ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Джерела фінансування інвестиційного проекту
         

     

    Інвестиції

    ВСТУП

    Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу в різні сфери економікиз метою його збереження і збільшення. Розрізняють реальні
    (капіталообразующіе) інвестиції - вкладення у створення нових, реконструкціюабо технічне переозброєння існуючих підприємств, виробництв іфінансові (портфель-ні вкладення в покупку акцій і цінних паперівдержави, інших підприємств, інвестиційних фондів. У першому випадкупідприєм-тя-вестор, що вкладає кошти, збільшує свій виробниц -вною капітал - основні виробничі фонди та необхідністю для їхфункціонування обігові кошти. У другому випадку інвестор збільшуєсвій фінансовий капітал, отримуючи дивіденди - доход на цінні папери.
    Вкладення коштів у створення виробництв при цьому здійснюютьінші підприємства та організації, що випустили акції для залученняфінансових коштів на їх здійснення інвестиційних проектів.

    Іншими формами інвестування є: придбання земельнихділянок, майнових прав (оцінюваних грошовим еквівалентом), ліцензійна передачу прав промислової власності, секретів виробництва,патентів на винаходи, свідоцтв на нові технології, корисні моделіі промислові зразки, товарні знаки, фірмові найменування, сертифікатина продукцію і технологію виробництва, права землекористування і т. п.

    Інвестиції, що вкладаються в створення нових і відтворення діючихосновних фондів без вкладень в потребу оборотні кошти, мають формукапітальних вкладень. Капітальні вкладення становлять переважну частинувсіх засобів, що забезпечують просте і розширене відтворення основнихфондів. До них належать усі капітальні витрати на приріст і відшкодуваннязносу основних фондів, включаючи витрати на капітальний ремонт імодернізацію основних фондів.

    Інвестиційний проект - планований і здійснюваний комплексзаходів щодо вкладення капіталу в різні галузі і сфери економіки зметою його збільшення. Реалізація інвестиційного проекту, пов'язаного зстворенням нового чи реконструкцією, технічним переозброєнням
    (переобладнанням) діючого підприємства чи виробництва, вимагаєздійснення низки заходів з придбання, оренду, відводу та підготовкиземельної ділянки під забудову, проведення інженерних вишукувань,розробці проектної документації на будівництво або реконструкціюпідприємства, виробництва, виконання будівельних і монтажних робіт,придбання технологічного обладнання, проведення пуско-налагоджувальнихробіт, забезпечення створюваного (переоснащувати або перепрофільовані)підприємства (виробництва) необхідними кадрами, сировиною, комплектуючимивиробами, організації збуту наміченої до виробництва продукції.
    Здійснення зазначених заходів у взаємозв'язку за часом і організаційно -технологічних міркувань - є інвестиційний процес.

    Всі джерела інвестицій поділяються на власні (внутрішні) ізовнішні.

    До власних джерел інвестицій відносяться: власні фінансові кошти, які формуються в результаті нарахуванняамортизації на діючий основний капітал, відрахувань від прибутку на потребиінвестування, сум, виплачених страховими компаніями та установами ввигляді відшкодування збитків від стихійних і інших лих, і т. п.; інші види активів (основні фонди, земельні ділянки, промисловавласність у вигляді патентів, програмних продуктів, торгових марок і т.п.); залучені кошти в результаті випуску підприємством та продажу акцій; кошти, що виділяються вищестоящими холдинговими та акціонернимикомпаніями, промислово-фінансовими групами на безповоротній основі; благодійні та інші аналогічні внески.

    До зовнішніх джерел інвестицій відносяться: асигнування з федерального, регіональних та місцевих бюджетів,різних фондів підтримки підприємництва, надані набезоплатній основі; іноземні інвестиції, надані у формі фінансової чи іншогоматеріального і нематеріального участі в статутному капіталі спільнихпідприємств, а також у формі прямих вкладень (у грошовій формі)міжнародних організацій і фінансових інститутів, держав, підприємствта організацій різних форм власності та приватних осіб; різні форми позикових коштів, у тому числі кредити, що надаютьсядержавою і фондами підтримки підприємництва на поворотній основі
    (у тому числі на пільгових умовах), кредити банків та іншихінституціональних інвесторів (інвестиційних фондів та компаній, страховихтовариств, пенсійних фондів), інших підприємств, векселі та інші засоби.

    Лізинг - форма кредитно-фінансових відносин, яка полягає в довгостроковійоренді промисловими, транспортними та іншими підприємствами машин іобладнання або у підприємств, що виробляють їх, або у спеціальностворюваних лізингових компанії. У лізинговій операції крім зазначенихсторін беруть участь такаж страхові компанії, комерційні або інвестиційнібанки, здатні мобілізувати необхідні для цього грошові кошти вфінансування операцій.

    СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ


    Формування статутного капіталу залежить від організаційно-правової формипідприємства. У товариствах з обмеженою відповідальністю статутний капіталформується за рахунок внесків засновників. Статутний капітал акціонерноготовариства складається з номінальної вартості акцій товариства,придбаних акціонерами. Номінальна вартість всіх звичайних акцій товариства повинна бути однаковою. Статутний капітал товариства визначаємінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси йогокредиторів.

    Товариство може розміщувати звичайні акції, а також один абокілька типів привілейованих акцій. Номінальна вартістьрозміщених привілейованих акцій не повинна перевищувати 25 відсотків відстатутного капіталу товариства.

    Мінімальний статутний капітал товариства відкритого суспільства повиненстановити не менш тисячократним суми мінімального розміру оплатипраці, встановленого федеральним законом на дату реєстраціїсуспільства, а закритого товариства - не менше кратної суми мінімальногорозміру оплати праці, встановленого федеральним законом на датудержавної реєстрації товариства. При установі акціонерного товариствавсі його акції мають бути розподілені серед засновників.
    В оплату статутного капіталу можуть надходити: грошові кошти;майнові внески; майнові права; цінні папери; кошти вдо іноземців валюті для акціонерних товариств, що створюються за участюіноземного капіталу.
    Статутний капітал - це економічний фундамент АТ. Якщо АТ "прогоряє"і його активи витрачені, то єдине, що в усіх випадках залишаєтьсявід АТ, - його статутний капітал, який пізніше, при офіційномуоформленні ліквідації товариства, можуть розібрати між собою йогоакціонери за кількістю наявних у них акцій.

    Зміна статутного капіталу може бути здійснено тількирішенням загальних зборів акціонерів, кваліфікованою більшістю утри чверті голосів присутніх на зборах. При цьому збориможе вирішити: збільшити статутний капітал і випустити додаткові акції. Цевирішення можливе тільки після повної сплати статутного капіталу.
    Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків, яких вінзбитків не допускається; зменшити статутний капітал або анулюванням і викупом частиниакцій без зміни їх номіналу, або зменшенням номіналу акцій беззміни їх числа; зберегти вартісної розмір статутного капіталу, алеконсолідувати існуючі акції або розділити їх на акції меншогономіналу.

    У разі прийняття рішення зборами акціонерів про змінустатутного капіталу АТ вносить відповідні зміни до статуту, можназбільшити або зменшити величину статутного капіталу.
    З досвіду зарубіжних країн, а також за наявним досвіду нашої країни великоїрозмір статутного капіталу позитивно впливає на інвестиції. Тобтоінвестор з більшою впевненістю вкладає свої кошти в інвестиційнийпроект, тому що у підприємства в яку він вкладає кошти єможливість відшкодувати йому збитки, у разі провалу абонезадовільного результату реалізації інвестиційного проекту.
    У цьому разі статутний капітал відіграє роль гаранта надійності підприємства.

    ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ


    Емісія цінних паперів дозволяє залучити додаткові кошти дляфінансування інвестиційного проекту.
    У залежності від потреб акціонерного товариства можна говорити про види,або типах емісії, спрямованих на їх задоволення:
    1) для збільшення статутного капіталу емітента
    2) для зміни структури його акціонерного капіталу
    3) для мобілізації ресурсів на інвестиції чи поповнення обігових коштів
    4) для погашення кредиторської заборгованості емітента.

    Зазначені типи емісії є найбільш загальними і схематичними. Напрактиці найчастіше реалізуються їх комбінації, оскільки зазвичай треба вирішитидекілька завдань, наприклад мобілізувати кошти, змінити структуруакціонерного капіталу, і частково погасити кредиторську заборгованість.
    Нове АТ для того, щоб випустити свої акції на звернення повиннооформити їх державну реєстрацію в органах Міністерства фінансів РФ.
    Випуск акцій не пройшли державну реєстрацію, єнезаконним, тягне за собою вилучення їх у покупців, виручки в емітента іповернення грошей покупцям з накладенням відповідних санкцій.
    Процедура реєстрації та випуску акцій здійснюється відповідно до
    Положенням про випуск та обіг цінних паперів і фондових бірж в Українізатвердженим та постановою Уряду РФ від 28 грудня 1991 р. № 78.

    Державної реєстрацією підлягає первинна емісія акцій, тобтопродаж акцій товариством-емітентом їх першим власникам, причому первиннаемісія має місце як при установі АТ, так і при збільшенні статутногокапіталу існуючого АТ та організації додаткового випуску акцій.

    Після прийняття рішення про первинної емісії акцій АТ-емітентпредставляє в реєструють фінансовий орган необхідні документи,основним з яких є проспект емісії, в якому містяться: 1)основні дані про емітента; 2) дані про фінансове становище; 3) відомостіпро майбутній випуск цінних паперів.
    Емісія облігацій.
    1. Суспільство має право відповідно до його статуту розміщувати облігації таінші цінні папери, передбачені правовими актами Російської Федераціїпро цінні папери.
    2. Розміщення товариством облігацій та інших цінних паперівздійснюється за рішенням ради директорів (наглядової ради)товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства.
    3. Товариство має право випускати облігації. Облігація засвідчує право їївласника вимагати погашення облігації (виплату номінальноївартості або номінальної вартості та процентів) у встановлені терміни.

    У рішенні про випуск облігацій повинні бути визначені форма, строкита інші умови погашення облігацій.

    Облігація повинна мати номінальну вартість. Номінальнавартість всіх випущених товариством облігацій не повинна перевищувати розмірстатутного капіталу товариства або величину забезпечення, наданогосуспільству третіми особами з метою випуску облігацій. Випускоблігацій суспільством допускається після повної сплати статутного капіталусуспільства.

    Товариство може випускати облігації з одноразовим терміномпогашення або облігації зі строком погашення за серіями ввизначені терміни.

    Погашення облігацій може здійснюватися у грошовій формі або іншиммайном відповідно до рішення про їх випуск.

    Товариство має право випускати облігації, забезпечені заставоювизначеного майна товариства, або облігації під забезпечення,надане суспільству для цілей випуску облігацій третіми особами,та облігації без забезпечення.

    Випуск облігацій без забезпечення дозволяється не ранішетретього року існування суспільства і за умови належногозатвердження до цього часу двох річних балансів суспільства.

    Облігації можуть бути іменними або на пред'явника. При випускуіменних облігацій товариство зобов'язане вести реєстр їх власників.

    Втрачена іменна облігація поновлюється суспільством за розумнуплату. Права власника загубленої облігації на пред'явникавідновлюються судом у порядку, встановленому процесуальнимзаконодавством Російської Федерації.

    Суспільство має право обумовити можливість дострокового погашенняоблігацій за бажанням їх власників. При цьому в рішенні про випускоблігацій повинні бути визначені вартість погашення та строк, не ранішеякого вони можуть бути пред'явлені до дострокового погашення.

    4. Суспільство не може розміщувати облігації та інші цінні папери,конвертовані в акції товариства, якщо кількість оголошених акційсуспільства певних категорій і типів менше кількості акцій цихкатегорій і типів, право на придбання яких надають такіцінні папери.

    КОМЕРЦІЙНИЙ КРЕДИТ

    Комерційний кредит можна охарактеризувати як кредит, що надаєтьсяу товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу запродані товари. Він надається під зобов'язання боржника
    (покупця) погасити у визначений термін як суму основного боргу, так інараховуються відсотки.

    Досліджувана компанія будучи раніше виробником і постійно даючитовар «на реалізацію», отримавши у власність торгові площі зіткнуласяз поняттям «комерційний» (або «товарний») кредит з боку роздрібногопродавця.

    Застосування комерційного кредиту вимагає наявності у виробникадостатнього резервного капіталу на випадок уповільнення надходжень відборжників.

    Виділяють п'ять основних способів надання комерційного кредиту:вексельний спосіб;відкритий рахунок;знижка за умови оплати у визначений термін;сезонний кредит;консигнація.

    При вексельному способі після поставки товарів продавець виставляєтратту на покупця, який, отримавши комерційні документи, акцептуєїї, тобто дає згоду на оплату у зазначений на ній термін. Цей спосіб ввідносинах між роздрібною торгівлею і оптовим постачальником не використовується.

    Інший спосіб - знижка за умови оплати у визначений термін. Цейспосіб передбачає умову, що якщо платіж буде проведенийпокупцем протягом обумовленого в контракті періоду після виписки рахунку,то з ціни буде віднімемо знижка. В іншому випадку, вся сума повинна бутивиплачена у встановлений термін. Згідно договору про відкритому рахунку,прийнятого обома сторонами, покупець може робити періодичнізакупівлі без звернення за кредитом у кожному окремому випадку. Звичайнийпорядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, віннегайно відвантажується, а платіж за нього проводиться у встановлені термінипісля отримання рахунку. Даний спосіб використовувався досліджувана компаніятільки в рамках імпортних контрактів і непридатний в роздрібній торгівлі,яка формує ціну і враховує націнку негайно по факту поставкитовару - це необхідно для правильного нарахування ПДВ, який у роздрібнійторгівлі специфічний.

    Сезонний кредит звичайно застосовується у виробництві іграшок, сувенірів,сонячних окулярів, парасольок і інших виробів масового споживання. Цейспосіб дозволяє роздрібним продавцям купувати товари протягом усього року зметою організації необхідних запасів перед піком сезонних продажів ідозволяє відстрочити платіж виробнику до кінця розпродажу. Наприклад,виробники іграшок дозволяють торговцям закуповувати іграшки за кількамісяців до Різдва, а платити за товар - у січні-лютому. Головнеперевага при цьому способі - можливість випуску продукції бездодаткових витрат на складування, зберігання і т.д.

    Консигнація - спосіб, при якому роздрібний торговець може простоотримати товарно-матеріальні цінності без зобов'язання. Якщо товари будутьпродані, то буде здійснено і платіж виробнику, а якщо ні, тороздрібний торговець може повернути виробнику без виплати неустойки.
    Консигнація звичайно застосовується при реалізації нових, нетипових товарів,попит на які важко припустити.

    Само собою зрозуміло, що будь-який із цих способів може бути найбільшефективним у конкретних ринкових умовах. Вибір найбільш ефективногоспособу - головне завдання кредитної політики кожної корпорації.

    КРЕДИТ

     Кредит в економіці країни, виконує певні функції:

    1. полегшує перерозподіл капіталів між галузями господарства і тим самим сприяє утворенню середньої норми прибутку;

    2. стимулює ефективність праці;

    3. розширює ринок збуту товарів;

    4. прискорює процес реалізації товарів і отримання прибутку;

    5. є потужним знаряддям централізації капіталу;

    6. прискорює процес нагромадження і концентрації капіталу;

    7. забезпечує скорочення витрат обігу:пов'язаних з обігом грошей;пов'язаних з обігом товарів.

    У підприємств усіх форм власності все частіше виникає потребазалучення позикових коштів для здійснення своєї діяльності іотримання прибутку. Найбільш поширеною формою залучення коштівє отримання банківської позики але кредитним договором.

    Кредит - надання грошей або товарів в борг, як правило, зсплатою відсотків; вартісна економічна категорія, невід'ємнийелемент товарно-грошових відносин. Виникнення кредиту пов'язанобезпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять одинодному як власники, готові вступити в економічні відносини.

    Можливість виникнення і розвитку кредиту пов'язані з кругообігом іоборотом капіталу. У процесі руху основного і оборотного капіталувідбувається вивільнення ресурсів. Засоби праці використовуються в процесівиробництва тривалий час, їх вартість переноситься на вартістьготової продукції частинами. Поступові відновлення вартості основногокапіталу в грошовій формі приводить до того, що вивільняються грошовікошти осідають на рахунках підприємств. Разом з тим на іншому полюсівиникає потреба в заміні зношених засобів труда і доситьвеликих одноразових витратах. Аналогічні по своєму характеру процесивідбуваються і в русі оборотного капіталу. Більше того, тут коливання вкругообігу й обороті виявляють себе більш різноманітно. Так, в силусезонності виробництва, нерівномірного постачання і іншого відбуваєтьсянеспівпадання часу виробництва та реалізації продукції. У одних суб'єктівз'являється тимчасовий надлишок коштів, у інших - їх нестача. Це створюєможливість виникнення кредитних відносин, тобто кредит дозволяєвідносне протиріччя між тимчасовим осіданням коштів інеобхідністю, їх використання в господарстві.

    Кредитні відносини в економіці базуються на певнійметодологічній основі, одним з елементів якої виступають принципи,строго дотримувані при практичній організації будь-якої операції на ринкупозичкових капіталів.

    ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КРЕДИТУ
    Повернення кредиту

    Цей принцип виражає необхідність своєчасного повернення отриманихвід кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використанняпозичальником. Він знаходить своє практичне вираження в погашенні конкретноїпозики шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунокщо надала її кредитній організації (або іншого кредитора), щозабезпечує поновлювані кредитних ресурсів банку як необхідноїумови продовження його статутної діяльності. У вітчизняній практицікредитування в умовах централізованої планової економіки існувалонеофіційне поняття "безповоротна позика». Ця форма кредитування маладосить широке поширення, особливо в аграрному секторі, івиражалася в наданні державними кредитними установами позик,повернення яких спочатку не планувалося через кризового фінансовогостану позичальника. По своїй економічній суті безповоротні позикибули швидше додатковою формою бюджетних субсидій, здійснюванихчерез посередництво державного банку, що традиційно ускладнювалокредитне планування і вело до постійної фальсифікації витратної частинибюджету. В умовах ринкової економіки поняття безповоротної позики настільки жнеприпустимо, як, наприклад, поняття "планово-збиткове приватнепідприємство ".
    Терміновість кредиту

    Цей принцип відображає необхідність повернення кредиту не в будь-якийприйнятне для позичальника час, а в точно певний термін, зафіксованийв кредитному договорі або замінює його документі. Порушення вказаноїумови є для кредитора достатньою підставою для застосування допозичальника економічних санкцій в формі збільшення відсотка, що стягується, апри подальшій відстрочку (в нашій країні - понад три місяці) --пред'явлення фінансових вимог в судовому порядку. Частковимвинятком з цього правила є так звані онкольні позики, термінпогашення яких в кредитному договорі спочатку не визначається.
    Платність кредиту. Позиковий відсоток.

    Цей принцип виражає необхідність не тільки прямого поверненняпозичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але й оплати права на їхвикористання. Економічна суть плати за кредит відображається вфактичному розподілі додатково отриманої за рахунок йоговикористання прибутку між позичальником і кредитором. Практичне вираженнярозглянутий принцип знаходить в процесі встановлення величинибанківського відсотка, що виконує три основні функції:
    - перерозподіл частки прибутку юридичних і доходу фізичних осіб;
    - Регулювання виробництва і обігу шляхом розподілу позиковихкапіталів на галузевому, міжгалузевому і міжнародному рівнях;
    - На кризових етапах розвитку економіки - антиінфляційний захист грошовихнакопичень клієнтів банку.

    Ставка (або норма) позикового відсотка, що визначається як відношення сумирічного доходу, отриманого на позиковий капітал, до суми наданогокредиту виступає як ціни кредитних ресурсів.

    Підтверджуючи роль кредиту як одного з пропонованих наспеціалізованому ринку товарів, платність кредиту стимулює позичальника дойого найбільш продуктивного використання. Саме ця стимулююча функціяне в повній мірі використовувалася в умовах планової економіки, колизначна частина кредитних ресурсів надавалася державнимибанківськими установами за мінімальну плату (1,5 - 5% річних) або набезпроцентної основі.

    Принципово відрізняючись від традиційного механізму ціноутворення наінші види товарів, визначальним елементом якого виступають суспільнонеобхідні витрати праці на їх виробництво, ціна кредиту відображає загальнеспіввідношення попиту і пропозиції на ринку позикових капіталів і залежить відцілого ряду факторів, у тому числі чисто кон'юнктурного характеру.
    Забезпеченість кредиту

    Цей принцип виражає необхідність забезпечення захисту майновихінтересів кредитора при можливому порушенні позичальником прийнятих на себезобов'язань і знаходить практичне вираження в таких формах кредитування,як позики під заставу або під фінансові гарантії. Особливо актуальний в періодзагальної економічної нестабільності, наприклад, у вітчизняних умовах.
    Цільовий характер кредиту

    Принцип поширюється на більшість видів кредитних операцій,виражаючи необхідність цільового використання коштів, отриманих відкредитора. Знаходить практичне вираження у відповідному розділікредитного договору, що встановлює конкретну мету видаваної позики, атакож у процесі банківського контролю за дотриманням цієї умовипозичальником. Порушення даного зобов'язання може стати підставою длядострокового відгуку кредиту або введення штрафного (підвищеного) позиковоговідсотка.
    Диференційований характер кредиту

    Цей принцип визначає диференційований підхід з боку кредитноїорганізації до різних категорій потенційних позичальників. Практичнареалізація його може залежати як від індивідуальних інтересів конкретногобанку, так і від проведеної державою централізованої політики підтримкиокремих галузей чи сфер діяльності (наприклад, малого бізнесу та ін.)

    ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ

    Місце і роль кредиту в економічній системі суспільства визначаютьсятакож насамперед виконуваними ним функціями як загального, так і селективногохарактеру.
    Перерозподільна функція

    В умовах ринкової економіки ринок позикових капіталів виступає вяк своєрідний насоса, що відкачує тимчасово вільні фінансовіресурси з одних сфер господарської діяльності та направляє їх уінші, що забезпечують, зокрема, більш високий прибуток. Орієнтуючись надиференційований її рівень в різних галузях або регіонах, кредитвиступає в ролі стихійного макрорегулятора економіки, забезпечуючи.задоволення потреб динамічно розвиваються об'єктів програмикапіталу в додаткових фінансових ресурсах. Однак у деяких випадкахпрактична реалізація вказаної функції може сприяти поглибленнюдиспропорцій в структурі ринку, що найбільш наочно виявилося в Росіїна стадії переходу до ринкової економіки, де перелив капіталів з сферивиробництва в сферу звертання прийняв загрозливий характер, в тому числі здопомогою кредитних організацій. Саме тому одна з найважливіших завданьдержавного регулювання кредитної системи - раціональне визначенняекономічних пріоритетів і стимулювання залучення кредитних ресурсів уті галузі або регіони, прискорений розвиток яких об'єктивно необхідно зпозиції національних інтересів, а не виключно поточної вигоди окремихсуб'єктів господарювання.
    Економія витрат обігу

    Практична реалізація цієї функції безпосередньо витікає зекономічної суті кредиту, джерелом якого виступають в тому числіфінансові ресурси, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігупромислового і торгового капіталів. Тимчасової розрив між надходженням івитрачанням грошових коштів суб'єктів господарювання може визначити нетільки надлишок, але і нестача фінансових ресурсів. Саме тому настількишироке поширення отримали позики на заповнення тимчасової нестачівласних оборотних коштів, що використовуються практично всіма категоріямипозичальників і забезпечують істотне прискорення оборотності капіталу,а отже, і економію загальних витрат звертання.
    Прискорення концентрації капіталу

    Процес концентрації капіталу є необхідною умовоюстабільності розвитку економіки і пріоритетною метою будь-якого суб'єктагосподарювання. Реальну допомогу в рішенні цієї задачі надають позиковізасоби, що дозволяють істотно розширити масштаб виробництва (або іншоїгосподарської операції) і, таким чином, забезпечити додаткову масуприбутку. Навіть з урахуванням необхідності виділення частини її для розрахунку зкредитором залучення кредитних ресурсів більш виправдане, ніж орієнтаціявиключно на власні кошти. Слід, однак, відзначити, що настадії економічного спаду (і тим більше в умовах переходу до ринковоїекономіки) дорожнеча цих ресурсів не дозволяє активно використовувати їхдля рішення задачі прискорення концентрації капіталу в більшості сфергосподарської діяльності. Тим не менше, розглянута функція навіть увітчизняних умовах забезпечила певний позитивний ефект,дозволивши істотно прискорити процес забезпечення фінансовими ресурсамивідсутніх або вкрай нерозвинених в період планової економіки сфердіяльності.
    Обслуговування товарообігу
    У процесі реалізації цієї функції кредит активно впливає на прискоренняне тільки товарного, але і грошового обігу, витісняючи з нього, уЗокрема, готівкові гроші. Вводячи в сферу грошового обігу такіінструменти, як векселі, чеки, кредитні картки і т.д., він забезпечуєзаміну готівкових розрахунків безготівковими операціями, що спрощує і прискорюємеханізм економічних відносин на внутрішньому і міжнародному ринках.
    Найбільш активну, роль в рішенні цієї задачі грають комерційний кредитяк необхідний елемент сучасних відносин товарообміну.
    Прискорення науково-технічного прогресу

    У післявоєнні роки науково-технічний прогрес став визначальнимфактором економічного розвитку будь-якої держави і окремого суб'єктагосподарювання. Найбільш наочно роль кредиту в його прискоренні може бутивідслідковано на прикладі процесу фінансування діяльності науково -технічних організацій, специфікою яких завжди був більший, ніж уінших галузях, тимчасової розрив між первинним вкладенням капіталу іреалізацією готової продукції. Саме тому нормальне функціонуваннябільшості наукових центрів (за винятком що знаходяться на бюджетномуфінансуванні) немислиме без використання кредитних ресурсів. Настільки жнеобхідний кредит і для здійснення інноваційних процесів в формібезпосереднього впровадження у виробництво наукових розробок і технологій,витрати на які спочатку фінансуються підприємствами, в тому числі іза рахунок цільових середньо - і довгострокових позик банку.

    Отже, кредит - це економічні відносини, що виникають міжкредитором і позичальником з приводу вартості, передавався у тимчасовекористування.

    В умовах ринкової економіки кредит виконує такі функції:а) акумуляція тимчасово вільних грошових коштів;б) перерозподіл грошових коштів на умовах їх подальшого повернення;в) створення кредитних знарядь обігу (банкнот і казначейських квитків) ікредитних операцій;г) регулювання об'єму сукупного грошового обороту.

    Основними принципами кредиту є платність, терміновість ізворотність.

    Умови та форми кредитування

    Кредит, за визначенням, це грошові кошти або інші речі,об'єднані родовими ознаками, передані в борг однією стороною іншійстороні. Отже, під кредитними правовідносинами розуміються всіправовідносини, що виникають унаслідок надання (передачі),використання та за умови повернення коштів чи інших речей. Напрактиці кредит може існувати як у чистому вигляді (позики, банківськіпозики), так і служити складовою частиною всіляких цивільно-правовихзобов'язань.

    Банківський кредит, вимоги, що пред'являються до його оформлення,володіють певними особливостями, відмінними від інших видів кредиту.
    Перш за все слід зазначити, що кредитні відносини банку з клієнтомбудуються на принципах терміновості, зворотності, платності та забезпеченостікредиту й оформляються договором.

    Банківське кредитування відрізняється наступними особливостями.
    По-перше, ці правовідносини характеризуються спеціальним суб'єктнимскладом: кредитором в даному випадку виступає банк або інша кредитнаорганізація, що регулярно, професійно на підставі спеціальновиданого Центральним банком РФ дозволу (ліцензії) здійснюєподібного роду операції для отримання прибутку як основну мету своєїдіяльності.
    По-друге, якщо за договором позики або в результаті наданнятоварного або комерційного кредиту предметом договору можуть служити нетільки грошові кошти, а й інші речі, визначені родовими ознаками,то предметом договору банківського кредиту можуть бути лише грошовікошти.
    По-третє, особливістю договору банківського кредиту є йоговозмездный характер, тобто сплата клієнтом відсотків за користуваннягрошовими коштами кредитної організації протягом певного строку --на відміну від звичайного договору позики, що припускає як возмездный, так нбезоплатний характер правовідносин сторін.
    По-четверте, забезпеченість кредиту. Як забезпечення своєчасногоповернення кредиту банки приймають заставу, поручительство, гарантію іншогобанку, а також зобов'язання в інших формах, припустимих банківськоюпрактикою.
    По-п'яте, відмінність від договору позики кредитний договір містить вимогацільового використання позикових засобів із зазначенням конкретних цілей.
    По-шосте, кредитний договір укладається обов'язково й письмовій формі.
    Обов'язковість такого оформлення визначена чинним законодавством
    (ст. 820 ГК РФ), при цьому недотримання письмової форми тягне за собоюнедійсність кредитного договору.
    По-сьоме, відповідно до чинного законодавства грошові коштиза договором кредиту (договору банківської позики) можуть бути наданіпідприємству-позичальнику тільки в безготівковій формі.

    Надання комерційними банками кредиту підприємствамздійснюється на основі кредитного договіра, який інакше називаютьдоговором банківської позички. Правила надання кредиту, порядок, етаниі умови укладання кредитних договорів комерційні банки розробляютьсамостійно з урахуванням рекомендацій і вказівок ЦБ РФ.

    Для вирішення питання про доцільність надання кредиту тому абоіншому позичальникові останній зобов'язаний представити в комерційний банкпевний набір документів:
    - Заявку на отримання кредиту;
    - Копії установчих документів позичальника, завірені нотаріально
    (свідоцтво про реєстрацію підприємства, статут, установчий договір);
    - Баланс на останню звітну дату, засвідчений податковою інспекцією;
    - Техніко-економічне обгрунтування окупності проекту;
    - Копії договорів (контрактів) на підтвердження угоди;
    - Завірену нотаріусом банківську картку зі зразками підписівкерівника підприємства, головного бухгалтера та відбитком печатки;
    - Документи, що підтверджують наявність забезпечення кредиту (дого-злодій застави,договір поруки, банківська гарантія і т. д.).

    В залежності від фінансового стану позичальника та інших обставинзазначений перелік може бути, значно розширений.

    У результаті аналізу наданих документів, а також, можливо,проведення досліджень і оцінки результатів господарсько-фінансовоїдіяльності позичальника, його ділової репутації, платоспроможності (особливо,коли розглядається питання про надання досить великих сум назначний строк) приймається рішення про видачу кредиту. Обладнаннякредитної угоди здійснюється шляхом укладання договору.
    Банківський кредит

    Одна з найбільш поширених форм кредитних відносин векономіці, об'єктом яких виступає процес передачі в позикубезпосередньо грошових коштів. Надається виключноспеціалізованими кредитно-фінансовими організаціями, що мають ліцензіюна здійснення подібних операцій від центрального банку. У ролі позичальникаможуть виступати тільки юридичні особи, інструментом кредитних відносинє кредитний договір або кредитна угода. Дохід за цією формоюкредиту надходить у вигляді позичкового відсотка або банківського відсотка, ставкаякого визначається за угодою сторін з урахуванням її середньої норми наданий період і конкретних умов кредитування. Класифікується по рядубазових ознак.

    Терміни погашення.
    • Онкольні позики, що підлягають поверненню в фіксований термін післянадходження офіційного повідомлення від кредитора. В даний час вонипрактично не використовуються не тільки в Росії, але і в більшості іншихкраїн, оскільки вимагають відносно стабільних умов на ринку позиковихкапіталів і в економіці в цілому.
    • Короткострокові позики, що надаються, як правило, на заповненнятимчасової нестачі власних оборотних коштів у позичальника.
    Сукупність подібних операцій утворить автономний сегмент ринку позиковихкапіталів - грошовий ринок. Середній термін погашення по цьому виду кредитузвичайно не перевищує шести місяців. Найбільш

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !