ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Тлумачення норм права
         

     

    Адміністративне право

    САМАРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

    УНІВЕРСИТЕТ

    кафедра теорії та історії держави і права

    ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА

    Курсова робота

    студента 1 курсу

    911групи заочноїформи навчання

    Голікової Антоніни

    Олександрівни. м.
    Чапаєвськ вул.
    Артилерійська 12-63

    2-44-55
    (д.т.)

    Самара 1999р.

    Тлумачення норм права.

    План.

    Вступ (стор.3).
    1. Поняття і значення тлумачення норм права (стор.4). а. Поняття тлумачення права. б. Сутність і значення тлумачення права. в. Завдання тлумачення права.
    2. Прийоми тлумачення норм права та їх класифікація (стор.7). а. Класифікація прийомів тлумачення. б. Граматичне тлумачення. в. Логічне тлумачення. м. Систематичне тлумачення. д. Історико-політичне тлумачення. тобто Спеціально-юридичне тлумачення. ж. Телеологічного (цільове) тлумачення. з. Функціональне тлумачення.
    3. Результати тлумачення норм права (стор.13). а. Повна ясність сенсу - необхідний результат тлумачення. б. Обсяг тлумачення. в. Буквальне (адекватне) тлумачення. м. Обмежувальне і распространітельное тлумачення.
    4. Роз'яснення норм права (стор.15). а. Роз'яснення норм права. б. Офіційне тлумачення. в. Неофіційне тлумачення.
    Висновок (стор.19).
    Примітка (стор. 21).
    Список використаної літератури (стор. 22).

    Тлумачення норм права.

    Введення.

    Реалізація права, тобто втілення правових норм у життя, досягає -ся свідомою діяльністю людей. Люди усвідомлюють зміст норми,розкривають для себе її зміст. Розуміння норми правопріменіте -лем під кутом зору її практичного втілення в життя можна име -нова тлумаченням норми. Тлумачення - складова частина процесу при -трансформаційних змін правових норм. Без нього неможлива їх правильна реалізація.
    Процес застосування будь-якого закону з конкретного приводу пов'язаний з не -обходимо його з'ясування з тим, щоб вирішити питання про можливість йогозастосування в конкретному випадку.

    Тлумачення права становить значний обсяг діяльності біль -шінства юристів. Воно пов'язане з повсякденним вирішенням конкретних правовихпитань у практичній роботі багатьох державних орга -нов, особливо судових та прокуратури.

    У кінцевому рахунку тлумачення як юридична діяльність є за -дачах забезпечення законності та підвищення ефективності правовогорегулювання. У сучасних умовах його актуальність значнозросла. Це пояснюється тим, що в останні роки законодавствозначно оновився, у ньому з'явилися нові норми і цілі галузі,розділи права (наприклад, приватне право). Правотворчість тепер здій -ються на інших принципах, застосовуються нові юридичні тер -міни та конструкції, цілком інший тип регулювання. У цих усло -віях тлумачення і повинно зіграти свою роль як найважливіший інструментпізнання, реалізації й удосконалення права.

    Тлумачення норм права має величезне значення в юридичній науці іпрактиці. Тому ця тема досліджується багатьма вченими. Багато хто по -проса з тлумачення права залишаються спірними. У юридичній літера -турі немає єдиної думки у визначенні сутності тлумачення права. Ав -тори розходяться думками у виділенні прийомів тлумачення. Ні один -ства поглядів в питанні про обсяг тлумачення. Але всі дослідники при-

    знають величезне практичне значення тлумачення норм права.

    Основними питаннями цієї курсової є: поняття, сутність ізначення тлумачення норм права; прийоми тлумачення і їх класифікаціїція; результати тлумачення; роз'яснення норм права.

    У цій курсовій використовувалися як монографії радянських вчених,присвячені тлумачення норм права, так і роботи сучасних рос -сийской авторів на цю тему.

    1. Поняття і значення тлумачення норм права.

    а. Поняття тлумачення права.

    Термін "тлумачення" (interpretation) багатозначний. Під тлумаченнямрозуміється будь-який пізнавальний процес, спрямований на поясню -ня явищ природи або суспільних явищ. У більш вузькому сенсіслова під тлумаченням розуміються пояснення виразів, формул, символів,тобто знаків природної або штучної мови. Цим тер -Міном позначається також сукупність значень, які надаютьсязнакам природної або штучної мови. Таким чином, під тол -тлумаченням розуміється, з одного боку, певний мислитель -ний (пізнавальний) процес, спрямований на пояснення знаковоїсистеми, а з іншого боку - результат цього процесу, виражений у сукупність -ності висловлювань природної мови.

    У юридичній науці і практиці аналогічно вживається термін
    "Тлумачення права (або закону)". З одного боку, він позначаєпевну інтелектуально-вольову діяльність по встановленнюсправжнього змісту норм права з метою їх реалізації. З іншого боку,під тлумаченням розуміється результат розумового процес -са, який фіксується в сукупності мовних висловлень, відпрацьовано -лишнього зміст норм права.

    Деякі вчені (наприклад, А. С. Піголкін, А. С. Шабуров) вважають, щотлумачення права включає в себе два самостійних компоненти: з'ясування -процес розуміння, усвідомлення змісту норм-та роз'ясненняня - пояснення, доведення засвоєного змісту до інших. Іншідослідники розглядають проблему тлумачення як єдину і неподільну.
    Вони вважають, що "розмежування з'ясування змісту правових норм та йогороз'яснення виправдане лише в методичних цілях ".

    Об'єктом тлумачення є нормативні правові акти та їх сово -купность. Предметом тлумачення виступає воля законодавця, Вира -женная в нормативному акті.

    Тлумачення права - це специфічна діяльність. Її специфікаобумовлена низкою факторів: по-перше, ця діяльність пов'язана з ін -терпретаціей правових актів, тобто об'єктом тлумачення є право, по -друге, тлумачення права виступає необхідним умовам правової -вого регулювання, по-третє, у встановлених законом випадках цядіяльність здійснюється компетентними державними органа -ми; по-четверте, результати тлумачення, що мають обов'язкове значен -ние, закріплюються в спеціальних правових (інтерпретаційних) актах.

    б. Сутність і значення тлумачення права.

    Суть тлумачення як специфічної діяльності полягає вособливостях самого права як суспільного явища. Дані властивості такі
    , що викликають необхідність тлумачення. Це нормативність,загальнообов'язкове, системність, формальна визначеність, дер -вною примусовість.

    Істотною ознакою норм права є їх загальний і резюме -ний характер (нормативність), поширення їх дії на широкийколо суб'єктів і ситуацій. У той же час норми права реалізуються вконкретних діях суб'єктів, застосовуються до конкретних ситуацій -ям. У ході тлумачення загальні й абстрактні норми переводяться на мовуконкретних висловлювань, які не викликають сумніву про відноси -мости тлумачиться нормативного акта до ситуації, що підлягає юрідічес -кому дозволу. Індивідуальність відносин, випадків, суб'єктівпороджує в процесі застосування до них норм права питання, на кото -рие можна отримати відповіді тільки шляхом тлумачення.

    Необхідність тлумачення обумовлена також особливостями зовнішньогооформлення норм права. Правовий акт є думка зако -нодателя, а будь-яка думка не може існувати без матеріальної обо -лочка. За допомогою мови вона знаходить матеріальну, чуттєвосприйману форму, стає безпосередньою действітельнос -ма.

    Необхідність тлумачення нормативних актів викликається також при -трансформаційних змін спеціальних юридичних термінів або термінів інших від -раслей знання, що не мають аналогів в повсякденній мові. Особливостіформулювання пропозицій, що містять норму права, теж обуслав -чених необхідність тлумачення.

    Необхідність тлумачення права може бути викликана і можливимипротиріччями між його формою і змістом. У таких випадках тлумаченняє умовою пізнання справжнього змісту юриди -чеських приписів.

    Необхідність тлумачення норм права випливає з такого їх властивості, яксистемність. Правові акти регулюють суспільні відносини неізольовано один від одного, а спільно, між ними існуютьпевні зв'язки. Дійсний зміст норм права в значи -котельної мірою залежить від інших, логічно зв'язаних норм. Вони можутьзвужувати або розширювати зміст тлумачиться норми.

    Тлумачення права необхідно також в силу протиріччя між фор -ною характером правових норм і динамікою суспільних відно -шеній. У силу формальної визначеності правові приписи залишаютьсянезмінними, у той час як суспільне життя змінюється постійно.
    Тому досить часто закон застосовується в істотно змінилися змоменту його видання умовах.

    З питання про необхідність тлумачення в літературі існує кількарізних точок зору. Висловлювалася думка, що побудувати -енние на раціональних засадах закони доступні розумінню всякого. Для їхзастосування досить одного лише здорового глузду. Ця точка зору особливобула поширена в епоху панування природного пра -ва і "освіченого абсолютизму". Згідно з іншим поглядом,тлумаченню повинні зазнавати тільки неясні норми, ясні ж, зрозумілітлумачення не вимагають. Ця думка видається спірним.
    Адже для визначення, чи є цей нормативний акт зрозумілим, потрібнойого усвідомити, зрозуміти, витлумачити. Найбільш поширеним єдумку, що повинні тлумачитися всі норми права, тому що занадто великерізноманітність життєвих явищ, щоб самий ясний закон міг бути застосованийна практиці без його тлумачення.

    в. Завдання тлумачення права.

    Завдання тлумачення норм права може бути визначена таким обра -зом: "тлумачення повинне відтворити ті представлення і поняття,які пов'язував з даною нормою її творець ". Завдання тлумачення --розкрити зміст правового акта, те, що висловив в ній законодав -тель. Тлумачення повинно забезпечити правильне і однакове здій -ществленіе що тлумачиться норми у всіх випадках, на які вона рассчіта -на, усунути неясності і можливі помилки, які можуть виник -ОХФШ при застосуванні цієї норми.

    Сформулюємо висновки, до яких ми прийшли.
    1) Тлумачення права - це специфічна інтелектуально-вольова діяльність щодо встановлення справжнього змісту правових актів з метою їх реалізації.
    2 ) Необхідність тлумачення норм права обумовлена їх ознаками, особливостями форм вираження та функціонування.
    3) Завданням тлумачення права є отримання знань, в яких відображається дійсний зміст норм права

    2. Прийоми тлумачення норм права та їх класифікація.

    а. Класифікація прийомів тлумачення.

    Специфіка тлумачення норм права вимагає використання в цьому процесіспеціальних процедур, технологій, прийомів.

    Під прийомами тлумачення розуміється сукупність засобів, що використовуютьсядля встановлення змісту норм права.
    У літературі немає єдиного погляду на класифікацію прийомів тлумачення.
    Е.В. Васьковський виділив дві стадії тлумачення: розкриття словесного,або буквального, сенсу норми і визначення дійсного, внутрішньогосенсу. Відповідно до цього він виділяв два види тлумачення: словесне,яке також називається філологічним, буквальним, граматичним, іреальне, або логічне діалек -тичні, філософське, телеологічного, ідеологічне.
    А.Ф. Черданцев виділив у якості самостійних способів граматичне,систематичне, логічне, історичне і функціональне тлумачення. Вінгрунтується на тому, що самостійний спосіб тлумачення складається зсукупності конкретних специфічних прийомів. Процес тлумачення єпевний процес пізнання сенсу правової норми, особливість якогополягає в його об'єктах-думках законодавця, закріплених за допомогою мови внормативних актах. На дані думки і спрямована пізнавальнадіяльність у процесі тлумачення. Тлумачення - це процес отриманнядостовірних знань про зміст норми права. Правовінорми як певні думки законодавця перш за все існують вмовній формі. Звідси для розуміння змісту норми неминуче використанняграматичного тлумачення. Норми права регулюють суспільні відносинине ізольовано, а у взаємодії з іншими нормами. Таким чином,зміст норми права можна пізнати через знання систем права, т. тобто з допомогоюсистематичного тлумачення. Норми права мають певне походження
    , Їх видання обумовлено суспільними факторами.

    Знання цих факторів можуть використовуватися в процесі пізнання сенсу нормиправа, т. тобто необхідно використовувати історичне тлумачення. Нормиправа, нарешті, створені для певного функціонування, длярегулювання суспільних відносин. Знання про те, як діють нормиправа, як вони застосовуються, як розуміються суб'єктами права також можутьдопомогти у пізнанні їхнього змісту. Звідси необхідність функціональноготлумачення. Знання про форми прояву норм права використовуютьсяінтерпретатором на основі правил і законів логіки. У процесі тлумаченняінтерпретатор оперує матеріалом норми права за допомогою логічних прийомів
    , Які не охоплюються ні одним із зазначених способів. Томусукупність таких прийомів іменується логічним способом.
    Інші автори, грунтуючись на те, що процесі будь-якого тлумаченнявикористовуються всі закони і прийоми логіки не розглядають логічнетлумачення у якості самостійного прийому. Нелогічних тлумачень немаєі бути не може.
    С.С. Алексєєвим в якості самостійного прийому висунуто спеціально -юридичне тлумачення.

    Інші автори виділяють також телеологічного (цільове) тлумачення.

    Таким чином, в юридичній науці і практиці розрізняють наступні прийомитлумачення: граматичний, систематичний, логічний, історико -політичний, спеціально-юридичний, телеологічного і функціональний.
    Розглянемо кожен з них.

    б. Граматичне тлумачення.

    З'ясування сенсу що тлумачиться норми необхідно починати з її тексту, йогоморфологічної і синтаксичної структури. Цей прийом називаєтьсяграматичним тлумаченням.
    Всякий правовий акт являє собою виражену словами думказаконодавця. Слова, що виражають думку, мають самостійнезначення, і в той же час знаходяться в певній логічного зв'язку зіншими словами, внаслідок чого набувають обмежений і підлеглийзагальному строю сенс.

    Починати граматичне тлумачення треба з дослідження кожного слова унормативному акті. Необхідно встановити основне значення слова, йогосмисловий відтінок у даному контексті, граматичну форму.

    Особливо важливе значення при тлумаченні норм права має дослідженняспеціальних термінів вживаних у законодавстві. В нормативних актах слід розрізняти такі терміни:
    1) загальновживаний, повсякденні.
    2) загальновживаний терміни, що мають у нормативному акті особливий сенс.
    3) спеціальні терміни, особливе значення мають юридичні терміни.

    Після з'ясування сенсу окремих слів і термінів встановлюється сенспропозицій, за допомогою яких сформульована норма, дослідження їхзагальної граматичної та смислової структури. Для цього розглядаютьсяграматичні та синтаксичні зв'язки усередині пропозиції (розділові знаки
    , Спілки, їх смислове роль). Недостатнє знання правил граматики,неправильна їх інтерпретація може привести до неточних розуміннязмісту норми, а отже, і до порушення в процесі реалізації.
    В результаті граматичного тлумачення встановлюється змісттекстуального вираження правової норми. Вивчення дійсногозмісту правової норми має бути продовжено за допомогою інших прийомів.

    в) Логічне тлумачення.

    Логічне тлумачення-це тлумачення правового акта за його змістом звикористанням логічних прийомів, інтерпретатор оперує матеріаломтільки самої норми, не звертаючись до інших засобів. За допомогою цьогоприйому встановлюється весь обсяг змісту норми, усуваються наявні вній неясності. Логічне тлумачення має на меті за допомогою правилформальної логіки виявити те, що законодавець хотів висловити у текстізакону, але не висловив. При логічному тлумаченні застосовуються всі закониформальної логіки (тотожності, несуперечливий, виключеного третього,достаточного підстави), логічні операції (аналіз і синтез, побудовусилогізму та ін.) Особливістю цього прийому тлумачення є те, щодоводиться враховувати специфіку викладу думки законодавця в тексті закону
    , Що містить і подібні вислови, і спеціальні терміни. Тому текстинерідко підлягають логічному перетворенню з позиції так званогоздорового глузду.
    Питання про логічне способі тлумачення в юридичній науці є спірним
    . Деякі автори не розглядають застосування законів логіки яксамостійного прийому, не заперечуючи їх значення.

    р.) Систематичне тлумачення.
    Необхідність систематичного тлумачення випливає з такої властивості, яксистемність права. Правова норма-складова частина цілісної і єдиноїсистеми права. Норми права регулюють суспільні відносини неізольовано один від одного, а у взаємозв'язку і взаємодії. Правовунорму можна зрозуміти до кінця, якщо враховувати ці зв'язки і взаємовпливу
    . Систематичне тлумачення визнається всіма авторами яксамостійного прийому.

    Систематичне тлумачення полягає у з'ясуванні сенсу що тлумачиться нормишляхом зіставлення її з іншими нормами.

    При систематичному тлумаченні, по-перше, розкривається зміст правовоїнорми в залежності від місця, яке вона займає в системі кодексу абонормативного акту, в залежності від того, в якому за значимістюнормативному акті ця норма сформульована, по-друге, порівнюємодосліджувану правову норму з іншими нормами даної галузі права, а такожз нормами інших галузей, з якими перший знаходиться в тій чи іншійзв'язку і взаємодії. Встановлення зв'язку що тлумачиться норми з іншого можеуточнити першу норму без зміни її змісту.

    В інших випадках, близька за змістом норма може доповнюватиприпис що тлумачиться норми. Так само одна норма може встановлюватипевні винятки із загального правила, сформульованого в іншійнормі, змінити певною мірою зміст норми, обмежити аборозширити обсяг її дії, коло осіб, які беруть участь у правовідносинах,умови застосування цієї норми, розуміння того чи іншого терміна. Нарешті
    , Інша, близька за значенням правова норма може частково або в повномуобсязі суперечити змісту досліджуваної норми. У даному випадкусистематичне тлумачення дозволяє виявити такі норми, якіформально не скасовані, але фактично замінені іншими і тому єнезначними, не здійснюються. Але в більшості випадків інші норми незмінюють зміст тлумачиться, але мають величезне значення для більшправильного й глибокого пізнання її змісту. Ще однією формою зв'язку,яку необхідно враховувати при систематичному тлумаченні, єзв'язок конкретних норм із загальною частиною тієї самої галузі права. Розглядзв'язку з цим може багато в чому уточнити і глибше розкрити сенс що тлумачиться норми
    , Визначити її загальну спрямованість.

    Часто сам текст нормативного акта містить підставу длясистематичного тлумачення. До нього доводиться вдаватися при реалізаціїбланкетний і відсильні норм. Спосіб формування відсильні статей такий
    , Що норма, яка лише частково окреслена в статті, не може бутиз'ясовано без залучення статей, яким адресується відсильна стаття
    . Охоронні норми бланкетна характеру встановлюють відповідальність запорушення інших норм спеціального характеру. Завдяки систематичномутлумачення, можна виявити юридичну силу правової норми, сферу їїдії, належність до певної галузі, інституту права.

    д.) Історико-політичне тлумачення.
    Мета історико - політичного тлумачення - встановити зміст норм права,виходячи з умов їх виникнення. Без дослідження політичного ісоціально-економічного значення правових приписів у конкретнихісторичних умовах неможливо повністю і глибоко пізнати її сенс. Приісторико-політичному тлумаченні інтерпретатор спирається на факти,пов'язані з історією виникнення тлумачених норм. Перш за все необхідновиявити, з якою метою видана дана норма права, який її соціально
    -Політичний сенс. Велике значення має порівняння нині діючогонормативного акта з раніше діючим, вивчення причини змінивідповідних норм. Якщо між умовами часу видання і часузастосування закону немає суттєвої різниці, то їх дослідження не зробитьзначного впливу на тлумачення закону. Історико-політичнетлумачення тим більш необхідно в умовах, коли закон застарів і невідображає об'єктивних умов часу його застосування.

    е). Спеціально-юридичне тлумачення.
    Вираз волі законодавця, що міститься в нормах права, здійснюєтьсяне тільки за допомогою общепотребітельних слів, але і специфічних термінів.
    При цьому використовуються різні техніко-юридичні засоби та прийоми,враховуються різні способи, методи та типи правового регулювання
    . Сказане й обумовлює потреба в спеціальних юридичних знань,які інтерпретатор застосовує при тлумаченні норм права. Перш за всеце стосується тлумачення спеціальних термінів. Однак спеціально -юридичний прийом тлумачення не зводиться тільки до цього (тоді вінототожнювався б з граматичним тлумаченням). Зміст його набагатоширше. Інтерпретатор повинен враховувати особливості правового регулювання,юридичної конструкції, тип регулювання і т.д.

    ж). Телеологічного (цільове) тлумачення.
    Телеологія - це вчення про доцільність і цілі в житті. Для права, яксистемного освіти і її окремих компонентів однієї з найважливішиххарактеристик є цілеспрямованість.

    телеологічного (цільове) тлумачення - це з'ясування змісту закону взв'язку з його цільовим призначенням. Основа для виділення його в якостісамостійного прийому - зв'язок норми з об'єктивними наслідками їїздійснення. Джерелом телеологічного тлумачення єзаконодавство. Також можуть використовуватися деякі скасовані норми.
    У процесі телеологічного тлумачення звертаються також до різнихдопоміжним правовим актам, в першу чергу, до актів офіційноготлумачення. Суб'єктами телеологічного тлумачення можуть бути всі суб'єктиправа. Винятково важливим фактором тлумачення норми права за її ціліє соціальне правосвідомість суб'єктів, що здійснюють інтерпретацію
    . Особливість телеологічного тлумачення полягає в тому, щовсі знання і прийоми їх використання прив'язуються до того, що виходитьза межі безпосереднього змісту норми (до її мети), але щопояснює це зміст. Як пізнавального інструменту цьогоприйому використовуються закони логіки, закони науки про системні об'єктах,спеціальні юридичні знання, історія і т.д. Далеко не всі авторивизнають телеологічного тлумачення як самостійного прийому, незаперечуючи значення цільового аналізу права.

    з) Функціональне тлумачення.

    При функціональному тлумаченні розглядаються умови та фактори, вяких функціонує, діє, реалізується що тлумачиться норма і яківпливають на її утримання. Перш за все, це стосується тлумаченнятак званих оціночних термінів ( "поважні причини", "істотнийшкоди "," значний збиток "," крайня необхідність "і т/д). З урахуваннямособливостей місця, часу та інших факторів, вони можуть мати різнізначення. Метою інтерпретації оціночних термінівє процес заміщення оціночних термінів точними. Інодізаконодавець прямо зобов'язує враховувати конкретні умови, тобтозвертатися до функціонального тлумачення (наприклад, при визначенні розмірукомпенсації моральної шкоди, при визначенні розміру аліментів).

    Прийоми тлумачення норм права завжди доповнюють іобумовлюють одна одну. Вони дають позитивні результати лише всукупності. При тлумаченні нормативного акта до них завжди доводитьсявдаватися од -новременно, паралельно.

    Таким чином, ми прийшли до наступних висновків:
    1) Прийоми тлумачення норм права - це сукупність засобів, що використовуються для встановлення змісту норм права. Виділяють граматичне, логічне, систематичне, історико-політичне, спеціально-юридичний, телеологічного і функціональне тлумачення.
    2) Граматичне тлумачення - це сукупність прийомів, спрямованих на з'ясування морфологічної і синтаксичної структури тексту акта, виявлення значення окремих слів і термінів, граматичного сенсу всього пропозиції.
    3) Логічне тлумачення припускає використання законів і правил логіки для з'ясування справжнього змісту норми, який іноді не збігається з її буквальним викладом.
    4) Систематичне тлумачення - це дослідження правової норми з точки зору її зв'язку з іншими нормами.
    5) Історико-політичне тлумачення полягає у вивченні історичної обстановки видання акта, соціально-економічних і політичних чинників, що зумовили появу норми.
    6) Соціально-юридичне тлумачення пов'язане з аналізом спеціальних термінів, техніко-юридичних засобів і прийомів вираження волі законодавця.
    7) телеологічного (цільове) тлумачення спрямоване на встановлення цілей видання правових актів.
    8) Функціональне тлумачення досліджує фактори та умови, в яких функціонує, реалізується що тлумачиться норма.
    Прийоми тлумачення повинні використовуватися всі разом, а не кожен вокремо.

    3. Результати тлумачення норм права.

    а) Повна ясність сенсу - необхідний результат тлумачення.

    Будь-яка правова норма, як би не була вона ясна і чітко сформульована,потребує тлумачення, тому що вона тісно пов'язана з постійномінливих умов суспільного життя.
    У процесі систематичного тлумачення може бути виявлена інша норма,регулююча той же вид суспільних відносин. У цьому випадку говорять пронаявності колізій між двома або декількома правовими актами, що маютьодин об'єкт регулювання. При наяв -ності колізії між нормами варто керуватися наступними правилами.
    1) Якщо коллізірующіе норми виходять від різних нормоустанавлівающіх органів

    , то застосуванню підлягає норма, яка йде від вищого органу;
    2) якщо коллізірующіе нори виходять від одного і того ж органу, то застосуванню підлягає норма, видана пізніше.

    Можливим результатом використання всіх прийомів тлумачення може бутинеясність правової норми (розпливчастість, недостатня точність того чиіншого слова або вирази, двозначність норми, неповнота правовоїнорми, протиріччя всередині самої норми).
    При тлумаченні неясною норми особливо важливо ознайомитися з її офіційнимнормативним роз'ясненням. Але висновки з додаткових матеріалів не повиннісуперечити тексту самої норми, не повинні усувати неясності норми зарахунок відходу від її буквального сенсу. Критеріями істинності і правильностітлумачення є, в кінцевому рахунку, загальнолюдська практика. Уяк більш конкретних критеріїв можна розглядати юридичнупрактику, практику мовного спілкування і логічну правильність.

    б). Обсяг тлумачення
    Використання різних способів тлумачення дозволяє інтерпретаторуправильно і повно виявити волю законодавця, укладену в текстінормативного акта. Але для юридичної практики важливе значення маєз'ясування співвідношення щирого змісту теми з її текстуальномувиразом, тобто тлумачення за обсягом. Воно є логічнимпродовженням і завершенням з'ясування змісту правових норм. Підставоюдля постановки питання про обсяг тлумачення закону є те, що в рядівипадків в результаті з'ясування даної норми виявляється, що сенс її вжеабо ширше її текстуального виразу. Єдність мови і мислення, слова іпоняття не означає їх тотожності. Це породжує неминучість не тількибуквального, а й в окремих випадках распространітельного іобмежувального тлумачення. Тлумачення правових норм за обсягом не носитьсамостійного характеру, а є наслідком інших прийомів тлумаченнянорм права. Таким чином, тлумачення за обсягом-не спосіб, а результаттлумачення.

    в) Буквальне тлумачення.
    Буквальне (адекватне) тлумачення означає повну відповідністьсловесного вираження норм права з її дійсним змістом. При ідеальнійсистемі законодавства як джерела права, точно виражає наміриі думки законодавця, текст закону підлягає буквальному тлумаченню.

    г) Обмежувальне і распространітельное тлумачення.

    При обмеженому тлумаченні зміст норми права виявляється вже їїтекстуального виразу.

    При распространітельном тлумаченні зміст (сенс) що тлумачиться нормивиявляється ширше її текстуального вираження. Перелік випад -їв, що вимагають распространітельного тлумачення, нерідко супроводжуєтьсявиразами "і т.д.", "і інші". Але таке тлумачення можливе і безвказівки про те в законі. Говорячи про поширене тлумачення, слідвідрізняти це поняття від поняття розширеного тлумачення закону.
    Розширеного тлумачення закону є поширення його на випадки,які не охоплюються змістом норми права і які законодавець,створюючи закон, не мав на увазі. Розширеного тлумачення являєсобою процес створення нової правової норми. Воно вже, строго кажучи, неє тлумачення.
    Обмежувальні і распространітельние види тлумачення застосовуються як виняток, коли думка законодавця не одержала в тексті нормативного акту адекватне втілення (або текст застаріває у зв'язку з розвитком суспільних відносин). Ці види тлумачення можуть виникати, коли законодавець використовує термін або вираз більш широкого або вузького обсягу в порівнянні з об'ємом поняття, яке мав на увазі
    . Распространітельное або обмежувального тлумачення може випливати з системності норм права. Ці види тлумачення не можуть застосовуватися, якщо це призведе до погіршення правового становища особи, щодо якої виноситься акт застосування правової норми. Не допускається також:
    1) распространітельное тлумачення вичерпних переліків;
    2) обмежувальне тлумачення незакінчених переліків;
    3) распространітельное тлумачення санкцій;
    3) распространітельное тлумачення положень, що становлять виняток із загального правила;
    4) распространітельное або обмежувального тлумачення термінів, визначених легальної дефініцією.
    Межею обмежувального і розширеного тлумачення є текстзакону в його логічному повному обсязі.

    Ми прийшли до висновку, що буквальне, обмежувальне і распространітельноетлумачення є результат застосування того чи іншого прийому тлумачення.
    Зазвичай норми права тлумачаться буквально
    (Адекватно). Обмежувальне і распространітельное тлумачення застосовуєтьсяпри розбіжності змісту (сенсу) тлумачиться норми та її текстуальноговирази, що є винятком із загального правила. Часто ці видитлумачення є результат недосконалості законодавства, наявності в ньомупрогалин, нечітких формулювань і т.д. Але іноді законодавець допускаєтаку можливість навмисне. Правильне застосування в цих випадкахобмежувального і распространітельного тлумачення допомагає встановитисправжню волю законодавця.

    4. Роз'яснення норм права. а) Роз'яснення норм права.

    Роз'яснення норм права, що виражається як у формі офіційного акту,так і у формі що не мають формально обов'язкового характеру рекомендації ірад, становить другий бік тлумачення. Тлумачення-складова частиназастосування норми. Оскільки як правопріменітелей виступають ігромадяни, і юридичні особи, і державні органи, всі вони єтлумачі норм. Проте юридичне значення результатів тлумаченнярізні. Якщо цивільне або юридична особа в міру свого розуміння і зурахуванням власних інтересів певним чином тлумачить норму, такетлумачення не виходить за межі конкретного правовідносини. Якщо жтлумачення норми дається спеціально уповноваженим на те державниморганом, то подібне тлумачення знаходить особливий авторитет, стаєеталоном правозастосування.

    Залежно від суб'єктів, які дають тлумачення, і обов'язковостітлумачення розрізняють офіційне та неофіційне тлумачення.

    б) Офіційне тлумачення.

    Офіційне тлумачення дається уповноваженими на те державнимиорганами, його рЕЗУЛЬТАТИ обов'язкові для всіх суб'єктів права,формулюється воно в спеціальному акті (разьясненіі).
    Це - офіційна, загальнообов'язкова директива про те, як застосовувати норму.
    Офіційне тлумачення покликане забезпечити єдність розуміння законів і націй основі єдність їх застосування на всій території держави.

    Офіційне тлумачення підрозділяється на автентичне і легальне.
    Автентичне тлумачення виконує орган, що видав нормативний акт. Вінробить це в силу своєї компетенції, спеціального дозволу йому непотрібно. Право автентичне тлумачення логічно випливає з прававидання норм права: якщо той чи орган має нормотворчоїкомпетенцією, то він має і компетенцією тлумачення своїх нормативнихактів. Правотворчого органу дає автентичне тлумачення як в текстісамого акту (дефінітивного норми), так і актах спеціальних.
    Легальне тлумачення (А. Ф. Черданцев називає його "делеговане")здійснюється органом, спеціально уповноваженим на те законом. Суб'єктомлегального тлумачення можуть виступати всі державні органи,організують процес реалізації права. Відповідно до цього в залежностівід суб'єктів легальне тлумачення можна підрозділити на тлумачення дається
    : Органами влади, судовими органами, органами управління, наглядовимиорганами, арбітражними органами. Коло цих органів широкий, і юридичнасила актів тлумачення неоднакова. Найбільший юридичну силу маєтлумачення, що дається самим законодавцем та вищими судовими інстанціями.
    Залежно від сфери дії актів роз'яснення діляться на нормативні іказуальні. Нормативні тлумачення має обов'язкове значення для всіх справпевної категорії, а казуальне - тільки для конкретної справи.
    Найбільш типовим видом казуальне тлумачення є те, що даєтьсяпри розгляді умовних і цивільних справ у суді (судоветлумачення).

    Деякі дослідники вважають, що як нормативне, так казуальнетлумачення може бути офіційним і неофіційним.

    Особливо слід виділити тлумачення, що має міждержавне значення
    . Такі, зокрема, міжнародні правила тлумачення торговихтермінів "Інкотермс", видані Міжнародною торговою палатою.
    Ставлення до офіційних роз'яснень двояко. З одного боку, такіроз'яснення полегшують застосування норми, знімають протиріччя, усуваютьнеясності. З іншого боку, роз'яснення часом підміняють норму,розмивають її зміст. В ідеалі роз'яснювальна практика вимагаєскорочення, причому переважною формою тлумачення повинні статитлумачення автентичні.

    в) Неофіційне тлумачення.
    Неофіційне тлумачення-це тлумачення норм індивідуальними пріменітелямі
    (Громадянами, юридичними особами), воно носить приватний характер і неє юридично обов'язковим. Сила його тільки в глибині аналізу, впереконливості й обгрунтованості.

    Неофіційне тлумачення підрозділяють на повсякденне, професійне тадоктріа

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !