ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Папка для здачі кандидатського мінімуму з англійської мови
         

     

    Іноземна мова


    Міністерство освіти РФ

    Камський державний політехнічний інститут

    Кафедра іноземних мов

    Папка для здачі кандидатського мінімуму

    з іноземної (англійської) мови

    Виконала: здобувач від кафедри ММІТЕ,

    Шибанова Олена Володимирівна

    Спеціальність 351400

    «Прикладна інформатика в економіці» < p> Науковий керівник: доцент, к. ф.-м.н.

    Смирнов Юрій Миколайович

    Проверила: старший викладач

    Ішмурадова Альфия Мухтаровна

    м. Набережні Човни

    2003

    Зміст:

    Зміст: 2
    1. Текст для перекладу на мові-оригіналі 3
    2. Переклад тексту з мови оригіналу 10
    3. Словник економічних термінів за фахом 18
    4. Твір «Моя майбутня наукова робота» 35
    5. Бібліографія 36

    1. Текст для перекладу на мові-оригіналі

    The firm and its objectives

    We have now discussed the data which the firm needs for its decision-making-the demand for its products and the cost of supplying them. But, even with this information, in order to determine what decisions are optimal it is still necessary to find out the businessman's aims. The decision which best serves one set of goals will not usually be appropriate for some other set of aims.

    1. Alternative Objectives of the Firm

    There is no simple method for determining the goals of the firm (or ofits executives). One thing, however, is clear. Very often the last personto ask about any individual's motivation is the person himself (as thepsychoanalysts have so clearly shown). In fact, it is common experiencewhen interviewing executives to find that they will agree to everyplausible goal about which they are asked. They say they want to maximizesales and also to maximize profits; that they wish, in the bargain, tominimize costs; and so on. Unfortunately, it is normally impossible toserve all of such a multiplicity of goals at once.

    For example, suppose an advertising outlay of half a million dollarsminimizes unit costs, an outlay of 1.2 million maximizes total profits,whereas an outlay of 1.8 million maximizes the firm's sales volume. Wecannot have all three decisions at once. The firm must settle on one of thethree objectives or some compromise among them.

    Of course, the businessman is not the only one who suffers from thedesire to pursue a number of incompatible objectives. It is all too easy totry to embrace at one time all of the attractive-sounding goals one canmuster and difficult to reject any one of them. Even the most learned havesuffered from this difficulty. It is precisely on these grounds that onegreat economist was led to remark that the much-discussed objective of thegreatest good for the greatest number contains one "greatest" too many.

    It is most frequently assumed in economic analysis that the firm istrying to maximize its total profits. However, there is no reason tobelieve that all businessmen pursue the same objectives. For example, asmall firm which is run by its owner may seek to maximize the proprietor'sfree time subject to the constraint that his earnings exceed some minimumlevel, and, indeed, there have been cases of overworked businessmen who, onmedical advice, have turned down profitable business opportunities.

    It has also been suggested, on the basis of some observation, thatfirms often seek to maximize the money value of their sales (their totalrevenue) subject to a constraint that their profits do not fall short ofsome minimum level which is just on the borderline of acceptability. Thatis, so long as profits are at a satisfactory level, management will devotethe bulk of its energy and resources to the expansion of sales. Such a goalmay, perhaps, be explained by the businessman's desire to maintain hiscompetitive position, which is partly dependent on the sheer size of hisenterprise, or it may be a matter of the interests of management (asdistinguished from shareholders), since management's salaries may berelated more closely to the size of the firm's operations than to itsprofits, or it may simply be a matter of prestige.

    In any event, though they may help him to formulate his own aims andsometimes be able to show him that more ambitious goals are possible andrelevant, it is not the job of the operations researcher or the economistto tell the businessman what his goals should be. Management's aims must betaken to be whatever they are, and the job of the analyst is to find theconclusions which follow from these objectives-that is, to describe whatbusinessmen do to achieve these goals, and perhaps to prescribe methods forpursuing them more efficiently.

    The major point, both in economic analysis and in operations-researchinvestigation of business problems, is that the nature of the firm'sobjectives cannot be assumed in advance. It is important to determine thenature of the firm's objectives before proceeding to the formal model -building and the computations based on it. As is obviously to be expected,many of the conclusions of the analysis will vary with the choice ofobjective function. However, as some of the later discussion in thischapter will show, a change in objectives can, sometimes surprisingly,leave some significant relationships invariant. Where this is true, it isvery convenient to find it out in advance before embarking on theinvestigation of a specific problem. For if there are some problems forwhich the optimum decision will be the same, no matter which of a number ofobjectives the firm happens to adopt, it is legitimate to avoid altogetherthe difficult job of determining company goals before undertaking ananalysis.

    2. The Profit-Maximizing Firm

    Let us first examine some of the conventional theory of the profit -maximizing firm. In the chapter on the differential calculus, the basicmarginal condition for profit maximization was derived as an illustration.
    Let us now rederive this marginal-cost-equals-marginal-revenue conditionwith the aid of a verbal and a geometric argument.

    The proposition is that no firm can be earning maximum profits unlessits marginal cost and its marginal revenue are (at least approximately)equal, ie, unless an additional unit of output will bring in as muchmoney as it costs to produce, so that its marginal profitability is zero.

    It is easy to show why this must be so. Suppose a firm is producing
    200,000 units of some item, x, and that at that output level, the marginalrevenue from x production is $ 1.10 whereas its marginal cost is only 96cents. Additional units of x will, therefore, each bring the firm some 14cents = $ 1.10 - 0.96 more than they cost, and so the firm cannot bemaximizing its profits by sticking to its 200,000 production level.
    Similarly, if the marginal cost of x exceeds its marginal revenue, the firmcannot be maximizing its profits, for it is neglecting to take advantage ofits opportunity to save money-by reducing its output it would reduce itsincome, but it would reduce its costs by an even greater amount.

    We can also derive the marginal-cost-equals-marginal-revenue proposition with the aid of Figure 1. At any output, OQ, total revenue is represented by the area OQPR under the marginal revenue curve (see Rule 9 of Chapter 3). Similarly, total cost is represented by the area OQKC immediately below the marginal cost curve. Total profit, which is the difference between total revenue and total cost is, therefore, represented by the difference between the two areas-that is, total profits are given by the lightly shaded area TKP minus the small, heavily shaded area, RTC. Now, it is clear that from point Q a move to the right will increase the size of the profit area TKP. In fact, only at output OQm will this area have reached its maximum size-profits will encompass the entire area TKMP.

    But at output OQm marginal cost equals marginal revenue-indeed, it is the crossing of the marginal cost and marginal revenue curves at that point which prevents further moves to the right (further output increases) from adding still more to the total profit area. Thus, we have once again established that at the point of maximum profits, marginal costs and marginal revenues must be equal.

    Before leaving the discussion of this proposition, it is well todistinguish explicitly between it and its invalid converse. It is notgenerally true that any output level at which marginal cost and marginalrevenue happen to be equal (ie, where marginal profit is zero) will be aprofit-maximizing level. There may be several levels of production at whichmarginal cost and marginal revenue are equal, and some of these outputquantities may be far from advantageous for the firm. In Figure 1 thiscondition is satisfied at output OQt as well as at OQm. But at OQt the firmobtains only the net loss (negative profit) represented by heavily shadedarea RTC. A move in either direction from point Qt will help the firmeither by reducing its costs more than it cuts its revenues (a move to theleft) or by adding to its revenues more than to its costs. Output OQt isthus a point of minimum profits even though it meets the marginal profit -maximization condition, "marginal revenue equals marginal cost."

    This peculiar result is explained by recalling that the condition,
    "marginal profitability equals zero," implies only that neither a smallincrease nor a small decrease in quantity will add to profits. In otherwords, it means that we are at an output at which the total profit curve
    (not shown) is level-going neither uphill nor downhill. But while the topof a hill (the maximum profit output) is such a level spot, plateaus andvalleys (minimum profit outputs) also have the same characteristic-they arelevel. That is, they are points of zero marginal profit, where marginalcost equals marginal revenue.

    We conclude that while at a profit-maximizing output marginal costmust equal marginal revenue, the converse is not correct-it is not truethat at an output at which marginal cost equals marginal revenue the firmcan be sure of maximizing its profits.

    3. Application: Pricing and Cost Changes

    The preceding theorem permits us to make a number of predictions aboutthe behavior of the profit-maximizing firm and to set up some normative
    "operations research" rules for its operation. We can determine not onlythe optimal output, but also the profit-maximizing price with the aid ofthe demand curve for the product of the firm. For, given the optimaloutput, we can find out from the demand curve what price will permit thecompany to sell this quantity, and that is necessarily the optimal price.
    In Figure 1, where the optimal output is OQm we see that the correspondingprice is QmPm where point Pm is the point on the demand curve above Qm
    (note that Pm is not the point of intersection of the marginal cost and themarginal revenue curves).

    It was shown in the last section of Chapter 4 how our theorem can alsoenable us to predict the effect of a change in tax rates or some otherchange in cost on the firm's output and pricing. We need merely determinehow this change shifts the marginal cost curve to find the new profit -maximizing price-output combination by finding the new point ofintersection of the marginal cost and marginal revenue curves. Let usrecall one particular result for use later in this chapter-the theoremabout the effects of a change in fixed costs. It will be remembered that achange in fixed costs never has any effect on the firm's marginal costcurve because marginal fixed cost is always zero (by definition, anadditional unit of output adds nothing to fixed costs). Hence, if theprofit-maximizing firm's rents, its total assessed taxes, or some otherfixed cost increases, there will be no change in the output-price level atwhich its marginal cost equals its marginal revenue. In other words, theprofit-maximizing firm will make no price or output changes in response toany increase or decrease in its fixed costs! This rather unexpected resultis certainly not in accord with common business practice and requires somefurther comment which will be supplied presently.

    4. Extension: Multiple Products and Inputs

    The firm's output decisions-are normally more complicated, even in principle, than the preceding decisions suggest. Almost all companies produce a variety of products and these various commodities typically compete for the firm's investment funds and its productive capacity. At any given time there are limits to what the company can produce, and often, if it decides to increase its production of product x, this must be done at the expense of product y. In other words, such a company cannot simply expand the output of x to its optimum level without taking into account the effects of this decision on the output of y.

    For a profit-maximizing decision which takes both commodities into account we have a marginal rule which is a special case of Rule 2 of
    Chapter 3:

    Any limited input (including investment funds) should be allocated between the two outputs x and у in such a way that the marginal profit yield of the input, i, in the production of x equals the marginal profit yield of the input in the production of y.

    If the condition is violated the firm cannot be maximizing itsprofits, because the firm can add to its earnings simply by shifting someof г out of the product where it obtains the lower return and into themanufacture of the other.

    Stated another way, this last theorem asserts that if the firm ismaximizing its profits, a reduction in its output of x by an amount whichis worth, say, $ 5, should release just exactly enough productive capacity,
    C, to permit the output of у to be increased $ 5 worth. For this means thatthe marginal return of the released capacity is exactly the same in theproduction of either x or y, which is what the previous version of thisrule asserted.3

    Still another version of this result is worth describing: Suppose theprice of each product is fixed and independent of output levels. Then werequire that the marginal cost of each output be proportionate to itsprice, ie, that where Px and MCX are, respectively, the price andthe marginal cost of x, etc.

    In this discussion we have considered only the output decisions of aprofit-maximizing firm. Of course, the firm has other decisions to make. Inparticular, it must decide on the amounts of its inputs including itsmarketing inputs (advertising, sales force, etc.). There are similar rulesfor these decisions, as discussed in Chapter 11 and in Chapter 17, Section
    6. The main result here is that profit maximization requires for any inputsг and j

    where MPt represents the marginal profit contribution of input гand Pi is its price, etc.

    Having discussed the consequences of profit maximization, let us seenow what difference it makes if the firm adopts an alternative objective,one to which we have already alluded - the maximization of the value of itssales (total revenue) under the requirement that the firm's profits notfall short of some given minimum level.

    5. Price-Output Determination: Sales Maximization

    Saks maximization under a profit constraint does not mean an attemptto obtain the largest possible physical volume (which is hardly easy todefine in the modern multi-product firm). Rather, it refers to maximizationof total revenue (dollar sales) which, to the businessman, is the obviousmeasure of the amount he has sold. Maximum sales in this sense need notrequire very large physical outputs. To take an extreme case, at a zeroprice physical volume may be high but dollar sales volume will be zero.
    There will normally be a well-determined output level which maximizesdollar sales. This level can ordinarily be fixed with the aid of the well -known rule that maximum revenue will be obtained only at an output at whichthe elasticity of demand is unity, ie, at which marginal revenue is zero.
    This is the condition which replaces the "marginal cost equals marginalrevenue "profit-maximizing rule.

    But this rule does not take into account the profit constraint. Thatis, if at the revenue-maximizing output the firm does, in fact, earn enoughor more than enough profits to keep its stockholders satisfied then it willwant to produce the sales-maximizing quantity. But if at this outputprofits are too low, the firm's output must be changed to a level which,though it fails to maximize sales,. does meet the profit requirement.

    We see, then, that two types of equilibrium appear to be possible: onein which the profit constraint does not provide an effective barrier tosales maximization, and one in which it does. This is illustrated in Figure
    2, which shows the firm's total revenue, cost, and profit curves asindicated.

    The profit-and sales-maximizing outputs are, respectively, OQP and
    OQ,. Now if, for example, the minimum required profit level is OP, thenthe sales-maximizing output OQ, will provide plenty of profit, and that isthe amount it will pay the sales maximizer to produce.

    His selling price will then be set at Q, R,/OQ,. But if the producer'srequired profit level is OP2, output OQ,, which yields insufficient profit,clearly will not do. Instead, his output will be reduced to level OQC,which is just compatible with his profit constraint.

    It will be argued presently that in fact only equilibrium points inwhich the constraint is effective (OQC rather than OQ,) can normally beexpected to occur when other decisions of the firm are taken into account.

    The profit-maximizing output, OQP, will usually be smaller than theone which yields either type of sales maximum, OQ, or OQC. This can beproved with the aid of the standard rule that at the, point of maximumprofit marginal cost must equal marginal revenue. For marginal cost isnormally a positive number (we can't usually produce more of a good fornothing). Hence marginal revenue will also be positive when profits are ata maximum, ie, a further increase in output will increase total sales
    (revenue). Therefore, if at the point of maximum profit the firm earns moreprofit than the required minimum, it will pay the sales maximizer to lowerhis price and increase his physical output.

    2. Переклад тексту з мови оригіналу

    Фірма та її цілі

    Ми обговорили дані, які необхідні фірмі для прийняття рішень --попит на її продукцію і вартість продукції, яку пропонує їй. Але, навіть маючицю інформацію, щоб визначити, які рішення оптимальні, необхідновизначити цілі фірми.

    1. Альтернативні цілі фірми

    Ні простого методу визначення цілей фірми (або її виконавців).
    Проте, одне ясно. Дуже часто останній, кого запитують про деякуіндивідуальної мотивації, виявляється сама людина (як показалипсихоаналітики). Насправді, це простий спосіб, колиінтерв'ює виконавці для того, щоб визначити, чи будуть вонизгодні з кожної правдоподібною метою, про яку їх питають. Вонивідповідають, що хочуть максимізувати продажу, а також прибутку, що вонибажають при укладанні вигідної угоди мінімізувати витрати, і томуподібне. На жаль, в нормальних умовах неможливо задовольнити всібезліч цілей одночасно.

    Наприклад, припустимо, що витрати на рекламу становлять мільйондоларів мінімізують загальні витрати, втрати в 1,2 млн доларівмаксимізують сукупний прибуток, тоді як витрати в 1, 8 млн доларівмаксимізують обсяг продажів фірми. Ми не можемо мати три рішенняодночасно. Фірма має одну мету з трьох або знайти певнийкомпроміс серед них.

    Звичайно, підприємець не останній, хто страждає від бажаннязайматися безліччю несумісних цілей. Надто важко намагатися охопитиодночасно всі звучать привабливими цілі, кожна може прийматися врозгляд і важко відмовитися від будь-якої з них. Навіть багато вченихстикаються з цими труднощами. Точно на цих підставах один великийекономіст висловився, що багато обговорювана мету з безлічіхороших цілей містить занадто багато «великого».

    Дуже часто в економічному аналізі передбачається, що фірма намагаєтьсямаксимізувати свій прибуток. Однак з цього не випливає, що всібізнесмени переслідують подібні цілі. Наприклад, невелика фірма, керованасвоїм власником, може намагатися максимізувати вільний час власника,щоб запобігти ситуації, коли його заробіток перевищить деякиймінімальний рівень, і, насправді, були випадки перевантаженихроботою підприємців, які з медичних порад, зменшувалиприбуткові можливості бізнесу.

    Також передбачається, на основі деякого дослідження, що фірмичасто намагаються максимізувати обсяг продажів (сукупний річний дохід) дляпопередження того, що прибуток впаде нижче певного мінімальногорівня, який є межею прийнятності. Таким чином, поки прибутокзнаходиться на задовільному рівні, управління може передати частинуенергії та ресурсів на збільшення продажів. Така мета, можливо, можебути пояснена тим, що бізнесмени хочуть зберегти конкурентну позицію,яка частково залежить від розміру підприємства або може бути предметомінтересів управління (в залежності від акціонерів) до тих пір, покизаробітки управління можуть бути віднесені більш закрита до величини операційфірми, ніж до її прибутків, або може бути просто предметом престижу.

    У будь-якому разі, хоча вони можуть допомогти йому сформулювати своївласні цілі і іноді бути здатні показати йому, що більш амбітнімети можливі й доречні, не є роботою дослідника операцій абоекономіста повідомити бізнесменові, які повинні бути цілі. Цілі управлінняповинні бути прийняті, якими б вони не були, і робота аналітика полягає ввизначенні висновків, які випливають з цілей, визначити, що бізнесменповинен робити для досягнення своїх цілей, і, можливо, описати методи длядотримання їх більш ефективно.

    Основна точка дотику, як в економічному аналізі, так і вдослідженні операцій проблем бізнесу, полягає в тому, що цілі фірми неможуть бути прийняті в більшості. Важливо визначити природу цілей фірми дотого, як приступити до формального моделювання та обчислень. Очевидноочікувати, що безліч висновків аналізу будуть змінюватися при виборі функціїмети. Однак, як пізніше буде показано в цій главі, що вибір цілей можеіноді на диво призвести до значних розбіжностей. Що правда, зручновизначити в більшості випадків до того, як зануритися у дослідженняспецифічної проблеми. Тому, якщо є деякі проблеми, оптимальнерішення для яких одне і те ж, не факт, що більшість цілей фірмиприймаються, законно уникати до початку аналізу важкої роботи привизначенні цілей компанії.

    2. Фірма, що максимізує прибуток.

    Для початку досліджуємо деяку наявну теорію про фірму,максимізує прибуток. У розділі, присвяченому диференціальних рівнянь,основне маржинальне умова для максимізації прибутку було показано наілюстрації. Тепер розглянемо це умова ( «граничні витрати дорівнюютьграничного доходу ») за допомогою словесного і геометричного аргументів.

    Припущення, що фірма не може заробити максимальний прибуток,якщо її граничні витрати не рівні граничному доходу (або, по крайнеймірою, близькі), тобто якщо додаткова одиниця випуску не принесе стількиж доходу, скільки витрачено при виробництві, таким чином,гранична прибутковість дорівнює нулю.

    Легко показати, чому так має бути. Припустимо, що фірма,виробляє 200000 одиниць певного продукту x і при такому рівнівиробництва граничний дохід становитиме 1,1 $, тоді як її маржинальнівитрати складуть лише 96 центів. Кожна додаткова одиниця xпринесе фірмі 14 центів (= 1,10-0,96); це більше, ніж фірмавитратила, і таким чином, фірма не може максимізувати своїприбутку, нехтуючи можливістю зберегти гроші - знижуючи свій обсягвиробництва, це зменшить його дохід, але це ж знизить витрати, навіть убільшому обсязі.

    Також припущення, що «граничні витрати дорівнюють граничномудоходу », можна показатиза допомогою малюнка 1.

    При будь-якому випуску OQ сукупний дохід представлений площею OQPR підкривої граничного доходу. Подібно до цього, загальні витрати представленіплощею OQKC під кривою граничних витрат. Загальний прибуток, яка єрізниця між загальним доходом і загальними витратами, таким чином представленарізницею між двома площами - загальний прибуток показана світло зафарбованоюплощею TKP мінус невелика, сильно зафарбовані площа RTC. Тепер ясно,що з точки Q рухом праворуч збільшується розмір площі прибутку TKP. Удійсності, тільки при випуску m ця площа досягне свогомаксимального розміру - прибуток буде займати площу TKMP. Але при випуску
    m граничні витрати дорівнюють граничному доходу - насправді цеперетин в цій точці кривих граничних витрат і граничного доходу,яке запобігає подальшим рухом вправо (подальше збільшеннявиробництва) при ще більшому збільшенні площі сукупних прибутків. Такимчином, граничні витрати повинні дорівнювати граничному доходу.

    Перш ніж залишити обговорення цього припущення, добре було бточно розрізнити його і його тлумачення. Не зовсім вірно, що будь-який рівеньобсягу виробництва, при якому граничні витрати дорівнюють граничномудоходу (тобто прибуток дорівнює нулю) буде рівнем максимізації прибутку. Можутьбути рівні виробництва продукції, за яких граничні витрати дорівнюютьграничного доходу, і деякі з них можуть бути далекі від вигідних дляфірми. На малюнку 1 ця умова підтверджується при випуску OQt також, які при випуску m. Але при випуску OQt фірма отримує тільки чистізбитки (негативну прибуток), представлену сильно зафарбованою площею
    RTC. Рухи в будь-якому напрямку від точки Q допоможуть фірмі або зниженнямвитрат більшим, ніж зменшенням доходів (переміщення вліво), абопідвищенням доходів більшим, ніж витрат. Обсяг виробництва OQt такимчином є точкою мінімуму прибутку, навіть якщо він задовольняєумовою максимізації прибутку - «граничні витрати дорівнюють граничномудоходу ».

    Цей незвичайний результат пояснюється скасуванням умови, що граничнаприбутковість дорівнює нулю, що означає тільки те, що ні мале збільшення, німале зменшення обсягу виробництва не збільшить прибутки. Іншими словами,це означає, що ми при обсязі виробництва, при якому крива загальноїприбутку (на малюнку не показана) є пряма, не рухаємося ні вгору, нівниз. Але до тих пір, поки вершина кривої (обсяг виробництва максимальноїприбутку) є точка рівня, «плато і долини» (обсяг виробництвамінімального прибутку) також мають характеристики - вони будуть прямими. Цеє точки нульової граничної прибутку, де граничні витрати дорівнюютьграничного доходу.

    Робимо висновок, що висновок про те, що при обсязі виробництва,максимізує прибуток, граничні витрати дорівнюють граничному доходу,невірний - невірно те, що при випуску, при якому граничні витратидорівнюють граничному доходу, фірма буде точно максимізувати прибуток.

    3. Програма: Ціноутворення та зміна витрат

    Попередня теорема дозволяє нам зробити припущення про поведінкуфірми, що максимізує прибуток, і встановити певні нормативні правиладослідження операцій для її дій. Ми можемо визначити не тількиоптимальний обсяг виробництва, а також ціну максимізації прибутку здопомогою кривої попиту для довільного продукту фірми. Для даногооптимального випуску ми можемо визначити по кривій попиту, яка цінадозволить компанії продати випущене кількість продукції. На малюнку 1,де оптимальний обсяг виробництва є m, ми бачимо, що йомувідповідає ціна QmPm, де точка Pm є точкою на кривій попиту,відповідній точці Qm (точка Pm не є точкою перетину кривихграничних витрат і граничного доходу).

    У попередньому розділі голови було показано, як наша теорема можетакож передбачити ефект зміни податкових ставок або деяких іншихзмін у витратах фірми або ціноутворення. Ми можемо простовизначити, як переміщення по кривій граничних витрат визначать новукомбінацію значень ціни-випуску, максимізує прибуток, шляхомвизначення нової точки перетину кривих граничних витрат і доходу.
    Скасуємо отриманий особливий результат для використання його пізніше в ційчолі - теореми про ефекти при зміні постійних витрат. Нагадаємо,що зміна постійних витрат ніколи не веде до зміни кривоїграничних витрат фірми, тому що граничні постійні витрати завждидорівнюють нулю (за визначенням, що додаткова одиниця виробництва незбільшує постійні витрати). Звідси випливає, якщо орендна платафірми, що максимізує прибуток, її податки або деякі інші постійнівитрати збільшуються, тоді не буде змін значень ціни-випуску, прияких граничні витрати і граничний дохід рівні. Іншими словами,фірма, що максимізує прибуток, не змінить ціни і випуску, щобвідповідати деяким збільшення або зменшення в їх постійнихвитратах! Цей досить несподіваний результат не відповідає звичайнійділової практики і вимагає деякого подальшого пояснення, яке будезараз представлено.

    4. Продовження: Різноманітність продукції і ресурсів.

    Рішення фірми про обсяги виробництва в дійсності більшескладні, навіть у принципі, ніж запропоновані в попередньому рішення. Майже всікомпанії виробляють багато продуктів, і ці різноманітні товари типовоконкурують за капітал фірми і його виробничу потужність. У будь-якійзаданий момент часу існують обмеження, що фірма можевиробляти, і часто, якщо вона вирішує збільшити обсяг виробництвапродукту x, збільшення повинно бути зроблено і щодо продукту y.

    Для рішення по максимізації прибутку, яка бере до уваги всітовари, є маржинальне правило, яке є спеціальним випадкомправила 2 глави 3:

    Будь-який обмежений ресурс (в тому числі і капітал) повинен бутирозподілений між випуском 2 продуктів x і y таким чином, щобгранична прибуток ресурсу i при виробництві продукту x дорівнювалаграничної прибутку ресурсу при виробництві продукту y.

    Якщо умова порушується, фірма не може максимізувати прибуток,тому що вона може збільшити свій дохід, просто змінюючи значення i одногопродукту, це призводить до зниження доходу і при виробництві іншогопродукту.

    При викладі іншого підходу остання теорема доводить, що якщофірма максимізує прибуток, зменшення випуску продукту x в розмірі,скажімо, $ 5 збільшить точно виробничу потужність, С, і дозволитьзбільшити випуск продукції y також на $ 5, Це означає, що граничнийдохід збільшеної потужності буде таким же, як при виробництві продукту x,так і при виробництві продукту y, що попередня версія цього правила ідовела.

    Ще одна версія цього результату свідчить: Припустимо, ціна кожногопродукту постійна і не залежить від обсягів виробництва. Тоді потрібно,щоб граничні витрати при кожному випуску будуть пропорційні йогоціною, тобто , Де Рх і відповідно ціна і маржинальні витратипродукту х і т.д.

    При цьому обговоренні ми враховували тільки рішення з випуску продукціїфірми, що максимізує прибуток. Звичайно, фірма може ухвалити іншерішення. Особливо це має вирішуватися у відношенні розмірів ресурсів,включаючи маркетингові витрати (реклама, збільшення продажів і т.д.).
    Існують правила для таких рішень, як обговорювалося у розділі 11 і главі
    17, пункті 6. Головний результат тут полягає в тому, що максимізаціяприбутку вимагає для будь-яких ресурсів виконання умови, де
    означає в скарб ресурсу i в граничну прибуток, а - його ціну.

    Обговорюючи висновки про максимізації прибутку, тепер бачимо, яке може бутирозходження, якщо фірма приймає альтернативну мета, на яку ми вжепосилалися, - максимізацію продажів (загального доходу) при вимозі, що прибутокфірми не впаде нижче деякого заданого мінімального рівня.

    5. Визначення значень ціни-випуску: Максимізація продажів.

    Максимізація продажів при стримуванні прибутку не означає спробудосягти найбільшого можливого фізичного обсягу (який нелегковизначити в сучасній мультіпродуктовой фірмі). Скоріше це відноситься домаксимізації сукупного доходу (продаж), який для бізнесмена євеличиною продукції, яку він продав. Максимум продажу в цьому сенсі невимагає дуже великих обсягів випуску. Якщо взяти крайній випадок, принульовою ціною фізичний обсяг може бути високим, але обсяг продажів буденульовим. Зазвичай визначається обсяг виробництва, який забезпечуємаксимум продажів. Цей обсяг може звичайно бути зафіксований за допомогоювідомого правила, яке говорить, що максимальний дохід досягаєтьсятільки при випуску, при котом еластичність попиту однакова, тобто, приякому маржинальний дохід дорівнює нулю. Ця умова замінює правиломаксимізації прибутку - «граничні витрати дорівнюють граничному доходу».

    Але це правило не бере до уваги стримування прибутку. Тобто, якщопри випуску, максимізує дохід, фірма, насправді, доситьабо більш ніж достатньо прибутку, для того, щоб задовольнити вимогиакціонерів, тоді вона захоче виробляти кількість продукції, при якому продажу максимальні. Але якщо при такому випуску прибуток занадто мала, обсягвиробництва фірми має бути змінений до рівня, при якому, хоча продажумаксимізують, задовольняється вимога норми прибутку.

    Ми бачимо, що можливі 2 типу рівноваги: перше, при якомустримування прибутку не забезпечує ефективного бар'єру для максимізаціїпродажів, і другий - при якому забезпечує. Це проілюстровано намалюнку 2, який показує криві загального доходу фірми, витрат іприбутку.

    Обсяги виробництва, при якому забезпечується максимум прибутку іпродажів, - відповідно р и s. Наприклад, якщо мінімальнийнеобхідний рівень прибутку - OP1, тоді випуск, максимізує продажу,
    s забезпечує надлишок прибутку і це є величина, яку заплатитьмаксімізатор прибутку при виробництві. Його ціна продажу тоді буде дорівнює
    . Але якщо необхідний рівень прибутку виробника дорівнює OP2, випуск
    s, який не забезпечує достатньо прибутку, не буде дорівнює цьогоспіввідношенню. Місце цього, випуск буде зменшений до рівня з, якийсумісний з додержанням прибутку.

    Буде доведено, що в дійсності тільки точки рівноваги, вяких стримування ефективне, можуть бути очікувані, коли інші рішенняфірми прийняті до уваги. Випуск максимуму прибутку р. звичайно будеменше, ніж який-небудь інший, який є або s, або с.
    Це може бути доведено за допомогою стандартного правила, яке говорить,що в точці максимуму прибутку граничні витрати повинні дорівнюватиграничного доходу. Так як граничні витрати звичайно позитивнавеличина (ми не можемо проводити з нічого). Звідси, граничний дохідбуде теж позитивним, коли прибуток максимальна, тобто подальшезбільшення обсягу виробництва збільшить сукупний обсяг продажів (дохід).
    Тому, якщо в точці максимуму прибутку фірма отримує більше прибутку, ніжнеобхідний мінімум, максімізатор продажів платить менше ціни товару і збільшитьФізичний обсяг продажів.

    3. Словник економічних термінів за фахом

    | № | Оригінальний текст | Переклад |
    | п/п | | |
    | 1 | acceptance sampling | прийнятна вибірка |
    | 2 | account | рахунок |
    | 3 | account balance | сальдо по рахунку (залишок по рахунку) |
    | 4 | accounting estimate | оціночне значення |
    | 5 | accounting income | облікова прибуток |
    | 6 | accounting model | облікова модель, бухгалтерська модель |
    | 7 | accounting system | система бухгалтерського обліку |
    | 8 | accrual basis | метод нарахування |
    | 9 | | принцип нарахування |
    | | Accruals concept | |
    | 10 | accrued revenue | нарахована виручка |
    | 11 | accumulated | накопичена амортизація |
    | | Depreciation | |
    | 12 | accumulated loss | накопичений збиток |
    | 13 | accumulated profit | накопичена прибуток |
    | 14 | acquiree | придбана, що купується компанія |
    | 15 | acquisition | придбання, купівля |
    | 16 | acquisition accounting | облік придбання |
    | 17 | actively managed funds | активно керовані фонди |
    | 18 | actuarial assumptions | актуарні допущення |
    | 19 | actuarial gains and | актуарні прибутки і збитки |
    | | Losses | |
    | 20 | actuarial valuation | метод актуарної оцінки |
    | | Method | |
    | 21 | adjusted trial balance | скоригований перевірочний/пробний |
    | | | Баланс |
    | 22 | advantageous | вигідний |
    | 23 | adverse opinion | негативну думку |
    | 24 | advertising | рекламний |
    | 25 | advisor | консультант |
    | 26 | affiliate | дочірнє товариство |
    | 27 | aggregation | узагальнення, підсумовування |
    | 28 | aggressive investment | агресивна інвестиційна стратегія |
    | | Strategy | |
    | 29 | agreed upon procedures | узгоджені процедури |
    | 30 | agricultural activity | сільськогосподарська діяльність |
    | 31 | allocation | розміщення, розподіл |
    | 32 | allowance | оцінний резерв |
    | 33 | altitud | висота |
    | 34 | amortisation | амортизація нематеріальних активів |
    | 35 | amortisation period | термін амортизації |
    | 36 | analysis | аналіз |
    | 37 | angle | кут нахилу |
    | 38 | annual | щорічний |
    | 39 | anomalous error | нетипове помилка |
    | 40 | apparatus | прилад, апаратура |
    | 41 | application control | прикладні засоби контролю |
    | 42 | apply | застосовувати, докладати |
    | 43 | appraisal (of mineral | оцінка (запасів корисних копалин) |
    | | Reserves) | |
    | 44 | appraised value | оціночна вартість |
    | 45 | appraisement | оцінка, оцінювати |
    | 46 | appropriateness | доречність |
    | | Relevance | |
    | 47 | appropriation | облік шляхом розподілу |
    | | Accounting | |
    | 48 | approximately | приблизно |
    | 49 | arbitrary | довільний |
    | 50 | arc | дуга |
    | 51 | area of interest | перспективна територія |
    | 52 | arithmetic | арифметичний |
    | 53 | arm's length | угода між незалежними один від одного |
    | | Transaction | сторонами |
    | 54 | arrangement | класифікація |
    | 55 | array | масив |
    | 56 | asking price | ціна пропозиції |
    | 57 | assertion | затвердження |
    | 58 | assess | визначати розмір, суму штрафу, обкладати |
    | | | Податком |
    | 59 | asset | активи |
    | 60 | asset allocation fund | фонд розподілу активів |
    | 61 | assignment | асигнування |
    | 62 | assistance | допомога, сприяння |
    | 63 | associate | асоційована компанія |
    | 64 | assurance service | послуги з надання фінансової |
    | | | Інформації |
    | 65 | assured | страхувальник |
    | 66 | attendance | присутність |
    | 67 | authorisation | дозвіл |
    | 68 | automatic investment | автоматичний інвестиційний план |
    | | Plan | |
    | 69 | automation | автоматизація |
    | 70 | available-for-sale | фінансові активи, які є в наявності для |
    | | Financial assets | продажі |
    | 71 | average annual return | середня річна прибутковість |
    | 72 | average effective | середня фактична (ефективна) дюрація |
    | | Duration | |
    | 73 | average revenue | середній дохід |
    | 74 | axiom | аксіома |
    | 75 | axis | вісь |
    | 76 | backer | поручитель, індосант |
    | 77 | backlog | заборгованість |
    | 78 | backwarder | дрібний виробник |
    | 79 | bail | заставу, поручительство |
    | 80 | bailor | депонент |
    | 81 | balance | баланс |
    | 82 | balance sheet | метод зобов'язань за балансом |
    | | Liability method | |
    | 83 | balanced fund | збалансований фонд |
    | 84 | balanced investment | збалансована інвестиційна стратегія |
    | | Strategy | |
    | 85 | balancing item | стаття, за якою виводиться залишок |
    | 86 | | банк |
    | | Bank | |
    | 87 | bank-rate | облікова ставка банку |
    | 88 | bank-stock | акціонергий капітал банку |
    | 89 | bargain | угода, угода, договір про покупку, |
    | | | Вигідна покупка |
    | 90 | bargainer | учасник угоди, торговець |
    | 91 | barrels-of-oil | |
    | | Equivalent | еквівалент в барелях нафти |
    | 92 | base stock | метод базових запасів |
    | 93 | benchmark | основний підхід |
    | 94 | benchmark treatment | основний порядок обліку |
    | 95 | benefit | користь, приносити користь |
    | 96 | bias | ухил, нахил |
    | 97 | bid up | додавали ціну |
    | 98 | bilaterial monopoly | двостороння монополія |
    | 99 | bill of lading | накладна, коносамент |
    | 100 | binding sale agreement | угоду про продаж, що має обов'язкову |
    | | | Силу |
    | 101 | bonanza | прибуткове підприємство |
    | 102 | bond funds | облігаційні фонди |
    | 103 | bonds payable | облігації до оплати |
    | 104 | bonus payments | преміальні |
    | 105 | bonus-job | відрядна робота |
    | 106 | borrowing costs | витрати по позиках |
    | 107 | bottom-up investing | інвестування на базі корпоративних |
    | | | Фінансових результатів |
    | 108 | bound | межа |
    | 109 | branch | галузь |
    | 110 | break-up | розорення, розпад |
    | 111 | break-up basis | метод обліку в умовах термінової реалізації |
    | | | Майна |
    | 112 | bribe | хабар, підкуп |
    | 113 | broker | брокер, маклер |
    | 114 | budget | бюджет, фінансова кошторис |
    | 115 | budgetary funds | бюджетні кошти |
    | 116 | bulk | маса, об'єм |
    | 117 | business combination | об'єднання компаній |
    | 118 | business segment | господарський сегмент |
    | 119 | businessman | бізнесмен, підприємець |
    | 120 | by-product | побічний продукт |
    | 121 | cadre | кадри |
    | 122 | calculate | обчислювати, обчислювати |
    | 123 | calendar-year total | загальна прибутковість за календарний рік |
    | | Returns | |
    | 124 | call option | опціон покупця |
    | 125 | campaign | кампанія, проводити кампанію |
    | 126 | capability to change | здатність до зміни |
    | 127 | capacity bottlenecks | нестача потужностей |
    | 128 | | капітал |
    | | Capital | |
    | 129 | capital gains | приріст капіталу |
    | 130 | capital maintenance | підтримання капіталу |
    | 131 | capital-intensive | капіталомісткий |
    | 132 | capitalisation | капіталізація |
    | 133 | cargo | вантаж корабля |
    | 134 | carrying amount | балансова вартість |
    | 135 | carrying amount (book | облікова вартість (балансовая вартість) |
    | | Value) | |
    | 136 | cash equivalents | еквіваленти грошових коштів |
    | 137 | cash flows | рух грошових коштів |
    | 138 | cash inflow | надходження грошових коштів |
    | 139 | cash/equivalent | готівку/еквіваленти готівки |
    | 140 | catastrophe (cat) | резерви на катастрофи (рк) |
    | | Provisions | |
    | 141 | catastrophe bonds | облігації, пов'язані з ризиком катастроф |
    | 142 | category rating | рейтинг фонду в рамках категорії |
    | 143 | category risk | ранг ризику фонду в рамках категорії |
    | 144 | ceding insurer | перестрахувальник, цедент (передавальна |
    | | | Страхова компанія) |
    | 145 | centralize | централізувати |
    | 146 | centralized planning | централізоване планування |
    | 147 | chaos | хаос |
    | 148 | charges | витрати, втрати |
    | 149 | chattel | рухоме майно |
    | 150 | cheap | дешевий |
    | 151 | check register | реєстр чеків |
    | 152 | chief audit executive | керівник внутрішнього аудиту |
    | 153 | claim | вимога |
    | 154 | claim processing | витрати по обробці вимог про |
    | | Expenses | відшкодування шкоди |
    | 155 | claims payable | страхове відшкодування до оплати |
    | 156 | class of assets | клас активів |
    | 157 | client's account | рахунок клієнта |
    | 158 | closed-end funds | "закриті" інвестиційні фонди |
    | 159 | closing rate | валютний курс на звітну дату |
    | 160 | closing rate method | метод курсу на звітну дату |
    | 161 | collusion | |
    | | | Таємну угоду |
    | 162 | comfort letter | рекомендаційний лист |
    | 163 | commitent | зобов'язання |
    | 164 | commodity | предмет споживання, продукт, товар |
    | 165 | communication | подання звітності, інформації |
    | 166 | comparability | порівнянність |
    | 167 | comparable financial | порівнянна фінансова звітність |
    | | Statements | |
    | 168 | comparatives | відносні показники |
    | 169 | comparison | порівняння |
    | 170 | competition | конкуренція |
    | 171 | compilation | підготовка інформації |
    | 172 | complementary goods | товари-дополнители |
    | 173 | completeness | повнота |
    | 174 | compound instrument | складний фінансовий інструмент |
    | 175 | computation | розрахунок, обчислення |
    | 176 | computation | підрахунок |
    | 177 | concave region | увігнута область |
    | 178 | confine | межі, кордон |
    | 179 | conservatism | принцип консерватизму |
    | 180 | considerable | значний |
    | 181 | consistency | послідовність |
    | 182 | consolidation | зведення, консолідація |
    | 183 | constrain | обмеження |
    | 184 | constraint equation | рівняння-обмеження |
    | 185 | construction | будівництво |
    | 186 | constructive | зобов'язання, що випливає з практики |
    | | Obligation | |
    | 187 | contingency | умовні події |
    | 188 | contingent deferred | комісія на продаж, що залежить від терміну |
    | | Sales charge | інвестицій |
    | 189 | contingent gain | умовний дохід |
    | 190 | contingent loss | умовний збиток |
    | 191 | contingent rent | умовна орендна плата |
    | 192 | continuing auditor | постійна аудитор |
    | 193 | contract | договір |
    | 194 | contradiction | протиріччя |
    | 195 | contribution | внесок, внесок, співпраця |
    | 196 | control | контроль |
    | 197 | control procedure | процедура контролю |
    | 198 | control process | процес контролю |
    | 199 | control risk | ризик системи контролю |
    | 200 | controller | перевіряючий |
    | 201 | converse | зворотній теорема |
    | 202 | convex region | опукла область |
    | 203 | conveyance | передача прав власності (на |
    | | | Родовище корисних копалин) |
    | 204 | corner maximum | кутовий максимум |
    | 205 | corporation | корпорація, об'єднання, акціонерне |
    | | | Товариство |
    | 206 | corresponding figures | відповідні показники |
    | 207 | cost of an acquisition | первісна вартість придбання |
    | 208 | cost of goods | фактична вартість придбаних товарів |
    | | Purchased | |
    | 209 | cost of inventories | собівартість запасів |
    | 210 | cost of sales | собівартість продажу |
    | 211 | cost of serv

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !