ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Латинська мова: Практичні завдання для студентів заочного відділення історичного факультету
         

     

    Іноземна мова

    Міністерство освіти Російської Федерації

    Сиктивкарський державний університет

    Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків

    ЛАТИНСКИЙ МОВА

    Практичні завдання для студентів заочного відділення історичного факультету

    Сиктивкар

    2002
    Укладач: ст. викладач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Павлов
    А.А.

    Рецензент: д.ф.н., професор Федорова Е.В.

    Затверджено на засіданні УМК історичного факультету СиктГУ 21 червня 2002року.

    Методичні вказівки

    Практичні завдання з латинської мови призначені для студентів -істориків заочного відділення. Потреба в них диктується гострою нестачеюпідручників та навчальних посібників з латинської мови, спеціально призначенихдля студентів-істориків. Основою для розробки завдань послужилапрактична частина з підручника латинської мови Г.Г. Козлової (М., 1972).
    Головним завданням навчання студентів істориків є придбання нимипрактичних навичок читання і перекладу латинських текстів зі словником.
    Тому основне місце у завданнях займають пропозиції і тексти дляперекладу, підбір яких орієнтований, в першу чергу, на істориків. Зметою кращого засвоєння студентами граматики та певного лексичногомінімуму в завдання включені вправи на відмінювання дієслівних і відмінюванняіменних форм, пропозиції для перекладу з російської мови на латинську.
    Латинська мова вивчається студентами заочного відділення протягом двохсеместрів. Завдання з I по XIV призначені для першого семестру, а з XV по
    XIX - для другого семестру. Номери завдань відповідають темами зазначеногопідручника. На початку кожного завдання вказаний відповідний граматичнийматеріал, який необхідно вивчити перед початком роботи з данимизавданням. Якщо студент має на руках будь-якої іншої підручник, то також вінповинен спочатку знайти відповідні розділи, розглянути граматику, апотім приступати до виконання завдання. Завдання першого семестру містятьпідрядкові словники, необхідні для перекладу тексту, який є в завданні.
    Завдання другого семестру містять лише ті слова, які відсутні всловнику підручника. Роботу з текстами для домашнього читання слід проводитизі словником підручника, а також використовуючи словник І. Х. Дворецького (2 вид.
    М., 1986), О. Петрученко (М., 1994), або будь-який інший латинсько-російськийсловник. Студентам слід пам'ятати, що слова в підрядковим словникузустрічаються лише один раз, тому по закінченні теми вони повиннізаучувати (з цією метою складається "словник користувача", виходячи зрозрахунку 10 слів за заняття). Крім слів повинні заучувати кожне заняттяі два крилаті вирази, словник яких даний в кінці підручника. Знаннялексичного мінімуму і виразів перевіряється викладачем на заліку іконсультаціях. Для заліку студент повинен також пред'явити зошит іззробленими завданнями. Навчальним планом історичного факультету передбаченотакож виконання контрольної роботи. Завдання та текст для контрольної роботитакож наводяться в інструкції. Контрольна робота повинна бути виконана взошити і вислана для перевірки до 1 квітня. Студенти, які не виконали данівимоги не допускаються до складання іспиту. Вимоги до заліку й іспитумістяться в підручнику Г. Г. Козлової (сс.7 - 10).
    В кінці посібника є додаток, в якому розглянуті функціїлатинських відмінків, без знання яких неможливий правильний переклад тексту.
    PS (після написаного). Ви починаєте нову для себе роботу - взначній мірі самостійне вивчення іноземної мови.
    Класична латина не така складна у вивченні, як деякі інші мови,проте, від людини недосвідчених, вимагає кропіткої, посидючість ірегулярної роботи. Не намагайтеся полегшити собі життя. Навички, набутіпри самостійній роботі над латиною, дуже допоможуть вам надалі прививченні будь-якої іншої мови. Приділяйте мові не менше двох годин на тиждень.
    Не намагайтеся взяти латинь "наскоком". Заучувати граматику осмислено,аналізуючи і систематизуючи матеріал, створюючи логічні схеми,розкладаючи матеріал "по поличках". У добру путь! Per aspera ad astra!

    завдання I

    1. Латинський алфавіт
    2. Правила вимови
    3. Довгота і стислість голосних звуків
    4. Правила наголосу

    А. Прочитайте наступні слова, випишіть і напишіть транскрипцію:
    Clarus, causa, scientia, quot, amicitia, quinque, rhythmus, Theodora,aqua, pax, aurora, nauta, beatus, medicus, cultura, doctor, bestia,
    Quintus, poeta, Lucretius, littera, Juppiter, lectio, philosophus, poena,dexter, pinguis, Gaius Iulius Caesar, quadratus, consuetudo, Aegiptus,suadeo, Augustus, censura, potentia, October, suus, Euclides, zodiacus,
    Cyprus, chorus, Pithagoras, Athenae, Graecia, Roma, Italia.
    Зразок: clarus [кларус].
    В. Прочитайте, випишіть, проставивши наголос:
    Thesaurus, religio, audio, audire, theatrum, aetas , elegantia, domus,memoria, amica, historia, femina, publicus, decretum, vita, pater,magistra, studeo, studere, fortuna, fabula, spectaculum, beneficium,instrumentum, accusativus, quaestio, communis, agricola, honestus, humanus,laborare, scaena, respublica, universitas, Aristoteles, Danuvius, Scythia,
    Sicilia, Neapolis, Britannia, Germania.

    завдання II

    1. Загальні відомості про дієслові
    2. Praesens indicativi activi
    3. Infinitivus praesentis activi
    4. Imperativus praesentis

    A. Прочитайте, розберіть і переведіть наступні пропозиції:
    1.Laboro. 2. Semper bene labora. 3. Noli male laborare. 4. Bene lego. 5.
    Narramus. 6. Cur male audis? 7. Vive valeque. 8. Bene audire debet. 9.
    Nolite tacere, si dicere debetis. 10. Dum docemus, discimus. 11. Nota bene.
    12. Divide et impera. 13. Dum spiro, spero. 14. Sic agite. 15. Cantareamant. 16. Discite, dum vivitis. 17. Sede et narra. 18. Festina lente. 19.
    Salve. 20. Salvete. 21. Vale. 22. Valete. 23. Veto. 24. Interdiu laborare,noctu dormire debemus. 25. Quid agis? 26. Saepe Latine legite et scribite.
    27. Latine multum legere et scribere debetis.

    СЛОВА

    | laboro, are 1 - | spiro, are 1 - дихати |
    | працювати, працювати | spero, are 1 - сподіватися |
    | semper - завжди | |
    | bene - добре | sic так |
    | male - погано | ago, ere 3 - робити; |
    | lego, ere 3 - читати | вести |
    | narro, are 1 - | canto, are 1 - співати |
    | розповідати | amo, are 1 - любити |
    | cur - чому? | sedeo, ere 2 - сидіти |
    | audio, ire 4 - слухати | festino, are 1 - |
    | vivo, ere 3 - жити | поспішати, квапитися |
    | valeo, ere 2 - бути | lente - повільно |
    | здоровим | salvo, ere 2 - бути |
    | que - і (постпозітівний | здоровим, бути здоровим |
    | союз) | veto, are 1 - забороняти |
    | taceo, ere 2 - мовчати | interdiu - вдень |
    | si - якщо | noctu - вночі |
    | dico, ere 3 - говорить | dormio, ire 4 - спати |
    | dum - поки | quid - що? |
    | doceo, ere 2 - вчити | saepe - часто |
    | disco, ere 3 - вчитися | Latine - по латінські |
    | noto, are 1 - помічати | scribo, ere 3 - писати |
    | divido, ere 3 - | multum - багато |
    | розділяти | et - і |
    | impero, are 1 - | |
    | наказувати, панувати | |
    | | |

    B. Визначте наступних відмінювання дієслів і утворюють від них першимособа цього часу: sentire, errare, vincere, movere, curare, venire,mittere.

    C. Проспрягайте в praesens indicativi activi наступні дієслова:laboro,-are; lego,-ere; audio,-ire.

    ЗАВДАННЯ III

    1. Початкові відомості про іменник: I відмінювання
    А. Просклоняйте вирази: cura magna; sententia vera.
    B. Визначте форму іменників (вкажіть всі можливі випадки):
    1. Puellae. 2. Natura. 3. Fortunam. 4. Causis. 5. Pennas. 6. Siciliae. 7.
    Tabularum. 8. Victoriis. 9. Patriam.
    Зразок: stella - stella, ae f - зірка; можливі nom. sing. і abl. sing.
    C. Прочитати, розібрати і перекласти текст:

    De Germania

    Tacitus Germaniam et vitam incolarum describit. Incolae Asiae vel Africaevel Italiae Germaniam non petunt; metuunt enim silvas terrae et ferociamincolarum. Incolae Germaniae in pugna hastas gerunt. Galeis se non tegunt.
    Litteras incolae Germaniae neglegunt. Agriculturam saepe curae feminarumcomittunt.

    СЛОВА

    | Tacitus, im - Тацит | pugna, ae f - битва |
    | Germania, ae f - | hasta, ae f - спис |
    | Німеччина | gero, ere 3 - нести |
    | vita, ae f - життя | galea, ae f - шолом |
    | incola, ae m - житель | tego, ere 3 - покривати |
    | describo, ere 3 - | se - себе |
    | описувати | littera, ae f - буква; |
    | Asia, ae f - Азія | під множ. числі - |
    | Africa, ae f - Африка | писемність, література |
    | Italia, ae f - Італія | |
    | peto, ere 3 - нападати | neglego, are 1 - |
    | metuo, ere 3 - боятися | нехтувати |
    | enim - адже | agricultura, ae f - |
    | silva, ae f - ліс | землеробство |
    | terra, ae f - земля, | cura, ae f - турбота |
    | країна | femina, ae f - жінка |
    | ferocia, ae f - дикість | comitto, ere 3 - |
    | | Доручати |

    Зразок: Tacitus Germaniam et vitam incolarum describit.
    Tacitus - підмет; nom. sing., 2 скл., Tacitus, im - Тацит describit - присудок; praes. ind. act., 3 особа, sing., від describo, ere
    3 - описує
    Germaniam - пряме доповнення; acc. sing., 1 скл., від Germania, ae f -
    Німеччину vitam - пряме доповнення; acc. sing., 1 скл., від vita, ae f - життя incolarum - gen. pl., 1 скл., від incola, ae m - жителів
    Тацит описує Німеччину і життя її мешканців.

    D. Прочитати, розібрати і перекласти текст:

    De Italia

    Italia est magna paeninsula Europae. Incolas Italiae terra fecunda alit.
    In terra agricolae laborant. Familiae agricolarum in casis parvis habitant.
    Italia silvas magnas et pulchras habet. In silvis, ubi bestiae vivunt,multae herbae et aliae plantae sunt. Italiam aqua Hadriae quoque alit. Inaqua Hadriae nautae navigant. Familiae nautarum in ora maritima vitamagunt. Hic mercatura floret.
    Agricolae et nautae saepe de Italia et de historia Romae familiis suisnarrant. Familiae agricolarum et nautarum historiam Italiae libenteraudiunt et fabulas poetarum quoque saepe legunt. Historia docet, fabuladelectat. Historia est magistra vitae.

    СЛОВА

    | magnus, a, um - великий | nauta, ae m - моряк |
    | paeninsula, ae f - | navigo 1 - плавати |
    | півострів | ora, ae f - берег, |
    | fecundus, a, um - | межа, край |
    | родючий | maritimus, a, um - |
    | alit - praes. ind. | морської |
    | activi, 3 особа, sing., | ago 3 - вести, робити |
    | від alo, ere 3 - годувати, | hic - тут |
    | живити | mercatura, ae f - |
    | in (+ acc. на питання | торгівля |
    | куди? + abl. -де?) - в, | floreo 2 - цвісти, |
    | на | процвітати |
    | agricola, ae m - | de (+ abl.) - про, про |
    | хлібороб | historia, ae f - історія |
    | laboro 1 - працювати, | |
    | працювати | Roma, ae f - Рим |
    | familia, ae f - прізвище, | narro 1 - розповідати |
    | родина | suus, a, um - свій |
    | habito 1 - жити, | libenter - охоче |
    | населяти | fabula, ae f - оповідання, |
    | casa, ae f - хижа | байка, поема |
    | parvus, a, um - | poeta, ae m - поет |
    | маленький | lego 2 - читати |
    | magnus, a, um - великий | delecto 1 - тішити |
    | pulcher, chra, chrum - | magistra, ae f - |
    | красивий | вчителька |
    | habeo 2 - мати | aqua Hadria - |
    | bestia, ae f - звір, | Адріатичне море |
    | тварина | quoque - також |
    | vivo 3 - жити | |
    | herba, ae f - трава | |
    | alius, a, um - інший | |
    | planta, ae f - рослина | |

    ЗАВДАННЯ IV

    1. Imperfectum indicativi activi
    2. II відмінювання іменників
    3. Прикметники I і II відмін і присвійні займенники

    А. Проспрягайте в praesens і imperfectum indicativi activi: paro, are;doceo, ere; pono, ere; venio, ire.
    В. Просклоняйте слова: officium, modus, frugifer, frater.
    C. Прочитайте, розберіть і перекладіть текст:

    Галлія при Цезарі

    Inter populos Galliae antiquae perpetua discordia erat. Itaque bella nondesinebant. Validus populus Aeduorum velut dominus vicinos suos premebat.
    Aeduorum adversarii erant Sequani, qui ad Sequanae ripas incolebant.
    Sequani, fortuna sua non contenti, per legatos ab Ariovisto auxilium contra
    Aeduos petebant. Ariovistus cum magnis copiis Sequanis succurebat. Iam
    Germani sicut tyranni superbi Gallis suum imperium imponebant. Adimebanteis arma, expellebant agricolas ex vicis, nimia tributa exigebant.
    Ariovistus ad Gallos sicut ad servos mandata mittebat. Galli Ariovistum,adhuc invictum, magis metuebant, quam Aeduos. Recedebat gratia Aeduorumapud populos Galliae. Sed populus Romanus fidus socius Aeduorum erat.
    Caesar in provinciis Romanis copias cogebat, nam in animo habebat Aeduosdefendere atque Aeduorum auxilio (додаток (11) Germanos ex Galliaexpellere suumque imperium ceteris Gallis imponere.

    СЛОВА

    | inter (+ acc.) - між, | ad (+ acc.) - к |
    | серед | servus, i m - раб |
    | Gallia, ae f - Галлія | mandatum, in - |
    | antiquus, a, um - | розпорядження, наказ |
    | древній, античний | mitto 3 - посилати |
    | perpetuus, a, um - | adhuc - до цих пір |
    | постійна | invictus, a, um - |
    | discordia, ae f - | непереможний |
    | розбрат, розлад | metuo 3 - боятися |
    | bellum, in - війна | magis - більше |
    | desino 3 - припинятися | quam - чим |
    | validus, a, um-суворий | recedo 3 - відступати, |
    | populus, im - народ | йти назад |
    | velut - як | gratia (+ gen.) - для, |
    | dominus, i m - господар | ради |
    | vicinus, im - сусід | apud (+ acc.) - у, близько, |
    | premo 3 - тиснути, | біля |
    | придушувати | fidus, a, um - вірний, |
    | adversarius, i - | надійний |
    | противник | socius, im - союзник |
    | Sequani, orum m - секвани | Caesar, Caesaris m - Гай |
    | | Юлій Цезар |
    | ripa, ae f - річка | provincia, ae f - |
    | incolo 3 - жити, | провінція |
    | населяти | cogo 3 - збирати |
    | fortuna, ae f - доля, | nam - тому що, бо |
    | щастя | in animo habere - |
    | contentus, a, um - | наміри |
    | задоволений | defendo 3 - захищати |
    | legatus, im - посол, | ceterus, a, um - інший, |
    | легат | решті |
    | Ariovistus, im - | vicus, im - село, |
    | Аріовіст | селище |
    | peto 3 - просити | nimius, a, um - |
    | copia, ae f - множина | надмірний |
    | війська | tributum, i n - податок |
    | succurro 3 - приходити | exigo 3 - виганяти |
    | на допомогу | adimo 3 - віднімати |
    | tyrannus, im - тиран | expello 3 - виганяти |
    | superbus, a, um - | |
    | гордий, суворий | |
    | imperium, i n - влада | |
    | impono 3 - класти; | |
    | покласти | |

    ЗАВДАННЯ V

    1. Futurum I activi
    2. Вказівні займенники ille і iste; означальні займенник ipse
    3. Займенник прикметники

    А. Визначте форму дієслова.
    1. Mittes. 2. Mittebat. 3. Mittit. 4. Habet. 5. Vivent. 6. Vivunt. 7.
    Vivebant. 8. Valent. 9. Valebit. 10. Dicetis. 11. Dicebatis. 12. Dicam. 13.
    Docetis. 14. Docebas. 15. Ducet. 16. Ducit. 17. Ducebat. 18. Videmus. 19.
    Videbat. 20. Parent. 21. Parebam. 22. Parabam. 23. Parat. 24. Parabunt. 25.
    Parient. 26. Parit.
    Зразок: mittes - fut.I, ind.act., 2 особа, sing., Від mitto 3 - типошлеш, ти будеш посилати.
    В. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції. 1.Verum amicum pecunianon parabis. 2. Stellas caeli oculis nunquam numerabitis. 3. Persa: "Praecopia sagittarum,-inquit,-solem (сонця) non videbitis! ". Tum Lacedemonius:
    "In umbra, igitur, pugnabimus!"

    СЛОВА

    | verus, a, um - вірний | sagitta, ae f - стріла |
    | amicus, im - друг | inquit - говорить |
    | pecunia, ae f - гроші | video 2 - бачити |
    | paro 1 - придбавати | tum - тоді |
    | stella, ae f - зірка | Lacedemonius, im - |
    | caelum, in - небо, | лакедемонець |
    | повітря, клімат | umbra, ae f - тінь |
    | oculus, im - око | igitur - отже, |
    | nunquam - ніколи | тепер |
    | numero 1 - вважати | pugno 1 - битися |
    | Persa, ae m - перс | prae (+ abl.) - З-за, |
    | | Перед |
    | | Copia, ae f - велика кількість |

    С. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції:
    1. Inter dominum et servum nulla amicitia est. 2. Totus populus nosterpro patria fortiter pugnabat et, si opus erit, pugnabit. 3.Alteram illeamat puellam, ego amo alteram. 4. Utrumque vitium est: et omnibus (всім)credere et nulli. 5. Avarus ipse miseriae causa est suae. 6. Istamsententiam mutare debes. 7. Videsne silvam illam? 8. Alter alterius auxiliieget. 9. Illius amicus sum. 10.Liberabisne amicos tuos ab ista cura? 11.
    Antigonum Phillippus filius interrogat: "Quando castra movebimus?" Tum
    Antigonus: "Num,-inquit,-solus tubae sonum non audies?"

    СЛОВА

    | amicitia, ae f - дружба | muto 1 - міняти, |
    | patria, ae f - батьківщина | змінювати |
    | fortiter - хоробро | debeo 2 - бути належним |
    | opus est - потрібно, | ne - чи (запитливо |
    | необхідно | частка) |
    | amo 1 - любити | egeo 2 - треба |
    | puella, ae f - дівчина, | libero 1 - звільняти |
    | дівчинка | Antigonus, im - Антигон |
    | utrumque - і те й інше | |
    | | Philippus, i m - Філіп |
    | vitium, in - помилка, | filius, im - син |
    | оману | interrogo 1 - питати |
    | credo 3 - вірити, | |
    | довіряти | quando - коли |
    | avarus, a, um - жадібний, | castrum, in - множина |
    | жадібним | військовий табір |
    | miseria, ae f - біда, | moveo 2 - рухати, |
    | нещастя | приводити в рух |
    | causa, ae f - причина | tuba, ae f - труба |
    | sententia, ae f - | |
    | думку, рішення | |
    | sonus, im звук | |

    ЗАНЯТТЯ VI

    1. III відмінювання іменників
    2. Співвідношення форм непрямих відмінків і називного
    3. Рід іменників III відміни

    А. Визначити форму іменників, перевести.
    1. Doctores. 2. Arboribus. 3. Civitate. 4. Obsides. 5. Commutatione. 6.
    Plebes. 7. Equitum. 8. Sermoni. 9. Rationem. 10. Magnitudine. 11. Vulnera.
    12. Artium. 13. Pacem. 14. Orbi. 15. Morum. 16. Morte. 17. Finibus. 18.
    Fulminum. 19. Virtute. 20. Corpora.
    Зразок: Militibus - miles, itis m - воїн; militibus - abl. або dat.plur. - Воїнами (воїнам).

    В. Просклонять, переводячи кожен відмінок: flumen magnum; pars ignota; illalegio Romana; mons altus; animal ferum.

    C. Прочитайте, розберіть і перекладіть текст.

    De servis Romanorum

    Antiquis temporibus (прил. (16) captivos in bellis Romani non necabant,sed illi servorum modo in civitatibus victorum suorum vivebant et dominisopulentis et superbis servebant. Multi servi iam in condicione servorumnati erant. Etiam cives liberi, qui (які) pecuniam debitam solvere nonpoterant (могли), libertatem amittebant, et creditores illos servituteafficiebant. Domini in servos vitae necisque potestatem habebant. Serviprivati apud dominos loco ministrorum, medicorum aut magistrorumserviebant, servi publici in agris summa corporum contentione laborabant.
    Servi miseri saepe a dominis fugiebant. Servos fugitivos domini durispoenis afficiebant. Multos etiam cruci affigebant et morte puniebant.
    Nonnumquam servi etiam contra dominos arma movebant. Magnam servorumseditionem Spartacus regebat.

    СЛОВА

    | tempus, oris n - час | nex, necis m - вбивство, |
    | | Насильницька смерть, |
    | captivus, i m - | страту |
    | полонений | potestas, atis f - влада |
    | neco 1 - вбивати | |
    | civitas, atis f - | privatus, a, um - приватний |
    | держава, | |
    | громадянство | locus, im - місце; loco |
    | victor, oris m - | - на місці, замість |
    | переможець | minister, tri m - |
    | opulentus, a, um - | помічник |
    | заможний, багатий | medicus, im - лікар |
    | | Magister, tri m - учитель |
    | servio 4 - служити | |
    | conditio, onis f - | publicus, a, um - |
    | стан, умова | громадський, |
    | natus est - бути | державний |
    | народженим, народитися | corpus, oris n - тіло; |
    | civis, is m, f | множині сили |
    | громадянин | contentio, onis f - |
    | liber, era, um - | зусилля; summa contentione |
    | вільний | - з найбільшим |
    | solvo 3 - сплачувати | напругою |
    | debitus, a, um - | miser, era, um - жалюгідний, |
    | взятий в борг | нещасний |
    | libertas, atis f - | fugo 1 звертати в |
    | свобода | втеча, бігти |
    | amitto 3 - втрачати | fugitivus, a, um - побіжний |
    | creditor, oris m - | |
    | кредитор | durus, a, um - твердий, |
    | servitus, utis f - | суворий |
    | рабство; servitute | poena, ae f - кара, |
    | afficere - бути | покарання |
    | поневоленим | crux, cis f - хрест, |
    | afficio 3 - наділяти, | знаряддя тортур |
    | забезпечувати | affigo 3 - прибивати, |
    | seditio, onis f - | прибивати |
    | заколот | mors, tis f - смерть |
    | rego 3 - правити, | punio 4 - карати, |
    | управляти | карати |
    | Spartacus, i m - | |
    | Спартак | |

    ЗАВДАННЯ VII

    1. Прикметники III відміни
    2. Participium praesentis activi
    3. Вказівний займенник is, ea, id

    А. Просклонять: is nobilis Romanus - цей знатний римлянин, ea magna urbs
    - Це велике місто, id notum flumen - ця відома річка.
    В. Визначити всі можливі форми і значення слів.
    1. Hostis. 2. Hostia. 3. Hostium. 4. Hostiam. 5. Hostiis. 6. Vitam.
    7.Vitas. 8. Vitant. 9. Potentis. 10. Potentia. 11. Potentium. 12.Potentiam.
    13. Finis. 14. Finit. 15. Finimus. 16. Finibus. 17. Finium. 18. Finiunt.
    C. Прочитайте, розберіть, перекладіть текст.

    De Achille

    Celeber est Achilles, filius Pelei regis et Thetidis deae. Achillesparticeps belli Troiani erat. Celebre est scutum, celebria sunt arma
    Achillis. Et scutum et arma ei Haephaestus ille fabricat. Celebris estceleritas Achillis. Celeritate sua increbili et magno corporis robore
    Achilles Troianis terribilis erat. Ira Achillis Graecis perniciosa erat.
    Mors Patrocli, eius amici, Achilli dolores acres dat. Propterea Achilles
    Hectorem ad pugnam provocat et virum fortem necat.

    СЛОВА

    | celeber, bris, e - | ira, ae f - гнів |
    | відомий | perniciosus, A, um - |
    | Achilles, is m - | згубний |
    | Ахілл (ес) | mors, rtis f - смерть |
    | Peleus, im - Пелей | Patroclus, im - Патрокл |
    | rex, regis m - цар | |
    | Thetis, idis f - Фетіда | dolor, oris m - біль, |
    | dea, ae f - богиня | горе, страждання |
    | particeps, cipis mf - | acer, acris, e - гострий, |
    | учасник | різкий |
    | scutum, in - щит | do 1 - давати |
    | fabrico 1 - | propter - внаслідок, за |
    | виготовляти, робити | причини |
    | celeritas, atis f - | Hector, oris m - Гектор |
    | швидкість | provoco 1 - викликати |
    | incredibilis, e - | vir, im - чоловік (чоловік) |
    | неймовірний | |
    | robor, oris n - сила, | fortis, e - хоробрий |
    | потужність, дуб | |
    | terribilis, e - | |
    | страшний, страхітливий | |

    ЗАВДАННЯ VIII

    1. Пасивного стану. Форма і значення дієслів
    2. Поняття про активної і пасивної конструкціях
    3. Займенники особисті і зворотний
    4. Подвійний знахідний і подвійний називний відмінок
    А. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції.
    1. Bonus liber non semel legitur. 2. Instrumenta et arma e ferroparantur. 3. Castra copiarum Romanarum vallo fossaque muniebantur. 4.
    Iucundum est amari, non minus - amare. 5. A probis probari, ab improbisimprobari - aequum bonum est. 6.Memoria virorum magnorum civitatis nostraenunquam exstinguetur semperque manebit. 7. Ubi vinci necesse est, expeditcedere. 8. Nilus Aegiptum irrigat et eam fertilem efficit. 9. Amicus meadiuvat; auxilium eius mihi gratum erat; gratias ei ago, diligo eum. 10. Iste heredem facit. 11. Nec possum (можу) tecum vivere, nec sine te.

    СЛОВА

    | bonus, a, um - хороший | vinco, vici, victum 3 - |
    | liber, bri m - книга | перемагати |
    | semel - одного разу | necesse est - необхідно |
    | ferrum, i n - залізо | |
    | vallum, in - вал | expedit - (безл.) |
    | fossa, ae f - рів | корисно, вигідно |
    | munio 4 - зміцнювати | cedo, cessi, cessum 3 - |
    | iucundus, a, um - | йти, поступатися |
    | приємний | Nilus, i m - Ніл |
    | probus, a, um - | irrigo 1 - зрошувати |
    | порядний, чесний | fertilis, e - |
    | improbus, a, um - | родючий |
    | непорядний | efficio, feci, fectum 3 |
    | probo 1 - судити | - робити |
    | aequus, a, um - рівний | adiuvo, iuvi, iutum 1 - |
    | memoria, ae f - пам'ять | допомагати |
    | exstinguo, nxi, nctum 3 | gratias (graciam) agere |
    | - Прати | - дякувати |
    | | Diligo, lexi, lectum 3 - |
    | | Цінувати, поважати |
    | | Heres, edis m f - |
    | | Спадкоємець |
    | | Maneo, nsi, nsum 2 - |
    | | Зберігатися |

    В. Виконати наступні граматичні вправи: а) в 1-му реченні поставити підмет у множині івідповідно змінити присудок; б) у 10-му реченні поставити підмет і пряме доповнення умножині і зробити що випливають з цієї зміни; в) змінити час всіх дієслів, що стоять в особистій формі, так, щобкожен дієслово виступав у всіх вже відомих часи; г) знайти accusativus duplex.

    ЗАНЯТТЯ IX

    1. Система часів латинського дієслова
    2. Основні (головні) форми латинського дієслова
    3. Освіта дієслівних форм від трьох основ
    4. Дієслова у словнику

    А. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції.
    1. Puer multis verbis monitus est. 2. Discipulus a magistris laudatuserat. 3. Discipulo, a magistris laudato, libri donati sunt. 4. Ab Augustoforum Romae (додаток (25) aedificatum est. 5. In foro, ab Augustoaedificato, multa et pulchra aedificia erant. 6. Incolae oppidi nuntiocladis territi erant. 7. Aedificia flamma deleta sunt. 8. Ab amicis servatisumus. 9. Bituriges ad Aeduos legatos miserunt rogatum subsidium. 10.
    Caesar, postquam Helvetios proelio vicit, a multis populis Galliae contra
    Germanos auxilio (додаток (23) vocatus est. Germani enim nonnullisannis ante Galliam intraverunt et occupaverunt. Itaque Caesar, a Gallisoratus, copias suas in Galliam transportavit. Ibi copiae eius cum Germanispugnaverunt. Iam primo anno copias eorum superavit.

    СЛОВА

    | puer, im - хлопчик | proelium, in - битва, |
    | moneo, ui, itum 2 - | бій |
    | нагадувати, умовляти, | voco 1 - кликати, |
    | підбадьорювати, вселяти | закликати |
    | verbum, in - слово, | intro 1 - входити |
    | дієслово | occupo 1 - захопити, |
    | discipulus, im - учень | заволодіти |
    | | Transporto 1 - |
    | laudo 1 - хвалити | переправляти |
    | dono 1 - дарувати | supero 1 - |
    | aedifico 1 - будувати, | перемагати, перевершувати |
    | споруджувати | annus, i m - рік |
    | oppidum, in - фортеця, | flamma, ae f вогонь |
    | місто | servo 1 зберігати, |
    | nuntius, im - вісник; | зберігати |
    | звістку, звістку | subsidium, in - допомога, |
    | clades, is f - | підкріплення |
    | нещастя, лихо | mitto, misi, missum 3 - |
    | terreo, ui, itum 2 - | посилати |
    | лякати, лякати | rogo 1 питати, |
    | deleo, evi, etum 2 - | просити |
    | руйнувати | |

    В. Замініть пасивну конструкцію пропозицій 1, 2, 4, 6, 7 і 8 активною,залишивши ті ж часи дієслів.
    С. Прочитайте, розберіть і перекладіть текст.

    Galli Romam expugnant

    Quarto saeculo ante aeram nostram Roma in magno periculo erat. Galli enimcum copiis Romanorum ad fluvium Alliam contenderant easque fuderant. Multi
    Romani ceciderant. Tum Romani Capitolium solum defendere constituerunt.
    Paulo post Galli in portas irruperunt. Postquam tecta incenderunt,
    Capitolium frustra contenderunt. Nam Marcus Manlius fortiter Capitoliumdefendit neque se dedidit. Sed magna inopia frumenti Romanos premebat.
    Itaque Manlius cum Gallis de indutiis egit. Regulus Gallorum magnum auripretium poposcit. "Si aurum, - inquit, - pependeritis, decedam. Si pretiumnon solveritis, neque viris, neque feminis, neque pueris parcam ". Romaniaurum suum tradiderunt. Tamem Galli auro allato contenti non erant. Tummatronae ornamenta sua Gallis contulerunt et una ex iis "Occiderunt, --inquit, - mariti filiique; ita nostrum est ornamenta exuere ". Ut aliimemoriae prodiderunt, regulus Gallorum, postquam aurum pependit, aurogladium addidit et dixit: "Vae victis!"

    СЛОВА

    | saeculum, I n - вік | matrona, ae f - матрона, |
    | periculum, I n - | поважна заміжня |
    | небезпека, ризик | жінка |
    | fluvius, I m - річка | ornamentum, I n - |
    | contendo, ndi, ntum 3 - | прикраса |
    | боротися | confero, contuli, |
    | fudno, fudi, fusum 3 - | collatum, conferre - |
    | звертати на втечу, | збирати, звозити |
    | розбивати | звідусіль |
    | caedo, cecidi, caesum 3 | occido, cidi, casum 3 - |
    | - Вбивати | гинути |
    | constituo, tui, tutum 3 | maritus, I m - чоловік, |
    | - Ухвалювати | чоловік |
    | porta, ae f - ворота | exuo, ui, utum 3 - |
    | aulo - небагато, | звільняти, віддавати |
    | кілька | prodo, didi, ditum 3 - |
    | incendo, ndi, nsum 3 - | передавати; memoriae p. - |
    | підпалювати | розповідати для |
    | frustra - даремно | потомства |
    | dedo, dedidi, deditum 3 | gladius, I m - меч |
    | - Зраджувати; se d. - | addo, didi, ditum 3 - |
    | здаватися | надавати, додавати (до |
    | inopia, ae f - | чого - dat.) |
    | недолік, потреба | pendo, pependi, pensum 3 |
    | premo, pressi, pressum 3 | - платити |
    | - Турбувати | parco, peperci, -, 3 - |
    | frumentum, I n - хліб, | щадити |
    | зерно | trado, didi, ditum 3 - |
    | indutiae, arum f - | віддавати |
    | перемир'я | affero, attuli, allatum, |
    | precium, I n - ціна; | afferre - приносити |
    | auri p. - сума золота | posco, poposci, -, 3 - |
    | | Вимагати |
    | | Regulus, i m - царьок |

    D. Визначити всі можливі значення наступних форм.
    1. Amato. 2. Superatis. 3. Habito. 4. Nuntio. 5. Sensi. 6. Serviverunt.
    7. Servatus. 8. Defendit. 9. Vicisti. 10. Victi. 11. Eget. 12. Agit. 13.
    Eguimus. 14. Egimus. 15. Acta.
    Зразок: superato - partic.perf. passivi від дієслова supero,-avi,-atum 1перемагати - dat. або abl. sing. - Переможеного або переможеним.

    ЗАВДАННЯ X

    1. Дієслово esse - бути
    2. Esse з префіксами і складний дієслово posse
    3. Відносний займенник qui, quae, quod

    А. Визначити форми і значення слів.
    1. Possunt. 2. Possessio. 3. Poterant. 4. Poterunt. 5. Potuerunt. 6.
    Potuerant. 7. Potuerint. 8. Nobis. 9. Nobilis. 10. Adducunt. 11.
    Abduxerunt. 12. Insunt. 13. Desumus. 14. Abest. 15. Adest.
    B. Прочитати, розібрати і перевести пропозиції.

    1. Is, qui tibi in periculo adest, amicus tuus est. 2. Adeste eis, quorumauxilium vobis non deest. 3. Is copiis praeerit, in quo summa scientiabelli est. 4. Nisi laboratis et semper officio deestis, vobis ipsisobestis. 5. Scientiae nobis omnibus prosunt. 6. Gratus semper fui iis, aquibus eruditus eram. 7. Aristides, qui cognomine Iustus appellatus erat,in exsilium missus est. 8. Nemo iudicabitur, antequam accusatus erit. 9.
    Quum potes, amicum adiuva! 10. Vir bonus est, qui prodest, quibus potest
    (Cicero). 11. Praeterita mutare non possumus (Cicero). 12. Dicam, sipotero, Latine (Cicero). 13. Feci, quod potui.

    СЛОВА

    | adsum, adfui, - adesse - | prosum, profui, - |
    | допомагати | prodesse - бути |
    | desum, defui, - deesse - | корисним, допомагати |
    | не вистачає | erudio 4 - навчати, |
    | praesum, fui, - esse - | просвіщати |
    | командувати | exsilium, in - вигнання |
    | obsum, fui, - esse - | |
    | шкодити | iudico 1 - судити |
    | nisi - якщо не, крім | accuso 1 - звинувачувати |
    | як | adiuvo, iuvi, iutum 1 - |
    | officium, i n | допомагати |
    | обов'язок; officio | praeterita, orum n - |
    | (dat.) deesse - не | минуле |
    | виконувати обов'язок | |

    ЗАВДАННЯ XI

    1. IV відмінювання
    2. V відмінювання
    3. Participium futuri activi
    4. Отложітельние і полуотложітельние дієслова

    A. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції.
    1. Nihil semper suo statu manet. 2. Motus terrae est ab occasu ad ortum.
    3. Nonnulla loca terrae ob gelu asperum incolas non habent. 4. Nemo nostrumamico in rebus adversis auxilium negabit. 5. Planities erat magna et in eatumulus satis grandis; eo Ariovistus et Caesar ad colloquium venerunt. 6.
    Lingua Latina diu apud populos Europae in magno usu erat. 7. Ubi iradominatur, ratio non valet. 8. Miraris, et ego miratus sum. 9. Satisdiserte pro se veritas loquitur. 10. Amici id, quod polliciti sunt, dabunt.
    11. Senatus et magistratus rei publicae Romanae praeerant. Imperiomagistratuum Romani parebant. 12. In signis exercitus Romani eae litteraeerant: SPQR (= senatus consulto [див. додаток (11]). 13. Ariovistus, dux
    Sueborum, priusquam cum exercitu Romano acie (прил. (11) pugnat, multosdies exercitum suum in castris continet. 14. Romani antiqui parva manumagnas adversariorum copias superabant. Bello Punico secundo autem copiaeadversariorum interdum exercitui Romano (прил. (22) perniciei et interitui
    (прил. (23) erant.

    СЛОВА

    | maneo, nsi, nsum 2 - | ratio, onis f - розум, |
    | зберігатися | образ думок |
    | status, us m - | miror 1 - дивуватися |
    | стан, положення | loquor, locatus sum, |
    | occassus, us m - захід, | loqui 3 - говорити, |
    | захід | розмовляти |
    | ortus, us m - схід, | veritas, atis f - |
    | схід | правда, істина |
    | gelu, us n - холод | diserte - ясно |
    | asper, era, um - суворий | polliceor, citus sum, |
    | | Eri 2 - обіцяти |
    | res, rei f - річ, справа; | senatus, us m - сенат |
    | res adversae - | magistratus, us m - |
    | нещастя, невдача | магістрат |
    | nego 1 - заперечувати, | signum, in - прапор; |
    | відмовляти | знак |
    | planities, ei f - | nummus, im - монета |
    | рівнина | dux, cis m - вождь |
    | tumulus, im - пагорб | priusquam - перш ніж |
    | satis - достатньо, | acies, ei f - стрій, |
    | досить | бій |
    | grandis, e - великий, | contineo, tinui, tentum |
    | величезний | 2 - містити |
    | colloquium, in - | manus, us f - загін; |
    | розмова, бесіда | рука, сила |
    | usus, us m - | interitus, us m - |
    | вживання | загибель, знищення |
    | dominor, atus sum, ari 1 | |
    | - Панувати, | |
    | панувати | |
    | pernicies, ei f - загибель | |

    ЗАВДАННЯ XII

    1. Вказівний займенник hic, haec, hoc
    2. Означальні займенник idem
    3. Питальні і невизначені займенники
    4. Негативні займенники

    А. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції.
    1. Nemo amat eos, quos timet. 2. Semper nos delectat aut aliquis utilislabor, aut aliqua bona ars, aut aliquod gratum studium. 3. Non semper iidemhomines de iisdem rebus eadem iudicant. 4. Quae amicitia potest esse interingratos? 5. Nullum bonum est sine aliquo malo.

    СЛОВА

    | timeo, ui, -, 2 - боятися | ars, tis f - ремесло, |
    | | Мистецтво, наука |
    | delecto 1 - бавитись, | studium, in - заняття |
    | тішити | ingratus, a, um - |
    | utilis, e - корисний | невдячний |

    В. Прочитайте і перекладіть текст.

    Nauta et agricola

    Nauta et agricola diversi sunt moribus et studiis. Hic stabilem habetsedem, ille locum mutat. Hic mores antiquos servat, ille morum alienorumstudiosus est. Huic sermo tantum patrius, illi aliae quoque linguae notaesunt. Huius vita tranquilla est, illius periculorum plena. Hunc agri etprata, illum fluvii et maria delectant. Sermones quoque nautarum etagricolarum diversi sunt: hi narrant de agris de frugibus, illi de terrisalienis, de urbibus, navibus, procellis.

    СЛОВА

    | diversus, a, um - різний | tranquillus, a, um - |
    | | Спокійний |
    | mos, moris m - звичай, | pratum, in - луг |
    | спосіб життя | mare, is n - море |
    | stabilis, e - постійна, | frux, gis f - плід, |
    | незмінний | плід |
    | sedes, is f - місце | urbs, bis f - місто |
    | проживання, сидіння | navis, is f - |
    | studiosus, a, um - | корабель |
    | допитливий | procella, ae f - |
    | sermo, onis m - розмова, | буря |
    | бесіда | |
    | notus, a, um - відомий | |

    С. Прочитайте, розберіть і перекладіть текст.

    Omnia fluunt, omnia mutantur

    Nemo nostrum idem est in senectute, qui erat iuvenis, nemo est mane, quierat pridie. Quidquid vides, currit cum tempore, nihil ex his, quaevidemus, manet. Hoc est, quod ait Heraclitus: In idem flumen bis nondescendimus: manet idem fluminis nomen, aqua transmissa est (Seneca).

    СЛОВА

    | senectus, utis f - | aio, ait, -, - говорить, |
    | старість, зрілість | стверджувати |
    | iuvenis, e - молодий, | descendo, scendi, |
    | юний | scensum, ere - йти, |
    | mane - вранці | спускатися, вступати |
    | pridie - перш, | transmitto, misi, missum |
    | напередодні, днем раніше | 3 - передавати, |
    | curro, cucurri, cursum 3 | переправлятися, |
    | - Бігти | пересилати |

    ЗАВДАННЯ XIII

    1. Загальні відомості про ступенях порівняння прикметників
    2. Вищий ступінь; чудова ступінь
    3. Особливості в освіті ступенів порівняння
    4. Прислівники; освіта прислівників
    5. Ступені порівняння прислівників

    А. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції.
    1. Aetas dulcissima adulescentia est (Plin.Epist.). 2. Fideliores suntoculi auribus. 3. Pax vel iniusta utilior est, quam iustissimum bellum
    (Cic.). 4. Homini homine nihil pulchrius videtur (Cic). 5. Nullus est locusdomestica sede iucundior (Cic). 6. Gravissimum est imperium consuetudinis.
    7. Non minor voluptas percipitur ex velissimis rebus, quam expretiosissimis (Cic.). 8. Veterrimus homini optimus est amicus. 9. Hominesamplius oculis, quam auribus credunt (Seneca. Epist). 10. Omne bellumsumitur facile, aegerrime desinit (Sall.). 11. Ex inferiore loco insuperiorem non satis commode tela adidi possunt (Caes.). 12. Facile omnes,quum valemus, recta consilia aegrotis damus (Terentius). 13. Summi montiumvertices nive aeterna tecti sunt. 14. Nuntiis litterisque Allobrogumcommotus, Caesar duas legiones in citeriore Gallia novas conscripsit; cumhis legionibus legatus Quintus Pedius in ulteriorem Galliam missus est.

    СЛОВА

    | adulecsentia, ae f - | commoveo, movi, motum 2 |
    | юність, молодість | - спонукати, хвилювати |
    | dulcis, e - солодкий, | conscribo, psi, ptum 3 - |
    | приємний | формувати |
    | aetas, atis f - час | desino, sii, situm 3 |
    | життя, вік | припинятися |
    | fidelis, e - вірний, | commodus, a, um - |
    | надійний | зручний |
    | oculus, im очей | adigo, egi, actum 3 - |
    | auris, is f - вухо | долітати |
    | pax, pacis f - світ | telum, in - спис, |
    | iniustus, a, um - | стріла |
    | несправедливий | quum - коли |
    | iustus, a, um - | rectus, a, um - |
    | справедливий | правильний, прямий |
    | homo, inis m - людина | aegrotus, a, um - |
    | video, vidi, visum 2 | хворий |
    | бачити, pass. kазаться | facilis, e - легкий |
    | domesticus, a, um - | consilium, in - рада, |
    | домашній | рішення |
    | iucundus, a, um - | vertex, icis m - вершина |
    | приємний | |
    | gravis, e - важкий, | mons, ntis m - гора |
    | важливий, вагомий | nix, nivis f - сніг |
    | consuetudo, inis f - | aeternus, a, um - |
    | звичка, звичай | вічний, нескінченний |
    | voluptas, atis f | preciosus, a, um - |
    | задоволення, | дорогий, цінний |
    | насолода, радість | vetus, eris - стародавній, |
    | percipio, cepi, ceptum 3 | старий, давній |
    | - Приймати, відчувати, | amplus, a, um - великий, |
    | сприймати | широкий |
    | vilis, e - дешевий | sumo, sumpsi, sumptum 3 |
    | aeger, gra, um - важкий | - починати |

    ЗАВДАННЯ XIV

    Форми числівників
    Вживання числівників

    А. Прочитайте, розберіть і перекладіть текст.

    Summarium historiae Romanae

    Annos numerabant Romani ab anno Urbis conditae (ab urbe condita = ab Uc) ,qui annus fuit ante aeram nostram septingentesimus quiquagesimus tertius.
    Initio reges per annos circiter ducentos quinquaginta civitatem adarbitrium suum rexerunt. Anno quingentesimo nono, sive ab Urbe conditaducentesimo quadragesimo quarto, postquam expulsus est ex regno Tarquinius
    Superbus, creati sunt duo consules, qui potestatem parem habebant atquealter alterum coercebat. Hunc statum quinque fere saecula observaverunt
    Romani. Iam anno ducentesimo sexagesimo sexto tota fere Italia in potestate
    Romanorum fuit.
    Anno tricesimo imperium occupavit Augustus, qui primus imperator populi
    Romani fuit. Imperatoribus paruit imperium Romanum usque ad annumquadringentesimum septuagesimum sextum aerae nostrae, sive millesimumducentesimum tricesimum ab Urbe condita.

    СЛОВА

    | condo, didi, ditum 3 - | par, paris - рівний, |
    | споруджувати, засновувати; | однаковий |
    | ab urbe condita - від | coerceo, cui, citum 2 - |
    | заснування міста | стримувати |
    | initium, in - початок | observo, avi, atum, are |
    | arbitrium, in - рішення | - оберігати, дотримуватися |
    | | Fere - майже, |
    | expello, puli, pulsum 3 | приблизно |
    | - Виганяти | saeculum, in - вік |
    | creo 1 - обирати | consul, ulis m - консул |

    В. написати все числівники римськими цифрами.

    Статті для домашнього читання в першому семестрі

    1 . Conspectus historiae Romanae

    Origo populi Romani ab Aenea ducitur, ut mythus narrat. Aeneas, dux
    Troianorum, Troia deleta (після зруйнування Трої) profugit, mox patriamnovam in Italia sibi gentique comparavit. Hac stirpe sunt nati gemini
    Romulus et Remus, quorum ab altero, Romulo, Roma condita est. Quod Romanipaucas mulieres habuerunt, virgines Sabinas ad spectacula invitatas raperedecreverunt. Bellum inde ortum ipsae Sabinae composuerunt.
    Mortem regis Romanorum primi interregnum secutum est. Post interregnum
    Numa Pompilius, rex pacis, regnabat. Templum dei Iani, quod apertum semperbellum significabat, Numae Pompilii regis tempore clausum erat.
    Multa bella a rege Romanorum tertio Tullo Hostilio gerebantur. Belluminter Romanos Albanosque certamen trigeminorum, qui Horatii et Curiatiiappellati sunt, discrevit. Victoriam Romanis Horatii reportabant, itaqueetiam Alba Longa Roma regebatur.
    Rex Romanorum quartus Ancus Martius erat. Post illum Tarquinius Priscusregnabat, a quo praeter suos etiam filius servae educabatur. Hic adolescensad regnum obtinendum ab uxore regis mortui quoque adiutus est. Sic factusestServius Tullius, rex Romanorum sextus, qui instituta legesque populo
    Romano dedit. Sed filia regis una cum marito regnum patrium appetebat.
    Gener Servii Tullii, Tarquinius, qui postea Superbus est nominatus, solumper corpus mortuum regis regnum obtinere potuit.
    Rex ultimus multa oppida vi ac dolo occupavit. Postquam Tarquinius
    Superbus anno ducentesimo quadragesimo quarto post Urbem conditam regnoexpulsus est, regnum concidit.
    Libertatem populus Romanus, iam pridem optabat exspectabatque. Post regesexpulsos primi consules L. Iunius Brutus et Tarquinius Collatinus reipublicae praefuerunt.

    2. De magistratibus Romanorum

    Senatus et magistratus rem publicam Romanam administrabant. Summimagistratus erant consules, praetores, aediles, quaestores. Quaestorescosulibus in bello aderant, aut in urbe aerarium administrabant. Aedilibus,cura viarum et aedificiorum publicorum mandata erat. Diebus festis in circopopulo (прил. (22) ludos parabant, nam Romani ludis valde delectabantur.
    Nota sunt verba: "Panem et circenses!"
    Praetores iudicabant: praetor urbanus de controversiis civium, praetorperegrinus de controversiis civium et peregrinorum. Inter omnes magistratusconsulum potestas summa fuit. In bello consules duces exercituum erant, inpace civitatem administrabant. Saepe apud populum aut in senatu orationesde legibus habebant. Lictores ante consules portabant fasces - securim,virgis circumdatam; primo enim consulibus potestas vitae necisque in civeserat.
    Itaque fasces signum potestatis erant.

    3. Censores Romani

    Quinto anno Romae bini censores creabantur. Deligebantur ex numero eorum,qui consulatu optime functi erant. Magna erat censorem potestas, nequequisquam apud Romanos in maiore honore erat quam illi. Censores non modocensum civium habebant, sed etiam mores probabant. Si quis agricola agrumsuum non diligenter colebat, id non sine aliqua poena erat. Item, quicumqueeques equum suum non satis curaverat, a censoribus notabatur. Si quodfacinus comissum erat, censores poenam constituebant. Cives, qui aliquidgravius commisserant, tribu movebantur. Quisquis senatorum facinorisconvictus erat, senatu movebatur.

    4. Gentes Italiae

    Italiam superiorem habitabant Galli. Hanc partem Italiae, quae cis Alpessita erat, Romani Galliam Citeriorem vel Cisalpinam appellabant. Maior eratea Gallia, quae Gallia Ulterior vel Transalpina appellabatur, quod trans
    Alpes sita erat.
    Romanorum finitimi erant Etrusci, qui prioribus temporibus ex Asia in
    Italiam venerant, ut fama est. Interiores partes Italiae incolebant Sabini,
    Aequi aliaeque nationes, quibuscum Romani diuturna bella gesserunt.
    Difficillimum fuit cum Samnitibus, qui Romanis simillimi erant virtute,foedus facere. Quo facto (після його укладення) pleraeque gentes Italiaemediae et inferioris Romanis parebant.
    Italiam inferiorem Romani Magnam Graeciam appellabant, quod Graeci ibiplurimas colonias constituerant. E quibus urbi Romae proximae erant Cumaeet Neapolis.

    5. De Roma antiqua

    Roma antiqua in septem collibus ad amnem Tiberim sita erat. Prima
    Romanorum sedes erat collis Palatinus. In valle, sub radicibus montis
    Capitolii sita, forum Romanum patebat. Ibi cives diu negotia publica etprivata tractabant. In campo, inter Capitolium et Tiberim sito, antiquistemporibus milites exercebantur, itaque campus Martius appelabatur. In
    Tiberi numerus pontium magnus erat. Postea urbs novis foris ornabatur.
    Templa pulchra et signa praeclara animos civium delectabant. Pulchritudourbis apud omnes gentes nota erat. Itaque Romam, a pastoribus quondamconditam, iure scriptores lumen gentium appellabant.

    6. Colosseum

    Romae multae columnae, arcus, templa theatraque antiqua deleta sunt.
    Tamen hodie quoque nonnullae reliquiae Romae antiquae ostentari possunt.
    Roma merito "Roma aeterna" vocatur. Optime illud theatrum conservatum est,quod iussu T. Flavii Vespasiani aedificatum est et olim ex eo amphitheatrum
    Flavium nominabatur. Hoc amphitheatrum postea Colosseum appellatum est excolossea statua Neronis, quae hic collocata erat. Tum, quum id aedificatumerat, id est anno aerae nostrae octogesimo, per centum dies ludi magnifici
    Romanis a magistratibus praebebantur. Quibus diebus permultae bestiaenecatae erant. Magistratus Romani hos ludos dabant, et vulgus eisdelectabatur.
    Mirus aspectus praebetur eis, qui illi theatro appropinquant. Alti murieius theatri, quod ovi formam habet, ornantur magnificis columnis.
    Colosseum amplissimum fuit: ab octoginta septem igitur milibus Romanorumcompleri potuit. Diebus festis per octoginta introitus, quos videmus,magnae virorum feminarumque manus amphitheatrum intrabant. His diebus enimtotus fere populus Romanus advolabat. Ei, qui aderant, summo studio (прил.
    (11) spectacula, quae eis dabantur, spectabant. Bestiae, ex Africaimportatae, quae in caveis sub arena sitis continebantur, in arenamagitabantur. Quae postquam illam intraverunt, inter se pugnabant etnecabant. Sed etiam homines cum his pugnare debuerunt. Postremo viri iuxtahas bestias necati humi iacebant. Quae spectacula Romanis gaudeo (прил. (
    23) fuerunt!

    7. De oratoribus Graecorum et Romanorum

    Multi sunt oratores clari Graecorum et Romanorum. Princeps oratorum
    Graecorum Demosthenes erat. Clarae sunt Demosthenis orationes in Philippum,regem Macedonum. Pro libertate patriae orationibus certabant. Frustraorationibus civitates Graeciae ad concordiam incitabat. Discordia civitatumlibertatem Graeciae delevit.
    In numero clarorum oratorum Romanorum erat Marcus Tullius Cicero.
    Ciceroni non solum libri scriptorum Romanorum noti erant, sed etiam libriscriptorum Graecorum. Nota sunt opera Ciceronis de philosophia et deinstitutione oratoria; notae sunt epistulae et orationes clari oratoris.
    Orationes Graecorum et Romanorum etiam post multa saecula animos hominumdelectant.

    8. De Germanorum antiquorum moribus

    Germani agriculturae non student; magna pars victus eorum in lacte,caseo, carne consistit. Multum in venationibus sunt. Cibi genere etexercitatione et libertate vitae vires aluntur et corpora immensamagnitudine gignuntur. Atque consueverunt locis frigidissimis pellibusparvis modo corpora tegere et lavari in fluminibus.
    Quum civitas bellum gessit, magistratus creantur. Ei bello praesunt etpotestatem vitae necisque habent. In pace principes regionum atque pagoruminter suos ius dicunt controversiasque decernunt.
    Germani non agri modum certum habent aut fines proprios, sed magistratusac principes in annos singulos hominibus agros attribuunt atque anno postalio transire cogunt.
    Germani neque oppida incolunt, neque sedes inter se iunctas habent, ut e
    Taciti libro cognoscimus.

    9. De Gallorum et Germanorum deis

    Caesar in eis libris, qui "Commentarii de bello Gallico" dicuntur, et debellis, quae cum populis Gallorum et Germanorum Romani diu gerebant, et demoribus institutisque eorum scribit. Tacitus quoque ille rerum scriptor
    Romanus, in libro suo de origine, situ, moribus ac populis Germaniae dicit.
    Caesar scribit: Galli deorum maxime Mercurium colunt. Hunc Viarum ducem,hunc mercatorum custodem appellant. Post hunc colunt Apollinem et Martem et
    Iovem et Minervam. De his deis eandem fere opinionem, quam reliquae gentes,habent: Iuppiter imperium deorum tenet, Apollo morbos depellit, Minervaoperum atque artificiorum initia tradit, Mars bella regit. Huic deo Galli,quum proelium committere in animo habent, plerumque praedam promittunt.
    Quum adversarios superaverunt, bestias adversariorum necant, conferunt inunum locum reliquas res, quibus magnos tumulos exstruunt. In Galliaecivitatibus nemo fere religionem et mores populi laedit vel neglegit. Siqui neglegunt vel laedunt, ab aliis contemnantur; his ceteri de viadecedunt, aditum eorum, sermonemque defugiunt.
    De Germanorum deis autem Caesar nihil nisi haec scribit: Germani indeorum numero eos solos, dicunt, quos vident et quorum opibus iuvantur:
    Solem et Vulcanum et Lunam.
    In Taciti libro legimus: a Germanis maxime Mercurius colitur. Cui Germanicertis diebus etiam homines sacrificant. Herculem et Martem concessisbestiis placant. Ceterum Germani deos neque parietibus includunt, neque inhominis speciem fingunt.

    10. De causa belli Troiani

    Erant nuptiae Pelei, regis Thessaliae, et Thetidis deae. Omnes deiinvitati erant, praeter Discordiam. Dea Discordiae ira commota est et malumaureum inter epulantes iactavit, in quo inscriptum erat: "Pulcherrimae".
    Diu Iuno, Minerva et Venus de malo certabant. Denique iussu Iovis a
    Mercurio ad Paridem, regis Priami filium, deductae erant. Iuno Paridipotentiam, Minerva sapientiam, Venus Helenam, pulcherrimam omnium mulierum,promisit.
    Paris Veneri malum tradidit. Paulo post a Priamo patre in Graeciam missusest. Ibi Helenam, Menelai regis uxorem, rapuit. Hinc bellum Troianumincipitur. Decem annos ad Troiam pugnatum erat. Denique Troia a Graecisdolo capta et deleta est.

    ЗАВДАННЯ XV

    1. Оборот accusativus cum infinitivo
    2. Часи і застави інфінітивом
    3. Розпізнавання обороту acc. c. inf. в тексті

    А. Прочитайте, розберіть і переведіть пропозиції. Підкреслітькеруючий дієслово, accusativus (логіч. підлий.) і infinitivus (логіч.сказ.).
    1. Victorem a victo superari saepe videmus. 2. Urbem Syracusas maximamesse Graecarum urbium pulcherrimamque, saepe audistis (Cic.). 3. Pompeios,celebrem Campaniae urbem, consedisse terrae motu, audivimus (Seneca). 4. Apatre meo audivi, Diocletianum principem iam privatum dixisse, nihil essedifficilius, quam bene imperare (Fl. Vopiscus). 5. Apollo Pythius oraclumedidit, Spartam nulla re alia, nisi avaritia, esse perituram (Cic.). 6.
    Apparuit nescire eos victoria et tempore uti (T. Livius). 7. Cato dixit,litterarum radices amaras esse, fructus iucundiores. 8. Aiunt homines plusin alieno negotio videre (Sen). 9. Tibi discedens pollicitus sum me omnesres tibi perscripturum (Cic.). 10. Quid? Credebas do

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !