Читання - саме корисну справу

При вивченні мов під читанням прийнято на увазі розуміння письмового тексту іноземною мовою.

Таким чином, читання - це пасивне уміння. Нам дають текст іноземною мовою, а ми повинні його зрозуміти, тобто перевести на рідну мову.

Як показали спеціальні опитування, у Швеції в рамках торгівлі та промисловості близько 90 відсотків випадків вживання іноземних мов припадає на читання іншомовних текстів і лише 10 відсотків - на усне спілкування з іноземцями. Подібні цифри можна привести і по інших країнах. Тому орієнтація на розвиток саме усного мовлення, яка все частіше зустрічається в наші дні в системі викладання мов, є досить дискусійною.

Коли ми беремося за іноземну мову, то ставимо собі за мету досягти перш за все рівня "активного мінімуму", куди входять:

1. Задовільна вимова;

2. Знання граматики, достатню для простої розмови;

3. Знання щонайменше 200-300 самих основних слів (напам'ять);

4. Знання не менш ніж 25-50 повсякденних виразів (теж напам'ять).

Ну, а розвивати потім потрібно аж ніяк не тільки розмовні навички. Не менш важливо зосередитися на читанні газет, журналів та книг. А в результаті ми придбаємо вміння читати тексти іноземною мовою, поставлене на тверду основу "активного мінімуму". Іншими словами, ми будемо тоді говорити на іноземною мовою на "базовому рівні", а читати - на більш високому.

Для читання досить буде пасивного оволодіння словником і граматикою понад того багажу, який входить в "активний мінімум" (як його освоїти - було вже сказано вище).

Зауважимо, що для читання на "базовому рівні" знадобиться щонайменше вдвічі більше слів, ніж для підтримки розмови на тому ж рівні. Проте їх вивчення займе набагато менше часу, тому що це пасивне вивчення - адже при читанні достатньо всього-на-всього дізнаватися слова.

Виграш в часі помітний і при пасивному вивченні граматики - насамперед у тих випадках, коли в досліджуваному нами мові слова мають багато форм, як це властиво німецької, ісландському або російської.

Вимога часу полягає в тому, щоб покінчити з рутиною у навчанні мов. Більшість людей, що йдуть на курси, скажімо, французької мови, принаймні якщо говорити про краще мені відомих Великобританії та скандинавських країнах, мріють про те, щоб швидше заговорити по-французьки. На жаль, більшість з них цього не досягнуть. Якщо ж вони поставлять собі за мету просто читати по-французьки, то їм знадобиться не більше року з нормальною кількістю навчальних годин для того, щоб досягти своєї мети, як кажуть, "з гарантією ".

На розвиток уміння читати в будь-якому випадку знадобиться десь на 50 відсотків менше часу, ніж на оволодіння усною мовою.

Є різниця і в інтенсивності занять. Для того щоб заговорити на іноземній мовою, потрібно набагато більше вивчити напам'ять.

Ми навели приклад французької мови. Однак для жителів Західної Європи, беруться за російську мову, потрібно витратити на його освоєння по меншій мірою вдвічі більше зусиль, ніж на французьку.

В європейських гімназіях, які я відвідував, мені рідко коли доводилось зустрічати учнів, що вибрали російську мову і які досягли успіху - принаймні, рівня, хоча б трохи перевершує той, що мінімально необхідний туристові, приїжджає до Росії.

Звичайно, сказане не стосується тих дітей, які говорять на будь-якому слов'янському мовою, особливо якщо вони живуть в одній зі слов'янських країн і, крім того, вивчають російську мову. Не викликає сумніву, що вони швидко досягнуть успіху.

В Водночас завдання оволодіти російською мовою протягом одного року в ступені, достатньою, щоб читати літературу за своєю спеціальністю, цілком реальна для носіїв англійської, шведського або італійського і цілком досяжна.

Як заучують слова

При освоєнні вміння читати іноземною мовою є три важливі правила:

1. З'ясовувати значення незнайомих слів.

2. Зберігати ці значення тут же, на полях книги (газети, журналу), або, бажано, на окремому листочку.

3. Повторювати і запам'ятати їх.

На перший крок (з'ясування значення слів) не потрібно витрачати надто багато часу. На це є три основні способи:

1. Спробувати зрозуміти слово з контексту.

2. Знайти його в двомовному словнику.

3. Подивитися в одномовному словнику (за тієї умови, що у вас вже є достатній запас слів).

За загальне правило можна прийняти, що якщо ви взялися за читання книги іноземною мовою, то потрібно прочитати перші 30-50 сторінок уважно, з'ясовуючи значення практично кожного незрозумілого слова. Після цього можна відкривати словник тільки на ключових словах, - тобто на тих, без яких ви взагалі не будете розуміти, про що йде мова.

Корисно записувати значення слів па полях книги чи газети, бажано - олівцем. Тоді, кожного разу, коли ви будете повторювати записане слово, ви будете освіжати в пам'яті і той контекст, в якому воно вам зустрілося.

Втім, іноді ви не хочете або не маєте права робити позначки на полях. Чого я вам тоді не раджу - це заводити окремі "зошити для запису слів (за їх перекладами) ". Такі зошити здаються мені одним з найнадійніших способів назавжди поховати своє знання слів.

Швидше я б порекомендував вам використовувати окремі листки - або, може бути, комп'ютер.

Зауважимо, що серед початківців вивчати мову є досить багато людей, що займаються "швидкісним читанням". У них або немає достатнього терпіння, щоб читати так уважно, як ми радимо, або їх пам'ять влаштована так, що починає добре працювати під дисциплінуючим впливом секундоміра. У такому підході є своя правда, але тоді краще обмежитися переглядом газет на іноземною мовою.

Хто може ходити - не повинен повзати

Загальний порада всім початківцям - постаратися якомога швидше розлучитися з підручником і перейти до читання звичайних книг, журналів, газет - одним словом, того, що вам потрібно і цікаво. І звичайно раджу не читати того, що видається вам нудним і малозмістовні.

Неоціненну допомогу тут може надати рада досвідченого викладача мови. Сам же рішучий крок до змістовного читання зовсім не такий великий, як може здатися, особливо якщо досліджуваний вами мова належить до "легким" для вас, Я не раз помічав, що учні певного психологічного типу, а саме люди впевнені в собі, починають читати літературу за фахом, газети і журнали на самих ранніх етапах навчання.

При вивченні ж "важкого" для вас мови найбільшу допомогу надасть кваліфікований викладач, і так буде до тих пір, поки ви не опануєте (пасивно) достатнім словниковим запасом.

Спочатку можна звернутися до адаптованої літератури, брошур типу "Easy Readers ", які в достатку видаються зараз. Особливо багато таких книг на англійською мовою.

Втім, і в наші дні багато хто віддає перевагу в якості тексту для навчання читання використовувати ... Біблію. Справа в тому, що Священне писання переведено практично на всі мови світу, і його перекладачі традиційно працюють, намагаючись досягти максимальної відповідності свого перекладу оригіналу. Тому, скажімо, англійська Біблія мінімально відрізняється від її перекладів навіть на такі мови, як гінді або суахілі.

Побудова фраз в Біблії дуже просте, а словник різноманітний, але обмежений: у будь-якому перекладі він охоплює не більше 10 000 слів. Втім, у цього словника є деякі недоліки та обмеження. Зрозуміло, що багато слів, часто що вживаються в сучасній мові, не були відомі творцям Біблії.

Завжди приємно буде почитати і популярний тижневик, що видається на вивчається вами мовою - наприклад, "Тайм" англійською або "Дер Шпігель" німецькою. Викладачеві мови слід не пошкодувати грошей і підписатися на одну або навіть декілька видань подібного типу. Найбільш цікаві статті, написані живою мовою, можна копіювати на ксероксі і роздавати учням. У подібних журналах зазвичай є багато гарних кольорових ілюстрацій, здатних збільшити інтерес учнів до мови і культури даного народу.

В газетах спочатку бажано орієнтуватися на розділ міжнародних новин. Адже зрозуміло, що головні міжнародні новини в усьому світі приблизно збігаються. Читаючи таку інформацію на іноземній мові, іноді буває досить знайти в словнику тільки одне-два незнайомих слова. Вибирати статті з інших розділів бажано вже з урахуванням того, наскільки учні знайомі з її темою (за рівнем свого розвитку або за родом професійної діяльності).

Література за фахом або художня література?

На іноземною мовою художню літературу читати важче, ніж тексти за своєю спеціальності - це загальне правило. Для того, щоб читати художню літературу вільно, практично ніколи не звертаючись до словника, треба освоїти приблизно 8000 слів, а літературу за фахом - всього близько 4000.

Перекладна художня література, як правило, легше, ніж написана автором на рідному йому мовою. Тому при вивченні російської, польської чи угорської мови краще за все для початку вибрати перевідну книгу, тобто таку, яка була переведена на цю мову з будь-якої іншої мови. Для початку, мені здається, найкраще буде взятися за детективи.

Якщо вам пощастило поїхати в країну, мова якої ви почали вивчати, то зайдіть в книжковий магазин і пошукайте там підручники з географії, історії та інших наук, написані цією мовою для дітей - звичайно, не молодшого шкільного віку. Зазвичай такі книги досить дешеві, читати їх легко, і завдяки їм ви отримаєте цінні відомості про країну, куди ви приїхали, її народ і мову.

Складові успіху

1. Читайте багато - щонайменше 8 годин на тиждень!

2. Читайте часто - краще за все кожен день! У всякому разі, не менше трьох днів на тиждень.

3. Читайте довго - щонайменше, два місяці поспіль!

змагаємося самі з собою!

За міру того, як я намагався максимально швидко і ефективно вивчати іноземні мови, у мене виробилося якась кількість спеціальних прийомів. Наступні кілька порад - результат мого особистого досвіду.

1. Ставте собі час на сторінку!

Під цим я маю на увазі, що день за днем - або, якщо хочете, ніч у ніч - потрібно записувати, скільки сторінок книги ви прочитує за годину.

Перша велика мета - прочитати 5 сторінок книги середнього формату за одну годину (це буде приблизно 10 - 15 хвилин на кожну сторінку). Точніше, на самому початку на одну сторінку може піти і до другої години наполегливих занять, але потрібно прагнути поступово зменшувати цей час - спочатку до однієї години, потім до півгодини - і так далі, змагаючись із самим собою.

2. Ускладнюйте свої мети!

Припустимо, що ви вже досягли першого поставленої мети і читаєте по 5 сторінок на годину. Для вас це стало нормальною швидкістю. Поставте собі тепер за мету перейти на 10 сторінок на годину - і добийтеся її. Звичайно, доведеться працювати інтенсивніше. У Зокрема, постарайтеся швидше знаходити незнайоме слово у словнику, виписуйте перекази тільки тих слів, які вам дійсно потрібні. Взагалі, пильно вдивляється в зміст тексту - для того, щоб вибирати в ньому справді ключові слова. У цьому випадку ваше читання стане справді екстенсивним.

3. Підраховує кількість незнайомих слів на сторінці!

Покладемо, що в середньому на сторінку припадає по 250 слів. Якщо спочатку ви виписували по 10 незнайомих слів зі сторінки, а потім у вас таких слів стало припадати на сторінку лише 5, то це означає, що кількість незнайомих слів знизилося з 4 відсотків до 2. Це цілком прийнятний результат.

Якщо ж кількість незнайомих слів з часом не зменшується, то потрібно розібратися, в чому методична слабкість ваших занять. Найчастіше це пояснюється тим, що ви не повністю оволоділи основним словниковим запасом, що охоплює по меншій мірі 3000 слів. Доведеться повернутися до нього і повторити ті слова, яких ви не запам'ятали. Можливо, що в деяких випадках ви не запам'ятовуєте ті слова, які виписуєте, повертаючись до них періодично, знову і знову. У цьому випадку потрібно приділити увагу як способу запису перекладів слів, так і методикою їх повторення.

Стадії навчання

-- "Міні-рівень" ( "пороговий" рівень для читання): 800-1000 слів.

Легко справляємося з простими текстами за допомогою словника.

-- "Меди-рівень" (основний рівень для читання): 1500-2000 слів.

Починаємо читати задовільно, то є розуміємо велику частину того, що є в текстах за фахом, а також досить багато з того, про що пишуть у газетах або журналах.

-- "Рівень читання літератури за фахом": 3000-4000 слів.

На цьому рівні ми легко читаємо літературу за фахом, і розуміємо велику частина того, про що пишуть в пресі.

-- "Рівень читання художньої літератури": 8000 слів.

Ми можемо читати цією мовою практично все що завгодно, включаючи художню літературу.

Ерік В. Гуннемарк