ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом "mund" / "рот" в німецькій і російській мовах
         

     

    Іноземна мова

    Зміст

    Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3

    Глава I. Фразеологія як лінгвістична дисципліна ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6
    § 1. ФЕ та її склад ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6
    § 2. Класифікація фразеологізмів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 9
    § 3. Способи творення ФЕ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 16
    § 4. Походження ФЕ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 17
    § 5. Соматизмами у фразеології ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 19
    Висновки по чолі I ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 24

    Глава II. Загальні питання порівняльний фразеології ... ... ... ... ... ... ... ... 26
    § 1. Зіставлення у фразеології ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 26
    § 2. Основні особливості німецької та російської фразеологічних систем ... 30
    § 3. Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць ... ... ... ... ... ... ... ... .. 34
    § 4. Зіставлення ФЕ с компонентом-соматизмами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 40
    Висновки по чолі II ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... . ... ... 43

    Глава III. Порівняльний аналіз ФЕ з компонентом "Mund"/"рот" в німецькомуі російською мовами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 44
    § 1. Роль компонента-соматизмами "Mund"/"рот" в ФЕ ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 44
    § 2. Фразеосемантіческіе групи з компонентом "Mund"/"рот" ... ... ... ... .. ... 46
    § 3. Типи фразеологічних відповідностей ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 69
    Висновки по чолі III ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 71
    Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 73
    Список використаної літератури. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 75
    Список лексикографічних джерел. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 79

    Введення

    Сучасний етап у розвитку фразеології як лінгвістичної дисциплінихарактеризується пильною увагою до семантики фразеологічниходиниць (ФЕ). Фразеологія важлива для вивчення семантичних процесів,пов'язаних з розвитком системи значень слів, народженням нових знаків,процесів, які сприяють вдосконаленню нашої компетенції при вивченніфункціонування мовної системи. Все це свідчить про важливість інеобхідність вивчення цієї частини лексикону.

    В даний час вивчаються різні типи ФЕ, досліджуються їх структура,синтаксичні зв'язку. Широко розглядаються тематичні, синонімічні таантоніміческіе ряди у фразеології.

    Дослідження соматичних ФЕ (сфе) стають все більш актуальними. Досправжнього моменту сфе вивчені ще недостатньо. У спеціальній літературіще поки що небагато робіт, присвячених даній проблематиці. Можна назвати лишекілька дисертацій і не більше кількох десятків невеликих статей
    (Т. Н. Васильєва, Л. В. Чурсіна, В. П. Шубіна, Т. Н. Федуленкова, Ю. А. Долгополов).

    В останні роки зростає кількість робіт, виконаних у русліпорівняльного вивчення ФЕ різних мов. Фразеологія німецької мовистала об'єктом порівняльного аналізу порівняно недавно, і праці зданої тематики обчислюються одиницями. Автором першої книги по системно -структурному співставлення німецької та російської фразеології є А.Д.
    Райхштейн, чиї принципи та положення до цих пір залишаються основнимидля досліджень подібного роду.

    Актуальність даних досліджень полягає в тому, що в данийчас назріла теоретична та практична необхідність в зіставленніконкретних мовних одиниць у конкретних мовних парах. Встановленнярегулярних функціонально-семантичних тотожностей між одиницями двох мовпродиктовано як перекладацькими, так і методичними потребами. Всібільш затребуваними стають порівняльне дослідження у сферіфразеології, тому що тут мають місце більш складні відносиниперекодування.

    Пропоноване дослідження проводиться на матеріалі соматичноїфразеології, тобто ФЕ, що містять як компоненти назви частинтіла (від грец. "сома" = тіло). У роботі робиться спроба зіставлення ФЕнімецької та російської мов, що містять компонент-соматизмами "Mund"/"рот".
    Вибір даного компоненту невипадковий й обумовлений тим, що дані соматизмамихарактеризуються високою продуктивністю і широкими фразообразовательниміпотенціями, вони досить численні, мають високу частотністювживання і утворюють великі ряди фразеології німецької та російськоїмов.

    Метою даної роботи є проведення порівняльного аналізу ФЕ зкомпонентом "Mund"/"рот" в німецькій і російській мовах і виявлення повних інеповних структурно-семантичних і функціонально-семантичнихеквівалентів.

    У рамках даного дослідження ставляться наступні завдання:
    1. виявлення корпусу ФЕ з компонентом "Mund" в німецькій мові і з компонентом "рот" у російській мові;
    2. розгляд семантики компонента-соматизмами "Mund"/"рот";
    3. з'ясування значення компонента-соматизмами "Mund"/"рот" під ФЕ німецької та російської мов;
    4. встановлення наявності чи відсутності символічного значення даних компонентів-соматизмами;
    5. формулювання висновків по дослідженню.

    Матеріалом дослідження послужили ФЕ, витягнуті з лексикографічнихджерел німецької та російської мов. В результаті, у нашій картотеціналічується 93 ФЕ з компонентом "Mund" і 70 ФЕ з компонентом "рот".

    У даній роботі ми ставимо перед собою завдання вивчення ФЕ методомсемантичного поля, порівняльного і компонентного аналізу.
    Видається, що такий підхід є найбільш результативним длянашого дослідження.

    Теоретична значущість роботи полягає в подальшому вивченні проблемифразеологічної семантики і в області порівняльний фразеології.

    Практична важливість полягає в можливості застосування матеріалівдослідницької голови в практиці перекладу, викладанні мови, вспецкурсі по фразеології, країнознавства і інтеркультурной комунікації.

    Робота складається з вступу, трьох розділів і висновку. Після кожного розділуна основі аналізу матеріалу робляться висновки і узагальнення.

    Глава I. Фразеологія як лінгвістична дисципліна

    § 1. ФЕ і її склад

    Фразеологія - невід'ємна і органічна частина мовної системи.
    Становленню фразеології як лінгвістичної дисципліни значною міроюсприяли дослідження В. В. Виноградова, В. Л. Архангельського, М.М.
    Амосової, І. І. Чернишової, в яких були визначені основні поняттяфразеології та намічені шляхи її подальшого вивчення.

    Отже, фразеологія - це галузь лінгвістики, що займається стійкимисловесними комплексами мови (УСК). УСК є вторинними мовнимиодиницями. Вони утворюються на базі більш дрібних мовних одиниць - лексем. Засвоїй структурі УСК є синтагма. Під поняттям УСК ми розумієморепродуктивні синтагми, предикативні сполучення й нерозкладнихпропозиції, які мають у своєму розпорядженні особливою семантикою [38, 206]. Вони входять досемантичну систему мови. При виборі критеріїв класифікації УСК потрібнобрати до уваги всі істотні фактори, які зумовлюють:граматичну (синтаксичну) структуру, спосіб з'єднання компонентів
    УСК.

    М. Д. Степанова та І. І. Чернишова [38, 207] виділяють наступні критеріїідентифікації УСК:
    1) граматичну (синтаксичну) структуру: а) словосполучення і словогруппи; б) предикативні сполучення і пропозиції.
    2) спосіб з'єднання компонентів УСК: а) одиничний; б) серійний; в) модельованої.
    3) значення як результат взаємодії структури і семантичноїтрансформації компонентів.

    Застосування цих критеріїв дозволяє виділити наступні класи УСК:

    1) фразеологізми;

    2) фразеологічні сполучення;

    3 ) лексичні єдності.

    За визначенням А.В. Куніна, "фразеологічної одиницею єстійке поєднання слів з повністю або частково переосмисленимзначенням "[20, 8]. Він вказує на стійкість як на один з критеріїв
    ФЕ. Ця стійкість заснована на властивих їй різних типахінваріантності, тобто незмінність тих чи інших елементів при всіхнормативних зміни. А.В. Кунин виділяє наступні види інваріантностіабо мікроустойчівості [20, 6-8]:

    1. Стійкість вживання. Показником цього типу мікроустойчівостіє відтворення в готовому вигляді.

    2. Структурно-семантична стійкість: ФЕ складається не менше ніж здвох слів, є раздельнооформленним освітою і не може служитизразком для створення аналогічних ФЕ по структурно-семантичної моделі.

    3. Семантична стійкість. Інваріантість повністю або частковопереосмислено фразеологічного значення спирається на: а) стабільність переосмислення значення; б) наявність тотожного значення та лексичного інваріанта підфразеологічних варіантах; в) наявність семантичного та лексичного інваріанта при всіх можливихвідмінності в структурних синонімів.

    4. Лексична стійкість, тобто повна неподменяемость компонентів абоможливість нормативної заміни компонентів в рамках фразеологічноїваріантності або структурній синонімії при обов'язковому збереженнісемантичного та лексичного інваріантів.

    5. Синтаксична стійкість, тобто повна незмінюваність порядкукомпонентів ФЕ або зміна порядку компонентів у рамках варіантності.

    Таким чином, стійкість ФЕ - це обсяг властивих їй різнихтипів мікроустойчівості.

    Більш розгорнуте визначення ФЕ дає І.І. Чернишова. "Фразеологічнимиодиницями є стійкі словесні комплекси різних структурнихтипів з одиничним зчепленням компонентів, значення яких виникає врезультаті повного або часткового семантичного перетвореннякомпонентного складу "[46, 29].

    Як вже зазначалося вище, все УСК, у тому числі і ФЕ, утворюються на базібільш дрібних мовних одиниць - лексем. Лексеми є компонентами ФЕ.
    Одні лексеми - це "потенційні слова" [8, 145], тому що слова, входячи всклад повністю переосмислених ФЕ, втрачають свою предметнуспіввіднесеність. Інші лексеми у складі ФЕ з частково переосмисленимзначенням є словами. У ФЕ - пропозиціях вони не можуть виділятися якчлени речення. Членом пропозиції є сама ФЕ. ФЕ - пропозиціїможуть також використовуватися як головні або придаткові пропозиції.
    "Потенційне слово" не має самостійного лексичного значеннятому, що не володіє смисловою структурою, а є елементомсмислової структури фразеологізму.

    Таким чином, ФЕ є в основному поєднанням "потенційних слів"при повному переосмисленні та поєднанням "потенційних слів" і реальних слівпри частковому переосмислення.

    Фразеологізми утворюються на основі конкретного значення, властивого їм увільному словосполученні. Семантичне оновлення настає в силу більшевільного переносного вживання від конкретного значення до абстрактного.
    Деякі дослідники вважають трансформування семантики єдинимспецифічним ознакою, що характеризує ФЕ, і що відрізняє їх від всіх іншихстійких словесних комплексів [6, 9]. Нове метафоричне значення маєтенденцію до злитості, до деякого спрощення. Паралельно зазвичайвідбувається втрата деяких ланок фрази, тих слів, які найбільшеставилися до конкретного значення початкової фрази. Наражаючисьпроцесу фразеологізаціі, вони знаходять нове фразеологічне значення.
    Слова - компоненти всередині фразеологічних одиниць втрачають повністю абочастково своє предметно-логічний зміст. Іноді на основіпервісної фразеологізаціі вільних словосполучень відбуваєтьсявторинний перенесення значення. Цим можна пояснити багатозначність деяких
    ФЕ. Всі ФЕ, які реалізують будь-який компонент, спільний для цілого ряду ФЕ,характеризуються тематичним різноманіттям.

    ФЕ служать для назви суб'єктивно-значимих фізичних, психічних ісоціальних ситуацій, а також стану людини. Вони виконують експресивно -оціночну функцію. Деякі дослідники визнають за ФЕ тількиекспресивну функцію, стверджуючи, що вони позбавлені читача функції.
    Наприклад, В.М. Нікітін пише: "Фразеологізми - не явища мови, а явищастилю ... Вони не мають свого читача функції "[25, 69].

    Сфери стилістичного функціонування ФЕ - ораторська мова,сатиричні оповідання, мова окремих авторів - продовжують залишатисяпредметом дослідження. ФЕ розглядається як засіб художньогозображення в їх експресивно-емоційної функції. С.І. Ройзензонназиває фразеологізм "емоціанально-експресивним еквівалентом слова абовільного поєднання "[34, 73].

    Ми вважаємо, що фразеологізми слід розглядати в комплексі івзаємозв'язку їх читача і експресивно-оцінної функцій.

    § 2. Класифікація фразеологізмів

    Різні дослідники мови пропонують різні класифікаціїфразеологізмів (Кунин, Чернишова) [20, 38]. Деякі з них як, наприклад,
    Ш. Баллі, відмовляються від систематизації та класифікації фразеологізмів [4,
    46].

    Фразеологізми німецької та російської мов систематизуються за різнимипринципам. Ці принципи, як і сама класифікація, відображають у певномусенсі періоди розвитку фразеологічних досліджень загалом.

    На початку 50-х років виникла семантична класифікація німецькихфразеологізмів (на основі класифікації ФЕ російської мови В. В. Виноградова).
    Ця класифікація поділяє всі фразеологізми за їх семантиці на три групи [8,
    140-165]:

    1. Фразеологічні зрощення або ідіоми - абсолютно неподільнісловосполучення, значення яких незалежно від їх лексичного складу і відзначення їх компонентів. Вони невмотивовано і непохідних. У їх значеннянемає ніякого зв'язку зі значенням їх компонентів. Наприклад: auf den Hundkommen; з'їсти собаку на чому-небудь.

    Серед фразеологічних зрощень виділяють: а) фразеологічні зрощення, у складі яких є слова - некротізми; б) фразеологічні зрощення, що включають у себе граматичні архаїзми,що представляють собою синтаксично неподільне ціле; в) фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як лексично, такі семантично; г) фразеологічні зрощення, що представляють собою таке злитесемантичне єдність, що лексичні значення компонентів зовсімбайдужі для розуміння цілого.

    2. Фразеологічні єдності, що виникають на основі семантичногопереосмислення або зрушення змінних словосполучень. Під фразеологічномуєдність нове, фразеологічне значення створюється зміною значеннявсього комплексу компонентів словосполучення. При цьому поглинається і втрачаєтьсяіндивідуальний зміст слів-компонентів. Вони утворюють нерозкладнихсемантичне ціле. Ця група характеризується вмотивованість значення.
    Наприклад: keinen Finger krumm machen; робити з мухи слона.

    3. Фразеологічні сполучення - це фразеологізми, компоненти яких упевної міри рівноправні між собою. Навіть невільне значення одногозі слів, що входять до складу фразеологічного поєднання може бути вираженосинонімом. Для фразеологічного поєднання характерна наявністьсинонімічного, паралельного обігу, пов'язаного з тим же опорним словом.
    Наприклад: blinde = vorgetдuschte Tasche, Tьr; сліпа любов, ненависть. Їмхарактерна аналітичність семантики.

    На початку 60-х років на зміну семантичної прийшла функціональнакласифікація фразеологізмів. Вона виділяє дві великі групи:

    1) номінативний фразеологізми (виконують чисто номінативну функцію);

    2) читача-експресивні фразеологізми (виконують читача -експресивну функцію).

    Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення,володіють семантичною цілісністю номінації на основі власнихлексичних значень компонентів. По-друге, - словосполучення, що виникаютьна основі переносного значення одного з компонентів. По-третє, --дієслівні стійкі поєднання.

    Друга група містить семантично перетворені фразеологізми зструктурою словосполучень та пропозицій.

    Застосування наступного комплексу критеріїв дозволило І.І. Чернишовоївизначити нову структурно-семантичну класифікацію фразеологізмів [46,
    35-61]:
    1. Граматична (синтаксична) структура: а) словосполучення; б) Предикативне поєднання і пропозиція.
    2. Спосіб освіти: а) одиничне зчеплення компонентів; б) освіта за моделлю; в) серійне освіту.
    3. Значення як результат взаємодії структури і наявності або відсутностісемантичних зрушень у компонентному складі стійких сполучень: а) значення, що виникає в результаті семантичного перетвореннякомпонентів; б) значення, що виникає на основі власних лексичних значенькомпонентів; в) значення, що виникає в результаті типової структури.

    Основним критерієм, отлічающїм фразеологізм від змінногословосполучення і стійких словосполучень інших типів, єсемантичне перетворення компонентного складу. Семантичнеперетворення у ФЕ може бути переосмислення, алегорія, алегорія ітощо

    У вітчизняній германістики розрізняють ще фразеологізми по лексико -синтаксичною принципом, тобто по їх співвіднесеності з тією чи іншою частиноюмови і виконання відповідної синтаксичної функції.

    У лексико-синтаксичної класифікації виділяються наступні групифразеологізмів: а) Вербальні фразеологізми.

    вербальними слід вважати ФЕ, функціонально співвідносні з дієсловом,тобто ФЕ, стрижневим компонентом яких є дієслово. Зв'язок міжстрижневим і залежним компонентами підрядних ФЕ - об'єктна. "Дляоб'єктних словосполучень особливе значення має валентність дієслова, підякою розуміється здатність дієслова вступати в сполучення з іншимисловами в реченні. У сучасному мовознавстві виявлені наступні видивалентності: суб'єктна валентність, якщо мається на увазі здатністьдієслова поєднуватися з таким, що підлягає пропозиції; об'єктна валентність, підякою розуміється здатність дієслова сполучатися з одним, двома абодекількома об'єктами; предикативне валентність, що означає здатністьстрижневого компонента поєднуватися з іншим дієсловом і разом з нимутворювати складений присудок. Для визначення типів об'єктнихсловосполучень велике значення має саме об'єктна і предикативневалентність, оскільки вона має пряме відношення до складу та структурисловосполучень "[3, 171].

    Вербальні фразеологізми можуть виконувати функцію різних членівпропозиції: предиката, суб'єкта і атрибуту. Вербальні ФЕ представляютьсобою як ідіоми, так і фразеологічні єдності. б) Адвербіальние фразеологізми.

    Адвербіальнимі слід вважати ФЕ, функціонально співвідносні з власною мовою.
    За своєю структурою вони представляють різні пропозіціональние групи.
    Наприклад: unter vier Augen; на весь рот. Сюди ж відносяться слово - пари.
    Наприклад: mit Kind und Kegel; (і) день і ніч. Частка адвербіальнихфразеологізмів у загальному обсязі дуже незначна. в) Субстантівние фразеологізми.

    Субстантівнимі прийнято вважати ФЕ, функціонально співвідносні зіменником, тобто ФЕ, стрижневим компонентом яких єіменник. Субстантівние фразеологізми, являють собою якідіоми, так і інші різновиди ФЕ. Наприклад: die eiserne Ration; зайвийрот. г) Прономінальние фразеологізми.

    Як і займенник, вони позначають узагальнено щось невизначене.
    Наприклад: dies und jenes - і той і цей. д) Фразеологізми з междометним характером.

    Наприклад: O du meine Gute - ось ті на. ж) Фразеологізми, співвідносні з пропозицією.

    До цієї групи належать прислів'я та приказки. Наприклад: дай волі напалець, і всю руку відкусить; trunkener Mund verrдt des Herzens Grund.

    За граматичної структурі ФЕ можуть бути словосполученнями,предикативними сполученнями та пропозиціями. Спираючись на характер значення,що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваності ісемантичного перетворення компонентного складу М.Д. Степанова і І.І.
    Чернишова виводять структурно-семантичну класифікацію фразеологізмів
    [38, 216-226]. Вона включає в себе 3 групи:

    1) фразеологічні єдності;

    2) фразеологічні сполучення;

    3) фразеологічні вирази.

    1. Фразеологічні єдності в більшості своїй є значнимпідкласом фразеології. В їх основі лежить семантична трансформація.
    Фразеологічне значення створюється зміною значення всього комплексукомпонентів. Що стосується структури фразеологізмів цієї групи, то всісинтаксичні моделі є варіативними синтагма. Це синтаксичнімоделі і словосполучення, члени яких пов'язані між собою підрядностізв'язком.

    До групи фразеологічних єдностей М. Д. Степанова та І. І. Чернишова відносятьтакож словопари і компаративні фразеологізми. Вони називають їхфразеологічні єдності з вираженими структурними властивостями.

    Головним структурним ознакою словопар є те, що вони представляютьз себе бінарні словосполучення, тобто складаються з двох лексем, що належатьдо однієї і тієї ж частини мови. Словопари є дуже продуктивною групою.
    Поряд зі старими ми можемо спостерігати велику кількість словопар,утворених зовсім недавно. З точки зору семантики словопари маютьузагальнюючий характер. Звідси можна виділити наступні способифразеологізаціі:

    1) узагальнене значення виникає на основі метафоричного абометаніміческого перенесення значення бінарних словогрупп;

    2) узагальнене значення виникає на основі семантичної консолідаціїобох компонентів бінарного словосполучення;

    3) узагальнене значення виникає на основі тавтологічне зв'язкуоднакових частин мови. Такі словопари називаються тавтологічне.

    Компаративістські ФЕ називаються стійкі і що відтворюються сполученняслів, фразеологічна специфіка яких грунтується на традиційномупорівнянні. Структурно-семантичне своєрідність ФЕ цієї групи полягає вте, що характеристика властивості або дії відбувається черезпорівняльну групу або порівняльне придаткове пропозицію, що вводитьсяспілками als, wie; як, ніби. Наприклад: jn fliehen wie die Pest; тріщатияк сорока. Порівняльна група або придаткове пропозиція характеризуєвластивість або дію, стан через конкретний образ, зіставлення зяким показує, як представлено та або інша якість, як відбуваєтьсяту чи іншу дію. У рамках семантики компаративної фразеологіїхарактерно значення, що характеризує інтенсивність руху, ступіньпрояви якого-небудь властивості, оцінка. Наприклад: dumm wie die Sьnde; дурнийяк пробка. Семантична трансформація полягає в тому, що група порівнянняу поєднанні з компонентом отримує нове значення. Другим відмітноювластивістю компаративних фразеологізмів є твердо фіксованасполучуваність стійкого порівняння зі строго певним коломприкметників, дієслів. Це дає підставу вважати компаративніфразеологізми двочленних структурами.

    2. Фразеологічні сполучення - це ФЕ, що виникають в результатіодиничного зчеплення одного семантично перетвореного компонента. Длясемантики подібних фразеологічних одиниць характерна аналітичність ізбереження семантичної окремо компонентів. Наприклад: ein blutiger
    Anfдnger - досконалий новачок.

    фразеологічні поєднання можуть бути термінологічного інетермінологіческого характеру (див. семантична класифікація). Наприклад:der schwarze Markt; чорний ринок.

    3. Фразеологічні вирази - це одиниці, які за своєюграматичної структурі є предикативними сполученнями слів іпропозиціями. За комунікативної значущості тут розрізняються наступнірізновиди:

    1) загальновживані прислів'я, наприклад: viele Kцche verderben den
    Brei; у семи няньок дитя без ока.

    2) приказки, наприклад: da liegt der Hund begraben, ось де собаказаритий;

    3) стійкі і що відтворюються вигуки та модальні висловлювання,наприклад: mein lieber Mann; чорт забирай.

    Склад першої і другої групи фразеологічних виразів може бутидоповнений одиницями, висхідними за своїм походженням до художньоїлітературі і публіцистиці. Ці фразеологічні вирази традиційнопозначаються як крилаті слова (geflьgelte Wцrter). Усі фразеологічнівираження мають одиничну сполучуваність компонентного складу іспецифічний різновид семантичного перетворення.

    Багато прислів'я виникли саме таким чином. Ці яскраві, образнівираження часто мають жартівливий, гумористичний характер. Одним з факторів,підсилюють експресивне забарвлення ФЕ, є незвичайне поєднаннякомпонентів, складання смислів, які не зустрічаються у вільних словосполученняхі пропозиції.

    У процесі фразеологізаціі змінних сполучень можливі й спотворенняслів.

    Вторинна фразеологізація відбувається внаслідок фразеологічноїдеривації, тобто освіти ФЕ від ФЕ шляхом відокремлення фразем, що входять доскладу більш складних фразем або до складу ФЕ зі структурою пропозиції.
    Новостворена фразема починає жити самостійним життям, але їїзначення і тип переосмислення визначається семантикою вихідногофразеології.

    Ряд фразем утворений від прислів'їв. Шляхи освіти фразем від прислів'ївнаступні:
    1) відокремлення початкових компонентів;
    2) відокремлення серединних компонентів;
    3) відокремлення кінцевих компонентів;
    4) утворення фраземи на основі прислів'я.

    § 3. Способи творення ФЕ

    Можна виділити два основних способи освіти ФЕ:
    1) первинна фразеологізація;
    2) вторинна фразеологізація.

    Первинна фразеологізація відбувається внаслідок:
    1) переосмислення змінних сполучень;
    2) переосмислення стійких сполучень слів нефразеологіческого характеру;
    3) створення фразеологічних одиниць, минаючи стадію змінного сполученняслів;
    4) спотворення компонентів словосполучення.

    Поширеним типом фразеологізаціі є повне або частковепереосмислення змінних словосполучень, оборотів з неповною предикативнеструктурою і пропозицій.

    Деякі змінні словосполучення, в результаті переосмислення якихвиникають ФЕ, не вживаються в сучасній мові. Зникнення вихідногопоєднання слів є формальним лінгвістичним показникомнемотивованість значення, тобто повного розриву зв'язку між значенням ФЕі буквальним значенням її компонентів, яке свого часу стало основоюдля переосмислення. Цей розрив не залежить від суб'єктивного сприйняття, аобумовлюється позамовних факторами, тобто об'єктивною дійсністю,знаходить своє відображення у мисленні, що реалізується в мові.

    Дуже часто переосмисляются стійкі поєднання нефразеологіческогохарактеру. У першу чергу це відноситься до термінологічнимсловосполучень, що вживається в буквальному значенні. Сталийсловосполучення нефразеологіческого характеру, пов'язане з певнимявищем минулого, може зникнути з мови, а створена на його основі ФЕпродовжує жити. Це є об'єктним показником немотивованістьзначення.

    Багато ФЕ утворюються, минаючи стадію переосмислення змінного сполученняслів або стійкого сполучення слів нефразеологіческого характеру. Образнийхарактер цих оборотів виникає в результаті переосмислення слів, що входятьдо їх складу. У першу чергу це відноситься до ФЕ, в основі яких лежитьнереальний образ, породження фантазії людини.

    § 4. Походження ФЕ.

    Джерела походження ФЕ в мові дуже різноманітні. За походженнямфразеологізми можна розділити на дві групи:
    1) ФЕ, що виникли і функціонують в даному мовою;
    2) ФЕ, запозичені з іноземних мов.

    Творці більшості ФЕ, що виникли в даному мовою, залишаютьсяневідомими. Особливо це справедливо по відношенню до прислів'їв. У ціломуфразеологізми - це створення народу, вияв його мудрості ілінгвістичного чуття. У багатьох ФЕ відображаються традиції, звичаї (Der Gastist wie ein Fisch, er bleibt nicht lange frisch. Дарованому коневі в зуби недивляться.) і повір'я народу, різні реалії (Їхати в Тулу зі своїмсамоваром), факти його історії. Багато ФЕ сягають корінням у професійнумова. Переосмислення змінних сполучень слів - найважливіше джерело ФЕ.
    Багато фразеологізми мають літературне походження. Перше місце злітературних джерел за кількістю ФЕ займає Біблія (Aus dem Munde der
    Unmьndigen wird uns die Wahrheit; вустами немовляти глаголить істина).

    Фразеологізми біблійного походження часто багато в чому розходяться з йогопрототипами. Основні типи подібних розбіжностей:

    1) біблійний прототип є вільним сполученням слів, щовживається в буквальному значенні. Відповідний ж фразеологізмстворюється в результаті його переосмислення;

    2) зміна форми образного біблійного обороту. Це відбувається за рахуноктого, що деякі біблеїзмів модернізуються і архаїчні формивідкидаються.

    Одним з джерел поповнення фразеології є запозичення.
    Особливо численні запозичення з латинської мови, є окремізапозичення з грецької та інших мов. Запозичені ФЕ у своємубільшості носять книжковий характер. За способом запозичення фразеологізмиможна розділити на три групи:

    1. Повні кальки. Ця група складається з двох підгруп: а) у досліджуваному мові є калька, а її прототип не вживається,наприклад: Hunger ist der beste Koch; голод - кращий кухар; б) у досліджуваному мові вживається як калька, так і її прототипи,наприклад: Der Mensch ist dem Menschen ein Wolf; людина людині вовк; homohominem lupus est.

    2. Фразеологічні одиниці, до яких внесено деякі зміни впорівнянні з оригіналом. Це є в тих випадках, коли в мовахє розбіжності в порядку лексем, наприклад: wer zwei Hasen hetzt, fдngtkeinen; за двома зайцями поженешся - жодного не зловиш; duos quisequitur lepores neutrum capit.

    3. Пізніші фразеологічні освіти на класичній основі. Доподібних утворень відноситься велика група оборотів, які заснованіна античної міфології, на фактах давньої історії. Наприклад: Achillesferse;ахіллесова п'ята; Buchse der Pandora; ящик Пандори.

    Багато хто з цих ФЕ носять інтернаціональний характер і зустрічаються в рядімов.

    § 5. Соматизмами у фразеології

    Під фразообразованіі величезну роль відіграє людський фактор, тому щопереважна більшість фразеологізмів пов'язано з людиною, зрізноманітними сферами його діяльності. Фактор адресата є найважливішимелементом комунікації. Крім того, людина прагне наділитилюдськими рисами об'єкти зовнішнього світу, у тому числі і неживі.
    Ще Ш. Баллі стверджував: "Споконвічне недосконалість людського розумупроявляється також і в тому, що людина завжди прагне одухотворити те,що його оточує. Він не може уявити собі, що природа мертва йбездушна; його уява постійно наділяє життям неживіпредмети, але це ще не все: людина постійно приписує усіх предметівзовнішнього світу риси і прагнення, властиві його особистості "[4, 221].

    Особливу роль у цих процесах відіграють комунікаційних соматичніфразеологічні одиниці.

    соматичну фразеологію утворюють фразеологічні одиниці, один зкомпонентів яких - назва частини тіла людини або тварини. Наприклад:sich ein Bein ausreissen - лізти зі шкіри геть, розбивається в коржик; auseinem Munde kalt und warm blasen - лицемірити; дворушничали. Це одна звеликих і продуктивних груп в корпусі фразеології. Ця група зпідрахунками В.П. Шубіної становить близько 15% фразеологічного фонду мови
    [49, 87].

    Широке вживання соматизмами у складі фразеологічних одиниць узначній мірі обумовлено тим, що соматизмами представляють собою одинз найдавніших шарів у лексиці різних мов і входять в ядро основногоскладу словникового фонду мови.

    Популярність сфе сприяють також актуальність змісту, яскраваобразність, народність, нескладність граматичного оформлення істилістичне різноманіття.

    Характерною рисою соматичної фразеології є наявність в мовахчисленних аналогів, дуже близьких за образної спрямованостісловосполучень. Ця особливість різко відрізняє соматичні фразеологізмивід інших тематичних груп фразеологічних одиниць. Збіг образностісоматичних фразеологізмів різних мовах пояснюється не тількизапозиченням, а й загальними закономірностями, які призводять довиникнення близьких фразеологічних одиниць, що демонструютьуніверсальний характер перенесення соматичних лексем, їх функціонально -семантичну динаміку в складі фразеологічних одиниць [21, 53].

    Велика кількість соматичних фразеологізмів у різних мовах природно, тому що
    "соматичні лексеми, що входять до їх складу, володіють високою здатністюметафорізіроваться "[41, 106].

    Б. С. Данилов і М. В. Куницкая також вказують на те, що" освіта сфена основі метафоричного або метонімічно перенесення є найбільшпродуктивним чинником їхньої появи "[11, 83].

    Чому ж назви частин тіла так продуктивно використовуються якметафоричних універсалій? Справа в тому, що при називання нового об'єкта улюдини виникає асоціація перш за все з тим, що йому добре знайоме,що постійно знаходиться при ньому. В першу чергу людина порівнюєнавколишні предмети з самим собою, з частинами свого тіла. "Завдяки тому,що частини тіла постійно знаходяться перед очима вони і стаютьсвоєобразними еталонами для порівняння ", - робить висновок Т. Н. Чайко [41,
    104].

    Однак при створенні метафор назви частин тіла в різного ступеняпродуктивні: одні використовуються дуже рідко (плече, пахва), а інші --навпаки, дуже часто (голова, око, ніс, рот, мова, шия, нога, хвіст). Ціостанні Т.Н. Чайко називає словами з "широким глуздом", здатнимипередавати численні значення, тому що "перенесення найменування не тількистворює наочність, а й абстрагує "[41, 105]. Найбільш продуктивнимивиявляються лексеми-соматизмами, функції яких в організації людининайбільш ясні, з цим же пов'язана легкість їх переосмислення.

    Людське тіло ще здавна було об'єктом спостереження людей. З ним вониспіввідносили навколишній їх світ. І не випадково частини тіла служили міроювимірювання довжини. Наприклад: а) в російській мові "п'ядь" - міра довжини, що дорівнює відстані міжрозтягнутими великим і вказівним пальцями; б) "лікоть" - міра довжини, що дорівнює 0,71 м; в) в англійській мові: "фут" foot - нога, стопа) - міра довжини, рівна
    30,5 см; г) "миля" (mile

    Людина пізнає навколишній світ через відчуття за допомогою різнихорганів (вухо, око, мова, ніс), здійснює різноманітні дії придопомоги рук, ніг, голови, плечей. Сфе виражають емоції людини та її ставленнядо навколишнього середовища, відображають традиційну символіку, пов'язану з частинамитіла (den Mund schief ziehen; махнути рукою), часто опиняючись абоописами характерних станів (grosse Augen machen; волосся стаєдибки), або продуктом повного переосмислення описів різних ситуацій
    (den Mund aufreissen; закрити очі = померти).

    Соматичні ФЕ є здебільшого образними метафоричнимизворотами, в основі яких лежать спостереження за поведінкою людиниабо тварини: einen grossen Mund haben - вести себе зухвало, зарозуміло; den
    Kopf in den Sand stecken - ховати голову в пісок.

    СФE висловлюють ставлення людини до навколишнього середовища і до інших людей: jmnach dem Mund reden (sprechen) - підспівувати, лестити кому-небудь.

    сфе малюють емоційний стан людини: wie auf den Mund geschlagensein - оторопеть, бути не в змозі сказати слова; das Wort blieb ihm im
    Munde stecken - слова застрягли у нього в горлі.

    Соматичні ФЕ дають образну характеристику людини: den Mund auf demrechten Fleck haben - бути жвавим на мову; mit dem Mund stark vornehmigsein - бути жвавим, зухвалим, гострим на язик.

    Багато сфе означають самої людини (pars pro toto). Наприклад: показатисвого носа = здатися; von Mund zu Mund - від однієї людини до іншої.

    У соматичної фразеології вживаються найменування частин тіла, зфункціями яких людина стикається повсякденно. Від важливість і значенняфункцій тих чи інших органів або частин тіла залежить кількість ітематичне різноманіття груп ФЕ, що включають в себе відповіднісоматизмами.

    Через общечеловечності психічних процесів і основних функцій частинтіла багато сфе самих різних народів мають відомі точки дотику.
    Наприклад: grosse Augen machen - робити великі очі.

    Існують численні сфе, характерні то

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !