ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Граматичні трансформації при усному перекладі з російської на англійську
         

     

    Іноземна мова

    ВСТУП

    Як відомо, процес перекладу не є простою заміною одиницьоднієї мови одиницями іншої мови. Навпаки, це складний процес,що включає ряд труднощів, які необхідно долати перекладачеві.
    Одним із прийомів, які допомагають перекладачеві, є трансформації.
    Перекладацькі трансформації (заміни) відбуваються через неповноїспільності або відмінності англійської та російської мов. Спільність міжграматичними властивостями російської та англійської мов задається їх загальноїприналежністю до індоєвропейської сім'ї і виявляється в наявності загальнихграматичних значень, категорій і функцій, наприклад: категорій числа уіменників, категорій ступенів порівняння у прикметників, категоріїчасу у дієслова, функціональної значущості порядку слів і т.п.
    У той же час відмінність принципів граматичного ладу, що виражається вприналежність цих мов до різних граматичних групам, відображається вістотних відмінностей між граматичними властивостями, наприклад, уіснування несхожих граматичних категорій: артиклі в англійськомумовою, дієслово в українській мові; повнозначних узгодження в російськіймовою, фіксований порядок слів в англійській мові, і т.д.
    При цьому не слід забувати, що як відмінність, так і схожість міжграматичними формами, їх функцій і значеннями може бути повним інеповним. Повний схожість, як правило, зустрічається порівняно рідко,так само як і повне, некомпенсовані відмінність.

    Інтерес до проблеми перекладацьких трансформацій з боку лінгвістів та їхвсебічне вивчення є в курсі теорії та практики перекладу вжетрадиційними. Такі широко відомі лінгвісти, як О. Д. Швейцер, Я. І.
    Рецкер, Л. С. Бархударов, В. Н. Комісарів, А. В. Федоров, Е. В. Бреус ібагато інших присвятили дослідженню перекладацьких трансформацій своїчисленні статті та монографії. Тим не менше, проблема міжмовнихперетворень взагалі і граматичних зокрема продовжує залишатисяактуальною. Трансформації, будь то на семантичному або формальному рівні,є невід'ємною частиною перекладацької діяльності. Будь-якийпрофесійно виконаний переклад включає в себе ті чи інші видитрансформацій.

    У нашій роботі розглядається найбільш складний, на наш погляд, виглядтрансформацій - граматичні трансформації. Ми вважаємо його найбільшскладним у силу того, що він включає додаткові труднощі: застосовуючиграматичні трансформації, перекладач повинен бути дуже обережним іуважним, щоб не порушити норм переводить мови. Більш того, вданій роботі досліджуються граматичні трансформації при усномуперекладі, що ще більшою мірою ускладнює завдання, перед якоюпоставлений перекладач. Усний переклад, (синхронний, послідовний абопереклад з листа) ставить перекладача в умови максимального скороченнячасу, що виділяється на вибір граматичних конструкцій для перекладу. У тойВодночас, усний перекладач, як відомо, володіє більшою свободоютворчості, ніж письмовий. Таким чином, як гіпотезу мивисуваємо таке положення: при усному перекладі зростає впливсуб'єктивного фактора в порівнянні з письмовим перекладом, і, як наслідокцього, кількість граматичних трансформацій, що використовуються перекладачем,збільшується.

    Таким чином, метою даної роботи є дослідити використанняграматичних трансформацій. Для досягнення цієї мети ми поставилинаступні завдання: зрозуміти, що ж таке граматичні трансформації,вивчити причини, їх викликають, встановити характер граматичнихтрансформацій, а також підтвердити або спростувати вищезгаданугіпотезу на практиці.

    Дана робота складається з чотирьох розділів, у першому з яких досліджуєтьсяпоняття перекладацької трансформації, у другій - причини виникненняграматичних трансформацій, в третій - їх класифікація, четвертий розділприсвячена дослідженню практичного використання граматичнихтрансформацій на матеріалі усних та письмових перекладів російського тексту наанглійська мова, які дані в додатках 1 і 2, список літературимістить 31 роботу та 1 джерело.

    Глава I. Перекладацька ТРАНСФОРМАЦІЇ

    § 1 Поняття перекладацької та граматичної трансформації.

    Базовим поняттям перекладацької теорії є поняття еквівалентності.
    Коли говорять, що фраза на ІМ та її переклад еквівалентні один одному,мається на увазі, перш за все, їх семантичну еквівалентність, тобтоспіввіднесеність з однією і тією ж предметної ситуацією. А. Д. Швейцеррозрізняв два види семантичної еквівалентності - компонентний іденотативного [Швейцер, 1973, 118]. Враховуючи, що при перекладі ми маємо справузі змістом, тобто одним із семантичних компонентів мовної одиниці, можнасказати, що семантична еквівалентність досягається завдяки наявності втексті іноземних мов і тексті ПЯ одних і тих самих сем. У цьому випадку тексти знаходяться ввідношенні компонентної семантичної еквівалентності. Другий видсемантичної еквівалентності, іменований денотативного, пов'язаний з явищеммовної вибірковості. Суть її полягає в тому, що один і той же предметі предметна ситуація можуть бути описані з різних боків за допомогою різнихознак: наприклад, "Картина висить на стіні" (предикат стану),
    "Картину повісили на стіну" (предикат дії) та "Я бачу картину на стіні"
    (предикат сприйняття). Різні семантичні предикати перехрещуються іє взаємозамінними завдяки тому, що описують одну й ту жситуацію. На відміну від компонентного рівня семантичної еквівалентності,на рівні денотативної еквівалентності спостерігається семантичнерозбіжність між вихідним текстом і текстом перекладу. Ставленняеквівалентності тут засновано на прирівнювання різних, але співвіднесених зоднієї і тієї ж предметної ситуацією семантичних компонентів [Бреус, 2000,
    10].
    Він грає в студентській команді He is a memberof the college team

    (предикат дії) (предикатстану)

    Таким чином, для досягнення семантичної еквівалентності потрібнірізноманітні перекладацькі перетворення (трансформації або заміни). Нарівні компонентної еквівалентності в основному використовуються трансформації,зачіпають граматичну структуру висловлювання. Рівень денотативноїеквівалентності вимагає більш складних лексико-граматичнихтрансформацій, що тягнуть за собою зміни в семантичній структурівислови [Бреус, цит. раб., 10].

    Необхідно визначити, що ж таке перекладацькі трансформації взагаліі для чого вони потрібні.

    Перша і основна якість, якою повинен володіти перекладач,полягає в умінні "бачити" перекладацькі проблеми, здібності непіддаватися спокусі підміни слів оригіналу словами переводить мови.
    Неминучим наслідком останнього є перекладацький шлюб, іменованийбуквалізмом.

    У тлумачному словнику перекладацьких термінів вченого-лінгвіста Комиссароваможна знайти визначення цьому явищу: Граматичний буквалізм --збереження граматичних структур або форм оригіналу у переказному тексті
    [Комиссаров, 1990, 156].

    Звичайно, якщо думку можна висловити таким же чином, як вона вираженав оригіналі, це треба зробити. Так при перекладі фрази "Вона живе в
    Лондоні "як" She lives in London "спостерігається відповідність на всіх рівнях
    - Формальному і семантичному. Але подібні випадки скоріше виключення, ніжправило. Кожна мова - глибоко самобутнє і специфічне явище, іочікувати частих збігів не доводиться [Бреус, цит. раб., 14].

    порівняльний аналіз перекладів виявляє, поряд з мовнимиодиницями іноземних мов, що мають одиничні або множинні відповідності в ПЯ, ітакі лексичні і граматичні одиниці, для яких у ПЯ немає прямихвідповідностей. Одиниці іноземних мов, які не мають регулярних відповідностей, у мовіперекладу називаються безеквівалентнимі [Комісарів, цит. раб., 38].
    Безеквівалентнимі граматичними одиницями можуть бути як окреміморфологічні форми (герундій) і частини мови (артикль), так ісинтаксичні структури (абсолютні конструкції). При перекладііснування безеквівалентних граматичних одиниць не викликає особливихтруднощів. Вибір граматичної форми при перекладі залежить не тільки і нестільки від граматичної форми оригіналу, скільки від її лексичногонаповнення, тобто від характеру і значення лексичних одиниць, які здобувають увислові певне граматичне оформлення [Комісарів, цит. раб.,
    39]. Відмінності в такому оформленні, як правило, не є перешкодою длявстановлення відносин еквівалентності між висловами в оригіналі і вперекладі. Саме в таких випадках дуже часто вдаються до трансформаційноїперекладу. Трансформаційний переклад полягає в передачі значеннябезеквівалентной одиниці за допомогою однієї з граматичних трансформацій,які поряд з лексичними трансформаціями застосовуються при здійсненніпроцесу перекладу.
    Різні вчені по-різному визначали перекладацькі трансформації. Так,наприклад, Р. К. Міньяр-Белоручев дав таке визначення: "Трансформація
    - Основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних
    (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних
    (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженніінформації, призначеної для передачі "[Міньяр-Белоручев, 1996, 201].

    Я. І. Рецкер ж визначає трансформації як" прийоми логічногомислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення слова іноземних мов у контексті ізнаходимо йому відповідність в ПЯ, яка не збігається зі словниковим "[Рецкер,
    1974, 216].
    Швейцер А. Д.: «Перекладацькі трансформації - це міжмовні операціїперевираженія сенсу »[Швейцер, цит. раб., 118].
    Архипов А. Ф. під перекладацькими трансформаціями розумів «технічніприйоми перекладу, що складаються в заміні регулярних відповідностейнерегулярними. », а також« самі мовні вирази, отримані в результатізастосування таких прийомів »[Архипов, 1991, 84].
    Латишев Л. К., беручи до уваги два критерії адекватного перекладу --рівноцінність регулятивного впливу вихідного і перекладного текстів іїх семантико-структурний подібність, - іменує переводчекіе трансформації як
    «Відступ від структурного і семантичного паралелізму між вихідним іпереказними текстом на користь їх рівноцінності в плані впливу »[Латишев,
    2000, 27].

    Граматичні трансформації. У перекладознавстві існує безлічкласифікацій видів перекладацьких трансформацій, але всі вони діляться на триосновні групи: лексичні, граматичні та лексико-граматичнітрансформації.
    У даній роботі розглядаються граматичні трансформації, томунеобхідно дати визначення саме цього виду перекладацькихперетворень.

    За словами Коммісарова, граматичні трансформації (Граматичнізаміни) - це спосіб перекладу, при якому граматична одиниця воригіналі перетворюється на одиницю ПЯ з іншим граматичним значенням.
    Заміні може піддаватися граматична одиниця ИЯ будь-якого рівня:словоформа, частина мови, член речення, пропозиція певного типу.
    Зрозуміло, що при перекладі завжди відбувається заміна форм іноземних мов на форми ПЯ.
    Граматична заміна як особливий спосіб перекладу передбачає не простовживання в перекладі форм ПЯ, а відмова від використання форм ПЯ,аналогічних вихідним, заміну таких форм на інші, що відрізняються від них завиражаемо-

    му змісту (граматичним значенням) [Комісарів, цит. раб., 54].

    А. Д. Швейцер визначав граматичні трансформації як
    «Трансформації, при яких перетворюється формальна структура висловлюванняі залишається незмінним що конструюють його сенс набір сем »[Швейцер, цит.раб., 118].

    Граматичні трансформації полягають у перетворенні структурипропозиції в процесі перекладу відповідно до норм переказного мови.
    Трансформація може бути повною або частковою залежно від того,Чи змінюється структура пропозиції повністю або частково. Зазвичай, колизамінюються головні члени речення, відбувається повна трансформація, якщож замінюються лише другорядні - часткова. Крім замін членівпропозиції можуть замінюватися і частини мови. Найчастіше це відбуваєтьсяодночасно.

    § 2 Вплив суб'єктивного фактора при усному перекладі.

    Граматичні трансформації - невід'ємна частина перекладу, якписьмової так і усної. Але, як відомо, усний переклад значновідрізняється від письмового. П. Палажченка наводить наступну таблицю відмінностейписьмового перекладу від усного [Палажченка, 2000, 23]:

    | Письмовий переклад | Усний переклад |
    | Текст, що є предметом | Висловлювання, перекладне усно, |
    | письмового перекладу, створений у | як правило, складається |
    | більш-менш віддаленому | (виникає) саме в даний |
    | минулому | момент. (Виняток - усний |
    | | Переклад з листа письмового |
    | | Тексту) |

    | Текст є закінченим | Висловлювання знаходиться в |
    | твором. Він статичний і | розвитку, в динаміці, його |
    | незмінний. | продовження не завжди можна |
    | | Передбачити. |
    | Текст можна переглядати, | Усне висловлювання все |
    | повертаючись вже до прочитаного, | час «йде» від перекладача; |
    | немає необхідності спиратися на | не зникає тільки те, що |
    | пам'ять. | вдалося утримати в пам'яті. |
    | Текст повністю складається з | Висловлювання складається з |
    | словесного матеріалу. Перекладач | слів, жестів та інших форм |
    | не бачить як він створюється. | невербального матеріалу. |
    | | Перекладач є свідком |
    | | Його виникнення. |
    | Автор відділений від перекладача | Перекладач безпосередньо |
    | в часі і просторі, що | взаємодіє з оратором або, |
    | дозволяє перекладачеві | у всякому разі, «включено» у |
    | щодо об'єктивно, | емоційну атмосферу |
    | неемоційно підходити до | того, що відбувається, піддається її |
    | тексту. | впливу. |
    | Переказ можна робити начорно, | Усний перекладач повинен |
    | переробляти, редагувати. | дати адекватну (хоча б |
    | Є необмежені | прийнятний) переклад з першого |
    | можливості користування | спроби, при цьому можливість |
    | словників, довідників і т. п. | використовувати словники, |
    | | Довідники зведена до мінімуму. |
    | Перекладач може бути настільки ж | Хто говорить, що слухає і |
    | відділений від читача, як і від | перекладач беруть участь в одному й |
    | автора. Часто він не знає хто | ту ж подію, знаходяться в одне |
    | його читач. | і той же час в одному і тому ж |
    | | Місці - триєдність місця, |
    | | Дії і результату. |

    Очевидно, що загальним і основним чинником, що відрізняє усний переклад відписьмового, є те, що на відміну від письмового, при усному перекладіперекладач поставлений в умови обмеженості часу. При отриманніінформації російською мовою, завдання перекладача - як можна точніше ішвидше передати її основний зміст англійською мовою. У даному випадку уперекладача немає можливості подумати, чи є в англійській мовіеквівалент цієї російської мовної одиниці і, якщо є, вибратинайбільш підходить його форму. Отже, перекладач вдається дотрансформацій, зокрема граматичним, щоб передати змістінформації англійською мовою в тій формі, в якій він передав би цюінформацію, як вважає він сам, якби був носієм англійської мови,тобто роль суб'єктивного фактора при усному перекладі зростає (див.
    Гл.4).

    А. Д. Швейцер висловлювався з цього приводу наступним чином:
    "Перекладач неминуче привносить у процес перекладу свої власніхарактеристики. Це позначається і на етапі інтерпретації вихідного тексту,і на етапі створення нового тексту мовою перекладу. До цих характеристиквідноситься вірність перекладача певної культурної традиції, йоговласне творче і естетичне кредо, його зв'язок з власноюепохою, і, нарешті, та конкретна задача, яку він свідомо чинесвідомо ставить перед собою. Особистість перекладача знаходить своєпрояв в його комунікативних установках "[Швейцер, цит. раб., 99].

    Таким чином, перекладацькі, а зокрема граматичні,
    (міжмовні) трансформації - це способи перекладу, які перекладачможе використовувати в тих випадках, коли еквівалентна форма висловлення на мові перекладу відсутній або не підходить по контексту. Найчастішеданий спосіб використовується усними перекладачами для досягненнямаксимальної адекватності перекладу, і через обмеженість часусуб'єктивний фактор зростає.

    Глава II. ПРИЧИНИВИКОРИСТАННЯ Перекладацька ТРАНСФОРМАЦІЙ

    Незважаючи на те, що при перекладі, здійснюючи ті чи іншітрансформації, перекладач не віддає собі звіт в тому, з якою метою він цезробив, тобто трансформує текст на інтуїтивному рівні, кожнаперекладацька трансформація мотивована, тобто викликана тієї чи іншоїпричиною.

    Мотиви і причини використання перекладацьких трансформацій коженлінгвіст бачить по-своєму. Г. М. Стрілківське пояснює використанняперекладацьких перетворень наступним чином: «Перекладач сприймаєщо виходить від відправника інформацію у вигляді конкретних творів мови.
    Саме в цих мовних творах і реалізується комунікативнийнамір. Отже перекладачеві необхідно так перетворити мовнетвір однієї мови в мовленнєвий твір іншого, щоб передатикомунікативний намір відправника. Важливою вимогою є точністьв перекладі, яка повинна визначатися не точною відповідністю міжодиницями двох мов, а функціональної тотожністю. Точним можевважатися лише такий переклад, який забезпечує тотожність функціїмовного твори за еквівалентності смислового оригіналу і йоготранслята »[Стрілківське, 1979, 88]. Таким чином, трансформаціївикористовуються перекладачем для того, щоб текст перекладу був такожфункціонально тотожний початкового тексту »З цією точкою зоруперегукується думка Л.К. Латишева. Він висловлює цю думку в більшрозгорнутому вигляді: Перш за все він пропонує термін комунікативнакомпетенція. Під комунікативною компетенцією їм розуміється комплекспередумов, без якого неможлива мовна комунікація: «Реакціялюдини на текст визначається не тільки властивостями самого тексту (йогосемантикою і структурою), але й наявністю певних передумов, якимилюдина повинна володіти, щоб адекватно сприйняти і інтерпретуватитекст, наявність навичок до певних мовним стандартам і стереотипам іпевних попередніх знань, без яких не можна до ладу зрозуміти, прощо йде мова »[Латишев, 2000, 29]. При цьому Латишев ділить комунікативнукомпетенцію на складові, кожна з яких відіграє свою роль у процесісприйняття та інтерпретації тексту. Відсутність у одержувача текстунеобхідною попередньою інформацією призводить до ситуації, коли «словазрозумілі », але незрозуміла суть сказаного. Що стосується невідповідності текстузвичним мовним стандартам, Латишев вважає, що воно може викликати якпозитивний, так і негативний ефект: «Якщо незвичність способувираження - результат невміння, недостатньою комунікативної компетенції,то вона стає фактором, що перешкоджає успішної комунікації.
    Що здійснюється від некомпетенції «незвичайність» мови ускладнює її сприйняття,відволікає увагу від змісту »[Латишев, цит. раб., 30]. Таким чином,вплив, що виявляється текстом на адресата, визначається співвідношеннямвластивостей тексту з комунікативної компетенції адресата. А для того, щоб уперекладі призвести регулятивний вплив тексту, необхідно, щобспіввідношення властивостей переказного тексту з комунікативної компетенціїносія переводить мови було б аналогічно (приблизно дорівнює)співвідношенням властивостей вихідного тексту з комунікативної компетенціїносія вихідного мови. Таким чином, перекладний текст повинен бутинеравен початкового тексту в тій мірі, в якій комунікативна компетенціяносіїв переводить мови не дорівнює комунікативної компетенціїносіїв вихідної мови. Це цілеспрямовано створюваний перекладачемнерівність двох текстів компенсує нерівність двох комунікативнихкомпетенцій таким чином, щоб виникало відносна рівність двохспіввідношень, яке і забезпечує еквівалентність регулятивногодії двох текстів [Латишев, цит. раб., 30]. Отже, причинамиперекладацьких трансформацій є істотні розбіжностікомунікативних компетенцій носіїв вихідної мови і носіївпереводить мови та необхідність «згладити» їх заради досягненнярівноцінності регулятивного впливу вихідного і перекладного тексту.
    Таким чином, Латишев пов'язує необхідність використання перекладацькихтрансформацій з комунікативної компетенції. У більш ранній роботі цьогож вченого можна знайти наступний вислів про мотивуванні перекладацькихтрансформацій: «Мотивованість перекладацьких трансформацій полягає впоєднанні творчого підходу до перекладу з суворим ставленням до передачізмістовної сторони вихідного тексту, його існуючих особливостей,виключають перекладацький свавілля. »[Латишев, 1981, 198] В цілому,
    Латишев називає 3 основні причини перекладацьких трансформацій:

    1. Розбіжності в системах вихідного і переводить мов, які можуть бути наступними: а) в одному з мов відсутня категорія, властива іншій мові. б) всередині однієї і тієї ж категорії членування різні. в) зіставні лінгвістичні категорії не цілком збігаються за обсягом значення.

    2. Розбіжності норм вихідного і переводить мов. З порушенням норми ми стикаємося в тих випадках, коли сенс фрази зрозумілий, проте викликає уявлення про неправильність мови (нормативних відхиленнях)

    3. Розбіжність узусом, що діє в середовищі носіїв вихідного і переводить мов. (Узусом - правила ситуативного використання мови. Він відображає мовні звички і традиції даного мовного колективу.) [Латишев, цит. раб., 189].

    А. Ф. Архипов виділяє вісім мотивів застосування трансформацій, зметою домогтися більш високого ступеня еквівалентності:

    1. Прагнення уникнути порушення норм сполучуваності одиниць в мові перекладу, так званих буквалізмом.

    2. Прагнення ідіоматізіровать переклад, тобто використовувати вирази і конструкції, найбільш уживані у переводить мовою.

    3. Необхідність подолання міжмовних відмінностей в оформленні однорідних членів речення.

    4. Прагнення уникати чужих переводить мові словотворчих моделей.

    5. Прагнення уникати неприродності, неестетичність деяких повторів, громіздкість, неясності і нелогічності вирази.

    6. Прагнення до більш компактному варіанту перекладу.

    7. Прагнення донести до рецептора важливу фонову інформацію або зняти надлишкове.

    8. Прагнення відтворити важко передану гру слів, образність

    [Архипов, 1991, 86].

    Е. В. Бреус мотивує перекладацькі трансформації наступним чином:
    «Сенс оригіналу передається за допомогою перекладацьких відповідностей, що маютьне тільки інше мовне вираження, але й відмінний від оригіналу набір сем, аце і породжує необхідність у всіляких перекладацькихтрансформаціях ».

    При перекладі з російської на англійську або будь-який інший мовупричина, що спонукає до перекладацьким трансформацій, частіше за все криється увластивому англійської мови бачення світу та пов'язане з цим явище мовноївибірковості. При перекладі має місце не тільки контакт двох мов, алеі зіткнення двох культур. Описуючи предметну ситуацію, англійськамова може вибрати іншу, ніж в російському відправну точку в описі,використовувати інший предикат або конфігурацію ознак. Для нього, вЗокрема, характерне переважне використання дієслівних форм.
    Російській мові, навпаки, властиве більш широке використанняопредмечена дій і ознак, що проявляється в більш частому, ніж уанглійською, використанні іменників »[Бреус, 2000, 14].

    Необхідно відзначити, що всі причини використання граматичнихтрансформацій зводяться до двох основних: Об'єктивні та суб'єктивні. Заоб'єктивних причин відбуваються трансформації, пов'язані з культурнимивідмінностями носіїв двох мов, з відмінностями граматичних структурмов, і т. п. До суб'єктивних причин відносяться: нестача часу вумовах усного перекладу, власний стиль перекладача, чи єперекладач носієм вихідного мови або переказного, і т.п.

    При цьому необхідно уточнити, що існує два основних видиграматичних замін: стійкі міжмовні відповідності, утворені здопомогою граматичних трансформацій і контекстуальні, що утворюються впроцесі перекладу залежно від контексту. Всі ці заміни відбуваються попричини відмінностей у структурах двох мов - мови оригіналу та мовиперекладу:

    1. Положення мовної одиниці в системі мови (частини мови)
    2. Внутрішньомовних фактори
    3. Граматичні категорії:

    . Категорія відмінка

    . Категорія числа

    . Категорія роду

    . Категорія визначеності-невизначеності

    . Категорія ступеня якості

    . Категорія виду і часу

    . Категорія застави
    4. Різниця синтаксису в російській і англійській мовах
    Далі розглянемо всі перераховані вище мовні відмінності більш детально:

    У російській мові синтаксичні та морфологічні аспекти рівноцінні, ав англійській, що характерно для аналітичного мови, відносини міжсловами виражаються, в основному, порядком слів, тобто синтаксичнимизасобами, оскільки морфологічне початок грає підлеглу роль. Такийпріоритет синтаксису часто створює труднощі для перекладу, якіперекладач повинен вміти долати, використовуючи в перекладі граматичнітрансформації.

    § 1 Положення мовної одиниці в системі мови.

    Відповідні семантичні одиниці в різних мовах можуть також матирізну значущість, тобто займати різне положення в системі мови. Слово може бути більшевживаною в одній мові, а в іншому мати більш вузьке або навітьтермінологічне значення [Міньяр-Белоручев, 1994, 28]. Слова можуть такожмати різне граматичне значення. В одній мові слово може бутивжито тільки як іменник, а в іншому як іменник,дієслово і прикметник. Незважаючи на відносну близькість частин мови поскладу в обох мовах, більш глибоке знайомство з ними свідчить прозначне розходження між ними. Ця відмінність, перш за все, полягаєв розбіжності в складі граматичних категорій та засобів їх вираження вобома мовами. Професор В. Д. Аракін дає порівняльний аналіз частинмови в англійській і російській мовах, що наводиться нижче.
    Іменник. Іменник в українській мові характеризуєтьсянаявністю трьох граматичних категорій: 1) категорії відмінка, вираженоїпарадигмою відмінювання, що складається із шести відмінків; 2) категорії числа,що складається з двох чисел - єдиного і множинного; 3) категоріїграматичного роду, що представляє три роди - чоловічий, жіночий і середній,мають відповідне морфологічне вираження.
    На відміну від російської, іменник в англійській мовіхарактеризується наявністю двох граматичних категорій: 1) категорії числа, що складається з двох чисел єдиного і множинного;
    2) категорії детермінатівності (визначеності - невизначеності),вираженою артикля в препозіціі.
    Прикметник. Прикметник в українській мові характеризуєтьсянаявністю узгодження з іменником у роді, числі і відмінку і категорієюступеня якості.
    На відміну від російської, прикметник в англійській мові не маєузгодження з іменником. У той же час в англійській мові, як і вросійською, є морфологічно виражена категорія ступеня якості.
    Дієслово. Дієслово в українській мові характеризується наявністю семи граматичнихкатегорій: 1) категорії виду, вираженої морфологічними формаминедосконалого і досконалого вигляду; 2) категорії часу, знаходить своєвираз у формах п'яти часів - трьох форм часу недосконалого і двохформ досконалого вигляду; 3) категорії застави, що має морфологічневираження у вигляді форм дійсного, зворотно-середнього та пасивногозастави; 4) категорії способу, представленої формами трьох способу --дійсного, наказового та умовного або умовно-бажаного;
    5) категорії особи, вираженої особистими закінченнями; 6) категорії числа,вираженою особистими закінченнями; 7) категорії граматичного роду у формаходнини минулого часу.

    У системі англійського дієслова представлені наступні граматичнікатегорії: 1) категорія часу, виражена трьома формами часу --сьогоденням, минулим і майбутнім; 2) категорія способу, представленашістьма морфологічно вираженими формами способу - дійсного,наказового, умовного I, умовного II, передбачений рейтинг іумовного; 3) категорія застави, що має морфологічне вираження у виглядіформ дійсного і пасивного стану; 4) категорія виду,представлена формами двох видів - загального і тривалого; 5) категоріятимчасової віднесеність, представлена формами перфекта; 6) категорія особи,виражена в теперішньому часі морфеми - (е) s і нульовими морфеми в іншихосіб; 7) категорія числа [Аракін 1979, 112].

    § 2 внутрішньомовних фактори.

    Причиною перекладацьких перетворень можуть служити і внутрішньомовнихфактори, такі як сполучуваність і комунікативна структура висловлювання.
    Комунікативна структура висловлення являє собою складкомпонентів, один з яких має мінімальну комунікативну навантаження ііменується «темою», а інший - максимальну комунікативну навантаження ііменується «ремой».

    § 3 Граматичні категорії.

    Категорія відмінка. У російській мові категорія відмінка представлена 6відмінками - називним, родовим, давальним, знахідний, оруднийі місцевому. Розглядаючи значення кожного окремого відмінка як особливоїграматичної категорії, ми бачимо, що воно має комплексний характер іскладається з ряду дрібніших созначеній. Наприклад, в якості одного зтаких созначеній можна назвати предметність, оскільки категорія відмінкавластива іменам іменником, що позначає предмети і явища. Іншимсозначеніем може бути названа приналежність іменника допевному граматичному роду, і т. д.

    Ці созначенія професор Е. І. Шендельс називає семами. Під поняттямсема розуміється мінімальний, далі неподільний елемент граматичногозначення [Шендельс, 1962, 52].

    У російській мові категорія відмінка характеризується наявністю наступнихсем: предметності, роду, числа, одухотвореними/неживих.

    Питання про категорії відмінка в англійській мові до теперішнього часуносить дискусійний характер. Майже загальноприйнятою вважається точка зору,згідно з якою в складі іменників є клас слів, що змінюютьсяза двома відмінками - називний і присвійний, оформленим морфеми
    'S. Це клас іменників морського та іменники семантичногополя "час". Таким чином, з точки зору типологічної характеристикикатегорії відмінка в імен іменників ми можемо відзначити, що ванглійській мові всі іменники поділяються на два класи: слова,що позначають предмети, неживі, що не мають категорії відмінка, і словащо позначають предмети живі і час, що мають два відмінка - загальний іприсвійні. Семи присвійний відмінка наступні: предметність,натхненність, присвійний, суб'єктність і об'єктно.

    Категорія відмінка представлена в системі особистих займенників англійськоїмови двома відмінками - називним і об'єктним - з основними семамипредметності, числа і спрямованості.
    Категорія числа. Як в англійській, так і в українській мові існуєграматична категорія числа. Ця категорія виражає кількіснівідносини, що існують в реальній дійсності, відображені у свідомостіносіїв цієї мови і мають морфологічне вираження ввідповідних формах мови.

    Категорія числа, як відбиває кількісні відносини міжреальними предметами, природно прив'язана до імені іменника.

    У російській і в англійській мовах категорія числа представлена семамиодиничності та множинності, що знаходять своє вираження у формаходнини і множини.

    Семи одиничності в російській мові можуть бути представлені як морфема
    -й (для чоловічого роду),-а,-я (для жіночого роду),-о,-е, - мя (длясереднього), так і нульовими морфеми, наприклад: місто, будинок, звір, двері,гілку.

    На відміну від російської мови, сема одиничності в англійській мовіпредставлена тільки нульової морфеми, наприклад: foot, city, play і т.д.

    Категорія множини в обох мовах представлена семоймножинності. У російській мові сема множинності виражена морфема
    -и,-і (для чоловічого та зенского роду) і-а (для іменників чоловічого тасереднього роду). На відміну від російської мови, сема множинності ванглійською мовою морфема числа-s [-s] і [-z],-es [-iz] і в дужеобмеженому числі іменників чергуванням голосних, наприклад: foot --feet, tooth - teeth і т.д.

    В обох мовах існує досить значна група іменників,у яких представлена тільки сема множинності, що одержує своєвираз у відповідних морфемах числа і у формах узгодженняприкметників, дієслів та займенників. Частина таких іменниківзбігається в обох мовах. Це насамперед іменники, що позначаютьпарні або складові предмети:

    Ножиці - scissors

    Окуляри - glasses

    Штани - trousers

    Частина таких іменників не співпадає, і в однією мовою побутуютьіменники, в яких представлена тільки сема множинності, а віншому - іменники, в яких є протиставлення семодиничність - множинність. Це часто створює труднощі при перекладі,особливо усному, коли присутня умова обмеженості часу іперекладач повинен швидко трансформувати оригінал іменник,згадавши, в якому числі воно вживається на мові перекладу.

    У російській мові до першої групи належать іменники 1)що позначають парні предмети або складові:

    Граблі мн. ч. - rake од. ч.

    Гойдалки мн. ч. - swing од. ч. санчата мн. ч. - toboggan од. ч.

    2) позначають масу, речовина, матеріал: дріжджі мн. ч. - yeast од. ч. духи мн. ч. - scent од. ч. шпалери мн. ч. - wallpaper од. ч.

    3) позначають складні дії, процеси, стани: вибори мн. ч. - election од. ч. похорон мн. ч. - funeral од. ч. іменини мн. ч. - name-day од. ч.

    В англійській мові також є ряд іменників, у яких семамножинності втратилася і залишилася тільки сема одиничності:

    Pajamas мн. ч. - піжама од. ч.

    News мн. ч. - новина од. ч.

    Категорія роду. У російській мові категорія граматичного роду маєшироке поширення. Кожне іменник, будь то істота абонеживе, у складі своїх сем, що визначають його граматичнусутність, обов'язково має сему роду - чоловічого, жіночого або середнього.
    Категорія роду у іменників російської мови носить формальний характер,крім іменників, що позначають людей і тварин.

    Категорія граматичного роду - чоловічий, жіночий, середній - булаколись властива іменником давньоанглійського періоду. Однакісторичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвело дотому, що категорія граматичного роду, позбавлена морфологічних засобіввирази, перестала існувати [Аракін, цит. раб., 121]. Але при цьому,як наслідок давньоанглійської системи мови, в сучасній англійськіймовою кораблі, яхти та інші судна відносяться до жіночого роду. Більш того, врозмовною англійською мовою, неофіційному стилі тварини теж набуваютькатегорію роду. Розбіжності в граматичному роді веде до необхідностіперекладацьких трансформацій.

    Категорія визначеності - невизначеності. Зміст категоріїопределеннос

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !