ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Основи редагування
         

     

    Видавнича справа та поліграфія

    Основи редагування

    Робота редактора - справа вимагає особливих знань в галузі орфографії, пунктуації, стилістики, теорії жанрів.

    Етапи роботи над статтею:

    Оцініть відповідність змісту матеріалу редакційним завданням

    Визначте жанрову приналежність статті і місце на смузі, потім відстежити, чи відповідає ця стаття заявленому жанром і чи витриманий обсяг

    Оцініть заголовок (доречність, оригінальність, привабливість)

    Оцініть інформаційну цінність статті (наповненість інформацією, достовірність, оригінальність)

    перевірки на стилістичну відповідність (виключіть слова і вирази, які не відповідають публіцистичного стилю)

    перевірки написання назв, імен, дати, абревіатури.

    перевірки лексичну сполучуваність.

    Відредагуйте синтаксис, в тексті не повинно бути великовагових і, навпаки, однотипних, спрощених конструкцій

    перевірки на наявність повторів (вказівних та особистих займенників, спілок, імен власних)

    перевірки доречність вживання виразних засобів.

    Коректорська правка.

    Сучасний редактор - це фахівець в галузі видавничої справи і редагування. У своєї діяльності редактор користується підходами, які обумовлені специфікою редакційно-видавничого процесу та включають певні принципи, методи і способи дій. Необхідна умова успішної роботи редактора -- усвідомлене творче і самостійне здійснення своїх функцій, засноване на знанні її суті, структури та механізму редагування.

    Методологія діяльності редактора передбачає встановлення передумов, умов і послідовності операцій і дій, необхідних для створення, випуску та розповсюдження видання. Від редактора потрібна особиста участь у певних операціях і діях і виконання організаційно-управлінських функцій, а також кваліфікований контроль за редакційно-видавничим процесом на всьому його протязі. Таким чином, праця редактора є центральною ланкою всього редакційно-видавничого процесу.

    Творчі і практичні дії та операції, які в сукупності складають діяльність редактора, взаємообумовлені і доцільно між собою пов'язані, що вказує на її системний характер. Системність відноситься до найважливішої методологічного принципу редакторської діяльності. Книга, що розглядається в якості кінцевого продукту праці редактора, відноситься до системоутворюючим факторів редакторської діяльності. Вона визначає її склад, структуру, зміст, сукупність виконуваних операцій і дій, їх послідовність, а також застосовуються форми, методи і засоби.

    Мета діяльності редактора завжди конкретна. Вона полягає у створенні, випуску та поширенні такої книжки, яка відповідає читацьким потребам і попиту. При цьому книга може розглядатися з позицій об'єктивно необхідних, тобто громадських, або суб'єктивно особистісних потреб. У першому випадку мова може йти про книгу, яка потрібна для вирішення соціально значущих завдань, зумовлених насамперед інтересами суспільства, наприклад, про навчальну книзі, у другому - про книгу, потрібної різноманітним категоріям читачів у відповідно до їх особистими інтересами.

    Ще одна сторона мети діяльності редактора - економічна. Завдання полягає в те, щоб видати рентабельну книгу та отримати прибуток від її реалізації. Підвищенню рентабельності книги в першу чергу має сприяти кваліфікований облік редактором економічних показників при її підготовці і тиражуванні. Головний ефект, у тому числі й економічний, від цілого ряду видань, наприклад наукових, навчальних, довідкових, науково-популярних, інформаційних, полягає у поширенні знань, інформації про досягнення науки, техніки та культури, що сприяють прогресу суспільства. Однак у сучасних економічних умовах редактор не може не зважати на те, що видавнича справа є бізнесом, і книги необхідно орієнтувати на покупця. Так що, говорячи про економічну стороні діяльності редактора, потрібно мати на увазі комерційний аспект. Комерціалізація книговидання є важливим фактором, що впливає на методологію редакторської діяльності. Редактор повинен бути завжди готовий відповісти на питання: яка книга потрібна читачеві, а ще точніше - яку книгу в змозі купити читач. У роботі над книгою редактор не може ігнорувати що склалося уявлення про неї як про товар. Однак він повинен знати, як забезпечити в книзі поєднання духовного і матеріального.

    В цілому і загалом діяльність сучасного редактора відрізняє те, що вона має творчий, проектно-конструкторський, що програмує характер і охоплює всі процеси та дії, що забезпечують створення та розповсюдження книги, потрібної суспільству і конкретним категоріям читачів. У принципі всі редакторські дії та операції взаємопов'язані і взаємозумовлені, тобто представляють собою певну сукупність. Незважаючи на це, з деякою умовністю в діяльності редактора, що спеціалізується в області сучасного книговидання, можна виділити чотири напрямки, кожному з яких відповідає своя група розв'язуваних завдань. Такими напрямками є: власне редакційне (редакторська підготовка видання), організаційно-управлінське, інформаційне, маркетингове. Перше з них включає аналітичну і методичну роботу над підготовкою книги до видання та випуску в світ. Ця робота програмується формованої редактором концепцією видання.

    Вирішуючи творчу задачу обгрунтування концепції, редактор по суті виступає в ролі проектувальника книги. У подальшому з урахуванням концепції редактор аналізує і оцінює авторський оригінал твору і веде роботу з його вдосконалення; за участю художника-оформлювача вирішує питання ілюстрування та оформлення книги; визначає склад апарату і веде його підготовку; систематизує елементи видання та формує видавничий оригінал (оригінал-макет), залучаючи до цієї роботи відповідних технічних співробітників видавництва (редакції); здійснює контрольно-аналітичну роботу на етапах тиражування видання та випуску в світ. Словом, веде редакційно-видавничий процес, домагаючись створення книги відповідно до прийнятої концепції.

    Рішення більшості перерахованих завдань вимагає обов'язкових контактів з автором. Редактор бере участь у відпрацюванні плану-проспекту твору, який становить автор, обговорює з автором варіанти ілюстрування та оформлення видання, обладнання його апаратом, вирішує інші питання. Особливо трудомістким і тривалим редакторська співпрацю з автором може бути на етапі вдосконалення оригіналу твору. Авторські оригінали, які придатні до поліграфічного відтворення без редакторської обробки, нині явище рідкісне. І навіть якщо це має місце, в будь-якому випадку потрібно їх редакторський аналіз та робота з питань трансформації у видавничі оригінали.

    Необхідність вдосконалення авторського оригіналу буває обумовлена наявністю в ньому різних недоліків, які зазвичай виявляються в результаті редакторського аналізу. Проведений редактором аналіз дозволяє йому упевнитися в реалізації задуму, оцінити фактографічну основу, переконатися в логічності, доказовості авторських суджень, оцінити структуру твору, його мова і стиль. При необхідності не виключається залучення для оцінки змісту авторського оригіналу та рецензента-спеціаліста.

    Специфіка аналітичної та методичної роботи редактора як необхідної самостійного напряму в книговиданні, полягає в тому, що редактор не підмінює автора, а направляє його творчий потенціал на успішну реалізацію задуму. Редактору необхідно пам'ятати, що правка без узгодження з автором є порушенням особистого (немайнового) права на недоторканність твору, з якого випливає, що ніхто без згоди автора не має права вносити зміни в текст його твору. Є й інша сторона редакторського втручання в авторської текст. Бажаючи покращити його в одному відношенні, редактор може не помітити, як він завдав змісту шкоди в іншому: усунув або спотворив будь-якої смисловий нюанс, прибрав істотну деталь і т.п. Мовно-стилістична правка завжди пов'язана зі змістом твору, захоплюючись нею, редактор може, сам того не бажаючи, не тільки змінити зміст, а й нав'язати автору свій стиль, часом намагаючись надати йому пригладжений вид. Втручання редактора в авторський текст повинне диктуватися перш за все вимогами відповідності останнього видавничим стандартам і обгрунтованою необхідністю виправлення помилок за згодою автора.

    Правка авторського оригіналу твору повинна бути мінімальною, не проводиться за сваволі редактора і не займати весь його час.

    В період роботи редактора над авторським оригіналом важливе значення має раціональна організація редакційно-видавничого процесу і чітке управління ім. Актуальним завданням цього напряму редакторської діяльності є перенесення основних операцій з відпрацювання авторського оригіналу твору на доіздательскую стадію, щоб не доводити справи до його вдосконалення після надходження у видавництво. Ця задача може бути вирішена, якщо автор буде знати і точно виконувати редакційні вимоги до рукопису. Редактору залишається тільки викласти автору необхідні правила, дотримуючись яких він зобов'язаний оформити оригінал свого твору, будь він на паперовому або машиночитаному носії.

    Редактор займається виявленням в тексті помилкових скорочень і позначень одиниць вимірювання та приведенням їх у відповідність зі стандартами; звіряє цитати і перевіряє інший фактичний матеріал; встановлює, пов'язані чи посилання в тексті з малюнками, таблицями та бібліографічними довідками, займається виявленням повторів у тексті; нерідко бере участь в зчитування і т.п.

    Від редактора потрібно виконувати організаційно-управлінські функції на всіх етапах підготовки видання, починаючи з формування потоків видань, організації і проведення розробки тематичних планів. Як провідний спеціаліст видавництва, який очолює підготовку видання, редактор повинен формувати відповідну групу (колектив) з числа фахівців, які беруть участь у роботи над виданням, і керувати всією роботою. Він може бути організатором впровадження нових технологій у редакційно-видавничий процес. Редактор-видавець повинен відповідати за культуру видання. Він несе відповідальність за книгу в цілому, за її оснащення елементами апарату з урахуванням характеру інформації, цільового призначення та читацької адреси, в широкому сенсі - з урахуванням виду і типу видання і його функціонального призначення.

    В числі організаційно-управлінських функцій редактора є й інші, в яких присутній інформаційний аспект. До них відносяться: встановлення і підтримання постійних зв'язків і взаємодії з виробничими підприємствами, бібліотеками, науковими, навчальними, книготорговими, громадськими організаціями (наприклад, товариствами книголюбів). Це орієнтує редактора у загальній ситуації, дає йому інформацію про читацької аудиторії та її потреби. Отримані відомості він використовує для реклами книжок, роз'яснення книговидавничої політики, обговорення тематичних планів, вивчення відгуків про що вийшли книгах.

    Інформаційне напрямок у редакторської діяльності обумовлено специфікою професії редактора. Без інформації неможливо рішення управлінських і маркетингових завдань. Інформаційні функції редактора визначаються самою природою і сутністю книги як джерела і засоби передачі інформації у часі і просторі. Створюючи книгу і вводячи її в систему комунікації, редактор тим самим бере участь в інформаційному процесі. Від того, якими є зміст і форма книги, оснащена Чи вона апаратом і який його склад і якість, залежить її інформаційна ефективність та інформаційно-пошукові якості, можливості ефективного використання книги читачем (користувачем).

    Досягнення відповідності книги читацьким потребам та можливостям її використання у чому залежить від структури книги і особливо від її апарату, головна завдання якого допомогти читачеві оперативно і з необхідною повнотою отримати потрібну інформацію. На жаль, на практиці розробці апарату і оснащення їм видання приділяється недостатньо уваги. Трапляється, що апарат створюється без урахування функціональної специфіки конкретної книги. Дуже важливо, щоб редактор при його підготовці враховував, для чого і кому призначена книга. Елементи апарату повинні бути такими і в такому складі, щоб задовольняти потреби читача. Для цього редактору потрібна інформація про ефективність книги в залежно від умов її використання. Завдання редактора-видавця -- організувати якісну підготовку окремих елементів апарата.

    Круг інформаційних завдань, що вирішуються редактором, досить широкий. Крім вже названих, до них належать аналіз масивів і потоків видань, оцінка ефективності роботи видавництва; обмін інформацією з іншими видавництвами і координація випуску видань; визначення кола джерел для роботи з авторськими оригіналами; бібліографічна робота; індексування видань; анотування і реферування; реклама книги. Цією, останньої задачі в інформаційній діяльності редактора приділяється дедалі більша роль. Так само все більшого значення в цій діяльності набуває або, в усякому разі, повинна набувати завдання формування та ведення автоматизованого банку даних, що дозволяє забезпечувати інформацією процеси підготовки та випуску книги. Як обов'язкове умова в інформаційну завдання редактора має входити вивчення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду видавничої справи та редагування.

    Редакторські завдання різноманітні, взаємопов'язані і взаємозумовлені. Дії редактора при їх вирішенні мають системний характер і в ринкових відносинах можуть бути визначені поняттям книжкового маркетингу, в якому, по суті, укладена ідея створення та випуску книги з орієнтацією на споживчі інтереси читача.

    Коли від замислівает свій твір, він в першу чергу думає про те, щоб висловитися про пережите і відчути; викласти свої погляди і думки; розповісти суспільству про що-небудь, з його точки зору, новому, що стало результатом його, наприклад, наукової праці. Читацька аудиторія для автора, крім, може бути, випадки, коли він, наприклад, виносить на апробацію наукові результати або пише підручник, не представляється настільки визначеною, щоб він міг точно на неї орієнтуватися і враховувати її запити. У його задумі відображаються знання і розуміння суспільних, людських інтересів, але поки що НЕ читацьких. Дослідження читача, - саме з цього починається книжковий маркетинг, - з метою виявлення його потенційних потреб у книзі - завдання видавництва.

    Читач є господарем становища в ринкових відносинах і його попитом визначається, що видавати, якими накладами, в якому оформленні. Читач різноманітний, він змінюється в часі і в залежності від обставин. Звідси випливає вимога усіляко підвищувати оперативність підготовки і випуску видань, щоб встигнути з задоволенням попиту читача.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://koriphey.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !