ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Про захист прав споживачів
         

     

    Цивільне право і процес
    Закон виданий для регулювання відносин, що виникають між потре-
    Бітел і підприємцями, устанавліванія прав споживачів на при-
    отримання товарів (робіт, послуг) належної якості, на безпеку
    їх життя і здоров'я, отримання інформації про товари (роботи, послуги)
    і їх виробників (виконавців, продавців), освіти споживачам-
    лий, державного і громадського захистом їхніх інтересів, об'єднання
    в громадські організації споживачів, а також визначення механізму
    реалізації цих прав.
    Основні поняття застосовуються в Законі:
    споживач - громадянин, який використовує, що придбає, замовляю-
    щий або має намір придбати чи замовити товари (роботи, ус-
    луги) для особистих побутових потреб;
    виробник - підприємство, організація, установа чи громадянина
    нін-підприємець, які виконують роботи або надають послуги;
    продавець - підприємство, організація, установа чи громадянина
    нін-підприємець, які виробляють товари для реалізації;
    виконавець - підприємство, організація, установа чи громадянина
    нін-підприємець, які реалізують товари за договором купівлі-продажу;
    стандарт - державний стандарт, санітарні норми і правила,
    будівельні норми і правила та інші документи, які уівідповідності-
    твіі до законодавства Російської Федерації встановлюють обов'язковий-
    ные вимоги до якості товарів (робіт, послуг);
    обов'язкова сертифікація - підтвердження уповноваженим на те
    органом відповідності товару (роботи, послуги) обов'язковим вимогам
    стандарту;
    недолік - окрема невідповідність товару (роботи, послуги)
    обов'язковим вимогам стандартів, умовам договорів або зазвичай
    пропонованим вимогам, а також інформації про товар (роботу, услу-
    ге), наданій виробником (виконавцем, продавцем);
    істотний недолік - недолік який робить неможливим
    чи недопустимим використання товару (роботи, послуги), відповідно
    до його цільового призначення або не може бути бути усунутий щодо
    даного споживача, або для його усунення потрібні великі витрати
    праці та часу, або робить товар (роботу, послугу) іншим ніж передбаче-
    Мотрі договором, або проявляється знову після його усунення.
    РОЗДІЛ I. Загальні положення
    Стаття 1. Законодавство про захист прав споживачів.
    У статті сказано про склад Законодавства РФ про захист прав піт-
    ребітелей і обмеження урядом регулювання відносин по за-
    щиті прав споживачів. Також уряд РФ не має права доручати ми-
    ністерствам і відомствам приймати нормативні акти з захисту прав
    споживачів. При регулюванні відносин по захисту прав споживачів
    законодавством республік у складі РФ норми цього законодавства


    - 2 -
    не можуть обмежувати права споживачів і знижувати гарантії із захисту,
    встановлені цим Законом.
    Стаття 2. Застосування законодавства про захист прав споживачів
    однієї республіки в складі РФ на території
    іншої республіки у складі РФ.
    У статті описано де і за якими правилами застосовується законод-
    будівництві про захист прав споживачів. До відносин, що виникають при
    заподіянні шкоди споживачам і при здійсненні їхнього права на без-
    ність життя і здоров'я, застосовується закон місця розгляду спору, а
    за клопотанням споживача - закон місця заподіяння шкоди;
    до відносин, які базуються на інших передбачених законодав-
    будівництві права споживачів, застосовується закон місця придбання
    товарів (робіт, послуг), якщо інше не передбачено угодою між
    споживачем і продавцем (виконавцем).
    Якщо міжреспубліканськими угодою передбачені інші правила
    застосування законодавства однієї республіки в складі РФ на терито-
    рії іншої республіки у складі РФ, то застосовуються правила межреспуб-
    ліканского угоди.
    Стаття 3. Міжнародні договори
    Якщо міжнародним договором РФ встановлено інші правила про за-
    щиті прав споживачів, то застосовуються правила міжнародного договору.
    Стаття 4. Якість товару (роботи, послуги)
    Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний продати споживачеві
    товар (передати результати виконаної роботи, надати послугу), соот-
    відповідне за якістю обов'язковим вимогам стандартів, умовам
    договору, що звичайно ставляться, а також інформації про това-
    рах (роботи, послуги), наданої продавцем (виробником, ис-
    полнітелем). Продавець повинен гарантувати працездатність товару в
    плин часу встановленим ним самим або за згодою з споживачем-
    лем, якщо час гарантії не встановлено то протягом 10 років. Изготовим-
    тель зобов'язаний забезпечити можливість ремонту і технічного обслуговування
    товару до тих пір, поки він знаходиться у виробництві. Після зняття това-
    ра з виробництва за тими ж термінами, що та гарантія.
    Якщо виробник відмовляється прийняти в ремонт товар під час
    його гарантійного терміну роботи то виробника можна залучити до ответс-
    твенності по цій статті.
    Стаття 5. Право споживачів на безпеку товарів (робіт, послуг).
    Споживач має право на те, щоб товари (роботи, послуги) при
    звичайних умовах їх використання, при їх зберіганні та транспортуванні
    були безпечні для його життя, здоров'я, майна, а також навколишнього
    середовища. Якщо стандарти містять вимоги безпеки відсутні,
    то випуск даного продукту повинен бути припинений до впровадження та-
    ких стандартів. На товари, використання яких довше певного
    терміну становить небезпеку, повинні встановлюватися терміни служби


    - 3 -
    (придатності). Споживач повинен бути попереджений про ці терміни, необ-
    ходимо дії щодо його закінчення а також про можливі наслідки
    в разі невиконання цих дій. Виробник зобов'язаний зобов'язаний забезпе-
    чити безпеку товарів протягом встановленого терміну їх служби
    (придатності), а якщо термін служби не встановлено то протягом 10 років.
    Збитки, завдані споживачеві внаслідок порушення динного тре-
    бованія, підлягають відшкодуванню відповідно до статті 12 цього
    Закону. Якщо для безпечного зберігання, транспортування та утилізації
    необхідне дотримання спеціальних правил, виробник зобов'язаний розробити конструкцію
    тать такі правила та довести їх до відома споживача. Товари (у тому
    числі імпортні) без сертифікатів що забезпечують безпеку реалізованої-
    вивать забороняється. Відповідальність за порушення вимог щодо без-
    ки товарів, а також за необгрунтовану видачу сертифіката визна-
    ляется статтею 41 цього Закону.
    Якщо встановлено, що при дотриманні споживачем всіх інструкцій
    зі зберігання й експлуатації товару він заподіює шкоду, виробник обя-
    зан припинити їх виробництво до усунення причин шкоди, а в не-
    обхідних випадках вилучити їх з виробництва і відкликати від споживачам-
    лий. Якщо причини завдають шкоди усунути неможливо, виробник
    зобов'язаний зняти товари з виробництва. Збитки, завдані споживачеві в
    зв'язку з відкликанням товарів, підлягають відшкодуванню виробником у повному
    обсязі.
    Якщо товар заподіяв шкоду через те, що виробник не наданих
    тавіл споживачеві інформацію про правильної експлуатації, зберігання та
    транспортуванні то він несе обов'язкову відповідальність за даною
    статті.
    Стаття 6. Право споживача на інформацію.
    Споживач має право вимагати від продавця (виробника, використан-
    нітеля) надання необхідної та достовірної інформації про його
    підприємстві, що реалізуються їм товари (роботи, послуги) та про режим його
    роботи. Якщо в подібній інформації споживачу відмовлено або вона дово-
    диться не в повній формі, то він має право домогтися одержання її з по-
    міццю статті 6.
    Стаття 7. Інформація про виробника (виконавця, продавця).
    Виробник зобов'язаний довести до відома споживача найменування
    свого підприємства та його місцезнаходження. Торговельні підприємства, припускає-
    ріятія побутового та інших видів обслуговування зобов'язані мати вивіску з ука-
    заніем профілю та форм організації їх діяльності, фірмового Наймену-
    вання, якщо воно є, і інформації про режим роботи. Підприємства
    зобов'язані на вивісці вказувати їх юридична адреса (місцезнаходження їх
    власника). Торговельні підприємства, підприємства побутового та інших видів
    обслуговування зобов'язані інформувати споживачів про вживаних ними пра-
    вилах реалізації товарів.
    Якщо споживач простояв біля закритого магазину через отсутс-
    твія вивіски з розкладом роботи, то він має право відшкодувати своє
    витрачений час за допомогою цієї статті.


    - 4 -
    Стаття 8. Інформація про товари (роботи, послуги).
    Виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний своєчасно наданих
    тавлять споживачеві необхідну і достовірну інформацію про товари
    (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх компетентного вибо-
    ра.
    Ця інформація в обов'язковому порядку повинна містити:
    найменування нормативних документів, вимогам яких повинні
    відповідати товари (роботи, послуги);
    перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо
    продуктів харчування - склад, вага, об'єм, калорійність та ін;
    ціну та умови придбання товарів;
    гарантійні зобов'язання виробника;
    правила та умови безпечного та ефективного використання това-
    рів;
    термін служби (придатності) товарів та відомості про необхідні дії
    споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі не-
    виконанні зазначених дій;
    адреси виробника і підприємств уповноважених виробником на
    прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і тих-
    технічне обслуговування.
    За товарах які за певних умов можуть бути
    небезпеку для життя, здоров'я споживача, виробник зобов'язаний довести
    до його відома інформацію про види і можливі наслідки їх мож-
    дії. На товари споживчі властивості яких можуть погіршуватися
    з часом має вказуватися термін придатності.
    Подібна інформація зазвичай додається в технічній документації
    що додається до товарів, етикетці. На упаковці має міститися та ж
    інформація, що і на товар.
    У випадку не надання даної інформації споживач має
    повне право витребувати її.
    Стаття 9. Режим роботи продавця (виконавця).
    Споживач має право вимагати, щоб режим роботи продавця
    (виконавця) відповідав їм оголошеного. Державним підпри-
    ятіям режим роботи встановлюється за рішенням органів місцевої адміні-
    ністраціі. Режим роботи приватного підприємства визначається власником
    ком. Якщо режим роботи державного підприємства порушено, винні
    посадові особи несуть відповідальність, встановлену законодательст-
    вом РФ і республік у складі РФ.
    Стаття 10. Відповідальність за неналежну інформацію.
    У випадку, якщо надання недостовірної або пів-
    ної інформації про товар (роботи, послуги), а також виробника (використан-
    нітеле, продавця) спричинило:
    придбання товару (роботи, послуги) не має потрібних
    споживачеві властивостей, - він має право розірвати договір і вимагати
    відшкодування завданих йому збитків;
    неможливість використання придбаного товару (роботи, услу-
    ги) за призначенням - споживач має право вимагати надання у


    - 5 -
    розумно короткий термін належної інформації. Якщо інформація в Огове-
    ренний термін не буде надано, споживач має право розірвати до-
    говірка і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
    Заподіяння шкоди життю, здоров'ю та майну споживача - він
    має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги пре-
    дусмотренние статтею 12 цього Закону, а також вимагати возм-
    вання збитків, завданих природним об'єктом, що знаходиться у володінні
    споживача на праві власності, або на інших підставах, передбаче-
    мотренним законом або договором.
    У разі систематичного порушення положення статей 7, 8 і 9
    цього Закону виготівник (виконавець, продавець) за приписом
    Державного комітету РФ з антимонопольної політики і підтримки
    нових економічних структур та його територіальних органів може бути
    ліквідований в порядку, встановленому законодавством РФ.
    Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків,
    заподіяних недостовірної або недостатньо повної інформації про товар,
    необхідно виходити з припущення про відсутність у споживача спе-
    соціальне знань про його властивості та характеристики.
    Стаття 11. Відповідальність продавців (виробників, виконавців).
    Якщо при укладанні договору між продавцем і споживачем визна-
    ділити більш високий розмір відповідальності ніж зазначено у цьому
    Закон чи вказати відповідальність яка в цьому Законі не ука-
    зана, то продавець буде нести відповідальність зазначену в договорі.
    Збитки, завдані споживачеві внаслідок недоліків товару,
    підлягають відшкодуванню понад неустойки, встановленої цим Законом.
    Сплата неустойки і відшкодування збитків не звільняють продавця від
    виконання покладених на нього цим Законом обов'язків перед
    споживачем.
    Продавець звільняється від відповідальності за невиконання або не-
    належне виконання обов'язків якщо доведе, що це сталося
    внаслідок непереборної сили, а також з інших підстав, передбачені-
    ренним цим Законом.
    Вимоги споживача про сплату неустойки, передбаченої зако-
    ном, підлягають задоволенню продавцем в добровільному порядку.
    При задоволенні вимог споживача суд вправі винести ре-
    шеніе про стягнення з продавця, який порушив права споживачів, в соот-
    відповідне бюджет штрафу в розмірі ціни позову за недотримання добро-
    вольного порядку задоволення вимог споживача.
    За бажанням споживач може в договорі з продавцем вказати більш
    високий розмір відповідальності. І, у разі порушення, продавець буде
    зобов'язаний платити суму не вказану в Законі а зазначену в договорі.
    Стаття 12. Майнова відповідальність за шкоду
    завдану внаслідок недоліків товару (роботи, послуги).
    Шкода заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача
    внаслідок конструктивних, виробничих, рецептурних та інших недос-
    залишків товару (роботи, послуги), підлягають відшкодуванню в повному обсязі
    якщо законодавчими актами РФ, республік у складі РФ не передбачити-
    рен більш високий розмір відповідальності.


    - 6 -
    Право вимагати відшкодування шкоди, завданої внаслідок недос-
    залишків товару, визнається за будь-яким потерпілим споживачем, неза-
    мо від того, чи перебував він у договірних відносинах з виконавцем чи ні.
    Шкода заподіяну протягом гарантійного терміну підлягає відшкодуванню
    продавцем або виробником. Шкода заподіяна після закінчення гарантійно-
    го терміну відшкодовується виробником.
    Якщо виробник доведе що шкода заподіяна внаслідок непреодо-
    лімой сили або порушення споживачем правил користування або зберігання,
    то він звільняється від відповідальності.
    Споживач має право вимагати відшкодування в повному обсязі якщо
    він отримає шкоду, заподіяну внаслідок недоліків товару.
    Стаття 13. Відшкодування моральної шкоди.
    Моральна шкода, заподіяна споживачеві внаслідок порушення з-
    готовітелем його прав підлягає відшкодуванню за наявності його провини. Розмір
    відшкодування визначається судом.
    Якщо споживачеві завдано моральну шкоду, то він має право звернутися
    до суду для визначення розміру відшкодування, а виробник, в свою оче-
    редь, буде зобов'язаний відшкодувати збитки.
    Стаття 14. Недійсність умов договору,
    ущемляють права споживачів.
    Якщо умови договору обмежують права споживача (у порівнянні з
    законодавством), то вони визнаються недійсними. Якщо в ре-
    док застосувань таких умов споживач отримав збитки, то вони
    відшкодовуються продавцем у повному обсязі.
    Забороняється продавати товари з навантаженням. Збитки, завдані
    споживачеві внаслідок порушення його права на вільний вибір товарів,
    відшкодовуються в повному обсязі.
    Продавець не має права нав'язувати додаткові послуги за пла-
    ту. Споживач має право вимагати повернення сум сплачених за
    такі послуги без згоди споживача.
    Стаття 15. Право на отримання пільг та переваг
    у сфері торгівлі, побутового та інших видів обслуговування.
    Споживач може вимагати надання йому пільг, якщо це
    передбачено законодавчими актами РФ.
    Стаття 16. Судовий захист прав споживачів.
    Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійсню-
    ються судом. Позови пред'являються до суду за місцем проживання позивача
    або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди.
    Якщо справа пов'язана з порушенням прав споживача, то він звільняється
    від сплати мита за позовами.


    - 7 -
    Розділ II. ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ПРИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ
    Стаття 17. Наслідки продажу товарів з недоліками.
    Споживач, якому проданий товар з недоліками, якщо вони не
    були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вимагати:
    а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування
    витрат на виправлення недоліків споживачем або третьою особою;
    б) пропорційного зменшення ціни;
    в) заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу);
    г) заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу) з з-
    Відповідаю перерахуванням купівельної ціни;
    д) розірвання договору та відшкодування збитків.
    У відношенні товарів, що реалізуються через роздрібні комісійні
    торговельні підприємства, вимоги споживача зазначені у підпунктах
    "а" - "в" підлягають задоволенню за згодою продавця.
    Виробник товару зобов'язаний відшкодувати торговому підприємству, не
    що є продавцем товару, у повному обсязі витрати, понесені в
    зв'язку задоволенням вимог споживача, а також додатково
    сплатити цьому торговому підприємству суму в розмірі 10% від вироблена-
    денних ним витрат.
    У разі придбання споживачем продовольчих товарів з
    недоліками продавець зобов'язаний провести їх заміну на товари належно-
    го якості або повернути покупцю сплачену ним суму, якщо ука-
    занние недоліки виявлені в межах терміну придатності.
    Вимоги споживача розглядаються при пред'явленні потреби-
    вачем товарного чека, а щодо товарів, на які встановлено гарантії, -
    технічного паспорта. У разі втрати споживачем технічного пас-
    порту чи іншого його замінює їх відновлення здійснювала-
    вляєтся в порядку встановленому цивільним процесуальним законодавством України-
    будівництві РФ.
    Продавець, виробник зобов'язані прийняти товар у споживача і
    задовольнити його вимоги, якщо не доведуть, що недоліки в товарі
    виникли внаслідок порушення споживачем правил користування або хра-
    гання, дії третіх осіб або непереборної сили. Споживач має право
    брати участь у перевірці якості товару.
    Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад 5 кг для
    ремонту, уцінки, заміни та їх повернення споживачеві здійснюються без-
    за плату силами продавця, виробника. У разі невиконання даної
    обов'язки, а також за відсутності продавця, виробника в місці на-
    ходіння споживача доставка і повернення товарів можуть здійснюватися
    споживачем. При цьому продавець, виробник зобов'язані відшкодувати йому
    необхідні витрати, пов'язані з доставкою та поверненням товару.
    Стаття 18. Строки пред'явлення вимог з приводу недоліків товару.
    Споживач має право пред'явити вимоги, які встановлені
    статтею 17, якщо недоліки товару були виявлені протягом гарантійного
    ного терміну. Якщо гарантійного терміну немає то протягом 6 місяців, а в
    щодо нерухомого майна - не пізніше 2 років, якщо більш тривалий
    тільні терміни не були передбачені договором.
    На товари споживчі властивості яких можуть погіршуватися з те-


    - 8 -
    ченіем часу або можуть становити небезпеку після закінчення визна-
    ленного періоду часу, встановлюються терміни придатності.
    Продаж товарів з простроченим терміном придатності забороняється.
    У відношенні зазначених товарів вимоги споживача підлягають
    задоволенню, якщо їх недоліки були виявлені протягом терміну
    придатності.
    Гарантійні терміни і терміни служби обчислюються від дня продажу піт-
    ребітелю. Якщо день продажу встановити неможливо, ці терміни перелічиш-
    ються з дня виготовлення.
    Для сезонних товарів ці строки обчислюються з моменту настання
    відповідного сезону, який визначається виходячи з кліматичних умов
    місця споживача.
    Строки, зазначені в цій статті, доводяться до відома потре-
    Бітел в інформації про товар, яка надається йому відповідно до
    статтею 8.
    Споживач має право пред'явити виробнику вимогу про безвоз-
    мездном усунення недоліків товару після закінчення гарантійних термінів.
    Зазначена вимога може бути пред'явлено протягом встановленого
    терміну служби, а якщо термін служби не встановлено - протягом 10 років, ес-
    Чи в товарі були виявлені істотні недоліки, допущені з вини
    виробника. Якщо дана вимога не задоволено у строки, передбачені
    мотренние статтею 19, споживач має право за своїм вибором пред'явити
    виробнику інші вимоги, встановлені статтею 17.
    Вимоги споживача, встановлені статтею 17 повинні бути
    пред'явлені продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функ-
    ції) не пізніше десяти днів після закінчення строків, передбачених цією
    статтею.
    Стаття 19. Усунення недоліків товару.
    Недоліки, виявлені в товарі, повинні бути усунені виго-
    ставники протягом 20 днів з моменту пред'явлення відповідної тре-
    бованія споживача.
    Стосовно товарів тривалого користування продавець, виробник зобов'язані
    за пред'явленням вимоги споживача негайно безоплатно наданих
    тавити йому на час ремонту аналогічний товар з доставкою за свій
    рахунок.
    У разі усунення недоліків у товарі гарантійний термін подовжили-
    ється на час, протягом якого товар не використовувався.
    Стаття 20. Форма і порядок оплати товарів, що купляються.
    Форма оплати придбаних товарів (готівкою, безготівково) оп-
    ределяется за угодою між споживачем і продавцем.
    Продаж товарів у кредит здійснюється в порядку, встановлюваних-
    мом правилами продажу товарів у кредит, що затверджуються Урядом
    Російської Федерації.


    - 9 -
    Розділ III. ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ПРИ
    Виконання робіт і надання ПОСЛУГ
    Стаття 26. Обов'язок виконавця укласти договір
    на виконання робіт та надання послуг.
    Виконавець зобов'язаний укласти із споживачем договір, на виконан-
    ня робіт або надання послуг, за винятком випадків, якщо він доведе,
    що їх виконання (надання) виходить за рамки його статутний діяльність-
    ти або виробничих можливостей. При цьому він повинен організовує-
    вать свою виробничу чи іншу господарську діяльність так,
    щоб потреби громадян задовольнялися належним чином і бесп-
    ребойно. Виконавець зобов'язаний відшкодувати споживачеві збитки, заподіяні
    у разі необгрунтованої відмови в укладенні договору на виконання
    робіт або надання послуг.
    Стаття 27. Правила побутового та інших видів обслуговування.
    Правила побутового та інших видів обслуговування (виконання окремих
    видів робіт, надання окремих видів послуг) затверджуються Правітельст-
    вом РФ.
    Стаття 28. Терміни виконання робіт та надання послуг.
    Виконавець зобов'язаний виконати роботу в строк, встановлений прави-
    лами виконання окремих видів робіт або договором.
    Термін виконання роботи може визначатися датою, до якої робота
    повинна бути виконана, а також датою, коли виконавець повинен приставні-
    пити до її виконання. У разі якщо робота виконується частково в те-
    чення терміну дії договору, повинні передбачатися приватні терміни
    виконання робіт.
    Стаття 29. Наслідки порушення строків
    виконання робіт і надання послуг.
    Якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання роботи
    або якщо під час її виконання стане очевидним, що вона не буде ви-
    повніше в строк, а також у разі прострочення виконання роботи потреби-
    тель має право на свій вибір:
    призначити виконавцю новий термін, протягом якого він повинен
    приступити до виконання роботи та її виконати;
    доручити виконання роботи іншій особі за рахунок виконавця;
    вимагати зменшення винагороди за роботу;
    розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
    Нові терміни виконання вказуються в договорі. У разі прострочення
    призначених нових термінів понад одного місяця споживач має право пред-
    явити інші вимоги.
    При розірванні договору у випадку, якщо виконавець своєчасно
    не приступив до виконання або виконує її настільки повільно, що іс-
    полнению її до строку стає неможливим, виконавець не має права тре-
    бова відшкодування своїх витрат, зроблених у процесі виконання
    роботи, а також плати за вже виконану роботу.
    У разі порушення встановлених строків початку та закінчення виконан-


    - 10 -
    вання роботи, а також призначених споживачем нових термінів виконавчої
    тель сплачує споживачеві за кожний день (годину, якщо строк встановлено на
    годинах) прострочення неустойку в розмірі 3% від вартості роботи, а якщо
    вартість роботи окремо в договорі не визначена - загальної вартості
    замовлення, аж до початку виконання роботи або пред'явлення споживачем-
    лем інших вимог.
    Вимога споживачів відшкодування збитку не підлягають задовольнив
    ренію, якщо виконавець доведе, що прострочення виконання роботи виро-
    зошла внаслідок непереборної сили або з вини споживача.
    Стаття 30. Права споживача при виявленні недоліків
    у виконаній роботі (наданій послузі).
    Споживач при виявленні недоліків у виконаній роботі
    має право за своїм вибором вимагати:
    безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі;
    відповідного зменшення винагороди за виконану роботу;
    безоплатного виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу
    такої ж якості або повторного виконання роботи (прання, хімічна-
    кой чищення), або відшкодування понесених ним витрат по виправленню не-
    статків своїми засобами або третьою особою.
    Споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування
    збитків, якщо у встановлений термін якщо недоліки у виконаній робо-
    ті не були усунені виконавцем. Споживач також має право розірвав-
    ОХФШ договір, якщо їм виявлені істотні відступи від умов
    договору.
    Ці вимоги можуть бути пред'явлені в разі виявлення недос-
    залишків при прийнятті роботи або в ході її виконання, а у разі невоз-
    можності виявлення недоліків при прийнятті роботи протягом гаран-
    партійних терміну, а при його відсутності - протягом 6 місяців з дня при-
    нятія роботи. Вимоги з приводу недоліків у будові або іншому
    нерухоме майно, які неможливо було виявити при прийнятті
    роботи, можуть бути пред'явлені при виявленні недоліків протягом
    гарантійного терміну, а при його відсутності - протягом 2 років з дня при-
    нятія роботи.
    Споживач має право пред'явити вимогу про безоплатне усунутий-
    нии недоліків роботи після закінчення гарантійних термінів. Споживач
    може пред'явити зазначену вимогу, якщо протягом встановленого
    строку служби (а якщо термін служби не встановлено - протягом 10 років з
    моменту прийняття роботи) будуть виявлені істотні недоліки, допу-
    щенние з вини виконавця. Якщо дана вимога не задоволена в
    строки, встановлені статтею 31, споживач за своїм вибором вправі
    вимагати:
    відповідного зменшення винагороди за роботу;
    відшкодування понесених ним витрат по усуненню недоліків свої-
    ми засобами або третьою особою;
    розірвання договору та відшкодування збитків.
    Стаття 31. Строки усунення недоліків роботи (послуги).
    Недоліки виконаної роботи повинні бути усунені протягом 20
    днів, якщо більш короткий строк не встановлений договором при прийнятті


    - 11 -
    роботи або правилами про виконання окремих видів робіт.
    Призначений споживачем або узгоджений сторонами термін устра-
    ня недоліків фіксується в договорі або іншому документі, підписи-
    ваемом сторонами.
    За порушення передбачених термінів усунення недоліків використан-
    нітель зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому правилами про
    виконання окремих видів робіт або договором.
    Стаття 32. Право споживача на
    розірвання договору про виконання роботи.
    Споживач має право розірвати договір про виконання роботи у
    будь-який час, сплативши виконавцю винагороду за виконану роботу
    і відшкодувавши йому прямі збитки, завдані розірванням договору.
    Стаття 33. Кошторис на виконувані роботи.
    На виконання робіт, передбачених договором, може бути сос-
    ний тверда або приблизний кошторис.
    Виконавець не має права вимагати оплати робіт не включених в
    твердого кошторису, якщо споживач не дав згоду на їх виробництво або
    не доручив виконавцеві виконання таких робіт.
    Якщо виникла необхідність перевищити приблизний кошторис, ис-
    полнітель зобов'язаний негайно попередити про це споживача. У цьому
    випадку споживач має право відмовитися від договору і відшкодувати виконавчої
    телю понесені ним витрати. Якщо виконавець не попередив споживачам-
    Щоб про перевищення приблизного кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не
    вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат.
    Стаття 34. Виконання роботи з матеріалів виконавця.
    Виконавець зобов'язаний виконати роботу визначену договором, з
    свого матеріалу і своїми засобами, якщо споживач не вимагає ви-
    полнению роботи зі свого матеріалу. Якщо виконавець виконує роботу
    зі свого матеріалу, то він несе відповідальність за його належне ка-
    кість. Матеріал оплачується споживачем при укладенні договору
    повністю або в розмірі, зазначеному в правилах про виконання окремих
    видів робіт чи договорі з остаточним розрахунком при одержанні потре-
    Бітел виконаної виконавцем роботи, якщо інший порядок розрахунків не
    включений у договір. Матеріал може бути також надано в кредит.
    Наступна зміна ціни наданого в кредит матеріалу не вле-
    чет за собою перерахунку. Матеріали виконавця і необхідні для ви-
    полнению роботи технічні засоби, інструменти та інше доставляють-
    ся до місця виконання роботи виконавцем.
    Стаття 35. Виконання роботи з матеріалів (з річчю) споживача.
    Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу (з
    річчю) споживача, виконавець відповідає за збереження цього ма-
    ла (речі), правильне його використання.
    Виконавець зобов'язаний:
    попередити споживача про непридатність або про недоброкачествен-


    - 12 -
    ності переданого ним матеріалу (речі);
    подати звіт про використання матеріалів і повернути оста-
    струм.
    Виконавець відповідає за втрату і пошкодження прийнятого від потре-
    Бітел матеріалу (речі). У разі повної або часткової втрати ма-
    ла, прийнятого від споживача, виконавець зобов'язаний в триденний термін
    замінити його однорідним матеріалом аналогічної якості, а при від-
    присутність такого - відшкодувати споживачеві дворазову вартість ранку-
    ченного матеріалу, а також витрати понесені споживачем.
    Виконавець звільняється від відповідальності за повну або годину-
    тичну втрату матеріалу, прийнятого від споживача, якщо споживач
    був попереджений виконавцем про його особливі властивості, які можуть
    спричинити його втрату. Незнання виконавцем зазначених властивостей не освоєння-
    Бождан його від відповідальності.
    Вартість матеріалу, що передається виконавцю, визначається піт-
    ребітелем в договорі або іншому документі, що підтверджує його висновків-
    ние.
    Стаття 36. Обов'язок виконавця інформувати споживача про
    обставинах, що загрожують придатності і міцності виконуваної роботи.
    Виконавець зобов'язаний попередити споживача про те, що дотримання
    вказівок споживача та інші обставини, що залежать від останнього,
    загрожують придатності і міцності виконуваної роботи.
    Якщо споживач, незважаючи на попередження, не прийме уівідповідності-
    твующіе заходів, то виконавець має право розірвати договір і стягнути
    заподіяні збитки.
    Стаття 37. Форма і порядок оплати виконаної
    роботи (наданої послуги).
    Форма оплати (готівкою або в безготівковому порядку), виконаної
    роботи визначається за погодженням між споживачем і виконавцем.
    Споживач зобов'язаний оплатити виконану виконавцем роботу по
    здачі всього її обсягу, якщо не передбачено інше.
    При виконанні роботи в кредит право власності на її резуль-
    тат у споживача виникає з моменту прийняття ним робіт.
    Стаття 38. Регулювання окремих видів послуг.
    Наслідки порушення умов договору про надання послуги, за
    своїм характером не підпадає під дію цього розділу, оп-
    ределяются законодавством РФ і республік у складі РФ.


    - 13 -
    Розділ IV. ДЕРЖАВНА І ГРОМАДСЬКА ЗАХИСТ
    ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
    Стаття 39. Повноваження Державного комітету
    Російської Федерації з антимонопольної політики і
    підтримці нових економічних структур.
    З метою захисту прав споживачів Державний комітет Россійс-
    кой Федерації з антимонопольної політики і підтримки нових економі-
    чеських структур (далі - ГКАП Росії) та його територіальні органи:
    здійснюють державний контроль за дотриманням законодав-
    тва Російської Федерації про захист прав споживачів;
    припиняють монополістичну діяльність господарюючих суб'єктів
    і недобросовісну конкуренцію на ринку споживчих товарів;
    направляють приписи виробникам (виконавцям, продавцям) про
    припинення порушень прав споживачів;
    пред'являють позови в суди, арбітражні суди до виготівникам (використан-
    нітелям, продавцям) у разі виявлення порушень прав споживачів.
    ГКАП Росії дає офіційні роз'яснення з питань застосування
    законодавства Російської Федерації про захист прав споживачів.
    Стаття 40. Повноваження органів державного управління,
    здійснюють контроль за безпекою для споживача
    товарів (робіт, послуг).
    З метою забезпечення безпеки товарів (робіт, послуг) державної адмін-
    ничих комітет Російської Федерації з стандартизації, метрології та
    сертифікації при Президентові Російської Федерації (далі - Держстандарт
    Росії), Державний комітет санітарно-епідеміологічного нагляду
    при Президентові Російської Федерації, Міністерство екології та природних
    ресурсів Російської Федерації та інші органи державного управ-
    лення, що здійснюють контроль з
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !