цетим, що юридична особа протягом якогось періоду часу може взагаліне володіти майном. Так, наприклад, деякі некомерційні організаціївідразу після їх створення не мають ні майна, ні прав вимоги, ні тимбільше зобов'язань. Вся майнова відокремленість таких юридичних осібполягає лише в їх здатності бути носієм права володіння,користування і розпорядження майном у майбутньому.

    Таким чином, вважає Фролов, майнова відокремленість якелемент правоздатності юридичної особи притаманна всім без виняткуюридичним особам з моменту їхнього утворення, тоді як поява уконкретної юридичної особи майна, як правило, пов'язано з моментомформування його статутного фонду. Все майно організації враховується наїї самостійному балансі або проводиться по самостійній кошторисі. Самев цьому і полягає зовнішній прояв майнової відокремленості даногоюридичної особи.

    Самостійна майнова відповідальність. Наявність у юридичноїособи відокремленого майна являє собою мінімальну гарантію правйого кредиторів за цивільно-правових зобов'язань. Будь-яка організаціянесе відповідальність за результати своєї діяльності і відповідає за своїмиборгами належним їй майном (ст. 52 ЦК). За боргами юридичноїособи, за загальним правилом, засновники відповідальності не несуть, а юридичнаособа не відповідає по боргах засновників. Виключенням є випадки, колиінше прямо передбачено законодавством або установчими документами.
    Відповідальність фінансуються власником установ обмеженазнаходяться в їхньому розпорядженні коштами. Однак і в цьому випадкуінтереси кредиторів не постраждають, оскільки при недостатності грошовихкоштів в установи субсидіарну відповідальність за його зобов'язанняминесе власник його майна.

    У теорії права існують різночитання щодо правової природимайнової відповідальності. Одні вважають, що її суть полягає вприменшення майна боржника, інші - що і в наступі можливихнесприятливих юридичних наслідків, посилаючись, наприклад, насистематичне невиконання або неналежне виконання договору поставкиза якістю продукції, на нецільове використання наданих кредитіві т.д., а кредит може бути затребуваний достроково. Ю. М. Фролов вважає, щонайбільш обгрунтованою

    1Фролов Ю.М. Проблеми правової характеристики юридичної особи// Правовіакти: соціальна обумовленість, якість, застосування і вдосконалення:
    Матеріали міжнар. науч.-практ. конф. аспірантів і студентів. - Мінськ,
    1999 .- с. 197.

    9

    є позиція, відповідно до якої майнова відповідальність - це складна конструкція, елементами якої є:

    -зменшення в натурі або у вартісному вираженні майна боржника в результаті, наприклад, відшкодування понесених кредитором збитків, сплати неустойки (штрафу, пені);

    -правові наслідки, без яких майнова відповідальність іноді неможлива.

    На думку цивілістам, таке визначення майнової відповідальностіварто було б закріпити законодательно1.

    Аналіз чинного законодавства демонструє наявність спільноїтенденції посилення відповідальності юридичних осіб. Наприклад, в повнихтовариствах учасники солідарно несуть субсидіарну відповідальність своїммайном за зобов'язаннями товариства (п.1 ст.66 ГК Республіки
    Білорусь), а члени виробничого кооперативу несуть субсидіарнувідповідальність за зобов'язаннями кооперативу в рівних частках, якщо інше невизначено в статуті (п.1 ст. 107 ЦК Республіки Білорусь).

    З приводу ролі самостійної майнової відповідальності якознаки юридичної особи існує така думка: «Самостійна івиключна майнова відповідальність являєтся хоча і вторинним
    (похідних), але більш глибоким ознакою, ніж всі інші ознаки,що входять до змісту поняття юридичної особи. Ця ознакасвідчить про завершення розвитку юридичної особи громадськогоосвіти »2.

    Роль даної ознаки ще більше зросла останнім часом, особливо зурахуванням специфіки юридичної особи унітарного підприємства. Якщо юридичніособи з декількома засновниками утворюються для спільноїпідприємницької діяльності, об'єднання капіталів і управління ними, атакож обмеження підприємницького ризику, то унітарні підприємствастворюються лише для обмеження підприємницького ризику шляхом передачівідповідальності за зобов'язаннями з засновника на юридичну особу. Уунітарному підприємстві немає необхідності об'єднання капіталів, бозасновник сам формує статутний фонд. Він міг би з успіхом управлятикапіталом і без створення юридичної особи, займаючись індивідуальноїпідприємницькою діяльністю. Однак, бажаючи захистити себе відвідповідальності, він створює юридична особа. У зв'язку з цим слідпоставити питання про посилення відповідальності даних юридичних осіб та їхзасновників.

    1Фролов Ю.М. Проблеми правової характеристики юридичної особи// Правовіакти: соціальна обумовленість, якість, застосування і вдосконалення:
    Матеріали міжнар. науч.-практ. конф. аспірантів і студентів. - Мінськ.
    1999. - С. 198.
    2 Радянське цивільне право. Суб'єкти цивільного права: Підручник/Підред. С. Н. Братуся. - М.: Юридична література, 1984. - С. 98.

    10

    Виступ у цивільному обороті від свого імені.
    Здатність виступати у майновому обороті від свого імені означає, щоюридична особа мають право від свого імені укладати цивільно-правовідоговори (купівлі-продажу, поставки, перевезення, позики, оренди, підряду іінші) чи в інший спосіб набувати прав або нести обов'язки. У цьомуплані становище юридичної особи разюче відрізняється від іншихорганізацій, що не володіють статусом юридичної особи. Наприклад, філії тапредставництва, які наділяються майном який створив їх юридичнимособою, що мають окремий баланс і субрахунок у банку, не має права укладатидоговори від свого імені. Керівники філій та представництвдіють виключно від імені та за дорученням створили їх юридичнихосіб. І якщо вже керівник філії підписує договір, то тільки від іменіюридичної особи. Такий договір породжує права і обов'язки дляюридичної особи, а не для його філії, представництва.

    Цивільні права набуваються і цивільні обов'язки приймаютьсяюридичною особою через його органи, що діють відповідно до законів іустановчими документами. Деякі юридичні особи можуть набуватицивільні права і брати на себе цивільні обов'язки через своїхучасників (наприклад, повне товариство або командитне товариство).

    ЦК містить норми, що забезпечують захист інтересів юридичних осіб відзловживань з боку тих осіб, які в силу закону або установчихдокументів виступають від імені юридичної особи, і повинні діяти уінтересах акредитуючої юридичної особи добросовісно і розумно. УІнакше засновники (учасники, члени) юридичної особи мають правозажадати від зазначених осіб відшкодувати збитки, заподіяні нимиюридичній особі (ст.49 ЦК).

    Захист порушених або оскарженого цивільних прав здійснює ввідповідно до підвідомчості справ, встановленої процесуальнимзаконодавством, суд. Тому захист цивільних прав забезпечуєтьсяпред'явленням позову, який містить відповідну вимогу залежно відобраного способу захисту, до суду.

    Підводячи підсумок вищесказаного, слід зазначити, що будь-яка організаціябудь-то виробляє товар і поставляє його за винагороду іншиморганізаціям або громадянам-підприємцям; здійснює завинагороду будівництво, перевезення вантажів або пасажирів, що надаєінші торговельні або посередницькі послуги; не пов'язана з матеріальнимвиробництвом, спрямована на виконання управлінських, релігійних іт.п. функцій - для участі у відносинах товарообігу має володітипевними ознаками, тобто повинна бути визнана законом суб'єктомцивільних правовідносин. Загальним правилом, закріпленим і в Цивільномукодексі Республіки Білорусь, є наявність чотирьох ознак для того,щоб вважати ту чи іншу організацію юридичною особою.

    11

    § 2. Правоздатність юридичної особи.

    Ознаки юридичної особи є критеріями його правоздатності.
    Поняття та зміст цивільної правоздатності юридичних осіб єодним з найважливіших, складних і найменш досліджених в літературі аспектіввеликої проблеми юридичних осіб у цивільному праві Республіки Білорусь.
    Разом з тим дослідження цієї проблеми має велике науково-теоретичнеі практичне значення. У науковому плані воно полягає у виробленніправильного визначення поняття цивільної правоздатності і позначеннякола елементів, що входять в дане поняття. Рішення цієї задачі дозволяєвизначити в зміст цивільної правоздатності характер, коло і обсягправ і обов'язків, якими можуть мати юридичні особи. Практичнийж аспект полягає в тому, що визначення обсягу і змісту прав іобов'язків юридичних осіб в теорії дозволяє такому суб'єкту правильноїх усвідомлювати і реалізовувати на практиці.

    Актуальність і особливе значення дослідження питання цивільноїправоздатності обумовлено також і тим, що ця проблема складається зелементів, багато з яких самі по собі є мало дослідженими,новими і вкрай важливими при розгляді загальної проблеми юридичних осіб. Відтого, як будуть вирішені питання про зміст, обсяг і співвідношенні цихелементів у рамках цивільної правоздатності, залежить нормальнефункціонування юридичної особи та її існування взагалі. До такихпроблемних питань відноситься перш за все саме поняття правоздатностіюридичної особи, визначення прав юридичних осіб стосовнозакріпленого за ними майна, інші майнові та особистінемайнові права юридичних осіб, питання волевиявлення юридичноїособи, визначення кола осіб, поведінка яких розглядається як діїсамої юридичної особи і т.д.

    Якщо саме поняття юридичних осіб вироблялося в історії повільно інасилу, то тим більше це треба сказати щодо обсягу їхправоздатності. Найбільш спірним питанням завжди було питання проправоздатності загальної або спеціальної. Сутність його полягає внаступному. Раз юридична особа створено, то виникає питання: чи маєвоно у майновій області всіма тими ж юридичними правами, якимиволодіє і фізична особа, або ж коло цих прав уже, обмежений лише тим,що визначається самою метою юридичної особи? Чи може він укладати всіоперації, доступні приватній особі, або ж тільки такі, які знаходяться взв'язку з його метою? Чи може, наприклад, акціонерне товариство, що має своєюметою експлуатацію будь-якого промислового підприємства та доставленняприбутку своїм членам, в своїх загальних зборах зробити постанову проасигнування певної суми у вигляді пожертвування на які-небудь

    12

    благодійні цілі? Або, навпаки, чи може якесь наукове абоспортивне установа відкрити фабрику чи торговий заклад?

    Раніше це питання був надзвичайно складним, особливо з огляду на те,що законодавство з цього приводу не містило певних, що виключаютьбудь-які сумніви, норм. У той час, як одні з цивілістів не вбачавніяких підстав для звуження свободи діяльності юридичних осіб і в цьомусенсі визнавали принцип загальної правоздатності, інші, відправляючись відтого міркування, що ділова діяльність юридичних осіб створюється тількиз огляду певної мети, відстоювали принцип спеціальної правоздатності. Прицьому треба відзначити, що на цій останній точці зору стояли не тількипредставники теорії фіктивності юридичних осіб, але часто і їх прихильникиреальності.

    У першу чергу, необхідно дати відповідь на питання: що такеправоздатність. У теорії правоздатність визначена як здатність особимати суб'єктивні юридичні права і нести обязанності.1 Для того, щоббути суб'єктом права, юридична особа повинна володіти правоздатністю.
    Цивільна правоздатність містить у собі дві основні можливості длясуб'єкта права: по-перше, мати у своєму правовому комплексі певнігромадянські права, а, по-друге, вибирати серед цих прав. Разом з тимслід зазначити, що існують і такі права та обов'язки, щовиникають поза волею суб'єкта права. Але у своїй основі правоздатністьприпускає автономію волі суб'єкта як носія прав та обов'язків.

    Для здійснення діяльності, передбаченої в статуті, юридичнаособа, разом з правоздатністю, повинна володіти дієздатністю, тобтоздатністю своїми діями реалізовувати цивільні права іобов'язки. Дієздатність юридичної особи виникає одночасно зправоздатністю після його державної реєстрації. Суб'єктгосподарювання реалізує дієздатність через свої органи управління,які вступають у цивільний оборот від імені юридичної особи танабувають своїми діями права і обов'язки безпосередньо дляакредитуючої. Юридична особа несе відповідальність за дії своїхпрацівників, вчинені ними в межах службових обов'язків. Оскільки уюридичних осіб правоздатність та дієздатність виникають одночасно ів повному обсязі, в літературі з'явилося об'єднане поняття праводієздатності, або просто правоздатності.

    Ряд авторів стосовно до юридичних осіб використовують поняттяправосуб'єктності, причому одні вчені ототожнюють його тільки зправоздатністю, інші зводять правосуб'єктність до

    1Тіхомірова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридична енциклопедія/За ред. М.Ю.
    Тихомирова. - М.: ЮРІНФОРМЦЕНТР. 1997. - С. 346.

    13

    утримання такої категорії, як правовий статус, треті - включають до ньогоі правоздатність, і дієздатність. При цьому серед авторів,що дотримуються точки зору, що правосуб'єктність включає правовоїстатус юридичної особи, немає єдиної думки і з питання про визначенняданої категорії. Зважаючи на це, на думку Л. В. Сисоєвої, при визначенніпоняття цивільної правоздатності доцільно виходити зоб'єднаного поняття праводееспособності, виключаючи з нього іншікатегоріі.1

    Правоздатність може бути універсальна (загальна), яка дозволяєздійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законом, іспеціальна, що припускає, що юридична особа може мати не всі права,передбачені цивільним законодавством, а тільки ті, яківідповідають цілям і предмету діяльності юридичної особи,передбаченим у його установчих документах.

    Білоруське законодавство закріпило принцип спеціальноїправоздатності (ст. 45 ЦК Республіки Білорусь): «Юридична особа можемати цивільні права, що відповідають цілям діяльності,передбаченим у його установчих документах, а також предметудіяльності, якщо він вказаний в установчих документах, і нести пов'язаніз цією діяльністю обов'язки. Окремими видами діяльності, перелікяких визначається законодавством, юридична особа може займатисятільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії) ». Наприклад,існує «Положення про порядок видачі суб'єктам господарювання
    (юридичним особам і підприємцям без утворення юридичної особи)спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення видів діяльності,що знаходяться у віданні Міністерства охорони здоров'я ».2 Право юридичної особи на заняттяліцензованих видами діяльності виникає з моменту отримання ліцензіїабо з вказаної в ній дати і припиняється після закінчення терміну діїліцензії.

    § 3. Сутність юридичної особи.

    Протягом всього часу юридичні особи були однією з

    улюблених тем у цивілістичної літературі. І, дійсно,

    вже сам факт їх особливої правоздатності давав багату їжу для теорії

    права. Чим пояснити цю правоздатність, ніж пояснити те

    обставина, що деякий громадське освітарозглядається і діє в обороті як одиничний реальна людина, якфізична особа? З'ясуванням цього питання займаються вчені

    1Сисоева Л.В. До питання про поняття цивільної правоздатності юридичнихосіб. - Мн., 1998.-с. 77. 2 Про порядок видачі суб'єктам господарюванняспеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення видів діяльності,що знаходяться у віданні Міністерства охорони здоров'я. Наказ Міністерства охорони здоров'я від! 5Січень 1998 N 15.

    14

    всіх країн світу. Розроблено безліч різних за своїм змістом іспрямованості теорій. Вони різняться в залежності від тієї історичноїепохи, в умовах якої робилася спроба з'ясувати сутністьюридичної особи.

    Оскільки теорій сутності юридичної особи сила-силенна, всівони об'єднані в кілька груп залежно від їхнього змісту.

    Всі зарубіжні теорії сутності юридичної особи можна підрозділитина три групи:

    * теорії фікції,

    * теорії реальності юридичної особи,

    * агностичний теорії.

    Підставою такого поділу є те, що для першої групитеорій (теорій фікції) характерно визнання лише фізичної особиєдиним справжнім суб'єктом права. Друга група теорій (теоріїреальності) розглядає юридична особа повноправним суб'єктом права,існуючим реально нарівні з фізичними особами. Третя ж група
    (агностичний теорії) взагалі відмовляється розкрити сутність юридичногоособи, виходячи з того положення, що будь-який суб'єкт права-як фізична,так і юридична особа це "явище, створене правопорядком шляхомприурочених (прив'язки) до певної точки, що іменується суб'єктом,майнових прав та обов'язків, передбачених нормами права ».1 Авториданих теорій заперечують необхідність існування категорії «юридичнаобличчя », пропонуючи замінити її іншою (колективна власність, цільовемайно і т.д.). Кожна група теорій має певні різновиди.
    Так, різновидом теорії фікції є теорія інтересу Ієрінга. Середреалістичних теорій виділяються органічна теорія і теорія правовоїреальності, а серед агностичний теорій - теорія колективноївласності та теорія цільового майна.

    Радянські вчені запропонували своє розуміння сутності юридичної особи.
    Були розроблені чотири теорії: соціальної реальності (Генкин Д.М.),держави (Аскназій С.І.), колективу (Венедиктов А.В.), директора
    (Толстой Ю.К.).

    цивілісти О. А. Красунчиком виділяє два періоди у розвитку доктриниюридичної особи в радянський період:
    1) 30-ті початок 60-х рр.. XX століття поява чотирьох теорій

    (держави, колективу, директора, соціальної реальності);
    2) з кінця 1961 р., коли законодавець визначив в Основах

    цивільного законодавства Союзу РСР і союзний республік

    сутність юридичної особи через категорію «організація». З цього

    1 Радянське цивільне право. Суб'єкти цивільного права: Підручник/Підред. С. Н. Братуся. - М.: Юридична література, 1984. - С. 70.

    15

    моменту дискусія навколо спільних проблем юридичної особи була практичносвернута.1

    Теорія держави була розроблена в 40-х роках С. І. Аскназіем.
    Поставивши перед собою завдання виявити та проаналізувати громадськівідносини, які стоять за фігурою державного юридичної особи,
    Аскназій акцентує увагу на тому, що діяльність державнихпідприємств (організацій), між якими складаються відносини,направляються державою, що є єдиним власником всьогодержавного майна. Волю і інтерес держави на конкретномуділянці виконання плану реалізує адміністрація підприємства, використовуючи дляцього вибраного підприємству майно та залучаючи відповідний робочийколектив. Проте ні адміністрація, ні колектив працівників підприємства неє субстратом (основою) державного юридичної особи, носіємйого прав. За кожним державним юридичною особою варто лише самедержава, єдиний всенародний колектив, що є не тількивласником всього держав?? нного майна, але і дійснимносієм прав, наданих юридичній особі.

    Дана теорія зазнала критики. Її противники вказували на те, щовона входить у протиріччя з реальними суспільними відносинами,складаються між юридичними особами, оскільки визнається носіємправ, наданих юридичній особі, тільки сама держава, і звідсивисновок, що держава вступає в майнові відносини з самим собою.

    У 40-і роки в радянській літературі виникла ще одна концепціяюридичної особи. Її засновником був професор А. В. Венедиктов. Данатеорія в літературі коротко іменується теорією колективу. Згідно з цієюконцепції, за кожним державним юридичною особою стоять:
    1) сама соціалістична держава, весь радянський народ в особі

    своєї соціалістичної держави як єдиний і єдиний

    власник всього фонду державної власності і
    2) очолюваний відповідальним керівником колектив робітників

    і службовців даної юридичної особи як колектив, який під

    керівництвом дирекції безпосередньо здійснюєзадачі,

    покладені державою на це юридична особа.

    На думку А. В. Бенедиктова, тільки таке рішення питання дозволяєрозкрити сутність державного юридичної особи у всій її повноті.
    Вбачаючи за державним юридичною особою лише самесоціалістична держава, неможливо зрозуміти правові відносини міжокремими державними юридичними особами як відносини людей, яквідносини реальних людських

    1Красавчіков О.А. Юридична особа - організація - система громадських:
    Сб ст. - М: Інститут держави і права АН СРСР, 1983. - С. 38.

    16

    колективів, що виконують покладені на них державою функції. Впадаючи жу зворотний крайність, і побачив за державним юридичною особою тількиколектив робітників і службовців, що виконує на чолі зі своїм керівникомпокладені на дану юридичну особу завдання, неможливо вирішити питання провласника державного майна юридичної особи. У цьому випадкуаналіз природи державних юридичних осіб у повному її обсязі не був бизроблений, тому що повне розкриття сутності будь-якої юридичної особинеможливо без аналізу основного питання про право власності на майноюридичної особи

    Учасником цивільного обороту і, отже, юридичною особою,
    А. В. Венедиктов визнавав саме колектив робітників і службовців на чолі з йогокерівником, а не держава в цілому, хоча воно й стоїть за юридичнимособою як власник виділеного державної організації майна.

    Теорія колективу також піддавалася критиці. На думку деякихрадянських вчених, ця теорія не зуміла довести, що саме організованийколектив, а не адміністрація (відповідальний керівник, директор)має правомочність розпорядження майном державного підприємства,іншої державної організації. Вказувалося на те, що розпорядчіугоди відбуваються на ос

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !