ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Лізинг: сутність, перспективи розвитку
         

     

    Інвестиції

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    Пермський державний університет

    Кафедра фінансів, кредиту

    і біржової справи

    Лізинг: сутність, перспективи розвитку

    Курсова робота студентки

    II курсу денного відділення

    економічного факультету

    спеціальності «ФК-2»

    М. В. Килина __________

    Науковий керівник:

    кандидат економічних наук

    доцент М. Ю. Молчанова_________

    Пермь 2002

    Зміст


    ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
    1. Сутність лізингу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5
    1. Історія та причини розвитку лізингу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5
    2. Поняття і значення лізингу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 8
    3. Форми та види лізингу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .11
    4. Об'єкти та суб'єкти лізингу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 14
    5. Правові норми лізингових відносин ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 17
    2. Ринок лізингу в Росії ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23
    1. Стан та проблеми на сучасному етапі ... ... ... ... ... .... ... ... .... ... .23
    2. Заходи державної підтримки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .27
    3. Перспективи розвитку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 29
    ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 31
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ... ... ... ... 34
    ПРОГРАМИ

    Введення


    Глибокі перетворення, що відбуваються у світовій економіці, вимоги,пропоновані науково-технічним прогресом до заміни основних фондів, атак само необхідність більш ефективного використання фінансових ресурсівпотребували нових методів оновлення матеріально-технічної бази. Однимз таких нетрадиційних і досить ефективних в останні десятиліттяінвестиційних інструментів став лізинг.


    Протягом останніх трьох десятиріч популярність лізингу стрімкозросла; замість того, щоб позичати гроші на купівлю аероплана,комп'ютера, реактора або супутника компанія може взяти його в лізинг. Авіа та залізничні компанії беруть в лізинг величезна кількістьобладнання, багато компаній та мотелі беруть в лізинг своє майно, арізні магазини - будівлі та склади. Навіть підприємства комунальних послугзвернулися до лізингу, тому що для них все важче стає брати грошів кредит.

    Актуальність розвитку лізингу в Україні, включаючи формування лізинговогоринку в СНД, обумовлена, насамперед, несприятливим станом паркуобладнання (значна питома вага морально застарілогоустаткування, низька ефективність його використання, незабезпеченістьзапасними частинами і т. д.). Одним з варіантів рішення цих проблем можестати лізинг, який об'єднує елементи зовнішньо-торгівельних, кредитних іінвестиційних операцій.
    Вибір даної теми визначили ряд причин. По-перше, ринок лізинговихпослуг в Росії досить молодий і не освоєний. По-друге, лізинг, на думкуавтора, є дуже перспективним напрямком для роботи.
    Довголітній досвід використання лізингового механізму впідприємницької діяльності багатьох країн світу дозволяє зробитивисновок про його ефективність. Виходячи з цього і існуючого стану в
    Росії в перехідний період до ринкових відносин, з усіма його проблемамиі труднощами, необхідно відзначити позитивність лізингового механізму.
    І, нарешті, по-третє, автор упевнений, що за допомогою лізингу реально можутьбути залучені інвестиції, необхідні для найбільш вразливих ланокросійської економіки.
    Розуміння терміну "лізинг" пропонується в роботах відомих авторів.
    Вважається, що термін "лізинг" слід трактувати ширше, ніж поняття
    "фінансування оренди", "кредит - оренда" або "операції зфінансування оренди ". Такий підхід обумовлений точним перекладоманглійського слова leasе як оренда. Виходить, що під терміном "лізинг"може розумітися не тільки фінансова оренда, але й інші оренднівідносини.
    Використання лізингу переважно з ряду причин. Він даєможливість використовувати у виробництві найбільш передову техніку, неоплачуючи її повної ціни; підвищувати рівень кваліфікації працівників,що працюють на цій техніці. В умовах переходу до ринкової економіки внашій країні різко зростає необхідність використання лізингу, проце свідчить інтенсивний розвиток орендних колективів.
    Метою даної роботи є розгляд сутності лізингу та виявленняйого переваг у порівнянні з традиційними формами фінансування, атакож опис різновидів лізингових операцій. Дуже важливо при цьомупростежити історію виникнення лізингу, його становлення та розвиток внашій країні, знати практику застосування лізингових операцій в іншихкраїнах. Також в даній курсовій роботі зроблено спробупроаналізувати російський досвід із залучення інвестицій через лізинг,позитивні, негативні моменти і напрямки по поліпшенню що формуєтьсяринку лізингових послуг.
    Для того, щоб виклад даної роботи було найбільш пов'язаним іпослідовним рух в ній здійснюється як би від загального доприватному, що дозволяє привести роботу в систему, трансформуючи данийпроцес на більш прості. Робота складається з двох основних розділів:розгляд сутності лізингу, а також ринку лізингу в Російській
    Федерації. Для кращого сприйняття кожна глава розбивається на окремічастини, які включають в себе такі питання як поняття і види лізингу,історія його розвитку, правові норми, стан лізингу в Україні насучасному етапі і перспективи його розвитку.
    У ході роботи вивчалася література вітчизняних та зарубіжних авторів,статті економічних журналів, а також закони та нормативні акти,регламентують діяльність лізингу.

    1. сутність лізингу

    1.1.ІСТОРІЯ І ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ

    Ідея лізингу не нова. На думку істориків і економістів, лізинговіугоди укладалися, як зазначають П. Балтус і Б. Майджер у книзі "Школаєвропейського лізингу ", ще в стародавній державі Шумер і датуютьсяприблизно 2000 роком до н. е.. Однак стародавні документи не обмежуютьсферу орендної практики державою Шумер, і не виключено, що орендаіснувала і більш давні часи, хоча поки до нас не дійшло ніякихвідомостей про це.
    Історики стверджують, що Аристотель торкнувся ідеї лізингу в трактаті
    «Багатство полягає в користуванні, а не в праві власності», написаномублизько 350 р. до н.е. Англійський автор Т. Кларк стверджує, що лізинг буввідомий задовго до того, як жив Аристотель: він знаходить кількаположень про лізинг в законах Хаммурапі, прийнятих близько 1760 р. до н.е.
    Римська імперія також не залишилася осторонь від проблем лізингу - вонизнайшли своє відображення в інституціях Юстиніана.
    Введення в економічний лексикон терміну "лізинг» (від англ. to lease --брати і здавати майно в тимчасове користування) пов'язують зопераціями телефонної компанії «Белл», керівництво якої в 1877 р.прийняв рішення не продавати свої телефонні апарати, а здавати воренду. Проте перше суспільство, для якого лізингові операції сталиосновою його діяльності, було створено тільки в 1952 р. в Сан-Францискоамериканською компанією "United States Leasing Corporation", і такимчином, США стали батьківщиною нового бізнесу, і зокрема банківського.

    На початку 60-х років американські підприємці "перевезли" лізингчерез океан до Європи, де перша лізингова компанія - "Deutsche lising
    GMbH "з'явилася в 1962 році в Дюссельдорфі.
    На даний період в країнах з ринковою економікою лізингові операціїдля господарюючого суб'єкта стають переважними при технічномупереозброєння виробництва.
    У 80 - ті роки. в США набув поширення лізинг авіаційної техніки.
    Пізніше лізингові компанії одержали назву «фінансово-лізинговихтовариств »; вони стали забезпечувати виробникам шляхи збуту їхньої продукціїшляхом здачі в оренду, а також фінансування угод і пов'язаних з нимиризиків.

    У Західній Європі перші фінансово-лізингові суспільства з'явилися наприкінці
    50 - початку 60-х років. В Англії першопрохідником сучасного лізинговогобізнесу стала компанія "Mercantile Leasing Corporation", утрежденная в
    1960 Однак розвиток лізингових операцій стримувалосяневизначеністю їх статусу з позицій цивільного, торговельного іподаткового законодавства.
    З початку 60-х років лізинговий бізнес одержав свій розвиток на Азіатськомуконтиненті.
    В даний час основна частина світового ринку лізингових послугзосереджена в трикутнику «США - Західна Європа - Японія». У Західній
    Європі лізингодавцями виступають переважно спеціалізованілізингові компанії, які в 75-80% випадків контролюються банками абовважаються їх дочірніми товариствами.
    Для Японії характерним є розширення лізингової операції відфінансування послуг до надання «пакета послуг», що включаєкомбінації купівлі-продажу, лізингу та позик. Ці послуги отримали назвукомплексного лізингу.
    На думку фахівців Е. Чекмарьова, В. Перова і К. Сусанян, в Росіїлізинг застосовувався до початку 90-х рр.. в порівняно невеликих масштабах ілише в міжнародній торгівлі. Лізинг розглядався радянськимизовнішньоторговельними організаціями, перш за все, як одна з формпридбання або реалізації такого устаткування, як великогабаритніуніверсальні та інші коштовні верстати, конвеєрні лінії, дорожньо -будівельне, ковальсько-пресове, енергетичні обладнання, а такожремонтні майстерні, літаки, морські судна, автомашини, ЕОМ тощо, звикористанням спеціальної (форми) кредиту. Різновидом лізинговоїоперації, що активно застосовувалась Мінморфлотом СРСР, був найм морськогосудна без екіпажу.
    Початок активного розвитку лізингових операцій на вітчизняномувнутрішньому ринку можна визначити 1990 р., у зв'язку з переведеннямпідприємств на орендні форми господарювання. Помітним явищем встановленні початкових правил застосування лізингу стали Основизаконодавства СРСР і союзних республік про оренду від 23 листопада 1989і лист Держбанку СРСР від 16 лютого 1990 р. № 270 "0 плані рахунківбухгалтерського обліку ", в якому був поданий порядок відображеннялізингу в бухгалтерському обліку. Розвиток мережі комерційних банківсприяв впровадженню лізингових операцій в банківську практику.
    У 1994 р. було створено Російську асоціація лізингових компаній -
    "Рослізінг", що стала членом Європейської федерації асоціацій лізинговихкомпаній "LEASEUROPE". Одними з перших лізингових компаній в Росії булизареєстровані "Росагроснаб" - лізинг вітчизняноїсільськогосподарської техніки і "Аеролізінг" - лізинг літаків. Багатолізингових компаній створено банками: "Балтліз" (Промстройбанк),
    "Лізінгбізнес" (Мосбізнеcбанк).
    Зміни, які прискорили розвиток лізингу в Україні, перш за все,пов'язані з поліпшенням макроекономічної та політичної ситуації.
    Інфляція, за офіційними оцінками, склав 11-12% за 1997 рік, щоцілком прийнятно для розвитку таких інвестиційних механізмів, якфінансовий лізинг.
    З 1994 р. по січень 2001р. кількість лізингових компаній зросла з 20 до
    1400, і навіть до 1500 - до осені 2001р. А обсяги лізингових послуг - з 9,18млн руб. в 1994р. до 10557,37 млн руб. у 1999р., 13320,6 млн у 2000р. і
    (очікувалося) 17,5 млрд в 2001р. [1] Все це свідчить про те, що в
    Російської Федерації зазначається величезна потреба в розвитку лізингу,є широка мережа лізингових компаній (у тому числі близько 90іноземних), проте до цих пір лізинг у нас займає досить скромнемісце в інвестиціях.
    В якості висновку, можна сказати, що лізинг (в простих формах) в світізародився ще в далекому минулому і проіснував до наших днів. І раз вінз'явився значить був необхідний, нині ж ця необхідністьособливо простежується через ускладнилися економічних систем: грошово -кредитних, податково-бюджетних та ін Зрозуміти необхідність лізингу можнарозглянувши його поняття і значення.

    1.2.ПОНЯТІЕ І ЗНАЧЕННЯ ЛІЗИНГУ
    Єдиного міжнародного визнаного поняття "лізинг" не існує. Цевикликано як складним, неоднозначним змістом, що відображаються данимитерміном, так і відмінностями в законодавстві, системі звітності таоподаткування в різних країнах.
    У тих країнах, де під лізингом розуміють тільки довгострокову оренду,прийнято чітко обмежувати від нього поняття оренди й прокату. В іншихкраїнах і ці останні поняття відносяться до різновиду лізингу.

    Лізинг являє собою оренду машин, устаткування, транспортнихзасобів, будівельної, сільськогосподарської техніки, засобів теле-ірадіозв'язку, обчислювальної техніки, різних спорудвиробничого призначення, а також прав інтелектуальної власності
    - Ліцензій, комп'ютерних програм, ноу-хау і т.д.


    Будь-яке визначення лізингу є обмеженим і не може врахувати всіхформ прояву цього нового кредитного інструмента, але все-таки можнанавести ще одне - визначення Європейської федерації національнихасоціацій по лізингу обладнання (Leaseurope): "Лізинг - це договіроренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості длявикористання їх у виробничих цілях орендарем, у той час яктовари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою правовласності ".

    Лізинг являє собою угоду між власником майна
    (орендодавцем) і орендарем про передачу майна в користування наобумовлений період за встановленою ренту, яка виплачується щорічно,щоквартально або щомісячно.
    Лізинг - це придбання обладнання з наданням її в орендуорганізаціям (лізингоодержувачу) в обмін на лізингові платежі. Лізингпередбачає можливість викупу устаткування після закінчення термінудії лізингового договору або достроково за залишковою вартістю.
    Відповідно до Федерального закону "Про фінансову оренду (лізинг)",прийнятим 29 січня 2002, лізингом є сукупністьекономічних і правових відносин, що виникають у зв'язку з реалізацієюдоговору лізингу, у тому числі придбанням предмету лізингу;

    договір лізингу - договір, відповідно до якого орендодавець
    (далі - лізингодавець) зобов'язується придбати у власність зазначенеорендарем (далі - лізингоотримувач) майно у визначеного нимпродавця і надати це майно лізингоодержувачу за плату утимчасове володіння та користування. Договором лізингу може бутипередбачено, що вибір продавця і придбаного майназдійснюється лізингодавцем;

    лізингова діяльність - вид інвестиційної діяльності зпридбання майна і передачу його в лізинг.

    Ні один з видів діяльності не знайде широкого застосування, якщо він небуде приносити вигоди всім учасникам договірних відносин і в першучергу потенційного користувача. Які ж переваги дає лізинглізингоодержувачу?
    По-перше, зниження потреби у власному стартовому капіталі.
    Лізинг припускає, як правило, 100-відсоткове фінансуваннялізингодавцем і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяєбез різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди,купувати дороге майно, збільшувати оборотний капітал длярозширення виробництва.
    По-друге, дуже часто підприємству простіше отримати майно по лізингу,ніж позику на його придбання, оскільки лізингове майно виступає вяк заставу. За кордоном деякі лізингові компанії не вимагають відлізингоодержувача ніяких додаткових гарантій.
    В - третє, вважається, що лізингова угода більш гнучка, ніжпозика, вона надає можливість обом сторонам виробити зручнусхему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можутьздійснюватися після одержання виторгу від реалізації товарів,виготовлених на взятому в лізинг обладнанні. Ставки платежів можуть бутифіксованими і плаваючими.
    В - четверте, лізингова угода може бути укладена на більштривалий термін, ніж кредитний договір. У зв'язку з цим величинаперіодичних лізингових платежів буде менше, знижуються витратикористувача зі сплати цих платежів і зростає надійність виконаннялізингового договору.
    В - п'яте, для лізингоотримувача зменшується ризик морального іфізичного зносу і старіння майна, оскільки майно некупується у власність, а береться в тимчасове користування ..
    По-шосте, лізингове майно може не числиться у лізингоодержувачана його балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплатиподатку на це майно.
    В - сьоме, лізингові платежі повністю відносяться на витративиробництва та обігу (собівартість) і, відповідно знижуютьподат?? ооблагаемую прибуток.
    Таким чином, як ми бачимо в лізингу зацікавлені всі учасникиугоди:: виробник отримує нові канали збуту, користувач маєможливість придбати обладнання без початкових фінансових витрат,лізингова компанія стає фінансовою ланкою між виробником іспоживачем, отримуючи за це прибуток. У виграші залишається і держава --відроджується виробництво, збільшуються податкові надходження до бюджету,зменшується соціальна напруга за рахунок створення нових робочих місць.
    Лізинг як своєрідна форма орендних відносин (фінансова оренда) --перспективний фінансовий інструмент у діяльності підприємницькихструктур. Для багатьох російських підприємців проблема переходу навипуск конкурентоспроможної на світовому ринку продукції може бути вирішенасаме через лізинг.

    1.3.ФОРМИ І ВИДИ ЛІЗИНГУ
    У західних країнах і в Росії ринок лізингових послуг характеризуєтьсярізноманітністю форм лізингу, моделей лізингових контрактів та юридичнихнорм, що регулюють лізингові операції.
    Під час виділення видів лізингу виходять передусім з ознак їхкласифікації, які характеризують:
    1. Кількість учасників угоди;
    2. Тип власності;
    3. Сектор ринку;
    4. Форма лізингових платежів;
    5. За обсягом обслуговування переданого майна лізинг
    6. Термін використання майна і пов'язані з ним умови амортизації.
    1. В залежності від складу учасників (суб'єктів) угоди розрізняютьсянаступні види лізингу:
    Лізинг за участю трьох сторін.
    Угода такого роду схожа на класичну лізингову операцію, тому що в нійберуть участь постачальник, лізингодавець і лізингоодержувач;
    Лізинг за участю багатьох сторін або роздільний лізинг.
    Цей вид лізингу розповсюджений як форма фінансування складнихвеликомасштабних об'єктів, таких, як авіатехніка, морські та річкові судна,комплектне устаткування підприємств, бурові платформи тощо
    Такий лізинг можна ще назвати груповим або акціонерним лізингом заучастю декількох компаній постачальників, лізингодавців та залученнямкредитних коштів з низки банків. У закордонній практиці такий лізингвважається найбільш складним. Йому властиве багатоканальне фінансування.
    Відмінною рисою цього виду лізингу є те, що лізингодавець,купуючи устаткування, виплачує зі своїх коштів не всю його суму, атільки частину. Решту суми він бере в позику в одного чи декількохкредиторів. При цьому лізингова компанія продовжує користуватися всімаподатковими пільгами, які розраховуються з повної вартостімайна.
    У багатьох літературних джерелах говориться про прямий лізинг, при якомувласник майна самостійно, без посередника, здає об'єкт вкористування орендарю (двостороння угода). Але угода такого родускоріше ближче до простих орендних відносин, що діють за схемою
    «Орендодавець - орендар». По суті, цю угоду не можна назватилізингової, тому що в ній не бере участь третя особа - лізингова компанія. Защо діють в даний час російськими правилами лізингова компаніяобов'язково повинна бути учасником лізингової операції.
    2. За типом майна розрізняють:лізинг рухомого майна: робочі машини, обладнання для різнихгалузей, промисловості і т.п.лізинг нерухомого майна: виробничі будівлі і споруди.
    3. У залежності від сектора ринку, де проводяться лізингові операції, виділяють:внутрішній лізинг, при якому всі учасники угоди представляють однукраїну;зовнішній (міжнародний) лізинг, при якому лізингодавець ілізингоотримувач знаходяться в різних країнах.
    У свою чергу міжнародний лізинг може бути експортним та імпортним. Уміжнародній угоді лізингоодержувач бере участь в імпортному лізинг, алізингодавець, відповідно, в експортному. Для Росії характернийімпортний лізинг.
    4. Залежно від форм лізингових платежів розрізняють: лізинг з грошовим платежем, при якому виплати здійснюються в грошовійформі; лізинг з компенсаційним платежем (або так званий компенсаційнийлізинг), при якому лізингоотримувач розраховується з лізингодавцемтоварами, як правило, виробленими на орендованому майні або шляхомнаданих зустрічних послуг; лізинг зі змішаним платежем, при якому частина платежу надходить угрошовій формі, а інша у вигляді товарів або послуг.
    5. За обсягом обслуговування переданого майна лізинг розподіляєтьсяна чистий і повний.
    «Чистий» лізинг - це відносини, при яких все обслуговування майнабере на себе лізингоотримувач, тому в даному випадку витрати пообслуговуванню устаткування не включаються в лізингові платежі.
    «Повний» лізинг припускає обов'язкове технічне обслуговуванняобладнання, а також його ремонт лізингодавцем. Повний лізинг, завартості, вважається одним з найдорожчих, тому що у лізингодавцязбільшуються витрати на технічне обслуговування, забезпеченнякваліфікованим персоналом та інчастковий (з частковим набором послуг), коли на лізингодавцяпокладаються лише окремі функції з обслуговування майна.
    Наприклад, Ростовський вертолітний завод здає в лізинг виготовлені їмвертольоти, в супроводі екіпажу.
    В основному на вітчизняному лізинговому ринку застосовується «чистий»лізинг.
    5. По терміну використання майна та пов'язаних з ним умовамиамортизації розрізняють:лізинг із повною окупністю і відповідно з повною амортизацієюмайна, коли строк договору дорівнює нормативному терміну службимайна і відбувається повна виплата лізингодавцю вартості лізинговогомайна;лізинг з неповною окупністю і відповідно неповною амортизацієюмайна, при якій термін договору менше нормативного терміну службимайна і протягом його дії окупається тільки частина вартостілізингового майна.
    Існують також такий вид лізингу, як сублізинг - вид піднаймупредмета лізингу, при якому лізингоодержувач за договором лізингупередає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) уволодіння і в користування за плату та на строк відповідно до умовдоговору сублізингу майно, отримане раніше від лізингодавця задоговором лізингу і становить предмет лізингу.
    Автор вважає, що розмаїття форм і видів лізингових угод допоможеподальшому розвитку лізингу на нашому вітчизняному ринку.

    1.4.ОБ'ЕКТИ І СУБ'ЄКТИ ЛІЗИНГУ
    Об'єктом лізингу можуть бути будь-які не споживаються речі, які використовуються дляпідприємницької діяльності, крім земельних ділянок і іншихприродних об'єктів.
    Таким чином, у лізинг може передаватися будь-яке майно, яке незаборонено до вільного обігу на ринку. Це може бути рухоме інерухоме майно.
    В залежності від об'єкта лізингу слід розрізняти лізинг рухомогомайна (лізинг обладнання) та лізинг нерухомого майна.
    Земельні ділянки та інші природні об'єкти у нас в країні можуть бутипредметом договору оренди [2], але не можуть бути передані у фінансовуоренду. Дане обмеження предмета фінансової оренди пояснюється тим,що таке використання з підприємницькою метою землі та іншихприродних об'єктів регулюються в першу чергу земельним кодексом.
    Вивчення стану фінансового лізингу в розвинутих країнах дозволяєвиділити основні групи обладнання, що здається в лізинг:
    V транспортне (транспортні літаки, автомобілі, морські судна, залізничні вагони і т. п.)
    V обладнання зв'язку (радіостанції, супутники, поштове обладнання і т. п.)
    V сільськогосподарське обладнання
    V будівельне (крани, бетономішалки тощо)
    V і багато іншого.
    Типова лізингова угода виглядає наступним чином:

    Таким чином, суб'єктами лізингу є:
    Лізингодавець - фізична або юридична особа, яка за рахунокзалучених і (або) власних грошових коштів набуває в ходіреалізації договору лізингу у власність майно й надає йогов якості предмета лізингу лізингоодержувачу за певну плату, напевний строк і на певних умовах у тимчасове володіння і вкористування з переходом або без переходу до лізингоодержувача прававласності на предмет лізингу.
    Лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка ввідповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу запевну плату, на певний строк і на певних умовах підтимчасове володіння й у користування відповідно до договору лізингу.
    Продавець - фізична або юридична особа, яка відповідно додоговором купівлі - продажу з лізингодавцем продає лізингодавцю вобумовлений термін майно, що є предметом лізингу. Продавецьзобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю чи лізингоодержувачу вВідповідно до умов договору купівлі - продажу. Продавець можеодночасно виступати в якості лізингоодержувача в межах одноголізингового правовідносини.
    Як лізингодавця можуть виступати:
    Банки та інші кредитні установи. У статуті яких передбаченалізингова діяльність. [3]
    Лізингові компанії - фінансові компанії, що спеціалізуються тільки нафінансуванні угоди (оплаті майна), або універсальні, що надаютьне тільки фінансові послуги, але й інші послуги, пов'язані з реалізацієюлізингових операцій, наприклад, технічне обслуговування, навчання,консультації тощо
    Будь-яка фірма, в установчих документах якої передбачена лізинговадіяльність, яка має ліцензію та достатню кількість фінансовихкоштів.
    Лізингоотримувачем може бути юридична особа, яка здійснюєпідприємницьку діяльність, або громадянин, який займаєтьсяпідприємницькою діяльністю без створення юридичної особи тазареєстрований як індивідуальний підприємець,що одержує майно в користування за договором лізингу.
    Продавцем лізингового майна може бути підприємство-виробник,торгова організація або інша юридична особа або громадянин, що продаютьмайно, яке є об'єктом лізингу.
    Суб'єктами лізингу можуть бути також підприємства з іноземнимиінвестиціями, що здійснюють свою діяльність. [4]
    Необхідно зауважити, що вузько спеціалізовані лізингові компаніїзвичайно мають справу з одним видом товару (легкові автомобілі, контейнери)або з товарами однієї групи видів (будівельне обладнання,обладнання для технічних підприємств).
    Універсальні лізингові фірми передають у фінансову орендурізноманітні види машин та обладнання.
    На ринку лізингових послуг можна виділити і спеціальні суб'єкти, такіяк:страхові компанії, що здійснюють страхування різноманітних ризиків,що виникають при лізинговій угоді: страхування майна лізингодавця,кредитів, що надаються лізенгодателю кредитною установою, відможливих ризиків неплатежів і багато іншого.
    Российская Асоціацією лізингових компаній ( "Рослізінг"), некомерційнеоб'єднання лізингових компаній, банків та інших підприємств, що займаютьсялізингом, що здійснює: а) координацію діяльності організацій, що входять до неї, і об'єднанняїх коштів для здійснення спільних взаємовигідних проектів; б) розробку, спільно з органами державного управління,стратегічних напрямків і програми розвитку лізингу в Україні; в) підготовку проектів законодавчих актів; г) участь у роботі міжнародних асоціативних громадськихорганізацій.
    Вся діяльність лізингових відносин, включаючи і об'єкти та суб'єкти,регулюється законодавством Російської Федерації.

    1.5.ПРАВОВИЕ НОРМИ ЛІЗИНГОВИХ ВІДНОСИН
    У Росії уряд вже звернуло серйозну увагу на лізинг, як наодин із способів виведення держави з кризи. Успішному розвиткулізингу в Україні перешкоджає ряд обставин, одним з якихє недосконалість правової бази
    До деякого часу основним документом для розвитку лізингу в Україніможна було вважати постанову Уряду Росії від 29 червня 1995за № 633. У ньому була сформульована програма дій уряду іфедеральних органів з формування правового та економічногозабезпечення лізингового бізнесу та затверджено Тимчасове положення пролізинг. У цьому нормативному документі наведено основні поняття,характеризують лізингову діяльність. Дано визначення лізингу,визначені суб'єкти та об'єкти лізингової угоди. Визначено, якіорганізаційно-правові форми може мати лізингова компанія, і хтоможе бути її засновником. Економічна частина Тимчасового положення пролізинг визначать порядок розрахунку загальної суми лізингових платежів за весьперіод договору. Так само визначено, що повинен включати договір лізингу,щоб бути струминним.
    Крім цього в 1995 р. з'явилися постанови про бухгалтерський обліклізингових операцій, про склад витрат, що відносяться на собівартість.
    Більш докладно історію розвитку законодавчої бази з лізингу можнапростежити до Додатка 1. "Розвиток лізингового законодавства в
    Росії ". У ньому наведено перелік всіх законодавчих актів щодолізингових відносин як до появи 633 постанови, так і після.
    У жовтні 1998 р. був прийнятий довгоочікуваний Федеральний закон «Про лізинг».
    Цей закон вже неодноразово критикувався у вітчизняній пресі. Однакосновні його вади, як нам видається, залишилися поки поза полемзору фахівців.
    Зупинимося поки що лише на трьох статтях і трьох проблемах: визначеннялізингу (стаття 2); форми, типи і види лізингу (стаття 7); лізинговіплатежі (стаття 29).
    Отже, розглянемо визначення лізингу: «Лізинг - вид інвестиційноїдіяльності з придбання майна і передачі його на підставідоговору лізингу фізичним та юридичним особам за певну плату, напевний термін і певних умовах, обумовлених договором, зправом викупу майна лізингоодержувача ». Таке визначення, на думкуавтора, страждає не тільки редакційними похибками ( «на певнихумовах, обумовлених договором »), але і невірно по суті. Ні закордоном, ні в Росії право викупу майна лізингоодержувача не єобов'язковим атрибутом лізингу.
    Так, наприклад, при оперативному лізингу лзінгополучатель не можевимагати переходу предмета лізингу у свою власність. Про це чіткосказано в тому ж Законі «Про лізинг»: «після закінчення термінудоговору лізингу та за умови виплати лізингоодержувачем повної суми,передбачувану договором лізингу, предмет лізингу повертаєтьсялізингодавцю, при цьому лізингоотримувач не має права вимагатипереходу права власності на предмет лізингу ». Значить, стаття 2 законусуперечить статті 7, і право викупу майна лізингоодержувачем можемати місце тільки при фінансовому лізингу, а не лізинг взагалі.
    Тепер про форми, типи і види лізингу. На перший погляд можездатися, що це питання суто технічне і ніякого практичногозначення не має. Насправді ж він має досить істотне значенняяк для аналізу розвитку, так (що особливо важливо) і для організаціїцілеспрямованої роботи з освоєння цього визнаного в усьому світіінвестиційного інструменту.
    В економічній літературі, дійсно, допускається змішування форм,типів і видів лізингу. Як справедливо зазначав В.А. Горемыкин: «Векономічній літературі поки немає однозначного тлумачення видів лізингу,допускається змішування понять. До цих пір немає чіткої класифікації більшеабо менш повного переліку лізингових відносин. Межі між ними незавжди належним чином позначаються, і ознаки того чи іншого виду врізного ступеня поєднуються в одному договорі. Немає визначеності івпорядкованості в термінології, що забезпечує понятійний апарат, теоріїі практики лізингової діяльності ». [5] На жаль, сам автор визнаєтільки ті види лізингу, які в залежності від класифікаційнихознак об'єднані ним у вісім груп.
    Автором курсової передбачається, що автори тексту законукерувалися добрими намірами - порядок градацію форм, типів івидів лізингу, що робилося це на допомогу практиці, а не на шкоду їй, такяк від класифікації форм, типів і видів лізингу залежить оцінка кожногоконкретної лізингової угоди, обсяг пільг, що надаються (або ненадаються) його учасникам, а також податкові зобов'язання кожногоз суб'єкта лізингових відносин. Однак благими намірами можуть бутивимощені самі різнті дороги, і законодавці, на погляд автора, не внеслиясності в суть питання.
    Межі довготривалості не повинні бути єдиними для всіх об'єктів лізингу.
    Вони повинні співвідноситися і з економічним терміном служби даногоконкретного обладнання. І разом з вже діючим твердим загальним строком
    3 роки і більше ми пропонуємо для обладнання з терміном служби 5 роківввести додатковий, який визначається 30% економічного терміну службицього виду обладнання.
    В основу поділу лізингу на типи та види покладений тільки один-єдинийкритерій - термін укладання договору. Всі інші критерії поділу, якто: форма організації угоди (прямий, непрямий, поворотний), обсягобслуговування, умови амортизації, тип лізингових платежів, - в Законінавіть не згадуються.
    Особливої уваги заслуговує питання оподаткування лізингових операцій.
    Як відомо, лізінгуемое обладнання піддається подвійномуоподаткуванню: перший раз - податком на додану вартість прикупівлі обладнання лізингодавцем (назвемо його ПДВ-1) і відшкодовуєтьсялізингоодержувачем у складі амортизаційних відрахувань, і другий раз --податком з обороту (або ПДВ-2), що нараховується на всю суму «виручки»лізингодавця, що включає не тільки комісійну винагороду та платуза додаткові послуги, але і амортизаційні відрахування, відсотки закредит, страхові внески і інші витрати, що включаються в лізинговіплатежі, які доданою вартістю не є.
    Прийнятий після довгих мук Федеральний закон «Про лізинг» не тільки нескасував цей податковий свавілля, а й надав йому статус закону. А числоскладових лізингового платежу, передбачених статтею 29 закону,збільшилася з п'яти до восьми (згідно «Методичних рекомендацій зрозрахунку лізингових платежів »).
    Все сказане свідчить про те, що встановлена сьогодні системаоподаткування лізингу необгрунтована, неефективна і руйнівна,оскільки є серйозною перешкодою на шляху розвитку самогоефективного інструменту фінансування інвестицій, оновленнявиробничого апарату та виведення країни з глибокоїінвестиційного та виробничого кризи.
    Для виправлення недоліків Федерального закону «Про лізинг» 29 січня
    2002 року був прийнятий новий закон, назва якого змінилося на «Профінансової оренди (лізингу) ». Автори такої новації керувалисяпрагненням привести термінологію зазначеного закону у відповідність зпараграфом 6 глави 34 Цивільного кодексу

    Російської Федерації, який називається «Фінансова оренда (лізинг)».
    Автору видається, що така новація не цілком обгрунтована.
    По-перше, термін «фінансова оренда» для лізингу не годиться посуті, тобто за змістом. Термін «фінансова оренда» повинен,мабуть, позначати оренду фінансів, але це не витримує критики. Зпевною мірою умовності його можна віднести до оренди грошей. Аленавіть це ми називаємо кредитом, а не фінансової орендою.
    У лізинг ж орендується обладнання. Звичайно, його можна розглядати іка

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !