ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Навчання діалогової мови на початковому етапі вивчення іноземної мови
         

     

    Іноземна мова

    Зміст

    | Вступ | 3 |
    | Глава I Комунікативно-орієнтований підхід при навчанні | |
    | діалогічної мови на початковому етапі навчання | |
    | Оволодіння іноземними мовами на початковому етапі навчання | |
    | Монолог і діалог. Їх взаємозв'язок | |
    | Психологічна характеристика діалогічної мови | 6 |
    | Глава II Методика формування діалогічної мови на початковому | 7 |
    | етапі при навчанні іноземної мови | 11 |
    | Діалогічне єдність і діалог-зразок як одиниці навчання | |
    | діалогічної мови | |
    | Навчальні можливості ігор | |
    | Система комунікативних вправ | 13 |
    | питально-відповідь | 17 |
    | репліковие | |
    | умовна бесіда | 19 |
    | Висновок | 24 |
    | Література | 25 |
    | Програма | 30 |
    | | |
    | | |
    | | |

    Введення

    Актуальність даної теми обумовлена наступними чинниками:
    1) Особлива соціальна значимість діалогічної мови в міжособистісної комунікації (Бєляєва, 1992:3);
    2 ) Інтерес до проблематики мовного впливу в сучасній методиці, педагогіки та лінгвістики. (Федорова, 1991; Остін, 1986; Стернин,

    1991);
    3) Особливе місце яка займає діалогічна мови в методиці вивчення іноземних мов

    Результати даної роботи передбачають використовувати її в процесі навчання іноземної мови у школі в ході роботи з діалогічної промовою на молодшому етапі.

    До резервів вдосконалення навчально-виховного процесу слід віднести знання і розуміння кожним вчителем суті, специфіки свого предмета (англійської мови), того потенціалу , який закладений в цій шкільній дисципліні для вирішення стратегічного завдання школи.

    Який внесок може внести англійська мова в її рішення? Перше, що можна зробити, навчаючи іноземної мови, - формувати у школярів вміння спілкуватися (комунікативні уміння), необхідні для людини як члена суспільства, члена колективу.

    Воно передбачає вміння слухати співрозмовника, вступати в спілкування, підтримувати його , і т.д.

    По - друге, вивчення іноземної мови вносить певний внесок у формування у школярів загально навчальних навичок та вмінь, зокрема таких, як уміння працювати з книгою, довідковою літературою та ін

    І третє: активне використання лінгафонного кабінету, обладнаного сучасними технічними засобами і використання

    ЕОМ [1] буде сприяти залученню учнів до роботи з технікою і вносити свою лепту в загальну комп'ютеризацію школи.

    Кожному вчителю потрібно знати цілі навчання, зміст УМК, систему навчання і прийоми, закладені в комплектах, творчо використовувати навчальні, виховні та розвиваючі можливості. Іншими словами кожен вчитель повинен опанувати методичним майстерністю, щоб навчати англійської мови на рівні сучасної методичної теорії.

    Реалізація основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи знайшла відображення у вдосконаленій програмі з іноземних мов. У неї були внесені зміни та уточнення. По - перше, у програмі вказується на те, що викладання іноземних мов має забезпечити «єдність навчання і виховання учнів, міцне оволодіння ними основами іноземної мови, вміння застосовувати його на практиці». Тим самим була ще раз підкреслено практична (комунікативна) спрямованість навчального процесу з іноземної мови. Особливо виділена самостійна робота учнів на уроці та в позаурочний час, підкреслена необхідність використання лінгафонного кабінету [2].

    З метою усунення перевантаження внесені деякі уточнення та вимоги, що стосуються практичного володіння іноземною мовою. Зокрема на початковому етапі це виразилося в тому, що в діалогічної мови від кожного учня 4 класу потрібно 3 (замість

    4), а в 5 - 4 (замість 5) репліки, правильно оформлені у мовному відношенні.

    Основний і провідною метою у викладанні іноземних мов у загальноосвітній школі є комунікативна мета, яка і визначає весь навчальний процес. Однією з основних форм мовного спілкування є діалогічна мова. Незважаючи на те, що діалогічна мова складніше монологічного, і з точки напруженості уваги, і з точки зору різноманітності і якості використовуваних мовних зразків, і по ряду інших причин, тим не менше, з точки зору послідовності в навчанні усного мовлення все ж таки перевагу слід віддати діалогічної мови. Адже саме через діалог відпрацьовуються і запам'ятовуються окремі мовні зразки. цілі структури, які потім використовуються в монологічного мови.

    1) Дати поняття діалогу у всьому його різноманітті, в його природному стані, щоб хлопці переконалися, що питально - відповідна форма лише окремий, хоча й найпоширеніший спосіб діалогового спілкування. На різних прикладах слід показати, що мова лише тоді буде живою, природною і по справжньому діалогічної, якщо у зміст реплік будуть включатися вітання, повідомлення, запрошення, вираження різного роду почуттів (здивування, подяки, впевненості, сумніву), оцінка факторів і т. д.

    - Good morning, children.

    - Good morning, teacher. (вітання)

    - I'm glad to see you. (вираження почуттів)

    - We are glad to see you too.

    - Who is absent today?

    - P1 is absent. < p> - What happened?

    - I don't sure (сумнів), but it seems to me, that p1 is ill.

    2) Навчить хлопців за потрібне реплік, натренувати їх до рівня автоматизму при вживанні різних кліше в різних ситуаціях.

    - How did you like the text.

    - I think (= I mast tell you, my attitude towards it is) that ...

    3) Навчить школярів обмінюватися цими репліками у відповідних ситуаціях, тобто навчити їх вести власне діалог.

    Здійсненню цих завдань крім чисто методичних прийомів допомагає безпосередньо мовний матеріал підручників з системою лексичних повторів, специфічних вправ і текстів.

    Спираючись на об'єкт дослідження - навчальний процес, і предмет дослідження - діалогічну мова були визначені наступні завдання дослідження:
    1) Обгрунтувати основні принципи діалогізаціі змісту процесу навчання іноземної мови.
    2) Виявити особливості діалогічної мови в процесі комунікації.
    3) Розробити систему дій з організації процесу формування діалогічної мови.
    4) Експериментально випробувати модель діалогу.

    Вже на початковому етапі навчання англійської мови учні можуть, а вчитель повинен їм допомогти придбати вміння користуватися вивчаються мовою для спілкування. < p> На початковому етапі усне початок з перших кроків створює умови для розкриття комунікативної функції мови, з огляду на здібності учня 8 - 10 років до більш легкому сприйняттю звуковій мові і відтворення почутого і наближає процес навчання до умов реального спілкування, що викликає інтерес учнів до предмета і створює високу мотивацію до вивчення англійської мови.

    Усне початок дозволяє зосередити увагу учнів на звуковійстороні нового для них мови. З огляду на графічні труднощі, включенняучнів у оволодіння тільки говорінням дає можливість швидше накопичуватимовний матеріал вміння здійснювати мовні дії з ним, що створюєдля умови спілкування, а це цікаво дітям.

    Глава I «Комунікативно-орієнтований підхід при навчанні діалогової мови на початковому етапі»

    1. Оволодіння іноземними мовами на початковому етапі навчання

    Загальна психологічна характеристика процесу оволодіння іноземноюмовою вимагає розгляду ряду деяких питань. Перший з них - яквідбувається оволодіння іноземною мовою.

    Для повної психологічної характеристики процесу оволодіння іноземноюмовою важливо також з'ясувати питання про те, в якому віці найкращепочинати навчання.

    Дані, які мають психологи, свідчать про те, що, чимраніше дитина починає навчатися іноземної мови, тим більш легким іміцнішим виявляється його засвоєння. Проте одночасне засвоєннядитиною рідної та іноземної мов іноді шкідливо позначається як намовному, так і на розумовому його розвитку.

    Тому багато вчених вважають, що навчання дітей іноземної мовислід починати після того, як вони зміцнилися у рідній мові, тобтоприблизно у віці 5 - 6 років [3]. У нашій країні в останні рокизроблений досвід навчання дітей іноземної мови в дошкільних установах.
    Немає сумнівів, що цей досвід дасть тільки позитивні результати.

    Під початковим етапом у СШ мається на увазі період вивчення іноземної мови,що дозволяє закласти основи комунікабельною компетенції, необхідні ідостатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсівивчення цього предмета.

    До початкового етапу ми відносимо 4 - 5 класи середньої загальноосвітньоїшколи, а також 2 - 3 класи школи з поглибленим вивченням іноземноїмови. Щоб закласти основи комунікабельною компетенції, потрібнодосить тривалий термін, не менше двох років, тому що учням ізперших кроків потрібно ознайомитися з досліджуваним мовою як засобом спілкування.
    Це означає, що вони повинні вчитися розуміти іноземну мову на слух
    (аудіювання), висловлювати свої думки засобами мови, що вивчається (говоріння)розуміти іноземний текст або вміти прочитати його і писати, то єнавчитися користуватися графікою та орфографією іноземної мови привиконання письмових завдань, спрямованих на оволодіння читанням і уснійпромовою, або уміти письмово викладати свої думки.

    Початковий етап важливий ще й тому, що від того, як йде навчання нацьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом на наступних етапах.
    Не можна не погодитися з англійським методистом Г. Пальмер, якийнадавав дуже велике значення початок у вивченні іноземної мови. Таквін писав: «Take care of the first two stages and the rest call take care ofitself [4] »

    Саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземної мови, що з перших кроків дозволяє вчителю увійти в цю систему і здійснювати навчально-виховний процес у відповідності з її основними положеннями.

    2 Монолог і діалог. Їх взаємозв'язок.

    Спостереження за шкільною практикою навчання діалогічної мови показує, що в ній є ряд недоліків які є наслідком неопрацьованості цього питання в методиці.

    Однією з причин цього становища є зміщення понять, що лежать в основі створення системи навчання іноземної усного мовлення.

    Крім того, в наявності небезпека змішання діалогу та монологу. Причиною цього є їх тісний взаємозв'язок і взаємопроникнення в мовній діяльності. Такий зв'язок виявляється вже з саміз визначень діалогу і монологу, що закономірно підкреслюється методистами: "Діалог - представляє собою ланцюг реплік або серію висловлювань, які зазвичай пораждаются один одного в умовах безпосереднього спілкування двох або більше осіб (співрозмовників). Монолог - мова однієї особи, що виражає в більш-менш розгорнутій формі свої думки наміри, оцінку подій і т.д [5 ]."

    Діалог пов'язаний з низкою вмінь забезпечують хід бесіди. Першим є стимулювання співрозмовника на висловлювання.

    Стимулювання може бути

    - Питання, наприклад: Are you going home? Does Pete live far from school?

    Where are you going? You will stay after classes, won't you? Can you play tennis or footboll?

    - Твердження, наприклад I'm going home, яке може стимулювати різну за формою реакцію: Why? Do you? OK. Let's go together.

    - Прохання, пропозиція, наприклад: Help me, please. Let's go there. Will you open the window? Let's play. Will you give me your pen? Give me your pencil, please. і. т.

    Друге уміння - це реагування на мовний стимул. Репліка-стимул і репліка-реакція становлять діалогічне єдність. Найбільш поширеними є чотири типи діалогічних єдностей.

    Питання-твердження.

    На питання Are you going home? можлива мовна реакція No, I'm stay at school або No I'm going shopping.

    На питання Does Pete live far from school? можлива реакція Yes, he does або I don't know або Not very far або Near "Rossia"

    Питання-питання:

    Are you going home? - Why do you ask me?

    Will you help me? - What shell I do?

    Затвердження-твердження:

    I'm going home - So am I (I'll stay at school)

    Затвердження - питання

    I'm going home - Why are you going home?

    Третє вміння - розгортання репліки-відповіді на надання висловлювань характеру бесіди.

    Наприклад:

    - Have some more fish?

    - No thank you. It is very nice, but I can't it any more.

    Затвердження-твердження

    - This is a box of sweats for you.

    - Thanks a lot. I like sweats very mach.

    Затвердження-питання

    - I want to know English - What for?

    K: Hello, Mike!

    M: Hello, Kate! It's nice to see you

    K: Are you glad to be back to school again?

    M: I am. Bat it was nice to have holidays. I was out-of doors all day long. I had a lot of fun. And what about you?

    K: I had a very good time, too. I often went to the cinema and played with my friends

    - Did you go to the demonstration yesterday?

    - Yes, I did. It was very interesting.

    - Yes, it was a fun demonstration.

    - Did you go to the Red Sguare too?

    - No, I watched demonstration on TV. My father marched with the workers of the factory and I wanted to see him.

    - Will, did you see him?

    - No, I didn't see him. And in the evening when we watched demonstration on TV we did not see him either.

    - The demonstration was very interesting, wasn't it?

    - Yes, very.

    Діалогічна мова характеризується певними комунікативними, психологічними та лінгвістичними особливостями. Діалогічна мова

    - це об'єднаної ситуаційно - тематичною спільністю та комунікативними мотивами поєднання усних висловлювань, послідовно породжених двома і більше співрозмовниками в безпосередньому акті спілкування.

    На зміст і характер діалогічного спілкування впливають такі психологічні аспекти:

    1) процеси сприйняття мовлення співрозмовника і орієнтування в ситуації

    2) процеси формування змістовної сторони висловлювання

    3) процеси мовного оформленіяч думки і сприйняття (+ декодування) реплік партнера по спілкуванню

    Починаючи діалог перший його учасник (П1) оцінює комунікативні здібності партнера, орієнтується в обстановці і на цій основі складає свою речепорождающую програму, аналізує своє мовленнєвий намір і тему. Другий співрозмовник (П2), сприйнявши мовленнєвий твір, аналізує його і вимовляє відповідну репліку, враховуючи при цьому особистість П1 і обстановку, власні наміри і мотиви.

    Уявімо це на схемі (див. схема 1). Таким чином, у діалогічної зв'язці П1-П2 психологічна основа породження висловлювання у співрозмовників не однакова.

    Змістовна сторона висловлювання на діалогічному спілкуванні формується на основі життєвого досвіду співрозмовників і цілого ряду стимулів. Співрозмовник може відчувати потребу чи необхідність:
    1) повідомити що - то партнера по спілкуванню
    2) запросити в партнера потрібну інформацію
    3) привернути увагу партнера до якого-небудь об'єкту або події
    4) повідомити про свої спостереження, враження, висновках
    5) констатувати який-небудь факт, що стосується 1го зі співрозмовників, їх обох або третіх осіб
    6) висловити свої + (-) емоції

    Слід зазначити, що компоненти ситуації, в рамках якої відбувається діалог, знаходяться в постійному русі, що тягне за собою зміну стимулів протягом 1 акта діалогічного спілкування.

    Схема 1.
    | Оцінка особистості | | |
    | співрозмовника | | |
    | | | Сприйняття висловлення |
    | Орієнтування в | Висловлювання П1 | П1 |
    | ситуації | | |
    | | | |
    | Актуалізація досвіду, | Висловлювання П2 | Оцінка діяльності |
    | мовного наміри, | | діалогозачінателя |
    | теми | | |
    | | | Оцінка ситуації |
    | | | |
    | | | Аналіз висловлювання П1 |
    | | | У світлі обстановки |
    | | | |
    | | | Актуалізація досвіду, |
    | | | Комерційних |
    | | | Вибір варіанту реакції |

    Тривалість усної роботи визначається рядом факторів.

    По-перше, віком: що молодший школяр тим триваліший повинна бути усна робота.

    По-друге, самим відібраним навчальним матеріалом, наскільки його характер і обсяг дозволяє забезпечувати інформативність перших друкованих матеріалів.

    По-третє, оснащеністю навчального процесу. Наприклад, при відеозапису, коли представляється можливість бачити ситуацію, чути звукову мову і бачити її у вигляді титрів, можна скоротити період тільки усної роботи.

    По-четверте, умовами навчання, до яких відносяться наповнюваність групи, її особистий склад, кваліфікація вчителя, його особистісні характеристики.

    По-п'яте, особливостями англійської мови, де орфографічна система будується в основному нa історичному принципі написання.

    Виходячи з вищесказаного на початковому етапі навчання англійській мови вчителю потрібно керуватися наступними правилами:
    1) Вводячи слова, словосполучення або фразу, підберіть ситуацію, яка показала б дітям функцію, призначення цієї одиниці в спілкуванні (тобто те що за допомогою цієї одиниці можна передати. Наприклад, назвати предмет або охарактеризувати його колір, розмір, якість, або вказати кількість (один чи багато), місце розташування предмета; або назвати дію, співвіднесення його з сьогоденням, з майбутнім чи минулим часом і т. д.) так, щоб д?? ти бачили з перших моментів роботи використання цієї одиниці в акті спілкування.

    Якщо ж одиниці мови подаються поза ситуацією і акцент робиться на форму і значення, а не показується вживання, то порушується принцип комунікативної спрямованості, і це позначається на інтерес учнів до засвоєння, тому що з перших кроків учень не розуміє навіщо вони йому потрібні.
    2) Оскільки засвоєння матеріалу можливо при його багаторазовому повторенні то забезпечте достатню кількість їх, кожен раз привносячи щось нове, якусь новизну в підібрані вами ситуації. Усі використовувані вами вправи, по можливості зробіть комунікативно спрямованими, а для цього придумайте завдання до них, виходячи з реальних умов навчання в конкретному класі.
    3) Пам'ятаючи про те, що усне спілкування, комунікація є активна взаємодія мовця і слухача, в ході оволодіння матеріалом забезпечуйте активну участь кожного школяра в даному процесі.
    4) Організовуючи спілкування учнів на основі засвоюваного матеріалу, створювати сприятливі умови для спілкування, психологічно сприятливу атмосферу, що розташовує дітей до того, щоб слухати, говорити, читати на вивчається мовою і робити це з задоволенням. А для цього не показуйте своє роздратування невмінням учнів виконати те чи інше завдання, вселяєте в них впевненість, що вони вже можуть щось зрозуміти, сказати мовою. Більше підкреслюйте їхні успіхи, ніж їхні невдачі. Враховуйте особисті взаємини дітей при організації бесіди (діалогу) і т. д.
    5) Спілкування здійснюється не тільки усно але й через читання. Для цього широко використовуємо завдання комунікативного характеру, тобто, що дізнався, про що прочитав, як до цього ставишся.

    Не давайте повторного прочитання тексту не змінюючи завдання.

    3.Псіхологіческая характеристика діалогічної мови

    У психологічному плані діалогічна мова завжди має наступніхарактеристиками:
    1. Діалогічна мова завжди мотивована. Це означає що ми завжди говоримо з будь-якої причини, з якоюсь метою, яка визначається або зовнішніми або внутрішніми стимулами. Цю характеристику неодмінно потрібно враховувати вже на початковому етапі. Потрібно викликати в учня бажання, потреба говорити, а для цього необхідно створювати умови, за яких з'явилося б бажання щось сказати, висловити свої думки, почуття, а не тільки відтворювати чужі, що на жаль часто спостерігається в школі, коли учню не представляється така можливість, а підміняється відтворенням завчено напам'ять. До таких умов перш за все можна віднести використання таких стимулів, які б викликали в учня потребу «виразити себе». Це можливо при створенні сприятливого психологічного клімату в своєму розпорядженні до висловлювань, доброзичливого ставлення з учителем і в колективі класу, зацікавленість у виконанні запропонованих завдань, прагнення виконати ці завдання добре. Учителю необхідно постійно показувати учням їх просування, їхні успіхи в експресивної мови. Для цього дуже важливий вибір і створення навчально-мовних ситуацій. Наприклад учні 2 класу з задоволенням обговорюють тему "My Pet". Вони приносять іграшки, малюнки та фотографії своїх улюбленців і говорять про них в класі, або про те, про кого вони мріють, що надає вислову особистісний зміст.
    2. Мова завжди звернена до слухача, адресована аудиторії. Це означає, що ми завжди говоримо з кимось, для кого-то, щоб висловити свою думку, поділитися думками, переконати, довести, запитати, попросити, і т д. Іншими словами, мова повинна носити звернений характер. Ця характеристика тісно пов'язана з попередньою. Хто говорить приваблює слухачів тоді, коли він висловлює щось своє, індивідуальне. Так, якщо учень розповідає про своє улюблене тварину, та ще показує фотографію або іграшку

    (Наприклад собаки пуделя), він «створює» себе слухача, і його мови набуває звернений характер. У завдання вчителя входить давати такі завдання, такі установки, виходячи з конкретних умов групи, які б реалізували ці характеристики мови
    3. Мова завжди емоційно забарвлена, оскільки мовець висловлює свої думки, почуття, ставлення до того, що він говорить. При навчанні мови, починаючи з першого висловлювань, потрібно, по можливості враховувати цю характеристику. Вона також пов'язана з попередніми двома. Якщо учень говорить про своє, нехай тими ж обмеженими мовними засобами, то його мова буде емоційно забарвлена, вона буде виражати його ставлення до того, що він говорить. Наприклад у фразі I like my dog very mach він неодмінно виділить слово "like" або "very" і т д..
    4. Мова завжди ситуативно обумовлена, так як вона протікає в певній ситуації. Це необхідно враховувати в шкільній практиці. На уроці вчителю слід залучити учнів до навчання англійською мовою шляхом використання реальних ситуацій або шляхом створення навчально-мовних ситуацій за допомогою наочності: іграшок, предметів, картинок, малюнків, аплікацій і т д., а також вербально-словесним описом ситуації, наприклад, "Давайте поговоримо про ваші мам"

    У I чолі діалогічна мова розглядається як об'єднанеситуаційно-тематичною спільністю комунікативними мотивами поєднанняусних висловлювань породжених двома і більше співрозмовниками.

    Вивчення літератури, присвяченої проблематиці навчання діалогічноїмови на початковому етапі навчання показало, що вчені сходяться на думці,що початковий етап навчання важливіше тому, що від того, як йде навчанняна цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом на наступних етапах.

    Глава II Методика формування діалогічної мови на початковому етапі.

    1. Діалогічне єдність і діалог зразок як одиниці навчаннядіалогічної мови.

    Мовне забезпечення для формування названих умінь передбачаєтьсяавторами підручників. Наприклад у 5 класі необхідний матеріал дається підрубрикою «Everyday sentences» і «Short conversations», у 2 і 3 класі врозділі «Read and learn».

    Одиницями навчання діалогічної мови можуть бути репліки-стимули ірепліки-реакції або короткий діалог зразок, що складається з декількох (2-3)діалогічних єдностей. Наприклад

    - Hallo, Fred

    - Hallo, Helen

    - It's fine day today, isn't it?

    - Certainly it is

    - Then let's go to for a walk in the park.

    - With great pleasure.

    Навчання діалогової мови починається з навчання реагування на реплікуспіврозмовника. Спочатку вчитель дає стимулюючі репліки, міняючи їх узалежно від типу діалогічних єдностей, а учні оволодівають уміннямреагувати на них. Різноманітність реакцій залежить від класу (1,2,3) відмовних засобів, якими вона володіє, від індивідуальних особливостейучнів. Наприклад, на репліку стимул What's his name? (показуєтьсямалюнок) можуть бути різні реакції.

    P1 - Anton Pavlovich

    P2 - His name is AP

    P3 - I don't know < p> P4 - I don't remember

    P5 - I don't know what his name is.

    Або на репліку стимул вчителя It's a fine day today можуть наслідуватитакі реакції:

    P1 - Yes, it is

    P2 - I agree with you

    P3 - Oh, yes

    P4 -- I can't say so. It's windy.

    Далі стимулюючі репліки дають самі діти, а їхні однокласникиреагують на них. Після того, як учні навчаться без праці, у швидкомутемпі реагувати на стимул за допомогою 1 репліки, вчитель показує їм, якможна розгорнути що реагує репліку в короткий вислів. Наприклад:

    P1 - What season do you like, Galina Evgenievna?

    T - I like spring. It's warm. The sun shines brightly. And I can work inthe garden/And what about you, Alla?

    Для того, щоб навчання реагування не було формальним і носилакомунікативний характер, вчитель може використовувати різноманітні ігри.
    Наприклад, дуже важливо навчити учнів швидко реагувати на стимулюючіпитання. Для цього можна використовувати гру «пінг-понг»
    - Do you like to play badminton?
    - Yes, I do
    - Can you play it well?
    - Yes, I can
    - Did you play it in the camp?
    - Yes, I did
    - Is it difficult to play it?
    - No, it isn't
    - Will you teach me to play it?
    - Yes I'll do it with great pleasure

    Ця гра проводиться в темпі, формує в учнів правильну реакцію на різноманітні стимулюючі питання. Вчитель починає гру, потім передає свою функцію дітям. Повторюючи подібну роботу в ході навчання реагування, (а воно має проходити протягом усього початкового етапу, тому що становить суть бесіди (діалогу)), вчитель домагається формування цього важливого уміння. Ця робота дозволяє попередити і виключити типові помилки типу:

    T: - Do you like to skate?

    P: - Yes it is.

    Або гра « Вгадай », наприклад, де був Петя в неділю:

    T - Where was Pete in Sunday?

    P1 - I think, that he was at the Zoo

    P2 - I believe in the park

    P3 - I think he went to the library

    P4 - At the cinema

    P5 - At his Granny's

    P6 - He was at home. Etc.

    Петя слухає а той хто вгадує стає «провідним» і пропонує свійзапитання, наприклад: Where was Sasha last Saturday. - І гра продовжується.

    У процесі навчання реагування починається навчання стимулювання.
    Цій же меті служить і ряд вправ, наприклад, спонукання учнів допочатку діалогу через непрямий питання.

    T - Igor, ask Pete what he did yesterday.

    Igor - Pete, what did you do yesterday?

    Pete -- I walked with my dog.

    Цій же меті служить гра «Вгадай». Учень виходить із класу, а класзадумує який-небудь предмет, його місцезнаходження або дія над ним.
    Питання для відгадує може бути дуже простим, однотипним: Is it a ...? Абовідгадує ставить ряд питань, наприклад:

    What color is it?

    Where is it?

    Is it large or small?

    What can we do wite it?

    У такій грі навчаються стимулювання мови за допомогою питань. Однакстимулом для початку бесіди може бути і затвердження. І це треба показатиучням. Наприклад вчитель дає реагує репліку і просить дітейпідібрати різні висловлювання стимули які викликали б цю реакцію.
    Наприклад:

    T - With whom did you do there?

    Можливі стимули:
    - I went to the cinema
    - I went to the theatre yesterday
    - I went to the country last week
    - I went to the museum last Sunday
    - I went to the Zoo last Saturday. Etc.

    Вчитель може запропонувати учням розгорнути стимулюючу висловлювання.
    Наприклад, та ж реакція With whom did you do there? може бути викликананаступними стимулами:
    - I like "Buratino" very much. I went to the theatre yesterday. The weather was just fine. We went to the country last Sunday.
    - I like to sing and dance. We want to the Pioneers House last week.
    - I am fond of animals. We went to the Zoo last Saturday.

    Якщо одиницею навчання є короткий діалог зразок, то робота з ним відбувається в три сходинки.

    1.Воспріятіе і розуміння

    2. Відтворення (просте і з модифікацією)

    3.Іспользованіе його в нових ситуаціях.

    Діти слухають діалог або в звукозапису, або у виконанні вчителя.
    Вчитель забезпечує і перевіряє розуміння діалогу. Потім діти слухають йогоще раз з опорою на друкований текст і відпрацьовують читання, тобтовідтворюють діалог. Будинки (а іноді і в класі) учні заучують далогі відтворюють його вже по пам'яті. Далі вчитель пропонує учням словадля підстановки або учні роблять це самі. Таким чином відбуваєтьсявідтворення діалогу з модифікацією. Наприклад:
    - Jack isn't at school today.
    - What's the matter with him?
    - He is ill.

    Можна замінити He is ill. на He is unwell/I don't know/He went to the doctor's. Etc.

    Таким чином учні запам'ятовують структуру англійської діалогу і самі діалогічні одиниці, що дозволяє їм використовувати ті з них, які підходять для даної ситуації спілкування.

    Навчання діалогічної мови може стимулюватися наочністю,прослуханих або прочитаним текстом, переглянутих діафільмів або слайдомабо заданої вербальної ситуацією.

    Так, наприклад, при навчанні діалогічної мови можна використовуватикодоскоп. Учитель заготовлює транспарант, на якому представлені словабатька, звернені до сина (або стимулюючі репліки) У завдання учніввходить підбір реагуючих реплік, що підходять за змістом, з тим щобвийшов діалог.

    Father: I say, Sonny, what shall we buy for mother on Women's day?

    Sonny: (1)

    Father: That's good idea! And what will you say to Mum?

    Sonny: (2)

    реагують репліками можуть бути

    (1) Let's buy her some flowers a large box of sweets the book about Moscow. Etc

    (2) I'll say: "Dear Mum. I love you so much "

    " Best nishes for Mother's Day "Etc

    Проектуючи на екран слова батька, вчитель пропонує включитися в розмову.

    Цю роботу слід проводити в парах. Під час роботи учнів, вчитель спостерігає за ними, надає допомогу тим, хто її потребує, а на контроль викликає 1-2 пари. У слабких класах можна перед роботою в парі дати приклад виконання завдання або у звукозапису або у виконанні вчителя з сильним учнем.

    Хорошим і дуже корисним вправою для формування діалогової мови,є завдання типу Listen, read and act, що на жаль не завждивиконується на уроках.

    Діалогічна мова може стимулюватися друкованим текстом, який легкодраматизувати. Наприклад, "William and Mr Romford"

    Після прочитання тексту діти розігрують наступний діалог між містером
    Рамфорд і Вільямом.
    - Hallo, Mr R!
    - Hallo, William. Are you going home now?
    - Yes
    - Give this to your sister, please. Tell her its a present from me for her birthday. But don't open the basket. There is the nice little cat in it
    - All right.
    - You mast give it to Ethel, but you mustn't open it in the street.

    Діалогічна мова може розвиватися на основі прослуханого тексту.
    Наприклад: "It doesn't mother" Перед прослуховуванням тексту учні отримуютьзавдання: "Dramatise the text" У результаті може вийти наступний діалогміж Бессі і Мері
    - What're you doing, Bassy?
    - I'm writing a letter to my friend Kitty
    - But how can you? You can't write!
    - Well, it doesn't mother, because Kitty can't read

    стимулюючої для розвитку діалогічної мови може бути і вербальнозадана ситуація. Наприклад, You meet a friend. He (she) says he (she) has anew art flat (house). Have a talk with him (her) about his (her) newflat (house). У сильному класі такого завдання достатньо. У слабкому класіможна дати опори у вигляді питань або тільки питальних слів: When ...,where ..., How many rooms ..., Is it far from ...? Etc

    діалогічну мову можна стимулювати переглядом діафільмів таорганізацією бесіди t - d, р1 р2: про кого (чим) вони дізналися з діафільму,чи сподобався діафільм, що сподобалося. Наприклад у 4 класі дітямпропонують подивитися діафільм "Tim Goes to School" і поговорити на цютему.

    Безумовно, кожен творчо працюючий вчитель, виходячи з конкретнихумов своєї групи, може використовувати й інші прийоми.

    Найголовніше, як мені здається при організації діалогічного спілкування --створення позитивного емоційного настрою до виконуваної дітьмидіяльності. Формальне виконання завдань, що сприяють розвиткунавичок діалогічної мови, зводять нанівець практичний результат.

    Закінчуючи розгляд формування діалогової мови, хочу нагадати,що вчителю слід при контролі сформованості діалогічних умінькеруватися вимогами програми щодо кількості реплік,беруть участь у бесіді і їх характеру. Від кожного очікується не менше 3 - 4реплік, правильно оформлених у мовному відношенні і відповідаютьпоставленої комунікативної задачі.

    2. Навчальні можливості ігор.


    | | Play, play, for you locks will |
    | | Grow grey |
    | | Ch.S. Calverley |
    | | |
    | | It's more then a game |
    | | It's an institution |
    | | Thomas Hughes |

    Про навчальних можливості ігор відомо давно. Багато видатні педагогисправедливо звертали увагу на ефективність використання ігор у процесінавчання.

    Гра - особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційнихі розумових сил. Гра завжди передбачає прийняття рішень - яквчинити, що сказати, як виграти? Бажання вирішити ці питання загострюєрозумову діяльність, що грають. А якщо дитина при цьому буде говоритиіноземною мовою? Чи не криється тут великі навчальні можливості?

    Діти, однак, над цим не замислюються. Для них перш за все - це гразахоплююче заняття. Цим саме вона і приваблює вчителів, у тому числі івчителів іноземної мови.

    У грі всі рівні. Вона посильна навіть слабким учням. Більш того, слабкийз мовної підготовки учень може стати першим в грі, винахідливість ікмітливість тут виявляються часом більш важливими ніж знанняпредмета. Відчуття рівності, атмосфера захопленості, відчуття посильностизавдання - все це дає можливість хлопцям подолати сором'язливість,заважає вільно вживати в мові слова іноземної мови, благотворнопозначаються на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовноїматеріал, а разом з цим виникає відчуття задоволеності «виявляєтьсяя можу говорити нарівні з усіма »

    Ігри, з методичною літературою сприяють виконанню трьох важливихзавдань:
    - створення психологічної готовності дітей до мовного спілкування
    - забезпеченню природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу.
    - Тренування учнів у виборі потрібного мовного варіанту, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мовлення взагалі.

    Учитель робить вигляд, що він переплутав імена своїх учнів.

    T: Katya, who is absent?

    M: I'm not Katya, I'm Masha

    T: Are you? Sorry. How are you Lena?

    I: I'm not Lena, I'm Iane

    T: Oh, sorry. But does it mean much. All people are alike

    Katya: No, not at all

    T: No? How can you tell one man from another?

    K: By the face

    V: By the colour of the hair

    A: One is short, another is tall

    T: And how else ?

    B: By the voice

    T: OK. Now let's see how you can tell one man from another by the voice,
    Misha, come here.

    Миша виходить до дошки і стає спиною до класу. Учитель жестомвказує на Катю і вона каже:
    - Good morning, Misha
    - Good morning, Katya

    Якщо він вгадує, Катя змінює Мишу.

    Завдання ускладнюється, діти повинні скласти мікродіалог.
    - Hello, Misha, How are you?
    - Fine, thanks, and you Ann?
    - It's cold today, isn't it, Misha?
    - Yes it is Ann
    - Your hair needs cutting, doesn't it, M?
    - No, it doesn't Ann

    Which Do You Want?

    За умовами гри вибирається двоє водить, які замислюються число,наприклад 30. Потім вони по черзі починають діалог із граючими

    Katya: What is the number?

    Iane: 22

    Andrey: More

    Misha : 32

    Katya: Less

    Oleg: 29

    Andrey: More

    Lena: 30

    Katya : That's right

    Andrey: What do you want, Lena

    Lena: I want a dress

    Катя і Андрій домовляються, що в Каті буде довге червоне, а у
    Андрія - коротке коричневе плаття.

    Katya: Which do you want, Lena: a long red dress or a blue short one?

    Lena: I want a long red dress.

    Лена займає місце Каті і водить разом з Андрієм. Відгадай числомає право назвати предмет. Вибір предмета залежить від досліджуваної теми.

    3. Система комунікативних вправ

    До респонсівним (від англійського слова response відповідь, відгук, реакція)можуть бути віднесені три види вправ: питально-відповідні, репліковие іумовна бесіда.

    3.1 питально-відповідні вправи.

    Цей вид вправ по праву вважається одним з найпопулярніших вметодиці навчання усної іншомовної мови. Як відомо, питання-відповідьдосить частотне діалогічне єдність в реальних актах спілкування.
    Комунікативна мета питальних пропозицій - запит інформації.
    Питання, навіть пусті, завжди комунікативні, вони націлені на співрозмовника,вимагають від нього відгуку. Таким чином, питання - це одночасно іспонукання до мовної реакції. У цьому, до речі, велика приваблива силапитання як дидактичного прийому в широкому сенсі.

    У практиці навчання іншомовної мови питання можуть носити як умовно-,так і реально-вмотивований характер. Так, якщо вчитель запитує учня
    Why didn't you come to school yesterday, Petrov? (Петрова справді небуло вчора на заняттях), то це реальний питання і на нього слід даватиправдиву відповідь. Але на уроці вчитель може поставити безліч інших питань,наприклад: How many windows are there in this classroom? What colour is theblackboard? Where is Lena Ivanova standing now? (Etc.)

    Питання, відповіді на які відомі запитуємо, тому що містяться вобставин дійсності, комунікативні лише за формою. По сутіж вони умовні, будучи формою навчальних дій. Про це добре обізнаніучні. І все ж вони дають грунтовні «серйозні» відповіді, підтримуючитим самим правила гри.

    За допомогою питань вчитель може тренувати учнів у виробництвівисловлювань певної синтаксичної структури. Так, на питання What areyou? учні будуть відповідати пропозиціями I am a pupil; I am a worker; Iam a driver; I'm a doctor; I'm a painter, etc.; тобто будуть використовуватимодель пропозиції «підмет + дієслово-зв'язка + предіка-тив». Такимчином, за певної організації питань даний вид вправ як биСмика

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !