ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Іноземні інвестиції - одна з найважливіших умов виходу Росії з кризи .
         

     

    Інвестиції
    Після 1991 року в Росії відбулися глибокі зміни. Була при-
    нята нова Конституція країни, що сприяло розвитку процесів
    демократизації нашого суспільства. Российская економіка набула нового
    вигляд. При цьому, може бути, головне - зміни у свідомості робітників,
    селян, директорів.
    За два з половиною роки реформ вдалося домогтися певних поклади-
    тільних результатів:
    - Йдуть структурна перебудова економіки (частка матеріального про-
    ізводства знизилася до 50%) і її демілітаризація (військове замовлення скор-
    щен на 70%), почали діяти спросовие обмеження;
    - Влітку 1994 року інфляція не перевищувала 10% на місяць;
    - Понад 40% зайнятих працюють на недержавних підприємствах;
    - Процентна ставка Центрального банку Російської Федерації була
    знижена з 210 до 150%;
    - За першу половину 1994 зросли реально наявні де-
    ніжні доходи населення, а число осіб, що мають доходи нижче прожиткового
    мінімуму, скоротилася з 36 млн. до 22 млн. чоловік.
    У той же час продовжується спад виробництва: у першому півріччі
    1994 ВВП знизився на 17% у порівнянні з відповідним періодом
    1993 року, а продукція промисловості - на 26%, і хоча статистика явно
    завищує величину спаду, він тим не менше досить значний.
    Все ще великий дефіцит бюджету, якщо б не чеченський кризу, він
    склав би на кінець 1994 року близько 9% ВВП, але тепер зрозуміло, що ця
    цифра не відповідає дійсності.
    Збільшуються в абсолютному вираженні, хоча і не ростуть у відноси-
    тельно так звані неплатежі підприємств. До кінця першого полуги-
    Дія 1994 прострочена заборгованість підприємств постачальникам майже в 4
    рази перевищила грошові кошти на їх рахунках. Мають місце тривалі
    простої підприємств. Головна причина - криза збуту продукції.
    На фоні відносно невисокий рівень безробіття (1.5% зорі-
    гістрірованних і 6% фактично незайнятих по відношенню до чисельності


    - 2 -

    економічно активного населення у червні 1994 року) виникають серйозні
    соціальні проблеми в депресивних містах і регіонах, серед окремих
    категорій населення (жінки передпенсійного віку, деякі кон-
    тінгенти молоді).
    Незважаючи на складність ситуації, що складається, вона цілком управ-
    ляема і, як показав досвід, передбачувана:
    - Дерегулювання і лібералізація економіки призвели до спаду про-
    ізводства. Тепер цей спад треба перетворити із загального в структурний,
    тобто необхідно через процедури санації та банкрутства вивести з
    обороту нежиттєздатні підприємства. Разом з тим слід активно
    підтримати ефективних виробників, стимулювати вогнища зростання в
    економіці;
    - Ми подолали "сплеск" цін після їх звільнення. Тепер потрібно
    послідовно знижувати інфляцію, наблизити структуру цін до світової,
    коректно регулювати ціни в галузях природних монополій (елект-
    роенергія, газ, залізничні перевезення);
    - Лібералізувавши зовнішньоекономічну діяльність вдалося домогтися
    позитивного сальдо зовнішньої торгівлі. Сьогодні стоїть завдання - пре-
    дотвратіть "примітивізацію" нашого експорту та облагородити імпорт;
    - Після денаціоналізації в результаті чекової приватизації стра-
    на повинна вирішити більш складне завдання створення ефективних власником
    ков і стратегічних інвесторів - через фондовий ринок, через вторинний-
    ний ринок цінних паперів;
    - Припинено інфляційне фінансування капітальних вкладень,
    ставка банківського відсотка стала позитивною і спостерігається тенден-
    ція до її зниження. Тепер важливо створити в країні нормальний інвести-
    ційних клімат, активно використовувати для цілей інвестування нагромадження-
    ня підприємств і населення.
    Саме на цьому, у відомому сенсі переломному етапі розвитку
    країни, коли намітився вихід з кризи і цілком реальні стабілізується-
    ція, а потім і пожвавлення в економіці, особливо актуальною стає
    завдання залучення прямих іноземних інвестицій. Вони повинні не тільки
    дати серйозний імпульс оздоровленню російської економіки, але і спо-
    собствовать її входженню у світову економіку.
    Багато іноземних інвесторів вважають інвестиційний клімат в Рос-
    оці несприятливим із-за політичної та економічної нестабільності,
    неотработанності законодавства, обтяжливою податкової системи,
    нерозвиненість інфраструктури.


    - 3 -

    Так, вони відзначають наявність в Росії суперечать один одному і
    швидко змінюються законодавчих актів і постанов, що стосуються
    іноземних інвестицій, різне тлумачення або навіть ігнорування їх
    окремими організаціями та місцевою владою. На такі принципові
    питання, як право власності на землю, механізми реалізації застави
    гових форм, іноземні інвестори не отримають однозначних відповідей. На-
    лігвах система не стимулює інвестиційну активність.
    Недолік комерційної інформації про ринок в Росії, регіонах і
    конкретних підприємствах, транспортної та телекомунікаційної системах,
    правовій базі також є перешкодою на шляху іноземного інвес-
    тирование в економіку Росії, особливо для малих і середніх зарубіжних
    компаній і фірм.
    В даний час відкриваються нові перспективи припливу іноземних-
    них інвестицій в російську економіку.
    Перше, найголовніший напрям залучення іноземного капі-
    тала - освоєння за його допомогою невитребуваного науково-технічного
    потенціалу Росії, особливо на конверсіруемих підприємствах оборонної
    промисловості.
    Другий напрямок - розширення і диверсифікація експортного по-
    тенціала Росії.
    Третій напрямок - створення імпортозамінних виробництв, раз-
    вітіе виробництва товарів народного споживання, продовольчих
    товарів, медикаментів.
    Четвертий напрямок - сфера транспорту та зв'язку, галузі інф-
    раструктури.
    П'яте напрямок - сприяння притоку іноземних інвестицій в
    трудоізбиточние регіони (в першу чергу до Центрального та Північно-За-
    падний), у східні райони країни, що володіють багатими природними за-
    пасами.
    Від російського уряду потрібні цілком конкретні практичні
    етичні заходи щодо поліпшення роботи з іноземними інвесторами - в області
    законодавства, кредитно-фінансової і податкової політики, в органи-
    заційного та інформаційній сферах. Існуюче законодавство про
    іноземні інвестиції не відображає економічні реалії країни і тре-
    бует доробок, за ступенем ризику вкладення капіталу Росія знаходиться на
    одному з останніх місць. Тому уряд повинен прийняти ряд но-
    вих акцій по залученню іноземних інвестицій.
    Враховуючи, що питаннями регулювання та координації залучення


    - 4 -

    іноземних інвестицій в економіку Росії до останнього часу займали-
    мались багато міністерства і відомства, що ускладнювало роботу іност-
    ранних інвесторів в Росії і викликало обгрунтовані нарікання, прави-
    будівництві Росії прийняв рішення про покладання функцій з координації
    діяльності федеральних органів виконавчої влади РФ і органів
    виконавчої влади суб'єктів РФ з питань співробітництва з іност-
    раннимі інвесторами на Міністерство Економіки Росії. Зазначене рі-
    ня полегшить практичну діяльність іноземних інвесторів на тер-
    ритор РФ. Для цього Міністерство Економіки Росії має забез-
    чить:
    - Систематичну, пов'язаний з іншими напрямками еко-
    кой політики уряду, розробку пропозицій у сфері міжна-
    ного фінансово-інвестиційного співробітництва;
    - Формування та реалізацію державної політики з залученням для
    нію іноземних інвестицій, а також координацію співпраці в ін-
    вестіціонной сфері з міжнародними фінансовими організаціями;
    - Роботу з укладання міжнародних договорів про сприяння та вза-
    імной захист інвестицій, організації та проведення міжнародних
    тендерів, укладання концесійних договорів та угод про розподіл
    продукції, наповнення кредитів, що отримуються від міжнародних фінансових
    організацій та іноземних держав, конкретними інвестиційними про-
    єктами, створення вільних економічних зон і регулювання в них де-
    ності іноземних інвесторів.

    Приплив іноземних інвестицій життєво важливий і для досягнення
    середньострокових цілей - виходу із сучасної суспільно-економічно-
    го кризи, подолання спаду виробництва і погіршення якості життя
    росіян. При цьому необхідно мати на увазі, що інтереси російського про-
    існує, з одного боку, та іноземних інвесторів, з другого, Непос-
    редственно на збігаються. Росія зацікавлена у відновленні, про-
    новлення свого виробничого потенціалу, насичення споживач-
    ського ринку високоякісними і недорогими товарами, у розвитку і
    структурній перебудові свого експортного потенціалу, проведення ан-
    тіімпортной політики, в привнесення в наше суспільство західної управлен-
    ської культури. Іноземні інвестори, природно, зацікавлені в
    новому плацдармі для отримання прибутку за рахунок великого внутрішнього
    ринку Росії, її природних багатств, кваліфікованої і дешевої робо-
    чий сили, досягнень вітчизняної науки і техніки та ... навіть її еко-


    - 5 -

    логічної безтурботності. Тому перед нашою державою стоїть складне
    і досить делікатна завдання: залучити в країну іноземний капітал,
    не позбавляючи його власних стимулів і направляючи його з мір еко-
    кого регулювання на досягнення суспільних цілей.
    Тим часом роль України в світовому ринку капіталу вкрай незначну-
    тельно, а зустрічний потік інвестицій з Росії в економіку зарубіжних
    країн, джерелом яких служать, крім легальних контрактів, і осівши-
    рілі в закордонних банках платежі за нелегальними операціях, у кілька
    разів перевищує ввезення капіталу в Росію.

    22. Спіраль звуженого відтворення та іноземні інвестиції

    Спад виробництва, інфляція, розтягування національного богатс-
    тва і втрата керованості процесом соціально-економічного розвитку
    суспільства привели економіку Росії в занепад і викликали інвестиційний
    криза. Обсяг капітальних вкладень у 1992 році в порівнянних цінах з
    порівняно з 1991 роком, зменшилося в 2 рази, а в 1993 році - ще на 16%
    ( "Про соціально-економічний стан Росії". Економіка та життя, 1994
    рік, номер 6). Таким чином, за два роки він скоротився на 58%. Частка
    накопичення у ВВП впала з 16 до 9% у 1992 році і 8% в 1993 році (Справа-
    вої світ, 1994, номер 1)
    Протягом 1993 року вартість будівництва зросла в 10.9 раза,
    тобто була вищою загального темпу інфляції. З 1990 по 1994 роки частка про-
    виробничій капітальних вкладень як джерела розширеного програванні-
    ізводства знизилася з 70 до 60%, а коефіцієнт капіталоотдачі (введення
    основних фондів т тис. руб. на 1 млн. крб. витрачених капітальних
    вкладень) упав до безпрецедентного в світовій практиці рівня - 0.28.
    Це пов'язано в першу чергу з тим, що більша частина капітальних
    вкладень безконтрольно "проїдається" будівельниками, іншими словами, нап-
    равляется на збільшення їх заробітної плати. Витрати на так зване
    монтується, тобто виробниче, обладнання (без комп'ютерів і
    автомашин) за 1992-1993 рр.. знизилися в 8-99 разів (Коммерсант, 1994,
    номер 5). у зв'язку з цим в 1993 році обсяг незавершеного (законсерві-
    ваного і просто занедбаного) будівництва зріс на 20-25% у від-
    носіння до 1992 р. Тим часом, як показала інвентаризація незавршенного
    будівництва, на 1 листопада 1992 воно склало 40 трлн руб-
    лий. При цьому більше 2/3 "недобудови" представлено об'єктами вироби
    вальних будівництва (Економіка і життя, 1994, номер 5). Абсо-


    - 6 -

    лютня ефективність капітальних вкладень (віддача накопичення), яка
    в дореформений період повільно знижувалася, але була позитивною вели-
    чиною, виявилася негативною. У 1993 році при зменшенні ВВП на 22.1
    трлн. руб. було витрачено 15 трлн. руб. виробничих вкладень (еф-
    бництва - мінус 1.473), тобто кожному трильйону капітальних вло-
    жений відповідало 1.473 трлн. руб! Суспільство потрапило в спіраль су-
    женного відтворення, яка схематично в умовах замкнутої
    економіки виглядає так:

    1Уменьшеніе обсягу валового внутрішнього продукту (P1
    1 - 0> 1 зниження норми накопичення (d1
    1 - 0> 1 зменшення обсягу капітальних вкладень (K1
    1 (1-P1/P0)
    1 - 0> 1 зниження частки виробничих вкладень (f1
    1 - 0> 1 падіння капіталоотдачі Ф1/К1 <Ф0/К0 - 0>
    1 - 0> 1 зменшення валового внутрішнього продукту навіть при незнижувального
    1фондоотдаче (P1
         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !