Як підготувати спеціаліста: деякі основні
принципи навчання студентів h2>
В. Тарасов, доктор медичних наук, професор, зав.
кафедрою «Захист і дії населення в надзвичайних ситуаціях», МДУ ім
Ломоносова, ОБЖ № 9 2004 г. p>
В
системі підготовки студентів до дій в умовах природних, техногенних і
соціальних надзвичайних ситуацій центральне місце займає викладач. У
його завдання входять озброєння учнів комплексом знань, навичок і вмінь,
передбачених програмою навчання, а також здійснення психологічної
підготовки до діяльності в умовах різних НС. Навчання властиві свої,
специфічні психолого-педагогічні закономірності. Знання їх допомагає
викладачеві правильно визначати необхідні шляхи і засоби впливу на
студентів, не допускати механічного підходу до навчально-виховної роботи. p>
В
педагогічному плані навчання - це двосторонньо активний процес
взаємозалежної діяльності викладачів і студентів. Функції викладачів
тут багатогранні. Вони організовують навчальну діяльність студентів і керують
нею, в систематичному вигляді викладають навчальний матеріал і показують найбільш
доцільні прийоми роботи. Викладачі розвивають у студентів інтерес і
інші позитивні мотиви навчання, формують у них потребу і звичку
самостійно здобувати знання, навички, уміння і вдосконалювати свою
майстерність, перевіряють підготовленість учнів до самостійної діяльності,
оцінюючи їх знання, навички, уміння і професійні якості. p>
Вирішуючи
ці завдання, викладач виступає як організатор навчальної діяльності
студентів. Він впливає на них словом, показом, прикладом, ставленням. Сила
його впливу зростає, якщо в ідейно-політичному, моральному та
військово-науковому відносинах викладач є зразком для учнів. Під
впливом внутрішніх спонукань і впливів викладача студенти включаються
в активну навчальну роботу: читають, пишуть, слухають, спостерігають, обговорюють
поставлені питання, проводять дослідження, виконують практичні дії,
аналізують свою роботу і т.д. У процесі цього вони оволодівають відповідними
знання-ми, навичками й уміннями. Одночасно у них розвивається мислення, загартовуються
воля і характер, формуються моральна і емоціальноволевая стійкість,
психологічна готовність до роботи в надзвичайних ситуаціях. p>
Взаємодія
між навчальними та учнями, взаємовідношення між ними є центральним
пунктом будь-якого навчання. У всіх випадках навчання виявляється ефективною,
коли впливу викладача на тих, яких навчають відповідають їх пізнавальним
можливостям і характеру діяльності. Такий зв'язок (необхідна, постійна,
двостороння), що розкриває істотні відносини процесу навчання, є
його найважливішою закономірністю. Вона виражає спрямованість зусиль навчального і
тих, яких навчають, характер їхньої спільної діяльності. Викладач же направляє
діяльність учнів, керує нею, враховуючи при цьому завдання і зміст
навчання, пізнавальні можливості, а також мотиви і характер роботи
студентів. p>
Встановлення
відповідності в діяльності викладача і учнів - одна з найважчих
педагогічних задач. Педагогічний процес піддається постійній зміні,
тому не може мати повної відповідності. Але відповідність як тенденція, як
спрямованість у спільній роботі навчає і навчається цілком досяжною. p>
Важливу
роль у навчанні студентів відіграє моделювання реальних умов, використання
електронних засобів вирішення поставлених завдань. p>
Сучасний
процес навчання на кафедрі характеризується насиченістю його технічними
засобами, які підвищують наочність навчання, дозволяють передати студентам
повну і точну інформацію, розвивати і підтримувати у них активність і
самостійність, здійснювати контроль і самоконтроль, підвищують інтерес
студентів до занять, допомагають більш конкретно сприймати досліджуваний матеріал,
дозволяють створити різноманітні навчальні ситуації, знижувати стомлення. p>
Разом
з тим насиченість процесу навчання технічними засобами видозмінює
діяльність викладача та учнів. Студенти на заняттях відчувають на собі
вплив техніки, від роботи якої залежать характер, структура і ритм
діяльності учнів. Змінюються мислення, емоційний фон, наст-рій і
поведінку студентів. По-цьому викладачі кафедри, з огляду на психологічні
процеси у студентів при роботі з матеріальною частиною, вловлюють найменші
відхилення від норми в системі «людина - машина», і вживають заходів для їх усунення. p>
Велике
увагу на кафедрах повинна приділятися безперервного розвитку і вдосконалення
процесу навчання; учні послідовно просуваються від незнання до знання,
від невміння до вміння, від простого уміння до майстерності. Так, студентам читаються
лекції з тем програми, на яких вони отримують певні теоретичні
знання, а потім поглиблюють їх у процесі самостійної підготовки. У ході
лабораторних робіт студенти здобувають практичні навички, вдосконалюють
свої вміння до меж майстерності. Разом з цим удосконалюються знання і
методичне майстерність викладача. Програма підготовки студентів для всіх
однакова, а рівень підготовки кожного з них неоднаковий. Тому оптимальним
варіантом навчання буде такою, коли програма змінюється паралельно ходу
засвоєння матеріалу. p>
При
вихованні та навчанні студентів слід враховувати, що кожному періоду життя,
кожному віку людини притаманні свої особливості духовного і фізичного
розвитку, психічного складу. Завдання педагога: пізнати психічний склад
особистості студента, виявити ті психічні, загальні риси, які відображають
психологію групи, розкрити її індивідуальні особливості. Успіх у навчанні
може бути досягнутий лише при розумінні викладачем інтересів і цілей,
які ставить перед собою молодь, її прагнень, з урахуванням особливостей
духовного і фізичного розвитку, психічного складу, які притаманні молодим людям. p>
Студенти
- Це молоді люди від 17-18 до 23-25 років. Цей вік займає особливе місце в
життя людини. Організм молодої людини вважається фізично зрілих людей, в цей
пери-од закінчується структурний формування всієї нервової системи та органів
почуттів. Функціональні фізіологічні процеси в корі головного мозку дуже
інтенсивні, взаємодія процесів збудження і гальмування складається в
певну індивідуальну систему. Все це зумовлює складну
психологічну структуру студента, його активну розумову, емоційну і
по-ліву діяльність. p>
В
той же час процеси збудження в силу інтенсивності біохімічних і
фізіологічних процесів в організмі, а також відсутності життєвого досвіду
ще переважають над процесами гальмування. Психічний склад людей такого
віку складний і суперечливий. Це веде до того, що поведінка молодих людей
не завжди буває послідовним. В одних умовах вони проявляють високу
зрілість, дисциплінованість, а в інших - порушують елементарні норми
поведінки. Ці особливості, як фізіологічні, так і психологічні,
педагогу треба вловити і використовувати. p>
Важливою
особливістю будь-якого колективу, в тому числі і студентського, є
взаємовплив. Перебуваючи постійно в тісному контакті, студенти доповнюють один
друга кращим, що є в кожному з них. У колективі найбільш повно
складається громадська думка про людину, про його риси, народжуються
прихильність один до одного, згуртованість, групові настрої і почуття,
внутрішньоколективні традиції. Якщо в колективі переважає емоційний
підйом, панує діловий настрій, сформоване і підтримується високоідейне громадське
думка, то в наявності його висока згуртованість, дисципліна. Коли ж у колективі
виникають конфлікти, беруть гору негативні групові настрої, то на успіх
в його діяльності розраховувати не можна. Ступінь позитивного впливу
колективу на особистість, його згуртованість багато в чому залежать від правильного
розуміння викладачами суті різних процесів і явищ, що виникають
усередині колективу. Формування колективу є складним процесом. P>
В
вихованні цих якостей першорядну роль грає викладач. Від його
кваліфікації в значній мірі залежить стан всього
навчально-виховного процесу. Високий рівень організації навчання та
виховання студентів забезпечується педагогами, які мають високу
культурою, глибоко знають свій предмет і добре знайомі з суміжними областями
науки, практично розбираються в питаннях загальної і особливо студентської
психології, досконало володіють методами викладання та виховання. p>
Завдання
викладача полягає не лише в озброєнні студентів певною системою
знань, навичок, спеціальних умінь, а й у всебічному розвитку їх розумових
сил, у формуванні загальних інтелектуальних умінь: самостійно добувати
нові знання, вирішувати нестандартні задачі, знаходити оригінальні способи
рішень, раціонально працювати з різними джерелами інформації. p>
Велике
значення у викладанні має педагогічну майстерність. Авторитет
викладача повинен бути високим, але його потрібно завоювати завзятим, наполегливим
працею. Ми знаємо, що наука не-безперервно розвивається, щодня з'являється
щось нове. Потік наукової інформації настільки великий, що навіть спеціальні
інститути наукової інформації не встигають її переробити, донести до читача.
У цьому потоці необхідно знайти потрібне, стежити за новим і привносити це нове
в лекції. Це вимагає постійного пошуку, безперервного творчої праці. P>
В
навчально-виховному процесі великого значення набуває активність
студента, його самостійна робота. Знання, що підлягають засвоєнню, вже не можуть
бути передані в готовому вигляді, шляхом простого повідомлення або показу. Вони можуть
бути засвоєні лише в результаті виконання певної системи дій.
Прослухавши лекцію пасивно, студент незабаром багато чого забуває, а коли він активно
працює, то знання засвоюються міцніше, глибше. p>
Практика
педагогічної роботи показує, що навчання йде швидше й ефективніше, якщо
студент проявляє інтерес до досліджуваного предмета; навчання більш ефективно,
якщо форми придбання знань і навичок такі, що без праці можуть бути
перенесені в умови реального життя, для якої вони призначені. Іншими
словами, краще засвоюється те, що потрібно в практичній діяльності. p>
Навчання
йде швидше, якщо студент дізнається результат кожного свого відповіді негайно, а
не тільки на іспитах, тобто важливу роль відіграють поточний контроль знань,
впровадження контролюючих машин, методів тестів, рішення летючок.
Систематичний контроль за підготовленістю студентів до занять, а також
перевірка правильності та повноти засвоєння матеріалу, разом з вдосконаленням
методики доведення інформації, важко переоцінити. Без такого контролю дуже
складно домогтися, щоб всі студенти працювали над навчальним матеріалом активно і
постійно. Регулярний контроль з оцінкою знань дає можливість підводити
підсумки роботи не лише студентів, а й викладачів. Контролюючи і оцінюючи
знання студентів, викладач отримує дані, що дозволяють йому аналізувати
і вдосконалювати методику і якість навчання. p>
1.
Цьому може допомогти створення проблемних ситуацій, що спонукає навчального
мислити. І іспит має йти не на рівні пам'яті, а на рівні розуміння. P>
2.
Важливим елементом педагогічної діяльності є ретельна загальна та
безпосередня підготовка до проведення занять. p>
3.
Сучасна система навчання повинна поєднувати всі види навчання при
переважаючою, визначальну роль самостійної роботи. Якщо слухач не
хоче, то викладач не може сприяти засвоєнню матеріалу. p>
4.
Виходячи з цього, слід вимагати від студента не стільки запам'ятовувати,
скільки думати. Не-хідно навчити його вибрати з потоку інформації те, що
йому потрібно. p>
Розглянувши
вище деякі основні принципи навчання, на закінчення слід сказати, що,
використовуючи рекомендації, розроблені сучасною педагогікою, ми можемо більше
ефективно готувати кваліфікованих фахівців щодо захисту населення в
різних надзвичайних ситуаціях. p>
Перед
вищими навчальними закладами стоять відповідальні завдання щодо подальшого
вдосконаленню навчання і виховання фахівців, поліпшенню якості
підготовки кадрів відповідно до сучасних вимог
науково-технічного прогресу і досягненнями науки. Виконанню цього завдання
сприяють вдосконалення навчальних планів і програм, підвищення якості
всіх видів занять, широке застосування технічних засобів навчання та отримання
інформації. p>
Список літератури h2>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.school-obz.org/
p>