ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Поняття та основні напрямки інвестиційної політики в Україні
         

     

    Інвестиції

    1.1, Поняття та основні напрямки інвестиційної політики

    Побудова в Україні суверенної незалежної демократичної,соціальної, правової держави можливе лише за умови наявностісучасної ринкової економіки. Така економіка повинна бути орієнтованана задоволення потреб людини, а не своїх власних, що булопритаманне економіці Радянського Союзу. Переважання так званої групи «А»над групою «Б» призвело до перекосів в соціальній політиці, що здемократизацією суспільства вимагало змін не тільки в соціальній сфері,але і в економіці. Підняття і динамічний розвиток останньої неможливо безприведення її інфраструктури у відповідність до сучасних вимогприродоохоронного законодавства, ресурсозбереження, ергономічності. Це,у свою чергу, неможливо для залучення інвестицій як внутрішніх так і,в більшій мірі, іноземних.

    Необхідний загальний обсяг інвестицій в економіку складає понад 40 млрд.дол США За останні роки щорічні іноземні інвестиції не перевищують
    300 млн. доларів, що свідчить про несприятливий інвестиційнийкліматі на Україні і про не зваженої інвестиційної політики, відсутностіналежного механізму забезпечення гарантій інвесторам. Більш того,намітилася стійка тенденція до зниження обсягу іноземних інвестицій,яка спонукає до розробки ефективного законодавства іінвестиційної політики і беззастережного їх виконання.

    Його розробка і прийняття йде в складних умовах і за наявностіпротистояння. З одного боку, іноземний інвестор нав'язує своївимоги та правила, які ущемляють інтереси України. А з другогобоку, відоме і вдало реалізований в Китаї правило Ден Сяо Піна: «Неважливо якої масті кішка аби вона справно ловила мишей »і реалії тієї жекономічної ситуації в Україні змушують йти на поступки іноземнимінвесторам. Така полярність інтересів спонукає не лише вироблятистабільну інвестиційну політику з її стратегією і тактикою, за інеухильно і послідовно її реалізовувати в законодавстві і впрактичної діяльності. Інвестиційна політика є складовоюмастю інвестиційного процесу.

    Інвестиційна політика визначається на мікро рівні і визначаєтьсякожним інвестором самостійно. У той же час повинен бути і макро рівеньтакої політики, яка формується в державі і визначає його місце векономічних процесах і безпосередньо позначається на характері, видиінвестицій і об'єкти інвестування. Інвестиційна політика визначаєтьсяяк система господарських рішень, які визначають обсяг, структуру інапрям капітальних вкладень, які забезпечують ріст і відновленняфондів.

    При цьому необхідно розрізняти інвестиційну політику держави
    (макро рівень) та інвестиційну політику інвестора (мікро рівень).
    Остання включає в себе визначення мети інвестора та обсягу інвестованихкоштів, аналіз ринку цінних паперів, формування портфеля цінних паперів,перегляд інвестиційного портфеля, оцінку його ефективності. Обидва рівнітісно пов'язані між собою. Однак реалізуються вони самостійно взалежно від форми власності, організаційно-правової форми та цілі.

    З введенням в Україні самоврядування інвестиційну політику формуютьі окремі регіони. Це виявляється в ініціюванні створення спеціальнихвільних економічних зон, розвитку і підтримки комунальногопідприємництва або комунального господарства, в тому числі і соціальноїінфраструктури.

    Інвестиційна політика України визначена низкою нормативних актів. Однакнайбільш повно своє вираження знайшла в затвердженій постановою Кабінету
    Міністрів України «Концепції регулювання інвестиційної діяльності вумовах ринкової трансформації економіки »від 1 червня 1995 р. № 384. В їїпреамбулі наголошується, що обмежені фінансові ресурси України не даютьможливості забезпечити на етапі реформування економіки структурнізміни в галузях народного господарства та будівництва житла та об'єктівсоціально-культурного призначення в обсягах, необхідних для задоволенняпотреб населення. Тим самим підкреслено і виділено два напрямкиінвестиційної політики: у підприємництво і в соціальну сферу.

    Роздержавлення економіки, значне падіння обсягів виробництвастворили проблеми формування доходної частини державного бюджету табюджетів органів місцевого самоврядування за рахунок внутрішніх державнихджерел. Якщо структурні зміни можливо провести в більш меншвизначені терміни, то зміни в соціальній сфері в силу об'єктивних ісуб'єктивних причин потребують значного часу. Зміна формивласності і методів господарювання призводить до неможливості суб'єктівпідприємництва надалі утримувати соціальну інфраструктуру. Вонапередається у відання держави чи органів місцевого самоврядування.
    Внаслідок цього соціальна сфера стає тягарем для бюджету івідповідно для джерел його формування. Витрати па зміст такоїсфери отримали назву соціальних інвестицій. Втім, в літературі ідеясоціальних інвестицій критикується.
    Централізоване керування економікою з боку держави в сучаснихумовах неприпустимо, що відображено і в Конституції України, і в розділі III
    Закону України «Про підприємництво». Більше того, вживаються заходи щодо дерегулювання економіки, зменшення прямого втручання міністерств івідомств в управління економікою, розширення повноважень органів місцевогосамоврядування з розвитку економіки, зменшення тягаря змістусоціальної інфраструктури на бюджет. Але держава не може відмовитися відсвоїх зобов'язань щодо забезпечення гідних людини умовпроживання, у тому числі, щодо реалізації соціальних програм, розвитку тапідтримки пріоритетних напрямків підприємництва.

    У зв'язку з тим змінюються форми державного управління економікою.
    Разом з тим адміністрування відповідно концепції адміністративноїреформи призводить управління шляхом видання нормативних актів та забезпеченняефективного контролю за їх виконанням.
    Інвестиційна політика України є елементом інвестиційногопроцесу (Основу інвестиційного процесу в сучасних умовах становитьп'ять етапів:
    1.Вибор інвестиційної політики. 2Аналіз ринку цінних паперів.
    3.Формірованіе портфеля ланцюгових паперів.
    4.Пересмотр портфеля цінних паперів.
    5. Оцінка ефективності портфеля цінних паперів У той же час для України, які для більшості інших країн СНД, характерна наявність позабіржового ітому мало контрольованого ринку цінних паперів, що спотворює реальнуситуацію на фондовому ринку. Крім цього процес акціонування ще незавершений і ринок цінних паперів ще не сформований) і будується з урахуваннямреальної економічної ситуації, перспективи залучення інвестицій та їхефективного використання з метою трансформації економіки та створеннясприятливого середовища для притоку інвестицій, забезпечення здоровоїконкуренції, реалізації програми структурної перебудови економіки
    України, визначення пріоритетів у використанні інвестицій. На першійетапі суть такої політики полягає залученні інвестицій, а на другому - в регулюванні інвестиційнихпотоків, на третьому - реальне забезпечення прав і гарантій інвесторів.
    Втім, що не означає відірваності розв'язання однієї задачі від іншої. Вонивзаємопов'язані. Процес залучення та реалізації інвестицій не може бутистихійним і теж | потребує регулювання.

    Державна інвестиційна підтримка надаєтьсяпереважно для розвитку пріоритетних напрямів в економіці,першочерговими з (яких визнані:

    - розвиток паливно-енергетичного комплексу | і впровадження енерго-таресурсозберігаючих технологій;

    - соціальна сфера, розширення і нарощування обсягів виробництва товарів широкого споживання і послуг для населення, а також конкурентоспроможної продукції, що поставляється на експорт;

    - розвиток агропромислового комплексу;

    - прискорення розвитку медичної та мікробіологічної промисловості;

    - подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
    Ці пріоритети спрямовані на економічний прорив у традиційних для
    України сферах виробництва з подальшим виходом продукції вітчизняноготоваровиробника на світовий ринок. Це означає, що ця політикаспрямована не на вивіз капіталу за кордон, а на ввіз і залишення в
    Україні. Так, за оцінками вітчизняних експертів, щороку в Українуввозиться автомобілів на 1,5 млрд. (гривень, що дорівнює щорічним обсягоміноземних інвестицій. З реалізацією програми «Український автомобіль»значна частина цих коштів залишиться в Україні і буде інвестуватиїї економіку. Але широко розрекламований згаданий інвестиційний проектмає істотні недоліки і не враховує суб'єктивного чинника, атому фактично провалено. До того ж не врахована загальна тенденція розвиткусвітового автомобілебудування, де за оцінками фахівців найближчим часомзалишиться кілька великих автомобільних компаній, які витіснятьдрібні. І як би нам не хотілося зберегти програму «Українськийавтомобіль »у неї немає майбутнього внаслідок суттєвого технічного ітехнологічного відставання.

    Інвестиційна політика повинна будуватися з урахуванням реалій економічногоположення, наявних природних і трудових ресурсів, клімату,геополітичного положення, існуючої ринкової інфраструктури та іншихфакторів.

    1.2. Принципи державної інвестиційної політики.

    Принципи державної інвестиційної політики передбачені
    Концепцією регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринковоїтрансформації економіки.
    Будь-яка цілеспрямована діяльність, у тому числі й інвестиційна політика,повинна бути послідовною і не залежати від зміни конкретнихполітиків, уряду, і т.п. Стрижень цієї політики визначають їїпринципи, які зумовлюють ті чи інші конкретні рішення тамеханізм реалізації, забезпечують їх прогнозування, послідовність,спадкоємність. Тому, безумовно принципи державної політикивизначаються самим характером і формою держави, стабільністю йогополітичної та соціальної основи, загальною спрямованістю економічних ісоціальних процесів.

    Принципи складають своєрідну основу тієї чи іншої діяльності івизначають її глобальне напрямок. Державна інвестиційнаполітика України будується на принципах:

    - послідовної децентралізації інвестиційного процесу;

    - збільшення частки внутрішніх (власних) коштів суб'єктівгосподарювання у фінансуванні інвестиційних проектів;

    - перенесення центру ваги з безповоротного | бюджетногофінансування у виробничій сфері на кредитування;

    - виділення бюджетних коштів, переважно для реалізаціїдержавних пріоритетів, програм (проектів), спрямованих наздійснення структуктурной перебудови економіки, по адресному принципом;

    - фінансування об'єктів, будівництво яких знову розпочинається зарахунок бюджетних коштів, як правило, на конкурсній основі;

    - надання переваг у завершенні розпочатих будов,технічного переоснащення та реконструкції діючих підприємств;

    - здійснення відповідними державними органами контролю зацільовим використанням централізованих інвестицій;

    - розширення змішаного фінансування інвестиційних проектів;
    - Удосконалення нормативної та правової бази з метою збільшення обсягівзалучення інвестицій;

    - впровадження системи страхування інвестицій.

    Державні принципи в подальшому можуть бути деталізовані для тихабо інших регіонів, особливо для тих, де встановлюються вільніекономічні зони. Відповідно це дає можливість для визначення іреалізації регіональних інвестиційних програм.

    Реалізація державної інвестиційної політики маєздійснюватися на основі:

    - економічно обгрунтованих нормативів амортизаційних відрахувань істворення галузевих і міжгалузевих фондів амортизації;

    - випуску цінних паперів під конкретні проекти для ширшогозалучення коштів підприємств і населення, розширення іпотечногокредитування, залучення матеріальних, фінансових та інших ресурсівпозабюджетних та інноваційних фондів, страхових компаній, комерційнихбанків, внутрішніх інвестиційних позик;

    - ефективного використання іноземних інвестицій кредитних ліній ікредитів міжнародних фінансових організацій і т.п. Здійснити це безнаявності відповідної дійсної самостійності впідприємницької діяльності вкрай важко, а навіть і в ряді випадківнеможливо. Для цього має бути налагоджений належний механізмінвестиційної політики.

    1.3. Механізм інвестиційної політики

    У Концепції намічений і механізм реалізації інвестиційної політики.
    Механізм інвестиційної політики охоплює собою конкретні рішеннящодо реалізації інвестицій. Він включає в себе напрямок коштівдержавного бюджету та фінансування капітального будівництвабезпосередньо органам державного управління, в тому числі навиробниче будівництво - лише у разі вичерпання інших джерелфінансування. Хоча Законом України «Про підприємництво» тапередбачена державна підтримка суб'єктів підприємництва, втому числі і забезпечення матеріально-технічними іншими ресурсами, якіцентралізовано розподіляються державою, але лише за умови виконанняпідприємцем робіт і поставок для державних потреб. В іншихвипадках за наявності постійного дефіциту державного бюджету такаматеріальна підтримка є скоріше винятком і відноситься до неринковихмеханізмам.
    Реалізація інвестиційної політики неможлива без наявності зваженогопідходу до проведення податкової політики, спрямованої на стимулюванняінвестиційної діяльності суб'єктів господарювання. В іншому випадкукапітал «йде» від податків, у тому числі шляхом його тінізації. Так, заданими МВС України майже будь-яка, навіть легально працює комерційнаструктура, частину своєї діяльності, а іноді і значну веденелегально. За експертними оцінками понад 50 відсотків економічноїдіяльності в Україні має тіньовий характер Механізм інвестиційноїполітики залежно від галузі народного господарства і мети можевидозміниться. Так в будівництві передбачено створення умов дляформування економічно обгрунтованих договірних цін і посиленнядержавного контролю за їх впровадженням.

    Безумовно, що на ринку інвестицій повинна бути здорова конкуренція,відсутній протекціонізм як з боку держави, так і з бокуінших зацікавлених сторін, наприклад органів місцевого самоврядування.
    Так, у зв'язку з підписанням контракту по АТ ЗАЗ ряд фінансових такомерційних установ світу звинувачують Україну в протекціонізмі щодокорейської компанії «DAEWOO», в тому числі, у створенні сприятливих
    «Тепличних» умов її діяльності на автомобільному ринку України. Чи немарно заборона ввезення на територію України для експлуатації автомобілівпонад 5 років під тиском українських споживачів, які орієнтовані наавтомобілі європейського виробництва, невдовзі було скасовано і на сьогоднівстановлений щодо автомобілів старше 8 років.
    Значна увага приділяється організації та забезпечення належногофункціонування внутрішнього інвестиційного ринку в межах діючихзаконів, інших нормативних актів, міжнародних договорів і угод.
    Спеціально з цією метою передбачено і створення Українськогодержавного банку реконструкції і розвитку для вирішення проблеми довго -та середньострокового фінансування і кредитування інвестиційних проектівпріоритетного значення. Фактично створена нормативна база для ринкустворення та функціонування цінних паперів, ведеться відпрацювання механізмів йогодіяльності. Особливе місце в механізмі інвестиційної політики належитьзаконодавству. Без нього неможливо ефективно вирішити зазначенінапрямки державної інвестиційної політикі. Інвестиційнезаконодавство в основному виконує регулятивну функцію. Але не меншважливими при здійсненні інвестиційної політики єохоронна, виховна, інформативна і превенентівная функції.
    Інвестиційне законодавство є запорукою стабільності економікидержави і створення гідних людини умов життя.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !