ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Навчання писемного мовлення французькою мовою в старших класах
         

     

    Іноземна мова


    Навчання писемного мовлення французькою мовою на старшому етапі.


    Зміст

    стор

    Вступ 3
    Глава 1. Теоретичні основи методики навчання писемного мовлення в старших класах. 5
    1.1. Особливості письмової мови. 5
    1.2. Цілі і завдання навчання писемного мовлення 7
    1.3. Труднощі в оволодінні письмовою мовою 10
    Глава 2. Різні види роботи при навчанні писемного мовлення в старших класах 11
    2.1. Обгрунтування використання специфічних методів роботи психологічними особливостями учнів старших класів 11
    2.2. Варіанти видів роботи при навчанні писемного мовлення в старших класах 12
    2.3. Використання складання compte rendu в старших класах як один з перших кроків на шляху формування міжкультурної комунікативної компетенції. 18
    Висновок 30
    Список літератури 31
    Додаток 32

    Введення

    Зміст навчання іноземних мов у середній школі реалізує йогоосновні цілі, спрямовані на розвиток у школярів культури спілкування впроцесі формування всіх компонентів іншомовної комунікативноїкомпетенції. Дані компетенції передбачають формування як чистолінгвістичних навичок (лексичних, фонетичних, граматичних), як іїх нормативне використання в усній і письмовій мові. Пропоновані теми,тексти, проблеми, мовні завдання орієнтовані на формування різнихвидів мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, аудіювання, письма),розвиток соціо-культурних навичок і вмінь, що забезпечує використанняіноземної мови (ІМ) як засобу спілкування, освіти ісамоосвіти, інструменту співробітництва та взаємодії в сучасномусвіті.

    Метою дослідження даної роботи було вибрано навчання письмовіймови саме на старшому етапі тому, що рівень мовної компетенціїстарших школярів дозволяє використовувати найбільшу різноманітність методівнавчання.

    Відповідно до концепції освіти з іноземних мов в повної середньоїшколі, в 10-11 класах навчання іноземних мов повинне сприяти розвиткуіншомовної комунікативної компетенції, що забезпечує використання іноземних мов уситуаціях офіційного і неофіційного спілкування у навчальній, соціально -побутової, культурної, адміністративної, професійній сферахкомунікативної взаємодії. При цьому в центрі уваги - розвитоккультури усного та письмового мовлення на іноземних мов, поглиблення культурознавчихзнань про образі і стилі життя в країнах, що вивчаються мов.

    Навчання іноземних мов на старшій ступені направлено на:

    . розвиток комунікативної культури та соціо-культурної освіченості школярів, що дозволяє їм бути рівноправними партнерами міжкультурного спілкування на іноземних мов у побутовій, культурній та навчально-професійній сферах;

    . навчання етиці дискусійного спілкування на ІМ під час обговорення культури, стилів і способу життя людей;

    . розвиток загальнонавчальних явищ збирати, систематизувати та узагальнювати культурознавчих та іншу інформацію, що представляє інтерес для учнів;

    . ознайомлення учнів з технологіями самоконтролю і самооцінки рівня володіння мовою;

    . розвиток умінь представляти рідну країну і культуру, спосіб життя людей в процесі іншомовного міжкультурного спілкування;

    . використання іноземних мов у професійно орієнтованому освіту.

    Навчання писемного мовлення може бути як метою, так і засобом навчання, так як цей процес забезпечує оволодіння монологічного промовою, відпрацьовуючи такі її характеристики, як розвиватимуться, послідовність і логічність. Виходячи з цього, метою даної роботи є визначення сутності і особливостей писемного мовлення і специфіку навчання їй на старшому етапі навчання, розробка серії вправ з цієї проблеми. Поставлена мета, у свою чергу, вимагає рішення ряду завдань:

    . вивчення теоретичних матеріалів, присвячених проблемі навчання письма;

    . розгляд видів роботи з навчання з листом, в тому числі і такий вид роботи, як навчання техніці compte rendu.

    . розробка серії вправ з навчання письма на старшому етапі навчання.
    Цілі та завдання даної роботи визначили вибір таких методів дослідження, як вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури, а також деяких освітніх сайтів російською та французькою мовами. < p> Дана робота складається з вступу, змісту, двох глав, висновку, списку літератури і додатки.
    Глава 1. Теоретичні основи методики навчання писемного мовлення у старшихкласах.

    1.1. Особливості письмової мови.

    Навряд чи хто-небудь стане заперечувати той факт, що роль письмовійкомунікації в сучасному світі надзвичайно велика. Лист служить намнепомітно, але вірно. Як і говоріння, письмо є продуктивним видомдіяльності, але ще більш ускладненим цілим рядом обставин, пов'язанихз умовами письмової форми спілкування.

    Які ці умови і що випливають звідси якості писемного мовлення?

    Тим говорінням і письмом є істотні відмінності і впсихологічному, і в лінгвістичному планах. Професор Є.І. Пасів говоритьпро те, що, перш за все, слід відзначити відсутність безпосередньогореципієнта і проміжної зворотного зв'язку. Хто говорить бачить безпосереднюреакцію слухача на кожну фразу, це регулює його мова; пишучий можецю реакцію лише передбачати, тому його промову більш обгрунтована,розгорнута. Пишучий повинен часто спочатку ввести реципієнта ввідповідну ситуацію, а потім вже висловлювати свої судження. Це такожзмушує його описувати все більш повно, інакше він буде невірно зрозуміли.

    Пишучий позбавлений можливості виразно інтоніровать свою промову,тому він повинен більш ретельно синтаксично побудувати фразу, підібратибільш адекватні засоби.

    Говорящий найчастіше знаходиться в умовах гострого дефіциту часу;що пише практично в часі не обмежений. Тому його увагуспрямоване не тільки на зміст, а й на форму мови. Перечитуючинаписане, ми завжди перевіряємо, наскільки адекватно використана формапередає заданий зміст, сенс. Пишучий часто користується, так би мовити,довгостроковим плануванням своїй промові, через що вона більш логічна. Він можепідібрати точне слово, урізноманітнити лексичний склад своїй промові.

    Пишучий не може використовувати жести, міміку, не може недоговорюватифрази, тому його мова граматично оформлена завжди більш суворо.

    Всі умови функціонування письмового спілкування та якостіписьмової мови обумовлюють не тільки певні труднощі аболегкість, а й специфіку роботи з навчання письма.

    Письмова мовленнєва діяльність є цілеспрямоване і творчевчинення думки в письмовому слові, а писемна мова - спосібформування і формулювання думки в письмових мовних знаках (Л.С.
    Виготський, І.А. Зимова, Tricia Hedge). Саме продуктивної стороні листапоки ще мало навчають на уроках іноземної мови. Письмові умінняучнів нерідко значно відстають від рівня навченості інших видівмовленнєвої діяльності.

    Лист, як і говоріння, характеризується тричастинній структурою:спонукальної-мотиваційної, аналітико-синтетичної та виконавчої. Успонукальної-мотиваційній частині з'являється мотив, який виступає у виглядіпотреби, бажання вступити в спілкування, щось передати письмово,повідомити будь-яку інформацію. У що пише виникає задум висловлювання.
    В аналітико-синтетичної частини формується, реалізується саме вислів:відбувається відбір слів, потрібних для складання тексту, розподілпредметних ознак у групі пропозицій, виділення предиката абострижневий частини в смисловій організації зв'язків між пропозиціями.
    Виконавча частина писемного мовлення як діяльності реалізується вфіксації продукту за допомогою графічних знаків - письмового тексту.

    1.2. Цілі і завдання навчання писемного мовлення

    Метою навчання писемного мовлення є формування в учнівписьмовій комунікативної компетенції, яка включає володінняписьмовими знаками, змістом і формою письмового твору, мови.

    Завдання, які вирішуються при навчанні писемного мовлення, пов'язані зі створеннямумов для оволодіння змістом навчання писемного мовлення. Ці завданнявключають формування в учнів необхідних графічних автоматизмів,речемислітельних навичок та вмінь формулювати думку відповідно дописьмовим стилем, розширення знань і кругозору, оволодіння культурою іінтелектуальної готовністю створювати зміст письмового твору,формування автентичних уявлень про предметному змісті, мовномустилі і графічній формі письмового тексту.

    Кінцеві вимоги до навчання писемного мовлення включають формуванняв учнів здатності практично користуватися іншомовних листом якзасобом спілкування, пізнання й творчості відповідно до досягнутогопрограмним рівнем оволодіння іноземною мовою.

    Для конкретизації завдань навчання писемного мовлення необхідно прийматидо уваги і особливості тих умінь в області письмової мови, якіпередбачені програмою: вміння написати дружнє листа зарубіжномукореспонденту, скласти анотацію, реферат, замітку в стінгазету,написати резюме, виклад прослуханого і прочитаного тексту, твір іт.д.

    Так, для листів і нотаток в стінгазету характерне широкевикористання мовних кліше спонукальний і оцінного характеру,епістолярних формул, найбільш типових для стилю письмової мови,переважне вживання дійсного способу та особистих формдієслова, відсутність прямої мови, поширеність питальних інегативних конструкцій.

    Основний лінгвістичної характеристикою тексту-резюме, анотації іреферату, в основі яких лежить мовна і смислова компресія тексту,є майже повна відсутність складних фразеологізмів, загальнасинтаксична простота, широке використання оцінної лексики.

    Для переказу та навчального твори характерна повнота і розгорнутивикладу за рахунок вживання складний синтаксичних конструкцій (великогокількості складнопідрядних речень), вживання мовних кліше длявираження особистісного ставлення до описуваних подій і фактів.

    Завдання навчання писемного мовлення складаються, таким чином, в тому, щобсформувати в учнів уміння та навички.:

    1) вживати в письмовому висловлюванні пропозиції, що відповідають моделям мови, що вивчається;

    2) будувати мовні моделі відповідно до лексичної, орфографічної й граматичної нормативністю;

    3) користуватися набором мовних кліше, формул, типових для тієї чи іншої форми письмової комунікації;

    4) надавати розкрученому, точність і визначеність висловом;

    5 ) користуватися прийомами мовної та смислової компресії тексту;

    6) логічно послідовно викладати письмове висловлювання.

    Уміння в області писемного мовлення передбачає певний рівень сформованості всіх навичок, що входять до його структури. Розуміючи під навичкою слідом за І.А. Зимової «оптимальний рівень досконалості виконуваного дії», необхідно визначити ті дії, які в структурі письмовій мовної діяльності становлять механізм побудови і реалізації мовного висловлювання.

    Для правильного мовного оформлення письмового висловлювання треба сформувати дії, які служили б не тільки засобом оформлення мовлення, але й апаратом мисленнєво-мнемічних процесів. До таких дій, які в процесі тренування переходять у внутрішні розумові операції, можна віднести вибір (відбір), звірення

    (зіставлення), протиставлення, диференціацію, набір (складання цілого з частин), комбінування, заміну, побудова за аналогією.

    Щоб учні могли використовувати мовні кліше, формули, типові для тієї чи іншої форми письмової комунікації, необхідно сформувати і довести до певного рівня досконалості дії за аналогією, відбору, комбінування, звірення. Формування механізму розгортання висловлювання передбачає діям за аналогією, розширення (експансії) тексту, трансформації, заміни, об'єднання (складання цілого з частин), комбінування.

    Для користування прийомами компресії тексту при складанні резюме, анотації, реферату необхідно опанувати діями розчленування

    (композиційне членування вихідного тексту), диференціації (розрізнення цілих пропозицій і окремих частин пропозицій, що містять нову інформацію і не вносять нічого нового), трансформації (відсікання надлишкових елементів конструкцій, лексичне згортання, заміна складних синтаксичних конструкцій простішими), об'єднання (складання тексту з найбільшою інформаційної навантаженням), звірення (зіставлення з вихідним текстом).

    Для логічно послідовного письмового висловлювання необхідні, головним чином, дії композиційного членування тексту і трансформації на рівні тексту.

    Вибір способів формування і доведення до певного рівня досконалості дій, що становлять механізм побудови та реалізації письмового мовного висловлювання, залежить і від труднощів, з якими учні зустрічаються в процесі оволодіння письмовій іншомовної промовою.

    1.3 . Труднощі в оволодінні письмовою мовою

    Труднощі в навчанні писемного мовлення французькою мовою виникають у зв'язку з формуванням навичок, які забезпечують як володіння графіків-орфографічної системою мови, що вивчається, так і побудову письмового висловлювання.

    При оформленні зв'язкового письмового висловлювання, коли увага учнів зміщується до графіка-орфографічної форми слів на смислове бік висловлювання, труднощі зростають. Учні повинні в цьому випадку скласти план-програму висловлювання (у внутрішній або зовнішній мови), виявити логіку висловлювання, відібрати з довготривалої пам'яті мовні засоби, властиві писемного мовлення, провести необхідні заміни, комбінування, скласти ціле з частин і потім розгорнути висловлювання на структуру цілого тексту в зовнішній мови, в разі потреби провести трансформації, як на рівні окремих структур, так і на рівні цілого тексту, звірити з планом-програмою висловлювання. Виконання всіх цих операцій викликає в учнів великі труднощі. Подолання цих труднощів, як показує практика, вимагає спеціально орієнтованого з цією метою навчання.

    Для розробки прийомів навчання письмовій іншомовної мови необхідно враховувати, з одного боку, комплексний характер цього вміння, з іншого

    - те, що навички, що забезпечують письмове висловлювання, грунтуються на навичках володіння графіків-орфографічної системою мови.

    Глава 2. Різні види роботи при навчанні писемного мовлення в старшихкласах
    2.1. Обгрунтування використання специфічних методів роботи психологічними особливостями учнів старших класів

    Старший шкільний вік (рання юність) - це період 15-16 років. Длявчителі і самого учня основне завдання цього віку - сформуватипсихологічну готовність учня до професійного й особистісногосамовизначення, воно включає систему світогляду та цінніснихорієнтацій, явно виражену професійну орієнтацію та інтереси,розвинені форми теоретичного мислення, оволодіння методами науковогопізнання, уміння самовиховання. Це завершальний етап дозрівання іформування особистості, коли найбільш повно виявляється ціннісно -орієнтаційна діяльність школяра. У цьому віці на підставіпрагнення школяра до автономії у нього формується повна структурасамосвідомості, розвивається особистісна рефлексія, усвідомлюються життєві плани,перспективи, формується рівень домагання.

    Існує інший підхід до вікової періодизації, а саме,діяльнісний. Старшокласники виконують навчально-професійнудіяльність у віці 15 до 17-18 років. Завдяки їй у них розвиваєтьсяпотреба в праці, професійні інтереси, формуються елементидослідницьких умінь, здатність будувати свої життєві плани, ідейно -моральні й громадянські якості особистості і сталий світогляд.
    Правильна організація навчально-професійної діяльності багато в чомувизначає становлення школяра як суб'єкта подальшої трудовоїдіяльності, його ставлення до праці.

    Старший шкільний вік - це вік істотних якіснихзрушень в особистісному розвитку в цілому, і, базуючись на цьому, можнавважати, що він характеризується якісними змінами і вкому?? нікатівной діяльності. У сфері мовного розвитку старший шкільнийвік - це вік загальної культури мовлення. Причому, у цьому віціписьмова мова вже може випереджати розвиток усної. У творахстаршокласників відзначено вдосконалення самостійності міркувань,збільшення кількості мікротом та їх мовна і смислова насиченість.
    Удосконалюється морфологія, синтаксис і стилістика мовлення, зв'язність,цілісність, контекстної письмового висловлювання. В цілому мовастаршокласника стає більш літературною, точної, багатої новимисловами. Часто по формі вона виявляється більш досконалою, ніж позмістом.

    Відповідно до того, що провідним видом діяльності старшокласниківє навчально-професійна діяльність, навчання іноземної мовина цьому ступені повинно бути професійно-орієнтованим на формуванняконкретних комунікативних умінь, наприклад, реферуватися, анотувати,коментувати, перекладати іноземний текст у різних умовах усного іписьмового спілкування, вважає І. А. Зимняя. Першочерговим завданням на ційступені є розвиток практично необхідних для людини уміньпрацювати з іншомовним повідомленням.


    2.2. Варіанти видів роботи при навчанні писемного мовлення в старших класах

    Письмова мова може розглядатися в трьох площинах: змісту
    (мислення), вирази (мови) та виконання (графіки).

    Зміст письмового мовного твору визначається йогодіяльнісної метою та завданнями, такими, як емоційна взаємодія,емоційний вплив, звернення по допомогу, управління діяльністю,запит інформації, передача інформації, виконання делопроізводітельнихформальностей, збереження інформації, письмове вираження творчогопотенціалу людини.

    Розумові зміст визначає форму письмового твору. Доформами письмових мовних творів, які можуть бути включені взміст навчання, відносяться:

    . вітальні листівки,

    . телеграми (особистого та ділового змісту),

    . записки (членам сім'ї, друзям і колегам по роботі),

    . вивіски (на будинках, установах),

    . етикетки (на товарних упаковках),

    . підписи до рисунків,

    . оголошення-інструкції,

    . оголошення-інформації (про пошук роботи, про прийом на роботу, про події спортивного і культурного життя)

    . меню

    . реклами

    . запрошення

    . співчуття

    . особисті листи

    . ділові листи, зокрема листи про прийом на роботу

    . листи подяки

    . листи з протестами і скаргами

    . обігу (до керівника, громадськості)

    . відповіді на заяви

    . автобіографічні відомості

    . характеристики

    . заповнені анкети і бланки

    . довідки

    . опорні схеми для виступів перед аудиторією

    . інструкції (з техніки безпеки, з виконання завдань)

    . рецепти (кулінарні, як відомі, так і власні)

    . щоденники (спостережень, подорожей)

    . диктанти

    . бібліографії (твори автора, книги з проблеми)

    . конспекти (короткий виклад змісту прочитаного)

    . замітки в стінну газету

    . враження (про побачене і почуте)

    . книжкові огляди

    . рецензії (на книгу, на розповідь, твір мистецтва)

    . звіти (про спостереження, про анкетуванні, про опитування)

    . доповіді (про стан проблеми, про вивчення конкретних випадків)

    . виклад (прочитаного, почутого)

    . резюме (основна ідея прочитаного, почутого)

    . повідомлення (про новини, про останні події)

    . огляди (статей в газеті, подій за тиждень)

    . анотації, тобто prйcis (основний зміст розповіді, книги, фільму)

    . реферати (короткий огляд прочитаного)

    . тези (стислий виклад виступу)

    . проекти (погляд на стан і зміна навколишнього світу)

    . нариси (власний погляд на речі і явища)

    . твору (інтерпретація теми чи проблеми)

    . оповідання (придумування фабули і сюжету)

    . вірші (створення віршованих творів різної форми).

    Форми письмових мовних творів мають відповідні і,нерідко, загальноприйняті ознаки.

    Мета старшого етапу (навчання діям, що забезпечує використаннялисти в комунікативних цілях), який реалізується вправами мовногохарактеру, - сформувати дії, що забезпечують вираження думок уписьмовій формі. Головна особливість вправ цього типу полягає вперемиканні довільної уваги учнів з формальної на смисловебік висловлювання. Цьому сприяє певний рівень автоматизаціїдій з мовним матеріалом.

    Для формування дій по аналогії, таких необхідних для оволодіння набором мовних кліше, епістолярних формул, властивих стилю письмової мови, корисні такі вправи, як складання листа або опис за зразком, та інші. Вмінню розгорнути висловлювання в логічній послідовності сприяють вправи на перетворення

    (трансформацію) тексту. Так, наприклад, учням пропонується текст, деформований в плані його логічного висловлювання. Учням треба перетворити цей текст, логічно послідовно виклавши його зміст. Серед численних видів вправ, спрямованих на формування дій компресії тексту, яка лежить в основі резюме, анотації і реферату, слід підкреслити роль вправ на знаходження

    «інформативного ядра». У цьому випадку в кожній частині пред'являється на слух або з зорової опорою тексту учні повинні вибрати пропозицію

    (чи пропозиції) з найбільшою інформативною навантаженням. У разі потреби слід провести необхідні перетворення, для того щоб висловити основну думку абзацу одним-двома пропозиціями. Ця вправа сприяє формуванню не тільки дій щодо звуження тексту, але і диференціації (учні повинні розрізняти головне і другорядне в тексті), а також діям перетворення і заміни.

    Для формування дій, що забезпечують розгортання (розширення) письмового висловлювання , можна рекомендувати такі вправи, як складання розповіді, аналогічного прослуханого або прочитаного, за планом, у зв'язку з цією ситуацією; придумування початку або кінця тексту, твір в його різних варіантах, і інші.

    На старшому етапі при роботи з іншомовним текстом слід навчатишколярів складання реферату та анотації. Для такої письмової роботислід користуватися суспільно-політичним, науково-популярним іпубліцистичним текстами, оскільки вони дозволяють формувати вміння,необхідне кожній освіченій людині. Зупинимося на зазначених видахписьмового "згортання", "стиснення" тексту.

    Реферат - це текст, який передає основну інформацію оригіналув згорнутому вигляді і складений в результаті її смислової переробки.
    Кожен елемент тексту реферату несе максимальну смислове навантаження, щодосягається вибором слів, виразів, здатних узагальнювати змістпропозицій, а також використанням економних синтаксичних засобів. Дляреферату характерні констатуючі повідомлення та перерахування основнихтематичних ліній вихідного тексту. У ньому немає міркувань, доказів,обговорень формулируемого положень. Це новий текст, який будується завсіма законами логічного розвитку думки у великому контексті. Складанняреферату пов'язано:
    - З виділенням ключових моментів в початковому тексті і лексико-граматичнихланцюжків, потрібних для побудови вторинного тексту (тексту реферату);
    - З перекомпонування матеріалу;
    - З формулюванням узагальнення і складанням логічного плану тексту;
    - Зі зміною послідовності пунктів логічного плану в залежностівід смислового ваги ключових елементів.

    Написання реферату дає можливість упорядникові виділити в текстіосновну інформацію і запам'ятати її. Навчальна функція реферату полягає вте, що робота над ним прищеплює учням навички, які можуть виявитисяїм корисними надалі при читанні літератури та підготовки повідомлень.
    Написання реферату формує в учня дії з питань трансформаціїрізних лексичних і граматичних засобів мови для більш короткоїпередачі змісту.

    Реферат складається так, щоб використовувати мову оригіналу, томукористь від виконання реферату для засвоєння іноземних мов неоціненна.

    Анотація - гранично короткий виклад головного змісту тексту. У нійпередається тематика оригіналу. Зміст початкового тексту в анотаціївикладається своїми словами, що й дозволяє забезпечити в більшості випадківвисокий ступінь абстрагування, узагальнення сенсу оригіналу (вихідноготексту). Написання анотації вимагає використання спеціальних кліше,які часто носять оціночний характер. Це слова і вирази:
    1) що стосуються загальної теми тексту (розповіді, статті та ін)
    У тексті йдеться про ... Dans ce texte il s'agit de ...
    Ця стаття про ... Cette article porte sur ...
    У цій главі (частини) розглядається Dans ce chapitre (cette partie) ontraiteважлива проблема ... un problіme important ...

    2) виявляють головну думку, ідею тексту:
    Автор підкреслює думка L'auteur souligne l'idйe de ceque ...про те, що ...
    Основна думка тексту складається ... L'idйe principale du texte consiste en ...
    Автор вважає, що ... L'auteur croоt que ...

    Il indique (signale) que ...
    3) пов'язані з укладенням, до якого автор підводить читача:
    Автор приходить до висновку, що ... L'auteur tire la conclusion que ...
    Прочитавши статтю, ми переконуємося Aprіs avoir lu cet article nous
    (розуміємо), що ... voyons que ...
    На закінчення говориться, що ... En conclusion on dit que ...

    Реферування і анотування тексту в наш час має великезначення. Самі ж завдання за своїм характером імпонують учням іприймаються ними як практично доцільні.

    Виконання мовних вправ свідчить про повну засвоєнні досліджуваних мовних явищ. Вони привчають учнів користуватися вивченим матеріалом спонтанно, без зосередження уваги на його формі. В основі цих вправ лежить стимул для мовлення на іноземній мові. Безумовно, мова йде лише про навчальний стимулі, так як на уроці дуже важко створити справді природні ситуації. І разом з тим, створення ситуацій, які наближалися б до природних і стимулювали б учня до говорінню (у нашому випадку до висловлення в письмовій формі), є неодмінною умовою організації роботи на третьому етапі пропонованої системи. Ця умова здійснюється мовної завданням, ситуативності, ставленням до навколишньої дійсності.

    Завдання до мовним вправ передбачають розвиток умінь логічно осмислювати сприйману інформацію, критично оцінювати події, виділяти головну думку, вміння дати особистісну оцінку, аргументувати свою точку зору, коментувати, використовуючи елементи оцінного характеру.


    2.3. Використання складання compte rendu в старших класах як один з перших кроків на шляху формування міжкультурної комунікативноїкомпетенції.

    Для світової спільноти характерно прагнення до подальшої інтеграції, більш тісної взаємодії між країнами в різних областях, в тому числі і в галузі освіти. Однак надає можливості навчання на різних етапах (школа, вуз, післявузівська освіти) за кордоном передбачає обов'язкову наявність міжнародного диплому або сертифікату, що підтверджує певний рівень володіння ІМ. Одним з таких дипломів, що дозволяють навчатися у Франції, є DALF (Diplфme

    Approfondi en Langue franзaise).

    У теорії та практиці викладання іноземних мов широко обговорюються проблеми відповідності та можливої координації вітчизняних і зарубіжних програм навчання іноземних мов. Нам хотілося б показати можливі прийоми і типи вправ, які можна використовувати як при підготовці до самого іспиту, так і для формування міжкультурної компетенції на різних етапах навчання.

    Дипломи DALF, DELF (Diplфme d'Etudes en Langue franзaise ) були введені постановою Міністерства національної освіти Франції від 22 травня

    1985 для всіх тих, хто вивчає французьку мову як іноземну. Відповідно до постанови від 21 грудня 1988 наявність диплому

    DALF надає право іноземним учням вступати до вищих навчальних закладів

    Франції без здачі тестів з французької мови.

    Для того, щоб бути допущеним до складання іспитів на DALF, кандидат повинен мати або повний диплом DELF, здавши для цього послідовно іспити на DELF 1-го, а потім 2-го рівня, або успішно скласти спеціальний іспит - Examen d'Accіs au DALF .

    Зміст спеціального іспиту (Examen d'Accіs au DALF) не є спільним для всіх міжнародних центрів проведення іспитів на DALF і може значно варіюватися. В останні роки в Росії цей іспит був представлений двома видами роботи: письмовий compte rendu та усний аналіз зображення (реклама, комікси, фотографія і т.д.).

    Відповідно до постанови 1992 зміст іспитів на DALF представлено в наступному вигляді:

    | зміст іспиту | тривалість |
    | | Іспиту |
    | B1. Письмовий іспит | |
    | 1. Compte rendu тексту від 500 до 700 слів. | 1 годину 30 хвилин |
    | 2. Письмові відповіді на 5 питань | |
    | (з проблематики тексту) | 45 хвилин |
    | B2. Усний іспит | |
    | - Або індивідуальний іспит: | 30 хвилин |
    | бесіда з екзаменаторами після 2-х кратного | максимально |
    | прослуховування 3-х хвилинного тексту; | |
    | - Або колективний іспит: | |
    | письмові відповіді на опитувальник після 2-х кратного | |
    | пред'явлення 3-х хвилинного тексту | |
    | B3. Письмовий іспит | |
    | 1. Synthіse на основі декількох джерел від 500 | 1 годину 30 хвилин |
    | до 700 слів відповідно до спеціальності, | |
    | вибраної кандидатом | |

    DALF Відбудеться з чотирьох абсолютно незалежних одна від одної частин, аборівнів. Їх можна здавати окремо, у довільному порядку, в будь-якомуцентрі, де проводять відповідні іспити. Тобто в разі провалуодного або декількох рівнів не обов'язково починати все спочатку, нанаступний рік доведеться здавати тільки їх. Диплом видають, тільки коли зданівсі чотири частини.

    Два початкових рівня розкривають загальні знання французької
    (розмовного та письмового) мови. Вони як би повторюють тест і, швидше заза все, будуть самими легкими.

    Перший рівень (В1) - письмовий - дуже схожий на перше завдання тесту:необхідно коротко викласти текст (написати рецензію) в обсязі 500-700 слів
    (1-2 сторінки) і коротко відповісти на п'ять питань. На це відведено півторагодини. На першому рівні перевіряють розуміння французького тексту, здатністьвідтворити думки письмово (головне - техніка рецензії) і відповідати напитання.

    Другий рівень (В2) спрямований на розуміння усного мовлення і володіннярозмовною мовою. Він має дві форми: індивідуальне та груповеаудіювання. Форму вибирає екзаменаційна комісія. Вам особисто або групідвічі на три хвилини для прослуховування ставлять касету, після чогонеобхідно своїми словами розповісти почутий текст і відповісти навиниклі питання. Максимальний час, відпущений на бесіду зекзаменатором, 30 хвилин.

    Третій і четвертий рівні (В3, В4) виявляють поглиблені знанняфранцузької мови з конкретної спеціальності. Для цього потрібно вибратиодна з чотирьох напрямків: гуманітарні та суспільні науки, економіка іюриспруденція, природні науки і технічні. Відповідно доінтересами екзаменованих комісія може ввести теми з мистецтва,літературі, архітектурі та інших дисциплін. Найчастіше тема для останніхрівнів однакова, однак комісія сама визначає їх спектр і умовипроведення іспиту.

    На третьому рівні (В3) належить зробити синтез документів (500-700слів) з обраної спеціальності. З кількох уривків з преси аболітератури необхідно скласти зв'язний письмовий розповідь, по можливостіне вживаючи лексику з документів (крім термінів). На це дається півторагодини, після чого за 45 хвилин потрібно письмово відповісти на питання по темі.
    Слід зазначити, що деякі екзаменаційні центри замінюють синтездокументів письмовим викладенням (як у В1) спеціального тексту.

    Четвертий рівень (В4) - найскладніший. Екзаменованих робить уснийаргументовану доповідь з обраної спеціальності і відповідає на запитанняекзаменаторів. На підготовку дається один час, на доповідь і бесіду - теж.
    Складність полягає в тому, що екзаменованих повинен добре знати терміни іспеціальний жаргон. За звичайні та спрощені вирази оцінказнижується.

    Текст compte rendu повинен бути об'єктивним, тобто не міститисуб'єктивної інформації: ні коментаря, ані думки кандидата з проблем,викладеним в тексті.

    Соmpte rendu передбачає скорочення первинного тексту до
    1/3. Зазвичай у формулюванні завдання вказується колич?? ство слів (+/- 10%)передбачуваного compte rendu. Будь-яке порушення верхнього та нижнього порогупередбачуваної кількості слів тягне за собою зниження балів.

    У compte rendu повинні знайти відображення всі основні проблеми,порушені в тексті. Проте всі вони повинні бути викладені своїми словами,переформульовані. У цьому виді роботи можливе використання тількиключових слів, цитування як окремих фраз тексту, так і їх фрагментівнеприпустимо.

    Compte rendu передбачає «передачу» логіки автора тексту, тобтодемонстрацію стратегії автора в досягненні своєї мети. Для цього необхідноне тільки відобразити основні ідеї, але й показати, як з ними співвідносятьсядругорядні ідеї, їх роль (вони можуть служити автору для аргументації,ілюстрації, спростування протилежної тези і т.д.).

    Compte rendu не передбачає обов'язкове дотримання планузапропонованого тексту. Кандидат може вибрати інший, ніж у автора тип плану,тобто сам визначити послідовність відображення основних ідей. Головне,щоб compte rendu був логічно побудований, а також був зв'язковим, щоприпускає наявність експліцитно слов-связок/коннекторов (наприклад,різні типи спілок).

    Сompte rendu повинен бути структурно оформлений: він включає введення,основну частину і висновок. У вступі відображаються основна проблематика іжанр тексту. У ньому також можуть бути вказані автор і бібліографічнідані про джерело. Висновок являє собою або представленесвоїми словами висновок автора тексту, або, якщо воно відсутнє,узагальнений, але об'єктивний висновок на основі даної статті.

    У compte rendu розповідь ведеться від третьої особи, тобто авторcompte rendu дистанціюється від автора тексту.

    Об'єктами контролю в compte rendu, інтерпретуючи систему контролю,використовувану французами, у звичних для нашої методичної школи термінахє:

    . уміння відтворити зміст тексту, що грунтується на:

    - уміння вибрати основну інформацію;

    - умінні синтезувати і переформулювати інформацію;

    - вмінні об'єктивно викласти інформацію;

    . вміння структурувати текст, що включає:

    - вміння структурно оформити текст: вступ, основна частина і висновок;

    - вміння послідовно й складно викладати інформацію: наявність плану і правильне вживання слів-зв'язок/конекторів.

    . мовні навички, що включають:

    - синтаксичні навички (особлива увага приділяється правильному використанню складносурядні і різних типів складнопідрядних речень);

    - лексичні навички (особлива увага звертається на багатство лексики і точність її використання );

    - орфографічні навички (правильне використання граматичних та лексичних форм).

    Виходячи з перерахованих вище умінь, що є об'єктами контролю при виконанні compte rendu, для оволодіння технікою compte rendu необхідні, як нам здається, такі типи вправ:

    . Вправи, спрямовані на формування умінь і навичок переглядовому читання з метою визначення:

    - автора тексту (визначити не тільки його ім'я, але і по можливості викласти нд

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !