ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Ліквідація юридичних осіб
         

     

    Цивільне право і процес
    ВСТУП.

    Питання ліквідації можна розглядати з різних боків і при-
    менітельно до великої безлічі об'єктів. У моїй роботі робиться
    акцент на ліквідацію комерційних організацій. Особливо докладно я
    розглянув процедуру ліквідації акціонерних товариств і товариств з
    обмеженою відповідальністю як комерційних організацій наиб-
    леї поширених у господарській практиці.
    Проблема ліквідації підприємств досить актуальна в современ-
    ної Росії, тому що частішають випадки судових позовів у зв'язку з неу-
    довлетвореніем вимог кредиторів ліквідованим боржниками.
    Особливо гостро стоїть питання про ліквідацію організацій-банкрутів, в
    Зокрема комерційних банків. За словами консультанта судді Кон-
    стітуціонного Суду РФ В. Кузнєцова: "Часті останнім вре-
    мя повідомлення про труднощі, пов'язані із задоволенням прав креди-
    торів збанкрутілих банків, що викликають певне здивування. Нап-
    Ример, звістка про те, що всі виконавчі листи, видані раз-
    особистими судами вкладникам банку "Чара", збираються в Таганському
    міжмуніципальний суді, який займається підрахунком активів та їх
    відповідним розподілом між усіма кредиторами, що отримали на
    руки виконавчі листи. У даній ситуації суд виконує такі
    завдання, якими раніше він ніколи не займався і навряд чи повинен
    займатися. "Подібні проблеми виникають і в інших регіонах РФ. В
    Зокрема в нашій республіці Марій Ел великий шум створило справу з
    банками-банкрутами: "Аяр" і "Акпарс".
    Можна припустити, що такі проблеми виникають через недостатньо
    точної обізнаності учасників юридичної особи, ліквідаторів
    в області порядку проведення ліквідації організації. Як пише
    професор А.Д. Бобришев :"... якщо всі заходи в галузі досконалість-
    вання організації управління, виробництва, маркетингу та техноло-
    гии вже вичерпані, то грамотно проведена ліквідація - рішення
    проблеми збереження власності акціонерів (учасників) підприєм-
    ку. "(Бобришев А. Д. Як ліквідувати підприємство? (Практичний
    посібник) .- M.: Финстатинформ, 1996 .- С. 6.)
    Також досить корисне знання полягає в наступному: вельми
    важливу роль в діяльності будь-якого підприємства має взаємодій-
    ствие з органами, що відповідають за поповнення державного зо-
    та, позабюджетними фондами, міською інфраструктурою. Навіть у тому
    випадку, якщо підприємство не приносить доходу, "законсервовано" і
    не працює, контакти і розрахунки з деякими з цих організацій
    продовжують проводиться. Це - сплата податку на майно, на вла-
    ділків транспортних засобів, подання квартального балансу і
    довідок до нього, отримання з банку підтверджень для податкової ін-
    спекціі про те, що не виплачувалася зарплата, платежі за опал-
    ние, воду, землю, оренду та багато іншого. Якщо ж ця робота не
    проводиться, на підприємство накладаються суворі фінансові сан-
    кціі, ще більше погіршують його положення. Чи не краще ліквідую-
    вати таке підприємство, ніж його учасникам зазнавати збитків? Цей
    риторичне питання ставиться до багатьом підприємствам в современ-
    ної Росії.
    Далі я розповім про те, яким же чином відбувається ліквідація
    юридичної особи.

    ПОНЯТТЯ ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.

    "Ліквідація юридичної особи - це його перетворення, не спричиняв-
    ний виникнення нових юридичних осіб "(Цивільне право.
    Підручник. Під. ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого .- М.: Проспект,
    1996. - С.130). Пункт 1 статті 61 ГК РФ говорить: "Ліквідація юриди-
    чеського особи тягне його припинення без переходу прав і зобов'язаний-
    ностей в порядку правонаступництва до інших осіб. "Оскільки права
    і обов'язки не переходять до правонаступником, завдання забезпечення
    прав та інтересів кредиторів набуває тут дуже велику важ-
    ність.

    Ліквідація може здійснюється добровільно, за рішенням заснував-
    телей чи уповноваженого на те органу юридичної особи, в годину-
    тності, після закінчення терміну або з досягненням цілей, для яких
    воно створювалося. Можлива і примусова ліквідація у відповід-
    наслідком з судовим рішенням (п.2 ст.61 ГК РФ). Підставами для неї
    є здійснення юридичною особою своєї діяльності без
    належного дозволу (ліцензії) або з неодноразовим або право-
    вих актів, а також протиріччя цієї діяльності законодав-
    тільних заборонам. Випадки примусової ліквідації юридичної
    особи можуть передбачатися тільки Цивільним кодексом. До них
    від реєстрації юридичної особи через допущені при його ство-
    нии непереборних порушень законодавства, оскільки в цьому
    випадку "добровільна" за формою ліквідація, по суті, носить змушений
    ден ліквідації юридичної особи є його банкрутство.

    Ліквідація юридичної особи являє собою досить тривалий
    тільну процедуру, основний зміст якої зводиться до виявлений-
    нію та задоволення вимог, які є у кредиторів. При цьому
    юридична особа продовжує свою діяльність (до моменту исклю-
    чення його з державного реєстру). Тому як наявні,
    так і можливі контрагенти повинні бути інформовані, попередження-
    ни про те, що дана юридична особа перебуває в процес із
    своїм кредиторами, маючи рішення (або будучи зобов'язаним) сам процес
    тить свою діяльність. З цією метою особи або органи, що прийняли
    рішення про ліквідацію юридичної особи, повинні негайно пові-
    щіть про це реєструючого органу для внесення відповідних
    відомостей до державного реєстру. З моменту внесення даних све-
    деній до найменування юридичної особи обов'язково додаються
    слова в ліквідації.

     До іншим особам переходить майно, що залишилося після сам процес
    щаемого юридичної особи, без зміни чисельності і характеру
    їх юридичної особи. Оскільки юридична особа створювалося
    для участі в майнових відносинах і до моменту ліквідації,
    як правило, бере участь в них, то при його ліквідації необхідно
    завершити ці майнові відносини і з його участю.

    Передбачена законом обов'язкова процедура ліквідації так-
    ж розрахована на захист інтересів кредиторів. Адже засновники або
    учасники юридичної особи при його ліквідації звичайно зацікавлений
    ваны у збереженні максимально можливого залишку майна після
    завершення всіх розрахунків, оскільки він зазвичай надходить у їх влас-
    громадськості. Тому ліквідація має проходити під контролем ор-
    гана, що здійснив державну реєстрацію юридичної чи-
    ца.


    ЗАСНУВАННЯ ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.

    Підстави добровільної ліквідації юридичної особи.

    Юридична особа може бути ліквідоване добровільно - на ре-
    шенію його учасників. При цьому важливо брати до уваги, що:
    - Акціонерне товариство може бути ліквідовано за рішенням загально-
    го зборів акціонерів кваліфікованим (не менше 3/4) блешні-
    ством голосів (ця чи інша норма встановлена у статуті АТ).
    Пункт 2 статті 21 Федерального Закону РФ від 26 грудня 1995
    "Про акціонерні товариства" говорить: "У разі добровільного ліквідувати-
    дації суспільства рада директорів (спостережна рада) чи общес-
    тва виносить на рішення загальних зборів акціонерів зборів воп-
    ріс про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної комісії.
    Загальні збори акціонерів ліквідованого кооперативу приймає ре-
    шеніе про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної
    комісії. ";
    - Товариство з обмеженою відповідальністю - тільки за одностайності-
    ному рішенням його учасників;
    Також у якості підстав для ліквідації можуть служити:
    - Закінчення строку, на який створено підприємство;
    - Досягнення мети, заради якої воно створювалося;
    - Визнання судом недійсності реєстрації підприємства в
    зв'язку з допущеними при його створенні порушеннями закону або інших
    правових актів, якщо ці порушення носять непереборний характер.
    Добровільна ліквідація підприємств-боржників здійснюється під
    несудовому порядку за взаємною згодою між підприємством і
    кредиторами з метою задоволення вимог кредиторів і пре-
    дотвращенія негативних соціальних наслідків у зв'язку з несостоя-
    ності (банкрутством) підприємств.
    Добровільна ліквідація (самоліквідація) проводиться без втручання-
    тва суду або державної служби. Весь процес осущес-
    твляется ліквідатором і контролюється кредиторами. Даний спо-
    соб є найбільш ефективним, оскільки не пов'язаний із судово-
    ми витратами, економиться і час проведення процедури.
    Підставою для підготовки до застосування процедур добровільної
    ліквідації відносно федеральних державних підприємств, а
    також підприємств, у капіталі яких частка (внесок) Російської Фе-
    дераціі складає більше 25 відсотків, є рішення Феде-
    рального управління про визнання структури балансу підприємства
    незадовільною і про відсутність реальної можливості віднов-
    новіть його платоспроможність, що приймається за результатами аналі-
    за економічного стану підприємства на підставі системи крі-
    теріев для визначення незадовільної структури балансу
    неплатоспроможних підприємств.
    Добровільна ліквідація підприємства може бути ініційована са-
    мім Федеральним Управлінням. У цьому випадку керівник підприєм-
    ку протягом трьох днів з моменту отримання зазначеного розпоряджаючись-
    ня Федерального управління зобов'язаний організувати проведення собра-
    ня кредиторів. Спільне рішення керівника підприємства і
    кредиторів про добровільної ліквідації підприємства у зв'язку з відсутність про-
    наслідком можливості відновлення його платоспроможності простим
    більшістю від загальної кількості голосів. У випадку, якщо уповноважений-
    ний орган не затверджує рішення про добровільну ліквідацію перед-
    прийняття, він має право прийняти рішення про подання підприємством заявлено-
    ня про визнання його неплатоспроможним (банкрутом) до арбітражного суду
    і зобов'язати керівника підприємства подати зазначену заяву.
    Якщо керівник федерального державного підприємства в
    протягом встановленого строку не виконав розпорядження Федеральної-
    го управління про добровільної ліквідації підприємства або якщо воно
    відхилено зборами кредиторів (якщо протягом 20 днів з моменту
    опублікування оголошення про добровільну ліквідацію підприємства
    конкурсним керуючим отримано хоча б заява від одного кре-
    дітора про незгоду з рішенням про добровільної ліквідації), Феде-
    рального управління видає розпорядження, що містить обов'язкове
    для керівника підприємства припис про внесення в арбітраж-
    ний суд заяви про порушення провадження у справі про не перед-
    ства. Реалізація (продаж) майна ліквідованого підприєм-
    ку здійснюється в порядку, встановленому планом ліквідації.
    Кошти, виручені від реалізації майна ліквідованого
    підприємства, надходять на рахунок ліквідаційної комісії та направ-
    ляють на задоволення вимог кредиторів у порядку, визна-
    ленном чинним законодавством.

    Підстави примусової ліквідації юридичної особи.

    Юридична особа може бути ліквідовано примусово, за ре-
    шенію суду, з таких підстав як:
    - Здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії)
    якої діяльності, забороненої законом. Це такі види діяль-
    ності, як виробництво вибухових речовин, наркотиків, тор-
    Гауліт окремими видами товарів та інше;
    - Неодноразове або грубе порушення закону або інших правових ак-
    тов. До таких підстав відносяться порушення податкового законо-
    ства, правил землекористування або санітарно-епідеміологи-
    чеських норм, взаємовідносин з позабюджетними фондами, регістра-
    ція проспектів емісії тощо
    Вимога про ліквідацію юридичної особи по перерахованих ви-
    ше підставах можуть бути пред'явлені до суду державним орга-
    ном або органом місцевого самоврядування, якому таке право
    надано законом. Це можуть бути: прокуратура, податкова ін-
    спекція, реєстраційна палата та інші органи.
    У нинішній практиці виникає безліч проблем, пов'язаних з
    примусовою ліквідацією юридичних осіб. Зокрема гостро
    стоїть питання ліквідації комерційних банків. Особливо повно цей
    питання розкрив у своїй статті консультант судді Конституційного
    Суду РФ В. Кузнєцов. Кузнєцов зауважує, що Центральний банк РФ
    може відкликати ліцензію у комерційного банку внаслідок грубих і
    неодноразових порушень законодавства. Відкликання ліцензії здійснений-
    ня банком будь-яких операцій і тягне за собою, як правило,
    його ліквідацію. Ліквідація юридичної особи, у тому числі і ком-
    мерческого банку, здійснюється в порядку, встановленому Федера-
    ції. Відповідно до неї ліквідація юридичної особи слідом-
    ствие грубих та неодноразових порушень закону або інших правових
    актів може бути здійснена тільки за рішенням суду.
    Ліквідація юридичної особи може бути проведена також за
    рішенням засновників або органу юридичної особи у зв'язку з істе-
    ченіем терміну або досягненням мети, заради якої вона створена.
    Юридична особа, що є комерційною організацією або дей-
    ціалу у формі споживчого кооперативу благодійного
    чи іншого фонду, ліквідується також у відповідності зі ст. 65 ГК
    внаслідок визнання його неспроможним.

    Однак сам по собі факт відкликання ліцензії у комерційного банку
    не є ні офіційним рішенням про визнання його несостоя-
    тельно, ні офіційним рішенням про ліквідацію банку внаслідок
    грубих та неодноразових порушень ним законодавства, оскільки
    для ліквідації юридичної особи (у тому числі комерційного бан-
    ка) внаслідок грубих та неодноразових порушень закону та інших
    нормативних актів потрібно рішення суду, а оголошення боржника
    неспроможним, і подальша його ліквідація можливі тільки
    двома способами. Перший - рішення суду з подальшою ліквідацією
    (п. 1 ст. 65 ГК РФ). Другий - спільне рішення боржника та кре-
    діторов оголошений добровільної ліквідацією (п. 2 ст. 65 ГК РФ).
    Інших офіційних способів визнання юридичної особи несостоя-
    тільних чинне законодавство не передбачає.
    Більш того, ч. 2 п. 4 ст. 61 ГК РФ говорить про те, що, якщо
    вартість майна такої юридичної особи (комерційної орга-
    ціями) недостатня для задоволення вимог кредиторів,
    воно може бути ліквідовано тільки порядку, передбаченому ст.
    65 ГК. Стаття 65 ГК РФ, у свою чергу, в п. 3 встановлює, що
    "підстави визнання юридичної особи банкрутом чи оголошення
    їм про своє банкрутство, а також порядок ліквідації встановлюють-
    ся законом про неспроможність (банкрутство) ". Однак існую-
    щая нині практика показує, що слідом за відгуком у комерційно-
    го банку ліцензії без будь-якого судового рішення і незалежно
    від причин відкликання призначається ліквідаційна комісія, яка
    провадить підрахунок активів банку, розраховується з кредиторами і
    здійснює його ліквідацію.
    Таким чином, чинне законодавство не тільки не пре-
    дусматрівает особливого порядку ліквідації неспроможних банків,
    але й прямо закріплює те, що ліквідація всіх без виключення ком-
    мерческіх організацій, чиї пасиви перевищують активи, осущес-
    твляется відповідно до закону про неспроможність (банкрут-
    стве). Отже, існуючий порядок ліквідації комер-
    ких банків, коли слідом за відкликанням ліцензії без прийняття в уста-
    новлення порядку рішення про оголошення комерційного банку не-
    заможним або рішення суду про припинення діяльності ком-
    мерческого банку внаслідок грубих та неодноразових порушень ним
    законів і комісія, прямо порушує низку норм (ст. 61, 65) вступивши-
    дової в дію Цивільногоого кодексу РФ.
    Проте ГК РФ застосовується тільки до тих правовідносин, які
    виникли після 1 січня 1995 року, тому про застосування наведено-
    них норм можна говорити лише тоді, коли відкликання ліцензії вироби
    йшов після вступу його в дію. Як же треба було поступати
    в тих випадках, коли відкликання ліцензії у банків і фактична несос-
    тоятельность настали раніше зазначеного терміну?
    Банкрутство також є однією з передумов ліквідації юри-
    діческого особи. Пункт 1 статті 65 ГК РФ говорить: "Юридичне ли-
    цо, що є комерційною організацією, за винятком казенно-
    го підприємства, а також юридична особа, що діє у формі
    споживчого кооперативу або благодійного чи і суду
    може бути визнане неспроможним (банкрутом), якщо воно не в
    змозі задовольнити вимоги кредиторів. Визнання юриди-
    чеського особи банкрутом судом тягне його ліквідацію. "
    Неспроможність (банкрутство) підприємств - це нездатний-
    ність задовольняти вимоги кредиторів з оплати товарів (ра-
    бот, послуг), включаючи нездатність забезпечити обов'язкові плати-
    жи в бюджет і позабюджетні фонди, у зв'язку з перевищенням орга-
    нізацією боржника над його майном або незадовільною
    структурою балансу боржника.
    Неспроможним підприємство вважається тоді, коли факт несос-
    тоятельності визнаний арбітражним судом або коли підприєм-
    буття-боржник офіційно оголошує про свою неспроможність при
    його добровільної ліквідації. Зовнішньою ознакою неспроможності
    підприємства є призупинення його поточних платежів, якщо
    підприємство не забезпечує виконання вимог кредиторів в
    протягом 3-х місяців з дня настання термінів їх виконання.
    Однак невсякое неплатоспроможних підприємств, навіть за наявності
    у нього зовнішніх ознак неспроможності визнається несостоя-
    тільних (банкрутом).


    ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.


    Після прийняття рішення про ліквідацію акціонери (учасники) перед-
    ства повинні негайно письмово сповістити про це орган,
    який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, кото-
    рий вносить до єдиного державного реєстру юридичних осіб відомостей-
    ня про те, що підприємство знаходиться в процесі ліквідації.
    Одночасно з передачею повідомлення в органі, що реєструє необ-
    ходимо отримати спеціальні форми бланків, у які будуть зане-
    сени позначки установ беруть участь у ліквідації. Доручити це
    доцільно ліквідаційної комісії, призначення якої по СОГ-
    ласованію з органами державної реєстрації юридичних осіб
    проводиться тими ж зборами акціонерів (учасників)
    предпріятія.Как правило, до складу ліквідаційної комісії вклю-
    зустрічаються: керівник підприємства, його головний бухгалтер, працівни-
    ки фінансової, юридичної та кадрових служб.
    З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять
    повноваження з управління справами юридичної особи, тобто перед-
    седатель ліквідаційної комісії набуває право підпису офі-
    соціальне документів, розпорядження майном та інші повноваження,
    які належали керівнику підприємства. Ліквідаційна ко-
    місія від імені підприємства, що ліквідується може виступати в суді.
    З метою практично забезпечити ліквідаційної комісії право
    розпоряджатися грошовими коштами підприємства необхідно вже на
    першому етапі представити в банк рішення акціонерів (учасників) про
    ліквідації та переоформити підпису в обліковій картці банку на
    голови комісії та особа, відповідальна за ведення бухгалтер-
    ського обліку в період ліквідації підприємства.
    На зборах, які прийняли рішення про ліквідацію, встановлюються
    так само порядок і терміни її проведення. Даний порядок, по суті,
    визначає регламент роботи ліквідаційної комісії. Розглянемо
    його докладніше.
    Першим офіційним кроком ліквідаційної комісії є підго-
    товки і приміщення в друкованих органах, в яких публікуються дан-
    ные про державну реєстрацію юридичних осіб, публікації про
    ліквідації підприємства та про порядок і строк заявлення вимог
    його кредиторами. Необхідно мати на увазі, що термін, встановлює-
    мый для заяви кредиторами своїх вимог, не може бути ме-
    неї двох місяців з моменту публікації про ліквідацію.
    "Ліквідаційна комісія поміщає в органах друку, в яких
    публікуються дані про державну реєстрацію юридичної чи-
    ца, публікацію про його ліквідацію і про порядок і строк заяви
    вимог його кредиторами. Цей термін не може бути менше двох
    місяців з моменту публікації про ліквідацію. "(п. 1 ст.63 ГК РФ)
    В залежності від статусу підприємства, що ліквідується публікації
    можуть бути поміщені у місцевих багатотиражних виданнях, газетах
    суб'єктів Федерації або в центральній пресі. У складних випадках,
    коли очікується судовий розгляд з питань стягнення
    кредиторської заборгованості, найбільш реальним є
    приміщення публікацій в офіційному виданні, спеціально предназа-
    начення для даних цілей, - в "Віснику Вищого Арбіртражного
    Суду РФ ".
    Строга прив'язка до календарних термінів потребує і питання звільняючи-
    ня працівників підприємства, що ліквідується. Кодексом законів про
    працю РФ передбачено, що про наступне вивільнення пра-
    ки попереджаються персонально під розписку не менше, ніж за два
    місяці до фактичного звільнення.
    Практично цю роботу краще організувати шляхом проведення соб-
    Ранія трудового колективу, на якому слід викласти рішення
    акціонерів (учасників) про ліквідацію та роз'яснити право звільняти-
    екпортувати працівників.
    Ліквідаційна комісія повинна також:
    а) не менше, ніж за 3 місяці до фактичного звільнення пред-
    вити відповідному профспілковому органу інформацію про можливе
    масове вивільнення працівників;
    б) не пізніше, ніж за 3 місяці довести до відома органу служби
    зайнятості дані про наступне вивільнення кожного конкретного
    працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації
    та розмір оплати праці, а також, у разі необхідності, - його
    приналежності до числа кредиторів першої черги.
    При підготовці ліквідаційних заходів та при подальших фі-
    нансових розрахунках необхідно також пам'ятати про те, що за висво-
    Вивільнений працівниками зберігається на період працевлаштування, але
    не більше, ніж на 3 місяця, середня заробітна плану з урахуванням ме-
    сячної вихідної допомоги і безперервний трудовий стаж. Вивільняє
    денним працівникам надається також інші пільги та компенсації-
    ції відповідно до законодавства.
    Наступний важливий крок у роботі ліквідаційної комісії - виявлено-
    ня кредиторів та їх письмове повідомлення про ліквідацію підприєм-
    ку. "Ліквідаційна комісія вживає заходів до виявлення креди-
    торів і одержанню дебіторської заборгованості, а також письмово
    повідомляє кредиторів про ліквідацію юридичної особи. "(П.1 ст.
    63 ГК РФ) При нормально налагодженому облік зробити це не складе
    праці. Необхідно також пам'ятати, що в сучасних умовах, кре-
    дітор підприємства часто сам є його боржником. Тому до
    повідомленню на його адресу доцільно докласти і угоду про
    погашення взаємної заборгованості. У випадку, якщо кредитор відмови-
    ється від укладення подібної угоди, необхідно дебітор-
    ської заборгованості, мова про яку піде нижче. При цьому, якщо
    його зобов'язання оформлені відповідним чином, їх залік мо-
    жет бути відображений в проміжний ліквідаційний баланс.
    Найбільше часу у процедурі ліквідації, як показує
    практика, займає врегулювання питань з податковою інспектора-
    єю і позабюджетними фондами, такими, як фонд обов'язкового ме-
    діцінского страхування, фонд зайнятості, фонд соціального страхування заходів
    вання, пенсійний фонд та інші. Кожна з цих організацій в
    право призначити перевірку звітності підприємства з метою уточнено-
    ня правильності розрахунків податків і платежів. Тому, відразу пос-
    ле повинна звернутися у вказані інстанції з тим, щоб визна-
    лити характер взаємин з ними і встигнути протягом двох ме-
    сяцев завершити необхідні розрахунки.
    Кожен з вказаний фондів та податкова інспекція можуть спожити-
    вать прикласти до заяви різні документи. Так:
    - Фонд обов'язкового медичного страхування цікавлять: справ-
    ка з банку про наявність коштів на розрахунковому рахунку на дату приня-
    ку рішення про ліквідацію, квартальні звіти за останні два го-
    так, копії платіжних доручень щодо перерахування платежів до фонду за
    останні півроку;
    - Фонд соціального страхування вимагає підтвердження банку про зак-
    ритіі розрахункового рахунку, а також звіт за рік попередній лик-
    відаціі;
    - До податкової інспекції необхідно представити всю бухгалтерську
    звітність підприємства за весь період його діяльності. Крім то-
    го, податкова інспекція може запропонувати провести незалежну ау-
    діторскую перевірку з метою підтвердження звітності ліквідуємо-
    мого підприємства.
    Очевидно, що остаточні розрахунки з бюджетом і позабюджетними
    фондами, а значить, і зняття з обліку у відповідних інстанціях
    будуть зроблені тільки після врегулювання відносин з креди-
    торамі попередніх черг, проте в цілях економії часу
    важливо розпочати взаємодію з цими установами як можна раніше.
    Наступний важливий крок, особливо що вимагає творчого під-
    ходу,
    - Це виявлення дебіторів і вживання заходів по стягненню дебітор-
    ської заборгованості. Практика показує, що підприємства знають і
    пам'ятають своїх боржників набагато краще, ніж кредиторів, з тих чи
    інших причин не можуть стягнути з них заборгованість.
    Серед дебіторів - споживачі продукції підприємства, дер-
    вною бюджет, свої працівники. Серед причин неплатежів - відсутність про-
    ствие коштів на рахунках споживачів і в держ. бюджеті, має намір-
    ве затягування термінів оплати поставок з метою додатково обо-
    рота вільних грошових коштів, помилки при складанні господ-
    дарських договорів та інші. Єдиної рекомендацією з питання про
    те, як будувати свої взаємини з боржниками, не кажучи
    вирішена. У той же час, в ході процедури ліквідації проблема віз-
    ворота своїх коштів виглядає дещо по-іншому. Ліквідується
    підприємство, як правило, не відрізняється фінансовим благополуччям,
    кредиторами, воно прагне максимально відповідати їх вимогам-
    ваніям, вишукувати ліквідні кошти для погашення власної
    заборгованості. Тут зачіпаються інтереси співвласників перед-
    ства, а не тільки його штатного складу. У даному випадку під
    взаєминах з дебіторами найбільш доречно арбітражне вироби
    ництво.
    Після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами, то
    тобто через два місяці після публікації оголошення про ліквідацію,
    ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний
    баланс, який містить відомості про склад майна ліквідуємо-
    мого підприємства, переліки пред'явлених кредиторами вимог, а
    також про результати їх розгляду. (п.2 ст.63 ГК РФ)
    Даний баланс затверджується загальними збори акціонерів (учасни-
    ков) підприємства за погодженням з органом, що здійснює дер-
    дарчу реєстрацію юридичних осіб.
    У разі виявлення в ході ліквідаційного процесу недостатність-
    ності грошових коштів підприємства для задоволення вимог
    кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж імущес-
    тва підприємства з публічних торгів у порядку, встановленому для
    виконання судових рішень. Необхідно відзначити, що дана нор-
    ма ГК РФ поширюється виключно підприємства, ліквідовуючи-
    мі не в добровільному порядку. У разі прийняття рішення про воп-
    рос вирішується в порядку, передбаченому статутом підприємства.
    З дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу
    проводиться виплата грошових сум кредиторам. При цьому, згода-
    але статті 64 ЦК України дотримується наступна черговість:
    У першу чергу задовольняються вимоги громадян, випливають-
    ростуть з заподіяння шкоди життю чи здоров'ю, шляхом капіталізації
    відповідних почасових платежів. Розрахунок цих платежів, у
    Відповідно до роз'яснень Мінпраці РФ, провадиться виходячи з
    середньої тривалості життя окремо чоловіків (60 років) і жінок-
    щін (70 років), збільшеної на 10 років. Розраховані таким шляхом
    суми вносяться до органів страхування з метою їх подальшої виплив-
    ти при ліквідації підприємства подібні суми вносяться до контори
    Росгосстраха. Однак в умовах відсутності офіційно затверджений-
    них нормативних документів можлива і пряма виплата розрахункової
    суми перерахування на депозитний внесок або іншим, зручним йому спо-
    собом.

    У другу чергу виплачуються суми, що належать до качес-
    тверд оплати праці та вихідної допомоги особам, які працюють за трудового
    му договору (контракту), а також винагороди за авторським до-
    говоримо. У третю чергу задовольняються вимоги кредиторів
    за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна ліквідованого
    юридичної особи. У четверту чергу - заборгованість по платі-
    Жам до бюджету і в позабюджетні фонди.
    У п'яту чергу проводяться платежі всім іншим кредиторам.

    Необхідно зазначити, що вимоги кожної черги задовольнив
    ряются після повного задоволення вимог попередньої Очер-
    ди. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні тре-
    бованія кредитора, або ухилення від їх розгляду, кредитор
    має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися до суду з
    позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кре-
    діторов міг ут бути задоволені за рахунок майна, що залишилося
    підприємства, що ліквідується. Вимоги кредиторів, заявлені
    після закінчення строку, встановленого ліквідаційною комісією
    для їх пред'явлення, задовольняються з майна ліквідованого
    підприємства, що залишилося після задоволення вимог кредито-
    рів, заявлених у термін. Вимоги кредиторів, не визнані лик-
    в ідаціонной комісією, якщо кредитор не звертався з позовом до суду,
    а також вимоги, у задоволенні яких рішенням суду креди-
    тору відмовлено, вважаються погашеними. Після завершення розрахунків з
    кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний ба-
    Ланс, який затверджується акціонерами (учасниками) підприємства
    за погодженням з органом, що здійснює державну регіс-
    трація юридичних осіб. Форма ліквідаційного балансу традиційно-
    на. Єдині її відмінності від використовуваної для звичайної квар-
    ментальною звітності - це дата складання, не збігається з вікон-
    чаніем кварталу, і затверджений підприємства.
    Ліквідаційний баланс з довідками з позабюджетних фондів, під-
    тверждающімі внесення всіх необхідних платежів, спрямовується на
    затвердження в податкову інспекцію. З податкової інспекції, ПОМИ-
    мо позначки на ліквідаційного балансу, необхідно отримати справ-
    ку для банку про те, що заборгованості перед бюджетом немає.
    Потім, що залишилися після задоволення вимог кредиторів
    майно підприємства передається його засновникам, акціонерам (у-
    приватникам), які мають речові права на це майно або орга-
    тельственние права відносно цього підприємства, якщо інше не
    передбачено законом, іншими правовими актами або установчих-
    ми документами підприємства. Передача майна здійснюється з
    оформленням спеціального акта.
    Федеральним законом "Про акціонерні товариства", затвердженим 26
    грудня 1995 року, передбачено сувору черговість розподілений-
    ня майна ліквідованих акціонерних суспільств, що залишився, пос-
    ле задоволення вимог кредиторів. У першу чергу осущес-
    твляются виплати за голосуючим акціям, які повинні бути викуп-
    лени на вимогу акціонерів. У другу чергу здійснюються
    виплати нарахованих, але ще не виплачених дивідендів за привілей-
    гірованним акціях і визначеної статутом товариства ліквідаційної
    вартості за привілейованими акціями. У третю чергу осущес-
    твляется розподіл майна ліквідованого кооперативу між
    акціонерами - власниками звичайних акцій всіх типів і всіх
    типів привілейованих акцій. У випадку, якщо наявного імущес-
    тва недостатньо для виплати нарахованих, але не виплачені диви-
    денді ліквідаційної вартості привілейованих акцій всім ак-
    ціонерам, які претендують на це, майно розподіляється між ак-
    ціонерамі - власниками даного типу привілейованих акцій про-
    порціонально кількості належних їм акцій цього типу.
    З метою забезпечення соціальної захищеності працівників, висво-
    Бождан внаслідок ліквідації підприємств, Розпорядженням Пра-
    вітельства РФ від 21 березня 1994 року № 358-р передбачена необ-
    ність забезпечити збереження документів з особового складу лик-
    відіруемих юридичних осіб. Для цього органи, що здійснюють го-
    сударственную реєстрацію юридичних осіб, наділені повноваженнями
    контролю даного питання.
    Наступні кроки - це закриття рахунку в банку і знищення пе-
    чати. Потім подаються заяви в банк і в реєструючий орган. До
    заявою керуючого банком, необхідно докласти чекову книж-
    ку і довідку з податкової інспекції про відсутність довго перед
    бюджетом.
    Відмітки податкової інспекції, банку, реєструючого органу та
    органу Держкомстату заносяться в ліквідаційну картку. Необхідно
    також нагадати, що результати діяльності ліквідаційної ко-
    місії, а також підсумки з розгляду акціонерами (учасниками)
    підприємства, оформлюються відповідними протоколами. На завер-
    шує етапі заповнена ліквідаційна карта разом з заявлений-
    ням, узгодженням комітету з управління майном, протоколу-
    ми і актом ліквідаційної комісії, оригіналами статутів, заснував-
    ного договору та свідоцтва про реєстрацію направляється в
    орган реєстрації юридичних осіб. Ліквідація юридичної особи
    вважається завершеною, а підприємство - таким, що припинив существова-
    ня після внесення запису про це до єдиного державного реєстру
    юридичних осіб.


    ПИТАННЯ майнову відповідальність.


    Розглянемо проблеми майнової відповідальності суб'єктів хо-
    зяйственного обороту при ліквідації юридичних осіб.

    Ф. Раян пропонує виділяти відповідальність наступних суб'єктів-
    тов: самого підприємства, акціонерів, посадових осіб підприємства,
    членів трудового колективу та членів ліквідаційної комісії.
    (Раян Ф. Акціонерне товариство: питання майнової та мате-
    тивнотериторіального відповідальності// Господарство і право, 1991, № 6, с. 141.)


    За словами К. Трофимов
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !