Російські запозичення в англійській мові (Russian borrowings in English language )

Іноземна мова

Московський Державний Обласна Університет

Дипломна робота з теорії перекладу на тему:

російських запозичень

В англійській мові

(ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

російських запозичень

В англійській мові)

Виконана студенткою лінгвістичного факультеті перекладацького відділення

5 курсу групи

Під керівництвом наукового керівника

доктора філологічних наук професора

Москва 2003

ЗМІСТ

I. Словниковий склад англійської мови. . . . . . . . . . . . . .
. . . . 3

II. Запозичення в англійській мові. . . . . . . . . . . . . . .
. . . . .7

o Роль запозичень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Класифікація запозичень. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . 18

1) За джерела і епохи запозичення. . . . . . . . . . . . . . 18
2) За новим аспекту слова для приймаючої мови. . . .19 O Калька. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . 20
3) За ступенем асиміляції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 23

Інтерес до російської мови. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . 25

Поширення російських слів по періодах. . . . . . . . . . . .

.31

1. Перший період. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . 32
2. Другий період. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . .36 O «Російська граматика» Г. Лудольф. . . . . . . . . . . . . 44 o Російські запозичення та література. . . . . . . . . . . . 46 o Класифікація російських запозичень по позначається поняттям. . . . . . . . . . . . . . . .
. . . 48 o Асиміляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . 56
3. Третій період XIX-1917. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. .58
4. Народжені Жовтнем (четвертий період). . . . . . . . . . . 63 o Форми совєтизму. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

.75 o Інтернаціональні слова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82 o Радянський супутник на мовній орбіті. . . . . . . . . .83 O Англійські новотвори з суфіксом-nik. . . .92 O Післямова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . 97
5. П'ятий період. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . 98 o Російські слова, що відображають перебудову в СРСР, в англійській мові. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . .98 O ЗМІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . 103
VI. Руские імена на карті світу. . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . 103

VII. Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . 107

VIII.Пріложеніе 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . 110

Додаток 2. Список російських запозичень в

сучасній англійській мові. . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . .111
X. Бібліографія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . 119

I. Словниковий склад АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Сучасний англійська мова, зі специфічними особливостями йогозвукового і граматичної будови і словникового складу, постаєперед нами як продукт тривалого історичного розвитку, в процесіякої мова піддається різнобічним змінам, зумовленимрізними причинами. Як в області звукового складу, так і вобласті граматичного ладу і лексики протягом історії мовивідбувалися значні, то більш поступові, то більш швидкізміни, в більшості випадків в силу внутрішніх законів їїрозвитку, а іноді, особливо в галузі словникового складу, підвпливом зовнішніх впливів, пов'язаних з історичними долямианглійського народу. Зміни зачіпають всі сторони (рівні, яруси,аспекти) мовної структури, але діють в них по-різному.
Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин іумов, що стимулюють зрушення в лексичному складі мови, в йогофонетичної (фонологічної) організації, в його граматичномуладі.

Словниковий склад мови перебуває в стані безперервногозміни. Ця рухливість і мінливість обумовлена тим, що мова,і в першу чергу її словниковий склад, безпосередньо пов'язані якз виробничої, так і з будь-якої іншої громадської діяльністюлюдей. Для того, щоб мова могла повноцінно виконувати свою основнуфнкцію - функцію найважливішого засобу спілкування - її словниковий складповинен швидко реагувати, відображати і фіксувати зміни,що відбуваються в усіх сферах життя і діяльності людей: увиробництві, в науці, в світогляді, в суспільно-економічнихвідносинах, у побуті.

Протягом багатовікової історії англійської мови відбулисязначні зміни в усіх його аспектах. Якщо безпосередньозіставити який-небудь текст IX століття, наприклад, уривок з
«Орос», з яким-небудь сучасним текстом, відмінність здастьсянастільки великим, що на перший погляд буде здаватися, що ми маємосправу з двома абсолютно різними мовами. Проте це розходженняє плодом тривалого і поступового розвитку, протягомякого англійська мова ніколи не переставав бути самим собою.
Таким чином, мова IX століття і мова XXI століття представляють собою етапирозвитку однієї і тієї ж рухається системи - етапи, відокремлені одинвід одного довгим рядом поступових змін, що становлять у своїйсукупності загальний розвиток мови.

Словниковий склад, тобто сукупність слів тієї чи іншої мови,є найбільш рухомої і найбільш швидко розвивається йогочастиною. Саме лексика мови особливо чутлива до всіхзмінам в історії народу - носія цієї мови, і не тільки дозмін економічного устрою, але і до всяких змін увиробництві, культурі, науці, побуті і так далі.

В області словникового складу англійська мова зазнала наПротягом більш ніж тисячолітньої своїй історії дуже значнізміни - більш значні, ніж, наприклад, німецька абофранцузьку мову. Словниковий склад сучасної англійської мови,безсумнівно, значно багатший, ніж словниковий складдавньоанглійського мови. Це збагачення йшло в англійській мові як зарахунок внутрішніх ресурсів - словоскладання, аффіксаціі і переосмисленняслів, так і за рахунок запозичення слів з інших мов, яке ванглійською мовою в силу специфічних умов історичного життяанглійського народу, відігравало більш значну роль, ніж, наприклад, внімецькою мовою.

На складі словника англійської мови відбилися прийняттяхристиянства, зіткнувшись англійців з латинською цивілізацією,скандинавське і нормандське завоювання (після яких англійська мовавтратив деяку частину свого споконвічного словникового складу, включаючиі ряд слів самого повсякденного вжитку), столітня війна, зростаннябуржуазії, ренесанс, зростання морського панування Англії, колоніальнізахвати, розвиток торгівлі і промисловості, науки і літератури, зростанняі розвиток самосвідомості робітничого класу, перша і друга світовавійни.

У результаті всіх цих поцессов словниковий склад сучасногоанглійської мови, зберігши своє основне ядро споконвічно англійськихслів, виявляється, проте, вельми змішаним за своїм походженням.

Лексика сучасної англійської мови являє собою складнепоєднання різних елементів, які нашаровувалися один на інший наПротягом історії мови і вступали в різні взаємини міжсобою.

Склад лексики англійської, як і всякого народу, змінюється зплином часу. Багато слів, що були у вжитку в більш ранніперіоди, зникають з живої мови або тому, що позначаються нимипредмети і поняття застаріли, перестали вживатися в зміненихумовах життя, або тому, що їхнє місце зайняли інші слова, що сталивживаними. Такі слова, що вийшли з живого вжитку,можуть, однак, використовуватися в літературній мові з особливимилексичними цілями.

Кількісне зростання та якісні зміни словникового складумови пов'язані з історією народу, творця і носія цієї мови.
Сучасна англійська лексика уявляє собою продукт цілого рядуепох. У силу того, що розвиток мови - всіх його сторін, в тому числіі словникового складу - відбувається поступово, ми знаходимо в словниковомускладу сучасної англійської мови слова, що склалися в різніісторичні епохи, в результаті різних способів його поповнення, здопомогою різних словотворчих засобів, що відносяться дорізних моментів історії англійської мови.

Аналіз показує, що провідним процесом в розвитку словниковогоскладу англійської мови на всіх етапах було словотвір, тобтоосвіта слів з наявної словникового матеріалу.
Словотвір є хоча і не єдиним, але головнимзасобом збагачення словникового складу. Однак ні одна мова ніколине обходився одними тільки власними лексичними засобами.
Серед процесів, пов'язаних з поповненням словника російської мови,певне місце займає запозичення іншомовної лексики як одиніз способів номінації нових явищ, а також заміни існуючихнайменувань. Такі елементи не відразу отримують загальне визнання іміцно входять в мову.

Таким чином, збагачення словникового складу мови відбувається нетільки засобами словотворення, ресурсами даної мови, а йзапозиченнями з інших мов, тобто словник постійно збагачуєтьсяновими елементами, частково запозичених з інших мов, почастизаново створеними в самій мові. Ці запозичення можуть бутивикликані різними причинами і по-різному виявлятися у розвиткусловникового складу окремих мов. Таких мов, які ніколинічого не запозичили в інших, не було і немає.

Третій шлях збагачення словникового складу - звуконаслідування
(imitative wordbuilding, echoism) має в порівнянні з першими двоманабагато менше значення. У цьому випадку нові слова утворюються наоснові звуку, так чи інакше пов'язаного з даним явищем. Застосуванняйого обмежена областю звуків. Таким способом можна позначатитільки те, що впливає на слух. Наприклад, звуки видаютьсярізними птахами і жавотнимі: to coo 'мукати', to buzz 'дзижчати'.

II. Запозичення в АНГЛІЙСЬКА МОВА

Дитина, яка вчиться говорити, може придбати більшістьсвоїх навичок від якоїсь однієї особи, скажімо від своєї матері, але вінбуде чути також інших говорять і засвоїть деякі навички і відних. Навіть основні елементи словникового складу, які дитиназасвоює в цей час, не повторюють точно навичок будь-кого здорослих. Протягом всього свого життя говорить не перестаєпереймати мовні навички від оточуючих, і ці заімстваванія, хоча іменш істотні, дуже численні й почерпнуті з усілякихджерел.

Кожен мовний колектив вчиться чогось від своїх сусідів.
Предмети, створені як природою, так і продуктивністю,переходять від одного колективу до іншого, рівно як і певнімоделі - технологічні процеси, способи ведення війни, релігійніобряди або форми індивідуального поводження.

У сфері запозичень розрізняють запозичення діалектні, колизапозичені явища приходять з того ж самого мови, ізапозичення з області культури (cultural borrowing), колизапозичені явища приходять з іншої мови.

Історія запозичень більш ніж будь-яка інша областьсловникового складу пов'язана з історією народу в його відносинах зіншими народами.

Якщо розглядати словниковий склад англійської мови, то всещо входять до неї слова слід вважати англійськими, за виняткомтаких слів, які своєю формою видають своє іноземнепоходження.

Але таких слів в англійській мові порівняно мало. Переважнаж маса слів сприймається в сучасній мові як словаанглійські, яке б не було їх дійсне походження. НаНасправді ж споконвіку англійськими є слова, відомі здавньоанглійського періоду. Вони становлять менше половини англійськоїлексики. Інша частина словникового мови - слова іншомовногопоходження, що прийшли з латинської, грецької, французької,скандинавських та інших мов. Слова іншомовного походженняназиваються запозиченнями.

Запозичення лексичних елементів з однієї мови в іншій --явище дуже давнє і відомо вже мов стародавнього світу. Длядолі запозичених слів в новому для них мовою має певнезначення той шлях, яким вони в цю мову проникли. Можуть бути двітаких шляху. По-перше, усний шлях, тобто завдяки живому спілкуваннюдвох різномовних народів або засвоєння назв предметівматеріальної культури. У цьому випадку слова швидше повністюасимілюються в мові. По-друге, книжковий або письмовий шлях, тобтозапозичення чужих слів з іншомовних текстів при перекладі цихтекстів на рідну мову. У цьому випадку слова довше зберігають своїфонетичні, орфографічні та граматичні особливості.

За визначенням Нелюбина Л.Л. запозичення - це «введення всловниковий фонд мови іноземного слова »/ 25, стор 28 /. Запозичення
- «Звернення до лексичного фонду інших мов для вираження новихпонять, подальшої диференціації вже наявних і позначенняневідомих раніше предметів »/ 1, стор 78 /. Запозичення - процес,в результаті якого в мові з'являється і закріплюється деякийіншомовний елемент (перш за все, слово або повнозначних морфема), атакож сам такий іншомовний елемент. Запозичення - невід'ємнаскладова процесу функціонування та історичного змінимови, одна з основних джерел поповнення словникового запасу.
Запозичення лексики є наслідком зближення народів на грунтіекономічних, політичних, наукових і культурних зв'язків. Так, угерманських мовах є обширний пласт найдавніших латинськихзапозичень, що відносяться до різних предметних сфер, вслов'янських мовах найдавніші запозичення - з германських та іранськихмов. З найдавніших запозичень в російській мові можна назватислово з іранських мов, наприклад, слово собака. Запозиченнябувають прямими або опосередкованими. Є запозичені слова з дужедовгою і складною історією. У більшості випадків запозичені словапотрапляють в мову як засіб називання нових речей і вираз ранішеневідомих понять. Запозичені слова можуть також бутивторинними найменуваннями вже відомих предметів і явищ. Цевідбувається, якщо запозичене слово використовується для дещо іншийхарактеристики предмета, якщо воно є загальноприйнятимінтернаціональним терміном чи якщо іноземні слова насильновпроваджуються в мову (за військової окупації).

Багатозначні слова зазвичай запозичуються в одному з своїх значень,і обсяг значення слова при запозиченні, як правило, звужується.

При запозиченні значення слова часто зсувається. Буває і так,що запозичене слово повертається у своєму новому значенні назадв та мова, з якого воно прийшло. Така, мабуть, історіяслово бістро, що прийшло в російську мову з французької, де воновиникло після війни 1812, коли частини російських військ виявилися натериторії Франції - імовірно, як передача репліки «Швидко!»

Загальноприйнято вважати, що для входження слова в системузапозичують мови вимагаються наступні умови:передача іншомовного слова фонетично і граматично засобамизапозичують мови;співвідношення слова з граматичними класами та категоріямизапозичують мови;фонетичне та граматичне освоєння іншомовного слова;словотворча активність слова;семантичне освоєння, а саме, визначеність значення,діфференціалізація значень і їх відтінків між існуючими вмові словами і запозиченнями;
. регулярна уживана в мові.

Однак деякі умови є не обов'язковими, наприклад,фонетична і граматична асоціація слова і йогословотворча активність.

Для того щоб стати запозиченням, який прийшов із чужої мовислово має закріпитися в новому для себе мові, міцно увійти в йогословниковий склад.

При запозиченні відбувається адаптація слова до фонологічноїсистемі запозичують мови, тобто відсутні в ній звукизамінюються на найбільш близькі. Ця адаптація, тобто асиміляція можевідбуватися поступово: іноді іншомовні слова протягом деякогочасу зберігають у своєму вимові звуки, в даному мовоювідсутні. Крім фонетичної, запозичене слово піддаєтьсятакож граматичної (морфологічної) асиміляції. Характер цієїасиміляції залежить від того, наскільки зовнішній вигляд запозиченогослова відповідає морфологічними моделями запозичують мови.

Можна встановити дві основні шару англійської лексики:англосаксонський і романський. Романський шар у свою чергу складається златинської та французької, які можна розподілити наскладові частини, що відрізняються один від одного як за часом їхпроникнення в англійську мову, так і за своїм семантичнимособливостям. Крім того, в англійській лексиці логічно констатуватище грецька, скандинавський, італійська, испАндської шари, а такожокремі слова, запозичені майже з 50 мов світу, включаючиросійська. Розгляд словникового складу англійської мовипоказує, що переважне значення у складанні словникового складусучасної англійської мови мали лексичні елементи, висхіднідо найдавнішої загальнонімецької і загальноіндоєвропейський мовної спільноти,а також лексичні елементи, що представляють собою результатанглійської словопроізводства. Однак ці джерела не єєдиними джерелами збагачення та розвитку англійськоїсловникового складу. Дійсно, ми знаємо, що в словниковий складсучасної англійської мови входять лексичні запозичення зінших мов. Зазвичай зазначається, що найважливішими з цих джерелз'явилися латинська, французька і скандинавський мови. Деяка частинаслів з цих мов була настільки асимільована англійською мовою,що навіть проникла в основне лексичне ядро, але значно більшеїх кількість знаходиться за межами останнього.

За 1500 років свого розвитку англійська мова запозичив слова збільш ніж 50 мов, тому що його носії вступали в різніконтакти з носіями інших мов в Європі та на інших континентах.
Саме це пояснює таку велику кількість іншомовних елементів у словниковомускладі сучасної англійської мови.

Слова з інших мов, які в лінгвістиці прийнято називатизагальним терміном 'запозичення', зазвичай потрапляють в дану мову двомашляхами: в результаті схрещування мов і в результаті культурно -історичних, суспільно-економічних та інших зв'язків міжнародами. Так, наприклад, англійська мова в процесі свогоісторичного розвитку піддавався схрещування зі скандинавськимимовами, з нормандські діалектом французької мови. Крім того,англійська мова майже на всьому протязі своєї історії мав на більшійчи меншою мірою контакт, а, отже, і мовневзаємодія з мовами латинською, французькою, іспанською, російською,німецькою та іншими мовами світу.

Як схрещування мов, так і взаємодія мов в результатікультурно-економічних зв'язків між народами не рівноцінні з точкизору результатів впливу однієї мови на іншу. Кількість іхарактер запозичених слів залежить в основному від конкретнихісторичних умов, в яких відбувалося вплив однієї мови наінший. Так, наприклад, в англійській мові слова, запозичені зскандинавських мов в результаті схрещування цих мов,значно поступаються в кількісному відношенні словами,запозичені з французької мови в результаті культурно -політичних та економічних зв'язків цих двох народів. Слова,що потрапили в англійську мову в результаті схрещування англійської мовиз французьким під час нормандського завоювання, складають найбільшзначний шар запозичень в сучасній англійській мові, асаме близько 60% словникового складу.

Найбільша кількість запозичених слів в англійській мові булосприйнято у зв'язку з необхідністю висловити нові поняття,що виникають у процесі розвитку суспільства, в процесі спілкуванняанглійського народу з іншими народами. Однак серед запозиченьє значна кількість слів, які з'явилися в англійськомумові як синоніми до раніше існували словами англосаксонськогопоходження. Деякі з них міцно увійшли в англійську мову,інші досі відчуваються як чужорідні елементи.

Стійкість запозичених слів у мові залежить від різнихпричин, найважливішою з яких є здатність нового словаадекватно виражати нове поняття або відтінок вже відомого поняття.
Запозичені слова з інших мов, якщо вони утримуються в мові,зазвичай оформлюються за фонетичним і морфологічним законамзапозиченого мови. Англійська мова більш схильний сприйматизапозичені слова в їх первинній формі, ніж переводити їх здопомогою споконвічних елементів, як це робиться в інших мовах.
Переважна більшість слів, запозичених англійською мовою, булиперетворені за відповідними моделями слів англійської мови.
Однак часто іноземні слова, так званого книжковогозапозичення, деякий час зберігають свій зовнішній іноземнийвигляд. Це проявляється, зокрема, в збереженні незвичайного дляанглійської мови місця наголосу, графічного образу слова, і, навітьіноді, вимови. В окремих випадках спостерігається і збереженняневластивих мові морфологічних візьме (наприклад, формимножини).

Нарешті, іноземні слова, асимілювалися в англійськомумовою, можуть змінювати своє первинне значення. Це цілкомзакономірно, оскільки ці слова починають жити повноцінним життямспоконвічних слів і так само, як і останні, в процесі вдосконаленнямови, уточнюються в лексико-семантичному плані, обростаютьдодатковими значеннями.

Запозичення в різних мовах по-різному впливали на збагаченнясловникового складу. У деяких мовах вони не мали такого впливу,яке могло істотно відбитися на словниковому складі мови. Уінших мовах запозичення в різні історичні епохи мали настількиістотний вплив на словниковий склад мови, що навіть службовіслова, як, наприклад, займенники, прийменники, запозичені з іншихмов, витісняли споконвічні службові слова.

Так саме було з англійською мовою. У процесітривалої історії свого розвитку англійська мова сприйнявзначну кількість іноземних слів, тим або іншим шляхомпроникли в словник. У числі цих слів є й службові слова, ісловотворчі морфеми. Така величезна кількістьзапозичених слів в англійській мові дало підставу деякимлінгвістам стверджувати, що англійська мова втратив свою самобутність,що він являє собою «гібридний мова». Англійська лінгвіст А. Бо,наприклад, стверджує, що словотворча здатністьанглійської мови почала помітно затухати у зв'язку з тією легкістю, зякої ця мова звертається до інших мов в разі потребипозначення нового поняття.

Однак, незважаючи на те, що в англійській мові велика кількістьслів є словами, запозиченими з інших мов, ця мова невтратив своєї самобутності: він залишився мовою германської групи зусіма характерними рисами, властивими йому на протязі його розвитку,і ті зміни, які він зазнав у зв'язку з запозиченнями, лишезбагатили її словниковий склад.

Роль запозичень (borrowings, loan-words) в різних мовахнеоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвиткукожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значновище, ніж у багатьох інших мовах, тому що в силу історичних причинвін виявився дуже проникним. Англійська мова більше ніж будь-якийдругий мова мала можливість запозичувати іноземні слова вумовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середні вікивід змінювали один одного на Британських островах іноземних загарбників,а пізніше в умовах торговельної експансії та колонізаторської активностісамих англійців. Підраховано, що число споконвічних слів в англійськійсловнику складає всього близько 30%.

Загальний закон про нерівномірність змін елементів мови взастосуванні до проблеми запозичень формулюється наступним чином:найбільш проникними є найбільш рухомі елементи мови,що входять у словниковий склад мови, менее проникними - відстоятиелементи фонду, і майже не піддається іноземним впливівграматичний лад мови.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюєтьсяісторичними причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля іт.п. призводять до більш-менш тісній взаємодії різнихмов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів у різніперіоди різна. Залежно від конкретних історичних умов,вона то збільшується, то падає. Ступінь впливу однієї мови наінший при цьому значною мірою залежить від мовного фактора, асаме від ступеня близькості взаємодіючих мов, тобто від того,чи є вони близькородинними чи ні.

Помилкові уявлення, що панували в лінгвістиціщодо проблеми запозичень, не зводилися лише доперебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми буводностороннім і формальним. Дослідників цікавилипереважно джерела та дати запозичення і, в кращому випадку,історичні причини і умови запозичення.

При всій необхідності цих даних, обмежуватися ними не можна.
Вчених цікавить тепер, не тільки звідки і чому прийшлозапозичене слово, але і як воно асимілювалося в мові, якпідкорився його граматичному ладу і фонетичним нормам, якзмінило своє значення і які зміни викликало його поява всловниковому складі прийняв його мови.

На необхідність такого підходу до запозичень окреміросійські вчені вказували вже давно. Зокрема, найбільший російськийлінгвіст XIX століття А.А. Потебня вважав, що запитувати треба не що відкого запозичено, а треба питати про те, що створено в результатідіяльності, збудженої відповідним поштовхом при запозиченніслова від іншого народу. Але ця точка зору не отрималарозповсюдження свого часу і не знайшла відгуку.

А.А. Потебня звертав увагу на творчий елемент у процесізапозичення. «Позичати, - говорив він - значить, брати для того,щоб можна було внести до скарбниці людської культури більше,ніж отримуєш ». Такий підхід до питання про запозичення дозволяєвиявити закономірності, яким підпорядковується розвиток словниковогоскладу мови, пояснити що відбуваються в ньому явища і виявити їхпричини, розкрити зв'язки між історією окремих слів, історією мовита історією народу.

Внаслідок системного характеру мови взагалі та лексики вЗокрема, ніяке нове поповнення словника запозиченими словамине може пройти безслідно для решти словникового складу.
Запозичене слово зазвичай бере на себе одну або кільказначень семантично найбільш близьких до нього слів, вже ранішещо існували в мові. При цьому відбувається перегрупування в їхсмислової структури, тобто якесь другорядне значення можестати центральним і навпаки. Може також статися і нерідковідбувається витіснення з мови слів, близько що збігаються за значенням зновим словом. Відбувається це тому, що тривалийспівіснування в мові абсолютних або майже абсолютних синонімівнеможливо і завжди ліквідується або розмежуванням їхніх значень,або витісненням з мови непотрібних слів.

Загальний закон про системність явищ мови в застосуванні до проблемизапозичень можна, отже, сформулювати наступним чином:всяка зміна в словниковому складі мови у вигляді проникненняіншомовних запозичень тягне за собою семантичні абостилістичні зміни до вже наявних у мові словах і зсуви всинонімічних групах.

III. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПОЗИЧЕННЯ

Наявні в словниковому складі мови запозичені слова можнакласифікувати: 1) по джерелу запозичення; 2) по тому, якийаспект слова запозичений; 3) за ступенем асиміляції.

1) За джерела і епохи запозичення в словниковому складіанглійської мови розрізняють:

2) По тому, який аспект слова виявляється новим для приймаючоїмови, запозичення поділяються на: фонетичні аботранскрипцію, коли загальний звуковий комплекс виявляється длязапозичують мови новим, тобто це таке запозичення словниковоїодиниці, при якому зберігається її звукова форма (іноді трохивидозмінена відповідно до фонетичними особливостями мови, вякий слово запозичується); кальки-translation-loans (тобтозапозичення шляхом буквального перекладу, зазвичай по частинах,іноземного слова або вирази, тобто точного відтворення йогозасобами мови що приймає із збереженням морфологічної структуриі мотивування); семантичні і запозичення словотворчихелементів.

Під семантичними запозиченнями розуміється запозичення новогозначення, часто переносного, до вже наявного в мові слова. Словаpioneer і brigade існували в англійській мові і до проникненняв нього совєтизму, але значення: 'член дитячої комуністичноїорганізації "і" трудовий колектив "вони отримали під впливомросійської мови післяжовтневого періоду.

Що стосується російської мови, то в дожовтневий періодзапозичувалися, головним чином, слова, пов'язані з особливостямиросійської природи і побуту, предметами торгівлі з Росією: sable
'соболь'; astrakhan 'каракуль'; sterlet 'стерлядь'; steppe 'степ';verst 'верста'; izba 'хата' і т.д. В англійській мові чималосовєтизму. Серед них є фонетичні запозичення, де для новогопоняття запозичується і новий звуковий комплекс: soviet, sputnik,bolshevik, kolkhoz, activist. (При порівнянні значень запозиченогослова з тим, яке воно мало в мові, воно зберігає лише частину своїхзначень, часто одне, і до того ж не основне, а похідне, і нерідкостає терміном. Яскравим прикладом тому є запозичені зросійської sputnik і soviet.)

Калька (від франц. calque 'копія ") - одиниця, створена шляхомзапозичення структури елемента чужої мови (слова абословосполучення) з заміною його матеріального втілення засобамирідної мови; процес створення кальки називається калькування.

Таким чином калькування - це спосіб запозичення, приякому запозичуються асоціативне значення і структурну модельслова або словосполучення. При калькування компоненти заімствуемогослова або словосполучення перекладаються окремо і з'єднуються ззразком іноземного слова або словосполучення. У результатікалькування створюються кальки, тобто слова і вирази, створені зазразком іншомовного слова або словосполучення.

Залежно від того, структура якого мовного елементакопіюється, кальки поділяються на словотворчі, фразеологічніі семантичні. При словотворче калькуваннявідтворюється морфологічна структура слова. Фразеологічнікальки представляють собою послівний переклад ідіоматичногословосполучення. Семантичної калькою називається додання словурідної мови був відсутній в нього раніше переносного значення - зазразком деякого слова іншої мови .. Як і інші видизапозичень, кальковані значення не завжди закріплюються вмовою. Словотворча калька зазвичай буває одночасно такожсемантичної, так як створене шляхом поморфемного перекладу словокопіює укладений у слові-джерелі семантичний перенос.
Калькування тим самим виконує в мові дуже важливу функцію,виступаючи як провідник культурного впливу. Дійсно,калькування, як і всяке запозичення, є в деякійсенсі свідченням слабкості, тобто недостатності коштівсвоєї мови - або небажання говорять зробити зусилля, щобці кошти знайти; в некоторм сенсі це шлях найменшогоопору. Зокрема, калькування - це перша ознакапоганого перекладу і взагалі недостатнього володіння мовою. Навпаки,добре знання мови передбачає вміння висловлюватися «ідіоматічно»,тобто знання готових словосполучень іноземної мови, що дозволяєуникнути калькування (тобто послівного перекладу) конструкцій рідногомови. Семантичне калькування не завжди можна відрізнити відподібного, але незалежного семантичного розвитку, так як існуютьсемантичні перенесення, які є регулярними і навіть,можливо, універсальними. Словотворчі кальки буваютьнеточними: при перекладі одна з морфем може передаватисяприблизними еквівалентом. Іноді кальковані слова несуть насобі відбиток свого «штучного» походження.

Отже, в нашем випадку калька - буквальний переклад елементівросійських слів і виразів із збереженням морфологічної структури:house of rest 'будинок відпочинку'. Для створення в англійській мові слова -кальки з іншої мови запозичується тільки принцип реалізаціїданого поняття, тобто тільки етимологічна структуравідповідного іншомовного слова, матеріалом ж словотворенняслужать чисто англійські або іншомовні морфеми, органічно ввійшлив англійський словниковий склад. Наприклад, five-year-plan - точнакалька російського сталого називного поєднання 'п'ятирічка' або
'П'ятирічний план'. Калькування чужих слів явище не особливочасте; частіше при передачі значення іншомовного слова застосовується абопідбір вже існуючого приблизно точного словесногоеквівалента, або пояснювальний переклад. Наприклад, російське
'одноосібник' передається через що пояснює переклад individualpeasant, 'недільник' - voluntary Sunday time. Калькування татранскрипцію як способи запозичення слід відрізняти відоднойменних способів перекладу. Чи не розрізняючись за своїм механізмом, вонирозрізняються за своїми кінцевими результатами: при перекладі не відбуваєтьсязбільшення словника, тоді як при запозиченні в мові з'являютьсянові словникові одиниці.

3) Цікава життя запозичених слів в запозичила їхмовою. Багато хто з запозичень під впливом системи, в яку вониувійшли, зазнають значних фонетичні, граматичні і навітьсемантичні зміни, пристосовуючись, таким чином, дофонетичним, граматичним, семантичним і графічним законамсистеми приймаючої мови, тобто асимілюються.

Ступінь асиміляції може бути дуже різною і залежить від того,наскільки давно відбулося запозичення, чи відбулося воно уснимшляхом або через книгу, наскільки споживані слово і так далі.
Ступінь асиміляції залежить від історичних умов розвитку кожногоконкретного слова, від часу запозичення, характеру запозичення,комунікативної значущості слова та інше.

За ступенем асиміляції запозичення можна підрозділити на:a) повністю асимільовані, тобто відповідають всім морфологічним, фонетичним та орфографічних нормам запозиченого мови і сприймаються що говорять як англійські, а не іноземні слова;b) частково асимільовані, тобто що залишилися іноземними за своїм вимовою, написанням або граматичними формами;c) частково асимільовані і позначають поняття, пов'язані з іншими країнами і не мають англійського еквіваленту. Наприклад, з російського steppe, rouble, verst.

Процес асиміляції може бути настільки глибоким, що іншомовнепоходження таких слів не відчувається носіями англійської мови івиявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Це особливовірно, наприклад, для скандинавських і ранніх латинських запозиченьтипу get 'отримувати', skill 'вміння', sky 'небо', skirt 'спідниця', skin
'шкіра', they 'вони', street 'вулиця' та ін На відміну від повністюасимілювались і засвоєних запозичень частковоассіміліровавшіес