ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Компенсаційна функція і її прояви у деяких поняттях та інститутах цивільного права
         

     

    Цивільне право і процес
    Введення

    Глава I. Функції та зміни в предметі цивільно-правового
    регулювання у світлі економічних реформ.


    Глава II. Збитки та неустойка як основні способи відновлення
    порушеного стану сторін.

    $ 1. Загальна оцінка способів захисту цивільних прав.

    $ 2. Збитки.

    $ 3. Неустойка.


    Глава III. Проблема компенсації моральної шкоди.


    Глава IV.Защіта честі, гідності і ділової репутації.


    Висновок

    Список використаної літератури.


    - 1 -


    В В Е Д Е Н Н Я

    Проблема функцій цивільного права в цивілістичної науці

    як і раніше залишається актуальною і в той же час спірною. Актуаль-

    ність вивчення і характеристика компенсаційної функції обуславлі-

    ється її значимістю як соціального орієнтира галузі права, оп-

    ределяющего сферу впливу відповідних норм на поведінку лю-

    дей, специфіку регулювання та захисту інтересів суб'єктів.

    Важностьісследованія зумовлюється новими еко-

    кими умовами.

    Актуальність вибору теми дослідження випливає з прийняття

    нового Цивільного кодексу 1994 року.

    Вибір поняття інституту цивільного права для освітлення

    сфери дії компенсаційної функції проведений в достатній

    мірою довільно. І все ж, як нам видається, розглядає-

    ваемие поняття й інститути мають суттєві особливості в своєму

    конкретному призначення і функції, які можна називати відбудовні

    вітельнимі (компенсаційними).

    Робота складається з вступу, чотирьох глав, висновку і спис-

    ка використаної літератури.


    - 2 -

    Глава I. Функції та зміни в предметі цивільно-
    правового регулювання у світлі економічних реформ.
      

    Розглянуті думки з функцій цивільного права, разу-

    розуміється, залежать від вихідних даних, що вкладаються цивілістам в

    поняття "функції" і відображають прикладний характер проведених дослі-

    джень.

    У науці більшість правознавців розуміє під функціями права

    основні напрямки правового впливу, зумовлені признач-

    ем права__1__. Дане визначення є прийнятним з тими крі-

    тичні зауваженнями понятійного характеру, які уточнюють місце функ-

    ції в системі інших понять права (призначення права; завдання права;

    принципи права, метод правового регулювання; основні напрям-

    ня; вплив та регулювання; функції права і держави і т.д.) __2__.

    Не вдаючись детально в аналіз різних точок зору, функ-

    ції цивільного права переважно визначити як вплив

    цивільно-правових норм на товарно-грошові та інші майнові

    відносини, на пов'язане або непов'язане з ними особисті неімуществен-

    ные відносини у певних, різних за сферою направленіях__ 3.


    Розрізняються погляди правознавців і в питанні видів функцій

    громадянського права__4__. Вважаємо, що найбільш переконливим є

    наступне наведене в літературі виділення і обгрунтування основних

    функцій цивільного права.


    ____________________< br /> 1. Див: Радько Т.Н. Основні функції соціалістичного права.Волгог-
     рад, 1970, с.22.

    2. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
     цивільного права. Изд-во Саратовского Ун-та, 1983, с.8-28.

    3. Див: Риженков А.Я. Дисертація на здобуття уч.степ. докт.юр.наук.
     Свердловськ, 1991, С.155

    4. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
     цивільного права. Изд. Саратов.ун-та. 19983, с.4 і слід.


    - 3 -


    Критерієм розмежування основних функцій даної галузі пра-

    ва названі способи впливу права на поведінку людей і форми реа-

    лізації права.

    Дозвіл і заборону як способи впливу права на поведінку

    ня людей складають зміст відповідно регулятивної функції

    права та функції охрани.Регулятівная функція полягає в воздейст-

    вії права на нормальні суспільні відносини за допомогою нада-

    тичних суб'єктам певних прав, функція охорони - у впливі

    права на поведінку людей шляхом встановлення заборон.

    Це найбільш загальне розподіл основних функцій права. Дальньої-

    Шая їх диференціація грунтується на виділення інших способів

    впливу права на поведінку людей. Так, що зобов'язує спосіб мож-

    дії права істотно відрізняється від дозволу і заборони і по-

    тому становить відносно самостійну функцію. Її місце обна-

    ружівается при зіставленні з основними функціями права форм реалі-

    зації права. Дотриманню (виражає заборони) відповідає охрани-

    тельно функція права, використання (виражає здійснення суб'єктів незалежно від

    єктивні прав) - регулятивна функція права, виконання (виражає

    обов'язкове здійснення юридичних обов'язків, що виникають з

    правомірних чи неправомірних дій)-регулятивна функція права і

    функція защіти.Следовательно, що зобов'язує спосіб впливу на об-

    суспільних відносини існує в рамках виконання юридичних

    обов'язків, що виникають із неправомірних дій, і становить

    зміст функції захисту права.

    У результаті, в залежності від способу впливу форми реалі-

    ції права виділяються регулятивна функція права, функції охорони і

    захисту __1__.


    ____________________< br />
    1. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
     цивільного права, с.33 та ін


    - 4 -

    Оскільки основне призначення цивільного права укладає-

    ся у впливі на нормальні суспільні відносини, остільки

    основну функцію цивільного права правомірно назвати регулюючої

    (Регулятивної). Більш того, можливість застосування аналогії права

    і аналогії закону до суспільних відносин у сфері цивільно-пра-

    вового регулювання, закріплення дозволу як основного початку в

    діяльності суб'єктів, дозволяє називати цю функцію функцією

    організації суспільних відносин.


    У функції охорони справедливо, на наш погляд, виділяються два

    тісно пов'язані, але самостійні сторони (стадії) існування.

    Сутність одного боку охоронної функції полягає у впливі

    права на суспільні відносини за допомогою закріплення загальних прав

    і обов'язків суб'єктів: встановленням цивільно-правових заборон

    (наприклад, заборона заподіювати шкоду особистості або майну громадян)

    або встановленням абсолютних прав (наприклад, права власності).

    Суб'єкти у сфері дії цієї стадії охоронної функції

    опиняються в певному правовому стані (мають правовий ста-

    тус), достатньому для настання юридичного ефекту __1__. Правове

    стан досягається закріпленням в нормі права моделі поведінки.

    У випадку виходу поведінки суб'єктів за межі дозволеного

    проявляється друга сторона функції охорони суспільних відносин -

    захист порушених цивільних прав.

    Переважна більшість способів захисту суб'єктивних грома-

    Данський прав у тій чи іншій мірі мають на меті відновлення

    майнового та немайнового положення сторін, що існував

    до вчинення правопорушення. У силу цього функція захисту цивільного

    кого права проявляється головним чином у вигляді відновлювальної

    (компенсаційної функції).

    ____________________< br />
    1. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
     цивільного права, с.40


    - 5 -

    Під відновленням як правило розуміється повернення іму-

    громадської або немайнової положення суб'єктів цивільного

    права в стан, що існував до правопорушення. І все ж поня-

    буття "відновлення" не зовсім вдало і всеохвативающе застосовується

    тут: є ситуації, коли відновити колишнє, приміром імущест-

    дарське, положення об'єктивно неможливо (зокрема, у випадку уні-

    чтоженія речі). Звідси точніше, на наш погляд, вжити поняття

     "компенсація", а функцію назвати компенсаційної.

    Компенсацію обсновано назвати особливим способом впливу

    права на поведінку суб'єктів цивільного права, який відрізняє-

    ся специфічною властивістю від інших, вже розглянутих, основ-

    них способів, а саме: обов'язком порушника відновити нару-

    шенное становище потерпілої сторони. Ця властивість впливу

    характеризує весь механізм цивільно-правового регулювання: пра-

    вовое становище суб'єктів, тип правовідносин, міри відповідальності

    (заходи захисту) та інші елементи.

    Нарешті, за способом впливу і формою реалізації - як про-

    ний стимулюючу дію-відмежовується виховної функ-

    єю цивільного права.

    Таким чином, цивільне право виражається в наступних функ-

    ціях: організації, функції охорони і захисту, компенсації і вихованням

    котельної.

    Підводячи підсумки короткого аналізу основних функцій цивільно-

    го права відзначимо, що при зовнішній несхожості виділення у автора ос-

    новних функцій права в цілому і цивільного права, зокрема, на

    наш погляд, правознавці сходяться в одному методологічно важливому вопро-

    се: конкретні функції, як основні, так і другорядні, обуслав-

    ється предметом регулювання. Тому, оцінюючи в досліджуваному ас-

    пекти новий Цивільний кодекс 1994 року, в першу чергу слід

    - 6 -

    звернутися до змін в предмет регулювання цивільного права.

    До сфери регулювання цивільного права включається два ос-

    новних групи майнових відносин: відносини власності і

    відносини обмена.Не викликає сумніву, що обмін має товарну при

    роду. Проте будь-який обмін пов'язаний з належністю (власністю)

    засобів виробництва і вироблених товарів конкретних суб'єктів. В

    результаті обміну виникає власність і навпаки, власність

    є умова майбутнього обміну.

    Еквівалентно БЕЗОПЛАТНО характер відносин суб'єктів, їх іму-

    громадської відособленість обумовлює необхідність існування

    функції захисту порушених прав суб'єктів у вигляді компенсаційної

    функції.

    Зазначені ознаки майнових відносин у сфері цивільного

    ко-правового регулювання існували і в дореформений період,

    хоча і в "приглушеному" вигляді у відносинах обміну, тобто в обов'язковий-

    дарських відносинах. Численні обмеження вартісного характе-

    тера відносин обміну в більшості випадків були необгрунтованими і ме-

    шалі економічному розвитку країни. Мова йде про панування центру-

    лізованного розподіл матеріально-технічних ресурсів, а уста-

    новлення в адміністративному порядку цін на продукцію і т.д.

    Хоча, як показує сучасна економічне життя, роз-

    нення стихійного ринку без розумних планових почав призвело до крайніх

    негативних наслідків, у тому числі в обмеженні можливості вос-

    становлення порушеного становища суб'єкта.

    Можна виділити декілька принципових положень, характери-

    зующіх зміни у підході законодавця до відносин обміну.

    По-перше, ЦК 1994 року (ст.2) більш точно, ніж ГК 1964

    формулює природу регульованих цивільним правом відносин об-

    Імена через виділення їх основних ознак:

    - 7 -

    а) учасники цивільного обороту;

    б) майнове і пов'язане з ними особисті немайнові ставлення-

    вання, засновані на рівності, автономії волі і майновій само-

    самостійності їх учасників;

    в) здійснення підприємницької діяльності.

    Якщо перші дві ознаки в літературі висвітлені в достатній

    ступеня, то остання ознака ще має потребу в освітленні. На думку

    М. Брагінського поняття "підприємницька діяльність" має подружжя-

    ре ознаки: є самостійною; здійснюється на свій

    ризик; спрямована на систематичне отримання прибутку; виходить від

    осіб, зареєстрованих у належному порядку. Однак, на думку ав-

    тора, їх недостатньо і потрібен ще додатковий ознака: "догово-

    рами з підприємцями вважаються тільки ті, в які сторона

    набуває для здійснення підприємницької діяльності "__1__.


    Така організація суспільних відносин повинна називатися

    товарно-грошової і відповідно функція організації вивчається від-

    раслі права має специфіку, характерну тільки для цивільно-пра-

    вового способу впливу на суспільні відносини.

    По-друге, змінилася регламентація договірних отношеній.Ра-

    неї вони будувалися в залежності від складу їх учасників - між ор-

    організаціями, між організаціями і громадянами, між громадянами. В

    ГК такий розподіл втратило значення і проголошений принцип рівності

    всіх учасників відносин (п.1 ст.2 ГК РФ)

    По-третє, проголошена свобода договору (п.1.ст.1, ст.421
     ГК РФ).

    По-четверте, громадянами та юридичними особами цивільні пра-

    ва купуються за своєю волею і в своєму інтересі (п.2.ст.1 ГК РФ)

    ____________________< br /> 1. Див: Брагинский М. Договори з підприємцями з цивільного
    праву. Право та економіка, 1998, N 1, с.59-60.


    - 8 -


    По-п'яте, гарантується вільне переміщення товарів, послуг і

    фінансових коштів на всій території, підтримка конкуренції, Вільно-

    та економічної діяльності (п.3 ст.1 ГК РФ).

    По-шосте, змінився підхід до суб'єктів цивільного права як

    учасникам відносин обмена.Так, за ЦК 1964 поняття "підприєм-

    буття "було організаційно-правовою формою, що відповідало саме пла-

    нової економіки. У ринковій економіці підприємство розглядається

    як майновий комплекс-сукупність будівель, споруд, облад-

    вання, сировини, боргів і т.п. (ст.132 ГК РФ). Термін "підприємство"

    зберігся тільки для державної і муніципальної власності.

    Також неоднозначні зміни відбуваються у відносинах собст-

    венності.Комплекс заходів з роздержавлення і приватизації власної

    ності що проводиться в останні 7-8 років привів до кардинальних изменени-

    ям у відносинах собственності.Можно виділити наступні основні з-

    трансформаційних змін:

    а) усунення монополії державної власності практично в

    всіх, за деякими винятками, сферах народного господарства;

    б) приватна власність перетворилася на одну з основних форм собст-

    ності в російській економіці;

    в) існування різноманіття форм власності;

    г) відбулося становлення нових форм господарювання, що відображають вимірюв-

    гання щодо власності;

    д) утвердилися нові форми організації економічної діяльності

    акціонерні товариства, товариства і т.д.


    Реформування власності вимагало радикальних зраді-

    ний у правовій основі економіки. Цивільний кодекс РФ встановив

    основи економічних відносин при переході до ринкових методів хо-

    зяйствованія, сформував норми їх правового регулювання, закріпив


    - 9 -

    пив нові форми організації економічної діяльності. Так, віз-

    народжені приватно-правові принципи недоторканності власності,

    (ч.3 ст.35 Конституції РФ) неприпустимість будь-чийого довільного

    втручання в приватні справи, самостійного здійснення грома-

    Данський прав.

    Законодавець наблизив власника до господарської діяль-

    ностіі, залишивши поняття "право господарського відання" та "право опе-

    ратівного управління "тільки для юридичних осіб у сфері державного-

    кої або муніципальної власності (ст 113-115 ГК РФ).

    ГК 1994 відмовився від декларування гасла "равенст-

    під форм власності ". У новому кодексі йдеться не про різні

    формах власності, а про єдине за змістом і характером право соб-

    ності (ст. 212 ГК РФ).

    Розширилася сфера правового регулювання речових відносин, в

    зокрема закріплених понять речове право, право на чужі речі,

    сервітути та інші __1__. Крім традиційної тріади правомочностей влас-

    ника (володіння, користування, розпорядження) регламентується нове пра-

    вомочіе з довірчого управління майном (ч.2 ст.209 ЦК). __2

    Змінився діапазон дії функції охорони як впливу

    цивільно-правових норм на відносини за допомогою закріплення об-

    щих прав і обов'язків суб'ектов.Ето, приміром, цивільно-право-

    ші заборони, зокрема заборону заподіювати шкоду особистості або іму-

    вин громадян. Заборона володіє нормативним знайомий і сформульовано

    як правило поведінки, забезпечене владою держави.

    В якості нового заборони можна назвати п. 2, 3 ст.209 ГК 1994
     __________________< br />  1. Див: Казанцев В., Коршунов Н. Відродження сервітутного права в
     Россіі.Россійская юстиція, 1997, N 5, с.22-24; порошків В.А. Пра-
     ва на чужі нерухомі речі по Російському цивільного права.
     Автр.реф. дісс.на соіск.уч.степ.канд.юр.наук. Волгоград, 1998

     2. См.подробнее Кряжков А.В. Довірче управління майном в
     Росії: формування інституту і сфери прімененія.Гос.і право,
     1997, N 3 с.22-31

    - 10 -

    року. Власник має право за своїм розсудом чинити у відно-

    шеніі належного йому майна будь-які дії, без суперечностей-

    щие закону й іншим правовим актам і не порушують права та охороні-

    емие законом інтереси інших осіб, у тому числі відчужувати своє іму-

    суспільством у власність іншим особам, передавати, залишались

    ясьсобственніком, права володіння, користування і розпорядження

    майном, віддавати майно в заставу й обтяжувати його іншими

    засобами, розпоряджатися ним іншим чином.

    Володіння, користування і розпорядження землею та іншими при-

    рідними ресурсами в тій мірі, в якій їх обіг допускається законом

    (ст. 129 ГК РФ), здійснюються їх власником вільно, якщо це

    не завдає шкоди навколишньому середовищу і не порушує прав та законних

    інтересів інших осіб.

    Стосовно до функції захисту та її основної особливості -

    відновлювальної спрямованості - відзначимо два нових принципове

    них положення, що містяться в ЦК 1994 року. По-перше, констатує-

    ционной проголошення судового захисту порушених прав входить в

    складу основних засад цивільного законодавства.

    По-друге, до основним засадам цивільного законодавства

    належить і забезпечення відновлення порушеного права (ст.12

    ГК РФ) __1__.

    У сфері цивільно-правового регулювання виявляється тен-

    денця залучення в товарно-грошову організацію суспільних відно-

    шеній інших майнових відносин, раніше регулюються іншими від-

    раслямі права. Так, в цивільний оборот включений земельну ділянку

    (гл.17 ЦК 1994 р.), шлюбно-сімейні відносини регулюють норми грома-

    Данський права (ст.31-41, 47,256 ГК РФ). Тривають пошуки додаткового-

    тільних критеріїв розмежування цивільно-правових і фінансових,


    ____________________< br /> 1. Див: Брагинский М. Цивільний кодекс. Частина перша. Три роки
    по тому. Госп. і право, 1998, N 1, с.11.



    - 11 -

    адміністративних правоотношеній__ 1__. Законодавець передбачив можливість регулир-

    вання цивільно-правовими способами адміністративно-правових відно-

    шеній в області видобутку корисних копалин, зокрема, відносини,

    що випливають з договорів про надання "комерційної концесії"

    (франшизи) (ст.1027 ГК РФ) __2__.

     Широко використовуються в податковому та митному праві громадян-

    сько-правові норми про заставу, поручительстві, пені, відсотків і т.д.__3


    Новелою Цивільного кодексу стало включення до нього норм

    про договір цільової позики, що означає застосування цивільно-право-

    вих методів регулювання до відносин, підвладних раніше адмініст-

    ратівно-фінансового права __4__.

    У літературі звертається увага на пряме регулювання нор-

    мами ГК 1994 трудових відносин. Приміром, п.3 ст.25 ГК РФ

    прямо передбачає право індивідуального підприємця укладати

    з громадянами трудові договори, в т.ч. контракти __5__.

    Інші автори допускають застосування цивільно-правових норм

    до сімейних відносин тільки субсидіарної і за аналогією __6__.


    ____________________< br /> 1. Див: Чефранова Е. Застосування до сімейних відносин норм цивільно-
    го законодавства. Відомості Верховної Ради, 1996, N 10, с.45; Брагін-
    ський М. Указ. соч. с.7.

    2. Див: Дороніна Н.Г. До питання про правову природу концесійних СОГ-
    шенню. Право та економіка, 1997, N 1, с.47-55

    3. Див: Бризгалін А.В. та ін Податкова відповідальність. Штраф, пені,
    стягнення. М., 1997

    4. Див: Дороніна Н.Г. Огляд законодавства про іноземні інвести-
    ціях за 1996 рік. Право та економіка, 1997, N 4, с.46

    5. См.о інших випадках докладніше: Єршов В. Відносини, що регулюються
    цивільним правом. Відомості Верховної Ради, 1996, N 1, с.13-15

    6. Див: Брагинский М. Указ. Соч. с.7





    - 12 -


    Вважаємо, що тут слід уточнити позиції. Є випадки

    прямої дії цивільно-правових норм на сімейні відносини і

    тому погляди В. Єршова обгрунтовані. Наприклад, в ситуації, коли за-

    ключів угоду між членами сім'ї, неврегульоване нормами

    сімейного права і воно не суперечить змістом цивільного права.

    Однак викликає сумнів умова про те, що норми цивільно-

    го права застосовується до сімейних відносин субсидіарної. Субсідіар-

    ність передбачає додаток до чого-небудь. Але ми виходимо з того,

    що основне відношення не врегульовано будь-якої нормою. Слідові-

    тельно, мова може йти про пряму дію норм цивільного права

    на сімейні відносини.


    - 13 -

    Глава II Збитки та неустойка як основні способи
    відновлення (захисту) порушеного стану сторін.

    $ 1. Загальна оцінка способів захисту цивільних прав.

    Поняття захисту цивільних прав є найбільш яскравим від-

    раженіем компенсаційної функції цивільного права.

    Захист цивільних прав визначається як комплексна система

    заходів, які вживаються для забезпечення вільної і належної реалізації

    суб'єктивних прав, включаючи судовий захист, законодавчі, еконо-

    вів економічні та інші засоби та заходи, а також самозахист цивіль-

    Данський прав __1__.

    У цивільному законодавстві використовуються різні поня-

    ку для позначення захисту суб'єктивних прав: способи (ст.12, 13,

    п.2 ст.715) заходи (ст. 15,16,151,243,330,394), засоби (ст.445)),

    форми (ст.11, 14). Одні автори вважають ці поняття рівнозначними __2__.

    Більшість вчених названі поняття розрізняють і як

    критерію звертаються до сенсу захисту прав (право на захист). Наиб-

    леї поширене розуміння право на захист як складової частини

    самого суб'єктивного права поряд із правом на власні дії,

    а також правом вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб __3__.

    На думку С. Н. Братуся забезпеченість суб'єктивного права віз-

    тю державного примусу-це його невід'ємне качес-

    тво, і така можливість існує не паралельно з іншими можли-

    ності, закріпленими в суб'єктивному праві, а властива їм самим,

    тому що без цього вони не були б юридичними можливостями __4__.



    ___________________< br /> 1. Див: Юридична енциклопедія. М., Изд-во Тихомирова М.Ю., 1997,
    с.169.
    2. Див: Попондопуло В.Ф. Правовий режим підприємництва. СПб,
    1994, с.190-197.
    3. Див: Радянське цивільне право. Учебник/Под ред. В. Ф. Маслова,
    А. А. Пушкіна. Харків, 1983, ч.1, С.248, 250.
     4. Див: Братусь С.Н. Юридична відповідальність і законность.М.,
    1976, с.73-74

    - 14 -

    Третя група авторів пішла ще далі, але в протилежний-

    ному напрямку. Право на захист вона розуміє як самостійне

    суб'єктивне право __1__, але відзначає особливість у вигляді захисту не толь-

    до суб'єктивних прав, але і охоронюваних законом інтересів __2__.

    Аналіз точок зору приводить до двох зауважень. По-перше,

    зміст і сутність права на захист при всьому різноманітті поглядів

    полягає у відновленні порушеного або оспорюваного права або

    охоронюваного законом інтересу. По-друге, відмінність позицій правове-

    дів укладається на наш погляд у змісті права захисту, іншими сло-

    вами в діапазоні можливості: можливості вчинення особою собст-

    воєнних дій; можливості вимагати певної поведінки від

    зобов'язаної особи.

    В силу зазначеного право на захист не вірно визначати через

    поняття "заходи". Останнє, а також поняття "способи", "средст-

    ва "висловлюють зміст права на захист, як різні можливості

    вимагати певної поведінки людей. З цієї причини можна СОГ-

    ласіться з наступного термінологічної розстановкою вивчаються поня-

    тий. Засоби захисту-початкові дії по захисту прав, кото-

    рим порушується провадження у справі: позов, скарга, клопотання та

    т.д. Заходи або способи - це завершальний акт захисту. Форма захисту -

    це порядок або різновид юрисдикційної діяльності по захисту

    прав в цілому __3__.

    У літературі не втратив актуальності питання співвідношення по-

    нятій охорона і захист цивільних прав __4__.



    ____________________< br /> 1. Див: Крашенніков Е.А. Структура об'єктивного права і право на
    захист. Правоохоронні норми: поняття, види, структура.
    Ярославль, 1997

    2. Див: Анохин В.С., побачивши Б.Д., Сергєєв В.І. Захист договірних
    зобов'язань. М., ИНФРА-М, 1998, с.12, 13

    3. Див: Анохин В.С., побачивши Б.Д., Сергєєв В.І. Указ.соч., С.17

    4. Див: Громадянське право.Учебнік. Частина 1. Под ред. А. П. Сергєєва,
    Ю. К. Толстого М., Проспект, 1998, с.280

    - 15 -


    У ст.12 ГК РФ закріплений перелік з 11 способів захисту грома-

    Данський прав і він не є вичерпним. У порівнянні зі ст.6 ГК

    1964 перелік, по-перше, значно деталізовано, по-друге,

    в нього включені зовсім нові способи захисту - самозахист і ком-

    пенсація моральної шкоди __1__.

    Таким чином, способи захисту цивільних прав не тільки сох-

    поранили основну мету і характер захисту - відновлення (компенса-

    цію) порушеного стану сторін, але і посилили дану направлений-

    ність.

    У новітній літературі докладно розглянуто способи захисту

    цивільних прав, проведені різні їх класифікації __2__.

    Розглянемо основні класифікації. Так способи захисту грома-

    Данський прав підрозділяють у залежності від змісту дій на

    матеріально-правові та процесуальні __3__. Правознавець А.П. Вершинін ука-

    показують, що процесуальні способи захисту являють собою акти з

    застосування норм права, визнання правовідносин або присудження че-

    го-небудь. Матеріальні способи захисту полягають у реальному зраді-

    нии матеріальних правовідносин. Різниця матеріальних і процессуа-

    льних способів захисту полягає, зокрема, в тому, що їх здійснюють

    різні суб'екти.Процессуальние заходи здійснюють владні, юрис-

    дікціонние органи.Матеріально-правові заходи захисту здійснюють суб'єктів незалежно від

    кти матеріально-правових відносин або органи виконання юрисдикцією

    ційних актів.


    ____________________< br /> 1. Див: Коментар до Цивільного кодексу РФ. Частина первая.М., Юрін-
    формцентр, 1997, с.32.

    2. Див: Анохин В.С., побачивши Б.Д., Сергєєв В.І. Указ.соч. с.18-46

    3. Див: Вершинін А.П. Способи захисту прав підприємців в
    арбітражному суді. СПб., 1996, с. 8.




    - 16 -

    У теорії і практиці цивільного права способи захисту грома-

    Данський прав, перераховані в ст.12 ЦК, підрозділяють, як би на три

    групи:

    а) способи, які здійснюються тільки судом;

    б) способи, що можуть бути використані як без звертання-

    ня до суду, так і за допомогою суду;

    в) способи захисту цивільних прав без участі суду, тобто

    самозахист __1__.

    У цивільному законодавстві можна виділити два рівні регу-

    воджується способів захисту цивільних прав.Первий рівень регулир-

    вання полягає у визначенні таких способів захисту, які носять

    універсальний характер і можуть бути застосовані для захисту, як прави-

    ло, будь-якого суб'єктивного цивільного права. Такі способи захисту

    цивільних прав встановлені ст.12 ГК РФ.

    Другий рівень цивільно-правового регулювання способів

    захисту цивільних прав є встановлення законом спо-

    собов захисту, що застосовуються для захисту тільки певних видів грома-

    Данський прав або для захисту від певних порушень. Саме такі

    способи захисту віднесені ГК РФ (ст. 12) до інших способів, передбачені-

    ренним законом. У цьому сенсі можна говорити про самостійні спо-

    собах захисту прав засновників юридичних осіб, власника імущі-

    ства, кредитора у зобов'язанні і т.д.

    Способи захисту цивільних прав піддаються класифікації за

    різними критеріями: за сферою застосування (універсальні та спеці-

    ные); з методів здійснення (пред'явлення позову до суду, звернення до

    державним органам, самостійне застосування) тощо




    ____________________< br /> 1. Див: Коментар до Цивільного кодексу РФ. Частина первая.М., Юрін-
    (постатейний). М.: Юстіцінформ, 1995. С. 32.


    - 17 -

    Проте видається, що найбільш практично значущим крі-

    теріем для класифікації способів захисту цивільних прав є

    результат, на який розраховано їх застосування, характер наслідків

    їх застосування для порушеного права. Зазначений критерій одновремено-

    але може служити одним з основних критеріїв для вибору суб'єктом

    порушеного права оптимального способу його захисту. Саме в цьому за-

    ня його практичне значення.

    Отже, якщо в основу класифікації способів захисту цивільного

    ких прав покласти результат, на який розраховано їх застосування, то

    всі універсальні способи захисту (ст.12 ГК РФ) можуть бути розподі-

    лени на наступні групи.

    Перша група включає в себе способи захисту, застосування ко-

    торих дозволяє підтвердити (засвідчити) захищається право або

    припинити (змінити) обов'язок. До такого результату приводить при-

    трансформаційних змін наступних способів захисту: визнання права; присудження до

    виконання обов'язку в натурі: незастосування судом акта державного-

    венного органу або органу місцевого самоврядування, що суперечить

    закону; припинення або застосування правовідносини.

    До другої групи здатний захисту цивільних прав можна від-

    нести такі способи, застосування яких дозволяє попередити або

    припинити порушення права. До їх числа відносяться: припинення дію-

    вий, що порушують - право або створюють загрозу його порушення; призна-

    ня недійсним акта державного органу або органу місцевого

    вого самоврядування; самозахист права, стягнення неустойки. Мета

    застосування зазначених способів захисту полягає в тому, щоб заст-

    вити або спонукати порушника припинити дії, дряпали суб'єктів-

    активне громадянське право, або попередити такі дії.

    Третя група об'єднує способи захистуцивільних прав,


    - 18 -

    застосування яких має на меті відновити порушене право

    та (або) компенсувати втрати, понесені у зв'язку з порушенням

    права.Такой результат може бути досягнуто шляхом: відновлення по-

    розкладання, яке існувало до порушення вдачі; визнання оспорімой

    угоди недійсною і застосування надалі її недійсний-

    ності, застосування наслідків недійсності незначної угоди,

    відшкодування збитків; компенсації моральної шкоди.

    Слід враховувати, що зазначені в ст.12 ЦК України способи захисту пра-

    ти неоднорідні за своєю юридичною природою, що також надає су-

    громадської вплив на можливості їх реалізації. Найбільш розпрощався-

    пораненим в літературі є їх підрозділ на заходи захисту і ме-

    ри відповідальності, які різняться між собою за підставами

    застосування, соціальним призначенням і виконуваних функцій, принципам

    реалізації та деяким іншим моментам.Наібольшую практичну зна-

    чімость при цьому має та обставина, що за загальним правилом ме-

    ри відповідальності, на відміну від заходів захисту, застосовуються лише до ви-

    новних порушника суб'єктивного права і виражаються в додаткових-

    них обтяження у вигляді позбавлення правопорушника певних прав

    або покладання на нього додаткових обов'язків. Серед способів

    захисту цивільних прав, передбачених ст.12 ГК РФ, заходами ответс-

    твенності можуть бути визнані лише відшкодування збитків, стягнення не-

    устойкі і компенсація моральної шкоди, всі інші є ме-

    рами захисту.

    Зупинимося лише на особливостях деяких способів захисту

    цивільних прав. Так, змінився вага такого способу захисту як при-

    судження до виконання обов'язку в натурі (реальне виконання).

    За старим ГК даний спосіб захисту у виконанні зобов'язань мав

    ранг основного принципу. Це обгрунтовувалося тим, що для соціалістичного


    - 19 -


    чеського виробництва головна мета не отримання прибутку, а задовольнив

    ширення потреб народного господарства і громадян. Мета не досяг-

    лась, якщо реальне виконання замінюється стягненням штрафів, неу-

    стійок, пені __1__.

    У новий ЦК внесені істотні зміни в регулюванні

    виконання зобов'язань (ст 396 ГК РФ). Вимога про виконання

    зобов'язання в натурі носить диспозитивний характер. Законом або до-

    говором можуть бути передбачені інші наслідки.

    В літературі дається аналіз нового законодательства__ 2__.

    Таким чином, відновлювальна спрямованість захисту грома-

    Данський прав в сучасних ринкових умовах істотно обмежило

    використання даного способу захисту.

    Правознавці обгрунтовано відзначають, що поряд із зазначеними в

    ст.12 ГК способами захисту цивільних прав, законод
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !