ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Шпаргалки з курсу Теорія і методіка журналістської творчості ГЕК
         

     

    Журналістика


    23 Специфіка газ. жанрів

    Жанр - усталений тип твору, який склався історично і відзначаєтьсяособливими способом освоєння життєвого мат-лу.
    Традиційна клас-ція жанрів:
    1) Інф. жанри:а) замітка (з-ка-повідомлення, з-ка-відгук, полеміч. з-ка, критична, з-ка -подяка, фотозамітка, рекламна з-ка). Лаконічне повідомлення про актуальні,нові події і явища соц. практики, які зачіпаюіть сусп. інтереси. Цільоваустановка - орієнтувати читача шляхом латентного оцінювання подій. Змісторг-ся шляхом контамінації аналіт-ного, репродуктивного або описовогостилів. Структура тексту: лід (зачин) з основним фактом повідомлення, далі
    - Факти, що розкривають головний факт і висновок. Мова зрозуміла, ненасичена спец. термінами та поняттями.б) звіт (хронікальній, прямий інф-ний, аналітичний) - детальний виклад ходудебатів під час наради або конференції. Пояснення сусп. значення прийнятогоконкр. рішення і визначення компетентності обговорення.в) інтерв'ю (і-ю-звіт, протокольне, суто інф-не, портретні, проблемне) --розгорнуте повідомлення, яке в драматургічній формі передає процесспільного пошуку ж-том і співбесід-ком пояснення суті явища, події тощо.г) Репортаж (р-ж-замальовка, звітний р-ж, р-ж-роздум, проблемний) --розгорнуте повідомлення інф. х-ру, в якому відтворюються події в їхпросторово-часовій послідовності, чим створюється ефект присутності читача.
    Динамічна образна розповідь, яка не позбавлена літ-стиліст. засобів
    (епітети, метафори, порівняння тощо). Дає оцінку подіям.д) Кореспонденція (інф., аналітична) - розгорнуте повідомлення про події заналізом. Мета - корекція деяких часткових моментів соц. практики шляхомпояснення сусп. значення аналізованої ситуації і пропозиція способів їїрішення. Літ-стиліст. прийоми: пейзажні описи, діалоги, авт. ремарки,яскраві факти.
    2) Інф-аналітичні жанри:а) стаття - в розгорнутій формі аналізуються явища соц. практики, на основічого виділяються тенденції розвитку реальних процесів.б) огляд (мн, літ-ний, екон., листів, культ. подій, преси) - оцінкисукупності однорідних фактів з певної сфери життєдіяльності людей протягомпевного часу. В основі - осмислення, зіставлення, оцінка фактів упросторово-часових рамках. Риси публіцистичності.в) рецензія - кваліфікований аналіз конкр. мистецького твору і показ йогомісця в системі духовних цінностей народу. Містить позитив. і негативнізауваження.
    3) Інф-художні:а) нарис (пробл, портретний, подорожній, подієвій, критич. і т.д.) Ухудожній формі узаг-нює і тіпізує вихід з певних проблемних ситуацій,створює образи реальних людей згідно з соц. уявленнями сус-ва. Мета --сформувати в свідомості читача ідеальний образ певних соц. ролей.б) лист
    4) Сатиричні:а) фейлетон - агітка у смішній формі, у якій засобамігумору активізуєтьсяволя і думка читача на боротьбу з носіями негативних рис. Худ. обробкафактів, літ-стліст. прийоми. Розгортається навколо типових явищ.б) памфлет - має гостре викривальну соц. спрямування. Створення еталоннихобразів смішного і мерзотного, що було б практично придатним дляусвідомлення і оцінювання тіньових сторін життя. Емоційність, сарказм,гротеск. Об'єкт часто - ідейний чи політич. супротивник. Структуравизначена темою.

    37 Види описів

    Опис - це елементарний тип твору в межах описового іетоду відтворенняреальної дійсності, якмй передбачає її відтворення у предметно-чуттєвихвмявах чз відбір характерних деталей, які можна почути і побачити. Включаєвиражену лексіч. засобами оцінку відображеного.
    В описі такі структурні змістові зв'язки:
    -рух погляду спостерігача по об'єктові опису, його складових (зліванаправо, знизу вгору тощо)
    -маршрут
    -рух об'єкта
    -класіфікаційній принцип з різною основою для поділу на частини (задосліджуваним об'єктом, за методом досл-ня, за структурою об'єкта і т.д.)
    -збільшення або зменьшення ознаки
    2 види опису:
    1) Репортажний включає в себе деталі, які свідчать про те, що ж-тспостерігав
    2) реконструктивної - розгорнутий на основі уявлення про ту інф-цію, якаотримана від свідків.
    Правила опису:
    1) Відбір деталей для відтворення має бути скерований підзавданняміматеріалу, тобто служити розкриттю теми та ідеї.
    2) Треба притримуватися відчуття міри - відбирати лише необхідне
    3) Для реконструктивного опису - спеціально встановити межі реальності,перевірити справжність відібраних деталей, доцільно вказати джерела інф -ції, на основі яких розгортається опис.
    4) У репортажну описі - позначити прикмети авторської присутності вситуації.
    Ред. прак опису залежить від жанру конкретного твору.

    38 Роздум: ос-ті і викорис-ня


    Роздум - це елементарний тип твору в межах відповідного методу відтворенняреальної дійсності. Метод роздуму (міркування) - метод пред'явленняелементарних зображальний засобів фактологічного ряду, спрямований навиявлення сутності тієї чи іншої реалії дійсності, її значення,перспективи.


    Міркування представляють не лише результат розумової роботи ж-та, а і їїпроцес. Будується як послідовність певних логічних операцій, в ході якихфакти включаються у ланцюг інших зображально засобів, завдяки чомувдається розглянути їхні соц. зв'язки і встановити значення, зміст. Частовикористовується запитання як форма вираження думки.

    Стуктурні змістові зв'язки роздуму: а) структура умовиводи в доказі абозапереченні (від тези до аргументів і навпаки) б) певна закономірністьпізнавального руху по досліджуваному об'єкту (від явища до суті, відфіксованих змін до аналізу їх причин, від розгляду якісних хар-к докількісних, від елементів до їхніх зв'язків тощо) в) рух від конкретного доабстрактного і навпаки, одиночне-загальне, частина-ціле, відоме-невідоме,старе-нове тощо.
    Обов'язково, щоб міркування приводили до нового розуміння реалій іпереконували в авторському відкритті.
    Правила роздуму: цілеспрямованість, логічна бездоганність, новизна оборотівдумки, переконл-сть, афорістічність підсумкового висновку автора (вищийрівень узагальнення).
    Широке використання роздуму наявне в аналітичних творах (стаття, рецензія,огляд, латентно - у нарисі)
    39 Робота редактора над фактичним матерілом
    Фактологічне забезпечення твору є матеріальною основою для утворення теми,розробка якої власне пов'язана з вибором фактів, утворення фактологічного.системи твору, розташуванням фактів (розробкою композиції).
    Факт - відображені у свідомості сторони дійсності різного рівняузагальнення і різного предметного змісту.
    Критерієм поділу змісту на факти є поняття-тема. Оскільки будь-яке поняттяє Ієрархічно організованою системою ознак-понять, то система фактів творутеж має ієрархічну орг-цію. Ф-ти 1 рівня - ілюструють ознаки, якістановлять основу поняття-теми. Кожне поняття-ознака може мати свої ознаки,які забезпечуються ф-тами 2 рівня і т.д.
    Кожен факт має якісну хар-ку (правдивість, тіповість, соц-політ.значимість, ідейність, точність, доречність). Важливий також обсяг фактажу
    - Кожна тема для її розкриття вимагає певної кількості фактів.
    За функціями факти: 1) вхідні - в основі теми, 2) деталізуючі (ілюстрат-вні іаргументатівні) - уточнюють зміст 3) вихідні - результат автор. міркувань
    4) посілкові - на які автор посилається в примітках.
    Логіка темат. відбору фактів залежить від: 1) ред-ого завдання, поставленогоперед автором - виробничої мети в конкр. ред. ситуації; 2) комунікативногозавдання - комунік. мети, залежної від соц. ситуації, тобто місця і часунаписання і поширення твору, потенційної аудиторії.
    Основою фактологічної структури (елемент її - факт) твору є логіко -поняттєві й асоціативні зв'язки між фактами. Ф. стр-ра - відносна річ,оскільки те, що для автора - факт, для читача може і ні. Членування змістуна факти залежить від об'єктивних факторів (відільна роль рубрики,заголовка, ахітектонічні елементи, мовні засоби тощо), і суб'єктивних:читач вважає фактом щось цікаве для нього, хоча в тексті це не виділено якфакт.
    Критерії виділення фактологічного. стр-ри: 1) темат. однорідність фактол.членування змісту - виділення фактів, які стосуються теми; 2) логічно -категоріальна однорідність членуванняу межах заданої теми - факти маютьбути одного рівня узагальнення.

    Методи фактол-ного аналізу

    1) м-д фактол. членування - визначення теми-поняття і його компонентів,поділ змісту згідно з визначеними рвнямі системи компонентів;
    2) м-д системно-цільового аналізу для перевірки якості системи фактів --об'єднання виділених фактів на осн. теми-поняття. Вимоги: достатня длярозкриття теми кількість ф-тів, інтенціональна зумовленість тематичноїсистеми ф-тів.
    3) м-д зіставлення ф-тів - поєднання ф-тів між собою поза контекстом твору
    4) м-д тлумачення термінів - для оцінки достовірності і точності ф-тівшляхом включення їх у природну систему ф-тів.
    5) м-д ранжирування ф-тів-редактор розташовує ф-ти у різному порядку щобзафіксувати можливе порушення логіки ф-тів.
    6) м-д експлікації логіч. зв'язків - простеження і пояснення логічнихзв'язків між поняттями.
    7) м-д підрахунків перевірка цифрових даних
    8) м-д індукції змісту (утворення висновків на основі певних фактів -аргументів) і дедукції (розгортання змісту положень, тез, висновків)
    9) м-д семантичного аналізу мовних одиниць різних рівней, які є носіямилогіч. зв'язків у творі.
    Ще: м-д перспективи і семант. зондування, м-д тлумачення термінів, м-друбрікації, м-д схематізації композиційних зв'язків, м-д образноїінтерпретації темат. системи.

    40 Види правки

    Правка входить до структури технологічного процесу редагування, де їйпередує ред. аналіз і прийняття рішення щодо редагування тексту.
    Мета правки - літературно досконалий конкр. твір.
    Майстерність правки досягається через освоєння різних методів роботи,вироблення умінь та навичок праці.
    Методи правки:
    -метод корекції тематичної системи і структури. Після аналізу тематичноїсистеми й структури матеріалу та прийняття рішення про їх вдосконалення ред -р має чз автора або власноручно визначити бажану темат. організацію твору.
    Коригуючи темат. систему, він визначає, яка тема буде головною, якімікротемі. Визначення послідовності й зв'язків між мікротемамі.
    Прийоми: скорочення твору, перестановки фрагментів, фраз, вставки тощо,використовуючи знаки коректури.
    -метод актуалізації теми - пошук такого звучання теми, яке б робило їїактуальною. Актуалізація теми має здійснюватись в межах факторів, щозумовлюють мовну діяльність.
    Прийоми атрибуція предмета розповіді (про директора - про суч. Директора),узагальнення предмета розповіді (про вчителя - про працівників освіти),поняттєва трансф-ція предмета розповіді (про сучасника - про проблемисучасності.
    -метод селекції факт. мат-лу. Не кожен факт, передбачений поняттєвімобсягом, має використовуватися у творі: осн. критерій темат. відбору фактів
    - Комунікативна логіка.
    Прийом: зіставлення підібраних фактів.
    -метод корекції розкриття теми. Зміна комп-ції та архітектоніки мат-лу,будови фрази, правопісній правці.
    Прийоми: скорочення, вставки, перестановки, заміни.
    42 Логічність композиції як редакторська вимога
    Композиція - будова твору, системно-структурна орг-ція в плані його змісту.
    Змістовні частини твору, з яких утворюється твір і які становлять його комп -цію мають бути тематично одноріднімі. К-ція завжди тематично зумовлена. Уідеалі твір має бути однотемнім, а його к-ція - тематично одноріднаструктура.
    Реально однотемність неможлива. Якщо на рівні автора текст здаєтьсяоднотемнім, для читача може бути багатотемнім (слово, корінь, фонема можутьвикликати побічну асоціацію, в результаті - темат. відхилення)
    К-ція твору в межах конкр. теми зумовлена стилем і жанром твору.
    В основі к-ції - елементарні типи змісту, які визначають логіку розгортаннязмісту: часова і просторова логіка для розповіді, аналітична для опису,індуктівна чи дедуктивно для роздуму, експресивна для заклику.
    Ред. композиційний аналіз твору - 3 вимоги: будь-які частини твору нарізних рівнях ієрархії змісту, включаючи рівень фраз, мають бути тематичноодноріднімі; частини - логічно пов'язаними; вибір к-ції має мати жанрів -стльову зумовленість.
    Дуже часто композиц. порушень зазнає інтерв'ю. Його поділ на блоки "запитання -відповідь "віснуває проблему тематич. і логічного поєднання цих копоз.блоків. Ранжування блоків залежить від теми інтерв'ю, вони мають бутилогісно поєднані. Тут тип логіч. зв'язку залежить від того, який тип змістулежить в основі теми - опис, розповідь чи роздум. Зіставляючі запитання, щорепрезентують копозіц. блоки, можна простежити їхню тематичну і логічнупоєднуваність.


    43 Журналістика у системі соц. інститутів

    Жур. діяльність здійснюється в певних суспільно-політ. умовах, при певномухар-рі і взаємовідносинах різних соц. сил. При цьому життєдіяльністьсуспільства протікає в значній мірі як функц-ня великої кількості соц.інститутів, які виникають як сукупність функціонально-нормативних основжиттєдіяльності людей в тій чи іншій сфері і які потім отримуютьзаконодавчі рамки і організаційні форми. Існують економічні, політ.,культурно-оосвітні та ін. інститути, діючі на основі чітких встановлення --конституції, законів, кодексів, положень тощо.
    Соціальні інститути - це адміністративно-господарські організації, якідіють у сфері розповсюдження певного органу ЗМІ і зобов'язані впроваджувативідповідні заходи за виступами ж-тів.
    Ж-ка - один з соціальних інститутів. Це означає, що вона так чи інакшепов'язана з громадськими, урядовими, партійними чи сусп. інститутами. Унормальному громадян-кому суспільстві ЗМІ - особливий соц. інститут з дужескладною структурою - "органи" і "видання" інших соц. інстітутов,
    "незалежні" і "державні" ЗМІ (в гром. сус-ві право засновувати ЗМІ маютьсоц. інстітути, окремі особи, групи громадян, фірми). Оптимальний развітокі взаємодія ЗМІ дозволяють інформаційно забезпечити функц-ння сус-ва.
    "Ядром" жур-ки як соцінстітута віступють сусп-політ ЗМІ, тому що для будь -якої сусп. сили участь у випуску ЗМІ має велике значення - надає можливістьшироко заявляти про своє Інтереси і позиції та реалізовуваті їх. Чз ЗМІстворюються. образи решти соц. інстітутов. ЗМІ стають організуючім центромпідтримки тих сил, від імені яких вони віступють. Т.ч. ЗМІ перетворюютьсяна "четверту владу", де влада - здатність провадити свою волю, впливати наповінку тих чи інших соц. об'єктів в різних формах - через командування,керівництво, регулювання, контроль.


    44 Функції жур-ки

    Ф-ції жур-ки - це сукупність обов'язків і завдань, які вона виконує,результат поєднання мети та засобів її досягнення.
    1) Інформаційна 2) комунікативна - спілкування, налагодження контакту.
    Ефективно реалізуєте лише при ясному змістовому наповненні (тобто контакт
    + Певна позиція, своя "модель світу"); 2. 3) Безпосередньо-організаторська --контрольна, регулятивна діяльність, реалізація ролі "четвертої влади"
    4) Ідеологічна (пропаганди і контрпопаганді) - зумовлена постійною потребоюроз'яснювати аудиторії практичні і теоретичні проблеми сус-ва. В Україні узв'язку з проблемами нац. відродження, нової екон. і підлогу. ситуації --прищеплювати принципи демокр. сус-ва, націоналізації сус-ва, заг-люд норми,нові філософ. і соц. погляди, викривати інсінуації проти держави. Маєвиконуватися аргументовано, на фактах, з доказами.
    5) Соціологічна - дослідження гром. думки з використанням методів соціол.дослідження і прийомами соц. аналізу. Вивчення і формування вірноїсоціальної орієнтації аудиторії, надання інф-ції про різні сфери людськоїдіяль-ті (духовна, економіч., гром-політ, соціал. інф-ція тощо). Наданняповної, актуальної, оперативної інф-ції. Сюди - ф-ція сусп. виховання.
    6) Культурно-освітня-сприйняття інф. залежить не тільки від вчасного їїодержання, а перш за все від усієї суми фундаментальних знань про важливіявища сус-ва і від суми знань, норм, цінностей і ідеалів, які виробило сус -в. Це передача знань, культ. спадщини. Ця ф-ція ставить перед ж-койзавдання формування політ. культури, економічної освіти, етичного іестетичного ввіховання, пропаганди мед. знань, культури дозвілля тощо.
    Знаходиться в прямому зв'язку з ідеолог. ф-цією.
    7) рекреативна - формування позитивних емоцій в сус-ві. Ефективного впливурешти ф-цій можна досягнути тільки якщо матеріали сприймаються іззадоволенням.
    8) Рекламно - довідкова - задовольняє утілітарні запити.

    46 Етичні принципи жур. д-ті

    Ще в 1754 р.. Ломоносов, в листі "Міркування про журналістів" до Ейлеравизначив якості, які мають бути у ж-та. На межі 20 ст. виникла необхідністьРегламент-т?? взаємовідносини журналистів, т.к. почалась не завжди чеснаборотьба за читача (конкуренція). Ж-ти почали разробляти кодекси. В 20ті р.в багатьох країнах були прийняті кодекси проф. этики. Зараз біля 60-тикодексів. Причини: 1)комунікативниий вибух (вплив на млн. людей) -необхідність правової і моральної регуляції ЗМІ; 2)інформаційнийімперіалізм – нерівність в обміні інф. між розвинутими країнами і країнами,що розвиваються; 3)НТП в сфері збору і обробки, розповсюдженні інф., щоспричиняє ряд нових колізій (скр. камер, диктофони).
    Осн. принципи:
    1)Соціальна відповідальність ж-та – перед громадянами і сусп-вом в ціломуза зміст мат-лів, прадиве і своєчасне інф-ня громадськості про факти, явищаі події сусп. значення. Головний обов’язок ж-та – забезпечення правгромадян на інф-цію. Недопустимо розголошення відомостей, що містять держ.таємницю, охороняються законом, заклики до насильницької зміни конст. ладу,війни, національної чи релігійної винятковості, втручання в особисте життя,посягання на гідність.
    2)Правдивість і об’єктивність – при зборі фактів, їх викладі і оцінках. Приопрацюванні і поширенні інф-ції ж-т має виходити з інтересів сус-ва,відображати плюралізм думок, забезпечувати гарантоване право людини насвободу слова і переконнання, не допускати приховування суспільно знач. інф-ції, перекручення фактів.
    3)Сумлінність і чесність – перевірка фактів, точне відтворення данихдокументальних та ін. джерел. У разі похибки негайні заходи для випраленняїї наслідків – публікація спростування, вибачення, відшкодування моральнихзбитків. Професія ж-та забороняє її використання в особистих цілях.
    4)Вірність заг-люд цінностям – ж-т визнає пріоритет заг-люд цінностей передвсіма іншими, направляє свою діял-ть на відстоювання інтересів держави,народу, ліквідацію соц. конфліктів охорону природи і т.д.
    5)Професійна солідарність – ж-т піклується про престиж професії, поважаєколег, не допускає шкоди авторитету ж-ки, бореться проти диктату пресиінших країн, підтримує рівноправні контакти з усіма творчими організаціями,підтриує демократичну ж-ку. У творчому змаганні не зловживає довір’ямколег, не заважає їм виконувати проф. обов’язки.

    47 Ж-ка як форма тв. д-ті


    Творчість поєднує репродуктивні и продуктивні форми д-ті.


    Мета нетворчої, репродукт. діяльності виступає як уявлення про вже існуючіоб’єкти дійсності, створені попередниками. Творча діяльність абсолютниханалогів не має. Мета тв-ті не задається готовими зразками, а створюєтьсясамим творцем, коли для автора наступає насиченість необхідною інф-цією,яка є продуктом діяль-ті для переробки. Специфіка виникає як наслідокособливостей самого предмету (основи, на якій формується мета і яка єуявленням про родові і видові риси майбутнього твору). В теорії ж-ки це маєназву “породжуюча модель творчості”, яка безпосередньо впливає наформування способу тв-ті.


    Рівень творчості визначає співвідношення "складових", в яких і проявл.міра і хар-р творч. здібностей, вмінь і навичок ж-та. Творчі пошуки можливіи необхідні у всіх боках і кроках д-ті, що вимагають повного використання.в конкретній творчій ситуації напрцьованих прийомів, а також максим.включения особистісно-унікального компонента. При чому унікальні св-вавиникають на базі впевненого володіння накопиченим в кажній сфері творчості
    "технологічним" знанням в різних галузях жур. праці. Свобода творчостіпроявляєтся в тому, що на базі володіння знаннми в сфері необхідностіздійснюється "прорив" у сферу творчіх знахідок і відкриттів як всемантической галузі (як відображення дійсності), так і в синтаксич. (якбудується твір).


    На всіх рівнях жур. д-ти знаходять застосуваня репродуктиві, звичні,рутинні форми праці, збагачені оргинальними знахідками, унікальнимиприйомами і рез-ми д-ті. Без використання рутинних форм плодотворна д-тьнеможлива. Але використання ж-том тільки репродукт. форм і відомихтехнологій на рівні коритувача, не повністю вимагає вимогам творчоїдіяльності.

    48 Принципи журналістики

    Принципи мають характер вимог, нормують вибір рішень у суспільстві,виходячи з заг-людських інтересів. Відображають найістотніші і відноснопостійні за часом інтереси. Усі П-пи ж-ки пов’язані з моральним кодексом ж-ки., мають базуватися на гуманизмі (людина - міра всіх речей) і законахдлійсності. Принципи:
    -Бажаність. Для певних груп сус-ва інф-ція ЗМІ не бажана і може викликатиемоційний опір чи несприйняття.
    -Правдивість. Має реалізовуватися в жур-ці повністю. Правдивістьзабезпечують такі фактори: 1)надання мат-лу з великою кількістю подробиць;
    2)оцінка ж-та має базуватися на достовірності, бути науково обгрунтованою;
    3)мат-л має бути точним – дати, цифри, імена – достовірні.
    -Народность - де народ - сукупность класів, груп, слоев сус-ва, які засвоїм об’єктивним станом в соц. системі зацікавлені. в исторично необхіднихпрогресивных змінах і можуть сприяти развитку всього сус-ва.
    -Патриотизм і космополитизм – будь-яке явище має розглядатися з т.зорувпливу на развиток по-перше, своєї країни, по-друге, інших країн
    -Демократизм – жур-ка - одна з форм безпосередньої демократії в керуваннісусп. справами. Участь в держ. житті ж-ка здійснює выступаючи від іменінароду, предоставляючи бажаючим можливість висловити свою думку зсусп.трибуни.
    -Масовість
    -Национальна городість, інтернационалізм – разом з турботою про власнийетнос розуміння рівності всіх націй, прагнення добитися дружніх стосунківміж ними. Прин-пи профес. моралі:
    -правильна оцінка ситуації
    -відповідальність за свої слова
    -дія у межах закону і межах етики жур. творчості
    -сумлінність як вимога сусп-ва до працівників ЗМІ
    -надання достовірної інф-ції, що базується на фактах
    -підтвердження думки документами
    -ж-т не має права дезорієнтувати сус-во, надавати підтосовану інф-цію (цекримінал)

    49 Методи збирання інф-ції

    Метод (грец. “шлях”, “дослідження”– в суч. науці – система практичного ітеоретичного засвоєння дійсності, система науково обгрунтованих дій длярозв’язання певних завдань.
    1. Традиційні:
    1)Проробка документів. Завдання ж-та, який звертається до Д – отриманнянеобхідних відомостей, які вже містяться в інформаційних сховищахсуспільства (політ., ідеол-етич. установки, наукові положення, істор. чистатистич. данні, характеристики і опис людей чи подій, данні про життязакладів, установ).
    В тексті Д-ти можуть бути представлені як 1) окремі витяги з документа ізпосиланням на нього або без (факти, думки, цифри); 2) ідеолого-етичніположення; 3) художні образи; 4) прецеденти історії та науки; 5) у виглядіцитат.
    Класифікація документів
    1)За типом діяльності, що породжує Д (сусп-політ, держ-адміністр, виробничо-адміністр, наукові, науково-популярні, нормативно-техніч, довідково-інформ,художні)
    2)За сферою функціонування (виробничі, Д-ти сусп. організацій, побутові)
    Для ж-та головна роль – державні Д-ти, оскільки вони мають загально-народнезначення. Однак головні пошукові дії ж-т здійснює, коли виникає потреба урозгляді виробничих (сукупність документів, які забезпечують інф.обслуговування виробничого життя трудових колективів) і Д-тів суспільнихорганізацій. Щоб отримати ці Д-ти необхідно визначити, які це можуть бути Д-ти, де і скільки часу зберігаються, хто має право їх давати, звернутися доцієї особи, краще – у кілька інстанцій для отримання достовірної інф-ції.
    Більшість побутових Д-тів (сукупність офіційних і особистих матеріалів, якізабезпечують інформаційне обслуговування людей у побуті) не реєструється іне лічиться. Часто це особиста власність людини (листи, щоденники,зобов’язання, розписки), отже треба бути тактовним. Виняток – протипрвнідії власника Д-та.
    Етапи засвоєння Д
    1)Витяг даних шляхом читання, прослуховування, перегляду.
    2)Інтерпретація відомостей, заснована на їх аналізі, оцінці (оцінюється:ступінь достовірності Д, ступінь надійності даних, мета і наміри укладача
    Д, прояви особистості укладача Д, самі відомості). Оцінка з різних точокзору. Кращий спосіб перевірки на достовірність – зіставлення з даними,отриманими за допомогою інших методів, джерел. Перевірка на надійністьданих – якою мірою вони грунтовні, репрезентативні, як можуть служити базоюдля висновків і узагальнень.
    3)Фіксування даних – створення нового специфічного Д – професійних записівж-та, які за певних умов можуть мати юридичну силу.
    ---------------------------------------
    2)Бесіда – такий вид організованого мовленевого спілкування, якийпередбачає чітке усвідомлення ж-том завдань, які стоять перед ним івироблення тактики, що відповідає умовам спілкування.
    Завдання бесіди – 5 груп:
    1)Отримати фактичні дані
    2)Думки співбесідника
    3)Пояснення ситуації, події, факту
    4)Пропозиції і прогнози
    5)Виявити характерні мовленеві прикмети співбесідника
    Для результативності бесіди треба виробити її тактику – свідомий вибір тихзасобів спілкування, які виявляються в даних умовах найдоцільніш
    (запитання, реплики ж-та, зауваження, інтонація, полемічні прийоми, інф.стимули.
    Умови вдалої тактики Б:
    1)Гарна підготовка до неї
    2)Контроль її хода
    3)Достатнє володіння прийомами стимуляції спіл-ня
    Різновиди Б: - Б телефоном, - Б в листах.
    ----------------------------------------
    3)Спостереження – дає матеріал безпосередньо з плинної дійсності. В основі
    – здатність до сприйняття предметно-чутливої конкр-ості світу. Для ж-тастає методом постійного використання, адже професійна установка включаєготовність до постійного свідомого спец. сприйняття оточуючого.
    За допомогою С можна отримати в аудіовізуальному контакті з об’єктом даніпро сутність ситуації, нагромадити ці данні в тексті, завдяки чому передчитачем постане картина того, що відбувається. Це можуть бути деталіобстановки, риси зовнішньості людей, їхні дії, засоби і продуктивиробництва.
    Об’єкт пізнання – сукупність джерел інф-ції, що має 3 самост. зони:предметно-речове середовище, поведінка окремих людей, поведінка груп людейі їх взаємодія.
    Різновид С – включене С, коли джерелом інф-ції про об’єкт стає власнаповедінка ж-та в досліджуваній ситуації.
    Умови ефект. С – довільна увага, спостережливість, достатній рівень профес-зму ж-та, система фіксування деталей.
    -------------------------------------
    2.Нетрадиційні методи – методи конкретних соціальних досліджень
    (соціологічні методи, характерізуються ситуативним підходом до вивченнядійсності). КСД спрямовані на вимірювання тих чи ін. боків дійсності іпред’являють результати у кількісних показниках.
    Група методів КСД:
    1)Опитування:
    -очне(інтерв’ю індивідуальне, групове, масове)
    -заочне(анкетування масове, групове, персональне)
    2)Спостереження (включене-невключене, польове-лабор-не, систематичне-випадкове, структуруалізоване-неструкт);
    3)Експеримент – метод отр. відомостей про стан об’єкта за допомогоювиявлення його реакції на еспериментальний фактор, яким виступає одна чикілька змінних характеристик об’єкта.
    ---------
    Всі методи не використовуються ізольовано. Принцип додатковості.


    51 Ред-вид маркетинг

    Маркетинг – це комплекс дій підприємця, спрямований на забезпечення рухупотоків товарів чи послуг від виробників до споживачів. Жур. маркетинг –різновид професійної діяльності, пов’язаний із просуванням видання на ринокперіодики, зумовлений забезпеченням умов його існування та вимогамичитачів: 1)створення умов просування вид-ня 2)забезпечення інф. потребчитачів 3)запезпечення умов існування вид-ня
    Осн. поняття марк-гу – потреби, бажання, попит, товар, маркетинг.комунікації, цінності, вартість, задоволення, обмін, угоди, розподіл.
    Завдання мар-гу:
    1)дослідження, аналіз потреб споживачів 2)марк. забезпечення розробкинових товарів 3)аналіз і прогноз стану й розвитку ринків 4)формуваннястратегії і тактики 6)збут 7)формування асортим. політики 8)сервис
    Осн. ознаками сегментування ринку ЗМІ за характерними особливостями друк.продукції можуть бути її призначення, вартість (прейскурантна ціна, цінвспоживання), відповідність моді, ступінь розрекламованості. Хар-киспоживачів: демограф. (вік, стать, склад родини, раса і т.д.), соц-екон.
    (рід занять, доходи), географіч, культурні, психологіч (інд. якості, стильжиття тощо).
    Маркет. політика комунікації – комплекс заходів, які використовує ЗМІ дляінформування, переконання чи нагадування споживачам про свої твари.
    Елементи: відпраник -–кодування – звертання – засоби поширення інф-ції –декодування – отримувач – зворот. реакція – звор. зв=язок Финансовая база:рекл. отдел, бухгалтерия, дотации.
    Типы финансирования: государств, партийный, религиозный, коммерческий
    (самоокуп. редакция). Ведется: 1)отчетность по доходам и расходам;
    2)балансовая отчетность, где доходы: продажа рекламы, продажа материалов вдр. СМИ, объявления, подписка, коммерческ. заказы на печать; а расходы: напечать, материальные, на коммерч. заказы. Общая сумма прибыли идет на:зарплату, распространение, ремонт техники, страховка, аренда помещения,представительские расходы, юрид. консульт., налог на зарплату, выплатукредитов или процентов, канц. товары, комунальн., почтовые, транспортныеуслуги, амортизационные отчисления. Затем выплачиваются налоги и получаетсчистая прибыль.


    52 Основи ред. менеджєменту

    Мен-мент – 1) це діяльність групи осіб, які самостійно організуютьвиробництво, вміють вивчати ринок, відчувають кон’юнктуру ринку, дінамікупопиту; 2) це процес упр-ня матер. та людськими ресурсами, який забезпечуєінтеграцію та найефективніше їх викор-ня для досягнення цілей. Ред. мен-тпов’язаний з маркет-гом – двоєдиний процес.
    Маркетинговий мен-т – аналіз, план-ня, впровадження у життя і контроль заздійсненням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримкувзаємовигідних обмінів з цільовим ринком для досягнення конкр. мети.
    Завдання: 1)аналіз ринку – потенц. ринок., місткість, кон’юнктура, попит,поведінка споживачів, можливості ЗМІ, конкуренція; 2)планування –формулювання цілей фірми, визначення шляхів її досягнення; 3)організація –формування орг. структур маркетингу ЗМІ, внутр. ієрархії, повноважень івідповідальності за реалізацію марк. заходів; 4)мотивація – матеріальні іморальні стимули для працівників з метою забезпечення виконання нимиобов’язків; 5)реалізація наміченях планів; 6)контроль і аналіз виконаннямарк. заходів
    Ієрархія(рівні мен-ту) в ред-ції:
    1 рівень: гол. редактор (зам), члени редколегії, секретаріат – визначаютьвсю стратегію ред. діяльності у всіх напрямках, формують осн. завдання.
    2 рівень: керівники творчих об’єднань, керівники відділів, секторів,технічних колективів – вплив на рівні публікацій, на фінансовий станредакції. Директор з питань маркетингу координує діяльність всіх відділів,пов’язаних із збутом і отриманням прибутків.
    3 рівень: ж-ти, працівники технічних і комерційних служб – керуютьтимчасовими групами, які створюються для реалізації певних кампаній
    (цільові, тематичні номери).

    53 Фін. база вид-ня і бюджет

    В суч. економ. ситуації – погляд на ЗМІ як на підприємство.
    Стан екон. бази видання, його стабільність, залежить від його фінансовоїбази. Внутр. обіг редакції складається з передплати і продажу у роздріб –вони покривають витрати на безперервний випуск. Проте необхідні додатковістабільні джерела капіталу – рекламна, комерційна діяльність, дотації (длядерж. ЗМІ), кредити, спонсори. Фін. база – об’єкт особливої уваги, оскількина зміни в цій галузі орг-ція редакційног процесу швидко реагує.
    Структура бюджету друк. ЗМІ
    (економіст Мішалкін): 1)прибуток від передплати 2)доходи від роботи на фін.ринках 3)реклама 4)прибутки від консульт. діяльності – роздрібна торгівля.
    Загальноредакційні витрати – реєстрація, ліцензія, витрати на рекламувидання в період заснування, аренда приміщення, друкарські послуги,тиражування, технічне забезпечення, матеріали, інформація, ідеї,розповсюджувачі, фахівці.

    54 Орг-ція роботи ред-ції г-ти

    Орг-но-творча робота редакції визначається специфічними журналістськимипринципами: 1)підлеглістю редакції відповідному органу (узгодженняспрямованості вид-ня з позицією орг-ції-засновника або видавця)
    2)колективним характером ред. роботи (правильно сформований жур. колектив ікожен член колективу виконує доручену роботу)
    3)розподілом жур. праці (кожна структурна ланка ред. апарату забезпечуєвиконання певного комплексу питань – техніч. забезпечення виходу номеру,фінанс. стан г-ти, розрока певного кола питань або теми). За цим принципомформується також аппарат ред-ції. Він визначає характер роботу всіхпрацівників, чітко формулює обов'язки.
    Редакція г-ти - це орг-ція з особистою системою труд. відносин ж-тів
    (відносини субординації підкорення і координації співробітництва).
    Службові обов'язки кожного визначаються в залежності від х-ру вироб.процесу і розподілу праці в ред-ції.
    Найбільш розповсюджена - п'ятікомпонентна будова ред. апарату:
    1) Керівництво ред-ції (ред-р, його заступник, редколегія). Ред-р несеособисту відповідальність за вид-ня, тому слідкує за усіма сферамидіяльності кол-ву. Обов'язки а) забезпечення випуску вид-ня на рівні, якийвідповідає завданням видань даного типу б) контроль над співроб-камив) виконання внутр. розпорядку г) забезпечення мат-техн. умов, виконання трудзаконод-ва та інш. правових норм. Бере участь у плануванні, керує поточноюроботою, затверджує номер, штатний розклад, порядок денний нарад, шкалугонорарів. Безпосередньо спрямовує роботу
    2) Секретаріат координує діяльність відділів забезпечує кваліфікованупідготовку і якість мат-лів, здійснює випуск чергових номерів. Завдання --участь у план-ні, підготовка мат-лів до друку, керівництво рудакц.служили, макетування і верстка. Готує мат-ли на виробничі наради, дбає прокваліфікацію і фахове навчання працівників.
    3) Відділ - осн. творчо-виробн. одиниця ред-ції, саме тут починається ізавершується робота над підготовкою публікації (планування, замовленняавторам, збір фактів, написання текстів, вичитки, друкув-ня). Найбільшкомпетентна у відповідній галузі ланка ред. апарату. Спирається на штатнихпрацівників, встановлює зв'язки з інш. орг-ціямі і творчими спілками, соц.інститутами. Профільність відділу зумовлює тип вид-ня, а їх кількість --завдвннямі.
    4) Кореспондентський сітка
    5) Технічні служби - коректор, бухгалтерія, відділ друку, програмісти, водіїі т.д. Кожен з них має чітко окреслене коло обов'язків, які залежать відпотреб заг-ред. діяльності.

    55 Інф. політика вид-ня

    Інф. політика - це сукупність постійних рубрік, а також проблемно -тематичних ліній, характер розробки яких визначається соц. позицією даного
    ЗМІ і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації ідейно-творчогоспрямування видання або програми. Осн. риси інф. політики вид-нявизначаються при розробці даного ЗМІ засновником.
    Інф. пол-ка визначається за:
    1) Рубрікацією: а) рубрики за тематичним зрізом життя б) рубрики проблемноготипу в) жанровий показник г) за типом ситуацій.
    2) кампаніями в ЗМІ
    3) Виступи ведучих ж-тів
    4) Позитивною і критичною спрямованістю матеріалів.
    Основні риси інф. політики визначаються засновником під час розробкиконцепціі ЗМІ іподготовкі до його реєстрації. Частіше за все напрямоквидання або програми досить чітко визначено, хоча в його рамках ж-тиотримують. більш-менш обширний простір для виявлення своєїпозиції, в якихось моментах не співпадають з прийнятим напрямом, і можутьдемонструвати відтінки думок. Це дозволяє уникати крайнощів:безпринципності (безмежного плюралізму) і жорсткої однозначності
    (догматизму). Істот

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !