ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Проблеми залучення зарубіжних інвестицій в Україну
         

     

    Інвестиції

    Змiст реферат

    Україна і інвестиції 2

    Передумови: 2

    Альтернативні шляхи розв'язання проблеми: 4

    Альтернатива 1 . 4

    Альтернатива 2. 4

    Альтернатива 3. 5

    КрітерII оцiнки альтернативних шлязхiв розв'язання проблеми: 6

    Державне регулювання іноземного інвестування в Україні 7

    Висновки 11

    Лiтература 12

    Україна і інвестиції

    Іноземні інвестиції є провідником сучасних технологій виробництва тауправління, своєрідною "перепусткою" на світові ринки товарів та капіталів,дозволяючи при цьому компенсувати дефіцит національних грошових коштів.
    На сьогоднішній день потреба в інвестиціях для структурної перебудовиукраїнської економіки зростає. Цікаво буде відмітити, що валові інвестиціїв основний капітал в Україні за 1994 - 2001 роки склали 47 млрд. доларів.

    Визначення проблеми:
    непривабливий інвестиційний клімат в Україні, що негативно впливає наможливості активізації процесу залучення прямих іноземних інвестицій векономіку країни.

    Передумови:
    В умовах ринкового трансформування економіки України дуже гострою єпотреба в значних іноземних інвестиціях. Для більшості країн з перехідноюекономікою ефективно використаний іноземний капітал стає ключовим факторомїх розвитку. Звичайно, залучення іноземних інвестицій відіграє важливу рольі в структурі пріоритетів української економіки.
    За розрахунками, загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій векономіку України становить понад 40 млрд дол США. Україна має потенційніможливості для ефективного освоєння інвестицій на суму 2-2,5 млрд дол СШАна рік. Такі кошти протягом 5 років дозволять реконструювати пріоритетнігалузі промисловості.
    Станом на 01.01.2001 р. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну зчасу здобуття нею незалежності становив 3,9 млрд ОМІ США. Порівняно іззарубіжними країнами з перехідною економікою ці обсяги незначні і незадовольняють навіть незначної частини наявного попиту. Потреба економікикраїни в 10 разів перевищує надходження.
    В Україні існують об'єктивні й суб'єктивні фактори, які негативновпливають на процес іноземного інвестування, а саме:
    - залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічноїкризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України,висловлюючи свою невпевненість у подальшому співробітництві, подаючи запитищодо економічної політики уряду;
    - нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту відйого змін для іноземних інвесторів;
    - повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансовіорганізації при вкладанні коштів у інвестиційні проекти віддають перевагуприватним підприємствам;
    - невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельнихділянок під об'єкти, що приватизуються;
    - темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах
    Західної Європи і США;
    - низька купівельна спроможність значної частини населення зменшуєможливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла бвироблятися на новостворених або реконструйованих із допомогою іноземногокапіталу підприємствах;
    - невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечитишвидкий оперативний зв'язок України з іншими країнами, надавати необхідніпослуги для оперативного управління діяльністю підприємств з іноземнимиінвестиціями.
    Отже, в Україні сформувався малосприятливими інвестиційний клімат, якийспричинив брак стратегічних іноземних інвестицій.
    Суттєвим чинником у виникненні в Україні нинішньої ситуації, пов'язаної звідтворювальними процесами, є недосконала фінансова, у тому числіподаткова, політика. Чинна податкова система має бути Скоригована за такимиосновними позиціями: регламентація взаємовідносин між державою і платникамиподатків; омікіьсясть і стабільність податкової системи протягомфінансового року, її простота і доступність; відповідальність заігнорування податкового законодавства; скорочення кількості податків ісуттєве спрощення процедури їх збирання; загальне зниження податковоготягаря і захист вітчизняних виробників; посилення стимулюваннякапіталовкладень, інвестиційної та інноваційної діяльності; реформуванняамортизаційної політики; підвищення ролі майнового і земельногооподаткування, ресурсних платежів; реформування системи розподілу доходів;скорочення пільг.
    помірковані інвестори усвідомлюють, що прибутковість капіталу післяоподаткування визначають не лише законодавчо встановлена ставка податку наприбуток підприємства, а й спосіб обчислення цього прибутку, зокрема --нарахування амортизації, облік запасів, віднесення процента за кредит ізбитків до складу виробничих витрат. Крім того, у багатьох країнах існуютьдодаткові стимули інвестування, тобто зменшення оподатковуваного прибуткуна суму капітальних затрат, і податкові інвестиційні кредити.
    На початку 90-х років загальною тенденцією в країнах Центральної та
    Східної Європи було утворення так званих "правових анклавів" для іноземнихінвесторів. Було гарантовано захист від змін законодавства, націоналізації,забезпечено репатріацію прибутків, а також надано податкові пільги. Українатакож пішла цим шляхом. Так, Декрет № 55-93 Кабінету Міністрів України "Прорежим іноземного інвестування ", що набрав чинності у червні 1993 р., нап'ятирічний строк звільняв від оподаткування прибутки підприємств ізкваліфікованими іноземними інвестиціями (фірми, в яких від 10 до 100%статутного фонду належали нерезиденту). Але Закон України "Прооподаткування прибутку підприємств ", що діяв з 1 січня 1995 p., скасувавподаткові канікули для підприємств з іноземними інвестиціями, заснованихпісля введення цього Закону. Цей захід відповідає головним вимогам, щоставляться до податкової системи, яка має забезпечити: ефективність - тобтомінімізувати вплив оподаткування на використання ресурсів в умовах ринку,рівність - тобто зрівняти податкові зобов'язання всіх платників податку, атакож простоту застосування. Впровадження однакових правил гри вважаєтьсяознакою стабілізації податкового законодавства, що може компенсуватиіноземним інвесторам зростання податкового тягаря.

    Консультації (зацікавлені сторони):
    Залученню прямих іноземних інвестицій сприяє процес формуванняінституційного середовища. Україна, з одного боку, поступово включається вдіяльність міжнародних економічних структур, а з другого - доситьінтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути.
    Сформовані та діють інститути, що регулюють або забезпечуютьзовнішньоекономічну діяльність: Міністерство економіки та європейськоїінтеграції, валютно-економічне управління Міністерства фінансів, Державнамитна служба, відповідні підрозділи і служби в інших відомствах.
    У квітні 1997 р.. Була створена Консультативна рада з питань іноземнихінвестицій під головуванням Президента України, яка є, по суті, форумом зполітичного діалогу між основними творцями економічної політики України такерівниками великих іноземних компаній.
    У тому ж 1997 р. Було утворено Палату незалежних експертів для вирішеннясуперечок між іноземними інвесторами та українськими органами виконавчоївлади і місцевого самоврядування.

    Моделювання проблеми:
    На макроекономічному рівні надходження прямих іноземних інвестиційрегулюється такими інструментами, як податки, тарифи, амортизація,заробітна плата, ціни і валютний курс.
    А на мікроекономічному - інструментами, що детермінують функціонуванняфірми (вимоги до власності; місцеве регулювання рівня цін; лімітуванняфінансових засобів для інвестицій і набору робочої сили; експортніобмеження; ліцензування імпорту; контроль за використанням технології таіноземної валюти; величини відпускних цін).
    Метою політики у сфері іноземного інвестування є створення сучасполітичної системи регулювання, яка б підвищила інвестиційну прівабомікіекономіки та забезпечила потужні мотивації нерезидентів щодо вкладеннякоштів. Особливо ефективним важелем успішного вирішення цього завдання можестати, за певних обставин, податкова політика щодо іноземних та внутрішніхінвестицій.
    Проаналізуємо фіскальні методи стимулювання іноземних інвестицій, а саме:зниження податку на доходи корпорацій, податкові канікули, прискоренаамортизація, зменшення оподаткованого прибутку на суму інвестицій,використання податкового інвестиційного кредиту.
    Дії українського уряду в галузі оподаткування корпоративних прибутківзосереджені на двох суперечливих цілях:
    1. Одержанні доходів бюджетом.
    2. Проведенні стимулюючої економічної політики, зокрема, на залученнііноземного капіталу.
    Політики мають впроваджувати найпріваблівіші для іноземних інвесторівподаткові стимули в такий спосіб, щоб не втратити бюджетні надходження.

    Альтернативні шляхи розв'язання проблеми:

    Існують три основні альтернативи:
    1) Податкові канікули.
    2 ) Низькі податкові ставки, які застосовуються до широкої базиоподаткування.
    3) прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподаткоомікіприбутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційногокредиту.

    Альтернатива 1.
    Податкові канікули
    Під час податкових канікул прибутки підприємств оподатковуються зазниженими ставками чи не оподатковуються взагалі. Після закінченняподаткових канікул компанія повинна почати сплачувати податки, їйзаборонено трансформуватися у нову компанію для продовження канікул. Томузапровадження податкових канікул вимагає уважного нагляду з боку податковоїінспекції за підприємствами з іноземними, інвестиціями. Вони рідконадходжень. Податкові канікули створюють значні можливості длятранснаціональних корпорацій (ТНК) у сфері податкового планування, щопризводить до сталого зменшення податкової бази. Ефективність податковихканікул обмежена щодо залучення прямих іноземних інвестицій. Канікули єефективнішими у залученні капіталу до мобільних виробництв, ніж до тихгалузей, що впливатимуть на економіку країни протягом тривалого часу. Слідзазначити, що податкові канікули заохочують утворення нових компаній, а неінвестиції в нові виробничі потужності. Україні ж потрібне саме останнє.

    Альтернатива 2.
    Низькі податкові ставки, які застосовуються до широкої бази оподаткування
    Іншою альтернативою заохочення прямих іноземних інвестицій є загальнезменшення податкової ставки. Базу оподаткування можна наблизити до доходукорпорації. Як визначено в Законі України "Про оподаткування прибуткупідприємств "(№ 283/97-ВР), прийнятому Верховною Радою у травні 1997 p.,компанії розраховують податкову базу, зменшуючи валовий доход на величинувитрат на оплату праці, амортизації і процентних платежів. Пункт 5.5 Закону
    України "Про податок на прибуток підприємств" обмежує віднесення плати закредит до витрат для підприємств, у статутному фонді яких частканерезидента перевищує 50%. В умовах високої інфляції закон передбачає індексацію не всіх видів витрат, а лише основних фондіві запасів. Однак індексація не знадобиться, якщо інфляція буде помірною.
    Переваги альтернативи 2:
    1. Значно спрощується процес розрахунку податків. Уряд може стабілізувати надходження від оподаткування прибутку підприємств завдяки збільшенню податкової бази.
    2. Інвесторів приваблюють країни з низькими ставками оподаткування, особливо коли вони є нижчими від світових стандартів - 35-40% (в

    Україні 30%). Низькі ставки з незначними податковими пільгами також свідчать, що уряд зацікавлений у ринковому визначенні інвесторами найприбутковіших галузей.
    3. Низькі податкові ставки самі по собі є стимулом. Вони залишають інвесторам більшу частину прибутків. Однак в інфляційній економіці податкова система без індексації справляє значно менший вплив на інвестиційну діяльність.
    Хоча застосування низьких ставок оподаткування до широкої податкової базивідповідає сучасній філософії державної політики в розвинутих країнах,існують такі недоліки альтернативи 2:
    1. Міжнародні зв'язки здатні звести нанівець зусилля країни у формуваннінейтральної податкової системи. Фактично країна з податковою системою, якаістотно відрізняється від податкових систем інших країн, може мінімізуватиринкові викривлення, запровадивши менш нейтральну податкову систему. Колибаза оподаткування не є уніфікованою, то ТНК можуть скористатисявідмінностями в податкових законодавствах різних країн. Наприклад, ТНК можеотримати позику в країні з високими податками для фінансування інвестицій вкраїні з низькими податками. Це збільшить прибутки ТНК, тоді як місцевийбізнес не матиме таких можливостей.
    2. Внаслідок високого рівня економічної та політичної невизначеності
    Україні потрібні стимули, вигоди від яких будуть відчутними відразу.
    Низьких ставок оподаткування корпоративних доходів може бути недостатом,оскільки вони збільшують доходи протягом наступних років. Зменшенняподаткових ставок також зменшує оподаткування прибутків від інвестицій,здійснених раніше, що несподівано збільшує доходи власників існуючогобізнесу і водночас зменшує бюджетні надходження.
    3. Більшість країн Організації економічного співробітництва і розвитку
    (ОЕСР) встановлює пільгові ставки оподаткування для діяльності, що здатназабезпечити доходи протягом тривалого часу, зокрема, для науково-досліднихробіт. Так само заохочуються інвестиції у високотехнологічне обладнання.

    Альтернатива 3.
    Прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподатковуваногоприбутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційногокредиту
    Альтернативою попереднім податковим стимулів, поширеною у країнах ОЕСР, єприскорене списання інвестицій у формі:
    1) прискореної амортизації, що дозволяє компаніям списувати капітал длявимог оподаткування швидше, ніж для вимог обліку;
    2) зменшення оподатковуваного прибутку на певний відсоток інвеомікіьвитрат;
    3) податкового інвестиційного кредиту, що дозволяє компаніям зменшуватиподатки на встановлений процент інвестиційних витрат.
    Другий і третій різновиди стимулів діють безпосередньо. Але фактично цівідрахування (коли, наприклад, вона має збитки з точки зору оподаткування йуряд у цьому випадку не відшкодовує відрахування). Інвестиційнівідрахування, що відшкодовуються, означають повернення урядом компаніїкоштів у розмірі податкових пільг. Проте уряд може дозволити компаніїперенести відрахування з оподаткованого прибутку чи податкові кредити намайбутній період з нарахуванням процента для збереження їх вартості.
    Переваги альтернативи 3:
    1. З інвестиційними податковими відрахуваннями компанія одержує доходивід зниження податкових ставок в результаті інвестицій. Податковий стимулмає чітке спрямування - заохочувати інвестиції, а не створювати новікомпанії.
    2. Інвестиційні податкові відрахування для капіталу з тривалим строкомкористування (споруди, машини та обладнання) заохочують інвестиції, щоможуть бути прибутковими протягом багатьох років. Тобто відрахуваннястимулюють довгострокове інвестиційне планування.
    3. Інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податковіканікули чи загальне зменшення податкових ставок.
    Недоліки альтернативи 3:
    1. У багатьох країнах ОЕСР відрахування застосовуються до машин іобладнання, іноді до будівель і споруд. Якщо до певних типів капіталу,зокрема - до запасів, відрахування не застосовуються, то галузі, в якихінтенсивно використовуються запаси, потрапляють у невигідне становище.
    2. Компанія, що часто оновлює капітал, може вимагати інвестиційнихвідрахувань. Отже, відрахування стимулюють інвестиції в активи з високоюнормою економічної амортизації. Якщо уряд не бажає стимулювати інвестиції впевні активи, то йому слід скоригувати ставки інвестиційних відрахувань доочікуваного рівня амортизації капіталу.
    3. Якщо інвестиційні податкові відрахування не відшкодовуються, тоіснуючі компанії дістають вигоди у повному розмірі, тоді як нові фірмимають спочатку отримати достатній прибуток перед використанням відрахувань.
    Проекти з тривалим періодом розгортання потрапляють у невигідне становищепорівняно з тими, що швидко починають одержувати доходи.
    4. За високої інфляції інвестиційні відрахування посилюютьнерівномірність вплвербу податкової системи на інвестиційну поведінкупідпріомі. Компанії в країнах з високою інфляцією зацікавлені фінансуватисвій бізнес за рахунок боргу, оскільки податкові знижки для капітальнихвитрат є ціннішімі. Податкові канікули і зниження ставки оподаткуваннязводять нанівець переваги від зменшення оподатковуваного прибутку на сумупроцентних платежів в умовах високої інфляції.

    КрітерII омікі альтернативних омікі розв'язання проблеми:
    Порівняння альтернатив за відомими універсальними критеріями даєрезультати, які наводяться у таблиці.
    | Критерії | Альтернативи |
    | | Альтернатива 1 | Альтернатива 2 | Альтернатива |
    | | | | 3 |
    | | | | |
    | 1. Оціночні критерії: | |
    | Результативність | Середня | Низька | Висока |
    | Ефективність | Низька | Середня | Висока |
    | Справедливість | Низька | Висока | Середня |
    | 2. Практичні критерії: | |
    | Адекватність | Низька | Середня | Висока |
    | Прийнятність | Низька | Середня | Висока |
    | Політична здійсненність | Низька | Висока | Середня |
    | Адміністративна | Низька | Висока | Середня |
    | здійсненність | | | |


    Рекомендації:
    Найефективнішим підходом до податкового стимулювання іноземних інвестиційв економіку України ми вважаємо альтернативу 3 - "прискорене списанняінвестицій у формі: прискореної амортизації, зменшення оподатковуваногоприбутку на певний процент інвестиційних витрат та податковогоінвестиційного кредиту ".
    Ця альтернатива є найбільш прийнятною на сьогодні завдяки її чіткомуспрямування на певний вид діяльності, а саме: нарощування виробничихпотужностей. Крім того, відрахування стимулюють довгострокове інвестиційнепланування. Не менш важливим є те, що інвестиційні відрахування коштуютьурядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податковихставок. Цільове застосування відрахувань зменшує відплив капіталу порівняноз податковими канікулами, а також заохочує нові інвестиції замість наданнянесподіваних прибутків власникам наявного капіталу, як це відбувається призниженні ставок оподаткування.
    Впровадження:
    Зважаючи на переваги і недоліки різних податкових стимулів, розглянутих ваналітичній записці, можна запропонувати новий для України підхід допідтримки конкурентоспроможності податкової системи. Йдеться провикористання податкових інвестиційних кредитів і відрахувань. Ефективніінвестиційні відрахування знижують податкову ставку. Такі зміни будутьефективнішими порівняно з податковими канікулами шляхом заохоченнядодаткових інвестицій на одиницю втрачених бюджетних коштів.

    Державне регулювання іноземного інвестування в Україні

    Державне регулювання іноземного інвестування є одним із видів соціальногоуправління, являє собою важливий вид діяльності органів державної влади поефективному залученню та раціональному використанню іноземних інвестицій івизначається показниками економічного та соціального розвитку держави.
    Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні включає управлінняіноземними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльностіі контроль за її здійсненням усіма інвесторами та її учасниками.
    В Україні порядок державного регулювання інвестиційної діяльності таіноземного інвестування, як її складової частини, викладено у Концепціїрегулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформаціїекономіки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.95
    № 384, де іноземні інвестиції згадуються поряд з іншими джереламиінвестування.
    Як наголошується у зазначеній Концепції, обмежені бюджетні фінансовіресурси не дають змоги забезпечити структурні зміни в галузях економіки,необхідні для задоволення потреб держави. Незважаючи на те, що дана
    Концепція була прийнята у 1995 році, проблема обмеженості національнихбюджетних реомікі існує і на сьогоднішній день.
    Згідно з Концепцією державна інвесомікі підтримка надається переважно длярозвитку пріоритетних напрямів в економіці, якими є: паливно-енергетичнийкомплекс; соціальне забезпечення; агропромисловий комплекс; енерго-таресурсозберігаючі технології; розширення обсягів виробництва товарівширокого вжитку тощо.
    Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

    . іноземної валюти, що визнається кономікіьс Національним банком

    України;

    . валюти України - при реінвестіціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства

    України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

    . будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

    . акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав

    (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

    . грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

    . будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.
    Серед шляхів залучення іноземних інвестицій особливе місце займаєвикористання іноземних інвестицій, кредитних ліній та кредитів міжнароднихфінансових оромікіь. При цьому збільшення загального обсягу іноземнихінвестицій вбачається доцільним провести за рахунок прямого іноземногоінвестування.
    У свою чергу, економічна доцільність прямих інвестицій залежить відбагатьох чинників, зокрема:

    . прямі інвестиції повинні бути направлені на заміщення імпорту готовою продукцією власного виробництва;

    . за рахунок таких інвестицій повинні також створюватись виробництва, орієнтовані на експорт;

    . в результаті одержання прямих інвестицій повинен бути накопичений технологічний потенціал та управлінський досвід у важливих галузях економіки держави.
    Необхідно додати, що за даними Державного управління статистики з початку
    2001 року темпи надходження прямих іноземних інвестицій в Українууповільнились. Пов'язано це з неналежним регулюванням державними органамивлади залучення іноземних інвестицій та нераціонального їх використання.
    Органами державного управління загалом компетенції, до функцій якихналежить управління іноземним інвестуванням, в Україні є Кабінет Міністрів
    України та місцеві державні адміністрації. Також загальні функціїдержавного управління виконує Президент України як глава держави.
    Місцеві державні адміністрації: повинні сприяти створенню підприємств зіноземними інвестиціями; повинні здійснювати упомікіь інвестиційноюдіяльністю, в тому числі і за участю іноземних інвесторів; зобов'язанівносити до відповідних органів пропозиції щодо залучення іноземнихінвестицій до економічного розвитку відповідних адміністративно -територіальних одиниць: ведуть на місцевому рівні переговори з потенційнимиіноземними інвесторами, враховують частки іноземних інвестицій прискладанні місцевих бюджетів тощо.
    Специфікою державного регулювання іноземного інвестування в Україні є те,що функції по його здійсненню розподілені між кількома центральнимиорганами виконавчої влади як функціональної, так і галузевої компетенції.
    Це зумовлено міжгалузевим характером даного об'єкта державного регулювання.
    Законодавчою базою державного регулювання іноземних інвестицій є Закон
    України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 № 93, Закон
    України "Про інвесомікі діяльність" від 18.09.91 № 1560, Закон України "Прозахист іноземних інвестицій "від 10.09.91 № 1540а.
    Особливістю державного правового регулювання діяльності іноземнихінвесторів на території України є те, що поряд із зазначеними галузевими
    Законами вони повинні враховувати також положення ряду міжгалузевих Законівта підзаконних нормативних актів. Це Закони України "Прозовнішньоекономічну діяльність "," Про підприємництво "," Про власність ",
    "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність" та інші.
    Закон України "Про інвестиційну діяльність" був першим нормативним актом,в якому викладено загальні правові, економічні та соціальні умовиінвестиційної діяльності на території України. В Законі зазначається, щоінвестиційна діяльність в Україні, поряд з іншим, здійснюється на основііноземного інвестування.
    Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" дляіноземних інвесторів на території України встаомікіься національний режимінвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками,передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.
    Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвесомікіпроекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно додержавних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфериі територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншоїгосподарської діяльності. Законами України можуть визначатися території, наяких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземнимиінвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпеченнянаціональної безпеки.
    В той же час, відповідно до Закону України "Про усунення дискримінації воподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених звикористанням майна та коштів вітчизняного походження "від 17.02.2000 р..
    Фактично скасовано пільги щодо митного та валютного регулювання тасправляння податків підприємствам з іноземними інвестиціями.
    При цьому держава встановила гарантії захисту іноземних інвестицій,зокрема:
    1. Гарантії у разі зміни законодавства, які полягають в тому, що, якщо вподальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиціїбудуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені врозділі II цього Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинностітаким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державнігарантії захисту іноземних інвестицій.
    2. Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державнихорганів та їх посадових осіб, що означає, що іноземні інвестиції в
    Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не маютьправа реквізуваті іноземні інвестиції, за винятком випадків здійсненнярятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій,епізоотій. Зазначена реквізіція може бути проведена на підставі рішеньорганів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України.
    3. Компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам, якаполягає в тому, що іноземні інвестори мають право навідшкодування збитків, включаючи упущень вигоду і моральну шкоду,завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконаннядержавними органами України чи їх посадовими особами передбаченихзаконодавством обов'язків щодо іноземного інвестора абопідприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства
    України.
    4. Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності. Уразі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право наповернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїхінвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичноговнеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплатимита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній форміза реальною ринковою вартістю на момент припиненняінвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством абоміжнародними договорами України.
    5. Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів,одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій, що означає, щоіноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язковихплатежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їхприбутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних назаконних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
    Ще одним елементом механізму державного регулювання іноземногоінвестування є державна реєстрація іноземних інвестицій, яка здійснюєтьсяобласними, Київською та Севастопольською міськими державнимиадміністраціями. Така реєстрація повинна бути здійснена протягом трьохробочих днів після фактичного внесення іноземних інвестицій. При цьомунезареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг ігарантій, передбачених законодавством.
    Не зайвим буде відмітити, що, встановивши гарантії компенсації івідшкодування збитків іноземним інвесторам, законодавець не зазначив строкиїх виплати, джерело, з якого такі виплати повинні здійснюватись, конкретнихпосадових осіб, які повинні відповідати за компенсацію. Також не визначеномеханізму повернення інвестору його інвестицій в разі припиненняінвестиційної діяльності. Отже, гарантії є, а здійснення їх на практиці, нажаль, не відбувається.

    Висновки


    На сьогоднішній день в нашій державі існує проблема недостатньоговикористання інвестиційного потенціалу, яка пов'язана із політичноюнестабільністю, надмірним втручанням держави у регулювання іноземнихінвестицій, постійними змінами у чинному законодавстві, від сутністю в
    Україні єдиного центрального органу з питань державного управлінняіноземного інвестування, недостатнім розвитком малого та середньогопідприємництва, наявністю великої кількості "тіньових капіталів".
    В той же час пряме іноземне інвестування для нас буде мати тількипозитивні наслідки. За допомогою іноземних інвестицій створюєтьсяможливість модернізації виробничої бази, створення нових робочих місць,розвитку важливих галузей економіки тощо. При цьому ми економімонаціональні бюджетні кошти, які можна спрямувати на будь-які інші не меншважливі сфери екоомікі, соціального забезпечення.
    Таким чином, напрями інвестиційної політики України необхідно переглянутита розробити єдину чітку стратегію залучення іноземних інвестицій, оскількизалучення іноземних інвесторів з метою вкладення грошей в економіку державиє основною органічною частиною інвестиційної політики будь-якої країни.

    Лiтература

    1. Економіка, Фінанси, Право// Механізм державного регулювання інвестування в Україні. Наскільки він досконалий?, Я. Шестакова, -

    6, 2002

    2. Проблеми теорії та практики управління// Проблеми підвищення інвестиційної активності в Українській економіці, В. Косов - 5, 2001

    3. Розробка державної політики. Аналітичні записки// Вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України,

    О. Шараєнко.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !