ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Виникнення писемності та історія кодування інформації
         

     

    Діловодство

    Розділ 1
    1. Виникнення писемності та історія розвитку письма.
    2. Способи та засоби документування.
    3. Кодування інформації та класифікація знаків.

    1.1 Писемність виникла на певному етапі розвитку людства, колипродуктивні сили і суспільні відносини почали досягати певного, доситьвисокого рівня. Цей рівень, за висловом Ф. Енгельса: "Починається з плавкизалізної руди і переходить у цивілізацію в результаті винаходу літерногописьма і застосування словесної творчості. "

    Причини, що зумовили появу писемності, всюди були більш-менш однакові.
    Лист, що передає звукову мову, з'являється в пенріод формування держави.
    Але різні народи не одночасно досягали однакового рівня суспільногорозвитку, тому писемність з'являється в різних народів у різні часи. Щобзрозуміти, вивчити шлях розвитку тієї чи іншої писемності, треба знатиісторію народу, який її створив.

    [Наприклад егіпетська писемність, яка виникла десь у глибині IVтисячоліття до нашої ери, спочатку була піктограічною, тобто малюнковою.
    "Під час виникнення егіпетської цівілізації перша писемність, яка почалавживатися, полягала .. у простому замальовуванні предметів, "писав
    Шампольйон. 6ст.83]

    На світанку розвитку будь-якої культури найпершим і найбільшим їїдосягненням є народження писемності, всюди, - на будь-якому континенті, убудь-якій країні, - першим способом закріплення думки на відстані: в часі,Перим способом обміну й збереження знань та досвіду людей був малюнок. Такі було в Єгипті.

    У піктограмі кількість знаків залежала від фантазії людини, що їїмалювала, від ступеня і "малюнкової говіркості". Але на початку IIIтисячоліття до нашої ери в Єгипті становище змінюється. Кількість знаківобмежується, звужується значення кожного окремого зображення,стандартізується їхня форма. Кожен знак тепер точно означає певне слово.
    Оскільки цей вид писемності передавав не лише назви предметів, а й ціліслова, поняття, ідеї, його називають ідеографією. Ідеографія --перехідний ступінь від піктографії до звукової, мовної графікі.

    [ «Піктографія - це недосконала система, яка поступово упорядкувала,майже повністю змінилася тільки під впливом прогресу людського розуму свійхарактер і утворила ... ієрогліфічне письмо »6 ст. 86]

    1.2 З далеких часів дійшли до нас різні види документів, за допомогоюяких ми пізнаємо історію своєї країни, її героїчне минуле, з'ясовуємоособливості побуту народу, правові форми та етичні норми взаємовідностіміж суспільством і державою, між окремими особами, Знайомимося з культуроюстановлення письмового мовлення.

    До появи письма для оформлення міжплемініх договірних відносин, а,також, для полегшення запам'ятовування предки використовували палиці ізкарбами. Щоб закріпити договір чи торгівельну угоду, наприклад, запискипро взятий борг, на палиці робились зарубки, а потім її розрубуваввпродовж. Кожен брав собі по половині. При поверненні боргу половинкискладали разом і перевіряли правильність розрахунків. Наскельні малюнки танаписи виконували примітивними інструментальними знаряддями (кам'янимисокирами, довбня) на рівних кам'яних голився.

    З появою писемності виникає необхідність складати документи.
    Вважається, що необхідність в укладненні різноманітних документів (угоди,договори, тестамент) і зумовила появу писемності як засобу фіксації ізбереження державної і приватної документації. Так, знайдені під часпраскопок білая м. Сузі в 1901р. французькими вченими на поверхні кам'яногостовпа клінопісні тексти були законами, що належали вавилонського цареві
    Хаммурапі, який правив з 1792 по 1750р. до н.е. Фігура бога сонця Шамашанад текстом начебто затверджувала закони і дозволяла цареві творити відйого імені суд над усіма своїми підданими. Всьго було близько ітрьох сотеньзаконів і всі вони, за заявою Хаммурапі, захищали слабкого від сильного.

    1.3 Важко переоцінити внески вавілонян і ассірійців та інших шумеро -аккадськіх предків у культуру документування. По-перше, це винайденнялиста. Вавилонська клинописні лист, а точніше - Шумерська, з якого вонорозвинулося, - найдавніше у світі. Використовували його у різнихвідозмінах протягом трьох тисяч років, тобто досше ніж сучасний латинськийалфавіт. Цим листом користувалися народи від Вірменських гір до Перськоїзатоки, від Єгипетського моря до кордонів Індії. Саме в Месопотамії виникперший великий теоретично-філософський твір "Сказання про Гільгамеша". Темацього документа - пошуки людського безсмертя, яке можна здобути лишекорисними для людства справами - сягають справжньої філософської глибини ізабезпечують йому почесне місце серед найвізначніх робіт усих часів інародів.

    Сторінки історії, на жаль, і доси рясніють "білими плямами". Навіть,про те, що вже, здаєьбся, вивчене, інколи ховає чимало цікавих таємниць.

    1.4 Вивчення слов янської писемності почалося давно. Х сторіччямдатується перша філологічна ровідка зцього питання - "Сказання прописьмена "Чорнорізця Храбра. Довгий час вважалося, особливо наполегалі нацьому буржуазні історики, що наші предки, східні слов'яни, одержалиписемність тільки після 988 року, після хрещення Русі. Тоді до них прийшла,писемність - богослужбові книжки, написані тією слов'янською абеткою, яку
    863 року створили вчені просветітелі Кирил та Мефодій.

    З Болгарії та Візантії у Кіївську Русь приходило свого часу чималокнижок, насамперед релігійних. Але не писемність - не іспортній товар, ізавезти її не можливо - писемна система народжується на певному етапірозвитку суспільства, коли вона стає для цього суспільства необхідною.

    У Давній Русі, ще до її хрещення, суспільні відносини досягли такогорівня розвитку, що без писемності Русь не могла обійтися і тому натеріторії, де жили східні слов'яни, археологи не раз натрапляв напредмети, вкриті таємнічімі, ієрогліфічнімі знаками. І часом ці знаки дужескладалися на літери якогось невідомого нам алфавіту. Можливо, це не знаки,а літери кількох окремих абеток. Ними користувались різні слов'янськіплемена, коли в них зароджувалася державність, розвивалася торгівля,з'явилися перші паростки дипломатичних стосунків.

    Також було створено кирилицю та глаголиця.

    Кирилиця складалась з сорока трьох писемних знаків, вона мала всілітери, потрібні для передачі звуків старослов'янської мови. Навять більше,ніж потрібно. Зайві знаки протягом ХVIII-XX сторіч були вилучені заслов'янських абеток.

    Глаголиця мала сорок літер. Їхня форма дуже складна й химерна. Якщоуважно придивитись, деякі знаки глаголиці схожі на перкінуті абоперекручені літери кірілліці. Тільки ще й ускладнені, прикрашені завиткамита кружальцями.

    У Х сторіччі, у Болгарії народжується нова, зручніша абетка, - прямийнащадок візантійського уставу. І на честь першонавчітеля слов'ян їїназвали кирилицею. Кирил і Мефодій боролись не тільки за те. щоб услов'янських країнах правили церковну службу рідною мовою. Вони присвятилисвоє життя благородній справі "вищої мети"., брати прагнули відстоятисамобутність слов'янської культури.

    Вони рохгорнулі величезну просвітітельську діяльність. Кирилові й
    Мефодію всіляко допомогали вірні учні - Гаразд, Лаврентій, Наум,
    Ангеларій, Климент.

    Та католицька церква залишилася вірною собі. Лише на короткий час, іздипломатичних міркувань, папа римський Адріан II дозволив церковні віправіслов'янською мовою.

    Найдавніші пам'ятки слов'янського письма (IX - X сторіччя) - це тринаписи на стінах церкви болгарського царевича Самуїла, в Македонії.

    Починаючи з XI століття, написи кирилицею, які доси зустрічаютьсялише на пам'ятниках та в богослужебних книгах, иожна побачити й напредметах побуту.

    2.1 Засоби - інструменти, за допомогою яких документують інформацію.

    Технічний і текстові способи документування є найдавнішими.

    Писемність є засобом для текстового способу.

    Вона з'являється тоді, коли виникає потреба передавати інформаціючерез час і простір.

    Піктографічне лист (рісункове письмо) - перший етап еволюціїписемності, перший спосіб вираження почуттів, але малюнок можна лишетрактувати, дослівно його прочитати неможливо.

    Писемність виникла у VIII тисячолітті до н.е. Писемність слугувала дляпередачі соціального досвідунащадкам, але життева сприйняття слідуючогопокоління змінються і уутруднює прочитання.

    логограм або ієрогліфи - передача - передача інформації зазасобамісхем.

    Складова система письма (Шумерська) - письмо за засобами символів, але сімовлпозначав не слово, а склад.

    Літеро-звукове письмо (Гречеська алфавіт).

    Грекі рочленувалі слово на літери, літери на звуки і створили алфавіт.

    Звукове письмо слугувало основою стенографії - запису інформаціїзазасобамі значків.

    Знак позначає не слово, не літеру, а цілі фрази та устойчівісловосполучення.

    На початку нашої ери існували два основних алфавіту - грецький ілатинський.

    До VI століття н.е. слов'янських племена використовували чорно-розовийалфавіт (...)

    З V століття з'являється протокіріліця (відрізняється від грецькогоалфавіту лише тим, що відсутня частина букв.)

    На базі цього алфавіту у IX столітті з'являються два алфавіті --глаголиця та кирилиця. Глаголиця стала називатися вяз'ю івикористовуватися як парадне письмо, для написання дорогих книг і т.д.

    У розвитку шпріфту виділяють три етапи:

    1. статут (чітка геометрія, рівні літери)

    2. півстатут (на відміну від статуту - наклонні літери, немає чіткої геометрії)

    3. скоропис 15-16 ст. (іноді викидаються гласні літери, зливаються слова. Самий тяжкочітаємій шрифт.)

    Петро I у XVII столітті ввів Гражданська шрифт.

    У 1735,1738, 1758 рр.. - Реформи Російської Академії Наук, якімодернізувалі алфавіт. Вперше з'являється руський національний алфавіт.

    Ленін видає декрети 1917-1918рр. про реорганізації руської мови,створюється сучасний руський алфавіт. У 1931 р. цей алфавіт поповнюють лишедвома літерами - і, й.

    До середини XIX сторіччя писемність була рукописні, потім з'являються перші машинописні прилади (машини).

    Технічний спосіб документування.

    Малювали на самих спорудах. Малюнки містять в собі техічну інформацію,вміщують свідчення о технічних знаннях. Технічний малюнок виникає, коливиникає патріархальне господарство, воно з'єднане з характером виробництва,коли потребують більш точні засоби реалізації інформації. Коли людинапочинає робити щось сама, виникає технічна інформація.

    Один спосіб - малюнок.

    На Русі малюнки робили прямо на землі.

    Виникає диференціація сільського господарства, виникають нові методидокументування. З'являються перші наукові писання, метеозапісі, першіземельні плани.

    Ремісниче виробництво з'являеться з потребою в опісанні заказів,товари на обмін - технічне описування виробу, моделі або зразок.

    Розвивається торгівля. Торговці були створювальнікамі карти. Разом знею з'являються перші наукові щрденнікі демографічного змісту.

    На зміну ремісницькій засобу виробництва приходить мануфакутрне
    (серійне виробництво). Це виробництво вимагало більш точного зображеннясамого предмета. Конструкторська документація виникає у зв'язку з розвиткоммеханіки, судобудівництва, машінобудівніцтва.

    У XVII-XVIIIст. починається типове будівництво. З'являється проект,проектна документація.

    Машини характер виробництва відрізняється від мануактурноготехнологією, предполагають, використання кваліфікованих спеціалістів.
    Виникає технологічна документація, технологічна карта.

    У виробництво входить наука. З'являється наукова документація.
    З'являеться держстандарт.

    Вводиться різниця між часно та державною інтелектуальною власністю.

    З'являються звіти, рецензії та укладнення.

    На сьогоднішній день ми маємо технічний комплекс научної документації,який складався у всіх сферах життя.

    Графічна документація: плани, креслення, схеми.

    Текстова документація: Держстандарт, технічні описання, технчніумови і т.д.

    Картографічна і гідрографічна: карти, географічні, геодезичні і т.д.

    Основний засіб - технічна графіка.

    У IV столітті до н.е. Євклід створив працб "Оптика", де впершеформулює правила виготовлення точного технічного малюнка, створення малюнкана площині.

    У XVI ст. Декарт і Ферма розробляють теорію аналітичної геометрії.

    З'являються методи проектного зображення предметів.

    схематичні плани залишаються кресленнями, вони відрізняються більшоюточністю зображення.

    В кожній галузі виникають креслені майстерні (18-19ст.) 1798р. - Рікнародження інженерної графіки.

    Французьській авантюрист Гаспар травня видав книгу "Нарисна геометрія",написану за гратами.

    У XIX столітті розробляється методичка рельєфного зображення наплощині (М. Ферог)

    Він ввів технолгогію виготовлення документів з рельєфним зображеннямпредметів.

    Створюється компьютерна графіка.

    2.2 Документування - це створення документа з виконанням різнихметодів, способів, засобів фксуваті інформації на матеріальні носії.

    Метод документування - це захід або сутність прийомів фіксуванняінформації на матеріальному носії за допомогою знакових систем.

    3.1 Кодування інформації-це спеціальнал вироблена система прийомів
    (правил) фіксування інформації. Основними атрибутами кодування є знак, код,мова, за допомогою яких інформація фіксується і передається у просторі ічасі.

    Код - це набір знаків, які упорядковані відповідно до визначенихправил тієї чи іншої мови, для передачі інформації.

    Знак - це позначка, предмет, та позначення чогось. Наприклад, можебути цифра або літера. Коли знак поєднується зі своїм значенням, він стаєсимволом. Код повинен однозначно сприйматися, відтворюватіся іпередаватися, тобто бути незмінним, однотипні і визначним. Повинен бутизрозумілими відправнику і одержувачу. Кодів існує набагато більше, ніжматеріальних носіів.

    Розрізняють наступні види кодів:

    . алфавітні - система літер;

    . цифровий - система цифр;

    . алфавітно-цифровий - змішана система алфавітних і цифрових кодів;

    . рельєфно - точковий - система випуклою точок (шифр Брайля);

    . матричний - система поглиблене або отверстій та інші.

    Використовує у якості коду ліьтері, можна фіксувати слова на різнихмовах, отже використовуючи різні коди.

    Вибір коду залежить від матеріального носія, чим коротше код, тимдовше буде текст і навпаки. Наприклад, китайські ієрогліфи. Виробленнякоротких кодів постає одним із важливих завдань перед науковцямі.

    3.2 Вивчення знаків займається семіотика. Семіотика (від грецькогоsemion - знак, ознака) - наука, яка вивчає спільні якості знаків, їхсистеми і ситуації у людському суспільстві. Семіотика вивчається на трьохрізних ступенях:

    1) синтактика;

    2) семантика;

    3) прагматика.

    синтактико розглядає способи поєднань знаків, які ведуть у кінцевомурезультаті до формування текстів. Семантика аналізує поняття, значення ісмисл. Знак не тільки позначає який-небудь предмет або явище, але має ісвоє смислове і експресивне значення. Прагматика займається відношеннями
    "Людина - знак".

    класиком семіотичної науки є американський вчений Ф. де Соссюр (1857 -
    1913). У нашій країні увага до семіотики виникла у 60-70 роки.

    У широкому розумінні знак - це будь-яке фізичне явище, яке маєзагальну або суб'єктивну інтерпретацію, яка залежить від навколишньогосередовища.

    1) у документознавстві знак - матеріальний, чуттєво сприймання предмет (явище або дія), який виступає у якості представника другого предмета, якості або відношення і використаний для фіксування, придбання, зберігання, переробки і передачі повідомлення . Знак являє собою своєобразній "атом" соціальної інформації. Повідомлення може складатися з одного або совокупності знаків. Але повідомлення менш одного знаку не може бути, бо воно не буде мати змісту.

    Знак має такі ознаки (особливості):

    1) матеріальне вираження;

    2) значення;

    3) інформує про щось відмінне від цього;

    4) використовується для передачі інформації;

    5) функціонує у певній знаковій ситуації.

    Знак ємає зховнішню і внеутрішню структурні сторони. Зовнішня сторона
    - Це матеріальна оболонка знака. Предмет, який виступає у ролі знака,обов'язково володіє певною формою, щоб бути спріймаємім, здатним фіксуватиі передавати інформацію у просторі і часі. Жест, світло световору, морськийпрапорна код, звук мовлення не можуть слугувати знаками для документа.
    Внутрішня сторона знаку - це його значення. Цим відрізняється від іншихматеріальних знаків.

    Між знакам і означаємім предметом, як правило, немає спільності. Зв 'язок між знаком і предметом виконує людина. Люди в юагатьох випадкахусловлюються у тих або інших знаків і знвковіх систем. Знаквикористовується для передачі і зберігання інформації, використовуєтьсязасобом комунікації. І тому значення знаків повинно бути зрозуміло усимучасникам комунікаційного процесу. Доки знаки не зрозумілі (нерозшифровані) реципієнтом, повідомлення не може бути сприйнято, а,значить, документ, не може зробити свою сутнього функцію - бути джереломінформації і засобом комнікації.

    Знак існує у певній знаковій системі. Будучи вилучених з неї, вінможе втратити або поміняти своє значення.

    Класифікація знаків - це їх перегрупування за певними ознаками.

    Існує багато класифікацій знаків, розроблених у семіотіці. И. С. Пірсвиділив знаки - копії, знаки - ознаки і знаки-символи.

    Знаки-копії - це відтворювання, репродукція, більш-менш східні зозначуємім (фотографії, фільми, картини, знаки піктографічної писемності).

    Знаки - ознаки - пов'язані з відтворюванімі предметами, як подія зісвоїми причинами (те. що інакше називається симптомом, прикметами і т.д.)

    Знаки-символи у силу укладеного у них наочного образувикористовуються для вираження деякого, часто дуже злачного івідхільногозмісту (наприклад, зображення стародавньогрецької театральної маски, яксимвол сучасного театру.) Слово "символ" вживається і просто у змісті
    "Знак". Оскільки у документоведені вікорітовуеється поперед всього знаки,яки можуть виконати роль засобу обміну документної обміну інформації міжлюдьми, найбільш прийнятною є їх групіровка за характером походження іформою існування, розробленою С.Г. Курміловім та А.В. Соколовим.

    Розрізнябть знаки мовні і немовні.

    Знак мовний - одиниця мови (людина, слово, словосполучення,пропозиція), яка слугує для позначення предметів або явищ дійсності, атакож відношення між елементами мови у тіксті. Знак Мовленевийдвосторонній, він складається з позначало та позначаємого.

    До немовленнєвіх знаків віднесені символи, товарні знаки, музейніекспонати, фотографії, звуки порід, історичні реліквії, також знаряддіпраці, архітектурні пам'ятники.

    частиш всього серед немовленневіх знаків використовуються знаки --зображення існуючих або умовних об "Всесвітні торгові організації та
    Українське очікування реальної перспективи вступу "єктів, які містять їхсхематичне позначення. Вони поділяються на знаки - "пікчері", вироблені іречовини.

    Знаки - "пікчері" (від англійського "pikture" - картина, малюнок,кінофільм, кадр хз фільму) - це витвір живопису, у тому числі графіки,художньої вишивки, художньої різьби по дереву, металу, фотографії
    (включаючи кінофільм). Їх прийнято називати іконічнімі (тобто знакамизображення) До них, крім об'єктів живопису, які фіксують на носії, можнавіднести і скульптуру, хоча вона є речовим знаком.

    Емблемні знаки - різноманітня емблематіка (аоена, спортивна, торгово -фірмова, міфологічна, дорожна і т.п.)

    Знаки речовий (трьохмірні) - це скульптура, макети, моделі виставок,музеїв і т.п. Серед них - різноманітна (у більшості обрідова) речоііннасимволіка, яка позначає різні поняття (хліб і сіль - знак прівітності тадружби, кільце на четвертому пальці - людина жонатий - і т.п.) Таким чином,іункція і значення знаку належать окремим предметам у конкретній ситуації.
    Це відноситься до суб'єктів експозицій музеїв, зоопарків, ботанічних садів,виставок і т.д. Розгляд таких об'єктів, як носіїв визначеного знака --повідомлення можливо тільки у межах самої експозиції.

    Вилучений з неї предмет втрачає свій знаковий статус (хліб на століпоза обрядом зустрічі дорогих людей або сільскогосподарчої виставки нефіксує нфякої соціальної інформації.)

    Форма знака - символа може бути різною: буква, цифра, отверстіє,крапка, лінія, рельєф та інші спеціальні знаки або коди. Вони створені дляфіксування і передачі соціальної інформації. Одні з них подбнізображення, други несуть цілевій характер і не схожі на відображаємійпредмет або явище.

    Перші створюються за допомогою більш-менш чіткого копіювання реальнихоб'єктів або явищ. Вони несуть іконічні немовленеві знаки, подібні заформою назначаємім об'єктам.

    Це малюнки, фотографії, кінофільми, відеофільми. На відміну відіконічного, знак-символ не повинен мати схожості з тим предметом абоявищем, яке він позначає. Для того щоб зрозуміти (розшифрувати) інформацію,людина повинна заздалнгідь вивчити значення знаку. До документів,використовуючи мовленневі знаки - условні позначення, відносятьсявербальні (словесні) документи (книги, брошури, журнали, газети, бюлетеніі т.д.) і ідеографічні документи (географічні карти, ноти, креслення).

    Список літератури

    1. А. Н. Діденко "Сучасне діловодство"

    2. С.В. Глущик, О.В. Діяк, С.В. Шевчук "Сучасні ділові папери".

    3. Ю.І. Пляха "Управлянське документування"

    4. В.Н. Синку "Діловодство та менеджмент" 185 ст.

    5. Н.Н. Кулінаренко "Документознавство" 459 ст.

    6. Паола Упівська "невмирущі знаки" 156 ст.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !