ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Аналіз причин і наслідків найбільших ядерних катастроф
         

     

    Природничі науки


    МУРМАНСЬК ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    Кафедра фізики

    Реферат на тему:

    «Аналіз причин і наслідків найбільших ядерних катастроф»

    з курсу « Ф і СНКМ »

    Виконав: студент групи АТП - 312

    Ершенко Н. Ю.

    Перевірив:професор кафедри фізики

    Власова С. В.

    Мурманськ

    2003

    Зміст:

    1. Введення. - Стор 3

    2. Хронологія найбільших ядерних катастроф. - Стор 3

    3. Хронологія подій в день аваріїна Чорнобильській АЕС. - Стор 5

    4. Аналіз причин чорнобильської трагедії. - Стор 7

    5. Наслідки аварії. - Стор 10

    6. Ліквідація наслідків аварії. - Стор 11

    7. Евакуація населення. - Стор 13

    8. Уроки на майбутнє. - Стор 16

    1. Введення.

    Днем народження атомної промисловості можна вважати 12 квітня 1943коли було підписано постанову уряду про створення в Москві
    Лабораторії № 2 АН СРСР, згодом стала Інститутом атомної енергії.
    Перша в світі атомна електростанція була побудована і введена вексплуатацію 27 червня 1954 року в місті Обнінську Калузької області.

    Перша АЕС в Обнінську мала потужність 5МВт., але вже на початок 1989 рокубуло збудовано 46 енергоблоків АЕС загальною потужністю 35,4 ГВт. Разом з тим,частка АЕС у загальному обсязі виробленої електроенергії склала близько 12%,що, однак, дозволило СРСР вийти за цим показником на 3 місце в світі.

    2. Хронологія найбільших ядерних катастроф.

    На початок 1986 р. у світі існувало 417 атомних реакторів і 120 щебудувалося. Вклад АЕС у вироблення енергії в деяких країнах склав для
    Франції - 70%, Бельгії - 66%, Південній Кореї - 53%, Тайваню - 48,5%. Крімядерних реакторів було 326 дослідних ядерних установок, реакторивстановлені на криголамах, супутники, підводних човнах. Природно,така величезна концентрація ядерного потенціалу не могла не призвести довиникнення позаштатних ситуацій, тим більше, що досвід експлуатаціїоб'єктів, що використовують ядерне паливо, накопичувався з роками, причому вчому при аналізі цих самих аварійних ситуацій. Тут можна навестибагато прикладів надзвичайних ситуацій, що відбувалися як у нас в країні, такі за кордоном.

    Вперше людство побачило атом у дії в 1945 р, коли СШАскинули на Хіросіму і Нагасакі атомні бомби. Загинула третина населення цихміст, радіація викликала у багатьох людей лейкози. Люди вмирали і продовжуютьвмирати до цих пір.

    Ряд випробувань ядерної зброї Сполученими Штатами на острові Бікіні в
    1946-1958 рр.. призвели до того, що в результаті вибуху зникли з лиця землі
    2 сусідніх острівця, а сам острів став непридатний для життя.

    У 1957 р. на заводі Селлафільд (Уіндскайл) в Англії з регенераціїядерного палива стався вибух. У результаті забруднення загинули 13людей, більше 260 захворіли на гостру і хронічну променеву хворобу.

    У 1966 р. в Іспанії зіткнулися 2 американських військових літака зракетами на борту. Одному довелося скинути 4 атомні бомби. На щастя,вибуху не було, але в результаті викидів загинули посівисільськогосподарських культур, довелося вивезти 1,5 тис. т грунту дляпоховання.

    У 1979 р. на АЕС Трімайленд в м. Гаррісбург, Пенсільванія, такожсталася велика аварія.

    У Радянському Союзі історія подібних катастроф пов'язана, головним чиномз експлуатацією виробничого об'єднання «Маяк».

    ПО «Маяк» було створено на базі промислового комплексу, побудованого в
    1945-1949 рр.. Тут в 1948 р. був пущений перший в країні промисловийатомний реактор, в 1949 р. - перший радіохімічний завод, виготовленіперші зразки атомної зброї. В даний час у виробничуструктуру ВО «Маяк» входять ряд виробництв ядерного циклу, комплекс позахоронення високоактивних матеріалів, сховища і могильники РАВ.
    Багаторічна діяльність ВО «Маяк» призвела до накопичення величезногокількості радіонуклідів і сильного забруднення районів Челябінської,
    Свердловській, Курганській та Тюменської областей. В результаті скидання відходіврадіохімічного виробництва безпосередньо у відкриту річкову систему
    Обського басейну через р.. Теча (1949-1951 рр..), А також внаслідок аварій
    1957 і 1967 рр.. в навколишнє середовище було викинуто 23 млн. Кі активності.
    Радіоактивне забруднення охопило територію в 25 тис. км2 з населеннямбільше 500 тис. чоловік. Офіційні дані про десятки селищ і сіл,що зазнали забруднення внаслідок скидів радіоактивних відходів в р.
    Теча, з'явилися тільки в 1993 р.

    У 1957 р. в результаті теплового вибуху ємності з РАВ стався потужнийвикид радіонуклідів (церій-144, цирконій-95, стронцій-90, цезій-137 та ін)з сумарною активністю 2 млн. Кі. Виник «Східно-Уральський радіоактивнийнаст »довжиною до 110 км (в результаті подальшої міграції навіть до 400 км) ішириною до 35-50 км. Загальна площа забрудненої території, обмеженоїізоліній 0,1 Кі/км2 по стронцію-90, склала 23 тис. км2. Близько 10 тис.осіб з 19 населених пунктів у зоні найбільш сильного забруднення звеликою затримкою було евакуйовано й переселено.

    Зона радіаційного забруднення на Південному Уралі розширилася внаслідоквітрового розносу радіоактивних аерозолів з пересохлої частинитехнологічного водойми № 9 ПО «Маяк» (оз. Карачай) в 1967 р. В данийчас у цьому резервуарі перебуває близько 120 млн. Кі активності,переважно за рахунок стронцію-90 і цезію-137. Під озером сформуваласялінза забруднених підземних вод об'ємом близько 4 млн. м3 і площею 10 км2.
    Існує небезпека проникнення забруднених вод в інші водоноснігоризонти і виносу радіонуклідів у річкову мережу.

    За даними радіаційного моніторингу, випадіння цезію-137 з атмосферив районах, розташованих у зоні впливу ПО «Маяк», протягом 1994р. були в
    50-100 разів більше, ніж у середньому по країні. Високим залишається і рівеньзабруднення місцевості цезієм-137 в заплаві р.. Теча. Концентрації стронцію-90у річковій воді та в донних відкладеннях у 100-1000 разів перевищують фоновізначення. У каскаді промислових водойм у верхів'ях Течі міститься 350млн. м3 забрудненої води, яка є по суті низькоактивних відходами.
    Сумарна активність твердих і рідких РАВ, накопичених в ході діяльності
    ВО «Маяк», становить 1 млрд. Кі. Зосередження величезної кількості РАВ,забруднення поверхневих водойм, можливість проникнення забрудненихпідземних вод у відкриту гідрографічну систему Обського басейну створюютьвинятково високий ступінь радіаційного ризику на Південному Уралі.

    Але найбільшої і найстрашнішої ядерною катастрофою за всю історіюосвоєння людством енергії атомного розподілу є катастрофа на
    Чорнобильської АЕС в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року.

    Чорнобильська АЕС розташована в східній частині великогогеографічного регіону, що назване білорусько-українським Поліссям, наберезі ріки Прип'яті, що впадає в Дніпро, в 18 кілометрах від районного центру
    - Міста Чорнобиля. Роботи зі спорудження станції були початі в січні 1970року.

    3. Хронологія подій у день аварії на Чорнобильській АЕС.

    День 25 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомноїелектростанції планувався як не зовсім звичайний. Передбачалосязупинити реактор на планово-попереджувальний ремонт. Але передзаглушенням ядерної установки необхідно було провести ще й деякіексперименти, які намітив керівництво ЧАЕС.

    Перед зупинкою були заплановані іспити одного зтурбогенераторів в режимі вибігу з навантаженням власних нестатків блоку. Сутьексперименту полягає в моделюванні ситуації, коли турбогенераторможе залишитися без своєї рушійної сили, тобто без подачі пари. Для цьогобув розроблений спеціальний режим, відповідно до якого, при відключенніпари за рахунок інерційного обертання ротора генератор якийсь часпродовжував виробляти електроенергію, необхідну для власних потреб, взокрема для харчування головних циркуляційних насосів.

    25 квітня 1986 ситуація розвивалася наступним чином:

    1 час 00 хвилин - відповідно до графіка зупинки реактора на планово --попереджувальний ремонт персонал приступив до зниження потужності апаратапрацював на номінальних параметрах.

    13 годин 05 хвилин - при тепловій потужності 1600 МВт відключено від мережітурбогенератор № 7, що входить у систему 4-го енергоблоку. Електроживленнявласних потреб (головні циркуляційні насоси та інші споживачі)перевели на турбогенератор № 8.

    14 годин 00 хвилин - відповідно до програми іспитів відключаєтьсясистема аварійного охолодження реактора (САОР). Оскільки реактор не можеексплуатуватися без системи аварійного охолодження, його необхідно булозупинити. Проте диспетчер "Київенерго" не дав дозволу на глушінняапарату. І реактор продовжував працювати без САОР.

    23 години 10 хвилин - отримано дозвіл на зупинку реактора.
    Почалося зниження його потужності до 1000-700 МВт (теплових), як іпередбачалося програмою випробувань. Але оператор не впорався зкеруванням, внаслідок чого потужність апарата упала майже до нуля. Утаких випадках реактор повинний глушитися. Але персонал не порахувався з цимвимогою. Почали підйом потужності.

    О 1 годині 00 хвилин 26 квітня персоналу, нарешті, вдалося піднятипотужність реактора і стабілізувати її на рівні 200 Мвт (теплових) замість
    1000-700, закладених в програмі випробувань.

    О 1 годині 03 хвилини і 1 годину 07 хвилин-до шести працюючих головнимциркуляційних насосів підключили ще два, для підвищеннянадійності охолодження зони апарату після випробувань.

    Підготовка до експерименту:

    1 годину 20 хвилин (приблизно - з математичної моделі) - стрижніавтоматичного регулювання (АР) вийшли з активної зони на верхніконцевики, і оператор навіть допомагав цього з допомогою ручного управління.
    Тільки так вдалося утримати потужність апарату на рівні 200 Мвт (теплових).
    Але якою ціною? Ціною порушення найсуворішого заборони працювати на реакторібез визначеного запасу стрижнів-поглиначів нейтронів.

    1 час 22 хвилини 30 секунд-за даними роздруківки програм швидкоїоцінки стану, в активній зоні перебувало всього шість-вісім стрижнів.
    Ця величина приблизно вдвічі менше гранично допустимої, і знову реакторпотрібно було заглушити.

    1 годині 23 хвилини 04 секунди (оператор закрив стопорно - регулюючіклапани турбогенератора № 8. Подача пари припинилася. Почався режимвибігу. У момент відключення другого турбогенератора повинна була бспрацювати ще одна система захисту по зупинці реактора. Алеперсонал, знаючи це, завчасно відключив її, щоб, мабуть, матиповторити іспиту якщо перша спроба не вдасться.

    У ситуації, що виникла в результаті нерегламентованим дійперсоналу, реактор потрапив (по витраті теплоносія) у такий стан,коли навіть невелика зміна потужності призводить до збільшення об'ємногопаровміст, у багато разів більшого, ніж при номінальної потужності. Зростанняоб'ємного паровміст викликав появу позитивної реактивності.
    Коливання потужності в кінцевому підсумку могли призвести до подальшого її росту.

    1 годині 23 хвилини 40 секунд (керівник зміни 4-го енергоблоку, зрозумівшинебезпеку ситуації, дав команду старшого інженера управління реакторомнатиснути кнопку найефективнішого аварійного захисту (АЗ-5). Стрижні пішливниз, однак через кілька секунд пролунали удари, і оператор побачив, щопоглиначі зупинилися. Тоді він знеструмив муфти сервоприводів, щобстрижні впали в активну зону під впливом власної ваги. Алебільшість стрижнів-поглиначів так і залишилося у верхній половиніактивної зони.

    Введення стрижнів, як показали пізніше спеціальні дослідження,що почався після натискання кнопки АЗ, при створилося розподіл потокунейтронів по висоті реактора виявився неефективним і також міг призвести допояви позитивної реактивності.

    Стався вибух. Але не ядерний, а тепловий. У результаті вженазваних причин в реакторі почалося інтенсивне пароутворення. Потімвідбулася криза тепловіддачі, розігрів палива, його руйнування, бурхливийскипання теплоносія, до якого потрапили частки зруйнованого палива,різко підвищився тиск в технологічних каналах. Це призвело дотепловому вибуху, розвалившись реактор.

    4. Аналіз причин Чорнобильської трагедії.

    Аварія подібного типу, яка сталася на Чорнобильській АЕС, так самомалоймовірна, як і гіпотетичні аварії. Причиною трагедії, що трапиласястало непередбачене поєднання порушень регламенту і режимуексплуатації енергоблоку, допущених обслуговував його персоналом. Урезультаті цих порушень виникла ситуація, в якій проявилися деякіщо існували до аварії і усунуті в даний час недоліки РБМК.
    Конструктори і керівники атомної енергетики, що здійснювалипроектування та експлуатацію РБМК-1000, не допускали, а, отже, іне враховували можливість такої кількості різних відступів відвстановлених і обов'язкових для виконання правил, особливо з боку тихосіб, яким безпосередньо доручалося слідкувати за безпекою ядерноїреактора.

    Зупинка реактора 4-го енергоблоку планувалася вдень 25 квітня,отже, до випробувань готувався інший, не нічний персонал. Самевдень на станції знаходяться керівники, основні фахівці, і, значить,є можливість здійснити більш надійний контроль за ходомекспериментів. Однак тут сталася "неув'язка". Диспетчер "Київенерго" недозволив зупиняти реактор в намічене на ЧАЕС час, так як в єдинійенергосистемі не вистачало електроенергії з-за того, що на другийелектростанції несподівано вийшов з ладу енергоблок.

    Якість програми випробувань, яка не була належним чиномпідготовлена і погоджена, виявилося низьким. У ній були порушені ряднайважливіших положень регламенту експлуатації. Крім того, що в програмі,по суті, не були передбачені додаткові заходи безпеки, неюнаказувалося відключення системи аварійного охолодження реактора (САОР).
    Взагалі не можна робити Подібне. Але тут зробили. І мотивування була. У ходіексперименту могло відбутися автоматичне спрацьовування САОР, що завадилоб завершення випробувань в режимі вибігу. У результаті багато годин 4-йреактор експлуатувався без цього дуже важливого елементу системибезпеки.

    25 квітня о 8 годині відбувалася перезміна, загальностанційнеселекторна нарада, яку зазвичай ведуть директор або його заступник.

    Того разу було повідомлено, що на 4-му блоці йде робота з неприпустимомалим з точки зору правил безпеки числом стрижнів-поглиначів.

    Вже вночі це призвело до трагедії. А от вранці, коли всі приписивимагали терміново зупинити реактор, керівництво станції дозволилопродовжувати його експлуатацію.

    Тут повинні були втрутитися і припинити подібні дії представникиГосатоменергонадзора групи, яка працювала на ЧАЕС. Але саме в цейдень нікого із співробітників цієї організації не було, якщо не вважатикерівника, який заходив на короткий час, не встигнувши і з'ясувати, щовідбувається, що планується на 4-му енергоблоці. А всі працівники нагляду,виявляється, в робочий час у наказовому порядку були відправлені вполіклініку, де вони весь день проходили медкомісію. Таким чином, 4-йенергоблок залишився і без захисту з боку Госатоменергонадзора.

    Після аварії фахівці ретельно проаналізували всю попереднюроботу колективу Чорнобильської АЕС. На жаль, картина виявилася ненастільки райдужної, як її представляли. Тут і раніше допускалися грубіпорушення вимог ядерної безпеки. Так, з 17 січня 1986 додня аварії на тому ж 4-му блоці 6 раз без достатніх на те підставвиводилися з роботи системи захисту реактора. З'ясувалося, що з 1980 по
    1986 роки 27 випадків відмови в роботі обладнання взагалі не розслідувалисяі залишилися без відповідних оцінок.

    На ЧАЕС не було навчально-методичного центру, не існувалоефективної системи професійно-технічного навчання, щопідтвердилося подіями ночі з 25 на 26 квітня. У момент аварії на 4-менергоблоці виявилося чимало "зайвих" людей. Крім тих, хто бувбезпосередньо задіяний у проведенні випробувань, тут опинилися й іншіпрацівники станції, зокрема з попередньої зміни. Вони залишилися на особистеініціативою, бажаючи самостійно повчитися тому, як зупиняти реактор,проводити випробування. Необхідно відзначити, що в системі Міненерго СРСР неіснувало і тренажера для підготовки операторів РБМК.

    У ядерній енергетиці особливе значення мають професійні іспити.
    Але на ЧАЕС вони приймалися не завжди достатньо компетентною коміссіей.
    Керівники, які повинні були її очолювати, самоусунулися від своїхобов'язків. Не все було добре і з виробничою дисципліною.

    Випробування на турбогенератор № 8 підготували погано. Якщо точніше,злочинно погано. Тим більше що на один і той же час були запланованіабсолютно різні за завданнями та методик проведення випробування турбіни - навібрацію і "на вибіг".

    грубе порушення правил техніки безпеки під час проведенняексперименту призвело до виникнення незворотних процесів ядерного розпадув четвертому енергоблоці. Зупинимося докладніше на фізичних засадахщо відбувалися в реакторі процесів.

    Зниження потужності реактора, як уже було сказано, почалося о 1 годині 00хвилин 25 квітня. Потім цей процес зупинили на вимогу диспетчераенергосистеми. І продовження роботи зі зниження потужності знову почався в
    23 години 10 хвилин.

    Розглянемо, які небезпечні процеси відбувалися в активній зоні за ці
    22 години. Перш за все, необхідно відзначити, що в ході ланцюгової реакціїутворюється цілий спектр хімічних елементів. При поділі ядер урануз'являється йод, що має період напіврозпаду близько семи годин. Потім вінпереходить в ксенон-135, що володіє властивістю активно поглинати нейтрони.

    Ксенон, який іноді називають "нейтронним отрутою", має періоднапіврозпаду близько дев'яти годин і постійно присутня в активній зоніреактора. Але при нормальній роботі апарату він частково вигоряє підвпливом тих же нейтронів, тому практично кількість ксенонузберігається на одному рівні.

    А при зниженні потужності реактора і відповідно ослабленнянейтронного поля кількість ксенону (за рахунок того, що його вигорає менше)збільшується. Відбувається так зване "отруєння реактора". При цьомуланцюгова реакція сповільнюється, реактор потрапляє в глибоко предкрітіческоестан, відомий під назвою "йодної ями". І поки вона не пройдена, тоє "нейтронний отрута" не розпадеться, ядерна установка повинна бутизупинена. Попадання апарату в "йодну яму" відбувається при проваліпотужності реактора, що і сталося на 4-му енергоблоці ЧАЕС 25 квітня 1986року.

    Ксенон знизив потужність апарату, і для підтримки його "дихання"потрібно вивести з активної зони велика кількість стрижнів СУЗ,які також поглинають нейтрони. Таким чином, прагнення персоналу,незважаючи ні на що, провести експеримент вступило в протиріччя звимог регламенту, що, зрештою, і стало головною причиноювибуху реактора Чорнобильської атомної станції.

    5.Последствія аварії.

    Вибухи в 4-м реакторі ЧАЕС зрушили зі свого місця металоконструкціїверху реактора, зруйнували всі труби високого тиску, викинули деякірегулюючі стрижні і палаючі блоки графіту, зруйнували розвантажувальнусторону реактора, підживлюючий відсік і частину будинку. Осколки активної зони івипарних каналів упали на дах реакторного і турбінного будинків. Булапробита і частково зруйнований дах машинного залу другої черги станції.

    Практично все паливо, маса якого становила близько двохсот тонн,було викинуто з реактора. Невелика частина палива, якебезпосередньо брало участь у вибуху, миттєво випарувалося, іншепаливо у вигляді фрагментів паливних елементів і збірок було розкиданонавколо реактора, головним чином в бік обвалилася північної стіни, алеі на південній стороні поза будівлею реактора де-не-де валялися паливні зборки, аодин навіть повисла на проводах ЛЕП. Якась кількість, не більше декількохдесятків тонн, впало назад в реактор і стало плавитися від власноготепловиділення. Справа в тому, що і без ланцюгової реакції відпрацьоване ядернепаливо протягом декількох тижнів виділяє достатньо тепла, щоброзплавити і себе, і навколишні конструкції. Це паливо проплавілоотвір в спотворених вибухом підставі реактора і протікло в суміші зрозплавленим бетоном і піском під реактор, в так званий басейн -барбатер, де і застиг, перетворившись на стабільний мінерал, названий
    "чернобилітом" (він же - "Слоняча нога", він же - ТСМ, паливовміснімаси).

    8 з 140 тонн ядерного палива, що містять плутоній і іншінадзвичайно радіоактивні матеріали (продукти розподілу), а також осколкиграфітового сповільнювача, теж радіоактивні, були викинуті вибухом ватмосферу. Крім того, пари радіоактивних ізотопів йоду і цезію буливикинуті не тільки під час вибуху, але і поширювалися під час пожежі.
    У результаті аварії була повністю зруйнована активна зона реактора,пошкоджено до реакторного відділення, деаераторної етажерка, машинний зал і рядінших споруд. Були знищені бар'єри і системи безпеки,захищають навколишнє середовище від радіонуклідів, що містяться в опроміненомупаливі, і відбувся викид активності з реактора. Цей викид на рівнімільйонів кюрі в добу, продовжувався протягом 10 днів з 26.04.86 р. по
    06.05.86 р., після чого упав у тисячі разів і надалі поступовозменшувався. За характером протікання процесів руйнування 4-го блоку і замасштабами наслідків зазначена аварія мала категорію запроектної іставилася до 7-ому рівня (важкі аварії) за міжнародною шкалою ядернихподій INES.

    Подальше розповсюдження радіоактивних продуктів відбувалося впівнічно-західному і західному напрямках. Пройшовши територію СРСР 26-27квітень, вони досягли Польщі, Фінляндії та Швеції (27-29 квітня) -
    Центральної Європи. Сильні дощі 30 квітня і 1 травня зумовилирадіоактивні випадіння у Франції, Австрії, Угорщини та Чехословаччини. Потімзабруднені повітряні маси досягли Голландії, Великобританії, перетнулитериторію Югославії, Італії та Греції. Підвищення радіаційного фонузазначалося також у КНР, Японії, Індії, Канаді та США. Загальна площа зон зрівнем забруднення Cs137 15 кюрі/км.кв і більше складає більше 10тис.кв.км (близько 6400 кв.км у Білорусії; 2400 - в Росії; 1500 на
    Україні). Всього на території цієї зони розташовано близько 640 населенихпунктів (116 тисяч чоловік).

    6. Ліквідація наслідків аварії.

    Аварія на Чорнобильській АЕС породила цілий комплекс проблем. Першза все, необхідно було з'ясувати: чи не виникне внаслідок розплавлення істікання ядерного палива ланцюгова реакція? Важливо було організувативеликомасштабну радіометричну розвідку, причому не тільки в районі АЕС,але і на великих територіях навколо її. Стояло забезпечити безпекузнаходились ще в роботі 1-го і 2-го енергоблоків. Таким чином, буливизначені наступні основні напрямки на початковий період ліквідаціїаварії: оцінка стану енергоблоків ЧАЕС і радіаційної обстановки на станції іприлеглої території; захист персоналу станції і населення від можливих радіаційних поразок; локалізація аварії і зменшення радіаційного впливу на населення інавколишнє середовище.

    До вечора 26 квітня були прийняті необхідні рішення, почаласяпідготовка до евакуації міста Прип'яті. 27 квітня в 1 ночі були зупиненіреактори першого і другого енергоблоків. Почалися роботи з ліквідаціїнаслідків аварії.

    Першочерговою задачею по ліквідації наслідків аварії булоздійснення комплексу робот, спрямованих на припинення викидіврадіоактивних речовин. За допомогою військових вертольотів вогнище аваріїзакидався тепловідвідними і фільтруючими матеріалами, що дозволилозначно скоротити, а потім і ліквідувати викид радіоактивності внавколишнє середовище. Такими матеріалами були різні з'єднання бора,доломіт, свинець, пісок, глина. З 27 квітня, по 10 травня, на об'єкт булоскинуто близько 5000 тонн цих матеріалів. У результаті цього, шахтареактора була покрита сипкої масою, що припинило викид радіоактивнихречовин. Також почалася знижуватися температура в кратері блоку, чомусприяла і подача рідкого азоту в простір під шахту реактора.
    Після цього були початі роботи з очищення найбільш забрудненихрадіоактивними викидами ділянок території ЧАЕС. Найбільш забрудненимивиявилися покрівельні покриття 3-го енергоблоку. На них потрапили осколкиреакторного палива, шматки графітової кладки, уламки конструкції. Саметут створювалося радіаційне тло, що не дозволяє приступити до робітусередині станції, здійснювати заходи щодо захоронення 4-го енергоблоку.
    Велика частина цієї роботи була виконана вручну. Очищали дах в основномувійськовослужбовці. Незважаючи на те, що їхня робоча зміна тривала від 20 секунддо 1 хвилини, багато хто з них, безсумнівно, зазнали колосальноговпливу радіаційного випромінювання.

    Після очищення даху 3-го енергоблоку, почалися роботи з зачищеннятериторії станції та прилеглих районів. Частина робіт виконуваласяспеціальною технікою з дистанційним керуванням, але на частині робітвикористовувалися люди, знову в основному військовослужбовці.

    Ділянки ЧАЕС забруднені дрібними викидами і радіоактивним пилом,очищалися спеціальної адсорбуючою плівкою. Після розпилення наповерхні, вона застигала, схоплюючи пил і інше сміття, а потімзверталася і вивозилася для поховання. Широко застосовувалася пожежна івійськова техніка, за допомогою якої обмивалися стіни і дахи будинків. Чи невідмовлялися від звичайних зборів з території радіоактивного бруду. Його знімалибульдозерами, скреперами, вивозили і ховали. Потім ці ділянкипокривалися бетоном, асфальтом і іншими видами покриттів. Ділянка сосновоголісу, по якому пройшов радіоактивний слід (так званий "рудий ліс"),був повністю зрубаний, і також вивезений для поховання. Радіоактивна вода,затопила підреакторні приміщення, було відкачано у спеціальноприготовлені ємності. Для запобігання радіоактивного зараженнягрунтових вод, були зведені відповідні гідротехнічні спорудипід корпусом 4-го енергоблоку. Одночасно з цим велися роботи зрадіаційного контролю і дезактивації радіаційних плям у межахтридцятикілометрової зони від місця аварії. Роботи з дезактиваціїтривали аж до жовтня-листопада 1986 року, після чого радіаційнетло було знижено настільки, що в експлуатацію знову ввели першу чергуатомної станції.

    Для повної безпеки роботи ЧАЕС, було прийнято рішення закритиушкоджений реактор спеціальним укриттям. У район 4-го енергоблоку, приліквідації аварії згрібали всю радіоактивний бруд, радіоактивні осколки іконструкції, заздалегідь розраховуючи улаштувати на цьому місці могильникрадіоактивних відходів. Проект одержав інженерну назву "Укриття", алеширокій публіці він більш відомий під назвою "Саркофаг". Суть проектуполягала в тому, щоб залити ушкоджений реактор шаром покритих увизначених місцях свинцем металевих конструкцій заповнених бетоном.
    Особлива складність у цьому проекті представляла стіна 3-го енергоблокусуміжна з 4-м енергоблоком. Раніше обидва реакторних цехи були з'єднані міжсобою різними комунікаціями й устаткуванням. В даний час міженергоблоками зведена стіна зі свинцю, сталі і бетону називана "стіноюбіологічного захисту ". Після її установки були початі роботи здезактивації третього енергоблоку. При будівництві "Саркофага" булоукладено близько 300 тисяч кубічних метрів бетону, змонтовано понад 6тисяч тонн різних металоконструкцій. Таким чином, у жовтні 1986 року
    "Укриття" щільно запечатало те, що було раніш 4-м енергоблоком ЧАЕС. У тойже час "Укриття" не повністю герметично. Воно має спеціальнівентиляційні канали для охолодження реактора, забезпечені спеціальнимифільтрами, великий комплекс діагностичного і радіометричногоустаткування, систему активного ядерного захисту, для запобіганнявиникнення ланцюгової реакції в колишньому реакторі. Таким чином, булазабезпечена надійна консервація зруйнованого реактора, запобігли вихідаерозолів в навколишнє середовище, забезпечена ядерна безпека об'єкта.

    7.Евакуація населення.

    Уже через годину радіаційна обстановка в Прип'яті була ясна. Ніяких заходівна випадок аварійної ситуації там передбачено не було: люди не знали, щоробити. За всіма інструкціями та наказами, які існують вже 25 років,рішення про виведення населення з небезпечної зони повинні були приймати місцевікерівники. До моменту приїзду Урядової комісії можна буловивести з зони всіх людей навіть пішки. Але ніхто не взяв на себевідповідальність (шведи спочатку вивезли людей із зони своєї станції, атільки потім почали з'ясовувати, що викид відбувся не в них).

    Вранці в суботу 26 квітня всі дороги Чорнобиля були залиті водою іякимось білим розчином, все біле, все, все узбіччя. У місті було багатоміліціонерів. Вони нічого не робили - сиділи у об'єктів: пошта, Палацкультури. А люди гуляють, скрізь дітлахи, спека стояла, люди на пляж їдуть, надачі, на риболовлю, сиділи на річці, біля ставка-охолоджувача - цештучне водосховище біля АЕС. У Прип'яті пройшли всі уроки в школах.
    Жодної точної, достовірної інформації не було. Тільки чутки. Вперше проевакуації Прип'яті заговорили в суботу ввечері. А о першій годині ночі було дановказівка - за 2 години скомплектувати документи для вивезення. 27 квітня булопередано повідомлення: "Товариші, у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕСоголошується евакуація міста. Мати при собі документи, необхідні речі і,по можливості, пайок на 3 дні. Початок евакуації в 14:00. "

    Уявіть собі колону в тисячу автобусів з запаленими фарами,що йде по шосе в 2 ряду і вивозять з ураженої зони багатотисячненаселення Прип'яті - жінок, людей похилого віку, дорослих людей і новонародженихнемовлят, "звичайних" хворих і тих, хто постраждав від опромінення. Колониевакуйованих рухалися на захід, у бік села Поліського, Іванівськогорайонів, прилеглих до земель Чорнобильського району. Сам Чорнобильський районбув евакуйований пізніше - 4-5 травня. Евакуація була проведена організовано ічисто, мужність і стійкість проявили більшість евакуйованих. Все це так,але хіба тільки цим обмежуються уроки евакуації? Як розцінитибезвідповідальність, виявлену до всіх дітей, коли цілу добу доевакуації не оголошували, не забороняли дітям бігати і грати на вулиці. Ашколярі, які, нічого не відаючи, пустували в суботу на перервах?
    Невже не можна було заховати їх, заборонити перебувати на вулиці? Хіба хто -небудь засудив би керівників за таку "перестраховку", навіть якщо б вонабула зайвою. Але ці методи не були зайвими, вони були вкрай необхідні.
    Чи дивно, що в такій обстановці приховування інформації ряд людей,піддавалися чуток, кинулися йти по тій дорозі, що вела через "Рудийліс ". Свідки розповідають як по тій дорозі, вже" світитися "на повнусилу радіації, йшли жінки з дитячими колясками. Як би там не було, алесьогодні зрозуміло, що механізм прийняття відповідальних рішень, пов'язаних ззахистом здоров'я людей, не витримав серйозної перевірки. Незліченніузгодження та ув'язки призвели до того, що майже добу знадобилося, щобприйняти само собою зрозуміле рішення про евакуацію Прип'яті, Чорнобиля.

    У Київські лікарні почали надходити перші хворі з Прип'яті. Цебули в основному молоді хлопці-пожежники і працівники АЕС. Всі вони скаржилисяна головний біль і слабкість. Головний біль була настільки сильна, щонерідко були й такі картини: стоїть двометровий хлопець, б'ється головоюоб стіну і каже: "Так мені легше, так голова менше болить". Багато лікарівпоїхали в райони евакуації для посилення медперсоналу.

    Політика замовчування правди вражає уяву. Нижче мені хочетьсянавести ще один погано піддається логічному осмисленню, але мавмісце факт.

    З'ясувалося, що радянські спецслужби були в курсі того, що післякатастрофи в зоні підвищеної радіоактивної зараженості буде заготовленоблизько 3,2 тисячі тонн м'яса і 15 тонн олії. Прийняте ними рішення важконазвати інакше, ніж злочинне:

    "... М'ясо підлягає переробці на консерви з додаванням чистого м'яса.
    ... Масло реалізувати після тривалого зберігання та повторногорадіометричного контролю через мережу громадського харчування ".

    І Госагропром СРСР прийняла рішення:

    Секретно. Додаток до п.10 протоколу № 32. При переробці худоби із зони, розташованої на сліді викиду Чорнобильської АЕС з'ясувалося, що частина виробленого м'яса містить радіоактивні речовини (РВ) у кількостях, що перевищують допустимі норми ... Для того, щоб не допустити великого сумарного накопичення РВ в організмі людей від вживання брудних продуктів харчування,

    Міністерство охорони здоров'я СРСР рекомендує максимально розосередити забруднене м'ясо по країні ... Організувати його переработку на м'ясокомбінатах більшості областей Російської

    Федерації (крім м. Москви), Молдови, Республік Закавказзя,

    Прибалтики, Казахстану, Середньої Азії.

    Голова Держагропрому СРСР Мураховський В.С.

    Виявляється, КДБ все тримав під контролем. Спецслужбам було відомо,що при будівництві ЧАЕС використовується браковане югославськеобладнання (і такий же шлюб поставлявся на Смоленську АЕС). За кількароків до катастрофи в доповідних записках КДБ вказував на помилки впроектуванні станції, виявлені тріщини, розшарування фундаменту ...
    Останнє "внутрішньо" попередження про можливу аварійної ситуаціїдатований 4 лютого 1986. До катастрофи залишалося три місяці ...

    8. Уроки на майбутнє.

    Минуло вже 17 років, але чорнобильська аварія все ще відлунює натих, хто пройшов пекло ліквідації її наслідків. Завдано непоправної шкодибіосфері, від радіаційного забруднення стали непридатними для використанняна багато років величезні території. З 200 тис. ліквідаторів 20 тис. вжепомерло, інші страждають гіпертонічною хворобою, виразками кишечника,захворюваннями очей, остеохондрозом та ін Ось він страшний підсумок людськогобезглуздя.

    Вірно свідчить старе російське прислів'я: «Поки грім не вдарить - мужик неперехреститься ». Як грім серед ясного неба, обрушилася на людей
    Чорнобильська трагедія, відбилася болем в серці кожного споглядальноголюдини. Хочеться сподіватися, що людство буде мати уроки з цихподій, щоб забезпечити нашим дітям і онукам безпечне майбутнє.

    Були складені і реалізовані плани щодо підвищення безпеки АЕС зреакторами РБМК і зведені заходи щодо підвищення надійності табезпеки діючих та споруджуваних атомних станцій з реакторами РБМК і
    ВВЕР. З урахуванням аналізу причин аварії переглянута нормативно-технічнадокументація по АЕС, внесені певні зміни в загальні положеннязабезпечення безпеки атомних станцій і правила ядерної безпеки,уточнені що діють і розробляються нові стандарти і технічніумови на обладнання, вироби, матеріали, прилади та засобиавтоматизації, що поставляються на атомні станції. Розроблені іздійснюються заходи щодо підвищення технічного рівня, надійності і якостіщо виготовляється устаткування для АЕС, вдосконаленню його конструкцій ітехнології виробництва. Проведена перепідготовка та атестаціяексплуатаційного персоналу всіх діючих атомних станцій. Тематиканавчання розроблена з урахуванням аналізу причин аварії на Чорнобильській АЕС інеобхідність підвищення рівня знань оперативним персоналом вимог поядерної, радіаційної і пожежної безпеки. Внесені зміни іу технологічні регламенти та інструкції з експлуатації АЕС.

    Атомна енергетика, зазнавши важкий урок Чорнобиля, продовжуєрозвиватися, максимально забезпечуючи безпеку і надійність!

    Використана література:

    1. Ігнатенко Е. И. Чорнобиль: події та уроки. - М.: Думка, 1989. -
    176 с.

    2. Іллеш А. В., прала

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !